Філінков Володимир Ілліч. Система професійно-прикладної фізичної підготовленості фахівців машинобудівної промисловості

brief description

Філінков Володимир Ілліч. Система професійно-прикладної фізичної підготовленості фахівців машинобудівної промисловості. : Дис... канд. наук: 24.00.02 2003

Філінков В.І. Система професійно-прикладної фізичної підготовленості фахівців машинобудівної промисловості. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2003.
В дисертації теоретично та експериментально обґрунтовано систему професійно-прикладної психофізичної підготовки фахівців машинобудівної промисловості. Показано, що здійснення цієї підготовки на етапах вузівської та післявузівської освіти найбільш ефективно сприяє забезпеченню професійної дієздатності та надійності висококваліфікованих професіоналів однієї з найважливіших галузей народного господарства.

1. Теоретико-методологічне обгрунтування системи професійно-прикладної фізичної підготовки фахівців машинобудівної промисловості виявило актуальність і недостатню відпрацьованість такої підготовки і, разом з тим, наявність наукових передумов і підходів, що дозволяють вирішити цю проблему.
2. Розробка ППФП фахівців МБП вимагає урахування ролі особистого чинника і структури вимог до психофізичної підготовленості в успішності професійної діяльності, визначення найефективніших способів, засобів, методів, форм, умов забезпечення психофізичної готовності до ефективного виконання професійних функцій.
3. Проведені професіографічні дослідження показують, що у зв'язку зі специфікою роботи успіхи професійної діяльності фахівців МБП у середньому на 56,0 % залежать від особистого фактора і, зокрема, на 30,8 % від рівня психофізичної підготовленості.
4. Професійна діяльність фахівців машинобудівних підприємств пред'являє високі специфічні вимоги до їх психофізіологічної і психофізичної готовності та надійності. Для успішного виконання інженерних функцій у машинобудуванні необхідні гарне здоров'я, висока розумова і фізична працездатність і більше 60 фізичних, психічних, інтегральних якостей і рухових навичок, а також знання та вміння в галузі виробничої фізичної культури.
5. Разом з тим, дійсний рівень психофізичної дієздатності до 74,3 % випускників вищих навчальних закладів машинобудівної галузі значно відстає від вимог, які ставить виробництво.
6. Найбільш дієвим способом досягнення психофізіологічної і психофізичної підготовленості інженерів-машинобудівників є професійно-прикладна психофізична підготовка, що здійснюється на всіх етапах формування професіоналів цього профілю.
7. Концептуально-технологічну основу ППФП фахівців МБП складають:
спрямування на реалізацію структури вимог до психофізіологічної і психічної готовності інженерів-машинобудівників;
фізичні вправи з арсеналу основних, підготовчих і спеціальних вправ з легкої атлетики, гімнастики, плавання, спортивних ігор, інших видів спорту, загальної фізичної підготовки: вправи у подоланні спеціальних смуг перешкод, рухливі ігри, тренажерне тренування, які вимагають проявлення всіх або більшості професійно важливих для фахівців МБП психофізичних якостей і рухових навичок;
увесь комплекс методів, котрий знайшов широке застосування у фізичній підготовці і професійному навчанні, а також спеціальний імітаційно-діяльнісний метод і метод індивідуально-діяльнісного програмування;
спеціальні заняття професійно-прикладною фізичною підготовкою з педагогом, а також усі загальноприйняті у фізичному вихованні студентів і трудящих форми організації занять фізичним тренуванням з елементами ППФП;
кадрове, медичне, науково-методичне, інформаційне, матеріально-технічне, фінансове забезпечення, підлегле вирішенню задач ППФП;
моніторинг оцінки і самооцінки стану здоров'я, професійно орієнтованої теоретичної, методичної, загальнокондиційної і спеціальної психофізіологічної та психофізичної підготовленості;
діяльнісне набуття досвіду професійно-прикладної психофізичної підготовки в роки навчання у ВНЗ;
організація взаємодії з фізичним вихованням у цілому і загальною системою формування професіонала.
8. Реалізація названих педагогічних заходів у межах фізичного виховання, що здійснюється в умовах вузу і готує фахівців для машинобудівної галузі, дозволяє істотно поліпшити у студентів показники загальнокондиційної і спеціальної психофізіологічної і психофізичної підготовленості (в середньому у чоловіків на 13,6, у жінок на 14,2 %), значно збільшити кількість студентів, що успішно виконують Державні тести і нормативи фізичної підготовленості (відповідно до 95,7 і 92,9 %), що мають дуже гарний і гарний стан здоров'я (відповідно до 81,43 і 75,71 %), уповільнений темп старіння (до 78,57 і 71,43 %), знизити біологічний вік (у студентів-чоловіків на 4,98 у жінок на 3,15 роки), домогтися гарних оцінок з теоретичних дисциплін та практики. У пролонгованому плані забезпечити професійну конкурентноздатність (у 70,0 % випускників), необхідну фізичну і психічну готовність (у 67,6 %), високу працездатність (у 62,2 %), стійкість до захворювань (у 60 %), раціональну рухову активність, що спрямована на фізичне вдосконалення (у 71,1 % випускників). Базове фізичне виховання не забезпечує таких результатів. Поліпшення і абсолютний рівень показників фізичної готовності і надійності, що досліджувалися, в контрольних групах наприкінці експерименту істотно нижчі (t різниці >2,3, p<0,05).
9. Організація занять ППФП з працюючими інженерами-машинобудівниками в системі післядипломної освіти також призводить до значного поліпшення показників загальнокондиційної і спеціальної психофізіологічної та психофізичної підготовленості (у чоловіків на 16,7 %, у жінок в середньому на 29,9 %). Їх наслідки ефективно сприяють успішній виробничій кар'єрі (90,2 %), психофізичній готовності до високопродуктивної праці (79,4 %), високій працездатності (73,5 %), стійкості до захворювань (67,6 %), активному відношенню, тих хто займалися до своєї фізичної підготовки (53,9 %).
10. Виявлені дані дозволяють стверджувати, що використання розробленої системи ППФП на практиці вузівської та післявузівської професійної освіти ефективно сприяє забезпеченню професійної дієздатності фахівців МБП.
11. Результати проведених досліджень можуть використовуватися в навчальних закладах усіх типів і форм власності, що готують фахівців для машинобудівного виробництва для підвищення прикладної дієвості фізичного виховання, а також на машинобудівних підприємствах при організації виробничої фізичної культури, системи заходів щодо наукового забезпечення праці, профілактики травматизму і професійних захворювань, курсів підвищення професійної кваліфікації у формі програм, учбових посібників, методичних рекомендацій, вказівок і т. ін.
12. В перспективі актуально конкретизувати ППФП для окремих професій і спеціальностей МБП, створити автоматизовану систему розробки її індивідуальних програм, обґрунтувати тести і нормативи оцінки психофізичної надійності і готовності до активної життєдіяльності та продуктивної професійної роботи.
На основі отриманих результатів і зроблених висновків формулюються«Практичні рекомендації», в яких викладається реальна програма реалізації ППФП майбутніх і працюючих фахівців машинобудівних підприємств.