Єфимочкин Олег Євгенович. Відновлення товстої кишки у колостомованих хворих при злоякісних пухлинах

brief description

Єфимочкин Олег Євгенович. Відновлення товстої кишки у колостомованих хворих при злоякісних пухлинах: дисертація канд. мед. наук: 14.01.07 / Донецький держ. медичний ун- т ім. М.Горького. - Донецьк, 2003

Єфимочкин О.Є. Відновлення товстої кишки у колостомованих хворих при злоякісних пухлинах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія. Донецький державний медичний університет ім.М.Горького, Донецьк, 2003.
Дисертація присвячена проблемі розширення показань до виконання сфінктерозберігаючих операцій у хворих на рак прямої кишки, зокрема, після раніше накладених колостом і при несприятливих анатомічних факторах для формування товстокишкового трансплантата.
Застосування розроблених способів хірургічних втручань дозволило виконати у 60 хворих, яким раніше були накладені колостоми, первинно-видновні операції у 84,6% випадків. Післяопераційна летальність склала 3,0%. П’ятирічне виживання склало 64,7+7,8%, середня тривалість життя 4,7+2,3 роки. Оцінка якості життя пацієнтів, які були оперовані повторно, після раніше виконаних у загальнолікувальній мережі операцій, виявила, що більшість пацієнтів почувала себе задовільно.
Застосування розробленої тактики у 182 хворих з несприятливими для формування товстокишкового трансплантата факторами, дозволило виконати сфінктерозберігаючи операції у
16
більшості пацієнтів. Післяопераційні ускладнення відзначені у 53 (29,1%) хворих, летальність склала 3,8%. Частота некрозу зведеної кишки склала 2,8%. П’ятирічне виживання склало 66,7+5,1%, середня тривалість життя 4,2+1,5 роки.

Дослідження присвячене актуальній проблемі сучасної онкології - лікуванню хворих на рак прямої кишки, у яких раніше були виконані симптоматичні хірургічні втручання, а також у пацієнтів з короткою брижею сигмовидної кишки і/або несприятливими анатомічними факторами для формування товсто-кишкового трансплантата, які спостерігаються у 18,7% спостережень. При цьому були сформульовані основні положення, розроблені способи оперативних втручань і тактика хірургічного лікування цієї категорії пацієнтів.

Найчастішими причинами виконання симптоматичних операцій у загально-лікувальній мережі є кишкова непрохідність (60,0%) (47,4%<d<d<d<d<d<="" p=""></d
У хворих на рак прямої кишки раніше виконані цекостомії і трансверзостомії істотно не ускладнюють виконання у подальшому сфінктерозберігальних операцій. У пацієнтів з раком прямої кишки, яким раніше виконані сигмостомії, доцільно використовувати розроблені способи операцій, які дозволяють виконувати сфінктерозберігальні операції без істотного поширення обсягу хірургічного втручання.

11

У хворих з раком ректосигмоїдного відділу прямої кишки, яким раніше виконано сигмостомії, доцільно виконувати проксимальну резекцію прямої кишки з низведенням ділянки кишки, яка несе стому, за розробленою методикою. У пацієнтів з раком середньо- і нижньоампулярного відділів прямої кишки, яким раніше виконано сигмостомії, необхідно виконувати черевно-анальну резекцію прямої кишки з низведенням ділянки кишки, яка несе стому, за розробленою методикою. У хворих з раком ректосигмоїдного відділу прямої кишки з раніше сформованими колостомами на низхідній кишці, доцільно застосовувати розроблений спосіб внутрішньочеревної резекції з одночасною ліквідацією колостоми.
Розроблені способи сфінктерозберігальних операцій у пацієнтів після раніше виконаних симптоматичних хірургічних втручань дозволяють виконувати функціонально повноцінні операції у 84,6% випадків, з післяопераційною летальністю у 3,0%. При цьому п’ятирічна виживаність становить 64,7+7,8%.
При виконанні резекцій прямої кишки з низведенням ободової на промежину у 18,7% випадків наявні технічні проблеми при формуванні трансплантата з ободової кишки. З них розсипний тип будови судин брижі сигмоподібної кишки спостерігається у 19,8% випадків, поєднання розсипного типу будови судин з короткою брижею сигмоподібної кишки - у 50,5%, поєднання короткої брижі сигмоподібної кишки з короткою нижньою брижовою веною у хворих з розсипним типом будови судин брижі - у 29,7%.
При розсипному типі кровопостачання судин розроблений нами спосіб формування крайової судини дозволяє одержати життєздатний трансплантат достатньої для низведення довжини при мінімальній частоті некрозу низведеної кишки - 2,8%(0,0%<d<d<d<13,1%).<="" p=""></d
При використанні розробленого комплексу заходів у пацієнтів з короткою брижею сигмовидної

12
кишки і/або несприятливими анатомічними факторами для формування товсто-кишкового трансплантата п’ятирічна виживаність склала 66,7+5,1%.

Розроблені способи хірургічних втручань і технічних прийомів дозволили забезпечити задовільну якість життя у 65,6% раніше стомованих хворих і 78,3% пацієнтів з несприятливими анатомічними факторами для формування товстокишкового трансплантата, а їх технічна простота забезпечила їх широке впровадження у практичну охорону здоров’я.