ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

brief description

ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. Історико-теоретичні аспекти страхування 11
1.1. Історія розвитку та становлення фінансово-правового регулювання страхування
11
1.2. Сутність страхування як інституту фінансового права 35
Висновки до першого розділу 59
РОЗДІЛ 2. Фінансово-правове регулювання страхування в Україні 63
2.1. Правові форми страхової діяльності 63
2.2. Принципи фінансово-правового регулювання страхування в Україні
85

2.3. Поняття фінансових правовідносин у галузі страхування та особливості їх змісту
96

2.4. Класифікація фінансових правовідносин у галузі страхування
128
Висновки до другого розділу 141
РОЗДІЛ 3. Фінансово-правові режими у галузі страхування 147
3.1. Фінансово-правовий режим обов’язкового страхування 147
3.2. Фінансово-правовий режим добровільного страхування 161
Висновки до третього розділу 179
ВИСНОВКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 188
ДОДАТОК 210

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена сукупністю обставин теоретичного та практичного характеру.
Людству протягом усього його розвитку притаманна наявність великої кількості негативних обставин, що криють в собі загрозу матеріальному та соціальному благополуччю членів суспільства. Кожна людина постійно відчуває небезпеку нанесення шкоди її майну або життю та здоров’ю різноманітними подіями природного, техногенного чи іншого характеру, вірогідність настання яких об’єктивно присутня в її житті. Тому важливим для людини, особливо сьогодні, постає потреба у своєчасному матеріальному відшкодуванні, що може настати внаслідок завдання шкоди її матеріальним або соціальним (особистим нематеріальним) благам. Окрему роль у цих процесах має відігравати держава. Стратегічна мета стійкого розвитку України – підвищення рівня та якості життя населення в умовах динамічного розвитку економіки та соціальної сфери, збереження виробничого потенціалу природного комплексу країни. В сучасних умовах формування економічної та політичної системи України важливого значення й особливої актуальності набувають проблеми і напрями державної політики із збереження соціальної рівноваги і подолання соціальної напруженості. З огляду на це відбувається переорієнтація постулатів фінансового права на новий лад у системі захисту юридичних та фізичних осіб від матеріальних та соціальних втрат, що можуть настати внаслідок непередбачуваних подій. Основною правовою формою фінансового захисту в економічно розвинутих країнах є страхування. Як свідчить аналіз історії та сучасного становлення інституту страхування – воно є обов’язковим елементом кожної економічної й соціальної системи суспільства.
Будучи необхідною умовою розвитку та стабільності держави, страхування постає невід’ємною її функцією, що дозволяє зменшити економічні втрати, а в ряді випадків посилити економічний суверенітет країни. Будь-який напрямок діяльності держави (виконання притаманних їй функцій) реалізується правовим (законодавчим) шляхом. Відповідно, держава, регулюючи відносини в галузі страхування, забезпечує реалізацію стратегічної ролі страхування в країнах з ринковою економікою, що полягає у відновленні певних інтересів. При цьому через страхування, як вид діяльності, виконуються, окрім зазначених, багато інших суспільно-корисних функцій. Перш за все, в рамках економіко-фінансових відносин воно є одним із засобів формування (накопичення) грошових ресурсів, одним з найбільш стабільних джерел довгострокових інвестицій в економіку держави; постає важливим елементом фінансової системи держави, відволікаючи з обігу надлишкову грошову масу, здійснюючи тим самим антиінфляційний вплив, оптимізує формування платіжного балансу держави; звільняє бюджет від частини видатків при настанні аварій та катастроф різноманітного походження, що стабілізує фінанси держави.
Правове регулювання страхування зазнало значних змін з моменту здобуття незалежності України та переходу нею до ринкових відносин. Ці зміни обумовлені переходом на нові засади у страховій політиці держави. Змінено й роль самого страхування як складової фінансової системи України. Системне підвищення ролі страхування у всіх сферах суспільного життя, у тому числі у сфері фінансової діяльності країни, обумовлює актуальність та необхідність теоретичної розробки питань правового регулювання страхування.
Проблеми реалізації страхових правовідносин аналізувалися здебільшого з позицій цивільного права. В науці фінансового права України до сьогодні не здійснювалося дослідження, присвяченого комплексному аналізу фінансово-правового регулювання страхування. Проте не можна не враховувати ролі держави як гаранта прав та інтересів громадян, у тому числі й майнових, тому що вона має забезпечити їх реалізацію, оскільки делегування цієї функції приватним суб’єктам може призвести до негативних наслідків. Як приклад можна навести знецінені вклади громадян, повернення яких сьогодні є складовою фінансової політики України.
Теоретичним підґрунтям дослідження були праці таких вчених як: С.С. Алексєєв, Е.А. Алісов, В.В. Безчеревних, Д.А. Бекерська, Г.В. Васил’єв, Л.К. Воронова, О.М. Горбунова, М.А. Гурвич, О.О. Дмитрик, В.Р. Ідельсон, М.В. Карасьова, С.В. Ківалов, Л.Л. Кінащук, Ю.О. Крохіна, М.П. Кучерявенко, А.А. Мамедов, Л.А. Мотильов, Г.А. Нечай, С.С. Осадець, В.К. Райхер, Е.О. Ровінський, Л.А. Савченко, В.І. Серебровський, А.В. Турбанова, С.Д. Ципкін, Р.О. Халфіна, Н.І. Хімічева, О.І. Худяков, В.В. Шахов, Г.Ф. Шершеневич, М.Я. Шимінова.
Наукова розробка фінансово-правових проблем страхування та фінансової політики у цій сфері все ще знаходиться на не належному рівні.
Перегляд існуючих правових засад пов’язаний з інтеграційними процесами, які останнім часом значно актуалізувалися в суспільстві, наближення правових стандартів страхування до європейських стало однією із складових державної політики. Національна концепція страхування в умовах глобалізації постає не сформованою до кінця, про що свідчить або повна відсутність у нормативно-правових актах визначень багатьох ключових понять страхування, або недостатнє науково-практичне обґрунтування та використання тих понять і категорій, що встановлені та визначені в законах та підзаконних нормативних актах.
Обов’язкове державне страхування як система фінансових інструментів завжди посідало сталу позицію інституту фінансового права, однак сьогодні, в нових умовах розвитку суспільних відносин, воно потребує переосмислення та подальшого дослідження. Важливим для практичного застосування є аналіз тих відносин у сфері страхування, до яких може бути застосовано фінансово-правовий метод, оскільки це сприяє чіткій організації фінансової діяльності держави та самоврядних формувань, з урахуванням її специфіки, в необхідних випадках дозволяє правильно застосовувати юридичні заходи впливу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії „Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195). Тема дисертації безпосередньо пов’язана з планом науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії „Теоретичні засади проведення податкової та бюджетної реформ в Україні”.
Мета і завдання дисертаційного дослідження полягають у тому, щоб на основі комплексного та багатостороннього аналізу сутності та змісту страхування як невід’ємної функції держави, історичного та зарубіжного досвіду, аналізу вітчизняного фінансового законодавства, фінансово-правових режимів, що встановлюються державою у сфері страхування, обґрунтувати та сформулювати базові теоретичні засади фінансово-правового регулювання страхування.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
узагальнити наявний теоретичний та емпіричний матеріал з проблем страхових відносин у сфері фінансової діяльності держави, критично його осмислити з урахуванням тенденцій розвитку суспільства, визначити ступінь та рівень теоретичної розробки проблем страхування;
визначити сутність та стратегічну роль страхування у сфері фінансової діяльності держави, а також принципи правового регулювання всього спектра фінансових правовідносин у сфері страхування;
здійснити ґрунтовний аналіз сучасного національного законодавства, що визначає та закріплює види фінансових правовідносин у галузі страхування;
визначити особливості правової природи оподаткування страхової діяльності;
здійснити класифікацію фінансових правовідносин у галузі страхування та розкрити їх зміст;
виявити особливості фінансово-правових режимів обов’язкового та добровільного страхування;
на підставі здійсненого дослідження визначити напрямки уніфікації інституту фінансово-правового регулювання страхування та надати науково-обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання фінансових відносин у сфері страхування.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері страхування, які виникають у процесі фінансової діяльності держави, тенденції їх розвитку та вдосконалення самого механізму правового регулювання фінансових правовідносин у сфері страхування.
Предметом дослідження є правові основи діяльності держави та її уповноважених органів з регулювання фінансових відносин у сфері страхування, стан та перспективи їх розвитку, включаючи зміст фінансово-правових норм законів, інших нормативно-правових актів України та міжнародних норм.
Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети та завдань дослідження. Методологічною основою стали філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові методи, а саме: діалектичний, історико-правовий, спеціально-юридичний, порівняльно-правовий, а також метод тлумачення.
Зокрема, за допомогою діалектичного методу дослідження суспільних явищ і процесів здійснено аналіз розвитку страхової діяльності в Україні взагалі і обов’язкового страхування, зокрема, визначено імперативні та диспозитивні складові у правовому регулюванні страхових правовідносин.
За допомогою історико-правового методу було розглянуто етапи становлення фінансово-правового регулювання страхування на землях, що входять до складу сучасної України.
Використовуючи спеціально-юридичний метод, було досліджено сутність страхування, правову природу оподаткування страхової діяльності, визначено зміст та сутність страхових правовідносин, врегульованих нормами фінансового права. Цей метод можна вважати принциповим при здійсненні аналізу законодавчих положень і норм, що регулюють страхові відносини у сфері фінансової діяльності держави.
Порівняльно-правовий метод використовувався при дослідженні сучасних міжнародних фінансово-правових стандартів у галузі страхування та сучасного національного законодавства в контексті євроінтеграційних прагнень України.
Методом тлумачення з’ясовано зміст Конституції України, законів та підзаконних актів, інших норм, на підставі яких визначаються фінансово-правові засади страхування, визначено сутність фінансово-правових режимів страхування.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація являє собою перше багатостороннє, системне дослідження фінансово-правових засад страхування, в якому розглянуто історію розвитку та становлення фінансово-правового регулювання страхування в Україні, фінансові правовідносини, що виникають у галузі страхування, здійснено аналіз фінансово-правових режимів у галузі страхування.
Найбільшою мірою наукова новизна відображена у таких теоретичних положеннях, практичних висновках та пропозиціях, що виносяться на захист:
уперше:
страхування досліджено як одну із функцій превентивної діяльності держави, а страхові фонди, створення та використання яких регламентується безпосередньо нормами фінансового права – як частину національного багатства;
здійснено комплексний поетапний історико-правовий аналіз становлення та розвитку фінансово-правового регулювання страхування в країнах, до яких протягом історії входили українські землі;
визначено страхування як складову та органічну частину фінансової діяльності держави;
доведено, що у фінансовій системі суспільства страхування виступає як самостійна фінансова категорія, в системі фінансового права страхування постає як комплексний інститут;
досліджено правову природу страхових правовідносин, що врегульовані нормами фінансового права та здійснено їх детальну класифікацію;
розглянуто особливості фінансово-правового режиму добровільного страхування;
визначено сутність правових відносин у сфері обов’язкового державного страхування та доведено необхідність реорганізації цього інституту фінансового права;
обґрунтовано необхідність запровадження податку на страхові премії страхових організацій;
удосконалено:
систему оподаткування страхових організацій;
систему контролю за фінансовою діяльністю страхових організацій;
набуло подальшого розвитку обґрунтування необхідності прийняття спеціального Закону, який визначав би порядок компенсаційних виплат державно значимих категорій громадян.
Практичне значення дослідження. Результати дисертаційного дослідження обумовлені її актуальністю, новизною та висновками. Його значення полягає в такому:
у сфері науково-дослідницької діяльності матеріали дисертації можуть бути використані як підґрунтя для подальшої розробки проблем фінансового права, що регламентує фінансові відносини у сфері страхування;
у правотворчій діяльності висновки і пропозиції, сформульовані в роботі, можна застосувати при удосконаленні існуючого й розробці нового фінансового законодавства, уніфікації фінансово-правового інституту страхування;
у навчальному процесі отримані результати дослідження можуть бути використані при підготовці підручників і навчальних посібників з фінансового права, в процесі викладання курсу фінансового та страхового права, в науково-дослідницькій роботі студентів та аспірантів.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії.
Основні положення й теоретичні висновки, на яких базується дисертаційне дослідження, а також рекомендації щодо удосконалення вітчизняного законодавства були оприлюднені на: регіональній науково-практичній конференції “Роль освіти для економічного, соціального та культурного розвитку Кіровоградщини (м. Кіровоград, 28–29 листопада 2003 р.)”, міжвузівській науково-практичній конференції “Зміни в національному законодавстві та сучасні підходи до викладання правових дисциплін” (м. Кіровоград, 22 грудня 2005 р.), у тезах до 9-ої звітної наукової конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу ОНЮА (м. Одеса, 26 квітня 2006 р.), на: міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми системи страхування в Україні” (м. Кіровоград, 5 жовтня 2006 р.), 5-й Національній науково-практичній конференції “Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування” (м. Одеса, 15–17 червня 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права” (м. Ірпінь, 23–24 листопада 2007 р.)
Публікації: Основні положення та результати дисертації містяться в п’яти публікаціях, чотири з яких надруковано в наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поєднують вісім підрозділів, висновків, списку використаної літератури і додатку. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок, у тому числі 22 сторінки – список використаних джерел, що містить 255 найменувань, 1 сторінка – додаток.

bibliography

ВИСНОВКИ

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягало в дослідженні поняття, юридичної природи і структури страхування з позиції фінансового права. Одержані результати роботи можуть стати підґрунтям для подальшого дослідження інституту страхування в системі фінансового права України. У ході дослідження було вирішено ряд завдань, принципових питань, які стояли перед автором, що дозволило дійти певних висновків.
Використання потенціалу України та її фінансово-інвестиційного комплексу має значимість для реалізації довгострокової національної стратегії в нових економічних та фінансових умовах, що характеризуються чисельними ризиками різноманітного характеру, які притаманні суспільству в цілому, включаючи її економічну та соціальну складові.
Відповідно, роль страхування як напрямку діяльності держави суттєво зростає. Тому, в процесі виконання роботи, страхування розглянуто як одну із функцій превентивної діяльності держави, а страхові фонди, створення та використання яких регламентується безпосередньо нормами фінансового права – як частину національного багатства.
У ході дослідження було проаналізовано основну масу науково-теоретичної літератури з цієї тематики, діюче законодавство, а також його динаміку, починаючи з первинних часів, всього історичного періоду становлення та розвитку, особливо в період існування СРСР. Окремим напрямком роботи став аналіз міжнародно-правових стандартів у галузі страхування.
Зміни фінансової діяльності держави, що викликані новим співвідношенням економіки, держави та права, кардинально вплинули на роль фінансового права в регулюванні суспільних відносин у сфері страхування. Важливим завданням в процесі роботи було визначення поняття страхування з точки зору фінансового права.
Вивчення широкого кола питань, пов’язаних з фінансово-правовим регулюванням суспільних відносин у сфері страхування, розгляд страхування як стратегічного напрямку діяльності держави в умовах суцільного реформування системи правового регулювання в Україні внаслідок формування економіки ринкового типу та глобалізації, дозволило сформулювати такі висновки.
1. На сьогодні немає єдиного погляду щодо комплексного характеру регулювання страхової діяльності нормами галузей приватного та публічного права, а саме щодо ролі цих галузей у процесі регулювання даної сфери, тобто які саме з них займають провідне місце у цьому регулюванні.
Зроблено висновок, що загальний зміст поняття страхування можна розкрити за умови характеристики основних його аспектів, а саме: соціально-економічного, фінансового та юридичного. Тому визначення поняття “страхування” передбачає, перш за все, чітке уявлення цієї категорії, що регулюється нормами публічного та приватного права. Дослідження й аналіз сутності та змісту страхування дало змогу вперше визначити, що з точки зору фінансового права, страхування – це сукупність фінансово-правових норм, які регулюють відносини з формування цільових державних фондів грошових коштів, призначених для відшкодування збитків, завданих внаслідок реалізації певних страхових ризиків (природного, техногенного, соціального та іншого характеру), передбачених законом та (або) договором, шляхом розкладки суми збитків між учасниками формування цих фондів.
2. У вдосконаленні правового регулювання страхування необхідно вказати на позитивні тенденції, до яких у першу чергу потрібно віднести пріоритет регулювання страхових відносин на підставі законів відповідно до Конституції (роль якої також детально визначена). У той же час, актуалізується значення підзаконних правових актів, видання яких провадиться не інакше як у виконання положень законів. Проте, зазначається невиконання, передбачених прийнятими найвищими органами державної влади програмою і концепцією розвитку страхування, заходів, у тому числі й неприйняття низки законів.
На основі аналізу національного законодавства у галузі страхування, зроблено висновок, що воно характеризується єдністю функціонального призначення комплексу нормативних актів і об’єкта законодавчого регулювання та суперечністю методів правового регулювання. Публічно-правове регулювання, як невід’ємний елемент суспільного розвитку, має свої національні особливості, що зумовлені історичним розвитком вітчизняного страхового законодавства, яке формувалося під впливом єдиної радянської фінансової системи. В сучасний період значний вплив на національне страхове законодавство справляють інтеграційні процеси. Вибір організаційної системи фінансово-правового регулювання у сфері страхування залежить від загальних принципів функціонування державної влади та системи виконавчої влади.
3. В процесі здійснення страхової діяльності виникають правовідносини, які завжди врегульовані державою. Ці правовідносини регулюються різними галузями права (конституційним, фінансовим, адміністративним, цивільним і господарським), що доводить комплексний характер регулювання страхової діяльності.
За допомогою фінансових відносин держава впливає на процеси нагромадження та використання страхового капіталу. Через правові норми вона прагне організувати і врегулювати їх належним чином, додає їм відповідної форми і певного змісту, в результаті чого значне коло цих відносин набуває ознак фінансово-правових. Фінансові правовідносини у галузі страхування – це врегульовані нормами фінансового права економічні відносини, що виникають, змінюються і припиняються в процесі мобілізації, розподілу, перерозподілу й використання централізованих і децентралізованих страхових фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави.
Доводиться необхідність аналізу вказаних правовідносин з нових позицій, із застосуванням абсолютно відмінних від радянських часів методологічних засад. Неврахування в процесі розробки методів та підходів, змін, які сталися в науковому пізнанні, призведе до значних помилок при виробленні певних практичних результатів. А це може прямо відбитися на якості правового регулювання. За допомогою фінансових відносин держава впливає на процеси нагромадження та використання страхового капіталу. На підставі правових норм вона прагне організувати і врегулювати їх належним чином, додає їм відповідної форми і певного змісту, в результаті чого ці відносини стають фінансово-правовими.
4. У фінансових правовідносинах страхової галузі права й обов’язки, що належать конкретному суб’єкту, їх характер, природа й особливості обумовлюються і визначаються насамперед спрямованістю дій таких суб’єктів у тому чи іншому напрямку фінансової діяльності держави – мобілізації, розподілі, перерозподілі й використанні страхових фондів коштів. Це дає підставу стверджувати, що специфіка змісту фінансових правовідносин у сфері страхування залежатиме від того, в якому з напрямків фінансової діяльності виникають, змінюються і припиняються ці правові зв’язки. Важливою є та обставина, який фонд фінансових ресурсів – централізований чи децентралізований – є об’єктом цих правових зв’язків.
Фінансово-правові норми, що відбивають імперативні засади державного регулювання у сфері страхування, повинні чітко окреслювати коло прав і обов'язків органів, уповноважених державою здійснювати фінансову діяльність, та інших суб’єктів, мати конкретну цільову спрямованість і визначати єдність управлінських і законодавчих дій держави у цих напрямках.
5. Фінансово-правовий механізм оподаткування прибутку страхових організацій не вирішує фіскальних задач, оскільки в результаті різноманітних способів мінімізації прибутку від страхової діяльності надходження до бюджету не відповідають масштабам і темпам зростання страхових внесків.
Пропонується по-новому поглянути на концепцію оподаткування безпосередньо страхової діяльності та перейти від сплати податку на прибуток до податку на страхові премії, що сприятиме збільшенню надходжень доходів до бюджетів від страхових організацій.
Вона має бути визначена таким чином, щоб закладений у неї фінансовий механізм надавав певні переваги страховим організаціям, що використовують акумульовані страхові кошти на інвестиції в реальний сектор економіки. Як наслідок, реалізовуватиметься ключове призначення податків як основи фінансових ресурсів держави, що формують бюджет з метою здійснення задекларованої у Конституції соціально-економічної політики України.
Податки потенційно виступатимуть одним із основних факторів, що визначатиме попит та пропозицію в сегменті добровільного страхування у страховому ринку, структуру та обсяг страхового портфеля страховиків і, тим самим, ступінь захищеності населення та суб’єктів господарювання від впливу небажаних подій.
6. Законодавчо закріплена система оподаткування страхових організацій, що випливає із врахування фінансових результатів їх діяльності, є не тільки складною у плані її практичної реалізації, але й не дозволяє податківцям визначити достовірність показників фінансової звітності та повноту сплати податків, отриманих ними від власне страхової діяльності. Законом не передбачено подання податковим органам у числі звітних документів бухгалтерського балансу. Слід зазначити, що бухгалтерський облік у сфері страхування є складовою частиною фінансового права, оскільки він є першоосновою всієї діяльності щодо спостереження за рухом коштів у відповідній сфері, основою для здійснення фінансового моніторингу, початком всеохоплюючого фінансового контролю, що виступає самим дієвим з усіх можливих форм контролю за всіма сферами страхової діяльності. Саме по балансу доходів та видатків страховика можна перевірити та проаналізувати, як він працює, за рахунок чого створюється прибуток, як здійснюються розрахунки з бюджетом та контрагентами. Тому до переліку звітності, що надається податковим органам, пропонується внести і бухгалтерський баланс.
7. Сукупність норм, які регламентують відносини з обов’язкового державного страхування, є інститутом фінансового права. Всі види обов’язкового державного страхування визначені в Законі України “Про страхування”. Однак значну частку норм правового механізму обов’язкового державного страхування поруч із Бюджетним кодексом України, Законом “Про державний бюджет України” складають норми підзаконного характеру, що значно ускладнює реалізацію зазначеного механізму.
Тому необхідним та актуальним є прийняття Закону, який замінив би обов’язкове особисте страхування державно значимих категорій осіб на компенсаційні виплати потерпілим з Державного бюджету України.
8. Визначено фінансово-правовий режим добровільного страхування, який визначає напрямок розвитку відносин у зазначеній сфері. Механізм фінансово-правового регулювання добровільного страхування поширюється на порядок створення та використання страхових резервних фондів; встановлює вимоги щодо платоспроможності страховиків, визначає порядок контролю (нагляду) за фінансовою діяльністю страховиків, виконання останніми прийнятих зобов’язань. Зазначені норми формують відповідні фінансово-правові інститути.
9. Кожна держава в процесі здійснення своїх функцій намагається досягти певних результатів. Важливими постають питання мобілізації всіх механізмів, у тому числі фінансових, за допомогою яких держава вирішувала б чисельні складні завдання в контексті реалізації конституційної догми щодо побудови соціальної держави в Україні. Страхова діяльність є важливою складовою державної політики, яка, з одного боку, може допомогти державі знайти шляхи залучення необхідних фінансових ресурсів в економіку країни, з іншого – забезпечити багатосторонній захист фізичних та юридичних осіб, у тому числі державно значимих, від певних негативних факторів, що останнім часом активно поширюються у світі. Таким чином, страхування є функцією превентивної діяльності держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф., Битяк Ю.П., Голосніченко І.П., Ківалов С.В. Адміністративне право України: академ. курс: підруч. для студ. юрид. спец. ВНЗ / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького / В.Б. Авер’янов (відп. ред.). – К.: Юрид. думка, 2007. – Т. 1: Загальна частина. – 591с.
2. Административное право Украины: Навч.-метод. посіб. / За ред. С.В. Кивалова, Л.Р. Билой. – Одеса: Юрид. л-ра, 2002. – 312 с.
3. Алісов Є. О., Воронова Л. К., Кадькаленко С. Т., Кравченко В. І., Кучерявенко М. П. Фінансове право: Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / Л.К. Воронова (ред.). – 2-е вид., випр. та доп. – Х.: Консум, 1999. – 495 с.
4. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учеб. пособ. – Харьков: Эспада, 1999. – 233 с.
5. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учеб. пособ. – Харьков: Эспада, 2000. – 285 с.
6. Александрова М.М. Страхування: Навч.-метод. посіб. – К.: ЦУЛ, 2002. – 73 с.
7. Александров Н.Г. К вопросу о роли договора в правовом регулирования общественных отношений // Ученые записки ВИЮН. – 1946. – Вып. VI. – С. 71-75.
8. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Юрид. лит., 1966. – 183 с
9. Алексеев С.С. Общая теория права: Учебник: В 2 т. – Т. 2. – М.: Юрид. лит., 1982. – 320 с.
10. Алексеев С.С. Общая теория права. – М.: Юрид. лит., 1991. – 354 с.
11. Алексеев С.С. Право: азбука-теория-философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 711 с.
12. Алексеев С.С. Теория права. – М.: БЕК, – 1993. – 256 с.
13. Алексеев С.С. Теория права. – М.: БЕК, 1995. – 320 с.
14. Аленичев В.В. Страховое дело России в ХХ веке // Страховое ревю. – 2000. – № 1. – С. 27-30.
15. Арсеньев А.С., Библер В.С., Кедров Б.М. Анализ развивающегося понятия. – М.: Наука, 1967. – 450 с.
16. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. – М.: Омега-Л, 2004 – 580 с.
17. Базилевич В.Д., Базилевич К. С. Страхова справа. – К.: Знання, 1998. – 216 с.
18. Батигин К.С. Советское социальное страхование. – М.: Профизд, 1985. – 368 с.
19. Безгубенко Л.М. Фінансова система України в умовах економіки перехідного типу // Фінанси України. – 1996. – № 6. – С. 12-15.
20. Бекерська Д. А., Воронова Л. К., Кадькаленко С. Т., Ісаєва Н. К. Фінансове право (За законодавством України): Навч. посіб. для студ. юрид. вузів та фак. / Л.К. Воронова (ред.), Д.А. Бекерська (ред.) – К.: Вентурі, 1995. – 272 с.
21. Бекерська Д. А., Воронова Л. К., Заверуха І. Б., Ісаєва Н. К. та ін.. Фінансове право: Навч. посібник / Л.К. Воронова (ред.). – К.: Вентурі, 1998. – 383 с.
22. Бекерська Д.А. Методи залучення фінансових ресурсів до економіки країни // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – Одеса: Юрид. л-ра, – 2002. – Т. 1. – С. 183-186.
23. Бекерская Д.А. Налоговое право и налоговое законодательство в Украине: Учеб. пособ. – Одесса: Юрид. л-ра, 2000. – 224 с.
24. Бекерская Д.А. Финансовое право в Украине. – Одеса: Юрид. л-ра, 2005. – 124 с.
25. Белых В.С., Кривошеев И.В. Страховое право: Краткий учебн. курс. – М.: Инфра-М, 2002. – 224 с.
26. Берлин С.И. Теория финансов: Учеб. пособ. – М.: Приор, 2000. – 256 с.
27. Біла Л.Р., Царьова Л.К. Право власності в Україні в умовах ринкових відносин // Право України. – 1995. – № 12. – С. 93-96.
28. Біленчук Д.П., Біленчук П.Д., Залетів О.М., Клименко Н.І. Страхове право України. – К.: Атіка, 1999. – 367 с.
29. Блащук Т.В. Цивільно-правове регулювання особистого страхування. Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 255 арк.
30. Борзило Е. Основы финансового права в области страхования в Российской Федерации (антимонопольное законодательство) // Страховое право. – 2000. – № 2. – С. 57-60.
31. Босий О.Д. Фінансово-правові норми та соціальні інтереси // Наук. вісн. Чернівецьк. ун-ту: Зб. наук. пр. – Вип. 147: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2002. – С. 74-77.
32. Брагинский Н. В., Ветрянский В. В. Договорное право: общие положения. – М.: Статут, 1997. – 360 с.
33. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.
34. Васильев Г.В., Шигильчева С.А. История страхового дела в России: Учебн. пособ. – М.: Пресс-сервис, 1997. – 252 с.
35. Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище. – К.: Знання, 1998. – 308 с.
36. Вінник О.М. Інвестиційне право: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2005. – 568 с.
37. Вимоги до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів: Затв. Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 2885 // Офіційний вісник України. – 2004 р. – № 51. – С. 307. – Ст. 3401.
38. Вишновецький В.М. Система фінансового права України в умовах переходу до ринкової економіки: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. – Чернівці, 2001. – 212 арк.

39. Внукова Н. Н. Практика страхования бизнеса. – К.: ТОВ “Либра”, 1994. – 226 с.
40. Воблый К.Г. Основы экономии страхования. – М.: ООО “Анкил”, 1993. – 228 с.
41. Вознесенский Э. А. Финансовый контроль за деятельностью промышленных предприятий / Ленинград. госуд. ун-т им. А. А. Жданова. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1965. – 156 с.
42. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юрид. лит., 1973. – 134 с.
43. Воронова Л.К. Правовые основы расходов государственного бюджета в СССР. – К.: Вищ. шк., 1981. – 223 с.
44. Воронова Л.К., Мартьянов Н.В. Советское финансовое право: Учебн. – К.: Вищ шк., 1983. – 240 с.
45. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 456 с.
46. Гвозденко А. А. Основы страхования: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 178 с.
47. Горбунова О.Н. Финансовое право и финансовый мониторинг. – М.: ООО “Профобразование”, 2003. – 158 с.
48. Граб В.І. Історичні джерела права. – Полтава, 1998. – 55 с.
49. Гражданское право: Учебник / Под. ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ПБЮЛ Л.В. Рожников, 2000. – Т. 2. – 856 с.
50. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право: Учеб. пособ. – М.: Юриспруденция, 2000. – 192 с.
51. Грачева Е.Ю., Толстопятенко Г.П., Рыжкова Е.Ю. Финансовый контроль: Учеб. пособ. – М.: ИД “Камерон”, 2004. – 272 с.
52. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. – 248 с.
53. Гринченко Л.И. Перспективы прихода иностранного страховщика на Украину // Бизнес. – 1998. – № 52. – С. 21-24.
54. Гринюк О. В. Цивільно-правові аспекти майнового страхування в Україні: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004. – 210 арк.
55. Гурвич М.А. Советское финансовое право: Учебн. – М.: Юрид. лит., 1954. – 356 с.
56. Гурвичюте Х.О. Договор имущественного страхования в советском гражданском праве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: – 12.00.03. / МГУ. – М., 1954. – 14 с.
57. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т.– М.: Рус. яз, 1980. – Т. 2.
58. Демидов А.И. О методологической ситуации в правоведении // Правоведение. – 2001. – № 4. – С. 16-19.
59. Дмитрик О.О. Зміст та класифікація фінансових правовідносин: Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Націон. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 187 арк.
60. Додин Е.В. Сборник научных трудов. – Одесса: Полиграф, 2006. – 372 с.
61. Дюмулен И.И. Всемирная торговая организация. – М.: ТПП, 1987. – 204 с.
62. Елкин М. Особенности классификации страховых финансовых правоотношений // Право и жизнь: Независимый правовой журнал. – М.: Манускрипт, 2002. – № 50. – С. 245-249.
63. Елкин М.А. Система правового регулирования страхования в Российской Федерации (финансово-правовой аспект): Дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.14/ М., 2003. – 178 с.
64. Ермакова Т.С. Финансовые правоотношения (теоретические проблемы): Учебное пособие. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 358 с.
65. Ефимов С. Л. Деловая практика страхового агента и страхового брокера. – М.: Страховой полис, 1996. – 416 с.
66. Ефимов С.Л. Экономика и страхование: Энциклопедический словарь. – М.: Церих-Пэл, 1996. – 286 с.
67. Ефимов С.Л. Словарь страховщика. – М.: Экономика, 2000. – 322 с.
68. Жилкина М.С. Государственное регулирование страхового рынка в США // Страховое дело. – 1999. – № 10. – С. 38-43.
69. Журавльов Ю.М., Секерж И.Г. Страхование и перестрахование (теория и практика). – М.: Страховое дело, 1993. – 195 с.
70. Загальна теорія держави і права / За ред. проф. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришин. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
71. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. – К.: Знання, 1998. – 254 с.
72. Зубец А.Н. Страховой маркетинг. – М.: Анкил, 1998. – 360 с.
73. Иванов В. В. К вопросу об общей теории индивидуального договора // Юрист. – 2000. – № 2. – С.44-47.
74. Ивакин А.А. Универсальность объективной диалектики // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр. – Вип. 9. – Одеса: Юрид. л-ра, 2000. – 452 с. – С. 52-58.
75. Идельсон В.Р. Страховое право. – СПб: “Изд-во студ. кассы взаимопомощи”, 1907. – 223 с.
76. Інвестиційне право України: Навч. посіб. / За заг. ред. В.Д. Чернадчука. – Суми: Університет. книга, 2001. – 260 с.
77. Иоффе О.С. Советское гражданское право. – Т. 2. – Л.: Пол. Издат., 1961. – 780 с.
78. История финансового законодательства России: Учеб. пособ. / Отв. ред. И.В. Рукавишникова. – М.: ИКЦ “Март”, 2003. – 256 с.
79. К вопросу о монополии страхования // Известия. – 1918. – 21 февраля.
80. Карасева М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право: Учеб. пособ. / Под ред. М.В. Карасевой. – М.: Норма, 2001. – 280 с.
81. Карасева М.В., Крохина Ю.А. Финансовое право / Под ред. М.В. Карасевой. – М.: НОРМА, 2003. – 288 с.
82. Карасева М.В. Финансовое право. Общ. часть: Учебн. – М.: Юристъ, 1999. – 288 с.
83. Карасева М.В. Финансовое правоотношение. – Воронеж, Изд-во ВГУ, 1997. – 304 с.
84. Карасева М.В. Финансовое правоотношение. – М.: Норма, 2001. – 288 с.
85. Карасик М. А. Необходимость товарного производства и использование функций денег в народном хозяйстве СССР: Автореф. дис. … канд. эконом. наук / М. А. Карасик. – Л., 1966. – 18 с.
86. Кечекян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 154 с.
87. Ківалов С.В., Аверянов В.Б., Пережняк Б.А., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Підручник. – Одеса, 2003. – 893 с.
88. Кінащук Л. Історико-правовий аналіз передумов виникнення страхування // Підприємництво, господарство та право. – 2001. – № 12. – С. 57-61.
89. Кінащук Л.Л. Організаційно-правові особливості функцій та принципів страхування // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 10. – С. 47-50.
90. Кінащук Л.Л. Страхування: теорія та практика проведення. – К.: Атіка, 2004 р. – 111 с.
91. Кінащук Л.Л. Страхове право: Підручник. – К.: Атіка, 2007. – 256 с.
92. Клапків М.С. З історії зародження національного страхового ринку // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 81-94.
93. Ковалева Н.О. Проблемы финансового контроля. М.: ЮРИСТ, 2003. – 456 с.
94. Кожевников С.Н., Кузнецов А.П. Общеправовые и отраслевые принципы: сравнительный анализ // Юрист. – 2000. – № 4. – С. 64-68.
95. Козюбра М. Природа соціальних прав людини та особливості механізмів їх реалізації // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – № 5. – Cт. 57-62.
96. Колосюк В.В. Страховий ризик як правова умова загальнообов’язкового особистого страхування // Науковий вісник Чернівец. ун-ту. – 2006. – Вип. 311. – Правознавство. – С. 110-113.
97. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1997. – 416 с.
98. Коментар до Конституції України. – К.: Атіка, 1996. – 168 с.
99. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
100. Коньшин Ф.В. Государственное страхование в СССР. – М.: Госфиниздат, 1949. – 400 с.
101. Кравцов Д.В. Фінансово-правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні: Дис. ... канд. юрид наук: 12.00.07 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2005. – 190 арк.
102. Крохина Ю.А. Бюджетное право и российский федерализм. – М: Норма, 2001. – 352 с.
103. Крохина Ю.А. Финансовое право России. – М.: Норма, 2004. – 704 с.
104. Кучерявенко Н.П. Налоговое право Украины: Учеб. пособ. – Х.: ООО “Одиссей”, 2005. – 168 с.
105. Ларичев В.Д. Мошенничество в сфере страхования. Предупреждение, выявление, расследование. – М.: ФБК –Пресс, 1998. – 158 с.
106. Лісовий кодекс України від 8.02.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 21. – Ст. 170.
107. Любенська О. Ключові принципи страхування: вимоги Міжнародної асоціації органів нагляду за страхуванням. – Страхова справа. – 2001. – № 4. жовт.-груд. – С. 92-95.
108. Макарова Ю. Финансовое право РФ в области страхования // Страховое право. – 2000. – № 3. – С. 54-55.
109. Мамедов А.А. История и генезис финансово-правового регулирования страхования в России // История государства и права. – 2004. – № 1. – С. 50-54.
110. Мамедов А.А. Особенности публично-правового регулирования страхования в Советский период // История государства и права. – 2004. – № 2. – С. 54-58.
111. Мамедов А. Финансово-правовое регулирование страхования в зарубежных странах // Законодательство и экономика. – 2004. – № 2. – С. 65-72.
112. Мамедов А.А. Финансово-правовое регулирование страховой деятельности. – М.: Юриспруденция, 2004. – 144 с.
113. Мамедов А.А. Финансово-правовые проблемы страхования в России: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук.: 12.00.14 // Московская государственная юридическая академия. – М., 2005. – 66 с.
114. Мамедов А.А. Финансово-правовые проблемы страхования в России: Дис. … д. юрид. наук.: 12.00.14 / Московская государственная юридическая академия. – М., 2005. – 517 с.
115. Мамедов А.А. Финансово-правовые проблемы страхования в России. – М.: Юриспруденция, 2005. – 336 с.
116. Мамедов А.А. Финансовые правоотношения в сфере страхования // Юрист. – 2003. – № 12. – С. 14-18.
117. Манэс А. Основы страхового дела. – СПб.: Тип. “Cеверная печатня”, 1909. – 172 с.
118. Маркс К. Критика Готской программы: Собр. соч. К. Маркса, Ф. Энгельса, 2-е изд. М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1961. – Т.19. – С. 9-32.
119. Методика формування резервів із страхування життя: Затв. Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 27.01.2004 р. № 24 // Офіційний вісник України. – 2004 р. – № 7. – С. 117. – Ст. 409.
120. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.
121. Мотылев Л.А. Государственное страхование в СССР и проблемы его развития. – М.: Финансы, 1972. – 264 с.
122. Мотылев Л.А. Государственное страхование в СССР. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 288 с.
123. Мурашин О. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання // Право України. – 2000. – № 9. – С. 18-20.
124. Нечипорук Л.В. Закон Украины “О страховании”: Комментарий. – К.: ООО “Одиссей”, 2002. – 288 с.
125. Никифорак В.М. Принцип суброгації в страхуванні // Держава і право. – Зб. наук. пр. – Вип. 21. – С. 260-265.
126. Никифорак В.М. Договір страхування відповідальності: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2002. – 223 арк.
127. О бюджетной классификации Российской федерации: Федеральный закон от 15.08.1996 г. // СЗ РФ. – 1996. – № 34. – Ст. 4030.
128. Об организации страхового дела в России: Федеральный Закон от 27.11.1992 г. // Ведомости РФ. – 1993. – № 2. – ст. 56.
129. Оборотов Ю.Н. Правовая система Украины и евразийская правовая семья // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Вип. 9. – Одеса: Юрид. л-ра, 2000. – С. 36-41.
130. Общая теория советского права / Под ред. И.С. Самощенко и С.Н. Братуся. – М.: Юрид. лит., 1966. – 344 с.
131. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 80000 слов. / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 23-е изд., испр. – М.: Азбуковник, 1999. – 944 с.
132. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
133. Осадець С.С., Артюх Т.М., Бабко В.Л., Бабко Т.В., Бушанський А.В. Страхування: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.
134. Основы страховой деятельности: Учебник. / Отв. ред. проф. Т.А. Федорова. – М.: БЭК, 1999. – 776 с.
135. Орзіх М.Ф. Конституційна реформа в Україні: Навч. посіб. – Одеса: Юрид. л-ра, 2003 – 128 с.
136. Пацурія Н. Правила страхования как основная правовая сфера закрепления условий добровольного страхования // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 7. – С. 14-17.
137. Пацурківський П., Гаврилюк Р., Хохуляк В. Пострадянська наука фінансового права: деякі підсумки та перспективи розвитку // Юридична Україна. – 2006. – № 6. – С. 39-45.
138. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: Чернівецьк. ун-т, 1997. – С. 80-84.
139. Перелік органів ліцензування: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 46. – С. 218. – Ст. 2001.
140. Петров Д.А. Страховое право. – СПб: Ельга, 2000. – 139 с.
141. Плешков А.П. Вопросы государственного регулирования страхового дела в Западной Европе (История и современность) // Финансы. – 1996. – № 4. – С. 40-43.
142. Податкова система України. (Збірка законодавчих актів із змінами та доповненнями за станом на 20 жовтня 1999 року) / М.П. Кучерявенко (упоряд.), В.В. Мартиновський (упоряд.). – Х.: Торсінг, 2000. – 464 с.
143. Положення про Державне страхування СРСР: затв. Постановою ЦВК та РНК СРСР від 18.09.1925 р. // СЗ СССР. – 1925. – № 73. – Ст. 536-537.
144. Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України: Указ Президента України від 4.04.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 15. – С. 15. – Ст. 650.
145. Положення про Народний комісаріат фінансів СРСР: Затв. ІІІ сесією ЦВК СРСР від 12.11.1923 р. // СЗ РСФСР. – 1923. – № 109-110. – Ст. 1041.
146. Положення про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 7.06.1994 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – 14 лист.
147. Положення про порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя: затв. Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 28.12.2004 р. № 3197 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 6. – С. 206. – Ст. 383.
148. Порядок і правила формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду: Затв. Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 13.11.2003 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 49. – С. 278. – Ст. 2575.
149. Порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. // Урядовий кур’єр. – 2007. – № 89.
150. Порядок і умови державного обов’язкового особистого страхування посадових осіб державної контрольно-ревізійної служби в Україні: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 р. // Зібр. постанов Уряду України. – 1993. – № 11. – Ст. 253.
151. Порядок і умови державного обов’язкового страхування життя і здоров’я суддів: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1994 р. // Зібр. постанов Уряду України. – 1994. – № 6. – Ст. 144.
152. Порядок та умови обов’язкового державного страхування державних виконавців: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998 р. – № 33. – С. 46.
153. Порядок і умови обов’язкового державного особистого страхування посадових осіб державної податкової служби: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 3.06.1994 р. // Зібр. постанов Уряду України. – 1994. – № 9. – Ст. 232.
154. Порядок і умови обов’язкового державного страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – С. 381. – Ст. 1078.
155. Порядок і умови обов’язкового державного страхування працівників державної лісової охорони: Затв. Постановою КМУ від 31.07.1995 р. із змінами від 04.06.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – С. 381. – Ст. 1078.
156. Порядок і умови обов’язкового державного страхування службових осіб державних органів по захисту прав споживачів: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06. 1994 р. № 385 із змінами від 04.06.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – С. 381. – Ст. 1078.
157. Порядок подання фінансової звітності: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 9. – С. 21. – Ст. 344.
158. Правила розміщення страхових резервів із страхування життя: Затв. Розпорядженням Державної комісії ринків фінансових послуг від 26.11.2004 зі змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 07.03.2006 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 51. – С. 302. – Ст. 3399.
159. Правила формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя: Затв. Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 17.12.2004 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 2. – С. 339. – Ст. 105.
160. Програма розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 2.02.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 6. – С. 17. – Ст. 222.
161. Прокошин В.А., Косаренко H.H. Финансово-правовое регулирование страховой деятельности в современной России: Учеб. пособ. – М.: Флинта: Национ. ин-т бизнеса, 2004. – 208 с.
162. Про анулювання договорів зі страхування життя: Декрет РНК від 18.11.1919 р. // СУ РСФСР. – 1919. – № 56. – Ст. 542.
163. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
164. Про внесення змін до Закону України “Про страхування”: Закон України від 7.07.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 37. – Ст. 447.
165. Про внесення змін до Закону України “Про страхування”: Закон України від 16.11.2006 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 49. – С. 24. – Ст. 3240.
166. Про встановлення державного контролю над всіма видами страхування, окрім соціального: Декрет РНК від 23.03.1918 р. // СУ РСФСР. – 1918. – № 30. – Ст. 397.
167. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
168. Про державне майнове страхування: Декрет РНК від 6.10.1921 р. // СУ РСФСР. – 1921. – № 69.
169. Про державне страхування майна підприємств, установ та організацій: Затв. Постановою РНК СРСР від 3.02.1938 р. // СЗ СССР – 1938. – № 7. – Ст. 46.
170. Про державну виконавчу службу: Закон України від 24.03.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-38. – Ст. 243.
171. Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій: Інструкція Затв. Наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 р. № 291 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 52. – С. 78. – Ст. 2606.
172. Про затвердження напрямів інвестування галузей економіки за рахунок коштів страхових резервів: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2005 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 34. – С. 197. – Ст. 1607.
173. Про зміну у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15.12.1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1995. – № 106.
174. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закону України від 01.06.200 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
175. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 47-48. – Ст. 372.
176. Про обов’язкове окладне страхування: Закон СРСР від 4.04.1940 р. // ВВС СССР. – 1940. – № 12.
177. Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: Закон України від 1.07. 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 1. – Ст. 1.
178. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.01.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
179. Про організацію страхової справи в Російській республіці: Декрет РНК 28.11.1918 р. // СУ РСФСР. – 1918. – № 86. – Cт. 904.
180. Про підприємництво: Закон України від 7.02.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 168.
181. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.
182. Про порядок та умови обов’язкового державного страхування спортсменів вищих категорій: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.1995 р. із змінами від 04.06.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 23. – С. 381. – Ст. 1078.
183. Про систему оподаткування: Закон України від 18.02.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 16. – Ст. 119.
184. Про страхування: Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 29. – Ст. 320.
185. Про страхування: Закон України від 7.03.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.
186. Про структуру бюджетної класифікації: Постанова Верховної Ради України від 12.07.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 42. – Ст. 208.
187. Про стягнення невнесених у термін податків і неподаткових платежів: Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 114.
188. Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 35. – С. 101. – Ст. 2127.
189. Про тимчасове застосування нормативно-правових актів Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю: Наказ Міні