ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ – ФАХІВЦІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ХРИПУНОВА АЛІНА ЛЕОНІДІВНА

УДК 373.044

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ
ІНЖЕНЕРІВ – ФАХІВЦІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
ІОНОВА Олена Миколаївна,
доктор педагогічних наук, професор

Харків -2009

ЗМІСТ

ВСТУП..………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ФАХІВЦІВ
ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ…………………………………………………...12
1.1. Екологічна компетентність майбутніх інженерів – фахівців цивільного захисту, її сутність та структура...………………………………………… 12
1.2. Теоретичне обґрунтування технології формування
екологічної компетентності майбутніх інженерів..……………………56
Висновки до розділу 1……………………………………………………….100
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНИЦЬКО– ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА
З ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ФАХІВЦІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ.… ...103
2.1. Загальні питання організації та проведення експерименту..…………103
2.2. Реалізація технології формування екологічної компетентності
фахівців цивільного захисту…………………………………………….109
2.3. Аналіз результатів педагогічного експерименту….………………… 146
Висновки до розділу 2……………………………………………………….166
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………… 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………….. 171
ДОДАТКИ.….………………………………………………………………..199

ВСТУП

Актуальність і доцільність дослідження. У сучасних умовах глобалізації всіх сфер життя, використання високих технологій, що супроводжуються безперервними екологічними катастрофами техногенного походження, висуваються досить високі вимоги до професійної компетентності інженерів-фахівців цивільного захисту. Підготовка фахівця цивільного захисту, здатного до ефективного здійснення професійної діяльності, пов’язана з формуванням його екологічної компетентності, що передбачає спроможність особистості брати активну участь у подоланні перманентної екологічної кризи, дає можливість не лише ліквідовувати, а й успішно запобігати надзвичайні ситуації.
Разом з тим ознайомлення з результатами теоретичних напрацювань учених засвідчує, що у процесі професійної освіти фахівців цивільного захисту приділяється недостатня увага питанням формування екологічної компетентності майбутніх інженерів. Це підтверджується й даними проведеного нами пілотажного дослідження, в якому брали участь 24 викладачі, 18 офіцерів, 350 студентів старших курсів Університету цивільного захисту України (м. Харків). За допомогою опитувань, анкетувань, бесід, спостережень за навчальною діяльністю студентів з’ясовано, що екологічна підготовка майбутніх інженерів-фахівців цивільного захисту здійснюється здебільшого фрагментарно, без належного теоретичного обґрунтування й науково-методичного забезпечення. Як наслідок, лише третина студентів мала певну обізнаність щодо сутності екологічної компетентності, проте знання їх були фрагментарного характеру. Переважна більшість респондентів (62,3 %) не усвідомлювала значущості формування екологічної компетентності, оскільки вважала, що діяльність екологічно-безпечного спрямування безпосередньо не стосується їхньої майбутньої професійної діяльності.
Отже, практика вищої школи вимагає розв’язання проблеми підготовки професійно компетентних інженерів, які володіють ефективними методами здійснення інженерного захисту екологічних систем, запобігання й подолання надзвичайних ситуацій.
Аналіз психолого-педагогічних джерел засвідчує, що проблема формування екологічної компетентності майбутніх інженерів розглядається в таких основних напрямах:
• теоретико-методичні засади формування професійної компетентності фахівців (М.Боритько, І.Зимня, Н.Кузьміна, В.Стрельніков, Л. Філатова), зокрема майбутніх інженерів (Г.Будагьянц, В.Петрук);
• особливості підготовки інженерних кадрів (А.Андрущук, В.Андрущенко, В.Рибальський, О.Романовський, Л.Товажнянський);
• обґрунтування сутності екологічної освіти (Г.Білявський, М.Дрібноход, Є.Желібо, Л.Нємец, А.Романович) та висвітлення різних аспектів екологічної підготовки інженера, його екологічної культури (Н.Єфіменко), екологічного виховання (С.Сапожников), екологічної відповідальності (Л.Білик), екологічного мислення (Н.Назарова, М.Швед), екологічних знань (І.Солошич), використання інформаційних технологій для інтенсифікації екологічної освіти (Є.Семенюк, А.Урсул).
Водночас у педагогічній науці процес формування екологічної компетентності майбутніх інженерів–фахівців цивільного захисту не став предметом спеціального дослідження. Такий стан наукового знання зумовлює необхідність розв’язання суперечностей, що об’єктивно мають місце в теорії та практиці педагогіки, а саме: між вимогами, що висуваються до інженера–фахівця цивільного захисту як суб’єкта здійснення екологічно-безпечної діяльності, та існуючою системою його професійної підготовки у вищому навчальному закладі; між накопиченим досвідом екологічної освіти майбутніх фахівців та відсутністю цілеспрямованої організації екологічної підготовки інженерів–спеціалістів цивільного захисту; між необхідністю розробки й упровадження ефективних засобів, форм і методів формування екологічної компетентності та превалюванням у системі освіти традиційних підходів до навчання фахівців цивільного захисту.
Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, об’єктивна потреба розв’язання вище означених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Формування екологічної компетентності майбутніх інженерів–фахівців цивільного захисту».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми науково-дослідницьких робіт кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК № 1-200199U004104). Тему дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 4 від 31.10.2008 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 25.11.2008 р.).
Мета дослідження – забезпечити теоретичний та процесуальний супровід процесу формування екологічної компетентності майбутніх інженерів - фахівців цивільного захисту для підвищення якості їхньої фахової підготовки.
Відповідно до мети визначені такі завдання:
1. Теоретично обґрунтувати сутність та структурні компоненти екологічної компетентності майбутніх інженерів-фахівців цивільного захисту.
2. Науково обґрунтувати та експериментально перевірити технологію формування екологічної компетентності майбутніх інженерів-фахівців цивільного захисту.
3. Уточнити критерії, показники та рівні сформованості екологічної компетентності студентів.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх інженерів–фахівців цивільного захисту.
Предмет дослідження – науково-технологічне забезпечення процесу формування екологічної компетентності майбутніх інженерів–фахівців цивільного захисту.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність формування екологічної компетентності майбутніх інженерів–фахівців цивільного захисту визначається впровадженням науково обґрунтованої технології, яка враховує особливості екологічно-орієнтованої професійної діяльності фахівців цивільного захисту (контроль за екологічно безпечною роботою промислових об’єктів, проведення інженерного захисту навколишнього середовища, ліквідація екологічних надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження) та передбачає такі етапи: підготовчий (створення відповідного науково-методичного забезпечення процесу формування екологічної компетентності студентів); мотиваційно-орієнтаційний (розвиток позитивної мотивації набуття екологічної компетентності майбутніми фахівцями цивільного захисту); змістово-практичний (формування всіх компонентів екологічної компетентності через застосування діалогових, проектних, тренінгових, тестових, ігрових форм і методів навчання; організацію спеціальної діяльності практично-екологічної спрямованості); аналітико-результативний (оцінка й корекція процесу навчання).
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять:
• філософські положення про людину як найвищу цінність; цілісний, системний, особистісно-діяльнісний, гуманістичний, культурологічний підходи до формування особистості;
• концептуальні положення нормативних документів щодо освіти України (закон України «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепція екологічної освіти України, Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, екологічні аспекти Концепції сталого розвитку України);
• теорія та практика сучасної професійної освіти (А.Алексюк, С.Гончаренко, В.Гриньова, А.Зязюн, В.Лозова, М.Подберезський, О.Романовський, О.Савченко, С.Сисоєва, В.Стрельніков, А.Троцко, М.Шкодін), зокрема реалізації компетентнісного підходу до освіти особистості (М.Васильєва, І.Зимня, В.Петрук, Д.Равен, Р.Уайт, Н.Хомський, А.Хуторський);
• особливості підготовки фахівців цивільного захисту (О.Биков, М.Коваль, М.Козяр, О.Парубок);
• питання екологічної підготовки в системі вищої професійної освіти (Г.Білявський, Ю.Бойчук, М.Дрібноход, Є.Желібо, Л.Лук’янова, М.Мамедов, О.Микитюк, Н.Назарова, Л.Нємец, Г.Пустовіт, А.Романович, А.Степанюк, М.Швед, С.Шмалєй);
• проблеми використання сучасних педагогічних технологій (А.Андрущук, В.Євдокимов, П.Єрдинєв, М.Кларин, В.Краєвський, О.Пєхота, І.Прокопенко, В.Рибальський, Н.Тведовська, Г.Селевко, Т.Стефановська), активних форм та методів навчання студентів (О.Гребенюк, В.Семиченко, А.Старцева, Т.Яценко).
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз та узагальнення наукової, навчально-методичної літератури для порівняльного зіставлення існуючих поглядів на досліджувану проблему, визначення поняттєво-категоріального апарату, аналіз державних стандартів вищої освіти, навчальних планів та програм, професіографічний аналіз діяльності майбутніх інженерів–фахівців цивільного захисту для розробки технології формування екологічної компетентності студентів; емпіричні: анкетування, опитування, тестування, спостереження, діалог, самооцінка, вивчення продуктів навчальної діяльності студентів, педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження; методи математичної статистики обробки й інтерпретації даних експерименту для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.
Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів визначається тим, що вперше:
• обґрунтовано екологічну компетентність майбутнього фахівця цивільного захисту як ключову професійну компетентність, яка є інтегрованим особистісним утворенням інженера, що відображає єдність його теоретичної та практичної готовності ефективно здійснювати екологічно-орієнтовану професійну діяльність (контролювати екологічно безпечну роботу промислових об’єктів, реалізовувати інженерний захист навколишнього середовища, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження); визначено її структурні компоненти: мотиваційно-особистісний (спрямованість на здійснення екологічно-орієнтованої діяльності; вияв значущих особистісно-професійних якостей – гуманізму, громадянськості, відповідальності, вимогливості, принциповості, ініціативності, толерантності; позитивна мотивація зростання професійної майстерності), когнітивний (сформованість системи загальних технічних і спеціальних екологічних знань), діяльнісний (сформованість сукупності вмінь – регулятивних, проектувальних, організаційно-виконавських), рефлексивний (здатність до оцінки й корекції власної діяльності);
• науково обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування екологічної компетентності майбутніх інженерів-фахівців цивільного захисту, яка передбачає такі етапи: підготовчий (спрямований на створення відповідного науково-методичного забезпечення процесу формування екологічної компетентності студентів), мотиваційно-орієнтаційний (стимулювання позитивної мотивації набуття екологічної компетентності майбутніми фахівцями цивільного захисту), змістово-практичний (формування всіх компонентів екологічної компетентності через використання діалогових, проектних, тренінгових, тестових, ігрових форм і методів навчання; організацію спеціальної діяльності практично-екологічної спрямованості); аналітико-результативний (аналіз та оцінка отриманих результатів).
Уточнено критерії (мотиваційний, особистісний, когнітивний, процесуальний, рефлексивний), показники (позитивне ставлення до питання збереження природи, стійкий інтерес до оволодіння екологічною компетентністю, розвиненість професійно й особистісно значущих якостей, сформованість сукупності екологічних знань та умінь, здатність до рефлексії) та рівні сформованості екологічної компетентності майбутніх інженерів–фахівців цивільного захисту.
Подальшого розвитку набули форми та методи підвищення професійної компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту в умовах технічного вищого навчального закладу.
Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що розроблена технологія формування екологічної компетентності майбутніх інженерів-фахівців цивільного захисту пройшла експериментальну перевірку, що дозволяє реалізовувати її в умовах вищого технічного закладу. Матеріали дисертації впроваджено в навчально-виховний процес університету цивільного захисту України (акт упровадження від 20.12.2008р.), Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (довідка № 86-02/03 від 14.03.2009 р.), Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 47-03/02 від 02.04.2009 р.)
Теоретичні положення, практичні напрацювання, викладені в дисертації, підготовлені науково-методичні матеріали «Технологія формування екологічної компетентності майбутніх інженерів», «Техноекологія», спецкурс «Енергоекологічні проблеми та інженерний захист навколишнього середовища», розроблені комп’ютерні програми, створену комп’ютерну базу даних у галузі технічної екології доцільно використовувати в системі вищої та післядипломної інженерної освіти фахівців підрозділів міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської аварії (МНС України), а також у підготовці підручників, навчальних посібників з екології, безпеки життєдіяльності, професійної педагогіки, під час написання студентами курсових і дипломних робіт у вищих технічних навчальних закладах.
Особистий внесок автора у працях, написаних у співавторстві, полягає в розкритті сутності, визначенні структури екологічної компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту та розробці технології її формування.
Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті, гіпотезі й завданням дослідження; експериментальною перевіркою гіпотези, кількісним та якісним аналізом результатів експерименту, можливістю відтворення експерименту, доказовістю логічних та несуперечливих висновків, широкою апробацією матеріалів дисертації.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки, кафедри теорії та методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, на Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології в науці, освіті та здоров’ї» (Харків, 2008), на всеукраїнських науково-практичних конференціях «Наглядово-профілактична діяльність МНС України» (Харків, 2005), «Чорнобильська катастрофа та її вплив на екологічну ситуацію на Україні» (Харків, 2006), «Актуальні проблеми наглядово-профілактичної діяльності МНС України» (Харків, 2007).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації висвітлено у 15 публікаціях (із них 10 одноосібних): 9 статей, 7 з яких опубліковано у провідних фахових виданнях; 4 – матеріали наукових конференцій, 2 – науково-методичні матеріали.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментальних досліджень дозволяють зробити такі висновки:
1. Науково обґрунтовано, що екологічна компетентність фахівця цивільного захисту як ключова професійна компетентність є інтегрованим особистісним утворенням інженера, що відображає єдність його теоретичної та практичної готовності ефективно здійснювати екологічно-орієнтовану професійну діяльність (контролювати екологічно безпечну роботу промислових об’єктів, проводити інженерний захист навколишнього середовища, ліквідовувати екологічні надзвичайні ситуації техногенного та природного походження).
Екологічна компетентність майбутнього фахівця цивільного захисту вимагає професійної спрямованості на здійснення екологічно-орієнтованої діяльності, сформованості сукупності особистісно-професійних якостей (гуманізму, громадянськості, відповідальності, вимогливості, принциповості, ініціативності, толерантності), позитивної мотивації зростання професійної майстерності, оволодіння системою загальних технічних і спеціальних екологічних знань, сукупністю вмінь (регулятивних, проектувальних, організаційно-виконавських), розвиненості рефлексивних здібностей.
2. Теоретично обґрунтовано та впроваджено технологію формування екологічної компетентності майбутніх інженерів-фахівців цивільного захисту, яка включала: підготовку відповідного науково-методичного забезпечення процесу формування екологічної компетентності студентів; стимулювання позитивної мотивації набуття екологічної компетентності майбутніми фахівцями цивільного захисту; розвиток усіх компонентів екологічної компетентності через використання різноманітних форм і методів навчання (діалогових, проектних, тренінгових, тестових, ігрових та ін.),організацію спеціальної діяльності практично-екологічної спрямованості; аналіз й оцінку отриманих результатів з метою їх коригування.
Технологія формування екологічної компетентності передбачала варіативність способів підготовки студентів, а саме: а) у процесі вивчення предметів гуманітарного, соціально-економічного, природничонаукового, професійно-практичного циклів (група Е1); б) окрім предметів, що вивчалися групою Е1, упроваджено спецкурс «Енергоекологічні проблеми та інженерний захист навколишнього середовища» (група Е2); в) поряд з роботою, що здійснювалася у групі Е2, проводилася спеціально організована екологічно-практична діяльність (група Е3).
3. Уточнено критерії (мотиваційний, особистісний, когнітивний, процесуальний, рефлексивний), показники (ставлення до питання збереження природи, інтерес до оволодіння екологічною компетентністю, виявлення професійно й особистісно значущих якостей, повнота і рівень засвоєння системи знань екологічного характеру, сформованість регулятивних, проектувальних та організаційних екологічно-технологічних умінь, сформованість здатності до рефлексії) та рівні сформованості екологічної компетентності майбутніх інженерів–фахівців цивільного захисту.
4. Аналіз результатів експериментальної роботи, спрямованої на перевірку ефективності технології формування екологічної компетентності майбутніх інженерів–фахівців цивільного захисту, підтвердив висунуту в дослідженні гіпотезу.
Виявлено, що всі способи формування екологічної компетентності забезпечили сформованість мотиваційного й когнітивного складників екологічної компетентності студентів. Розкрито конкретні зміни, що відбулися в різних групах, а саме: а) перший спосіб не забезпечив достатньою мірою сформованість процесуального й особистісно-рефлексивного складників екологічної компетентності; б) другий спосіб дозволив студентам оволодіти необхідними екологічними вміннями, опанувати здатність до здійснення рефлексії (що зумовлено ефективністю використаних форм і методів проведення спецкурсу), але зафіксовано недостатність сформованості особистісно-професійних якостей; в) третій спосіб сприяв формуванню цілісної теоретичної та практичної готовності студентів до здійснення екологічно-орієнтованої професійної діяльності, що свідчить про педагогічну доцільність спеціальної організації роботи практично-екологічної спрямованості.
Установлено, що після проведення експерименту сформованість екологічної компетентності на високому і достатньому рівнях виявили 59,3 % студентів групи Е1, 69,0 % – групи Е2, 78,6 % – групи Е3 (до експерименту відповідно 11,1; 13,8 і 10,7 %), що пояснюється ефективністю розробленої технології формування екологічної компетентності майбутніх інженерів–фахівців цивільного захисту. Це забезпечило засвоєння студентами системи технічних і спеціальних екологічних знань, сукупності екологічно-технологічних умінь, сприяло усвідомленню професійних дій, спрямованих на розвиток особистісно-професійних якостей, здатності до рефлексії власної діяльності.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Наукового пошуку потребує вивчення особливостей роботи зі студентами різних факультетів, а також аналіз використання отриманих ними у вищому технічному навчальному закладі екологічних знань, умінь та навичок у практичній інженерно-професійній діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Товажнянський Л.Л. Управлінська підготовка інженерів в системі неперервної професійної освіти /Товажнянський Л.Л.//Неперервна професійна освіта: теорія і практика : Зб. наук. пр. – Київ : Освіта, 2001. – С. 30-36.
2. Валицкая А.П. Современные стратегии образования : варианты выбора / Валицкая А.П. // Педагогика. – 1997. – №2. – C. 37-43.
3. Сопряженность государственных образовательных стандартов основных уровней профессионального образования / Л. Г. Семушина // Аналитические обзоры по основным направлениям развития высшего образования - содержание, формы и методы обучения в высшей школе. – М. : ФИРО, 2006.– Вып. 3 – С. 89-96.
4. Ревун М.П. Вища інженерна освіта в Україні: питання реформування/ Ревун М.П. // Неперервна професійна освіта : теорія і практика: Зб. наук. пр. – К. : Освіта, 2001. – С. 75-78.
5. Стрельніков В.Ю. Педагогічні основи забезпечення особистісного і професійного розвитку студентів засобами інноваційних технологій навчання / Полтавський університет споживчої кооперації України. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. – 340с.
6. Новиков А.М. Принципы демократизации профессионального образования / А.М.Новиков // Педагогика. – 2000. – №1.– C. 20-26.
7. Андрушенко В.П. Модернізація вищої освіти України: теоретико-методологічні засади / В.П. Андрушенко // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2001. – № 1. – С. 21-31.
8. Орлов В.Ф. Методологічні засади професійного становлення фахівця / Орлов В.Ф. // Неперервна професійна освіта : теорія і практика: Зб. наук. пр. – К. : Освіта. – 2001. – С. 194–198.
9. Берне Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание / Роман Берне – М. : Прогресс. – 421 с.
10. Зязюн І.А. Пріоритетні принципи дидактики сучасної професійної освіти : Наукові праці / І.А.Зязюн // Педагогіка, 2002. – Т.13 – С. 11-17.
11. Романовський О.Г. Концептуальні засади інтегральної підготовки інженерів-керівників /О.Г.Романовський // Непереривна професійна освіта: теорія і практика : Зб. наук. пр. – К. : Освіта, 2001. – C. 111–116.
12. Романовський О.Г. Педагогічні аспекти підготовки інженерів-керівників : Наукові праці / О.Г.Романовський // Педагогіка. – Миколаїв : Вид-во МФ НаУКМА, 2002. – Т.13. – С. 40–44.
13. Ничкало Н.Г. Теоретико-методологічні проблеми і перспективи розвитку досліджень з непереривної професійної освіти / Н.Г Ничкало// Непереривна професійна освіта : теорія і практика : Зб. наук. праць. – К. : Освіта, 2005. – C. 35–41.
14. Зіньковський Ю.Ф. Перспективи та можливості неперервної технічної освіти / Ю.Ф.Зіньковський // Непереривна професійна освіта : теорія і практика: збірник наукових праць. – К. : Освіта, 2001. – C. 23–27.
15. Сисоєва С.О. Педагогічна творчість: монографія / С.О. Сисоєва –
К. : Вид-во «Каравела», 1998.–150 с.
16. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. / А.М.Алексюк // Історія. Теорія: – К. : Либідь, 1998.– 560 с.
17. Гриньова В.М. Формуванняпедагогічної культури майбутнього вчителя / В.М. Гриньова – Харків : Основа, 1998. – 300 с.
18. Гончаренко С.У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація /С.У. Гончаренко // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки. Перспективи: монографія за ред. І.А. Зязюна – К. : Вид-во «Віпол», 2000. – 636 с.
19. Лозова В.І. Формування педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції [«Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів»] (Харків. 16-17 жовтня 2002р.) / Мінестерство освіти і наукиУкраїни, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. – Харків : ОВС, 2002. – С. 3-8.
20. Подберезький М.К. Правова культура майбутнього вчителя / М.К. Подберезький. – Харків : Основа, 1997. – 240 с.
21. Савченко О.Я. Ознаки особистісно-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя // Творча особистість вчителя: проблеми теорії та практики / О.Я. Савченко. – К., 1997. – С. 34-41.
22. Троцко Г.В. Гуманістична спрямованість спілкування учасників виховного процесу у вищій школі / Г.В. Троцко // Тоерія та методика навчання та виховання : Зб.наук.пр. – Харків : ХНПУ, 20005. – Вип.15. – С. 3-8.
23. Васильєва М.П. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора педаг. наук: спец. 13.00.04. « Теорія і методика професійної освіти» / М.В. Васильєва. – Харків, 2004. – 38 с.
24. Краснова Т.И. Инновации в системе оценивания учебной деятельности студентов / Т.И.Краснова. // Образование для устойчивого развития. – Минск : Издательский центр БГУ, 2005. – С. 438-440.
25. Купаевцев А.В. Деятельностная альтернатива в образовании / А.В. Купаевцев // Педагогика. – 2005. – № 10. – С. 27-33.
26. Новиков А.М. «Что знает Иван, чего не знает Джон? Что умеет Джон, чего не умеет Иван?» /А.М.Новиков // Народное образование. – 2001. – № 1. –С. 8-9.
27. UNESCO:IDE Education Thesaurus. Fifth edition, 1999. – 369 p.
28. Conventional on the Recognition of Qualifications concerning Higher Education in the European Region . Lisbon 11.IV.1997. – Council of Europe, Strasbourg, 1998.– 300 p.
29. La Reconnaissance academidue dans la nouvelle Europe // Enseignement superieur en Europe. – 1994. – Vol. XIX. – № 2 – Р. 135-140.
30. Петренко С.М. Вища освіта України і Болонський процес: навчальний комплекс дисциплін. / С.М.Петренко, Л.М.Зенкова, Г.В.Оніпко, В.Ю.Стрельніков – Полтава : РВВ ПУСКУ, 2005. – 52 с.
31. Новіков В. Фінансово- кредитні та інституціональні аспекти розвитку професійної освіти на постболонському просторі / В. Новіков, П. Левін // Економіка України. – 2006. – № 9. – C. 64–74.
32. Андреев А.Л. Компетентностная парадигма в образовании : опыт философско-методологического анализа / А.Л. Андреев // Педагогика. – 2005. – № 4. – С. 19-27.
33. Бондаренко Н.В. Запросы работадателей к качеству профессио-нальной подготовки работников / Н.В. Бондаренко // Вестник общественного мнения. – 2005. – № 3. – С. 41-49.
34. Васильєва М.П. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога: автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня доктора педаг. Наук: спец. 13.00.04. « Теорія і методика професійної освіти» М.П. Васильєва. – Харків, 2004. – 38 с.
35. Кун Т. Структура научных революций / Кун Т. – М. : Изд-во Академия, 1975. – 230 с.
36. Baiby K.D. Methods of Social Research N-Y., London, 1982. – 185 с.
37. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И.А.Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – C. 36-42.
38. Сохань Л.В. Життєва компетентність особистості // Науково- методичний посібник [під ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова та ін.] – К.: Богдана 2003. – 520 с.
39. Dictionary of contemporary English. 3-d educations Longman.England, 2001. – P. 270.
40. Соколова І.П. Професійна компетентність вчителя: проблема структури та змісту / І.П. Соколова // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: науково-методичний журнал. – 2004. – № 1. – С. 8-16.
41. Равен Д. Компетентность в современном обществе: проблемы, заблуждения, перспективы / Равен Д. // – М. : «Когито-Центр», 2001. – 142 с.
42. Маркова А.К. Психологический анализ профессиональной компетентности / Маркова А.К. // Советская педагогика. – 1990. – № 8. – C. 82-88.
43. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе / Ю.Г. Фокин – М. : Прогресс, 2002. – 224 с.
44. Життєва компетентність особистості : науково-методичний посібник / [ за ред. Л.В. Сохань, І.Г.Єрмакова, Г.М. Несен.] – К. : Богдана. – 2003. – 520 с.
45. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: науково-методичний посібник / [за ред. О.Л.Кононко.] – К. : Дошкільне виховання, 2003. – 243 с.
46. Прокопенко А.І. Наукові основи управління в системі освіти: монографія / А.І. Прокопенко. – Харків : ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2005. –304 с.
47. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: учеб пособие в 2 кн. –3-е изд./ Е.И. Рогов // – М. : Изд-во.центр ВЛАДОС, 2001. – Кн..1: Система работы психолога с детьми разного возраста. – 384 с.
48. Дьяченко М.И. Психологический словарь-справочник / М.И. Дьяченко, Л.А.Кандыбович. – М. : Харвест, АСТ, 2001. – 576 с.
49. Комперентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : бібліотека з освітньої політики / [за редакцією В. Овчарук]. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с..
50. Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация / Равен Дж. – М. : Когито-Центр, 2002. – 257 с.
51. Компетенции в образовании: опыт проектирования : сб. научных трудов / [под ред. А.В. Хуторского та ін.]. – М : Научно-внедренческое предприятие «ИНЭК», 2007. – 327 с.
52. Isaeva T.E. The nature of Pedagogical Culture: Competence – Based approach to its Structure // Преподаватель высшей школы в XXI веке. Тр. Международной научно-практической интерконференции. – Ростов-на-Дону, 2003. – С. 67-69.
53. Хомский Н. Аспекты теории синтаксиса / Н.Хомский – М. : 1972.– 367 с.
54. While R.W. Motivation reconsidered: The concept of competence. Psychological review, 1959. – № 66 – Р. 34-42.
55. Хуторской А.В. Общепредметное содержание образовательных стандартов / А.В. Хуторской // Проект «Стандарт общего образования». – М.: – 2002. – 45 с.
56. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата современного образования / И.А.Зимняя // Высшее образование сегодня – 2003. – № 5.– С. 34-42.
57. Єрмаков Т.І. Індивідуальне розуміння концепту “Я” як ключова компетентність особистості в умовах сучасного інформаційного суспільства/ Т.І. Єрмаков // Наукові студії із соціальної та політичної психології: збірник статей. – К. : Міленіум, 2002. – Вип. 6(9). – С. 200-207.
58. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. / А.М.Леонтьева – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
59. Архіпова С.П. Професійна компетентність і професіоналізм соціального працівника: сутність і шляхи розвитку / С.П.Архіпова // Соціальна робота в Україні: теорія та практика. – К. : Аспект-Поліграф, 2004. – Вип. 2(7). – С. 15-24.
60. Петрушин С.В. Секреты открытого общения / Петрушин С.В. – Казань: Татарское книжное изд-во, 1994. – 112 с.
61. Філатова Л.С. Педагогика та психология. / Л.С.Філатова, Г.В.Черкас // Сутність понять «компетенція та компетентність» майбутнього вчителя в умовах компетентнісного підходу до освіти : Зб. наук. пр. –Харків: ХНПУ, 2007. – Вип. 32. – С. 106-111.
62. Профессиональное образование: словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика / [ уклад. голов. ред. С.М Вишнякова]. - М. : НМЦ СПО – 1999. – 533с.
63. Манишин Э.А. Проблемы последипломного образования / Э.А. Ма-нишин // Педагогика. – 1996. – № 1.– С. 25-32.
64. Цыганов А.Р., Кругленя В.П. Современные направления в технологии послевузовского обучения специалистов: концептуальные и региональные аспекты развития и функционирования системы в рамках непрерывного образования в новом тысячелетии : материалы международной научно - методической конференции – Могилев : ММИ-ИПК, 2000. – С. 63-67.
65. Маркова А.К. Психология труда учителя: книга для учителя / А.К.Маркова – М. : Просвещение, 1993. – 192 с.
66. Лобанова Н.Н. Профессиональная компетентность педагога / Лобанова Н.Н., Косарев В.В., Крючатов А.П. – СПб: ИОВ РАО, 1997. – 106 с.
67. Коробкова К.В. Формирование информационно-компьютерной компетентности будущих учителей на основе использования метода проектов и проблемно-модульной технологии: учебно-методическое пособие
/ К.В. Коробкова. – Магнитогорск : МаГУ, 2006. – 88 с.
68. Татур Ю.Г. Компетентностный подход в описании результатов и проектирование стандартов высшего тпрофесионального образования: материалы ко второму заседанию методологического семинара
/ Ю.Г. Татур – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 18 с.
69. Боритько Н.М. Профессионально-педагогическая компетентность педагога / Н.М. Боритько // Интернет-журнал "Эйдос", 2007. – 30 сентября. – http: //www.eidos.ru.
70. Проблеми освіти: науково-методичний збірник / Н.М. Лобанова // Професійна компетентність і етапи її становлення в діяльності педагога. –
К. : 1999. – С. 232-236.
71. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / [ під заг. ред. В. Овчарук ]. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.
72. Сытник К. Человек и природа третьего тысячилетия. Сегодня – Всемирный день охраны окружающей среды/ К. Сытник // Голос Украины. – 1999. – 5 июня.
73. Толстоухов А. Жить в гармонии с природой –значит жить счастливо / А. Толстоухов // Деловая Украина – 1998. – № 85 – С.1 – 2.
74. Корабльова А.І. Екологія : взаємовідносини людини і середовища / А.І Корабльова. – Дніпропетровськ : Поліграфіст, 1999. – 213 с.
75. Мизун Ю.В. Озонные дыры и гибель человечества? / Мизун Ю.В., Мизун Ю.Т. – М. : Вече, 1998. – 544 с.
76. Зубаков В. Поздно ли спасать планету : Экология / В. Зубаков // Евразия. Природа и людина. – 1998. – № 6.– С.46 -55.
77. Шапарь А.К. Есть ли выход из кризиса : проблемы экологии в Украине / А.К. Шапарь // Технополис. – 1998.– № 6.– С.33-35.
78. Трофимова А. Человек и природа: союзники или враги / А. Трофимова, В. Жарникова // Библиотека, 1997. – № 7.– С.91-98.
79. Тюнин Б.А. Состояние природной среды и будущее человечества / Б.А.Тюнин // Украина-бизнес. –1998. – № 31. – С.62-69.
80. Семенов О. Природоохоронна політика чи її відсутність/ О. Семенов // Урядовий кур’єр, 1998. – 29 грудня.
81. Крисаченко В.С. Екологічна культура. Теорія і практика. / В.С. Крисаченко – К. : Заповіт, 1996. –349с.
82. Петров К.М. Общая екологія; взаимодействие общества и природы. / К.М.Петров. – 2-е изд., стереотип. – СПБ : Химия, 1998. – 352с.
83. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україн. – К. : Видавництво Раевського, 1998. – 96 с.
84. Кукса В. Каждый народ имеет ту окружающую среду, которую заслуживает / В. Кукса // Зеркало недели, 1999. – № 9. – С.6.
85. Начарова И. Чистота планеты, чистота души…/ И.Начарова // Библиотека. – 1999. – № 10. – С.90-91.
86. Кузнецов В.А. Экологические проблемы города / В.А.Кузнецов // Основы безопасности визнаю. – 1998. – №11. – C.3-10.
87. Барановський В. Стратегія екологічного сталого розвитку України (Про необхідність для України Комплексної моделі програми розвитку екологічної моделі) / В.Барановський // Розбудова держави, 1998. – №9-10. – С.18-22.
88. Попова О.Л. Екологічний аспект сталого розвитку України / О.Л.Попов // Економіка АПК. – 1998. – №5. – С. 6-12.
89. Бажал Ю.М Економічна теорія технологічних змін : навчальний посібник / Ю.М. Бажал. – К. : Заповіт, 1996. – 240 с.
90. Лук’янова Л.Б. Проблеми сталого розвитку України / Л.Б. Лук’янова – К. : “БМТ”, 2001. – 42 с.
91. Наше общее будущее: доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию: пер.с англ. / [ под ред. и послесл. С.А. Евтеева, Р.А. Перелета ]. – М. : Прогресс, 1989. – 376 с.
92. Екологія людини: навчальний посібник / М.С. Гончаренко, Ю.Д. Бойчук / [за ред. Н.В.Кочубей.] – Суми: ВТД « Уні-верситетська книга», – К. : Видавничій дім» княгиня ольга», 2005. – 394 с.
93. Урсул А.Д. Устойчивое будущее (глобализация, безопас-ностьопасность, носферогенез) / А.Д. Урсул, А.Л. Романович – М. : Изд-во « Жизнь», 2006. – 512 с.
94. Микитюк О.М. Екологія людини / О.М. Микитюк, О.З. Злотін, В.М. Бровдій – Харків : Оригінал, 1997. – 223 с.
95. Макоедова А.А. Организация исследовательской деятельности по воспитанию эколого-нравственных качеств старшеклассников /А.А. Макоедова // Художественно-эстетическое образование в Белгородской области : состояние, проблемы, поиски: Сб.науч.работ. – Белгород, 2003. – Вып. 3. – С.28-30.
96. Макоедова А.А. Экологизация образовательного процесса как основа формирования экологической компетентности школьников /А.А.
Макоедова // Сибирский педагогический журнал. – Новосибирск. – 2007. – № 2. – С.292-301.
97. Лук’янова Л.Б. Феномен екологічної компетентності / Л.Б. Лук’янова // Філософія педагогічної майстерності: Зб. наук. пр. –Вінниця, 2008. – С. 136-145.
98 Пустоцвіт Г.П. Психолого-педагогічний аспект взаємодії осо-бистості з навколишнім середовищем / Г.П. Пустоцвіт // Педагогіка і психологія. – 2000. – № 3 – С. 53-59.
99. Загальна методика навчання біології : навчальний посібник / І.В. Мороз, А.С. Степанюк, О.Д. Гончар. – К . : Либідь, 2006. – 592 с.
100. Шмалей С.В. Екологічна особистість : монографія / С.В. Шмалей –К. : Бібліотека офіційних документів, 1999. – 232 с.
101. Ефименко Н.П. Экологическое образование студентов как необходимое условие подготовки будущих специалисто / Н.П.Ефименко – Харків : Вестник ХГПУ, 2006.– Вып. 22. – С.129-132.
102. Єфіменко Н.П. Формування екологічної культури студентів / Н.П.
Єфіменко // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. – Харків : ХДПУ, 1998. – Вип. 6. – С.100-104.
103. Солошич І.О. Аналіз змісту екологічних знань інженерів-електромеханіків у професійній діяльності / І.О.Солошич // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : Зб. наук. пр.– Харків : Нормальні ціни, 2005. – Вип 10. – С. 135-141.
104. Солошич І.О. Формування професійно-важливих екологічних знань засобами інтерактивних та інформаційних технологій / І.О.Солошич // Імідж сучасного педагога: Зб. наук. пр. – Полтава : ТОВ «АСМІ», 2005. – Вип.3.– С. 33-36.
105. Тітаренко Л.М. Готовність до екологічної діяльності як засада формування екологічної компетентності студентів. автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата педагогических наук: спец. 13.00.04. «Теория и методика профессионального образования» / Л.М. Тітаренко. – Київ, 2001. – 20 с.
106. Шмырева Н.А. Экологическая компетентность выпускника – как показатель качества образования / Н.А.Шмырева, Л.Е.Пистунова // Проблемы модернизации образования в условиях вхождения России в Балонский процесс: материалы международной конференции: в 2 ч. – Кемерово, 2005. – Ч.2.– С.398-402.
107. Олійник Н.Ю. Екологічна свідомість студентів гідро-метео-рологічного технікуму як складова професійної компетентності: Зб. наук. пр. / Н.Ю.Олійник. – Харків: НТУ «ХПІ», 2002. – Вип. IV. – С. 252-256.
108. Перфилова О.Е.Социально-экологическая компетентность педагога в структуре современного образования / О. Е. Перфилова – М. :
Вестник МГОПУ им. М.А.Шолохова.,2004.– №2.– С.139-147–(Серия «Экопедагогика»).
109. Реймерс Н.Ф. Экология: теоремы, законы, правила, принципы и гипотезы / Н.Ф.Реймерс. – М. : Изд-во «Россия молодая», 1992. – 978 с.
110. Шульпина Е.А. Педагогические условия формирования еколо-гической компитентности студентов университета (на примере общепрофесиональных дисциплин специальности«география» : дис. ….канд. пед. наук : 13.00.08. / Шульпиной Елены Александровны– Екатеринбург, 2005. – 20с.
111. Эрдынеева К.Г. Региональный аспект становления экологической компетентности на основе химических дисциплин студентов специальности 28 0201 / К.Г. Эрдынеева, А.А. Насонова. –Чита : Вестник ЧитГУ, 2007. –
№ 4. – С. 32-41.
112. Окунь Г.И. Особенности профессиональной подготовки специа-листов по социальной работе в условиях региона экологического неблагополуччя / Г.И.Окунь // Образование и наука. – Екатеринбург : 2007. – № 5. – С. 56-61
113. Товажнянський Л. Керівник-професіонал нової формації / Л. Товажнянський, О.Романовський – К : Вища освіта України. – 2002. –№ 1.
– С. 34-39.
114. Томаков В.И. Компетентности-результативно целевая основа обучения безопасности жизнедеятельности в контексте деятельностного подхода / В.И.Томаков, М.В.Томакова // Успехи современного естетство-знания. – 2007. – № 2. – С. 16-19.
115. Маслоу А. Психология быта / А. Маслоу: пер с англ. О.О. Чистякова – М. : Рефел-бук; К.: Ваклер, 1997. – 30 с. – (Серия « Актуальная психология»).
116. Игнатова В.А. Формирование экологической культуры учащихся : Теория и практика. / В.А. Игнатова – Тюмень : Изд-во ТГУ, 1998. – 196 с.
117. Гусинский, Э.Н. Этапы обретения компетентности / Э.Н. Гусинский, Ю.И.Турчанинова // Развитие и оценка компетентности: Тезисы докладов конференции / [ под ред. В.И.Белопольского]. – М. : Институт психологии РАН, 1996. – С. 29-31.
118. Зайцева О.Б. Формирование информационной компетентности будущих учителей средствами инновационных технологий : автореферат диссертации на соискание учёной степени кандидата педагогических наук: спец. 13.00.04. «Теория и методика профессионального образования»
/ О. Б. Зайцева. – Брянск , 2002. – 19 с.
119. Семёнов А.Л. Роль информационных технологий в общем среднем образовании / Семёнов А.Л – М. : Изд-во МИПКРО, 2000. – 12 с.
120. Кулюткин Ю.Н. Психологические проблемы образования взрослых / Ю.Н. Кулюткин. Вопросы психологи. 1989. – № 2. – C. 10-13.
121. Кулюткин Ю.Н. Проблемы гуманизации. Новое осмысление старых проблем / Ю.Н. Кулюткин. – Сб. науч. тр. – М. : Тезарус 1997. – 52с.
122. Мириманова М.С. Конфликтология : учебник [ для студ. сред. пед. учеб. заведений] / М.С. Мириманова - 2-е изд. – М. : Академия, 2004. – 320 с.
123. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: навч. посіб / В.А. Семиченко. – К. : Вища школа, 2004. – 335 с.
124. Урсул А.Д. О понятии «экологическая» деятельность / А.Д.Урсул // Вопросы философии. – М. : Прогресс. – 1986. – № 1. – C.42-48.
125. Основные положения теории профессионального образования / [под ред. Ю.И. Кричевского ]. – Минск : РИПО, 2003. – 186 с.
126. Klingsted G.L. Developing instructional modules for individualized instruction / G.L Klingsted // Educational technology, 1998. – № 11. P. 73-84.
127 Щуркова Н.В. Педагогическая технология как учебная дисциплина / Н.В. Щуркова // Педагогика. – 1993. – № 2. – С. 66-70.
128. Кларин М.В. Технология обучения : идеал и реальность / М.В. Кларин. – Рига: Эксперимент, 1996. – 118 с.
129. Краткий справочник по педагогической технологии / [под ред. Н. В. Шурковой]. – М. : ИНФРА, 1997. – 240 с.
130. Фрадкин Ф.А.Технология формирования личности в рефлексологической педагогике / Ф.А. Фрадкин, А.В Гаврилин // История педагогической технологии. М. : Высшая школа в России. – 1993. – № 3.– С.23-25.
131. Стефановская Т.А. Технология обучения педагогике в ВУЗе. /Т.А. Стефановская. – М., Высшая школа, 2000. – 220 с.
132. Общая и профессиональная педагогика: учебное пособие в 2-х кн. [для студентов педагог. спец.] / [под ред. В.Д. Симоненко, М.В. Ретивых]. – Брянск : Изд-во БГУ, 2003. – Кн.1. – 174 с.
133. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике / М.В. Кларин. –Рига: НПЦ Эксперимент, 1995. –176 с.
134. Прокопенко І.Ф. Педагогічні технології: навчальний посібник / І.Ф. Прокопенко // Рідна школа. – 2006. – № 7 – С. 10-13.
135. Гребенюк О.С.Общая педагогика : курс лекций / О.С. Гребенюк Калининградский Университет: Калининград, – 1996. – 107 с.
136. Корнетов Г.Б. Теорія і практика образования : учебное пособие
/ Г.Б. Корнетов. – 2-е изд-во. перераб.и допол. – М. : АСОУ, 2006 – 220с.
137. Будагьянц Г.М. Педагогічні умови формування екологічної компетентності інженерів в галузі енергетики / Г.М. Будагьянц // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. – Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2009. – Вип. 22-23. – С. 25–31.
138. Ильина Т.А. Понятие «педагогическая технология» в современной буржуазной педагогикею / Т.А. Ильина. – М. : Изд.-во «Советская Пе-дагогика», 1971. – № 9. – С.123-134.
139. Ильина Т.А. Педагогика: учебное пособие / Т.А.Ильина. – М. : Просвещение, 1984. – 496с.
140. Уман А.И. Дидактическая подготовка будущего учителя: Технологический подход / А.И. Уман – Орел : Изд.-во МГПИ, 1993. – 126 с.
141. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе: Анализ зарубежного опыта / М.В. Кларин – Рига: НПЦ, "Эксперимент", 1989. – 186 с.
142. Монахов В.М. Технологические основы проектирования и конструирования учебного процесса / В.М. Монахов. – Волгоград : Изд-во ВГУ, 1995. – 146 с.
143. Современные образовательные технологии: учебное пособие / [под. ред. Г.К Селевко ] – М. : Народное образование, 1998. – 286 с.
144. Євдокімов В.І. Технологія особистісно орієнтованого навчання, як інноваційне педагогічне явище / В.І. Євдокімов // Новий колегіум: науковий інформаційний журнал – Харків, 2007. – № 5 – С. 20-26.
145. Яценко Т.С. Активная социально-психологическая подготовка / Т.С. Яценко – К. : Освіта, 1993. – 208 с.
146. Педагогика : учебное пособие / [ под. ред. Сластёнин В.А]. М.: Высшая школа, 1997. – 640 с.
147. Стефановская Г.А. Педагогика : наука и искусство / Г.А. Стефановская. – М. : Новая школа, 1998. – 321 с.
148. Стефановская Т.А. Технология обучения педагогике в ВУЗе / Т.А Стефановская – М. : Новая школа, 2000. – 220 с.
149. Проектная педагогіка: учебное пособие/ [под.ред В.С. Безрукова]. – Екатеринбург : «Деловая книга», 1996. – 126 с.
150. Фрадкин Ф.А. Технология формирования личности в рефлек-сологической педагогике / Ф.А. Фрадкин, А.В Гаврилин // История пед.технологии: Сборник научн. трудов. – М.: 1993. – 23-25 с.
151. Немов Р.С. Психологія : ученик у 3-х т. / Р.С Немов – М. : Освіта, 1995. – 260 с.
152. Якиманская И.С. Требования к учебным программам, ориенти-рованным на личностное развитие школьников / И.С Якиманская // Вопросы психологии. – 1994. – № 2. – С. 5-7.
153. Писарев Д.И. Избранные педагогические сочинения / Д.И Писарев. – М. : Наука, 1953. – 256 с.
154. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в современной зарубежной педагогике / М.В.Кларин // Педагогика. – 1994. – № 5. – С. 42-49.
155. Додон Л.Л. Завдання по педагогіці. / Л.Л Додон – М. : Освіта, 1968. – С. 11- 13.
156. Зимова М.А. Педагогічна психологія / М.А. Зимова. – М. : Логос, 2004. – 202 с.
157. Гузеев В.В. Системные основания образовательной технологии /В.В Гузеев – М. : Знание, 1995. – 135 с.
158. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учебное пособие [ для студентов пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров] / [ под ред. Е.С. Полат]. – М. : Академия, 1999. – 224 с.
159. Михайлова Н. Переходная модель обучения / Н. Михайлова. – М.: Народное образование – 1997. – № 9. – С. 88-92.
160. Арстанов М.Ж. Проблемно-модельное обучение : вопросы теории и технологии / Арстанов М.Ж., Пидкасистый П.И., Хайдаров Ж.С. – Алма-Ата: Мектеп, 1980. – 208 с.
161. Якобсон П. М. Психологические проблемы мотивации поведения
человека / П. М Якобсон. – М. : Просвещение, 1969. – 189 с.
162. Бабанский Ю.К. Оптимізація навчально-виховного процесу : методичні основи / Ю.К. Бабанский – М. : Освіта, 1982. – 192 с.
163. Лихачов Б.Т. Екологія особистості / Б.Т. Лихачов // Педагогіка. – 2003. – № 2. – C.19-23.
164. Методология педагогики: учебное пособие [для педагогов-исследователей] / [под. ред. В. В Краевского ]. – Чебоксары : Изд-во Чуваш. ун-та, 2001. – 244 с.
165. Введение в научно-педагогическое исследование : учебное пособие [ под. ред. С.И. Брызгалова]. – Калининград : Изд-во КГУ, 2003. – 151 с.
166. Гурье Л.И. Проектирование педагогических систем: учебное пособие / Л.И. Гурье – Казань : Изд-во КГТУ, 2004. – 212 с.
167. Педагогика и психология высшей школы : учебное пособие /М.В.Буланова-Топоркова – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. – 544 с.
168. Преподавание и учение в техническом вузе: учебное пособие по курсу «Педагогические и психологические основы организации учебного процесса в высшей школе» / А.Ф Меняев – М. : Изд-во МЭИ, 1993. – 176 с.
169. Архангельський С.И. Навчальний процес у вищій школі, його закономірні основи й методи / С.И. Архангельський – М. : Вища школа, 1980. – 360 с.
170. Шелтен А. Введение в профессиональную педагогику / А . Шелтен. – Екатеринбург : Изд-во ЕН, 1996. – 228 с.
171. Педагогическая психология: учебник для вузов / И.А. Зимняя – М. : Логос, 2000. – 384 с.
172. Печников А.Н. Теоретические основы психолого-педагогического проектирования автоматизированных обучающих систем / А.Н. Печников – Петродворец: ВВМУРЭ им. А.С.Попова, 1995. – 322 с.
173. Педагогические технологи: учебное пособие [ для студ. педагог. спец. ] / [под. научной ред. М.Е. Поленова]. – Белгород : Изд-во БГУ, 1998 – 400 с.
174. Бордовская Н. Педагогика / Н.В. Бордовская, А.А. Реан // СПб.: Питер, 2006. – С. 103-104.
175. Педагогічні комунікації:інноваційні методи навчання : навчальний посібник / Н.П. Волкова. – Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2004. – 52 с.
176. Кузьмина Н.В. Способности и талант учителя : пособие для учителей / Н.В. Кузьмина. – М. : Просвещение. – 1981.– 96 с.
177. Пєхота О.М. Особисто оріентоване навчання : підготовка вчителя: монографія / О.М. Пєхота, А.М. Старцєва. – Миколаїв : Вид-во «Шліон», 2006. – 272 с.
178. Семиченко В.А. Психология общения / В.А. Семиченко. –К.: центр «Магистр-S», 1997. – 152 с.
179. Яценко Т.С. Активная социально-психологическая подготовка / Т.С. Яценко. – К. : Освіта, 1993. – 208 с.
180. Маслов, В.Ф. О содержании и методике лекций проблемного характера / В.Ф.Маслов, Р.С. Павловский // Правоведение. – 1984. – № 3. – С. 72-75.
181. Вигман С.Л. Педагогика в вопросах и ответах : учеб. пособие. /С.Л.Вигман – М. : ТК Велби, 2004. – 208 с.
182. Якубовська Л.П. Використання навчально-рольових ігор професійної спрямованості у процесі навчання іноземної мови майбутніх офіцерів-прикордонників: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04. « Теорія та методика професійної освіти» / Л.П.Якубовська – Хмельницький, 2002 –18 с.
183. Общие основы педагогики: учебное пособие [для студентов педагог. спец] / [под. науч. ред.Гребенюк О.С.]. – М. : Владос, 2003. -160 с.
184. Педагогика и психология: учеб. пособие для студентов [под ред Григорович Л.А]. – М. : Владос, 1999. – 245 с.
185. Психология и педагогіка: учебное пособие / [под ред. Бодалева А.А., Жукова В.И., Лаптева Л.Г., Сластина В.А.]. – М. : Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 585 с.
186. СемченкоВ.А. Психологіяпедагогічної діяльності: навч. посіб./ В.А.Семиченко. – К. : Вища школа, 2004. – 335 с.
187. Кулюткин Ю.Н.Психологические проблемы образования взрослых. / Кулюткин Ю.Н // Вопросы психологии. – 1989. – № 2. – С. 5–13.
188. Основные положения теории профессионального образования / [под ред. Кричевського Ю.И. ]. – Мн. : РИПО, 2003. – 186 с.
189. Новые технологии в образовании. Труды ІІІ международной
научной конференции. – Воронеж, 2000. – 282 с.
190. Чирков В.И. Самодетерминация и внутренняя мотивация поведения
человека / В.И.Чирков // Вопросы психологии. – 1996. – № 3. – С. 116–132.
191. Педагогика: учеб. пособ [для студентов вузов пед.спец.] / [ под науч. ред. Харламова И.Ф.]. – М. : Гардарики, 2002. – 517 с.
192. Самостійна робота студентів у вузах технологічногопрофілю : наук.-метод. посібник / Штокало М.Й. // Проблеми освіти : 1996. – Вип. 6– С. 109–117.
193. Байденко В.И. базовые навыки (ключевые компетенции) как интегрирующий фактор образовательного процесса /В.И. Байденко – Екатеринбург : Изд-во ЕН, 1994. –238 с.
194. Б. Оскаресон Професиональное образование и формирование личности специалиста : научно-метод. / Б. Оскаресон – М., 2002. – С. 42-56.
195. Холковська І.Л. Проблеми професійного становлення майбутніх фахівців / І.Л.Холковська, Ю.Р.Холковський // Зб. доповідей міжнар. наук.-метод. конф. “Шляхи та проблеми входження освіти України в світовий освітянський простір”. 8 – 9 червня 1999 р. – Вінниця., 1999. – С. 127-131.
196. ЮжаковаЕ.Н. Условия реализации образовательно-воспитывающего потенциала курса «Основы безопасности жизнедеятельности» в интегративном пространстве средней школы: атореферат. дис. кан.пед.наук: 13.00.04 «Теория и методика профессионального образования» / Е.Н. Южакова – Тобольск, 2002. – 23 с.
197. Клайн П. Справочное руководство по проектированию тестов. / П.Клайн – К : Изд-во «ПАН Лтд», 1994. - 119 с.
198. Концептуальные основы развития профессионального образования на современном этапе / Шкляр А.Х //Материали международной конференции – Минск., 1996 – С. 3-17.
199. Моисеева Л.В. Диагностика уровня экологических знаний и сформированносты екологических отношений у школьников: методическое пособие для учителей / Л.В. Моисеева, И.Р. Колтунова – Екатеринбург : Изд-во «Уникум», 1993. – 38 с.
200. Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образовательные технологии / Д.Г. Левите. – М. : Изд-во «Институт практической психологии», 1998. – 288 с.
201. Паронджанов В. Возможна ли новая революция в образовании ? /В. Паронджанов // Высшее образование в России. – 1997. – № 2. – С. 9-19.
202. Мартино Дж. Технологическое прогнозирование. / Дж. Мартино - М. : 1977. – 348 с.
203. Философия / [под ред. В.П. Кохановского]. – Ростов – на – Дону: «Феникс», 1997. – 576 с.
204. Ростопшин П. Психология и педагогика. / П. Ростопшин – М. : «Издательство ПРИОР», 2000. – 96 с.
205. Педагогический словарь : [для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений] / [под. ред Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю] – М. : Издательский центр “Академия”, 2003. – 176 с.
206. Современный словарь по педагогике / [сост. Рапацевич Е.С]. – Минск : «Современное слово», 2001. – 928 с.
207. Основы общей педагогики: теория и методика вос