ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ДО МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

brief description

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

КОЗАК Алла Володимирівна
УДК [378.015.31:17.02] – 057.87

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ДО МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Пріма Раїса Миколаївна,
доктор педагогічних наук,
доцент

Луцьк — 2011

ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………… 4 – 12
Розділ І. Теоретико-методологічні засади формування готовності фахівців у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації……… 13 – 75
1.1. Феноменологія міжкультурної комунікації …………………… 13 – 36
1.2. Формування готовності до міжкультурної комунікації як наукова проблема………………………………………………………………… 36 – 57
1.3. Педагогічний супровід формування готовності майбутнього фахівця-міжнародника до міжкультурної комунікації…………………………57 – 71
Висновки з першого розділу……………………………………………71 – 75
Розділ ІІ. Готовність до міжкультурної комунікації як інтегративна особистісно-професійна якість майбутнього фахівця з міжнародних відносин…………………………………………………………………76 – 123
2.1. Структурно-компонентна характеристика готовності до міжкультурної комунікації майбутнього фахівця-міжнародника ……..……………..76 – 91
2.2. Критерії, показники та рівні сформованості готовності до міжкультурної комунікації майбутніх фахівців…………………… 92 – 105
2.3. Стан сформованості готовності студентів до міжкультурної комунікації ……………………………………………………………106 – 122
Висновки з другого розділу………………………………………… 122 – 124
Розділ ІІІ Дослідно-експериментальна робота з формування готовності до міжкультурної комунікації майбутніх фахівців-міжнародників під час навчання у ВНЗ……………………………………………………… 125 – 184
3.1. Експериментальна модель процесу формування готовності до міжкультурної комунікації майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин ……………………………………………………………… 125 – 142
3.2. Зміст і методика формування готовності до міжкультурної комунікації майбутніх спеціалістів із міжнародних відносин………………… 143 – 168
3.3. Результативність впровадження в практику ВНЗ спроектованої моделі………………………………………………………………… 168 – 181
Висновки з третього розділу ……………………………………… 181 – 184
Висновки …………………………………………………………… 185 – 190
Список використаних джерел …………………………………… 191 – 213
Додатки ……………………………………………………………… 214 – 243

ВСТУП

Актуальність дослідження
Динаміка й суперечливість соціального розвитку, глобалізація, інтеграція України у світову економіку, зростання обсягів торгівлі та дипломатичної діяльності призводять до інтенсифікації комунікативних процесів у соціумі. У зв’язку з розширенням сфери спілкування виникає потреба в налагодженні міжнародних контактів, що передбачає не тільки подолання мовного бар’єру, але й формування готовності до міжнародного діалогу, розуміння культурної самобутності інших людей, визнання правомірності іншого бачення реальності й оволодіння новою концептуальною картиною світу, що вможливлює розуміння соціальної дійсності й культури.
Про актуальність і важливість окресленого завдання свідчить «Біла книга з міжкультурного діалогу «Жити разом у рівності і гідності» [22], затверджена 7 травня 2008 р. у Страсбурзі міністрами закордонних справ країн-членів Ради Європи на 118-й сесії Комітету міністрів.
Нині існують особливі вимоги до освіти, оновлення її цілей, змісту та форм, що узгоджене з форматом Болонського процесу [36], із Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті [133].
Вища школа в сучасних умовах трансформації українського суспільства покликана створити якісно нову освітню систему, яка надасть особистості змогу реальної неконфліктної взаємодії в полікультурному просторі своєї країни і світу в цілому, що зумовлює затребуваність професії фахівця у сфері міжнародної діяльності й водночас підвищує професійні вимоги. Знання іноземної мови є необхідною, але не достатньою умовою професійної компетентності, оскільки відбувається зміщення акцентів у вимогах до сучасного працівника – з формальних чинників його кваліфікації й освіти до соціальної цінності особистісних якостей, де готовність до міжкультурної комунікації постає як суттєвий аспект особистісної готовності майбутнього спеціаліста до повноцінної соціалізації, соціальної взаємодії й самореалізації в суспільстві.
У навчанні міжкультурної взаємодії особливої значущості набуває особистий досвід студентів щодо оволодіння способами спілкування. У зв’язку з цим важливим є вибір педагогічних засобів, які оптимізують їх опанування. Психолого-педагогічні особливості процесу спілкування як одного з видів людської діяльності засвідчують, що «зрізом будь-якої фази спільної діяльності слугує ситуація як найбільш динамічний її елемент, який відображає сукупність умов взаємодії, що потребують певних дій» (Ю. Ханін). Водночас вона дає студентам змогу здобути й осмислити особистий досвід як основу формування міжкультурної компетентності – підґрунтя готовності до міжкультурної комунікації.
Для дослідження порушеної проблеми створено певні теоретичні передумови: окреслено стратегії професійної підготовки фахівців із позиції нової філософії освіти, компетентнісного підходу (В. Андрущенко, Н. Бібік, В. Кремень, А. Кузьмінський та ін.); з’ясовано теоретичні засади педагогічного спілкування (В. Кан-Калик, О. Леонтьєв, Л. Савенкова та ін.), розроблено моделі комунікативної, риторичної підготовки, мовнокомунікативної компетентності майбутніх спеціалістів (Н. Бідюк, С. Волкова, Н. Голуб, А. Москаленко, В. Пасинок, Г. Сагач, Т. Симоненко та ін.). Зміст, форми й методи міжкультурного навчання відображено в роботах Н. Алмазової, В. Костомарова, І. Плужник, М. Байрем, Е. Холл, М. Хаммер, Г. Ховстеде та ін.
Науковий інтерес вітчизняних (Ф. Бацевич, Л. Мацько, О. Селіванова та ін.) і зарубіжних учених (І. Абакумова, А. Асмолов, В. Біблер, Б. Вульфов, В. Золотухін, І. Стернін, Г. Олпорт, С. Хеллер, Р. Вандберг та ін.) становлять питання філософії й психології міжкультурного спілкування та взаєморозуміння, механізми формування толерантної особистості. Серед педагогічних аспектів міжкультурної комунікації більше досліджені проблеми діалогу культур в процесі навчання іноземних мов (Є. Верещагін, В. Костомаров, С. Тер-Мінасова, Г. Томахін, В. Фурманова, І. Халеєва та ін.).
Гуманізація освіти, нові вимоги до особистості майбутнього фахівця-міжнародника передбачають посилення уваги саме до різних характеристик його професійної культури. Проте, як переконливо доводить аналіз наукових студій із проблем формування професійної культури, професіоналізму, професійної діяльності (В. Деркач, І. Ісаєв, Н. Кузьміна, А. Маркова, В. Сластьонін) та культури перекладу (І. Алексєєва, І. Зимня, Р. Зорівчак, Н. Комісаров та ін.), рівень професійної культури, комунікативної діяльності випускників не відповідає сучасним соціальним реаліям.
Варото акцентувати на необхідності виховання в студентів загальнолюдської культури, громадянських якостей, навчання їх сучасних форм спілкування, підготовки до життя у швидкоплинному світі, розвитку спроможності засвоювати нову інформацію та ухвалювати ефективні рішення.
Водночас у теорії й практиці вищої професійної освіти проблема формування готовності майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації ще не досліджена комплексно й цілісно. Актуальність окресленого аспекту посилено наявністю суперечностей між:
- потребою сучасного суспільства у фахівцях, здатних ефективно професійно комунікувати на міжкультурному рівні та реальними можливостями її повноцінного забезпечення в умовах традиційного освітнього процесу вищої школи;
- динамічними процесами крос-культурної взаємодії соціуму на основі діалогу культур і неопрацьованістю технологічного супроводу цієї взаємодії у ВНЗ;
- необхідністю розроблення міжкультурного аспекту готовності фахівця у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації та відсутністю науково обґрунтованої системи реалізації окресленого процесу.
Отже, необхідність розв’язання схарактеризованих суперечностей, актуальність і брак наукового опрацювання проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування готовності майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації».
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідницької роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки «Єврорегіон Буг: ринкова трансформація в умовах міжрегіональної інтеграції» (державний реєстраційний номер 0111U002147). Тема дисертації затверджена вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 6 від 25.12.2008 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 28.09.2010 р.).
Мета дослідження: розробити й теоретично обгрунтувати модель формування готовності майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації.
Завдання дослідження:
1. З’ясувати й науково обґрунтувати сутність і структуру поняття «готовність до міжкультурної комунікації» у контексті фахової підготовки працівників сфери міжнародних відносин; уточнити поняття «культура», «комунікація», «спілкування», «міжкультурна комунікація», «міжкультурна компетенція», «комунікативна компетенція», «медіатор культур».
2. Проаналізувати зміст педагогічного супроводу формування готовності майбутнього фахівця-міжнародника до міжкультурної комунікації.
3. Визначити компоненти, критерії й показники, схарактеризувати рівні готовності майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації.
4. Дослідити в сучасній практиці вищої школи стан сформованої готовності студентів до міжкультурної комунікації у сфері міжнародних відносин.
5. Окреслити й науково обґрунтувати педагогічні умови ефективного формування готовності до міжкультурної комунікації майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин; розробити й апробувати експериментальну модель і методику реалізації досліджуваного процесу у ВНЗ.
Об'єкт дослідження – процес професійної підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин.
Предмет дослідження – педагогічні умови забезпечення готовності майбутнього фахівця з міжнародних відносин до міжкультурної комунікації.
Методи дослідження: теоретичні: аналіз, узагальнення, систематизація філософської, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів, нормативної документації, що вможливили з’ясування сутності й змісту основних понять; теоретичне моделювання, структурно-функційний аналіз у ході розроблення моделі формування готовності майбутнього фахівця з міжнародних відносин до міжкультурної комунікації; емпіричні –анкетування, опитування, бесіда, тестування для визначення критеріїв і рівнів готовності студентів до міжкультурної комунікації, аналізу результативності дослідно-експериментальної роботи; спостереження, самоспостереження, самоаналіз, ранжування, методи експертного оцінювання для моніторингу динаміки досліджуваного процесу; моделювання й проектування для розроблення логіки та змісту етапів моделі формування готовності майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації; педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої моделі та методики її реалізації в процесі навчання студентів (спеціальність «Міжнародні відносини»); методи математичної статистики для узагальнення емпіричних даних, опрацювання результатів дослідно-експериментальної роботи та їх інтерпретації.
Базою дослідження послугували факультет міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки, факультет менеджменту та інновацій ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» (спеціальність «Міжнародні відносини»), Інститут історії і політології (спеціальність «Міжнародні відносини») Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. На різних етапах (2008 – 2010 р.) у дослідженні взяли участь 1109 студентів, 15 викладачів вищих навчальних закладів. Формувальним педагогічним експериментом охоплені 170 майбутніх фахівців із міжнародних відносин (експериментальну вибірку становить 84 студенти, контрольну – 86 осіб).
Наукова новизна дослідження:
уперше з’ясовано й науково обґрунтовано сутність і структуру поняття «готовність майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації»; схарактеризовано компоненти готовності (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуально-поведінковий); виокремлено й описано показники, проаналізовано рівні (достатній, задовільний, низький) готовності майбутніх фахівців із міжнародних відносин до міжкультурної комунікації; теоретично аргументовано та експериментально апробовано модель формування готовності майбутнього фахівця з міжнародних відносин до міжкультурної комунікації, структурно-функційна зорієнтованість моделі окреслена в компонентах, об’єднаних у блоки (цілевизначення, теоретико-методологічний, організаційно-технологічний, оцінювально-результативний), зміст яких передбачає поетапну реалізацію моделі як системи (настановчо-підготовчий, формувально-збагачувальний, результативно-коригувальний етапи), досліджено сукупність педагогічних умов, за яких аналізований процес є ефективним у вищій школі (актуалізація комунікативних потреб, міжкультурного потенціалу студентів як інтегративної характеристики особистості; сформованість ціннісних уявлень і культурних концептів у галузі міжкультурної комунікації; спрямованість на культурний саморозвиток шляхом стимулювання рефлексивної позиції майбутнього фахівця з міжнародних відносин); науково обґрунтовано принципи формування готовності студентів до міжкультурної комунікації (діалогу; толерантності; культуродоцільності, ефективності соціокультурної взаємодії, співтворчості);
удосконалено зміст навчальних дисциплін «Іноземна мова спеціальності», «Теорія та практика перекладу», практичної підготовки майбутніх фахівців із міжнародних відносин до міжкультурної комунікації;
подальшого розвитку дістала методика діагностики й формування готовності майбутнього фахівця з міжнародних відносин до міжкультурної комунікації та моніторинг динаміки в умовах ВНЗ.
Практична значущість дослідження полягає в розробленні, апробації та впровадженні в навчальний процес вищої школи методики формування готовності майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації, тренінгів міжкультурної комунікації, рольових ігор. У навчально-виховний процес вищої школи впроваджено методичні рекомендації «Аспекти перекладу в контексті формування міжкультурної комунікації фахівця з міжнародних відносин», що можуть бути використані студентами, викладачами ВНЗ, фахівцями-практиками у сфері міжнародних відносин. Результати дослідження рекомендовано застосовувати в системі вищої освіти, оновлюючи зміст і складники професійної підготовки фахівців із міжнародних відносин у вищих навчальних закладах, а також розробляючи й удосконалюючи державні стандарти вищої освіти.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Волинського національного університету імені Лесі Українки (акт про впровадження № 3/2395 від 14.06.2011 р.), ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» (акт про впровадження № 01-09/03/187 від 21.02.2011 р.), Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника (акт про впровадження № 01-08/03/187 від 15.02.2011 р.), Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» (акт про впровадження № 75/2 від 14.06.2011 р.).
Достовірність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних концептуальних положень, застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів, адекватних об’єкту, предмету, завданням і логіці дослідження, репрезентативністю вибірки, обсягом емпіричних даних, оптимальним поєднанням кількісного й якісного аналізу експериментальних даних, позитивними результатами впровадження експериментальної моделі дослідження та їх статистичною значущістю.
Апробація матеріалів дослідження відбувалася на науково-практичних міжнародних («Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка» (Суми, 2009 р.), «Розвиток творчої особистості студента як суб’єкта професійної самоактуалізації: проблеми, пошук, тенденції» (Донецьк, 2009 р.), «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном» (Горлівка, 2009 р.), «Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України» (Ялта, 2009 р.), «Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання» (Черкаси, 2009 р.), «Літературознавство, мовознавство і культурознавство як площини переказу в сучасній глотодидактиці» (Хелм, 2010 р.), «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (Луцьк, 2011 р.)), усеукраїнській («Освіта в інформаційному суспільстві: філософські, психологічні та педагогічні аспекти» (Суми, 2010 р.)), науково-практичній («Проблеми педагогічних технологій» (Луцьк, 2010 р.)) конференціях, на міжнародному круглому столі «Педагогічні проблеми забезпечення якості професійної підготовки фахівців в умовах євроінтеграції» (Дніпропетровськ, 2010 р.).
Публікації: основні положення й результати дослідження викладено в 13 публікаціях автора, із яких 7 у фахових виданнях (1 – у співавторстві), затверджених ВАКом України, 5 тез доповідей у збірниках конференцій, 1 методичні рекомендації.
Особистий внесок здобувача. В опублікованій у співавторстві з Р.М.Прімою статті «Деякі аспекти професійної мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин» дисертанткою теоретично обґрунтувано особливості професійної мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин. Ідеї та думки, що належать співавторові, у матеріалах дисертації не використано.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (253 найменування, із них 28 іноземними мовами), додатків на 29 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 243 сторінки, із них 186 сторінок основного тексту. Дослідження ілюстроване 13 таблицями, 9 рисунками.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації виконано теоретико-методологічне узагальнення й запропоновано нове розв’язання наукової проблеми формування готовності майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації. Результати теоретичного дослідження та педагогічного експерименту послугували підставою для низки висновків.
1. Обґрунтовано сутність і структуру поняття «готовність до міжкультурної комунікації» у контексті фахової підготовки фахівців сфери міжнародних відносин як складної, інтегративної, особистісно-професійної якості людини. Для цієї якості характерна спрямованість на міжкультурну комунікацію, високий рівень знань у сфері міжнародних відносин, позитивне емоційно-ціннісне ставлення до особливостей різних культур, уміння взаємодіяти з їхніми представниками. Сутність досліджуваного феномена полягає у взаємозв’язку внутрішнього (характер ціннісних орієнтацій студентів, їхнього ставлення до особливостей і різноманіття різних культур та їхніх представників) і зовнішнього (спрямованість, спілкування в полікультурному середовищі, що передбачає співдружність і розуміння його суб’єктів) як єдиного цілого в особистісній якості майбутнього фахівця.
Формування готовності студентів до міжкультурної комунікації потрактовано як педагогічний процес, у якому на основі створення цілісної системи впливу на особистість, діяльність і характер соціальної взаємодії, відбувається інтелектуальний розвиток та виховання людини кроскультури й моральності, що виражено в поведінці та діяльності студентів (передусім комунікативній). Призначення процесу формування готовності до міжкультурної комунікації в студентів – це сприяння розвиткові особистості, спроможної звільнитися від жорсткої функційної заданості та вийти в простір реалізації комунікативних завдань за допомогою свідомого, відповідального, творчого використання отриманих знань, умінь і навичок, реалізації особистісного потенціалу. Структурними компонентами аналізованої готовності названі мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуально-поведінковий компоненти.
У дослідженні уточнено зміст понять «культура», «комунікація», «спілкування», «міжкультурна комунікація», «міжкультурна компетенція», «комунікативна компетенція», «медіатор культур».
Обґрунтовано, що феномен «міжкультурна комунікація» є функційно зумовленою комунікативною взаємодією людей як носіїв різних культурних спільнот, що орієнтована на взаємопроникнення культурно-комунікативних смислів, досягнення взаєморозуміння з урахуванням і збереженням «національної картини світу», на їхнє взаємозбагачення в соціокультурному й духовному планах. Міжкультурну компетенцію потлумачено як сукупність знань, навичок поведінки, розумових, особистісних якостей, що може бути сформована в процесі засвоєння системи культурних цінностей, пов’язаних із мовою, прагматичною та культурологічною компетенцією. Комунікативна компетенція проаналізована в дослідженні як ресурсна якість, що вможливлює особливий тип організації знань і досвіду особистості, уміння обирати комунікативний код як основу для ухвалення ефективних рішень, адекватне сприйняття та цілеспрямоване передання інформації в конкретній ситуації. Медіатор культур – це особистість, яка має готовність і бажання розпочати міжкультурну комунікацію, володіє достатніми знаннями мовної норми й специфічними вміннями комунікативної (мовної та немовної) поведінки, полікультурністю поглядів, ситуативною гнучкістю, здатністю досягати взаєморозуміння, позитивно ставиться до представників інших культур та іншої культури в цілому.
2. Проаналізовано в сучасній практиці вищої школи педагогічний супровід формування готовності майбутнього фахівця з міжнародних відносин до міжкультурної комунікації, парадигма якого акцентує діяльнісну спрямованість щодо вибудовування освітньої програми підготовки такого фахівця, який потребує насамперед належного організаційно-методичного забезпечення, гнучкої побудови навчально-виховного процесу у ВНЗ.
Зафіксовано, що особливу роль при цьому відіграє навчальна дисципліна «Іноземна мова спеціальності», прагматична цінність опанування якої пов’язана з можливістю реального виходу на іншу культуру та її представників, що допомагає майбутнім фахівцям-міжнародникам усвідомити себе як особистість, яка належить до певної соціокультурної спільноти людей, з одного боку, а з іншого – виховує в них повагу й терпимість стосовно іншого способу життя.
3. З’ясовано, що критеріями оцінювання досліджуваного феномена є: суб’єктно-орієнтований, інформаційно-пізнавальний, операційно-діяльнісний, ознаки вияву яких віддзеркалюють змістове наповнення його компонентів. За такими критеріями та показниками їхнього вияву оцінено рівні сформованості готовності майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації: достатній, задовільний, низький. Низький рівень відображає мінімальні норми культури поведінки, толерантності студентів у процесі комунікації, невизначене ставлення до культурно-комунікативних концептів, неспроможність бути творчим у діалогічній взаємодії; задовільний рівень свідчить про ситуативний вияв навичок культури комунікативної взаємодії, суперечливе ставлення майбутнього фахівця до культурно-комунікативних концептів; достатній рівень демонструє засвоєння студентами культурно-комунікативних концептів як безперечних регуляторів поведінки в процесах комунікації, їхню спроможність до глибокого, усвідомленого аналізу комунікативної діяльності, самоаналізу, саморозвитку, креативної дії в ситуаціях міжкультурної взаємодії.
4. Досліджено в сучасній практиці вищої школи стан сформованої готовності студентів до міжкультурної комунікації у сфері міжнародних відносин. Згідно з результатами діагностування, значна частина (43,8 %) студентів усвідомлює значущість міжкультурної комунікації в майбутній діяльності як інтегративної особистісно-професійної якості фахівця з міжнародних відносин.
Щодо вихідних рівнів сформованості їхньої готовності виявлено відсутність достатнього рівня і в ЕГ, і у КГ за кожним компонентом. Інші рівневі дані такі: мотиваційно-ціннісний компонент – низький рівень: ЕГ – 57 %, КГ – 58 %; задовільний рівень: ЕГ – 43 %, КГ – 42 %; когнітивний компонент – низький рівень: ЕГ – 58 %, КГ – 59 % ; задовільний рівень: ЕГ – 42 % , КГ – 41 %; процесуально-поведінковий компонент – низький рівень: ЕГ – 56 %, КГ – 57 % ; задовільний рівень: ЕГ – 44 %, КГ – 43 %. Водночас зафіксовано суперечність між необхідністю формування окресленої якості та браком технологічного забезпечення цього процесу у ВНЗ.
5. Серед педагогічних умов ефективного формування готовності майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації виокремлено: актуалізацію комунікативних потреб, міжкультурного потенціалу студентів як інтегративної характеристики особистості; сформованість ціннісних уявлень і культурних концептів у галузі міжкультурної комунікації; спрямованість на культурний саморозвиток шляхом стимулювання рефлексивної позиції майбутнього фахівця з міжнародних відносин. Розроблено й експериментально апробовано модель і методику формування готовності майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації.
Структурно-функційна зорієнтованість моделі окреслена в компонентах, об’єднаних у блоки (цілевизначення, теоретико-методологічний, організаційно-технологічний, оцінювально-результативний), що дає змогу відтворити цілеспрямований процес формування означеної професійної якості майбутнього спеціаліста.
Блок цілевизначення акумулює наявність конкретної мети – формування готовності майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації та включає такі структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуально-поведінковий. Теоретико-методологічний блок моделі репрезентує антропологічний, особистісно-орієнтований, культурологічний, діяльнісний, системний підходи щодо організації формування готовності студентів (спеціальність «Міжнародні відносини») до міжкультурної комунікації.
Організаційно-технологічний блок базований передусім на організації формування готовності майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації (теоретична й практична частини), на технологічному аспекті його забезпечення під впливом усіх компонентів цілісного освітнього процесу, його інтенсифікації через упровадження комплексу педагогічних умов.
Оцінювально-результативний блок засвідчує динаміку формування готовності майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин до міжкультурної комунікації. Доведено можливість і доцільність педагогічного спрямування аналізованого процесу, що комплексно реалізоване на настановчо-підготовчому, формувально-збагачувальному й контрольно-коригувальному етапах та під час моніторингу.
Унаслідок формувального експерименту в експериментальних групах зафіксовано статистично значущі позитивні зміни щодо рівнів сформованої готовності студентів до міжкультурної комунікації за всіма компонентами: мотиваційно-ціннісний – низький рівень засвідчили 24 % студентів ЕГ (у КГ – 51 %), 52 % – задовільний рівень (у КГ – 45 %); достатній рівень – 30 % студентів ЕГ (у КГ– 0 %); когнітивний компонент – 49 % студентів продемонсрували низький рівень тільки в КГ, задовільний рівень – 51 % студентів ЕГ (у КГ – 44 %), достатній рівень засвідчили лише 57 % студентів ЕГ; процесуально-поведінковий компонент – низький рівень зафіксовано лише в 50 % студентів КГ, у 54 % – задовільний рівень (у КГ – 51 %), а достатній – тільки в 56 % студентів ЕГ.
Достовірність результатів дослідження вмотивована методологічною й теоретичною обґрунтованістю його концептуальних положень, застосуванням комплексу взаємопов’язаних методів, адекватних до об’єкта, предмета, завдань і логіки роботи, репрезентативністю вибірки, обсягом емпіричних даних, оптимальним поєднанням кількісного й якісного аналізу експериментальних даних, позитивними наслідками впровадження експериментальної моделі та їхньою статистичною значущістю.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування готовності до міжкультурної комунікації майбутнього фахівця з міжнародних відносин. Натомість відкриває перспективи щодо розроблення питань системно-інтегративної організації формування готовності майбутнього фахівця з міжнародних відносин у контексті неперервної освіти, з огляду на тенденції до розширення можливостей продуктивної неконфліктної взаємодії в полікультурному середовищі сучасного світу.

Список використаних джерел

1. Абульханова К. А. Психология и сознание личности (проблемы методологии, теории и исследования реальной личности: избр. псих. труды / К. А. Абульханова. – М. : МПСИ, Воронеж : Модэк, 1999. – 224с.
2. Абульханова-Славская К. А. Личностный аспект проблемы общения / К. А. Абульханова-Славская // Проблема общения в психологии. – М.: Наука, 1981. – С.218 – 241.
3. Акаемова Ю. А. Повышение качества подготовки будущего учителя к межкультурной коммуникации: диссертация ... кандидата педагогических наук: 13.00.08 / Акаемова Юлия Александровна. – Саратов, 2008. – 156 с.
4. Акуленко В. В. Интернациональные элементы в лексике языков // Национальное и интернациональное в литературе, фольклоре и языке. — Кишинев: Штиинца, 1971. –С.251 – 264.
5. Ананьев Б. Г. О проблемах человекознания / Б.Г.Ананьев. – М Наука, 1977. –380с.
6. Андреева Г. М. Психология социального познания / Г. М. Андреева. – М.: Аспект –Пресс , 2000. – 288с.
7. Антология педагогической мысли: В 3-х т.: прогрессивная зарубежная педагогическая мысль о трудовом воспитании и профессиональной подготовке / Сост. К. И. Салимова, Г.Б. Коретов, Москва, т. 1, 1988. – 447с.
8. Анцыферова Л. И. Методические принципы и проблемы психологи / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал, 1982. – №2. – С.3 – 17.
9. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы: учеб.-метод. пособие / С. И. Архангельский. – М.: Высш. шк., 1980. – 368 с.
10. Астафурова Т. Н. Стратегии коммуникативного поведения в профессионально-значимых ситуациях межкультурного общения: Лингвистический и дидактический аспект: дисс. ...д-ра пед. наук / Астафурова Татьяна Николаевна. – М., 1997. – 324с.
11. Бабанский Ю. К., Поташник М. М. Оптимизация педагогического процесса. (В вопросах и ответах). – К.: Радянська школа, 1982. – 237с.
12. Балл Г. А. Теория учебных задач: психолого-педагогический аспект / Г. А. Балл. – М.: Педагогика, 1990. – 184с.
13. Бархударов Л. С. Язык и перевод / Л. С. Бархударов. – М.: Международные отношения, 1975. – 240 c.
14. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М.: Искусство, 1979. – 424 с.
15. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник / Ф. С. Бацевич. – К. : Академія, 2004. – 344 с.
16. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф. С. Бацевич – К.: Довіра, 2007. – 205 с. – (Словники України).
17. Бергельсон М. Б. Лингвистические методы исследования в области (межкультурной) коммуникации // Пленарный доклад. Коммуникация: концептуальные и прикладные аспекты. Материалы Второй международной конференции «Коммуникация 2004». Ростов-на-Дону, Россия. – 2004. – С. 9 –13.
18. Бердичевский А. Л. Оптимизация системы обучения иностранному языку в педагогическом вузе / А. Л. Бердичевский – М.: Высшая школа, 1989. – 103 c.
19. Беcпалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Владимир Павлович Беспалько. – М.: Педагогика, 1989. – 302 с.
20. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання / І. Д. Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
21. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры: два философских введения в двадцать первый век /В. С. Библер. – М.: Политиздат, 1990. – 413с.
22. Біла книга з міжкультурного діалогу «Жити разом у рівності й гідності». – К.: Оранта, 2010. – 44 с.
23. Боднар А. Я., Верещагіна Т. О. Проблема міжкультурної комунікації у викладанні іноземної мови у ВНЗ / А. Я. Боднар, Т. О. Верещагіна. Наукові записки. Т. 71 : Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. – С.15-19. / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія"; [редкол. тем. вип.: А. М. Гірник … та ін. ; упоряд. М. О. Голубєва]. – К.: Києво-Могилянська академія, 2007 – 79 с.
24. Божович Л. И. Личность и её формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. – М., 2009. – 400с.
25. Большой энциклопедический словарь. Языкознание / Под ред. В. Н. Ярцева. – М., 1998. – 611с.
26. Бондарева С. К. Коммуникация. От диалога межличностного к диалогу межкультурному / С. К. Бондарева, А. А. Мурашов. – М.: МПСИ, МОДЭК, 2007. –384 с.
27. Борщев В. В. Типы реалий и их языковое восприятие / В. В. Борщев, Л. В. Кнорина. – М., 1990. – С.36 – 39.
28. Бромлей Ю. В. Этнос и этнография / Ю. В. Бромлей. – М.: Наука, 1973. – 272 с.
29. Бурбак О. Ф. Реалія та способи визначення її лінгвістичного статусу/ О. Ф. Бурбак // Іноземна філологія, 1985. – С. 68 – 69.
30. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов // Киев: Наукова думка, 1989. – 528 с.
31. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание / М. Вартофский / Пер. с англ. под общ. ред. И. Б. Новика и В. Н. Садовского. – М.: Прогресс, 1988. – 148с.
32. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга психотехники / И. В. Вачков: уч. пособие. – М., 1999. – 175с.
33. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і гол.
ред. В. Т. Бусел]. – К.: Ірпінь: Перун , 2004. – 1440с.
34. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. – М.: Международные отношения, 1980. – 470 с.
35. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М.: Педагогика, 1991. – 479с.
36. Вища освіта України і Болонський процес // Навчальна програма. – Київ –Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – 18 с.
37. Гайсина Л. Ф. Готовность студентов вуза к общению в мультикультурной среде и ее формирование / Л. Ф. Гайсина: монография. – Оренбург: РИК ГОУОГУ, 2004. – 113 с.
38. Гальскова Н. Д. Современная методика обучения иностранным языкам / Н. Д. Гальскова. – М.: АРКТИ – ГЛОССА, 2000. – 231с.
39. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К.: Вища школа, 1985. – 360 с.
40. Гершунский B. C. Толерантность в системе ценностно-целевых приоритетов образования / В. С. Гершунский: [філософ. аспект] // Педагогика. – 2002. –№7. – С.3 –12.
41. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К.: Либідь. – 376с.
42. Грейдина Н. Л. Реалии коммуникативно - культурного взаимодействия / Н. Л. Грейдина. – Пятигорск: ПГЛУ, 2001. – 464 с.
43. Грибанова М. В. Моделирование в образовании. / М. В. Грибанова. –Пермь: Перм. гос. пед. ун-т, 1999. – 45 с.
44. Грушевицкая Т. Г. Основы межкультурной коммуникации / Т. Г. Грушевицкая, В. Д. Попков, А. П. Садохин: уч.пособие для вузов (под ред. А. П. Садохина). – М.: ЮНИТА-ДАНА, 2002. – 352с.
45. Гудков Д. Б. Теория и практика межкультурной коммуникации / Д. Б. Гудков. – М., 2003. – 288с.
46. Гуревич А. Я. Средневековая литература и ее современное восприятие. О переводе «внутри «Песни о Нибелунгах» / А. Я. Гуревич // Из истории культуры средних веков и Возрождения. –М.: Наука, 1976. – 311с.
47. Гусейнов А. А. Этика / А. А. Гусейнов, Р. Г. Апресян. – М.: Гардараки, 1998. – 326с.
48. Дайк Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. Дайк [пер. с англ]: сб. работ / сост. В. В. Петров под ред. В. И. Герасимова: вступ. ст. Ю. Н. Караулова и В В. Петрова. – М.: Прогресс, 1989. – 312 с.
49. Девятова Г. Г. Формирование готовности будущих учителей иностранного языка к межкультурной коммуникации / Гузель Габитовна Девятова: дис…канд. пед.наук: 13.00.08 – Теория и методика прфессионального образования. – Магнитогорск, 2002. – 189 с.
50. Деркач А. А. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма / А. А. Деркач, Н. В. Кузьмина. – М. : РАУ, 1993. – 32 с.
51. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352с.
52. Донец П. Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации. / П. Н. Донец. – Харьков: Штрих, 2001. – 384с.
53. Донец П. Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации: научный статус, понятийный аппарат, языковой и неязыковой аспекты, вопросы этики и дидактики / П. Н. Донец. – Харьков, 2001. – 386с.
54. Дурай-Новaкова К. М. Формирование профессиональной готовности к деятельности / Дурай-Новакова К. М. – М.: Педагогика, 1983. – 336с.
55. Дридзе Т. М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации / Т. М. Дридзе. – М.: Наука, 1984. – 268 с.
56. Дьяченко М. И. Краткий психологический словарь: Личность, самообразование, профессия / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Мн.: Хэлтон, 1998. – 399с.
57. Дьяченко М. И. Психология высшей школы / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск: Изд-во БГУ, 1981. – 383с.
58. Еникеев М. И. Энциклопедия. Общая и социальная психология / М. И. Еникеев. – М.: ПРИОР, 2002. – 560с.
59. Ерасов Б. С. Социальная культурология / Б. С. Ерасов. – М.: Аспект-Пресс, 1996. – 591с.
60. Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического исследования / В. И. Загвязинский. – М.: Педагогика, 1982. – 160с.
61. Захарова Г. В. Формирование готовности к межкультурной коммуникации у студентов вуза / Галина Викторовна Захарова: дис…канд. пед.наук: 13.00.01. – Общая педагогика, история педагогики и образования. – Нижний Новгород, 2009. – 164с.
62. Захарчук Н. В. До проблеми педагогічних досліджень міжкультурної комунікації / Н. В. Захарчук // Вісник Житомирського державного університету: Педагогічні науки. Випуск 46, 2008. – С.58 – 62.
63. Зеер Э. Ф. Личностно ориентированное профессиональное образование / Э. Ф. Зеер, Г.М. Романцова // Педагогика. – 2003. – №3. – С. 16 – 21.
64. Землянова Л. М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества / Л. М. Землянова: Толковый словарь терминов и концепций. – М., 1999. – 300 с.
65. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке / И. А. Зимняя. – М.: Просвещение. 1985. – 2-е изд. – 159 с.
66. Зимняя И. А. Психология перевода / И. А. Зимняя, Е. И. Ермолович: уч. пособие. – МГПИИЯ им. М. Тореза, М., 1981. – 99 с.
67. Зимняя И. А. Педагогическая психология / И. А. Зимняя. – М.: Логос, 1999. – 382с.
68. Зимняя И. А. Психология обучения неродному языку: (на материале русского языка как иностранного) / И. А. Зимняя. – М. : Рус. яз., 1989. –219с.
69. Зорівчак Р. П. Реалія в художньому мовленні: перекладознавчий аспект / Р. П. Зорівчак // Іноземна філологія. – Львів., 1994. – 286 с.
70. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів
укр. прози) / Р. П. Зорівчак. – Львів, 1989. – 216 с.
71. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови / А. О. Івченко. – Харків: Фоліо, 2006. – 540с.
72. Игнатова И. Б. Обучение грамматическому строю речи иностранных студентов-филологов как основа формирования языковой личности будущего учителя : дис.... д-ра пед. наук / Ирина Борисовна Игнатова. – СПб., 1997. – 420с.
73. Иконникова Н. К. Механизмы межкультурного восприятия / Н. К. Иконникова // Социологические исследования. – 1995. – № 11. – С. 26 – 34.
74. Иконникова Н. К. Программа курса «Основы межкультурного общения» / Н. К. Иконникова // Социологические исследования. – 1995. – № 7. –С.116 –121.
75. Ильин Г. Л. Личностно-ориентировання педагогическая технология / Г. Л. Ильин // Научный доклад. –М., 1999. – 24с.
76. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Ильин Е. П. – СПб.: Питер, 2000. – 152с.
77. Ильясов И. И. Структура процесса учения / И. И. Ильясов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 200 с.
78. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика: [перевод с нем.] / К. Ингенкамп . – М.: Педагогика, 2001. – 240с.
79. Каган М. С. Мир общения : проблемы межсубъектных отношений / М. С. Каган. — М.: Политиздат, 1988. – 315с.
80. Кармин А. С. Культурология / А. С. Кармин. – СПб: Лань. – 2006. – С.214 – 215.
81. Карпов А. В. Понятие профессионально важных качеств деятельности // Психология труда: Учебник для студентов высш. учебн. заведений / под ред. А. В. Карпова. – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 352с.
82. Каташинська І. В. Використання креативних технологій в процесі вивчення іноземних мов / Матеріали VIII Міжнародної науково- практичної конференції “Творчість та освіта у вимірах XXI століття”. 12 –13 травня 2005р. – Київ: Екмо. С.293-294.
83. Климов Е. А. Образ мира в разнотипных профессиях / Е. А. Климов. – М.: МГУ, 1995. – 224с.
84. Климов Е. А. Психология профессионализма / Е. А. Климов: Избранные психологические труды. – Воронеж, 1996. – С.78 –102.
85. Клюев Е. В. Речевая коммуникация / Е. В. Клюев. – М.: ПРИОР, 1998. – 215с.
86. Клюканов И. Э. Динамика межкультурного общения: К построению нового концептуального аппарата: Автореф. дис. … д-ра филол. наук, — Тверь, 1999. – 40с.
87. Ковалев А. Г. Психология личности / А. Г. Ковалев. – М.: Просвещение, 1970. – 390с.
88. Коджаспирова Г. М. Педагогический словарь: для студентов высших и средних педагогических учебных заведений / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспирова. – М.: Академия, 2000. – 176с.
89. Козак А. В. Деякі аспекти професійної мовної підготовки майбутніх фахівців у сфері міжнародних відносин / А. В. Козак, Р. М. Пріма // Науковий вісник ВНУ ім. Лесі Українки: Філологічні науки. –Луцьк: Вежа, 2008. – № 2. – С.268 –271.
90. Козак А. В. Оптимізація процесу навчання студентів засобами інформаційних технологій: деякі інноваційні підходи / А. В. Козак // Матеріали міжнар. науково-практичної конференції «Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка», (17 – 18 березня, 2009 року). – Суми: РВВ СОІППО, 2009. – С.42 –43.
91. Козак А. В. Культура перекладу майбутнього фахівця у контексті міжкультурної комунікації / А. В. Козак // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 164. – С. 34 –38.
92. Козак А. В. Феноменологія міжкультурної комунікації: теоретичні аспекти / А. В. Козак // «Педагогічні науки». Педагогічна наука: теорія, історія, інноваційні технології: зб. наук. праць , № 6(8). – Суми, 2010. – С.23 –27.
93. Козак А. В. Аспекти перекладу в контексті формування міжкультурної комунікації фахівця з міжнародних відносин / А. В. Козак: методичні рекомендації для студентів факультету міжнародних відносин. – Луцьк: СПД Гадяк Ж.В., 2010. – 64 с.
94. Козак А. В. Поняття «культура» у контексті феноменології міжкультурної комунікації / А.В.Козак // Наукові праці ДонНТУ. Серія: педагогіка, психологія і соціологія. Випуск 9 (191). – С. 35-38.
95. Коломинский Я. Л. Психология общения / Я. Л. Коломинский. – М.: АПН СССР, 1975. – 124с.
96. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) / В. Н. Комиссаров: учеб.для ин-тов и фак. иностр. яз. – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.
97. Комиссаров В. Н., Рецкер Я. И., Тархов В. И. Пособие по переводу с английского языка на русский / В. Н. Комиссаров, Я. И. Рецкер, В. И. Тархов. – М.: Изд-во литературы на иностр. яз., 1960. – 176 c.
98. Кон И. С. Национальный характер: миф или реальность? / И. С. Кон // Новый мир. – 1988. № 9. – C.219.
99. Конецкая В. П. К обоснованию категорий и единиц социальной коммуникации / В. П. Конецкая // Вестник МГУ. – Сер. 18. Социология и политология. – 1996. – № 1. – С.34 –43.
100. Конецкая В. П. Социология и коммуникация / В. П. Конецкая. – М., 1997. – 302с.
101. Концепция коммуникативного обучения иноязычной культуре в средней школе / Под ред. Е. И. Пассова и В. Б. Царьковой. – М.: Просвещение, 1993. – 125с.
102. Копил І. До проблеми застосування сучасних інформаційних технологій при вивченні іноземних мов / І. Копил: Зб. наукових праць, вип. 28 – К., КНЛУ. – 2005. – С. 30 –38.
103. Коптілов В.В. Першотвір і переклад. Роздуми і спостереження / В.В.Коптілов. – К., 1982. – 215 с.
104. Кочетков В. В. Психология межкультурных различий / В. В. Кочетков. – М. ПЕРСЭ, 2002. – 416 c.
105. Краевский В. В. Концептуальность курса педагогики как условие обеспечения его целостности / В. В. Краевский // Обучение студентов педагогике. Аспект технологии. – Волгоград: Смена, 1996. – С. 10 –14.
106. Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста: метод. пособие / Н.Б.Крылова. – М., 1990. – 142 с.
107. Кулакова О. М. Міжкультурна комунікація як спосіб спілкування / О. М. Кулакова // Актуальні проблеми духовності, зб. наук. праць Криворізького держ. пед. ун-ту. Вип. 6; відп. ред. Я. В. Шрамко. – Кривий Ріг, 2005. – С .389-402.
108. Курлянд З. Н. Становлення позитивної Я-концепції майбутнього вчителя: монографія / наук.редак., упорядкув, автор. і співавтор. З. Н. Курлянд / З. Н. Курлянд, О. А. Галіцан, С. С. Єрмакова, Є. А. Іванченко, Т. М. Узун. – Одеса: ПНЦ АПН УКРАЇНИ: М. П. Черкасов. – 2005. – 163с.
109. Кучмій О. П. Міжкультурні комунікації: структура і динаміка процесів / О. П. Кучмій // Сб. научных трудов «Культура народов Причерноморья» (Материалы международной конференции “Международные коммунникации: диалог и сотрудничество”). – Симферополь, 2003. – С. 111-118.
110. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А. А. Кыверялг. – Таллин: Валгус, 1980. – 333 с.
111. Леви В. Искусство быть другим / В. Леви. – М.: Знание, 1993. – 192с.
112. Левицкая Т. Р., Фитерман А. М. Проблемы перевода / Т. Р. Левицкая, А. М. Фитерман. – М.: Международные отношения, 1986. – 156с.
113. Леднев В. С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы / В. С. Леднев. – 2-е изд., перераб. – М.: Высш. шк., 1991. – 224 с.: ил.
114. Леонтович О. А. Теория межкультурной коммуникации в России:
состояние и перспективы / О. А. Леонтович // Теория коммуникации и прикладная коммуникация // Вестник Российской коммуникативной ассоциации, 2002. – № 1. – С. 63 – 67.
115. Леонтович О. А. Русские и американцы: парадоксы межкультурного Общения / О. А. Леонтович. – Волгоград, 2005. – 352 c.
116. Леонтьев А. А. Педагогическое общение / А. А. Леонтьев. – М. – 1979. – 54 с.
117. Леонтьев А. М. Проблемы развития психики / А М Леонтьев. – [4-е изд.]. – М.: МГУ, 1981. – 548с.
118. Лийметс Х. Й. Групповая работа на уроке / Х. Й. Лийметс. – М.: Знание, 1975. – 64с.
119. Линенко А. Ф. Педагогічна діяльність і готовність до неї / Линенко А. Ф. – Одеса: ОКФА, 1995. – 79 с.
120. Липпман У. Общественное мнение / У. Липпман [пер. с англ. Т. В. Барчунова: под ред. К. А. Левинсон, К. В. Петренко]. – М.: Инс.-т Фонда «Общественное мнение». – 2004. – 384 с.
121. Литвин Ф. А. Многозначность слова в языке и речи / Ф. А. Литвин. – М.: Высш. шк., 1984. – 119 c.
122. Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка / Д. С. Лихачев // Русская словесность. От теории словесности к структре текста. Онтология / Под общ. ред. проф. В. П. Нерознака. –М.: МГУ, 1997. – 420с.
123. Лотман Ю. М. Механизмы культуры / Ю. М. Лотман // Избранные статьи в трех томах. Т.Ш. –Таллинн, 1993. – С. 326.
124. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. - М.: Знание, 1996. – 304с.
125. Маслак Л. П. Проблема міжкультурної комунікації у підготовці майбутніх офіцерів до миротворчих операцій // Проблеми педагогічної освіти в полікультурному просторі України: матеріали Всеукр. конфер. ["Проблеми педагогічної освіти в полікультурному просторі України"], (Житомир, 22-23 травня 2007 року). – Житомир: ЖДУ, 2007. – С. 85–90.
126. Маслак Л. П. Роль і місце міжкультурної комунікації у процесі формування культурологічної компетентності майбутніх офіцерів / Л. П. Маслак // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2009. – Вип. 469. – С.105 –111.
127. Матвеев А. В. Качественные и количественные исследования процесса коммуникации (на примере изучения межкультурной компетенции российских и американских менеджеров) / А. В. Матвеев // Теория коммуникации и прикладная коммуникация: сб. научн. трудов "Теория коммуникации & прикладная коммуникация". Вестник Российской коммуникативной ассоциации, выпуск 1 (под общей ред. И. Н. Розиной). – Ростов н/Д: ИУБиП, 2002. – C. 79 –88.
128. Миньяр-Белоручев Р. К. Общая теория перевода и устный перевод / Р. К. Миньяр-Белоручев. – М.: Воениздат, 1980. – 237 с.
129. Миронова И. А. Формирование межкультурной компетентности студентов в процессе обучения профессионально-ориентированному общению / Инна Александровна Миронова: дис. …канд пед. наук – спец. 13.00.08 – теория и методика профессионального образования. – СПб, 2008. – 218с.
130. Мудрик А. В. Общение в процессе воспитания / А. В. Мудрик. – М : пед. общество России, 2001. – 284с.
131. Мозолин В. П. О некоторых проблемах телекоммуникационного обучения / В. П. Мозолин // Информатика и образование. – 2000. – № 2. – С.89 – 90.
132. М’язова І. Ю. Особливості тлумачення поняття «міжкультурна комунікація» / І. Ю. М’язова // Філософські проблеми гуманітарних наук. – 2006. – № 8. – С. 108–113.
133. Національна доктрина розвитку освіти України у ХXІ столітті. – К.: Шкільний світ, 2001. – 21с.
134. Нечволод Л. І. Сучасний словник іншомовних слів / Л. І. Нечволод. - Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007.– 768 с.
135. Нікітіна Ф. О. Засоби структуризації інтернаціональних терміноелементів в українській науковій термінології / Ф. О. Нікітіна // Мовознавство. – № 4-5, 1996. – С. 47 –49.
136. Николаев О. Р. Взаимодействие культур в петербургской школе: перспективы развития / О. Р. Николаев // В кн.: Взаимодействие культур. – СПб, 1998. – С.20 – 35.
137. Ніколаєнко І. В. Міжкультурна комунікація і мова / І. В. Ніколаєнко // Академія праці і соціальних відносин. – К., 2000. – С. 54–61.
138. Новий тлумачний словник української мови / [уклад. В. Яременко, О. Сліпушко]. – 2-ге вид., виправлене. – Т.2. – К.: Аконіт, 2008. – 926с.
139. Новик И. Б. Модели в науке: исторические и социокультурыне аспекты (Послесловие) / И. Б. Новик, В. Н. Садовский // Модели: репрезентация и научное понимание. – М.: Прогресс, 1988. – С. 457.
140. Новейший философский словарь. – 2-е изд., перераб. и доп. – Мн.: Интер-прессервис; Книжный дом, 2001. – 1280 с.
141. Новикова Н. С., Черемшина Н. В. Многомирие в реалии и общая типология языковых картин мира / Н. С. Новикова, Н. В. Черемшина: Филол. науки, 2000. – С. 52 –53.
142. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений / Н. Н. Обозов. – М.: 1990. – 341 с.
143. Оконешникова А. П. Межэтническое восприятие и понимание людьми друг друга / А. П. Оконешникова. – Пермь: ИПК «Звезда», 1999. – 406с.
144. Орлова Е. Б. Сравнительная характеристика мнений учителей и студентов о роли коммуникативных умений в педагогической деятельности / Е. Б. Орлова // Вопросы профессиональной подготовки учителя: Уч. записки. – Иваново, 1993. – С.47 – 54.
145. Павиленис Р. И. Проблема смысла / Р. И. Павиленис. – М.: Мысль, 1983. – 224 с.
146. Паперная Н. В. Формирование готовности будущого учителя к межкультурной коммуникации / Нина Васильевна Паперная: дис…канд. пед. наук: 13.00.01. – Общая педагогика, история педагогики и образования. – Армавір, 2002. – 223с.
147. Парыгин Б. Д. Анатомия общения / Б. Д. Парыгин. – СПб, 1999. – 249с.
148. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению / Е. И. Пассов. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с.
149. Переходько И. В. Формирование межкультурной компетентности студентов-лингвистов / Ирина Валерьевна Переходько: Дис.... кан. пед. наук. — Оренбург, 2005. –196 с.
150. Петровский А. В. Личность, деятельность, колектив / А. В. Петровский. – М.: Изд-во полит, лит-ры, 1982. – 239 с.
151. Пидкасистый П. И. Игра как средство активизации учебного процесса / П. И. Пидкасистый, Н. К. Ахметов, Ж. Хайдаров // Советская педагогика. – 1985. – №3. – С.22.
152. Пиз А. Язык розговора / А. Пиз, А. Гарнер. – М.: Изд-во ЭКСМО - Пресс, 2000. – 146 с.
153. Платонов К. К. Социально-психологический аспект проблемы личности / К. К. Платонов // Социальная психология личности. – М.: Наука, 1989. – 132с.
154. Плужник И. Л. Формирование межкультурной коммуникативной компетенции студентов гуманитарного профиля в процессе профессиональной підготовки / И. Л. Плужник : автореф. дис. ... док. пед. наук. – Тюмень, 2003. – 46 с.
155. Полонников А. А. Очерки методики преподавания психологи. Системно-ситуативній аналіз психологического взпимодействия. Мн.: ЕГУ, 2001. – 128 с.
156. Полютова О. Н. К истории переводоведения в США / О. Н. Полютова // Актуальные проблемы межкультурной коммуникации: Сб. науч.тр. – Вып. № 444. – М., 1999. – С. 122 –132.
157. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Г. Г. Почепцов. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер. – 2001. – 656 с.
158. Пріма Р. М. Формування професійної мобільності майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика / Раїса Миколаївна Пріма: монографія. – Дніпропетровськ: ІМА-Прес. – 2009. – 367с.
159. Привалова И. В. Разнообразие подходов в развитии теоретических основ межкультурного общения / И. В. Привалова // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2004. – № 3. – С. 89.
160. Психология и педагогика: уч. пособие / Николаенко В. М., Залесов Г. М. и др. – М.: ИНФРА. – Новосибирск НГАЭИУ. – 2000. – С.81 – 83.
161. Равен Дж. Компетентность в современном обществе. Выявление, развитие и реализация / Дж. Равен. – М., 2002. – 253 с.
162. Реан А. А. Психология и педагогика / Реан А. А., Бордовская Н. В., Розум С. И. – СПб.: Питер, 2004. – 432с.
163. Риверс М. Десять принципов изучения и обучения иностранным языкам на основе взаимодействия обучаемого и преподавателя / М. Риверс // В кн.: Глядя в будущее. Первый советско-американский симпозиум по теоретическим проблемам преподавания и научения иностранных языков. – М.: РЕМА, МГЛУ, 1992. – С.99.
164. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание. Человек и мир. / С. Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2003. – 508с.
165. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб – М. – Харьков – Минск. – 2001. – 520с.
166. Рубинштейн С. Л. Принципы и пути развития психологи / С. Л. Рубинштейн. – М.: Наука, 1979. –180с.
167. Руденский Е. В. Социальная психология / Е. В. Руденский. – М. –Новосибирск, 1998. – 221с.
168. Рудик І. М. Культурна специфіка невербального коду в міжкультурній комунікації / І. М. Рудик // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2005. – С.101 – 103.
169. Рыжов В. В. Опыт построения модели коммуникативного потенциала личности / В. В. Рыжов // Личность в системе общественных отношений: Тез. 6 съезда общ-ва психологов. 4.4. – М.: 1983. – С. 98 – 99.
170. Садохин А. П. Межкультурная коммуникация / А. П. Садохин: уч. пос. – М., 2006. – 288 с.
171. Самовар Л. Коммуникация между культурами / Л. Самовар, Р. Портер. – М.: Просвещение. 1992. – 235 с.
172. Сафина М. С. Формирование готовности к межкультурной коммуникации студентов гуманитарных вузов (на материале изучения иностранного языка) / Минниса Салиховна Сафина: дис…канд. пед.наук: 13.00.01. – Общая педагогика, история педагогики и образования. – Казань, 2005. – 185с.
173. Сафонова В. В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций / В. В. Сафонова. – Воронеж, 1996. – 237 с.
174. Свойкина Л. Ф. Педагогические условия формирования межкультурной коммуникации у иностранных студентов-филологов / Людмила Фёдоровна Свойкина: дис…канд. пед.наук: 13.00.08 – теория и методика профессионального образования. 2006. – 213 с.
175. Семенова Е. В. Дидактическая игра в процессе формирования коммуникативных умений студентов педвуза / Е. В. Семенова: автореф. дис…канд. пед наук. – М., 1984. – 24с.
176. Сластенин В. А. Педагогика. Инновационная деятельность / В. А. Сластенин, Л. С. Подымова. – М: ИЧП «Издательство магістр», 1997. – 221с.
177. Словарь иностранных слов /Под ред.. И. В. Лехина., С. М. Лошкиной., Ф. Н. Петрова и Л. С. Шаумяна. – М.: Сов. энциклопедия, 1984. – 784с.
178. Словник іншомовних слів / [уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкаранута]. – К.: Наукова думка, 2000. – 680с.
179. Смирнов Г. Л. Формирование социального типа личности / Г. Л. Смирнов. – М., 1993. – 415с.
180. Современная психология / Под ред. Дружинина В. Н. – М.: ИНФРА, 1999. – 687 с.
181. Современный словарь по педагогике / [сост. Рапацевич Е. С.]. – Мн.: Современное слово, 2001. – 928с.
182. Соколов А. В. Введен