ФОРМУВАННЯ І ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ В ПРОЦЕСІ ІНСТИТУЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

МЕЛЬНИК МАР’ЯНА ІВАНІВНА

УДК 334.722:[330.34:330.837](477)

ФОРМУВАННЯ І ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ В ПРОЦЕСІ ІНСТИТУЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління
національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
доктор економічних наук,
професор Мокій Анатолій Іванович

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……..…………………………………………………………….… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА В ПРОЦЕСІ ІНСТИТУЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ....................................................................................

17
1.1. Класична та неокласична економічні теорії у формуванні бізнес-середовища: еволюційний підхід…………………………....….…...…..
17
1.2. Теоретичні положення інституціоналізму та неоінституціоналізму в дослідженні бізнес-середовища………… …...……………………...…
28
1.3. Домінантні характеристики та чинники формування бізнес-середовища……………………………………………….……………….
45
1.4. Структурно-функціональна типологізація бізнес-середовища........ 62
1.5. Концептуальні положення методології дослідження розвитку бізнес-середовища в процесі інституційних трансформацій………......
80
Висновки до першого розділу…………………………………………… 91
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА………………...

96
2.1. Методичні підходи до компаративного аналізу компонентної структури бізнес-середовища…………………………………….............
96
2.2. Основні тенденції та ефективність розвитку підприємництва в Україні…………………………………………………………………....
113
2.3. Методи аналізу ефективності структурних зрушень в підприємництві: секторальний вимір........................................................
126
2.4. Економетрична оцінка впливу соціально-економічних чинників на формування і розвиток вітчизняного бізнес-середовища …………..
145
Висновки до другого розділу…………………………………………..… 161
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ІНСТИТУЦІЙНИХ ПЕРЕДУМОВ ТА ПЕРЕШКОД РОЗВИТКУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ……
166
3.1. Система державного регулювання та нагляду у сфері господарської діяльності ……..……………..…………………………...
166
3.2. Основні тенденції та причини корупційних проявів в бізнес-середовищі України……………………………………...……………….
181
3.3. Поширення рейдерства як інституційної деформації вітчизняного бізнес-середовища.......................................................................................
203
3.4. Податкові умови розвитку підприємницької діяльності.................. 214
Висновки до третього розділу…………………………………………… 224
РОЗДІЛ 4. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО ОРІЄНТОВАНОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ........................................................................

228
4.1. Системні характеристики соціально орієнтованого бізнес-середовища та концептуалізація його формування………………....…..
228
4.2. Визначальні чинники посилення соціальної відповідальності вітчизняного бізнесу…………….……………...........................................
248
4.3. Стратегічні пріоритети та засоби розвитку соціально орієнтованого бізнес-середовища в Україні……………………….........
263
4.4. Інституційно-економічні передумови активізації державно-приватного партнерства…………………………………………………..
286
Висновки до четвертого розділу……………..………………………….. 301
РОЗДІЛ 5. МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ…………………………………………………………………...

307
5.1. Обґрунтування проблемно-цільових інституційних орієнтирів розвитку бізнес-середовища України…………...……………………….
307
5.2. Організаційно-інституційні механізми зміцнення безпеки бізнес-середовища України………...…….....................…………………………
324
5.3. Пріоритети удосконалення системи державного регулювання підприємницької діяльності.......................................................…………
344
5.4. Напрями оптимізації податкового стимулювання ділової активності в країні.......................................................................................
353
Висновки до п’ятого розділу…………………………………………….. 378
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 383
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. 390
ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 427

ВСТУП

Актуальність теми. Необхідність розв’язання важливої науково-прикладної проблеми формування і розвитку сприятливого бізнес-середовища в процесі удосконалення інституційного базису національної економіки, а також розробки науково обґрунтованої політики стимулювання підприємницької активності обумовлена об’єктивними передумовами та чинниками.
По-перше, ефективна інституційна організація вітчизняного бізнес-середовища, створення цивілізованих конкурентних умов стабільної діяльності господарюючих суб'єктів набувають особливого значення у зв’язку зі стратегічною роллю підприємництва в соціально-економічному розвитку країни, структурній перебудові економіки, насиченні ринку товарами та послугами, підтримці конкурентного середовища, наповненні бюджетів, створенні робочих місць, формуванні середнього класу тощо.
По-друге, максимальному використанню та розвитку підприємницького потенціалу перешкоджають незавершеність та суперечливість державної політики регулювання господарської діяльності, особливо протидії таким інституційним деформаціям бізнес-середовища, як корупція, рейдерство, тінізація, економічна злочинність.
По-третє, формальні інститути бізнес-середовища створювалися в Україні шляхом імпорту переважно ліберальних правил і норм розвинених країн, при цьому неформальні інститути ділової етики, сумлінної конкуренції, соціально відповідальної поведінки, підприємницької культури потребують поступової інституціалізації. Усунення інституційних деформацій в умовах посилення ролі нематеріальних чинників економічного зростання, пов’язаних із розвитком людського, інтелектуального та соціального капіталу, а також нестачі бюджетних ресурсів для проведення належної соціальної та економічної політики обумовлює зміну парадигми взаємовідносин бізнесу та суспільства формуванням соціально орієнтованого бізнес-середовища.
Особливої актуальності дослідження проблем формування і розвитку бізнес-середовища набуває з огляду на досягнення пріоритетних цілей модернізації держави, визначених стратегічними програмними документами останнього часу, в яких створення сприятливого середовища для підприємництва розглядається як один із головних напрямів відновлення динаміки економічного зростання, посилення національної конкурентоспроможності, підвищення рівня добробуту громадян країни.
Зазначене актуалізує поглиблене дослідження процесів формування та розвитку бізнес-середовища в умовах інституційних трансформацій, окремі аспекти яких знайшли своє відображення у працях українських і зарубіжних вчених. Зокрема, теоретико-методологічні засади формування досконалого інституційного базису суспільно-економічних відносин широко розкриті у фундаментальних роботах М. Аллє, М. Вебера, Т. Веблена, О. Вільямсона, Ф. Кене, Р. Кантильона, Ф. Найта, М. Пітерса, А. Маршалла, Т. Егертсона, Дж. Гелбрайта, В. Єфимова, Л. Мізеса, Ф. Ліста, І. Кірцнера, Р. Коуза, Д. Норта, Н. Лумана, М. Туган-Барановського, Дж. Ходжсона, Ф. Хайека, А. Хоскінга, Й. Шумпетера, О. Сухарєва, Р. Нурєєва, В. Полтеровича, К. Полан’ї, В. Швандери, А. Шулуса, Г. Шмоллера, В. Ойкена, А. Окуна, Е. Нікбахта, А. Гроппеллі. Положення теорій інституціоналізму та неоінституціоналізму науково розвинули та адаптували до вітчизняних умов структурно-інституційних трансформацій О. Власюк, З. Ватаманюк, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, С. Єрохін, А. Мельник, А. Мокій, А. Ткач, А. Чухно та ін. Системним дослідженням підприємницького сектора економіки, структурних деформацій бізнес-середовища, напрямів удосконалення регуляторної політики присвячені роботи С. Архієреєва, З. Варналія, Т. Васильціва, М. Долішнього, С. Дриги, Я. Жаліла, О. Кузьміна, Л. Лігоненко, І. Мазур, С. Покропивного, Ю. Полунеєва, Р. Пустовійта, С. Реверчука, Г. Чижикова, Н. Шлафман, М. Флейчук та ін.
Втім, залишаються недостатньо дослідженими теоретико-методологічні засади та прикладні механізми формування й розвитку бізнес-середовища України, системні засоби подолання інституційних деформацій, зниження підприємницьких ризиків, стимулювання активізації та використання підприємницького потенціалу для розробки і реалізації стратегії соціально-економічного розвитку. Вирішення цих завдань набуває особливої гостроти в умовах глобальної економічної інтеграції та інституці-йної трансформації. Динамізм та поліструктурність процесів формування і розвитку бізнес-середовища, недостатня їх дослідженість в теоретичному, методологічному й прикладному аспектах зумовили вибір теми, визначення мети і завдань дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з темами наукових досліджень Інституту регіональних досліджень НАН України: «Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки» (№Д.Р. 0104U005507) – окреслено перспективи соціально орієнтованого розвитку регіональних суспільних систем; «Моделі адміністративно-територіального устрою України та можливі соціально-економічні наслідки їх реалізації» (№Д.Р. 0106U002908) – виявлено соціально-економічні наслідки та обґрунтовано напрями реформування адміністративно-територіального устрою України для розробки оптимальної макромоделі національної соціально-економічної системи; «Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону» (№Д.Р. 0106U013078) – розроблено модель оцінки впливу структурних трансформацій внутрішніх і зовнішніх інвестицій на економічну ефективність інвестиційних процесів в регіоні за видами економічної діяльності; «Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні» (№Д.Р. 0108U010367) – обґрунтовано концепцію формування соціально орієнтованого бізнес-середовища як передумови розвитку економічного простору, здійснено оцінку впливу структурних зрушень в економіці на ефективність просторового розвитку регіонів України; «Оцінка сучасного стану та систематизація проблем соціально-економічного розвитку малих міст регіону (на прикладі Карпатського регіону)» (№Д.Р. 0111U000709) – обґрунтовано концептуальні положення методології інституційного проектування бізнес-середовища на основі нечіткої логіки та інституційного аналізу.
Теоретико-методичні положення та прикладні рекомендації і висновки дослідження використані при виконанні госпдоговірних тем: «Розробка Стратегії економічного та соціального розвитку Львівської області до 2011 р.» (№ Д.Р. 0103U004869) – запропоновано інструменти стимулювання інвестиційної діяльності в регіоні; «Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року» (№Д.Р. 0106U002907) – проведено діагностику інвестиційної привабливості та фінансової активності регіону, обґрунтовано стратегічні та операційні цілі соціально-економічного розвитку, розроблено заходи і механізми їх реалізації; «Розроблення обґрунтувань соціально-економічного розвитку міста Львова до окремих розділів Генерального плану м. Львова» (№Д.Р. 0107U010970) – окреслено особливості та перспективи розвитку малого підприємництва, запропоновано заходи покращення бізнес-середовища міста. Автор була виконавцем наукового дослідження за Грантом НАН України на тему: «Нові підходи до оцінки та формування інвестиційного клімату України в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів» (№Д.Р. 0106U002909).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад, стратегічних пріоритетів та розробка методико-прикладних рекомендацій та механізмів формування і розвитку бізнес-середовища України, зокрема його соціально орієнтованої моделі.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
– систематизувати та узагальнити теоретичні положення формування і розвитку бізнес-середовища у взаємозв’язку з процесами трансформації інституційного базису національної економіки;
– визначити основні характеристики, критеріальні ознаки типологізації та чинники формування бізнес-середовища країни на основі системного та інституційного підходів;
– обґрунтувати концептуальні положення методології дослідження розвитку бізнес-середовища в процесі інституційних трансформацій;
– розробити методологічні засади дослідження взаємозв’язку бізнес-середовища та розвитку підприємництва, зокрема методичні підходи до компаративного аналізу компонентної структури бізнес-середовища і ефективності секторальних структурних зрушень в підприємництві;
– визначити основні соціально-економічні чинники впливу на формування і розвиток бізнес-середовища, активність та ефективність підприємницької діяльності;
– виявити системні недоліки державної регуляторної, контрольної та податкової політики у сфері господарської діяльності;
– окреслити визначальні тенденції, причини поширення корупційних проявів та рейдерства як істотних інституційних деформацій вітчизняного бізнес-середовища на посттрансформаційному етапі розвитку;
– обґрунтувати концептуальні положення стратегії формування соціально орієнтованого бізнес-середовища та механізмів її реалізації;
– визначити домінанти, перспективи та інституційно-економічні передумови посилення соціальної відповідальності вітчизняного бізнесу, активізації державно-приватного партнерства;
– обґрунтувати стратегічні пріоритети та розробити систему засобів становлення і розвитку соціально орієнтованого бізнес-середовища в Україні;
– розробити теоретико-методичний інструментарій визначення кількісних параметрів проблемно-цільових інституційних орієнтирів розвитку бізнес-середовища з застосуванням теорії нечіткої логіки;
– запропонувати організаційно-інституційні механізми зміцнення безпеки бізнес-середовища України;
– визначити пріоритети удосконалення системи державного регулювання підприємництва, зокрема зниження адміністративного навантаження на бізнес, та напрями оптимізації податкового стимулювання ділової активності.
Об’єктом дослідження є процеси формування і розвитку бізнес-середовища України та його інституційного забезпечення.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та прикладні засади формування бізнес-середовища та обґрунтування стратегічних пріоритетів, механізмів його розвитку в процесі інституційних трансформацій.
Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено фундаментальні положення теорій перехідної економіки, інституціона¬лізму та неоінституціоналізму, систем, структуралізму, тінізації економіки та корупції, соціальної відповідальності, економічного зростання, а також методи: узагальнення, порівняння, системного аналізу і систематизації – при дослідженні сутнісних характеристик, видів та чинників формування бізнес-середовища країни, розробки методики його оцінювання; структурно-функціо¬наль¬ного, економіко-статистичного та факторного аналізу – для виявлення тенденцій розвитку підприємництва в Україні, оцінки ефективності його секторальних структурних трансформацій, визначення інституційних та економічних передумов і чинників формування бізнес-середовища; економіко-математичного моделювання та багатофакторного регресійного аналізу – для виявлен¬ня впливу соціально-економічних та інституційних чинників на ділову активність і ефективність підприємництва; нечіткої логіки, рейтингових оцінок, багато¬вимірного статистич¬ного аналізу, графічний – для розробки методичного інструментарію аналізу і обґрунтування цільових інституційних параметрів розвитку бізнес-середовища України, інтегральної оцінки його компонентної структури та секторального виміру, компаративного аналізу залежності рівня економічного й людського розвитку від умов ведення бізнесу; стратегічного аналізу і системного підходу – при обґрунтуванні концептуальних положень стратегії та механізмів посилення соціальної орієнтованості бізнес-середовища.
Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-розпорядчі документи і матеріали Міністерства фінансів та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Національного банку Украї¬ни, Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва; офіційні публікації Державної служби статистики України та міжнародних організацій; наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених; Інтернет-ресурси.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані теоретичні і практичні результати дослідження вирішують важливу науково-прикладну проблему обґрунтування теоретико-методологічних засад формування і розвитку бізнес-середовища України та інституціалізації його соціально орієнтованої моделі, концептуальних положень політики розвитку підприємницького потенціалу в процесі удосконалення інституційного базису національної економіки. До найбільш вагомих наукових результатів, які відображають особистий внесок автора та характеризують наукову новизну роботи, відносяться такі:
вперше:
– обґрунтовано концептуальні засади формування соціально орієнтованого бізнес-середовища на основі: введення в науковий обіг категорії «соціально орієнтоване бізнес-середовище» (система інституційних передумов, чинників, ціннісних орієнтацій та механізмів правового, політичного, економічного, соціокультурного характеру, що сприяють соціально відповідальній культурі поведінки бізнесу та підвищенню ступеня згуртованості навколо суспільних інтересів); окреслення його системних характеристик як соціального та економічного інституту, основних рівнів, принципів, критеріїв та передумов інституціалізації, перспектив і чинників посилення соціальної відповідальності бізнесу та активізації державно-приватного партнерства, а також загроз трансплантації соціально орієнтованих норм в економічні відносини;
– запропоновано методичний підхід до оцінки якісних характеристик бізнес-середовища, який базується на моделюванні ділової (інвестиційної, інноваційної, торговельно-виробничої, фінансової) активності та ефективності підприємництва з метою виявлення системних проблем і чинників формування бізнес-середовища, обґрунтування стратегічних пріоритетів та сукупності засобів його розвитку;
– розроблено проблемно-цільову модель формування соціально орієнтованого бізнес-середовища, яка гармонізує інтереси бізнесу (щодо захисту прав власності, належних умов функціонування, стабільності та досконалості інституційного базису), держави (щодо дотримання економічними агентами законів, договірних і податкових зобов'язань, соціально відповідальної поведінки) і населення (щодо надання якісних соціальних послуг і товарів, справедливих цін, захисту прав споживачів) та реалізується комплексом організаційно-економічних інструментів, спрямованих на: інституціалізацію норм соціально-відповідальної поведінки бізнесу; задоволення соціальних потреб громадян; забезпечення соціальної згуртованості бізнесу, влади і суспільства; підвищення престижу соціально відповідальної поведінки економічних суб’єктів; впровадження державної політики стимулювання соціальної відповідальності;
– запропоновано концептуальні положення методології інституційного проектування бізнес-середовища на основі використання методів нечіткої логіки та інституційного аналізу, що дозволило обґрунтувати кількісні параметри проблемно-цільових інституційних орієнтирів розвитку бізнес-середовища України з позиції його безпечності, сприятливості та ефективності організації для врахування в програмних документах соціально-економічної політики країни;
удосконалено:
– методологічні основи дослідження бізнес-середовища в процесі інституційних трансформацій в частині врахування негативних наслідків трансплантаційних дисфункцій та узагальнення концептуальних положень подолання інституційної неефективності бізнес-середовища; використання структурно-функціонального та компромісно-еволюційного підходів до вибору стратегії інституційного проектування бізнес-середовища залежно від його інституційної структури і насиченості, рівня трансакційних витрат та здатності інститутів до скоординованої адаптації в умовах радикальних змін; обґрунтування об’єктивної необхідності державного регулювання процесу інституціалізації бізнес-середовища шляхом модернізації формальних та імплементації неформальних інститутів;
– системні засоби подолання рейдерства розробкою інституційно-корпоративного механізму протидії рейдерським захопленням бізнесу, який включає: стратегічні цілі управління ризиками на інституційному (зовнішньому) та корпоративному (внутрішньому) рівнях; комплекс інструментів превентивного та активного захисту, формування інституційно-правового середовища; фінансове забезпечення, моніторинг та контроль досягнення цілей для зміцнення безпеки бізнес-середовища;
– наукові засади державного регулювання підприємницької діяльності на основі розробки організаційно-інституційних механізмів зміцнення безпеки бізнес-середовища (ефективна протидія інституційним деформаціям у вигляді корупції і рейдерства), удосконалення регуляторної політики у сфері господарської діяльності в контексті зниження адміністративного навантаження на бізнес, детермінації структурно-функціональної моделі оптимізації податкового стимулювання ділової активності для розвитку сприятливого бізнес-середовища;
отримали подальшого розвитку:
– імперативи підвищення ефективності інституційної організації бізнес-середовища на основі: обґрунтування системних інституційних змін для згладжування суперечностей між фундаментальним, функціональним і аксіологічним зрізом внутрішньої природи бізнес-середовища; надання провідної функції у реалізації поліструктурного механізму елімінації дисфункцій інститутам державного регулювання для забезпечення макроекономічної стабільності, розвитку ринкової інфраструктури і конкурентного середовища, захисту прав приватної власності, поширення соціального та державно-приватного партнерства; соціальної згуртованості та відповідальності держави і бізнесу з метою гармонізації суспільних та індивідуальних інтересів розвитку;
– методичні підходи до оцінки ефективності секторальних структурних трансформацій в підприємництві, які передбачають: оцінку чутливості структурних зрушень зайнятості, валових капітальних інвестицій, реалізації продукції та їх впливу на рентабельність і ефективність капіталовкладень підприємств за видами економічної діяльності; компаративний аналіз компонентної структури бізнес-середовища; інтегральну оцінку сформованості секторального бізнес-середовища для розвитку малих підприємств;
– визначальні характеристики бізнес-середовища як системи: складність, багатовимірність, поліфункціональність, динамічність, синергійність, чутливість безпеки та сприятливості до впливу економічних, правових, політичних і соціальних чинників його формування; домінування взаємозв’язків між суб’єктами економіки та інститутами як елементами системи над її складом і структурою;
– структурно-функціональна типологізація бізнес-середовища на основі критеріальних ознак, що враховують рівень агрегованості та ризику, якість та функціональність, характер впливу на бізнес, рівень державного втручання і відкритості, спосіб координації економічної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці науково-прикладних засад формування ефективних організаційно-економічних механізмів подолання інституційних деформацій бізнес-середовища України, реалізації стратегічних пріоритетів його розвитку, зокрема посилення соціальної орієнтованості.
Отримані результати реалізовані в практиці управління на державному та регіональному рівнях. Зокрема, окремі пропозиції дослідження використано: центральними органами виконавчої влади при підготовці стратегічних і програмних документів (довідка Міністерства економіки України №2602-23/18 від 01.03.2010 р.), пропозицій з удосконалення державної регіональної політики (довідка Департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства України №19-1/159 від 28.04.2011 р.), Національної доповіді «Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні» в рамках виконання Указу Президента України від 9 серпня 2008 року № 698/2008 «Про невідкладні заходи щодо вдосконалення державного регулювання господарської діяльності» (довідка Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №1101 від 11.02.2009 р.); торгово-промисловими палатами України при розробці програм їх розвитку, спеціалізованих навчальних курсів (довідка Волинської торгово-промислової палати №19-22/01-3/513 від 21.09.2012 р., довідка Запорізької торгово-промислової палати №09-27/352 від 27.09.2012 р.); регіональними органами виконавчої влади при розробці стратегії та цільових програм соціально-економічного розвитку Закарпатської області (довідки Головного управління економіки Закарпатської обласної державної адміністрації №10/646 від 20.10.2006 р., №06-20/1123 від 20.05.2008 р., № 3/48 від 15.01.2009 р., №01/615 від 17.08.09 р.), обґрунтуванні політики формування сприятливого бізнес-середовища (довідка №01/790 від 8.09.2008 р.) та науково-практичних рекомендацій щодо механізму ефективного захисту від рейдерських захоплень на регіональному рівні (довідка №01/791 від 8.09.2008 р.), підготовці Концепції схеми планування території Львівської області (довідка Інституту «Діпромісто» №Д-91 від 31.01.06 р.); Львівською міською радою при розробці проекту Стратегії розвитку м. Львова в частині визначення пріоритетних напрямів і розробки рекомендацій з удосконалення територіально-галузевої структури господарства міста (довідка Управління економіки департаменту економічної політики Львівської міської ради №2301-314 від 2.04.2008 р.); науковими установами для підготовки Послання Президента України до Верховної Ради України (довідка Національного інституту стратегічних досліджень № 293/88 від 06.02.2007 р.); вищими навчальними закладами при викладанні навчальних дисциплін «Фінанси» та «Гроші і кредит» (довідка Львівської комерційної академії №71/01-108 від 26.01.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертаційній роботі, отримано автором особисто, а з наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ідеї та положення, які є результатами особистих напрацювань.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення та рекомендації дисертаційного дослідження пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях і семінарах, серед яких: ХІ Міжнародна науково-практична конференція «Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання» (м. Луцьк, 2005 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Сталий розвиток Карпат: сучасний розвиток та стратегія дій» (Славське, 2006 р.), XV Міжнародна науково-практична конференція «Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція» (м. Чернівці, 2006 р.), ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Стосунки Сходу та Заходу України: суб`єкти, інтереси, цінності» (м. Луганськ, 2007 р.), VIII Международная конференция молодых ученых «Региональная наука» (м. Москва, 2007 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем» (м. Івано-Франківськ, 2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія інноваційного розвитку економіки і соціальної сфери України» (м. Ласпі, 2008 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Регіональні проблеми людського та соціального розвитку» (м. Донецьк, 2008 р.), І Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізації» (м. Тернопіль, 2009 р.), ІІ Міжнародний науково-практичний семінар «Державно-приватне партнерство: інвестиції та регіональний розвиток» (м. Запоріжжя, 2009 р.), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки» (м. Тернопіль, 2009 р.), Підсумкова науково-практична конференція за міжнародною участю «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 2009 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації» (м. Київ, 2009 р.), Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми регіонального розвитку в контексті європейсько-азіатської інтеграції» (м. Вінниця, 2009 р.), V Міжвузівська науково-практична конференція «Проблеми і перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп’ютерних технологій в Україні» (м. Львів, 2010 р.), ІІІ Міжнародний науково-практичний семінар «Стратегія протидії зовнішнім та внутрішнім загрозам економічній безпеці: регіональний вимір» (м. Запоріжжя, 2010 р.), VІ Міжнародна науково-практична конференція «Україна в європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (м. Львів, 2010 р.), VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Регіональні виборчі процеси: теорія і практика» (м. Львів, 2010 р.), VI Міжнародна науково-практична конференція «Досягнення вищої школи» (м. Софія, 2010 р.), І Регіональна міжвузівська науково-практична конференція «Проблеми розвитку соціально-економічних систем: підприємництво, глобалізація, економічне зростання» (м. Дубно, 2010 р.), VІІІ Науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп’ютерних технологій в Україні» (м. Львів, 2012 р.), VIII Міжнародна науково-практична конференція «Наука і освіта – 2011/2012» (м. Прага, 2012 р.) та ін.
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 76 наукових праць, з яких: 7 монографій (2 одноосібні), 37 статей у фахових наукових виданнях, 9 публікацій у інших виданнях, 23 – у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій – 162,43 д.а., з яких 106,61 д.а. належать особисто автору.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 483 сторінок, з яких 426 сторінок основного тексту. Робота містить 26 аналітичних таблиць та 36 рисунків. Список використаної літератури включає 434 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливої науково-прикладної проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад, стратегічних пріоритетів, механізмів формування бізнес-середовища України та інституціалізації соціально орієнтованої моделі його розвитку. Проведене дослідження є підставою для таких висновків:
1. Бізнес-середовище формується суб’єктами та інститутами економіки в системі їх взаємозв’язків, а також чинниками правового, політичного, соціального, економічного характеру, які створюють об’єктивні передумови функціонування підприємств, реалізації їх конкурентного потенціалу і цілей розвитку. Інституційні межі бізнес-середовища пов’язані з його інституційною структурою як впорядкованою системою інститутів, що визначають культуру і моделі економічної поведінки та обмеження для суб'єктів господарювання; інституційною раціональністю (насиченістю) – достатнім рівнем якості та повноти регуляторного забезпечення ділових відносин для протидії їх деформалізації; рівнем трансакційних витрат в процесі реалізації управлінських функцій; здатністю інститутів до адаптації при радикальних змінах суспільних умов і викликів; культурою та ідеологією економічних відносин.
2. Дисфункціональність інституційної трансформації вітчизняного бізнес-середовища зумовлена недостатньо керованою ліберально-ринковою трансплантацією інститутів, яка в умовах несформованого громадянського суспільства призводить до інституційних «пасток» (поширення корупції, рейдерства, ухилення від сплати податків, надмірна концентрація капіталів, розширення тіньового та опортуністичного секторів економіки, погіршення якісних характеристик акціонерної власності та законодавчого забезпечення). Нескоординованість та нерівномірність інституційних трансформацій дезорієнтують суб’єктів бізнесу щодо цілей, засобів і сфер застосування існуючих інститутів. Реалізація регульованого державою процесу ринкової інституціалізації бізнес-середовища шляхом модернізації формальних та імплементації неформальних інститутів повинна набути системного характеру пом’якшення існуючих суперечностей між фундаментальним, функціональним і аксіологічним виміром внутрішньої природи бізнес-середовища, враховуючи прямі й трансакційні витрати, економічну ефективність запровадження нових норм, базуючись на відповідальному соціальному і державно-приватному партнерстві, гармонізації та комплементарності інтересів держави і бізнесу.
3. В умовах різнорідності інституційного простору національної економіки та спонтанної інституційної трансформації бізнес-середовища, обґрунтування ефективних інститутів повинно враховувати особливості й потреби економічного та інституційного розвитку, а також пріоритетність вибору інститутів постіндустріальної економіки як таких, що забезпечують національну конкурентоспроможність та сприятливий інноваційно-інвестиційний клімат для залучення іноземних і вітчизняних капіталів, ресурсів та інформації. Визначальними критеріями ефективності інституційно закріплених норм і правил формального й неформального характеру є зниження рівня трансакційних витрат та невизначеності господарської діяльності, підвищення ділової активності, суспільно-економічний розвиток та економічна безпека особи, бізнесу, регіонів, галузей, держави.
4. Моделювання якісних характеристик (ділової активності та ефективності підприємництва) бізнес-середовища України дозволило обґрунтувати стратегічні пріоритети та засоби його розвитку, виявити системні проблеми і чинники формування. Доведено, що зростання обсягів і темпів інвестиційної діяльності в Україні зумовлене інноваційною, експортною, біржовою, торгівельною та промисловою активністю підприємств, підвищенням зайнятості. Каталізаторами збільшення інноваційних витрат та обсягів фінансування технологічних інновацій є прямі іноземні інвестиції, експортна інтеграція вітчизняних підприємств у світові ринки послуг, зростання обсягів вантажних перевезень та депозитних залучень банків. Внутрішня торговельна активність безпосередньо залежить від приросту обсягів іноземного інвестування, доходів населення, банківського кредитування та кількості бірж, підвищення рентабельності і темпів зростання прибутку підприємств, реальної заробітної плати. Зростання рівня економічної злочинності та погіршення платіжного балансу України сповільнює промислову активність. Приріст обсягів реалізації послуг прямо пропорційно залежить від збільшення кількості громадських організацій, обсягів інвестування підприємствами, фінансування інновацій іноземними інвесторами, рівня відкритості економіки і темпів зростання реальної заробітної плати, а обернено пропорційно – від обсягів державного боргу. Фінансова активність, зокрема зростання обсягів портфельних іноземних інвестицій, зумовлена збільшенням обсягів оптового товарообороту, інвестицій в основний капітал за рахунок кредитів банків та інших позик, витрат на дослідження і розробки та депозитних заощаджень населення. Підвищення рентабельності операційної діяльності підприємств більшою мірою залежить від: зниження відсоткових ставок банків за кредитами у національній валюті, приросту чисельності найманих працівників, збільшення кількості організованих ринків продажу споживчих товарів. Зростання частки реалізації інноваційної продукції, зменшення державного боргу та збільшення кількості бізнес-інкубаторів сприяє зниженню частки збиткових підприємств.
5. Інтегральна оцінка розвитку малого підприємництва для різних видів економічної діяльності виявила найбільшу сприятливість бізнес-середовища у фінансовій сфері, сільському господарстві, будівництві та торгівлі, що послужило основою визначення галузевих пріоритетів фінансово-інституційної підтримки малого підприємництва та забезпечення його конкурентоспроможності; чинників структурних деформацій та диспропорцій галузевих товарних і фінансових ринків (недосконалість конкуренції на окремих ринках, монополізація деяких стратегічно важливих або соціально значущих галузей економіки, недотримання принципу рівності доступу до ресурсів) та економіки загалом (збереження неефективної структури виробництва, нераціональне використанням природних факторних конкурентних переваг – сировинно-ресурсної бази та виробничих потужностей).
6. Необхідність усунення інституційних деформацій бізнес-середовища, заміни парадигми співіснування бізнесу та суспільства у напрямі реалізації якісно нової моделі національної конкурентоспроможності на основі активізації соціальної відповідальності бізнесу, соціального та державно-приватного партнерства є підґрунтям обґрунтування теоретико-концептуальних і прикладних положень формування соціально орієнтованого бізнес-середовища як системи правових, політичних, економічних, соціокультурних чинників, ціннісних орієнтацій та механізмів сприяння соціально відповідальній культурі і моделі поведінки бізнесу та підвищення ступеня згуртованості навколо суспільних інтересів стратегічного розвитку.
7. Процес формування соціально орієнтованого бізнес-середовища в Україні ускладнюють і стримують невирішені проблеми та наслідки перехідного періоду, пов’язані із: згортанням соціальних програм і недостатньою підтримкою соціальної інфраструктури; недооцінкою вищим менеджментом і власниками підприємств потенціалу покращення ринкового позиціонування, підвищення конкурентоспроможності та економічної ефективності у результаті реалізації соціальних інвестицій і проведення соціальної політики; поширенням тіньових економічних відносин і недостатнім рівнем дотримання вимог законодавства, що деформує принципи соціальної відповідальності за рамками виконання зобов'язань з оплати праці та податків; низьким рівнем організаційної культури та ділової етики; неефективністю діяльності профспілок при відсутності їх статусу як незалежного реального учасника переговорного процесу між бізнесом, владою і найманими працівниками; нерозвиненістю громадянського суспільства й соціального партнерства через патерналістське ставлення до працівників, що позбавляє їх незалежності та дестимулює розвиток корпоративного громадянства на партнерських засадах; відсутністю науково обґрунтованої державної політики формування соціально орієнтованого бізнес-середовища, у тому числі механізмів стимулювання соціальних інвестицій; неефективністю вітчизняної системи макроекономічного регулювання, яка проявляється в розбалансованості прямих і зворотних економічних зв'язків, посилюється протидією представників окремих соціальних груп (державних службовців, бізнесу і громадських об'єднань) з рентоорієнтованою моделлю поведінки.
8. Стратегія формування соціально орієнтованого бізнес-середовища повинна базуватись на принципах максимальної захищеності від опортуністичної поведінки, інституційних «пасток», дуалізму норм і невизначеності в економічних відносинах та передбачати реалізацію скоординованих заходів в межах стратегічних проблемно-цільових орієнтирів, спрямованих на: інституціалізацію норм соціально-відповідальної поведінки бізнесу; задоволення соціальних потреб громадян; соціальну згуртованість бізнесу, влади і суспільства; підвищення престижу соціально відповідальної поведінки економічних суб’єктів; раціональну державну політику стимулювання соціальної відповідальності. Формування соціально орієнтованого бізнес-середовища можливе в рамках суспільного договору між державними органами управління, бізнесом і суспільством з забезпеченням прав та відповідальності кожного з учасників і залежить від утвердження консолідуючої національної ідеї та культури соціально відповідальної поведінки, підвищення якості інституту державно-приватного та соціального партнерства (взаємодії бізнесу, влади, громадянського суспільства, освіти і науки), політичної волі владних еліт.
9. Девіантні характеристики вітчизняного бізнес-середовища зумовлюють необхідність інституційного проектування його безпеки. Зокрема, інституційно-корпоративний механізм протидії рейдерським захопленням бізнесу повинен включати систему інструментів превентивного та активного захисту на інституційному та корпоративному рівнях, комплексне вдосконалення корпоративного, господарського, арбітражно-процесуального й кримінального законодавства у сфері реорганізації та корпоративних поглинань, впровадження в правозахисну практику принципів якісного корпоративного управління, що відповідають міжнародному рівню та забезпечують баланс інтересів зацікавлених сторін.
10. Обґрунтування кількісних параметрів проблемно-цільових інституційних орієнтирів розвитку бізнес-середовища України на основі методів нечіткої логіки та інституційного аналізу має здійснюватися з урахуванням необхідності досягнення оптимальних рівнів його безпечності, сприятливості та ефективності організації. Для цього визначені допустимі інституційні межі рівнів корупції, рейдерства, тінізації, державного контролю за господарською діяльністю, захисту прав інвесторів і власності, оподаткування, соціальної відповідальності та довіри в суспільстві; умов започаткування і ліквідації бізнесу, виконання контрактів, здійснення експортно-імпортних операцій.
11. Низькі показники залучення інвестицій в Україну на основі державно-приватного партнерства вимагають удосконалення його інституційного забезпечення, зокрема: обґрунтування переліку перспективних соціальних проектів та їх включення у загальнодержавні, регіональні стратегії та програми соціально-економічного розвитку; підготовки пакету типових документів партнерства (процедур конкурсного відбору проектів та партнерів, критеріїв оцінки ризиків, форм фінансово-економічного аналізу, моніторингу та оцінки ефективності реалізації проектів); розробки системи гарантій для інвесторів та іноземних кредиторів, зокрема створення у державному та місцевих бюджетах резервних фондів для надання гарантій під кредити приватних партнерів та фондів розвитку стратегічної інфраструктури; удосконалення законодавства в сфері державних закупівель (забезпечення прозорості та справедливості тендерних процедур); завершення правового оформлення власності на земельні ділянки різного призначення; обґрунтування критеріїв надання преференцій для бізнесу при реалізації пріоритетних проектів державно-приватного партнерства тощо.
12. Податкова політика України внаслідок домінування фіскальних функцій дестимулює ділову активність у бізнес-середовищі, погіршує фінансовий стан та можливості економічного відновлення підприємств у посткризовий період, знижує рівень податкової конкуренції. Податкова реформа поки що не забезпечила системної протидії схемам оптимізації податкових платежів внаслідок збереження високого податкового навантаження, лобіювання податкових преференцій. Запропонована структурно-функціональна модель оптимізації податкового стимулювання ділової активності охоплює сукупність інструментів створення сприятливого фіскального простору для бізнесу: підвищення прозорості та рівності доступу до преференцій податкової системи; забезпечення гармонізації державних і підприємницьких інтересів; реалізація скоординованої і прозорої фінансової політики; обґрунтоване надання податкових пільг для соціально пріоритетної інвестиційної діяльності; запровадження диференційованої системи оподаткування прибутку, реінвестованого в модернізацію виробничих фондів; реалізація інвестиційного потенціалу прискореної амортизації, застосування системи інвестиційно-інноваційних податкових кредитів; удосконалення процедури адміністрування податку на додану вартість; зниження податкового навантаження на фонд оплати праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авксєнтьєв М.Ю. Державно-приватне партнерство як сучасний механізм залучення інвестицій в інфраструктурні галузі Україні [Текст] : дис. канд. екон. наук : 08.00.03 / Максим Юрійович Авксєнтьєв ; М-во економіки України, Н.-д. екон. ін-т. - К., 2010. – 196 с.
2. Альошин О. Закон про ДПП в Україні: хотіли як краще, а вийшло як завжди [Електронний ресурс] / Олег Альошин. – Режим доступу : http://www.kisilandpartners.com/ukr/publications/articles/437.
3. Андрєєв О. Принцип "єдиного вікна": що це таке?: [характеристика роботи дозвільних центрів] / О.Андрєєв // Урядовий кур'єр. – 2011. – 18 січня. – С.6.
4. Артьомова Т. Інституційні пастки ринкової трансформації: уроки для України / Т. Артьомова // Економіка України. – 2011. – № 12. – С. 36-45.
5. Асаул А.Н. Организация предпринимательской деятельности: Учебное пособие / А.Н. Асаул, М.П. Войнареенко. – Санкт-Петербрг – Хмельницкий: Изд-во «Универ» ТУП, 2001. – 392 с.
6. Бізнес словник [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mirslovarei.com/content_ eco/jadovitaja–piljulja–64892.html.
7. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. – К. : Эльга-Н ; Ника-центр, 2001. – 536 с.
8. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. – М. : Дело ЛТД, 1994. – 496 с.
9. Богдан І. Концесії в Україні: форми та шляхи запровадження / І.Богдан // Економіка України. – 2011. – №3. – С.35-45.
10. Богданов М.М. Організаційно-правові засади боротьби з контрабандою на сучасному етапі / М.М.Богданов // Економіка. Фінанси. Право. – 2011. – №2. – С.30-32.
11. Большой экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. – [4-е изд., доп. и перераб.]. – М. : Институт новой экономики, 1999. – 1248 с.
12. Бондаренко В. Д. Пріоритетні напрямки державно-церковної політики в Україні / В. Д. Бондаренко // Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні : наук. зб. – К. : ВіП, 2001. – С. 7-12.
13. Булана О.О. Бюджетно-податкові механізми стимулювання посткризової активізації підприємницької діяльності / О.О. Булана // Економіка і прогнозування. – 2011. – № 2. – С. 53-62.
14. Булана О.О. Державна підтримка підприємств реального сектора економіки в Україні в умовах її інтеграції у СОТ і ЄС / О.О. Булана // Економіка України. – 2011. – № 2. – С. 68-78.
15. Булатов А. С. Экономика [Электронный ресурс] / А. С. Булатов. – Режим доступа : http://onby.ru/abulatovekonomika.
16. Бурлай Т.В. Інститут довіри як компонента євроінтеграційної політики країн ЦСЄ / Т.В. Бурлай // Економіка і прогнозування. – 2011. – № 3. – С. 95-113.
17. Вальрас Л. Елементи чистої політичної економії або теорія суспільного багатства / Л. Вальрас ; пер. з англ. – М. : Ізограф, 2000. – 448 с.
18. Варнавский В. Г. Государственно-частное партнерство в России: проблемы становления / В. Г. Варнавский // Отечественные записки. – 2004. – № 6. – С. 172.
19. Варнавский В. Г. Партнерство государства и частного сектора: формы, проекты, риски / В. Г. Варнавский. – М. : Наука, 2005. – С. 5-37.
20. Варнавский В. Г. Государство и бизнес: институциональные аспекты / В. Г. Варнавский. – М. : ИМЭМО РАН, 2006. – С. 40.
21. Варналій З. Вплив оподаткування прибутку на економічний розвиток України / З. Варналій, Д. Серебрянський // Економіка України. – 2010. – № 5. – С. 55-69.
22. Варналій З. Основні передумови та шляхи подолання рейдерства в Україні : аналітична записка [Електронний ресурс] / З. Варналій, І. Мазур. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/ Monitor/ juli/1.htm.
23. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики / З. С. Варналій. – К. : Т-во "Знання", КОО, 2001. – 277 с.
24. Варналій З. С. Рейдерство в Україні: передумови та шляхи подолання / З. С. Варналій, І. І. Мазур // Стратегічні пріоритети. – 2007. – №2 (3). – С.129-136.
25. Васильев Ю. А. Технологии недружественных поглощений. Как бороться с рейдерством? [Електронний ресурс] / Ю. А. Васильев. – Режим доступа : http://www.mergers.ru/netcat_files/Image/ takeover.pdf.
26. Васильєв О. Моделювання впливу податкового навантаження на динаміку ВВП / О. Васильєв // Економіка України. – 2011. – № 10. – С. 60-65.
27. Васильєв О. Роль вітчизняної науки та високих технологій у входженні України до європейського інтеграційного простору [Електронний ресурс] / О. Васильєв. – Режим доступу : http://www.viche.info/journal/1593/.
28. Васильців Т. Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення : монографія / Т. Г. Васильців. – Львів : Арал, 2008. – 384 с.
29. Васильців Т. Г. Удосконалення державного регулювання підприємницької діяльності в Україні / Т. Г. Васильців // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 1(10). – С. 145-150.
30. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен. – М. : Прогресс, 1984. – С. 23-75.
31. Венгер В.В. Особливості взаємодії держави та бізнесу у сфері гірничо-металургійного комплексу України: від підтримки до партнерства / В.В. Венгер, В.О. Точилін // Економіка і прогнозування. – 2010. – № 2. – С. 114-128.
32. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org.
33. Вільямсон О. Е. Економічні інституції капіталізму: фірми, маркетинг, укладання контрактів / О. Е. Вільямсон. – К. : Артек, 2001. – С. 393.
34. Власова А. А. Реализация национальных проектов на основе моделей государственно-частного партнерства в России : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 "Экономика и управление народным хозяйством (теория управления экономическими системами)" / А. А. Власова. – СПб, 2008. – С. 6-7.
35. Вовканич С. Духовно-інтелектуальний потенці¬ал України та її національна ідея / С. Вовканич. – Львів : ЛБА, 2001. – 540 с.
36. Вовканич С. Й. Людський та інтелектуальний капітал в економіці знань / С. Й. Вовканич, Л. К. Семів // Вісник національної академії наук України. – 2008. – №3. – С.13-23.
37. Вовчак О. Д. Інвестування регіональної економіки та його ефективність в Україні : монографія / О. Д. Вовчак, І. П. Андрушків, Н. М. Рущишин. – Львів : Вид-во ЛКА, 2010. – 192 с.
38. Волошин В. В. Некоторые аспекты духовного кризиса и задачи современного туризма / В. В. Волошин // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. Сер. "Підприємництво, менеджмент та маркетинг (в туристичній сфері)". – 1999. – № 3. – С. 126-129.
39. Вютрих Х. Виртуализация как возможный путь развития управления [Электронный ресурс] / Ханс Вютрих, Андреас Филипп // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 5. – Режим доступа : http://www.ptpu.ru.
40. Гаврилюк О.В. Глобалізація й суверенітет: економічні критерії та засоби забезпечення / О.В.Гаврилюк // Фінанси України. – 2011. – №3. – С.111-126.
41. Гальчинский А. Становление инвестиционной модели экономического роста Украины / А. Гальчинский, С. Левочкин // Экономика Украины. – 2004. – № 6. – С. 4-10.
42. Ганущак-Єфіменко Л.М. Концепція управління розвитком високотехнологічних галузевих кластерів / Л.М.Ганущак-Єфіменко // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №3. – С.95-101.
43. Геєць В. Конфігурація геополітичної карти світу та її проблемність / В. Геєць // Економіка України. – 2011. – № 1. – С. 4-15.
44. Геєць В. М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / В. М. Геєць – К. : Ін-т екон. прогноз. ; Фенікс, 2003. – 1008 с.
45. Геєць В.М. Посткризові перспективи та проблеми розвитку економік України й Росії (макроекономічний спектр) / В.М.Геєць // Фінанси України. – 2011. – №2. – С.11-23. (Закінчення в наступному номері).
46. Геєць В.М. Посткризові перспективи та проблеми розвитку економік України й Росії (макроекономічний спектр) / В.М.Геєць // Фінанси України. – 2011. – №3. – С.3-18.
47. Гетьманцев Д. Топ-10 ляпів податкового кодексу / Данило Гетьманцев // Дзеркало тижня. – 2011. – 15 січня. – С.10.
48. Гілл Ч. Міжнародний бізнес / Ч. Гілл. – К. : Основи, 2001. – 856 с.
49. Говорушко Т.А. Мале підприємництво у Харчовій промисловості України: [монографія] / Т.А. Говорушко. – К.: НУХТ, 2007. – 391 с.
50. Горкіна Л. Кооперація у контексті ліберально-демократичної концепції модернізації суспільства / Л. Горкіна // Економіка України. – 2011. – № 5. – С. 4-14.
51. Государство и бизнес: институциональные аспекты. – М. : ИМЭМО РАН, 2006. – С. 40.
52. Гош О. Соціально-економічний лад реформованої України: основні необхідні інновації / О.Гош // Економіка України. – 2011. – №3. – С.78-88.
53. Грин Д.Дж. Возвращение в гражданское общество: Социальное обеспечение без участия государства : пер. с англ. / Д.Дж. Грин. – М. : Новое издательство, 2009. – 220 с.
54. Гриценко А. Методологічні основи модернізації України / А. Гриценко // Економіка України. – 2011. – № 1. – С. 38-47.
55. Грінберг Р. Інституційні уроки ринкових трансформацій / Р. Грінберг // Економіка України. – 2011. – № 1. – С. 27-37.
56. Гродський С. Інноваційна активність України і проблеми її позиціонування в Європі [Електронний ресурс] / С. Гродський // Галицький економічний вісник. – 2009. – № 1. – С. 24-33. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/.../PROBLEMS/GEB_2009_No1-S_Hrodskyy-Innovative_ activity_in_Ukraine__24.pdf.
57. Губський Б. В. Внутрішні і зовнішні фактори економічної безпеки України [Електронний ресурс] / Губський Б. В. – Режим доступу : http://www.niurr.gov.ua/ukr/econom/krugly_ stil_28.12.99/ gubsky.htm.
58. Гурнак В. Реалізація Комплексної програми утвердження України як транзитної держави / В. Гурнак, О. Ананченко, М. Гурнак // Економіка України. – 2011. – № 7. – С. 26-37.
59. Дем'яненко С. До питання сучасної економічної термінології / С. Дем'яненко // Економіка України. – 2011. – № 8. – С. 90-94.
60. Державне управління: плани і проекти економічного розвитку : монографія / О. С. Власюк, Т. В. Дерюгіна, І. В. Запатріна [та ін.] ; за заг. ред. О. Ю. Кучеренка, І. В. Запатріної ; Ін-т соц.-екон. стратегій. - К. : ВІП, 2006. – 624 с.
61. Дерябина М. Государственно-частное партнерство: теория и практика / М. Дерябина // Вопросы экономики. – 2008. – №8. – С. 61-77.
62. Діалог зі стейкхолдерами: міжнародні та українські реалії сьогодення [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.csr-ukraine.org/doslidjennya2.html.
63. Дідич О. О. Структурні реформи в країнах Центральної та Східної Європи: теоретичні та прикладні підходи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / О. О. Дідич. – К., 2008. – 20 с.
64. Діяльність суб’єктів господарювання у 2010 році : стат. зб. [Електронний ресурс]. – К. : Держкомстат України, 2011. – 431 с.
65. Дмитриченко Л.І. Державні механизми сприяння венчурному пілприємництву в сфері інвестиційно-інноваційної діяльності / Л.І.Дмитриченко, К.В.Кутрань // Фінанси України. – 2011. – №1. – С.23-30.
66. Доклад о мировых инвестициях, 2010 год [Электронный ресурс] // Организация Объединенных Наций. – Нью-Йорк; Женева, 2010. – 50 с. – Режим доступа : www.unctad.org/en/subsites/dite.
67. Дослідження корупції у судовій системі України: суди загальної юрисдикції та апеляційні суди [Електронний ресурс] / Компанія "Management Systems International" (MSI) у співробітництві з дослідницькою компанією "InMind". – К., 2008. – Режим доступу : www.dialog.lviv.ua/../court_system_ap_court_july_16_08_ukr_for_printing.ppt.
68. Дослідження корупції у судовій системі: суди загальної юрисдикції / Компанія "Management Systems International" (MSI) у співробітництві з дослідницькою компанією "InMind". – К., 2008. – С. 4.
69. Дослідження Світового банку та ЄБРР "Ділове середовище та діяльність підприємств" (BEEPS) 2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.worldbank.org.
70. Драган І. В. Гарантування національних інтересів у процесі залучення іноземних інвестицій в умовах глобалізації / І. В. Драган // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2010. – № 9. – С. 10-15.
71. Дрига С. Д. Мале підприємництво України: становлення, механізми управління та підтримки : монографія / С. Д. Дрига. – К., 2009. – 442 с.
72. Дріжчаний І. Корупція є найприбутковішим і найменш ризикованим бізнесом в Україні [Електронний ресурс] / І. Дріжчаний. – Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/expert.php?news_ id=1474.
73. Дятлов А. Н. Общий менеджмент : курс лекций /А. Н. Дятлов, М. В. Плотников. – М. : 2004. – 335 с.
74. Дятлова В. В. Забезпечення економічної безпеки і конкурентоспроможності економіки механізмами технічного регулювання / В.В.Дятлова // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №3. – С.56-62.
75. Евенко Л. И. Организационные структуры управления промышленными корпорациями США / Л. И. Евенко. – М., 1983. – С. 207.
76. Евтюшкин А. В. Деловая среда в России: оценка с точки зрения формирования информационного общества [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.confifar.cpic.ru/upload/ conf2005/reports/doklad_575.doc.
77. Еклунд К. Эффективная экономика. Шведская модель / К. Еклунд. – М., 1991. – С. 99.
78. Економіка України на шляху від депресії до зростання: джерела, важелі, інструменти / Я. А. Жаліло, Д. С. Покришка, Я. В. Белінська [та ін.]. – К. : НІСД, 2010. – 96 с.
79. Економічна енциклопедія. – Т. 1 / [за ред. С. В. Мочерного]. – К. : Академія, 2000. – 864 с.
80. Економічна енциклопедія. Т. 2 / [за ред. С. В. Мочерного]. – К. : Академія, 2001. – 848 с.
81. Економічна теорія: політична економія : підручник / [за заг. ред. С. І. Юрія]. – К. : Кондор, 2009. – 604 с.
82. Економічний діалог: партнерство заради прогресу [Електронний ресурс] / [Жаліло Я. А., Акімова І. М., Ляпін Д. В. та ін.]. – К. : Національний інститут стратегічних досліджень, 2007. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/Table/8022007/80207/anons.htm.
83. Економічні злочини у період кризи. Всесвітній огляд динаміки економічної злочинності, листопад 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pwc.com/uk_UA/ua/economic-crime-survey/assets/GECS_ Ukraine _report_v13_ ukr.pdf.
84. Експерт [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.expert.ru.
85. Ерохина Е. А. Теория экономического развития: системно-синергетический подход [Электронный ресурс] / Е. А. Ерохина. – Гл. 1. – С. 27. – Режим доступа : http://www.ek-lit.agava.ru/eroh.
86. Ефимов В. М. Спор о методах и институциональная экономика / В. М. Ефимов // Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2007. – Том 5, № 3. – С. 18-36.
87. Євдоченко О. О. Європейське бізнес-середовище в розвитку міжнародної економічної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08. 05.01 / О. О. Євдоченко. – К., 2006. – 22 с.
88. Європейська Бізнес-Асоціація [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.eba.com.ua/ua.
89. Єфименко Т. Інституційне регулювання економічного розвитку / Т. Єфименко // Економіка України. – 2011. – № 1. – С. 16-26.
90. Єщенко П. Деміфологізація неолібералізму - шлях до подолання догматизму в економічній науці / П. Єщенко, А. Арсеєнко // Економіка України. – 2011. – № 7. – С. 14-25.
91. Єщенко П.С. Новая парадигма розвития экономики - настоятельное веление нашего времени / П.С. Єщенко, А.Г. Арсеенко // Економіка і прогнозування. – 2011. – № 1. – С. 28-47.
92. Жаліло Я. А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави : [монографія] / Я. А. Жаліло. – К. : НІСД, 2009. – 336 с.
93. Загородній А. Г. Фінансовий словник / А. Г. Загородній, Г. А. Вознюк, Т. С. Смовженко. – 4-те вид., виправл. і доповн. – К. : Т-во "Знання", КОО ; Львів : Вид-во ЛБІ НБУ, 2002. – 566 с.
94. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2005. – 714 с.
95. Заде Л. А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений / Лотфи Аскер Заде. – М. : Мир, 1976. – 167 с.
96. Зайцев І. Бій з тінню [Електронний ресурс] / Іван Зайцев // Контракти. – 2007. – № 13. – Режим доступу : http://e–pravo.narod.ru/ raider_reports/rep_3.mht.
97. Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава : Програма економічних реформ на 2010–2014 роки. Версія для обговорення від 2.06.2010 р. / Комітет з економічних реформ при Президентові України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf.
98. Запатріна І.В. Розвиток державної підтримки публічно-приватного партнерства в Україні / І.В. Запатріна // Економіка і прогнозування. – 2011. – № 3. – С. 9-24.
99. Засади конкурентоспроможності в реаліях економіки знань : колективна монографія / за наук. ред. Ю. В. Полунєєва ; Міжнар. ін т менеджменту (МІМ Київ). – К. : Інжиніринг, 2007. – 256 с.
100. Засідання Міжвідомчої робочої групи з питань протидії корупції [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/articlc:jscssionid=B4CC9673AF 6628D7F9DCE221D9918BBA?art_id=89181&cat_ id=88800.
101. Звіт Держкомпідприємництва про стан дерегуляції бізнес-середовища від 29 вересня 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1621 22&cat_id=33037.
102. Звіт за результатами фокус-групового дослідження "Інвестиційний клімат в Україні: проблеми та перспективи розвитку" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ucipr.kiev.ua/ukrainian/focus/zvit–fg1.html.
103. Звіт про базове відстеження результативності регуляторного акта "Про затвердження Порядку формування та передавання на відповідальне зберігання Національному депозитарію України контрольних копій реєстрів власників іменних цінних паперів" [Електронний ресурс] / Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. – Режим доступу : http://www.ssmsc.gov.ua/(X(1)S (uoz3cp45d1gm4f552iict145))/Regulatory/RAProjects/2010.03.23/1/ARV.doc.
104. Здіорук С. Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні XXI століття : монографія / С. Здіорук. – К. : Знання України, 2005. – 552 с.
105. Зінченко А. Г. Корпоративна соціальна відповідальність 2005-2010: стан та перспективи розвитку / А. Г. Зінченко, М. А. Саприкіна. – К. : Фарбований лист, 2010. – 56 с.
106. Зінченко А. Г. Соціальна відповідальність в Україні: погляди різних стейкхолдерів. Регіональний аспект / А. Г. Зінченко, М. А. Саприкіна. – К., 2008. – 60 с.
107. Злупко С. М. Основи історії економічної теорії : навч. посіб. / С. М. Злупко. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 628 с.
108. Институциональная теория и экономическая политика: К новой теории передаточного механизма в макроэкономике. – Кн. II: Экономическая политика. Проблемы теоретического описания и практической реализации / О. С. Сухарев; РАН, ин-т экон. – М. : Экономика, 2007. – 804 с.
109. Іванова В.В. Модель організації інформаційного забезпечення економіки, заснованої на знаннях / В.В. Іванова // Економіка і прогнозування. – 2011. – № 3. – С. 25-41.
110. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 2009 році : стат. зб. [Електронний ресурс] / за ред. Л. М. Овденко. – К. : Держкомстат України, 2010. – 62 с. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2010.
111. Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес [Електронний ресурс] // Міжнародна фінансова корпорація. – 2009. – 222 с. – Режим доступу : http://www.ifc.org/ifcext/uspp.nsf/AttachmentsByTitle/ IC_report_2009_ukr/$FILE/IC_report_2009_Ukr.pdf.
112. Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес [Електронний ресурс] // Міжнародна фінансова корпорація. – 2011. – 125 с. – Режим доступу : http://www.ifc.org/ifcext/uspp.nsf/.
113. Інвестиційний клімат в Україні [Електронний ресурс] // Міністерство закордонних справ України. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/57850.htm.
114. Індекс дотримання верховенства права, 2011, the World Justice Project [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://worldjusticeproject.org/sites/default/files/wjproli2011_0.pdf.
115. Індекс прозорості та підзвітності компаній [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.csr-ukraine.org/rezultati_ indeksu_prozorosti.html.
116. Інституційні засади формування економічної системи України: теорія і практика / За ред.. З. Ватаманюка. – Львів : Новий Світ – 2000, 2005. – 648 с.
117. Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / [за ред. В. Д. Базилевича]. – [3-тє вид.]. – К. : Знання, 2006. – Ч. 2. – 575 с.
118. Канцуров О. Інституціоналізм як теретико-методологічні засади сучасних реформ / О. Канцуров // Економіка України. – 2011. – № 5. – С. 15-22.
119. Католицька церква про суспільно-економічну діяльність // Християнин і світ. – 2009. – №1. – С. 34-37.
120. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процентов и денег / Дж. М. Кейнс // Антология экономической классики. – М., 1993. – 458 с.
121. Кизим Н. А. Налогообложение: проблемы науки и практики : [монография] / Н. А. Кизим, А. Н. Тищенко, Ю. Б. Иванов. – X. : ИД "ИНЖЕК", 2007. – 105 с.
122. Кінах перелічує проблеми Податкового кодексу. – Режим доступу : http://www.unian.net/ukr/news/news-384433.html.
123. Клебанова Т. С. Моделі оцінки ефективності санації підприємств на основі нечітких множин / Т. С. Клебанова, О. В. Панасенко // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №7. – С. 158–165.
124. Клинова М. Глобализация и инфраструктура: новые тенденции во взаимоотношениях государства и бизнеса / М. Клинова // Вопросы экономики. – 2008. – № 8. – С. 80.
125. Ковриженко Д. Лобіювання та корупція : оглядово-аналітичний звіт [Електронний ресурс] / Д. Ковриженко, І. Когут, О. Синьоокий. – Режим доступу : http://politzone.in.ua/index.php?id =463.
126. Козик В. Економічний симбіоз і нові форми індустріальних об'єднань / В. Козик, Ю. Сидоров // Економіка України. – 2011. – № 10. – С. 88-90.
127. Колодний А. Україна в її релігійних виявах / А. Колодний. – Львів : Сполом, 2005. – 334 с.
128. Колодний А. Християнство за умов глобалізації / А. Колодний // Людина і культура в умовах глобалізації : зб. наук. ст. – К. : Видавець ПАРАПАН, 2003. – С. 302-311.
129. Колосов О. Іноземні інвестиції в економіку України: користь чи небезпека? / О. Колосов // Економіка України. – 2010. – № 8. – С. 6-12.
130. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / [Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.] ; за ред. Я. А. Жаліло. – К. : НІС, 2005. – 388 с.
131. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / Бородіна О. М., Бурлай Т. В., Горшкова Н. І. та ін.; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. – К. : Основа, 2007. – 488 с.
132. Конкурентоспроможність України: оцінка Всесвітнього економічного форуму (за Звітом про глобальну конкурентоспроможність 2010-2011) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=71439.
133. Королевська хоче узаконити лобізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua.glavred.info/archive/ 2009/05/22/125503-11.html.
134. Корпоративна соціальна відповідальність малого та середнього бізнесу в Україні. Експертний аналіз [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.csr-ukraine.org/userfiles/file/ 4_CSR% 20among%20SMEs.pdf.
135. Корупція та регулювання підприємницької діяльності в Україні: митні процедури та транспортування товарів [Текст] : порівняльний аналіз національних досліджень 2007–2009 рр. для Порогової програми Корпорації "Виклики тисячоліття" (МСС). – К. : [б. в.], 2009. – 43 с.
136. Корупція та регулювання підприємницької діяльності в Україні: отримання документів дозвільного характеру на операції з землею та будівництво [Текст] : порівняльний аналіз загальнонаціональних досліджень 2008–2009 рр. для Порогової програми Корпорації "Виклики тисячоліття" (МСС). – К. : [б. в.], 2008–2009. – 53 с.
137. Котлер Ф. Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити якомога більше добра для вашої компанії та суспільства / Ф. Котлер. – К. : Изд-во А. Капусты, 2005. – С. 25-26.
138. Котлер Ф. Основы маркетинга / Филипп Котлер. – М.; СПб; К.: ЮНИТИ, 2001. – 734 с.
139. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз ; пер. с англ. – М. : Дело ЛТД, 1993. – С. 12.
140. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств : монография / А. Кофман ; пер. с франц. – М. : Радно и связь. – 1982. – 432 с.
141. Кофман А. Введение теории нечетких множеств в управление предприятиями / А. Кофман, Хил Алука. – М.: Высшая школа, 1992. – 168 с.
142. Кредісов А. Стратегічний менеджмент на початку ХХI ст.: зміна парадигми / А. Кредісов, Б. Літовченко // Економіка України. – 2011. – № 2. – С. 28-37.
143. Круглий стіл "Прийнятність грузинського антикорупційного досвіду для України", Київ, 19 квітня 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.openukraine.org/ media/4049/RT_corruption_book_UA_web_low.pdf.
144. Крупина Н.Н. Социальные инвестиции как бизнес-процесс / Н.Н.Крупина, Н.С.Чегринцева // Финансовый менеджмент. – 2010. – № 1. – С. 71-86.
145. Кузмішин П. Підприємницьке середовище та економічний розвиток (питання теор