ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСФЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Львівська політехніка»

На правах рукопису

Князь Святослав Володимирович

УДК 65.014.1+658.3108+334.012.82+551.509.313.1

ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ
ТРАНСФЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність: 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
доктор економічних наук, професор,
Заслужений працівник народної освіти України
Кузьмін Олег Євгенович

Львів-2012 р.

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ І ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСФЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

18
1.1. Сутнісні характеристики трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств
18
1.2. Функції підприємства, які воно виконує під час формування і реалізації трансферного потенціалу
47
1.3. Процесно-функціональний підхід до формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємства
78
Висновки до першого розділу 88
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСФЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

92
2.1. Структурно-логічна схема оцінювання та аналізування трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємства
92
2.2. Виявлення резервів формування трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємства
160
2.3. Використання резервів трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємства
181
2.4. Концептуальні засади формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємства
194
Висновки до другого розділу 215
РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСФЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ ЛЕВЕРИДЖУ

220
3.1. Сутність левериджу і його переваги над іншими технологіями управління
220
3.2. Механізм впливу двокритеріального левериджу на розв’язання суперечностей використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємства

257
3.3. Джерела і методи отримання інформації для застосування двокритеріального левериджу
272
Висновки до третього розділу 292
РОЗДІЛ 4. ПОЗИЦІОНУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТІВ ТРАНСФЕРУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
296
4.1. Ризики використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств у процесі позиціонування об’єктів інноваційного розвитку

296
4.2. Варіативність позиціонування об’єктів трансферу 312
4.3. Використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємства шляхом збалансування інвестиційних портфелів
330
Висновки до четвертого розділу 355
РОЗДІЛ 5. ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПРІОРИТЕТІВ ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСФЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

358
5.1. Досягнення беззбитковості програм реалізації трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств на етапі виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт

358
5.2. Максимізація прибутковості програм реалізації трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств у процесі виробництва інноваційної продукції

375
5.3. Виконання програм реалізації трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств у результаті удосконалення та модифікації інноваційної продукції

391
Висновки до п’ятого розділу 410
ВИСНОВКИ 413
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 418
ДОДАТКИ 489

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Забезпечення конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств в умовах проникнення на національний ринок багатонаціональних компаній, глобалізації інформаційно-комунікаційних каналів, ускладнення побудови взаємовідносин України з міжнародними економічними організаціями вимагає реалізації системи заходів, націлених на досягнення приросту і підвищення рівня реалізації трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств. Світова практика розвитку інноваційної діяльності засвідчує, що найкращі результати креативних пошуків і створення інноваційної продукції та технологій отримуються суб’єктами, які є учасниками таких інноваційних структур, як технополіси, технопарки, бізнес-інкубатори тощо. Загальновідомо, що їхнє функціонування уможливлюється завдяки існуванню феномену венчурного бізнесу, а також інституту інтелектуальної власності. Саме вони дозволяють узгоджувати економічні інтереси суб’єктів трансферних відносин. Незважаючи на те, що у світі є багато прикладів успішного функціонування підприємств в інноваційних структурах, досі проблематичним є наукове обґрунтування і методичне забезпечення формування і реалізації трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств, зокрема тих, які мають намір створити нову, або стати учасником існуючої інноваційної структури. На сьогодні практично не формалізовані проблеми формування і реалізації трансферного потенціалу. Це, у більшості випадків, є причиною високої ризиковості побудови трансферних відносин, складності залучення фінансових ресурсів, нераціональності управлінських зусиль щодо виявлення та використання резервів забезпечення приросту і підвищення рівня реалізації трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств.
У більшості наукових праць, які стосуються формування і реалізації трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств, приділяється увага економічному обґрунтуванню та організуванню трансферу технологій, упровадженню і сервісному обслуговуванню систем трансферу інформації, механізмам формування венчурного капіталу, умовам досягнення безпеки підприємств під час трансферу науково-технічної інформації та високотехнологічної продукції, методам оцінювання прийнятності економіко-соціальних, правових і політичних умов для трансферу фінансових ресурсів підприємствам-розробникам інновацій, способам ідентифікування рівня інноваційного розвитку тощо.
У даних напрямках найвідомішими є праці Алєксєєва І., Андросової О., Бажала Ю., Базилевича В., Бекхардня Б., Бойка Є., Борщ Л., Валдайцева С., Воронкової А., Верби В., Волкова О., Геєця В., Герасимчука В., Глаз’єва С., Гойка А., Гончаренка Т., Гужви В., Дайкера Д., Денисенка М., Должанського І., Друкера П., Зечмістера Е., Ілляшенка С., Ільчука В., Колькової С., Крикавського Є., Крупки М., Кузьміна О., Лазебника Л., Лукінова І., Малицького Б., Маслак О., Перерви П., Петровича Й., Піннінгса Й., Пономаренка В., Поплавської Ж., Постєвого А., Раєвнєвої О., Саліхової О., Семів Л., Соловйова В., Стадницького Ю., Тивончука І., Черваньова Д., Череп А., Чумаченка Б., Чухрай Н. Шаугнессі Й., Янковського К. та інших.
Існуючі теоретико-методологічні та прикладні напрацювання у сфері трансферу технологій, інноваційної продукції, фінансових ресурсів тощо характеризуються фрагментарністю, несистемністю уявлень дослідників про причинно-наслідкові зв’язки у формуванні і використанні трансферного потенціалу промислових підприємств. Поза увагою науковців залишились концептуальні засади ідентифікування сутності трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств, методи оцінювання трансферного потенціалу, технології та стратегії управління трансферним потенціалом тощо. Досить фрагментарним є також категоріально-понятійний апарат у сфері трансферних відносин підприємств. Це актуалізує розроблення методологічних, концептуальних і методико-прикладних положень щодо формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження пов’язане з науковим напрямком кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми інвестиційної та інноваційної діяльності (на прикладі машинобудування і приладобудування)» (номер державної реєстрації 0107U009522), науково-дослідною роботою кафедри фінансів Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми балансування засобів фінансового і кредитного впливу на стабілізацію стану виробничо-господарських структур у машинобудуванні та приладобудуванні» (номер державної реєстрації 0108U010402), а також держбюджетними темами «Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади» (номер державної реєстрації 0107U000837) і «Геоінформаційні технології побудови регіональних кадастрів емісії парникових газів для підтримки прийняття ефективних економіко-адміністративних рішень» (номер державної реєстрації 0111U001210), де дисертантом розкрито сутність методу ідентифікування можливостей підприємств щодо акумулювання інвестиційних ресурсів, прав інтелектуальної власності, інноваційної продукції, а також здійснення їхнього трансферу реципієнтам (акт про використання результатів дисертаційної роботи при виконанні держбюджетної теми від 8 вересня 2011 р.)).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення методологічних, концептуальних і методико-прикладних положень щодо формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств.
Завданнями роботи є:
– уточнити категоріально-понятійний апарат у сфері трансферних відносин підприємств;
– розробити комплекс коефіцієнтів для оцінювання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств, який би враховував трансферні можливості внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємств;
– запропонувати метод виявлення резервів підвищення рівня трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств за рахунок розв’язання проблем, які виникають під час його формування і використання;
– конкретизувати проблеми і розробити концепцію формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств із позиції системного, структурного, функціонального, процесійного, кількісного та якісного підходів;
– побудувати матрицю співвідношень між показниками фінансової стійкості підприємств та ефективності інвестування в реалізацію програм інноваційного розвитку підприємства, а також технологію встановлення каузальних зв’язків між факторними і результативними ознаками, які характеризують резерви покращання значень показників, що відображають рівень трансферного потенціалу;
– ідентифікувати складові елементи механізму реалізації левериджу як технології управління трансферним потенціалом інноваційного розвитку підприємства і конкретизувати взаємозв’язки між ними;
– розробити метод оцінювання емоційно-психологічної і професійної відповідності претендентів на посаду менеджера з управління трансферним потенціалом інноваційного розвитку підприємства;
– запропонувати модель ідентифікування ризику реалізації програм інноваційного розвитку суб’єктами трансферних відносин;
– побудувати технологію позиціонування підприємствами об’єктів трансферу під час формування і реалізації трансферного потенціалу;
– розробити стратегію управління трансферним потенціалом інноваційного розвитку підприємств і обґрунтувати, що її побудову необхідно здійснювати з урахуванням того, на якій фазі інноваційного процесу перебуває програма інноваційного розвитку підприємства.
Об’єктом дослідження є процеси формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та методичні положення щодо формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств.
Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стали положення сучасних економічних концепцій, теорії систем, управління та інформатизації. Використано правові акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України. Під час дослідження проаналізовані матеріали діяльності підприємств, а також наукові джерела, які відображають досвід вітчизняних і зарубіжних авторів щодо формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств.
У дисертації застосовано такі методи наукового пізнання: порівняння – при розробленні і обґрунтуванні концепції формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств, аналізуванні трансферного потенціалу та розкритті сутності управління використанням резервів його реалізації, виділенні особливостей левериджу як технології управління трансферним потенціалом, ідентифікуванні варіативності позиціонування підприємств під час формування і реалізації трансферного потенціалу, побудові стратегії управління трансферним потенціалом (підр. 1.1-1.4, 2.1-2.3, 3.1-3.2, 4.2, 5.1-5.3); систематизації та узагальнення – при виділенні складових елементів трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств і конкретизації взаємозв’язків між ними, побудові структурно-логічної схеми оцінювання та узагальнення результатів аналізування трансферного потенціалу, виділенні етапів застосування левериджу в управлінні трансферним потенціалом, розробленні методичних засад позиціонування об’єктів трансферу і формування інвестиційних портфелів в управлінні трансферним потенціалом (підр. 1.1-1.4, 2.1, 2.3, 3.1-3.3, 4.1-4.3, 5.1-5.3); моделювання – при виділенні компонентів трансферного потенціалу і конкретизації взаємозв’язків між ними, аналізуванні трансферного потенціалу підприємств та ідентифікуванні резервів покращання його використання тощо (підр. 1.1, 2.1-2.3, 4.1-4.3, 5.1-5.3); експертних оцінок, індукції і дедукції, аналізу і синтезу – при акумулюванні та обробленні інформації про наявний на промислових підприємствах рівень трансферного потенціалу, фактори, які впливають на його реалізацію, ознаки актуальності тих чи інших тактичних прийомів досягнення встановлених цілей підприємства (підр.1.1-1.2, 2.1-2.2, 3.1-3.3, 4.1-4.3, 5.1-5.3) тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у концептуальному вирішенні науково-прикладної проблеми формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств. Наукові результати, які характеризують новизну дослідження, полягають у такому:
вперше:
– розроблено концепцію формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств на засадах виокремлення його характеристик (складових елементів, станів, властивостей, функцій, показників, які його характеризують), що з позиції структурного, системного, функціонального, процесного, кількісного та якісного підходів дозволило виявити роль трансферного потенціалу в досягненні конкурентоспроможності та безпечності взаємодії промислових підприємств з іншими суб’єктами господарювання, розробити теоретико-методологічний і методичний інструментарій реалізації цих завдань, а також довести залежність інноваційного розвитку підприємств від їхнього трансферного потенціалу;
– запропоновано комплекс коефіцієнтів для оцінювання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств, який враховує трансферні можливості внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємств, а також базується на застосуванні диференційованого підходу до параметризації трансферного потенціалу, що дозволило уникнути фрагментарності ідентифікування трансферних можливостей підприємств щодо їхнього інноваційного розвитку;
– побудовано стратегію диференціювання пріоритетів реалізації трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємства, яка враховує фазу інноваційного процесу, на якій перебуває програма інноваційного розвитку підприємства, що уможливило розподіл у часі та просторі пріоритетів реалізації трансферного потенціалу, конкретизацію способів реалізації інтересів суб’єктів, залучених до виконання програм інноваційного розвитку, уникнення втрат інноваційних ресурсів через нераціональність застосування методів управління під час розроблення та реалізації інноваційних продуктів і технологій;
удосконалено:
– метод виявлення резервів підвищення рівня трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств на засадах побудови факторної моделі, яка, на відміну від існуючих, базується на показниках, що є формалізованим відображенням протиріч в управлінні трансферним потенціалом інноваційного розвитку підприємств, і уможливлює збалансування параметрів програм інноваційного розвитку, які є визначальними при формуванні трансферних відносин;
– модель ідентифікування ризику реалізації програм інноваційного розвитку суб’єктами трансферних відносин, що базується на синтезуванні параметрів моделі визначення точки беззбитковості із параметрами матриць відповідності коефіцієнтів варіації цін і обсягу збуту інноваційної продукції фазам життєвого циклу інноваційної продукції, яка, на відміну від існуючих, передбачає градацію значень ключових показників на песимістичні, усереднені й оптимістичні, що дозволяє адекватно обґрунтувати вибір і реалізацію управлінських рішень, пов’язаних із формуванням і використанням трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств;
– метод оцінювання емоційно-психологічної і професійної відповідності претендентів на посаду менеджера з управління трансферним потенціалом інноваційного розвитку підприємства, який полягає у багатокритеріальному ідентифікуванні здатностей і можливостей суб’єктів управління раціонально формувати і реалізовувати трансферний потенціал, що, на відміну від існуючих, уможливлює виявити баланс між креативними задатками менеджерів, рівнем їхньої професійної підготовки і зацікавленості у покращанні результатів діяльності підприємства;
– механізм реалізації левериджу, зокрема його складові елементи і взаємозв’язки між ними, який, на відміну від традиційних поглядів, розглянуто як технологію управління, яка забезпечує досягнення очікуваних співвідношень між показниками, що характеризують трансферний потенціал інноваційного розвитку підприємства;
– матрицю співвідношень між показниками фінансової стійкості підприємств та ефективності інвестування у реалізацію програм інноваційного розвитку, а також технологію встановлення каузальних зв’язків між факторними і результативними ознаками протиріч, які виникають під час формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств, що, на відміну від існуючих, дозволяє своєчасно ідентифікувати можливості покращання реалізації трансферного потенціалу, формувати і реалізовувати регулювальні рішення щодо забезпечення зростання рівня інноваційного розвитку підприємств;
набули подальшого розвитку:
– категоріально-понятійний апарат у сфері трансферних відносин підприємств шляхом побудови класифікацій, уведення («трансферний потенціал інноваційного розвитку підприємства») і уточнення («інноваційний розвиток підприємства», «резерви підвищення рівня трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємства», «леверидж», «механізм формування інтелектуальної власності» тощо) понять, які, на відміну від існуючих, набули розвитку в напрямку конкретизації їхніх сутнісних ознак і взаємозв’язків між ними, що уможливило розвинути теоретико-методологічні засади формування трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств;
– технологія позиціонування підприємствами об’єктів трансферу, яка полягає в часовій і просторовій диференціації відкритих і закритих позицій підприємства в розрізі кожного з об’єктів трансферу, і, на відміну від традиційної, дозволяє підприємствам досягти стратегічних орієнтирів у межах кожної з позицій за допомогою як активного, так і пасивного способів реалізації трансферних операцій, нівелюючи при цьому схильність суб’єктів позиціонування до ризику.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає у розробленні методологічних і методичних підходів до формування та реалізації трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств. Розроблені методи, моделі, механізми і технології, що складають методичний інструментарій запропонованої концепції формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств, впроваджено у діяльність Міністерства економіки України (довідка № 2602-93/21 від 10.03.2010 р.) і Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 5/13-1955/2-08/1-10 від 26.03.2008 р.) у рамках виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 467-р про затвердження плану заходів щодо виконання Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», Постанов Кабінету Міністрів України «Про державну цільову економічну програму «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 рр.» № 447 від 14.05.2008 р., «Про затвердження Державної програми розвитку машинобудування на 2006-2011 рр.» № 516 від 18.04.2006 р.
Запропонований механізм застосування технології левериджу, способи ідентифікування та управління резервами покращання показників, які характеризують рівень трансферного потенціалу, розроблена стратегія управління трансферним потенціалом, матриця співвідношень між показниками фінансової стійкості підприємств і ефективності інвестування в реалізацію програм інноваційного розвитку, а також технологія встановлення каузальних зв’язків між факторними і результативними ознаками, які характеризують резерви покращання значень показників, що відображають рівень трансферного потенціалу підприємств, знайшли практичне застосування на Львівських, Вінницьких, Запорізьких, Кременчуцьких підприємствах, а саме: ЗАТ Концерн «Міжрегіональний агротехнічний сервіс» (довідка № 11-17/125 від 7.06.2009 р.); ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (довідка № 11-180-11/14 від 8.02.2009 р.); ВАТ «Концерн-Електрон» (Завод телевізійної техніки «Електрон») (довідка № 1245-12/69 від 7.05.2009 р.); ТзОВ «Елемент-перетворювач» (довідка № 15-19/245 від 20.03.2010 р.); ВАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» (довідка № 16-145-247 від 2.08.2008 р.); Державному підприємстві «Вінницький авіаційний завод» (довідка №14/09-124 від 16.09.2009 р.); ВАТ «Український науково-дослідний інститут силової електроніки «Перетворювач»» (довідка № 12/45/78-95 від 23.05.10 р.).
Крім того, авторські розробки щодо формування й управління використанням трансферного потенціалу застосовуються Львівською філією ВАТ «Укрексімбанк» (довідка № 113/732-16 від 25.12.2007 р.) і філією «Західна дирекція ТДВ «Альянс Україна» (довідка 29/18-3 від 15.10.2009 р.), зокрема під час реалізації проектів трансферу фінансових ресурсів, реалізації організаційних заходів забезпечення трансферу науково-технічної та технологічної інформації, які супроводжують виконання програм розвитку промисловості та інфраструктури за участю Світового та Європейського банків реконструкції та розвитку у Львівській області.
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» під час викладання дисциплін «Інноваційний менеджмент», «Креативний менеджмент» (довідка № 67-01-119 від 24.01.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті положення, що є результатом особистої роботи дисертанта і становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях, симпозіумах, круглих столах і наукових семінарах кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка», зокрема на таких: «Проблеми розвитку фінансової системи та обліку» (м. Львів, 28 березня 2002 р.); «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 2002 р., 2004 р., 2006 р., 2008 р., 2010 р.); «Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика» (м. Львів, 23 січня 2003 р.); «Державне управління і регулятивна реформа в Україні: теоретичні засади і практичні результати» (м. Львів, 27-29 листопада 2003 р.); «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2004 р.); «Третя всеукраїнська науково-технічна конференція молодих вчених і спеціалістів» (м. Кременчук, 2005 р.); «Економічна підготовка у непрофільних вищих навчальних закладах України» (м. Львів, 2005 р.); «Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір» (м. Маріуполь, 9 грудня 2005 р.); «Сучасні наукові дослідження» (м. Дніпропетровськ, 20-28 лютого 2006 р.); «Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентоздатності товарів та послуг» (м. Донецьк, 5 квітня 2006 р.); «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2006 р., 2008 р., 2010 р.); «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (м. Луцьк 18-19 травня 2006 р.); «Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту» (м. Львів, 2007 р., 2009 р.); «Реформування економіки України: стан і перспективи» (м. Київ, 20-21 листопада 2008 р.); «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (м. Дніпропетровськ 17-19 грудня 2008 р.); «Україна в системі міжнародної економіки» (м. Тернопіль, 11-12 лютого 2010 р.); «Системний аналіз. Інформатика. Управління. САІС-2010» (м. Запоріжжя, 4-5 березня 2010 р.); «Проблеми ринкової трансформації економіки регіону» (м. Вінниця, 25 березня 2010 р.); «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (м. Луганськ, 24-26 березня 2010 р.); «Політ-2010: сучасні проблеми науки» (м. Київ, 7-9 квітня 2010 р.); «Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи вирішення» (м. Тернопіль, 15-16 квітня 2010 р.); «Зрівноважений розвиток регіонів в умовах глобалізації» (м. Житомир, 15-17 квітня 2010 р.); «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (м. Київ, 21-24 квітня 2010 р.); «Трансфер технологій: від ідеї до прибутку» (м. Дніпропетровськ, 2010 р., 2012 р.); «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 13-14 травня 2010 р.); «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір» (м. Львів, 24-26 червня 2010 р.); «Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети» (м. Донецьк, 17 грудня 2010 р.); «Управлінські інновації: теорія та практика» (м. Тернопіль, 2011 р.); «Інновації та трансфер технологій: від ідеї до прибутку» (м. Дніпропетровськ, 27-29 квітня 2011 р.); «Економіка та менеджмент: перспективи розвитку» (м. Суми, 18-20 травня 2011 р.); «Сучасні проблеми економіки і менеджменту» (м. Львів, 10-12 листопада 2011 р.); «Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації» (м. Дніпропетровськ, 17-18 лютого 2012 р.), «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми комерціалізації науково-технічних розробок» (м. Львів, 23-24 травня 2012 р.) тощо. Апробація результатів дослідження відбулась також у формі виступу на науковому семінарі кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» на тему «Сутність поняття «трансферний потенціал інноваційного розвитку підприємства» (протокол № 3 від 30.11.2011 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 130 праць, загальним обсягом 403,25 друк. арк. (з яких особисто авторові належить 178,25 друк. арк.), зокрема 12 монографій (1 з яких одноосібна), 55 статей у наукових фахових виданнях, 54 наукові праці в інших виданнях, 9 навчальних посібників.
Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 550 сторінок. Робота містить 77 таблиць, 79 рисунків, 5 додатків, список використаних джерел із 721 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації на основі теоретичного узагальнення сучасних економічних концепцій інноваційного розвитку, теорії систем, управління та інформатизації, а також практики їхнього використання в системі менеджменту підприємств запропоновано нове вирішення наукової проблеми – удосконалення існуючих і розробка нових методологічних, концептуальних і методико-прикладних положень щодо формування і використання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємства.
1. З метою розроблення систематизованих методологічних і методико-прикладних положень щодо формування і використання ТПІРП побудовано категоріально-понятійний апарат у сфері інноваційного менеджменту, зокрема поняття «трансферний потенціал інноваційного розвитку підприємства» введено в економічну науку вперше, а інші поняття (потенціал; інноваційний потенціал підприємства; трансферна модель; креативний потенціал; механізм формування інтелектуальної власності; леверидж тощо) уточнено. Це дозволило ліквідувати термінологічні неоднозначності і неточності, а також стало основою для розвитку низки класифікацій і концептуальних положень формування і використання ТПІРП.
2. Доведено, що існуючі напрацювання попередників щодо оцінювання елементів трансферного потенціалу не враховують трансферні можливості внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємств і є досить однобокими. Розроблений метод оцінювання трансферного потенціалу інноваційного розвитку підприємств враховує трансферні можливості внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємств, а також базується на застосуванні диференційованого підходу до параметризації трансферного потенціалу. Це дозволило уникнути фрагментарності під час ідентифікування трансферних можливостей організацій щодо їхнього інноваційного розвитку. Запропонований метод необхідно використовувати керівникам підприємств для виявлення та усунення дії тих чинників, які знижують трансферні можливості підприємств.
3. Розроблений метод виявлення резервів покращання показників, які характеризують ТПІРП, базується на побудові факторної моделі, елементи якої є визначальними при формуванні трансферних відносин. Її застосування дозволяє уникати протиріч, які виникають під час формування і реалізації ТПІРП, досягати очікуваних керівниками підприємств значень показників інноваційного розвитку в часовому і просторовому вимірі.
4. У результаті виконаного дослідження доведено гіпотезу про те, що інноваційний розвиток підприємств залежить не лише від наявного у них інноваційного потенціалу, а також ще від низки параметрів, які є визначальними для інноваційного розвитку підприємств, а саме від рівня ТПІРП. З позиції системного, функціонального, процесного і кількісного підходів висунуто і обґрунтовано концепцію формування і використання ТПІРП. Ідея концепції полягає в тому, що ТПІРП є компонентою інноваційного потенціалу підприємства. Усі суб’єкти інноваційного розвитку є суб’єктами трансферних відносин, тому володіють певним трансферним потенціалом, проте цей потенціал на підприємствах формується і реалізовується стихійно. Обґрунтовано, що несистемність у формуванні і використанні ТПІРП, передусім, є причиною того, що при управлінні цим потенціалом неминуче виникають певні протиріччя, які зумовлюють дисбаланс інтересів суб’єктів трансферу. В результаті ідентифікування цих протиріч і розроблення методичного інструментарію протидії їм керівники підприємств отримують можливість на засадах науково-обґрунтованого підходу раціонально формувати і використовувати ТПІРП.
5. Розроблена матриця співвідношень між показниками фінансової стійкості і прибутковості інвестицій, здійснених у реалізацію програм інноваційного розвитку підприємства, а також запропонована технологія встановлення каузальних зв’язків між факторними і результативними ознаками, які відображають рівень ТПІРП, базується на методі формалізації об’єкта управління. Формалізація вказаного об’єкта в такій формі є умовою ідентифікування і протидії протиріччям формування і використання трансферного потенціалу. Запропоновані матриця і технологія дозволять керівникам підприємств своєчасно виявляти можливості підвищення рівня трансферного потенціалу, ухвалювати і реалізовувати регулюючі рішення щодо забезпечення ефективності реалізації програм інноваційного розвитку підприємства.
6. Узагальнення наукових праць і матеріалів досліджених підприємств дозволяють однозначно стверджувати, що для управління ТПІРП досі відсутні спеціальні методи управління. Методичний інструментарій, який аналізувався, як правило, не адаптований до управління цим об’єктом, тобто не забезпечує необхідної інформаційної бази і не передбачає адекватних критеріїв оцінювання. В результаті виконаних досліджень доведено, що управління ТПІРП необхідно здійснювати на засадах використання технології левериджу. На відміну від традиційних поглядів, леверидж розглянуто не як показник або фінансовий механізм, а як технологію управління, яка націлена на забезпечення очікуваних співвідношень між показниками, які характеризують ТПІРП, з метою досягнення певних тактичних і стратегічних орієнтирів. Практичне використання цієї технології на таких підприємствах, як ТОВ «Елемент-Перетворювач», ПАТ «Кредмаш», ДП «ВіАЗ», ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», дозволило отримати позитивні економічні ефекти, а саме: збільшити економію на адміністративних витратах, зменшити витрати часу на обробку управлінської інформації, підвищити рівень обґрунтованості управлінських рішень щодо формування і реалізації ТПІРП, знизити рівень фінансових ризиків при реалізації ТПІРП, забезпечити зростання рівня продуктивності праці управлінського персоналу тощо.
7. Обґрунтовано, що для практичного використання левериджу керівникам підприємств необхідно застосовувати метод оцінювання емоційно-психологічної і професійної відповідностей претендентів на посаду менеджера з управління ТПІРП. Розроблений метод базується на обробці даних про наявність професійної освіти у претендентів, рівень їхньої професійної дисциплінованості, комунікабельності, здатності акумулювати та аналізувати управлінську інформацію тощо. Практичне використання розробленого методу дозволить керівникам підприємств на основі багатокритеріального підходу ідентифікувати рівень професійної підготовки, досвід, здібності суб’єктів до ефективного формування і використання ТПІРП.
8. Розроблена модель ідентифікування ризику, пов’язаного з реалізацією програм інноваційного розвитку, базується на синтезуванні параметрів моделі визначення точки беззбитковості з параметрами матриць відповідності коефіцієнтів варіації цін і обсягу збуту інноваційної продукції фазам життєвого циклу інноваційної продукції. Запропонована модель дозволяє керівникам підприємств адекватно обґрунтувати вибір і реалізацію управлінських рішень, пов’язаних із формуванням і використанням ТПІРП.
9. Доведено, що зміна умов внутрішнього і, передусім, зовнішнього середовища підприємств вимагає від суб’єктів господарювання вести активну інвестиційну політику для диверсифікування власних активів і зниження ризику залежності виробничо-господарської діяльності від окремих джерел формування фінансових ресурсів і окремих об’єктів інвестування. Запропонована технологія позиціонування підприємствами об’єктів трансферу дозволяє підприємствам досягти стратегічних орієнтирів у межах кожної з позицій за допомогою як активного, так і пасивного способів реалізації операцій, незалежно від характеру обраної стратегії і схильності суб’єктів позиціонування до ризику.
10. Обґрунтовано, що побудову стратегії управління ТПІРП необхідно здійснювати з урахуванням того, на якій фазі інноваційного процесу перебуває програма інноваційного розвитку. Доведено, що програми інноваційного розвитку на різних фазах інноваційного процесу мають різні пріоритети. Так, на етапі виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт пріоритетом реалізації таких програм є їхня беззбитковість. На етапі виробництва і споживання інноваційної продукції – максимізація прибутковості, а на етапі удосконалення та модифікації інноваційної продукції – збільшення тривалості життєвого циклу інноваційної продукції. У зв’язку з цим, управління ТПІРП має враховувати диференціювання пріоритетів підприємства на різних фазах інноваційного процесу. Розроблена стратегія диференціювання, як складова розробленого методичного інструментарію, уможливила для суб’єктів трансферу розподіл у часі та просторі пріоритетів реалізації програм інноваційного розвитку, конкретизацію способів реалізації інтересів суб’єктів, залучених до виконання цих програм, уникнення втрат ресурсів через нераціональність застосування методів управління під час розроблення і реалізації інноваційних продуктів та технологій.
11. На основі результатів дослідження можна рекомендувати:
- Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами України, Державній службі інтелектуальної власності України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформації України використовувати методи оцінювання рівня ТПІРП, виявлення резервів покращання показників, які характеризують рівень ТПІРП, ідентифікування ризику реалізації ТПІРП тощо;
- Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України використовувати концептуальні засади формування і використання ТПІРП; категоріально-понятійний апарат, що використовується в управлінні інноваційною діяльністю підприємств; класифікації видів трансферу і трансферних моделей, валютно-фінансових позицій підприємств і стратегічних орієнтирів, необхідних для їхнього застосування; строкових і арбітражних трансферних операцій; інвестиційних портфелів; факторів, які впливають на вибір пріоритетів управління ТПІРП, і показників, які його характеризують; видів, джерел і методів акумулювання інформації, а також технологій управління ТПІРП.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абібулаєв М.С. Фінансування інноваційної діяльності / М.С. Абібулаєв // Фінанси України. –.2003 – № 3. – С. 111-116.
2. Абрамов В. Розвиток підприємства в умовах кризи / В. Абрамов // Економіка України. – 1996. - №6. – С. 50.
3. Авдеенко В.Н. Производственный потенциал промышленного предприятия / Авдеенко В.Н. – M.: Экономика, 1989. – 239 с.
4. Адаптация промышленных предприятий к научно-техническим новшествам / В.Н. Гончаров, Г.И. Дибнис, А.Ю. Пекин и др.; Под. ред. В.Н. Гончарова - М.: Техника , 1993. – 132.С.
5. Азов Г.П. Конкуренция: анализ, стратегия и практика / Азов Г.П. – М. : Прогрес , 1997р. – 350 с.
6. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Акофф Р. – М.: Прогресс, 1985р. – 120 с.
7. Актуальні для України проблеми, для вирішення яких можуть бути використані результати виконання проекту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.innovations.nas.gov.ua
8. Акціонерне товариство "Український інноваційний банк" // http://www.ukrinbank.com
9. Алексеев И.В. Структура риска НТП и способы его оценки / Алексеев И.В., Коць О.О. / Бизнес Информ. – 2009. - № 12. – С. 8-11.
10. Алєксєєв І.В. Моделювання інноваційного розвитку підприємства на стадії науково-технічної підготовки виробництва // Інновації: проблеми науки і практики: Монографія. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2006. – С. 294-316.
11. Алєксєєв І.В. Оцінювання ефективності використання основних засобів науково-технічної підготовки виробництва / І.В. Алєксєєв, А.С. Мороз, А.В. Мазур / Вісник Донецького університету економіки та права. – № 1’2011. – С. 65-68.
12. Алипова И.А. Методы формирования управленческих решений на предприятии / И.А. Алипова, Н.В. Пискунова // Менеджер. – 2001. – № 2 – С. 97-101.
13. Алымов А.Н. Экономические отношения в сфере научно-технической деятельности / Алымов А.Н., Гончарова Н.П., Остапенко Н.М. и др. – К.: Наукова думка, 1992. – 224с.
14. Аналіз виконання заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні у 2003 році. – К.: Інститут конкурентного суспільства, 2004. – 83 с.
15. Аналіз регуляторного впливу до проекту Закону України «Про венчурні фонди» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.in.gov.ua/index.php?get=120&id=1205
16. Андрейчиков А.В. Анализ, синтез, планирование решений в экономике / Андрейчиков А.В.., Андрейчикова О.Н. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 368 с.
17. Андросова О.Ф. Трансфер технологій як інструмент реалізації інноваційної діяльності: Монографія / Андросова О.Ф., Череп А.В. – К. : Кондор, 2007. – 356c.
18. Андрощук Г. Рационализаторская деятельность зарубежом / Г. Андрощук // Наука и технологи. – 1995. – №22. – С.17.
19. Андрощук Г. Резервы нововведений: социология невнедрения / Г. Андрощук // Наука и технологии. – 1995. – №16. – С. 18.
20. Articles of Agreement: Article VI: Capital Transfers [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.imf.org›English›…/aa06.htm
21. Артус М.М. Функціонування системи цін у фінансовому механізмі ринкової економіки України: Монографія / Артус М.М. – К.: Новий світ, 2008. – 307 с.
22. Ансофф І. Новая корпоративная стратегия / Ансофф І. – СПб.: Питер ком, 1999. – 184 с.
23. Антонов В.М., Яловой Г.К. Фінансовий менеджмент: сучасні інформаційні технології / Антонов В.М., Яловой Г.К. – К.: ЦУЛ, 2005. – 432 с.
24. Антонов В.М. Інтелектуально-математичний менеджмент. Кіберакмеологічна концепція: Монографія / Антонов В.М. – К.: КНТ, 2007. – 528 с.
25. Антонюк В. Освітній потенціал зайнятих як чинник інноваційного розвитку промисловості / Антонюк В.: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики 11-13 травня 2006р.– Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. – С. 15-16.
26. Арзуманов Р.М. Організаційні питання інноваційного розвитку регіональної економіки / Р.М. Арзуманов // Збірник наукових праць: Теорії мікро-макроекономіки. – К.: Академі муніципального управління, 2004. - С.181-188.
27. Артеменко В.Г. Финансовый анализ / Артеменко В.Г., Беллендир М.В. – М.: «ДИС», 1997. – 128 с.
28. Архієреєв С. Роль державної підтримки розвитку венчурного бізнесу для збільшення випуску високотехнологічної та інноваційної продукції [Електронний ресурс] / С. Архієреєв. – Режим доступу: www.niss.gov.ua
29. Ассонов Г.Ф. Опыт организации и управления НИР и ОКР в зарубежных странах / Ассонов Г.Ф., Радзиевская Л.Ф. – К. : УкрИНТЭИ, 1992. – 40 с.
30. Ассонов Г.Ф. Особенности экономической культуры в США, Японии, странах Западной Европы / Ассонов Г.Ф., Хуторенко О.А. – К.: УкрИНТЭИ, 1992. – 60 с.
31. Association formed to transfer longevity risk to capital markets... [Електронний ресурс]. – Режим доступу: lifesettlement.posterous.com/association…transfer…
32. Аssociation of european businesses in the russian federation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.konnov.com/file/1212585455873/2 AEB.pdf
33. Бажал Ю. М. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення: Наукова доповідь / Бажал Ю.М., Данько М.С., Лапко О.О.,Александрова В.П. – К.: Ін-т економічного прогнозування, 2002. – 80 с.
34. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін / Бажал Ю.М. – Київ: “Заповіт”, 1996. – 238 с.
35. Бажал Ю.Н. Экономическая восприимчивость к научно-техническим инновациям / Бажал Ю.Н., Александрова В.П., Пасхавер А.И. и др. – К.: Институт экономики АН УССР, 1991. – 295с.
36. Бажанова А.І. Організування та інвестування інтегрованих виробничо-господарських структур: Дис… канд. екон. наук.: 08.02.03. / А.І. Бажанова. – Львів, 2003. – 181 с. – (Національний університет «Львівська політехніка»).
37. Базилевич В. Інтелектуальна власність: креативи метафізичного пошуку: Монографія / Базилевич В., Ільїн В. - К.: Знання, 2008. – 687 с.
38. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент / Балабанов И.Т. – СПб: Питер, 2001. – 304 с.
39. Балабанов И.Т., Гончарук О.В., Савинская Н.А. Деньги и финансовые институты / Балабанов И.Т., Гончарук О.В., Савинская Н.А. – СПб: Питер, 2000. – 195 – 219 с.
40. Балацький О.Ф. Управління інвестиціями / Балацький О.Ф., Теліженко О.М., Соколов М.О. – Суми: ТОВ «ВТД «Університетська книга». – 2003. – 232с.
41. Бандуров В.В. Робастна оцінка інноваційного рівня промислового виробництва (на прикладі чорної металургії): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.02 “Економіка та управління науково-технічним прогресом” / В.В. Бандуров. – Одеса, 2006. – 20 с. – (Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень).
42. Бачевський Б.Є., Заблодська І.В., Решетняк О.О. Потенціал і розвиток підприємства / Б.Є. Бачевський, І.В. Заблодська, О.О.Решетняк – К.: ЦУЛ, 2009. – 400 с.
43. Барютин Л. С. Управление техническими нововведениями в промышленности / Барютин Л. С. – Л.: Изд. ЛГУ, 1986. – 162 с.
44. Безчасний Л. Про механізм мотивації до наукової та науково-технічної діяльності в умовах ринкової економіки / Л. Безчасний // Економіка України. – 1995. – №8. – С. 20-25.
45. Bekhradnia B. Credit Accumulation and Transfer, and the Bologna Process: an Overview. -Higher Education Policy Institute, Full Report. 2004. - 54 р.
46. Белошапка В.А. Стратегическое управление : принципы и международная практика / Белошапка В.А., Загорий Г.В. - Под ред. В.А. Белошапки. – К : Абсолют – В, 1998. – 441 с.
47. Бендерський Ю. Роль інвестицій та інновацій у реструктуризації економіки / Ю. Бендерський // Економіка України. – 1998. – №9. – С. 39 – 47.
48. Бень Т. Методичні основи оцінки нових технологій / Т. Бень, Т. Семенова // Економіка України. – 2000. – № 6. – С. 7.
49. Бердяев Н. Л. Человек и машина / Н. Л. Бердяев // Вопросы философии. – №2. – 1989. – С.11-15.
50. Берсуцкий Я.Г. Информационные технологии подготовки управленческих решений / Я.Г Берсуцкий, Н.Н. Лепа, Н.С. Ткаченко // Вісник Східноукраїнського університету ім. В.Даля. – 2001. – № 9 (43). – С. 23-28.
51. Берсуцкий Я.Г. Принятие решений в управлении экономическими объектами: методы и модели: Монография / Берсуцкий Я.Г., Лепа Н.Н. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – 235 с.
52. Бетухина Е. Мировая практика формирования научно-технической политики / Бетухина Е., Пойсик М. – Кишинев, 1990. – 110 с.
53. Бешелев С.Д. Экспертные оценки в принятии плановых решений / Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г. – М.: Наука, 1976 р. – 140 с.
54. Биншток Ф. И. Наука управлять / Биншток Ф. И. – М.: Московский рабочий, 1967. – 152 с.
55. Бізнес-середовище в Україні. – К.: IFC, вересень 2003. – 100 с.
56. Білоус Г. Розвиток малого підприємництва в Україні / Г. Білоус // Економіка України. – 2000. – №2. – С. 34-40.
57. Білоусова Л. І. Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислового підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 „Економіка, організація і управління підприємствами” / Л.І. Білоусова. – К., 2006. – 20 с.
58. Благодєтєлєва-Вовк С. Л. Система оцінки економічної ефективності діяльності промислових підприємств на основі застосування критерію якості (на прикладі машинобудування): Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / С.Л. Благодєтєлєва-Вовк. – Черкаси, 1999. – 170 с. – (Черкаський інженерно- технологічний інститут.).
59. Бланк И. А. Управление инвестициями предприятия / Бланк И. А. – К., 2003. – 480 с.
60. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента / Бланк И. А. – К., 1999. – 1102 с.
61. Бобир Н.І. Прогресивна техніка і технологія машинобудування, приладобудування і зварювального виробництва / Бобир Н.І. – К., Національний технічний ун-т України "Київський політехнічний ін-т", 1998. – 440 с.
62. Богдан Данилишин переконаний: саме інновації, трансфер технологій та професійність безумовно є і… [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.
63. Богиня Д. Структурна перебудова економіки і проблема інвестицій / Д. Богиня, П. Волошинський // Економіка України. – 1997. – №12. – С. 46 – 50.
64. Бодюк А. В. Інновації технологічних перетворень виробництва / Бодюк А.В. – К.: 1995. – 88 с.
65. Бодюк А. В. Методологічні й практичні аспекти статистики інноваційно-технічної діяльності / А. В. Бодюк // Статистика України. – 2000. – №3. – С. 45-48.
66. Бойко Р. В. Економічні методи оцінки інноваційних рішень (на прикладі підприємств машинобудування): Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Технологічний ун-т Поділля. – Хмельницький, 2000. – 183 с.
67. Білько О.В. Моделювання інвестиційного потенціалу антикризових рішень в електроенергетиці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.03.02 „Економіко-математичне моделювання” / О.В. Білько. – Київ, 2001. – 19 с.
68. Бойчук В. М. Інвестиційний механізм конкурентоспроможності підприємств транспортного машинобудування: Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / В.М. Бойчук. – Запоріжжя, 2005. – 177 с. – (Гуманітарний університет "Запорізький інститут державного та муніципального управління).
69. Большаков А. С. Современный менеджмент: теория и практика / Большаков А. С., Михайлов В. И. – СПб: Питер, 2000. – 416 с.
70. Бондаренко А. Ф. Джерела фінансування інноваційного бізнесу / А. Ф. Бондаренко // Фінанси України. – 1998. – № 10. – С. 39-42.
71. Бондаренко С. Г. Основи технології машинобудування / Бондаренко С. Г. - Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 500 с.
72. Борщ Л. В. Економічні засади та інноваційні технології формування й використання лідерського потенціалу: Дис... канд. екон. наук: 08.00.03 / Л.В.Борщ. – К., 2007. – 220 с. – (Науково-дослідний економічний інститут).
73. Business Angel Venture [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ba-venture.de
74. Босак А. О. Комунікації в системі менеджменту: суть та види / А. О. Босак // Вісник НУ “Львівська політехніка”: Менеджмент та підприємництво і Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – Львів. – 2005. – Випуск №547. – С.12-21.
75. Бочаров В.В. Финансовое моделирование / Бочаров В.В. – СПб: Питер, 2000. – 208 с.
76. Брославский Л. И. Правовое обеспечение качества продукции в промышленно развитых странах / Л. И. Брославский // Стандарты и качество. – №5. - 1991. – 137 с.
77. Бубенко П.Т. Проблеми та протиріччя інноваційного розвиту країни [Електронний ресурс] / П.Т.Бубенко. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.
78. Буднік М. М. Адаптація промислових підприємств до ринкових умов господарювання: Автореф. дис… канд. екон. наук.: 08.06.01. / Харківський державний економічний університет. – Харків, 2002 – 19 с.
79. Бургин М.С. Деятельностные аспекты научной теории / М.С. Бургин, В.И. Кузнєцов // Рациональность, рассуждение, коммуникация. – 1987. – №2.– С. 126–141.
80. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Бусел В. Т. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. – 386, 1087 с.
81. Бэрэнс В. Руководство по оценке эффективности инвестиций: Пер. с англ. / Бэрэнс В., Хавранек П. М. – М.: АОЗТ “Интерэксперт”, ИНФРА - М, 1995. – 528 с.
82. Вакалюк В. А. Регулювання інноваційного розвитку регіону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.03 „Організація управління, планування і регулювання економікою” / В.А. Вакалюк. – Харків, 2006. – 20 с. – (Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна).
83. Валдайцев С. В. Управление инновационным бизнесом / Валдайцев С. В. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 343с.
84. Venture Capital - Business Exchange [Електронний ресурс]. – Режим доступу: bx.businessweek.com/venture-capital/
85. Варшавский А. Е. Научно-технический процесс в моделях экономического развития. / Варшавский А. Е. – М.: Финансы и статистика, 1984. – С.42.
86. Василенко В. О. Інноваційний менеджмент / Василенко В. О., Шматьго В. Г. – К.: ЦУЛ, 2005. – 440с.
87. Василенко В. О. Стратегічне управління / Василенко В. О., Ткаченко Т. І. – К.: ЦУЛ, 2003. – 165 с.
88. Васильков В. Г. Організація виробництва / Васильков В. Г. – К.: Знання, 2003. – 230 с.
89. Васюренко О. Шляхи розвитку кредитного забезпечення інноваційної діяльності / О. Васюренко, І. Пасічник // Економіка України. – 2000. – № 2. – С.23-28.
90. Верба В.А. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства / В.А. Верба, І.В. Новикова // Проблеми науки. – 2003. – №4. – С. 22.
91. Верников Г. Основные принципы выбора прикладного программного обеспечения для построения корпоративной информационной системы [Електронний ресурс] / Г. Верников. – Режим доступу: http:// www.cfin.ru/vernikov/kias/choice.shtml
92. Venture 2010 // www.venture.ch
93. Виноградский С. Б. Синтез гибкой системы принятия решений / С. Б. Виноградский, С. И. Левицкий, С. В. Литвиненко // Вісник Донецького університету. Серія: Економічні науки. – 2000. – Випуск 1. – С. 46-50.
94. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы : Пер. с англ. / Виссема Х. - М.: Инфра – М, 1996. – 241 с.
95. Виступ заступника Міністра економіки України Валерія Мунтіяна на Міжнародному форумі «Трансфер технологій» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua
96. Витлинский В. Сделать важный шаг / В. Витлинский // Деловая Украина. – 1995. - №19-20. – С.3.
97. Виханський О. С.Стратегическое управление / Виханський О. С. - М.: Гардарика, 1998. – С. 24-39.
98. Вівчар О. Й. Оцінка рівня ефективності та ризику в умовах активізування інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства / Вівчар О. Й., Мельник Л. І. // Вісник НУ “Львівська політехніка”: Логістика. – 2004. – Випуск №499. – С. 151-158.
99. Вітлінський В. В та ін. Економічний ризик: ігрові моделі / Вітлінський В. В та ін. – К.: КНЕУ, 2002. – 446 с.
100. Вітлінський В. В. Аналіз та моделювання ризику проектів / Вітлінський В. В. – К.: КДЕУ, 1995. – 17 с.
101. Вітлінський В. В. Економічний ризик і методи його вимірювання / Вітлінський В. В., Наконечний С. І., Шарапов О. Д – К.: ІЗМН, 1996. – 400 с.
102. Вітлінський В. В. Ризик у менеджменті / Вітлінський В. В., Наконечний С. І. – К.: ТОВ “Борисфен - М”, 1996. – 336 с.
103. Власова Л. Информационные технологии в корпоративном управлении [Електронний ресурс] / Л.Власова. – Режим доступу: http://www.akdi.ru/avt-upr/INF_TEH/soft3.htm
104. Вовчак І. С. Автоматизовані системи менеджменту: основні положення, методичні рекомендації по проектуванню та впровадженню / Вовчак І. С. – Тернопіль: СМП “Астон”. – 146 с.
105. Вовчак І. С. Інформаційні системи та комп’ютерні технології в менеджменті / Вовчак І. С. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 354 с.
106. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Водачек Л., Водачкова О. – М.: Экономика, 1989. – 167 с.
107. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии: диагностика и организация: Монография / Водачек Л., Водачкова О. – Луганск: Видавництво СУНУ, 2000. – 315 с.
108. Водічев В. А. Автоматизовані системи управління робочими рухами верстатів для підвищення ефективності технологічних процесів металообробки: Дис... д-ра техн. наук: 05.13.07 / В.А. Водічев. – Одеса, 2005. – 356 с. - (Одеський національний політехнічний університет).
109. Волков О. І. Інноваційний розвиток промисловості України / О. І. Волков, М. П. Денисенко. – К. : КНТ, 2006. – 648с.
110. Володін С. А. Інноваційний розвиток аграрної науки / Володін С. А. – К. : МАУП, 2006. – 400с.
111. Вольский А. Инновационный фактор обеспечения устойчивого экономического развития / А. Вольский // Вопросы экономики. – 1999.-№ 1. – С. 4-12.
112. Воронкова А. Е. Управлінські рішення у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства: організаційний аспект: Монографія / Воронкова А. Е., Калюжна Н. Г., Отенко В. І. - Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. – Х. : ВД "ІНЖЕК", 2008. — 512 c.
113. Воронюк Є. Охрана промышленной собственности: наблюдения в пути / Є. Воронюк // Наука и технологии. – 1994. – № 33. – С. 16.
114. Всеукраїнський конкурс інноваційних технологій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ip.poltava.ua
115. WPI 2005-2006 Undergraduate Catalog [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.wpi.edii/Pubs/Catalogs/Ugrad/Current/ wpiugradcat0506.pdf
116. Гавриленко В. А. Теория и методика экономического анализа производственно-хозяйственной деятельности промышленных предприятий / Гавриленко В. А. – Донецк.: ГГУ ИЕПНАН Украины, 1998. – С. 12 – 16.
117. Гаврилюк О. Методи регулювання діяльності іноземних інвесторів у країнах-реципієнтах / О. Гаврилюк // Економіка України. – 2000. – №3. – С.79 – 80.
118. Гаврилюк С. П. Вплив факторів і конкурентних переваг на інвестиційну привабливість інновацій та роль стратегічного планування для конкурентоспроможності бізнесу технологій / С. П. Гаврилюк // Маркетинг в Україні – 2000. – № 4. – С. 9-11.
119. Гаврись Я. Стратегії розвитку підприємств стосовно викликів глобалізації / Я. Гаврись, Л. Сулковскі // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник НУ “Львівська політехніка”. – 2002. – Випуск №457. – С. 138 – 146.
120. Галиця І. Комерціалізація інтелектуальної власності та прикладних наукових досліджень / І. Галиця // Економіка України. – 2001. – № 2. – С. 63- 67.
121. Гальчинський А. Україна: наука та інноваційний розвиток / Гальчинський А., Геєць В., Семиноженко В. – К., 1997. – 66 с.
122. Гаташ В. Національні особливості полювання за технологіями / В. Гаташ // Дзеркало тижня. – 2001 р. – №42. – С.12 - 13.
123. Геєць В. Від кризи до росту. Концепції довгострокової політики та економічного співробітництва України: Методичні рекомендації / Геєць В., Степанкова Т., Кваснюк Б. та інші. – К.: НАН України. Інститут економіки, 1995. – 88 с.
124. Геєць В. М. Перспективи економіки світу, окремих регіонів і країн протягом третього тисячоліття / В.М. Геєць, С.А. Буковинський // Фінанси України. – 1997. – №3. – С.11 – 12.
125. Геєць В.М. Cтратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: В 3 т. / За ред. акад. НАН України В.М.Геєця, акад. НАН України В.П.Семиноженка, чл..-кор.НАН України Б.Є.Кваснюка. – К.: Фенікс, 2007 р.
126. Георгіаді Н. Г. Інтегровані системи управління економічним розвитком машинобудівних підприємств: Монографія / Георгіаді Н. Г. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 336 с.
127. Георгіаді Н. Г. Формування систем менеджменту на засадах функціонального підходу: Дис… канд. екон. наук: 08.06.02. / Н.Г.Георгіаді. – Львів, 1999. – 190 с. – (Державний університет «Львівська політехніка»).
128. Герасимчук В. Г. Економіка та організація виробництва / Герасимчук В. Г. - К.: Знання, 2007. – С.45–64.
129. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність / Герасимчук В.Г. - К : Вища школа, 1995. – С. 66–75.
130. Герасимчук М. Проблеми інвестиційної та інноваційної політики України / М. Герасимчук // Економіка України. – 1997. - №8. – С.94 – 95.
131. Герасимчук М. Структурно-інвестиційна політика / Герасимчук М., Борисенко З., Задорожна О. – К.: ІЕ НАН України, 1996. – 139с.
132. Гитин А. Деятельность европейских промышленных ТНК в ЦВЕ и СНГ / А. Гитин // МЭ и МО. – 2006. - №9. – С. 41-42.
133. Гитман Л. Дж. Основы инвестирования / Гитман Л. Дж., Джонк М. Д. – М.: Дело, 1997. – 1008 с.
134. Глазунов А.Т. Педагогические исследования: содержание, организация, обработка результатов / Глазунов А.Т. – М.: Издательский центр АПО, 2003. – 41 с.
135. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития / Глазьев С.Ю. — М.: Владар, 1993. – 315 с.
136. Гліненко Л. К. Технологія інженерного проектування: структурний синтез технічних та біотехнічних систем / Гліненко Л. К., Смердов А. А. – Львів. – Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 388 с.
137. Гліненко Л. К. Технологія товарних інновацій на пізніх етапах життєвого циклу товару / Л. К. Гліненко // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Випуск № 526. Логістика. – Львів, 2005. – С. 33-39.
138. Гліненко Л.К. Моделювання евристичних задач проектуванняю / Гліненко Л.К., Смердов А.А., Вибойщик О.М. – Львів: телемаркет, 1986. – 247 с.
139. Гліненко Л.К. Технологія інженерного проектування: структурний синтез технічних та біотехнічних систем / Гліненко Л.К., Смердов А.А. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 388 с.
140. Глушенко В. В. Разработка управленческого решения. Прогнозирование – планирование. Теория проектирования экспериментов / Глушенко В. В., Глущенко И. И. – Железнодорожний: ТОО НПЦ «Крилья», 1997. – 400 с.
141. Говгаленко В. Международный салон изобретений как площадка для трансфера технологий [Електронний ресурс] / В. Говгаленко. – Режим доступу: http://www.podrobnosti.biz/article/79
142. Гойко А. Ф. Ефективність інвестування реконструкції і технічного переоснащення діючих підприємств / А.Ф. Гойко // Збірник наукових праць: Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. – К.: КДТУБА, 1998. – Випуск №4. – С. 64-74.
143. Гойко А. Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації / Гойко А. Ф. – К.: ВІРА – Р, 1999. – 320 с.
144. Головацкая Н. Невещественные формы национального богатства: Содержание и проблемы экономической оценки / Н. Головацкая, С. Лазуренко, Е. Федоровская // Вопросы экономики. – 1993. – №5. – С. 19.
145. Головач Л. Г. Регулирование инновационных процессов в регионе / Головач Л. Г., Краюхин Г. А., Шайбакова Л. Ф. - Под ред. Краюхина Г. А. СПб ГИЭА СПб. 1997. – 154 с.
146. Головко В. Українська економіка у 2000 році / В. Головко // Економіка України. – 2001. – № 2. – С. 32–42.
147. Гончаренко С.У. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі / Гончаренко С.У. – Київ: Вища школа, 2003. – 323 с.
148. Гончаренко Т.П. Управління науково-технічним потенціалом промислового підприємства в умовах глобальної конкуренції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.02 „Економіка та управління науково-технічним прогресом” / Т. П. Гончаренко. – Суми, 2006. – 20 с.
149. Гончаров В.В поисках совершенного управления: для высшего управленческого персонала / Гончаров В. – М.: МП “Сувенир”, 1993. – 488с.
150. Гончарук А.Я. Концепція та стратегічні напрями легалізації діяльності малих і середніх підприємств / А.Я. Гончарук // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України: Зб. наук. пр. – Львів: ІРД НАНУ. – 2003. – Вип.5 (ХLIII). Ч.І. – С. 308- 317.
151. Гончарук А.Я. Підходи до типологізації неофіційної економічної діяльності та злочинності / А.Я. Гончарук // Збірник наукових праць. – Тернопіль: Тернопільська академія народного господарства. – 2002. Випуск 2. – С. 66-70.
152. Гончарук А.Я. Теоретичні аспекти формування нелегальної економіки / Гончарук А. Я. // Збірник наукових праць: Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2002. – Вип.2 (6).Ч.4. – С. 101-109.
153. Горбаль Н. І. Стратегії розвитку підприємства / Н.І. Горбаль, О.Є. Шандрівська // Вісник НУ “Львівська політехніка”: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2003. – Випуск №457. – С.3 – 10.
154. Горбатюк О. Інформаційна безпека / О. Горбатюк // Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1/ Редкол.: ...С. В.Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – С. 696.
155. Горбунов А. Р. Управление финансовыми потоками и организация финансовых служб предприятий, региональных администраций и банков / Горбунов А. Р. – М.: Издательская фирма «Анкил», 2000. – 224 с.
156. Горник В.Г. Інвестиційно-інноваційний розвиток промисловості / Горник В. Г., Дацій Н. В. – К. : Видавництво НАДУ, 2005. – 200 с.
157. Грабарь М.И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы / Грабарь М.И. – М: Педагогика, 1977. – 136 с.
158. Грабовецький Б.Є. Економічне прогнозування / Грабовецький Б.Є. – К.: ЦНЛ, 2003. – 188с.
159. Граничина О.А. Статистические методы психолого-педагогических исследований / Граничина О.А. - СПб: Издательство РГПУ им. А.И. Герцена, 2002. – 48 с.
160. Гринев В. Инновационний менеджмент / Гринев В. – К.: МАУП, 2000.– 148 с.
161. Гриньов А.В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства / А. В. Гриньов // Проблеми науки. – 2003. – №12. – С. 12-17.
162. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління / Гриньов А.В. – Х. : ВД "ІНЖЕК", 2003. – 305с.
163. Гриньова В.М. Організація виробництва: Підручник / Гриньова В. М., Салун М. М. – К.: Знання, 2009. - 582 с.
164. Грищенко С. І. Інноваційний менеджмент як інструмент побудови інноваційної економіки / С.І. Грищенко // Маркетинг в Україні – 2000. – № 4. – С.15-17.
165. Гріфін Р. Основи менеджменту / Гріфін Р., Яцура В. – Львів.: БаК. – 2001. – 605 с.
166. Громов Г. Національні інформаційні ресурси: проблеми промислової експлуатації / Громов Г. – М.: Наука, 1985. – 240 с.
167. Гронська Н. С. Ієрархія інноваційних систем / Н. С. Гронська // Вісник НУ “Львівська політехніка”: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – Львів, 2000. – Випуск № 405. – С.415–420
168. Губанов С. Опыт и сложности перехода к наукоемкой экономике / С. Губанов // Экономист. – 1995. – № 12. – С.15–16.
169. Гужва В. М. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі / Гужва В. М., Постевой А. Г. – К.: КНЕУ, 1999. – 164 с.
170. Гужва Г. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах / Гужва Г. М. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с.
171. Гулько Л. Г. Управління собівартістю нових видів продукції в процесі їх виробничого освоєння (на прикладі машинобудування): Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Л.Г. Гулько. – Хмельницький, 2002. – 222 с. – (Технологічний університет Поділля.).
172. Гурська О. А. Важелі та стимули формування інвестиційних ресурсів у промисловості: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.01 / Гурська О. А. - НАНУ ІПРЕЕД. – Одеса, 2000. – 5 с.
173. Гусев В. Страна бирок и фантазеров / В. Гусев // Зеркало недели. – 1998. – №4. – С.12.
174. Дагаєв А.А. Механізми венчурного (ризикового) фінансування: світовий досвід і перспективи розвитку / А.А.Дагаєв // Менеджмент в Росії і за кордоном. – 1998. – №1. – С. 12–15.
175. Дайкер Д. Прямі іноземні інвестиції та технологічний трансфер у пострадянських країнах / Дайкер Д. – К. : К.І.С., 2003. – 202 с.
176. Дзюба П.В. Трансферне ціноутворення у фінансовій системі