ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ (НА ПРИКЛАДІ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ)

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬ-НОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ»

На правах рукопису

ГРЕБЕНЮК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 338.246(477):004

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
(НА ПРИКЛАДІ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ)

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник
Микитенко Вікторія Володимирівна
доктор економічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ
Список умовних скорочень ………………………………………………
ВСТУП ………………………………………………………………........ 4
5

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОСТІ .

15
1.1 Понятійно-категоріальний апарат теорій економіки та управління національним господарством і забезпечення економічної безпеки у про-мисловості ……………………………….…………………………..…….....

15
1.2 Технології управління забезпечення економічної безпеки за цільо-вими функціями формування інформаційного потенціалу ……………
29
1.3 Концептуальні засади формування, нарощення і використання ін-формаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки промислово-сті ………………………………………………………………..……….

45
Висновки до розділу 1 …………………………………...……………… 53

РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА МАСШТАБІВ РОЗВИНЕНОСТІ ІНФОРМАЦІЙ-НОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ЙОГО МІСЦЕ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ …………...

60
2.1 Аналіз сучасних технологій управління формуванням і викорис-танням інформаційного потенціалу національної промисловості ……..…
60
2.2 Оцінювання ефективності реалізації суб’єктами управління функ-цій щодо забезпечення економічної безпеки у промисловості України ...
76
2.3 Економічні проблеми та перешкоди на шляху формування і раці-онального використання інформаційного потенціалу промисловості …....
96
Висновки до розділу 2 ………………………………………………...… 112

РОЗДІЛ 3
УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ, НАРОЩЕННЯМ ТА ВИКОРИ-СТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ …...........

118
3.1 Розроблення моделей управління формуванням, нарощенням та використання інформаційного потенціалу економічної безпеки ……….....
118
3.2 Технологія управління розвитком інформаційного потенціалу економічної безпеки національної промисловості …………………………
139
3.3 Побудова інституційної матриці за функціоналами інформаційно-го потенціалу реального сектору економіки …………………………….
152
Висновки до розділу 3 ………………………………………………..……… 164

ВИСНОВКИ …………………………..………………………………………
169

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………..…………...
ДОДАТКИ ………………………………………………..…………………...
178
202

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВВП валовий внутрішній продукт
ВДВ валова додана вартість
ЕБ економічна безпека
ЕУЗЕБ ефективність управління забезпечення економічної безпеки
ІЗЕБ інформаційне забезпечення економічної безпеки
ІЗПУСЕБ інформаційне забезпечення управління системою економічної безпеки
ІЕПП інформаційна ефективність промислової продукції
ІЄПП інформаційна ємність промислової продукції
ІПЗЕБ інформаційний потенціал забезпечення економічної безпеки
НГ національне господарство
ОВЗ основні виробничі засоби
РЕЗЕБ рівень ефективності управління забезпечення економічної безпеки
РПК регіональний промисловий комплекс
СУЗЕБ система управління забезпечення економічної безпеки
СУРСПП система управління розвитком стратегічного потенціалу про-мисловості
СПФІПЗЕБ підсистема формування інформаційного потенціалу забезпе-чення економічної безпеки
УЗЕБ управління забезпечення економічної безпеки

ВСТУП

Актуальність теми. Ключовим фактором забезпечення надійності фун-кціонування системи економічної безпеки (ЕБ) будь-якої держави, у тому числі України, є необхідність розширення масштабів її інформаційного потенціалу. Це завдання стало одним із найскладніших у сучасній теорії державотворення в цілому та економіці й управлінні національним господарством зокрема. В умо-вах посилення загроз надійності функціонування національної економіки та на-гальної необхідності регенерації системних ознак реального сектору особливе місце посідає вивчення проблематики формування інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки (ІПЗЕБ) у промисловості.
Актуальним напрямом проведення досліджень щодо визначення обсягів і форм імовірнісної трансформації резервів, ресурсів і можливостей системно-універсального функціонування, до складу яких включено й інформаційний по-тенціал є формалізація місії та уточнення цільових завдань функціонування на-ціональної інформаційної системи; обґрунтування доцільності створення інфо-рмаційного центру сукупності зі сформованою в Україні базою патентної інфо-рмації та прогресивних технологічних розробок; формування об’єктивної сис-теми оцінювання-прогнозування масштабів розвиненості ІПЗЕБ промисловості України. Крім того, існує нагальна потреба удосконалення понятійно-категоріального апарату теорії економіки та управління національним господар-ством і управління забезпечення економічної безпеки (УЗЕБ); класифікації бага-тофункціональних залежностей головних і другорядних чинників впливу на іні-ціювання процесів формування дієвої системи макросистемної еволюції держа-ви, за якою ймовірним стає набуття останньою системних ознак сталого розвит-ку; побудови алгоритмів розроблення оптимальних для України моделей реалі-зації політики промислового зростання та реструктуризації реального сектору держави, що досліджуються за наслідками формування, нарощення і викорис-тання інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки у промис-ловості.
Теоретичним і прикладним аспектам вирішення багатогранних проблем формування, нарощення та використання інформаційного потенціалу забезпе-чення ЕБ присвячені праці видатних українських та зарубіжних учених, зокрема Алимова О., Амоші О., Барканова В., Бауліної Т., Бистрякова І., Блауг М., Геє-ця В., Демешок О., Захаріна С., Ібатулліна Ш., Корецького М., Кузьміна О., Ла-донько Л., Микитенко В., Паламарчука М., Пека М., Степаненка А., Хвесика М., Хлобистова Є., Чумаченка М., Шкарлета С. та інших. Проте, віддаючи належне теоретичній і практичній цінності попередніх наукових здобутків, існує гостра потреба у системному дослідженні проблем забезпечення інформаційного поте-нціалу в системі економічної безпеки.
Недостатній ступінь розроблення теоретико-методичних підходів до розв’язання завдань з управління розвитком ІПЗЕБ у промисловості, з іншого боку, та важливість результатів такого дослідження з метою соціально-економічного зростання в країні, з другого, свідчать про необхідність подаль-шого системного дослідження визначеної наукової проблематики. Саме цим зумовлений вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність для теорії еконо-міки та управління національним господарством.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема ди-сертації пов’язана з комплексними науковими дослідженнями Державної уста-нови «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Націона-льної академії наук України», зокрема темами: II-2-12(8) «Формування системи оцінювання потенціалу сталого розвитку України» (номер державної реєстрації 0111U010578), у межах якої дисертантом розроблено й обґрунтовано склад трирівневої системи відносних показників, за якою виконано ідентифікацію ма-сштабів розвиненості інформаційного потенціалу забезпечення економічної без-пеки у промисловості на основі єдиного критерію оцінки за 2008–2011 рр.; II-1-11(1) «Формування стратегічного потенціалу сталого розвитку» (номер держа-вної реєстрації 0111U000324), що виконувалася в рамках Цільової програми наукових досліджень Відділення економіки НАН України «Україна ХХІ ст.: стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку на 2007–2011 рр.», де автором розроблено, обґрунтовано та здійснено дослідно-експериментальну перевірку адекватності методичних підходів до ідентифікації масштабів розви-неності ІПЗЕБ української промисловості та оцінку рівня його використання з урахуванням ефективності управління забезпеченням економічної безпеки, а також Ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук України, а саме з темами: II-1-07(91) «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегій інвестиційно-інноваційного розвитку Украї-ни» (номер державної реєстрації 0107U004762), у межах якої розроблено адек-ватну реальним соціально-економічним і виробничо-господарським процесам концептуальні положення щодо забезпечення ЕБ промисловості України на за-садах формування і реалізації адаптивних технологій забезпечення інформацій-ної безпеки і теоретико-методологічні підходи до оцінювання її рівня у промис-ловості; III-15-09(100) «Інституціоналізація інноваційно-інвестиційної трансфо-рмації економіки регіонів» (номер державної реєстрації 0108U009957), у межах якої дисертантом визначено сутність і напрями активізації процесів формуван-ня, нарощення та раціонального використання інформаційного потенціалу за-безпечення економічної безпеки у контексті сучасних суспільно-економічних трансформацій.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроб-лення та обґрунтування теоретико-методичних засад формування, нарощення і використання інформаційного потенціалу національної промисловості та прак-тичних рекомендацій щодо їхнього застосування для забезпечення її ЕБ. Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання:
- розкрити проблеми та особливості управління розвитком стратегіч-ного потенціалу і формування, нарощення й використання інформаційного по-тенціалу забезпечення економічної безпеки у промисловості;
- удосконалити базові положення теорії економіки та управління на-ціональним господарством через доповнення їх понятійно-категоріальним апа-ратом структурно-інформаційної теорії систем та забезпечення інформаційної безпеки;
- сформувати основні елементи та запропонувати склад технології управління формування, нарощення та використання ІПЗЕБ у промисловості;
- розробити концептуальні засади управління розвитком інформацій-ного потенціалу з використанням принципів об’єктно-цільового і структурно-інформаційного підходу до надійності складних систем та положень визначення вимог до рівня релевантності економічної інформації в Україні;
- визначити принципи побудови підсистеми формування інформацій-ного потенціалу забезпечення економічної безпеки (СПФІПЗЕБ) у промислово-сті з деталізацією методичних і прикладних аспектів оцінки-прогнозування ма-сштабів розвиненості інформаційного потенціалу забезпечення економічної без-пеки, інформаційної ємності та ефективності випуску промислової продукції;
- обґрунтувати і визначити економічні умови та чинники інтенсифіка-ції процесів формування інформаційного потенціалу промисловості для вдос-коналення процедур оцінювання-прогнозування рівня масштабів розвиненості інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки на прикладі про-мисловості України;
- оцінити щільність зв’язку різноспрямованих факторів впливу на ма-сштаби розвиненості ІПЗЕБ і на основі побудованих модельних рішень розро-бити методичні рекомендації щодо визначення оптимізаційного складу важелів та механізмів реалізації стратегії управління розвитком інформаційного потен-ціалу промисловості України;
- визначити економічну сутність показників, на яких базуватиметься обчислення параметрів інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки, розробити алгоритми їхнього розрахунку, за якими здійснити діагнос-тику стійкості промисловості України до загроз і ризиків із оцінкою результати-вності сучасної інформаційно-методичної системи.
Головна гіпотеза дисертаційної роботи ґрунтується на тезі, що ефективне управління розвитком інформаційного потенціалу промисловості в умовах на-рощення загроз світової фінансової кризи може забезпечити досягнення достат-нього рівня економічної безпеки не лише в межах реального сектору економіки, що спричинить перехід національного господарства від індустріального до постіндустріального (інформаційного) етапу розвитку. Таким чином система економічної безпеки промисловості напряму залежить від об’єктивності та діє-вості сформованого в її межах інформаційного потенціалу, що буде обґрунто-вано детальним опрацюванням і за рахунок залучення інформаційно-методичного забезпечення активізації промислового зростання.
Об’єктом дослідження є процес управління розвитком стратегічного потенціалу забезпечення економічної безпеки у промисловості України.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні основи формування інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки у промисловості України в умовах ресурсних обмежень для досягнення резистен-тності реального сектору до загроз і ризиків.
Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертацій-ної роботи є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних і закордон-них учених з проблем стратегічного потенціалу, ЕБ, законодавчі та нормативні акти України. Вирішення окреслених у дисертаційній роботі завдань здійснюва-лось з використанням широкого спектру загальнонаукових (аналізу, синтезу, наукової абстракції, причинно-наслідкових зв’язків, порівняння), міждисциплі-нарних, спеціальних і прикладних методів, зокрема: порівняльний – для аналізу управління розвитком інформаційного потенціалу; історичний і логічний – для дослідження варіативних компонент, що входять до складу ІПЗЕБ промислово-сті; кластерний – для прогнозу на основі системи відносних показників; компле-ксної оцінки та факторний – для зниження багатовимірності простору викорис-товуваних змінних при побудові системи агрегованих показників і факторів впливу на процеси ІПЗЕБ промисловості; кореляційний та регресійний – для верифікації модельних вирішень; найменших квадратів – для побудови трендів економічного розвитку регіональних промислових комплексів (РПК) за резуль-татами розроблення кваліметричного інструментарію ідентифікації масштабів розвиненості ІПЗЕБ у промисловості.
Інформаційною базою дослідження є матеріали Державної служби ста-тистики України, інформація Комітетів Верховної Ради України, відповідних міністерств і відомств України, результати обстеження галузей і виробництв на-ціональної промисловості, а також дані річних звітів, інформаційних та аналіти-чних бюлетенів міжнародних організацій, неурядових інституцій, ресурси Інте-рнет, економічних оглядів, періодичних видань тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні та об-ґрунтуванні теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо ви-рішення нагального науково-прикладного завдання – побудови дієвої системи управління формуванням, нарощенням та використанням ІПЗЕБ у промислово-сті України, що убезпечує збалансоване її функціонування і генерує властивості реального сектору економіки держави до сталого розвитку в умовах ресурсних обмежень. Найсуттєвішими теоретичними, методичними і прикладними резуль-татами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок дисертанта, є наступні:
уперше:
- побудовано підсистему формування ІПЗЕБ (СПФІПЗЕБ) у промис-ловості, розвиток і функціонування якої відтворено за п’ятнадцятьма етапами комплексного урахування принципів об’єктно-цільового і структурно-інформаційного підходу до деталізації методичних і прикладних аспектів іден-тифікації масштабів розвиненості ІПЗЕБ, адаптації положень структурно-функціонального аналізу об’єктів докладання зусиль, прогнозування інформа-ційних резервів і можливостей реального сектору економіки України;
удосконалено:
- науково-методичний підхід до оцінювання-прогнозування масшта-бів розвиненості ІПЗЕБ, розроблений за моделями ідентифікації показників ін-вестиційного, інноваційного та управлінського потенціалів з урахуванням рівня ефективності УЗЕБ у промисловості, обчислення відносних показників опера-ційних витрат на інформатизацію та управління маркетингом, інформаційних можливостей реального сектору, інформаційно-управлінської ефективності та прогнозно-аналітичної оцінки макроекономічних показників;
- технологію реалізації управління формуванням, нарощенням та ви-користанням ІПЗЕБ, з використанням методів, засобів та інструментарію цілео-рієнтованого усунення сприйнятливості промисловості до внутрішніх ризиків і загроз збалансованому її розвитку; системно-універсальних регуляторів, дія яких забезпечує освоєння інформаційних ресурсів, залучення внутрішніх резер-вів, створення та використання новітніх комунікаційних можливостей забезпе-чення надійності функціонування за пріоритетами сталого розвитку і результа-тивності реалізації заходів на основі об’єктивної цінності інформації;
- систему показників ( абсолютних, відносних і узагальненого інтег-рального) ідентифікації масштабів розвиненості ІПЗЕБ промисловості, що фор-малізовано за єдиним критерієм оцінки, а саме обґрунтовано їхню економічну сутність та доведено придатність для застосування, за комплексами функціона-льних залежностей інформаційної ємності та ефективності випуску промислової продукції з урахуванням рівня ефективності УЗЕБ розроблено методи розраху-нку показників, а їхні порогові значення дали змогу визначити заходи щодо на-буття промисловістю ознак системно-універсального функціонування;
- організаційно-економічний підхід до розроблення та реалізації стра-тегії формування, нарощення і використання ІПЗЕБ, який, на відміну від існую-чих, спирається на методологічні положення структурно-інформаційної теорії надійності систем, системного аналізу змісту функцій і повноважень суб’єктів управління сталим розвитком, за наслідками реалізації шести етапів якої імовір-ним є коригування виробничо-господарської діяльності пріоритетних на певно-му життєвому етапі промисловості, галузей та окремих РПК;
набули подальшого розвитку:
- понятійно-категоріальний апарат теорії економіки та управління на-ціональним господарством, а саме тлумачення поняття інформаційний потен-ціал забезпечення економічної безпеки промисловості, як сукупності інформа-ційних ресурсів, резервів, можливостей, що забезпечують не лише врівноваже-ність реального сектору економіки до різноспрямованих загроз, але й побудову реального сектору економіки інформаційного типу;
- базові концептуальні засади формування, нарощення та раціональ-ного використання ІПЗЕБ національної промисловості, що, на відміну від існу-ючих, розроблена у замкненому циклі вибору системно-універсальних компо-нент за шістьма етапами застосування теоретико-методологічних підходів до ідентифікації та освоєння інформаційних, інвестиційних, інноваційних, інтелек-туальних і технологічно-методичних резервів, ресурсів і можливостей реально-го сектору, на основі яких визначено оптимальні умови досягнення достатнього рівня його ЕБ;
- інституційні принципи реструктуризації системи державного управ-ління реальним сектором економіки, розширення яких здійснено при оптиміза-ції положень Х-інституційної матриці шляхом інкорпорації Держаного агентст-ва з питань інноваційної політики та формування інформаційного потенціалу та механізму реалізації дії регуляторів і важелів впливу існуючих інституцій: Дер-жавних агентств України з питань науки, інновацій та інформатизації, інвестицій та управління інноваційними проектами, Бюро патентної інформації, Державної служби статистики України;
- сутність організаційно-економічних важелів впливу на усунення зо-внішніх загроз і внутрішніх ризиків, потенційних небезпек ЕБ промисловості, до яких залучено системоутворюючі, ресурсно-функціональні та когнітивно-інформаційні регулятори, засоби їхнього отримання, відбору, трансформації, нагромадження і трансляції, що стали основою для побудови лінійки ранжуван-ня за фактором масштаби розвиненості ІПЗЕБ промисловості на чотирьох рів-нях.
Практичне значення одержаних результатів. Запровадження у прак-тику науково-методичних положень, висновків і рекомендацій дисертаційної роботи сприяє дослідженню і прогнозуванню загального стану інформаційної та економічної безпеки в наслідок побудови адекватної реальним соціально-економічним та виробничо-господарським процесам нової архітектури системи формування інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки промисловості в межах реального сектору економіки України.
Наукові положення та прикладні результати дисертації отримали прак-тичне застосування, а саме: при розробці комплексних фундаментальних дослі-джень Державної установи «Інститут економіки природокористування та стало-го розвитку Національної академії наук України» (довідка № 01-11/295 від 05.12.2012 р.), Ради по вивченню продуктивних сил України Національної ака-демії наук України відповідно до планів наукових робіт (довідка № 01-11/684 від 26.11.2010 р.), методичні підходи до оцінювання та прогнозування інфор-маційного потенціалу забезпечення економічної безпеки – суб’єктами управлін-ня Асоціації ТЕК України при розробленні Стратегії забезпечення її економічної безпеки до 2020 р. (довідка № 257-2/3 від 21.12.2011 р.); практичні рекоменда-ції з діагностики інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки промислового виробництва – суб’єктами АТ «Украгропромкомплекс» у ході розроблення цільової Програми реалізації інноваційно-інвестиційної моделі ро-звитку (довідка № 217- 22/1 від 13.12.2011 р.); методичні підходи до об’єктивізації процедур оцінювання загального стану енергозбереження науко-во-впроваджувальним виробничим підприємством «Електромеханіка» (довідка № 38/1 від 07.04.2011 р.).
Результати теоретичного і прикладного характеру впроваджено у навча-льний процес Вінницького національного аграрного університету (ВНАУ) Міні-стерства аграрної політики та продовольства України при викладанні дисциплі-ни «Економічна кібернетика» (довідка ВНАУ від 06.04.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною нау-ковою працею та містить авторські розробки щодо забезпечення інформаційно-го потенціалу економічної безпеки промисловості України. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержано автором особис-то.
Апробація результатів дисертації. Наукові положення та результати дисертації доповідалися на восьми міжнародних науково-практичних конфере-нціях, зокрема: «Стратегія економічного розвитку харчової промисловості і за-безпечення продовольчої безпеки країни» (м. Одеса, 2012 р.); «Програми соціа-льно-економічної реабілітації інвалідів у системі інформатизації процесів забез-печення економічної безпеки у промисловості» (м. Київ, 2012 р.); «Пріоритети науково-технічного розвитку: проблеми та механізми впровадження» (м. Київ, 2012 р.); «Український соціум: наука, освіта, виробництво» (м. Київ, 2012 р.); «Україна – Чехія – ЄС: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Херсон, 2011 р.); «Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграцій-них процесів» (м. Київ, 2010 р.); «Сучасні проблеми розвитку фінансової сфери України» (м. Херсон, 2010 р.); «Сучасна інформаційна Україна: інформатика, економіка, філософія» (м. Донецьк, 2009 р.).
Публікації. Основні результати та висновки дисертації опубліковано у 20 наукових працях загальним обсягом 10,04 друк. арк., з яких особисто автору належать 6,79 друк. арк., з них 3 колективних наукових монографій, 6 статей у наукових фахових виданнях, 6 – у матеріалах наукових конференцій, 5 – в ін-ших наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Пов-ний обсяг дисертації становить 219 стор. комп’ютерного тексту, у тому числі 14 рисунків і 37 таблиць, з яких 11 займають всю площу сторінки. Список викори-станих джерел із 200 найменувань викладено на 24 стор., 5 додатків – на 17 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації розв’язано важливе науково-прикладне завдання щодо формування та використання інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки національної промисловості. Реалізація пропозицій здійснена з використанням базових положень структурно-інформаційної теорії надійності систем та об’єктно-цільового підходу до визначення масштабів розвиненості інформаційного потенціалу, що є структурною компонентою СП промисловості. Наведено нові науково обґрунтовані розробки щодо вирішення проблем формування, нарощення, трансформації ІПЗЕБ у промисловості, які можуть бути застосовані з метою упровадження теоретико-методологічних основ забезпечення стійкості / резистентності реального сектору до загроз інформаційного типу та деструктивних змін у зовнішньому середовищі її функціонування. За найсуттєвішими теоретичними, методологічними і практичними результатами зроблено такі висновки:
1. Доведено, що поставлене у дисертації завдання щодо формування ІПЗЕБ промисловості та визначення структури витрат на інформатизацію з метою забезпечення достатніх масштабів його розвиненості залишається недостатньо дослідженим у такій галузі науки, як економіка та управління національним господарством. З огляду на зазначене, сформульовано й розвинуто базові положення теорії управління розвитком СП та ІПЗЕБ у промисловості України. Їх реалізовано з використанням і реалізацією базових положень авторських концептуальних засад формування, нарощення і використання ІПЗЕБ, які розглядають його як сукупність системно пов’язаних між собою складових елементів, тобто підоб’єктів: інвестиційного потенціалу, що спрямовується на формування і повне освоєння відповідних операційних витрат на комп’ютеризацію, модернізацію та інформатизацію виробничо-господарської і технологічної діяльності суб’єктів господарювання; інноваційного потенціалу промисловості; системи показників інформаційної ефективності промислової продукції (ІЕПП) та інформаційної ємності промислової продукції (ІЄПП); управлінського потенціалу промислового виробництва.
2. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат теорії економіки та управління національним господарством у сфері раціоналізації інноваційно-інформаційних вкладень у розвиток системи забезпечення економічної безпеки держави і оптимізації технологій управління формуванням, нарощенням та використанням інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки у промисловості. Розкрито взаємозв’язок, визначено структуру і зміст, проблемну орієнтацію та ролеву семантику системно-універсальних категорій:
інформаційний потенціал забезпечення економічної безпеки промисловості, яку визнано сукупністю інформаційних ресурсів, системно-універсальних резервів та інформаційно-методичних можливостей, що забезпечують не лише врівноваженість функціонування промисловості та її резистентність до екзо- та ендогенних загроз, але й дозволять генерувати процеси щодо побудови сучасної економіки інформаційного типу в Україні за рахунок набуття реальним сектором системних ознак до сталого розвитку;
технології управління формуванням, нарощенням та використання інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки – як адекватного реальним виробничо-господарським і соціально-економічним процесам комплексу методів, засобів та інструментарію цілеорієнтованого усунення сприйнятливості реального сектору до внутрішніх ризиків і загроз збалансованому розвитку за рахунок повного освоєння інформаційних ресурсів, залучення внутрішніх резервів, створення та використання новітніх комунікаційних можливостей суб’єктів стратегічного управління розвитком промисловості в контексті досягнення надійності її функціонування у відповідності до поставлених стратегією сталого розвитку пріоритетів із узгодженими бізнес-цілей та адекватним прийняттям і реалізацією контрзаходів за результатами отримання інформації об’єктивної цінності.
3. Визначено основні макроекономічні показники розвитку промисловості з використанням методу кореляційно-регресійного аналізу, щільність та вагомість їхнього впливу на результативні ознаки інноваційного потенціалу. Урахування в ідентифікаційних модельних вирішеннях найбільш значимих регресорів (у складі показників інвестиційного, інноваційного, управлінського потенціалів, ефективності управління забезпечення економічної безпеки та розвиненості ІПЗЕБ) дало змогу здійснити об’єктивний аналіз та прогнозно-аналітичну оцінку масштабів розвиненості ІПЗЕБ у промисловості України. Виконано факторний аналіз сучасних економічних умов та організаційно-економічних чинників інтенсифікації процесів формування, нарощення та використання ІПЗЕБ у контексті зосередження зусиль на забезпеченні збалансованого розвитку промисловості та її резистентності до загроз. Це дозволило отримати:
а) критерії обґрунтування пріоритетності певної моделі управління розвитком інформаційного потенціалу в умовах ресурсних обмежень;
б) значення щільності взаємозв’язків і відносин між елементами системи забезпечення економічної безпеки, що убезпечило розроблення й визначення складу технологій управління формуванням, нарощенням та використанням інформаційного потенціалу;
в) визначення вихідної бази макроекономічних показників для формалізації інструментарію системно-комплексної оцінки інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки;
г) характеристики цільових функціоналів і засобів активізації інноваційно-інформаційних та процесів реструктуризації промисловості;
д) системно-універсальні ознаки важелів коригування промислової політики за визначеними орієнтирами імовірності зростання масштабів інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки.
4. Розроблено положення і побудовано концептуальні засади формування, нарощення та використання інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки національної промисловості. Здійснено науково-концептуальні обґрунтування щодо постанови проблем формування, нарощення і використання інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки національної промисловості. За результатами проведених досліджень можна стверджено:
інформаційний потенціал забезпечення економічної безпеки відтворює дійсність у певний період функціонування промисловості та її системи управління забезпеченням економічної безпеки, де при залученні стратегічного потенціалу та локалізації зусиль у системно-універсальній сфері діяльності об’єктивуються трансформаційні зміни, які дають змогу ефективно і в повному обсязі здійснити освоєння:
а) інвестиційних ресурсів, ціллю використання яких є оновлення й використання сучасного програмно-апаратного і інформаційно-методичного забезпечення;
б) інформаційних ресурсів реального сектору економіки, як одної з основних складових формування інформаційного потенціалу;
в) розподіл інвестиційних ресурсів, що спрямовані на формування інформаційних, з метою забезпечення алокаційної ефективності функціонування промисловості при одночасній активізації процесів із мінімізації витрат на нарощення інтелектуального капіталу, пошуку й раціонального використання інтелектуальних ресурсів, генерування і залучення наявних резервів в контексті досягнення високої ефективності існуючої системи управління забезпечення економічної безпеки і формування високотехнологічного промислового виробництва інформаційного типу.
5. Запропоновано за використання принципів системно-комплексного й синергетичного підходів до групування процесів із ідентифікації параметрів розвиненості інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки використовувати положення структурно-інформаційної теорії надійності систем при управлінні формування, нарощення та використання інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки у промисловості. Доведено, що їхня апробація на засадах реалізації принципів об’єктно-цільового підходу дозволяє суб’єктам управління у сфері забезпечення економічної безпеки: сконцентрувати зусилля задля вирішення конкретних завдань по формуванню, нарощенню і використанню інформаційного потенціалу; досягти означених результатів щодо зниження загроз рівню економічної безпеки та підвищити результативність функціонування самої підсистеми – тобто, підсистеми формування інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки.
6. Враховуючи важливість реалізації функції контролювання для управління реальним сектором економіки України, здійснено комплексний аналіз масштабів розвиненості інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки національної промисловості на засадах обчислення інтегральних параметрів, побудованих на вимірах абсолютних показників її діяльності –
а) операційної діяльності національної промисловості;
б) витрат на інформатизацію промисловості;
в) витрати на маркетинг та витрат на програмне забезпечення та обчислювальну техніку.
Таким чином, здійснивши аналіз результатів операційної діяльності національної промисловості, можна зробити висновок про відносну неефективність фінансової складової розвитку системи забезпечення економічної безпеки промисловості.
Так, встановлено наступне: до 2008 р. – середньорічне зростання обсягу реалізованої промислової продукції наближалось до 30,0% (в 2007 р. – 29,9 % та в 2008 р. – 28,8 %) 2009 р. відбувся спад на 12,0 %, однак 2010 р. спостерігалось зростання досліджуваного показника на 32,0 %. З'ясовано, що частина операційних витрат на обчислювальну техніку в сукупних витратах на інформатизацію промислового виробництва стабільно зменшувалась – 49,1% (417,7 млн грн) у 2005 р. до 34,4% (476,3 млн грн) – 2011 р., що в середньостроковому періоді може призвести до погіршення ситуації з інформаційним потенціалом забезпеченням економічної безпеки у промисловості.
7. Здійснено формалізацію алгоритму побудови підсистеми формування інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки у промисловості. Реалізацію структурно-логічної схеми останнього проведено за п’ятьма етапами реалізації комплексного урахування принципів об’єктно-цільового та структурно-інформаційного підходу стосовно розробки методичних і прикладних засад оцінювання та прогнозування обсягу розвиненості інформаційного потенціалу, визначення параметрів інформаційної ємності та інформаційної ефективності випуску промислової продукції, прогнозування необхідного обсягу інформаційних і функціональних ресурсів промисловості України.
8. Виконано співвідносний аналіз обсягів випуску промислової продукції у 2005 – 2011 рр. та інноваційних витрат, часток витрат на придбання прогресивних технологій для промислового виробництва, що дозволило зробити висновки про високий позитивний кореляційний зв’язок між цими показниками. Доведено, що проведені системні дослідження економічної сутності сукупних інформаційних можливостей та обґрунтування етапів (шести) формування інформаційного потенціалу свідчать про щільних зв'язок між кількістю, результативністю залучення інформаційних чинників в межах системи управління промисловістю і ефективністю провадження процесів щодо оптимізації управління формування, нарощення та використання інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки; на основі проведених розрахунків визначено частку витрат на інформатизацію, при якій даний процес набуде ефективності у розмірі 30,0 %.
9. Доведено, що існує прямий і щільний зв'язок між показниками ефективності управління забезпечення економічної безпеки у промисловості України та масштабами розвиненості її інформаційного потенціалу, вагомість впливу останнього обчислено за побудованим рядом експериментальних показників ідентифікації інформаційного потенціалу.
Встановлено, що у 2011 р. за результатами здійснення розрахунків в межах ідентифікації параметрів інформаційного потенціалу, можливість формалізації кількісного його значення об’єктивізується за використання наступних узагальнених інтегральних показників:
а) ефективності управління забезпечення економічної безпеки;
б) інвестиційного потенціалу;
в) інноваційного та управлінського потенціалів (з урахуванням коефіцієнтів вагомості їхнього впливу,
г) темпів розвиненості інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки, які визначено за коефіцієнтами кореляції найвагоміших регресорів в якості незалежних змінних на залежну).
10. Запропоновано п’яти етапна послідовність побудови, становлення та розвитку інституціонального механізму керуванням інформаційного потенціалу національної промисловості шляхом інкорпорації субструктури державного управління розвитком потенціалів системно-універсального функціонування до Держінвестпроекту, і як наслідок – побудову/ створення нового управлінського суб’єкту – Державного агентства з питань інноваційної політики та формування інформаційного потенціалу України.
За використання принципів функціонування Х-інституційної матриці розбудови сучасних систем державного управління у дослідженні розроблено структуру агентства, а також визначено зміст цільових функцій та пріоритетних завдань. При цьому, встановлено першорядні цілі його діяльності як загалом, так і окремих підрозділів, мету функціонування та засоби реалізації дії в умовах ресурсних обмежень.
11. Розроблено порогові значення показників, що характеризують ІПЗЕБ на основі комплексів модельних вирішень і функціональних залежностей інформаційної ємності та ефективності випуску промислової продукції з урахуванням рівня ефективності управління забезпечення економічної безпеки промисловості.
Таким чином, за результатами дослідження дисертантом, враховуючи граничні значення кожного показника, пропонується управління розвитком інформаційного потенціалу задля забезпечення достатнього рівня економічної безпеки промисловості України.
12. Здійснене ранжування виробничо-господарських систем за чотирма групами: порогові значення показника низького, помірного, середнього та високого рівня розвинутості інформаційного потенціалу забезпечення інформаційної безпеки промисловості України. Таким чином, порогові значення узагальненого інтегрального показника масштабів розвинутості інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки визначаються в граничних межах від 0,5 до 4,5.
13. Запропоновано концепцію створення Державного агентства з питань інформаційної політики та формування інформаційного потенціалу, основними цілями якого представлено: участь у реалізації проектів і програм з покращення інформаційного потенціалу промисловості на всіх рівнях; участь у розробці нової інформаційної сфери економічного життя держави; збір та обробка економічної інформації; аналіз достовірності інформації; розроблення стандартів, тестів та перевірки програм сприяння, вимірювання та перевірки потенціалу в області інформаційних систем і послуг. Розроблено його структуру по підрозділам з завданнями, мету діяльності, принципи та фактори ефективності діяльності.
Основні наукові результати дають підстави автору запропонувати практичні та методичні рекомендації для органів виконавчої влади різного рівня, міністерств, відомств і керівників підприємств, зокрема, а також – для системи підготовки / перепідготовки керівних кадрів реального сектору економіки України щодо:
а) формалізації сприятливих умов щодо формування та нарощення прийнятного стану інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки національної промисловості в умовах ресурсних обмежень;
б) використання мультирівневої системи порівняльних показників задля оцінювання-прогнозування інформаційного потенціалу забезпечення економічної безпеки промисловості, що формалізовано за єдиним критерієм оцінки;
в) використання змісту та економічної сутності системи відносних вимірів, за якими розроблено методичний підхід до оцінювання-прогнозування інформаційного потенціалу для побудови дієвої системи макроекономічного регулювання масштабів розвиненості стратегічного потенціалу промисловості за рахунок нарощення і раціонального використання/ освоєння її інформаційних ресурсів, резервів і можливостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Економічний енциклопедичний словник: у 2 т. / [С. В. Мочерний, Я. С. Ларіна, О. А. Устенко, С. І. Юрій] / за ред. С. В. Мочерного. – Л.: Світ, 2006. Т.2. – 2006 – 574 с.
2. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» № 537-V від 09.01.2007
3. Положення: НД ТЗІ 1.1-003-99 Термінологія в галузі захисту інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу.
4. Партико З. В. Інститут журналістики – матеріали лекційного курсу [Електронний ресурс] / З. В. Партико. Режим доступу:
http://journlib. univ.kiev.ua/index.php?act= article&article =1180/.
5. Алимов О. М. Стратегічний потенціал – сукупні можливості національної економіки по досягненню цілей збалансованого розвитку / О. М. Алимов, В. В. Микитенко // Продуктивні сили України: наук. теорет. економ. журн. К.: – РВПС України НАН України. – 2006. – № 1. – С. 135–151.
6. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення: [монографія] / [О. М.Алимов, А. І. Даниленко, В. В. Микитенко, В. М. Трегобчук та ін.]; під ред. акад. НАН України С. І. Пиріжкова, акад. УААН В. М. Трегобчука. – К: Об’єднаний ін-т економіки НАН України, 2005. – 540 с.
7. Економічна безпека держави та інформаційно-технологічні аспекти її забезпечення: [монографія] / [Д. А. Андріїв, О. О. Веклич, В. В Микитенко. та ін.]; під заг. ред. Г. К. Вороновського, І. В. Недіна. – К.: НТТУ «КПІ» МОН України; Знання України, 2005. – 664 с.
8. Микитенко В. В. Феноменологічні альтернативи економічного зростання України: [монографія]: у 2 т. / Б. М. Данилишин, В. В. Микитенко. // – К.: РВПС України НАН України; Т. 1. – 2008. ЗАТ Нічлава, 2008. – 336 с.
9. Данилишин Б. М. Макросистемна еволюція української економіки: у 2 т. / Б. М. Данилишин, В. В. Микитенко. – К.: РВПС України НАН України, Т. 2. – 2008 ЗАТ Нічлава, 2008. – 210 с.
10. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку: [монографія] / [Ю. В. Кіндзерский, В. В. Микитенко, М. М. Якубовський та ін. ]; за ред. канд. екон. наук Ю. В. Кінзерского; НАН України; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. – К., 2009. – 928 с.
11. Хвесик М.А. Антикризове управління економічною безпекою в умовах викликів фінансово-економічної глобалізації (державний і регіональний виміри): [монографія]/ [М.А. Хвесик, А.В. Степаненко, О.М. Ральчук, Й.М. Дорош ]; НАН України, РВПС України. — Донецьк: Юго-Восток, 2010. – 324 с.
12. Центр Разумкова [ Електронний ресурс ]. Режим доступу:
http://www.razumkov.org.ua
13. Богданович. В. Ю. Теоретические основы анализа проблем национальной безопасности государства в военной сфере: [монография] / Богданович. В. Ю – К.: Основа, 2006. – 296 с.
14. Теоретико-методологічні засади забезпечення національної безпеки держави у її визначальних сферах: [монографія] / [В. Ю. Богданович, А. І. Семенченко, Ю. В. Єгоров, О. О. Бортник, В. А. Муха ]. – К.: Кий, 2007. – 370 с.
15. Шкарлет С. М. Економічна безпека – інноваційний аспект: [монографія] / С. М. Шкарлет. // – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2007. – 436 с.
16. Ситник Г.П. Національна безпека України крізь призму регіоналізму та глобалізму / Г. П. Ситник // Вісник УАДУ. – 2002.- №4. – С. 32–39.
17. Семенченко А. І. Системний аналіз ефективності витрат на оборону держави / А. І. Семенченко // Актуальні проблеми державного управління : Зб. наук. пр. ДРІДУ НАДУ. – 2006. - № 2 (24). – С. 135–141.
18. Ситник Г.П. Принципові основи методології розробки оптимальної стратегії національної безпеки / Г.П. Ситник // Управління сучасним містом. – 2004. - № 2. – С. 34–48.
19. Ситник Г.П. Державний суверенітет та державні інтереси в контексті забезпечення національної безпеки / Г. П. Ситник // Актуальні питання внутрішньої політики. – 2004. – №1. – С.95–102.
20. Шнипко О. С. Економічна безпека ієрархічних багаторівневих систем: регіональний аспект / О. С. Шнипко. – К.: Ґенеза, 2006. – 288 с.
21. Чукаєва І. К. Глобальна енергетична безпека та місце України в її забезпеченні / І К. Чукаєва // Економіка та право: наук. журн. / ІЕПД НАН України. – 2009. – № 3(25). – С. 101–106.
22. Барканов В. І. Ресурсно-функціональне та інформаційно-методичне забезпечення прогнозно-аналітичної оцінки інвестиційних можливостей промисловості [Електронний ресурс] / В. І. Барканов// Проблеми системного підходу в економіці: електрон. наук. фах. вид.]. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2010_2/Barkanov_210.htm.
23. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України: [монографія] / [Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Міщенко, Я. В. та ін.]. – К.: РВПС України, 1999. –716 с.
24. Барканов В.І. Прогрес і системні новації в теорії управління національним господарством / В. І. Барканов, О. О. Демешок // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції: «Україна – Чехія – ЄС: сучасний стан та перспективи». Вип. 5. – Херсон, ХНТУ МОН України, Вишемирський В. С., 2008. – С. 37–42.
25. Александрова В. П. Програмно-цільові методи управління технологічним розвитком виробництва / В. П. Александрова // Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку. – К.: Ін-т економ. прогноз. НАН України, 2002. – С. 75–120.
26. Амоша А. И. Каноны рынка и законы экономики / А. И. Амоша, Е. Т. Иванов. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. Кн. 2: Процесс производства. 1999. – 518 с.
27. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом» № 2343-XI вiд 14.05.1992
28. Захарін С.В. Оцінка ефективності використання основних фондів / С.В.Захарін / Технологічна модернізація промисловості України: [монографія] / [за ред. д.е.н., проф. Л.І.Федулової]. – К.: Ін-т екон. прогнозув., 2008. – С. 235-265.
29. Тимощик Л. П. Види реструктуризації та доцільність їх застосування для вирішення проблем розвитку металургійних підприємств України / Л. П. Тимощик // Державний інформаційний бюлетень “Про приватизацію”. – 2004. –№ 10. – С.27–31.
30. Ладонько Л. С. Економічне прогнозування та розробка політики макроекономічного регулювання загальноекономічного прискорення у промисловості України / Л. С. Ладонько, О. О. Демешок // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції: «Україна – Польща – ЄС: сучасний стан та перспективи», Ополє. – Херсон: ХНТУ МОН України, Вишемирський В. С., 2009.– С. 299–317.
31. Стратегия структурной перестройки промышленности / [А. Н. Алымов, Н. П. Гончарова, М. К. Михно и др.] отв. ред. акад. НАНУ А. Н. Алымов. – К.: Ин-т экономики НАН Украины, 2001. – 195с.
32. Динамизм развития производственного потенциала / [А. Н. Алымов, Н. П. Гончарова, В. И. Емченко, и др.] – К.: Ин-т экономики НАН Украины, 2003. – 204с.
33. Микитенко В. В. Корегування економічної політики держави в умовах транснаціоналізації світової економіки / В. В. Микитенко // Вісник економічної науки України. – 2008. – № 2 (14). –С. 110–117.
34. Тельнов Ю.Ф. Реинжиниринг бизнес-процессов. Компонентная методология / Ю. Ф. Тельнов . – [2-е изд., перераб. и доп.] — М.: Финансы и статистика, 2004. – 320 с.
35. Барканов В. І. Прогрес і системні новації в теорії управління національним господарством / В. І. Барканов, О. О. Демешок // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції: «Україна – Чехія – ЄС: сучасний стан та перспективи». Вип. 5. – Херсон: ХНТУ МОН України, Вишемирський В. С., 2008. – С. 37–42.
36. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / [Хвесик М.А., Бандур С.І., Корецький М.Х. та ін.]; за заг. ред. В.М. Гейця та ін., РВПС України НАНУ. – К.: НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с.
37. Царенко О. В. Методологічні аспекти формування конкурентних переваг галузі / О. В. Царенко // Інвестиції : практика та досвід. – 2009. – № 3.–С. 40–44.
38. Гребенюк О. В. Визначення рівня тіньової економіки в контексті формування і розвитку системи інформаційної безпеки України / О. В. Гребенюк // Економіка промисловості. – 2010. – №.1 (49) – С. 68–71.
39. Пампуро В. И. Структурная информационная теория надёжности систем: [монография] / В. И. Пампуро; – отв. ред. Счастливый Г. Г.; Ин-т электродинамики НАН Украины. – К.: Наукова думка, 1999. – 328 с.
40. Микитенко В. В. Економічна безпека промисловості: цільовий функціонал та технології управління:: [монографія] / В. В. Микитенко, О. О. Демешок; за наук. ред. д.е.н., проф. Микитенко В. В. – К.: ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», МНТУ ім. академіка Юрія Бугая МОНмолодьспорту України, 2012. – 650 с.
41. Гребенюк О. В. Концепція формування, нарощення та використання інформаційного потенціалу національної промисловості / О. В. Гребенюк // Стратегія економічного розвитку харчової промисловості та забезпечення продовольчої безпеки України: зб. матеріалів Міжнар. наук-практ. конф. – О.: Одес. націон. акад. харч. технологій, 2012. – 169–171 с.
42. Гребенюк О. В. Ідентифікація параметрів інформаційного потенціалу в контексті удосконалення технологій забезпечення економічної безпеки у промисловості / О. В.Гребенюк // Український соціум: наука–освіта–виробництво: зб. наук. пр. – К.: МНТУ ім. акад. Ю. Бугая, Асоціація «АТЕКУ», 2012. – С.80–85.
43. Гребенюк О. В. Управління розвитком трудового потенціалу України: [монографія] / [Барканов В.І., Гребенюк О.В., Микитенко В.В. та ін.]. – Херсон: ПП «Вишемирський В. С.», 2010. – 372 с.
44. Гребенюк О. В. Формування потенціалу соціально-економічних та організаційних змін: [монографія] / за заг. ред. І. А. Ігратьєвої, В. В. Микитенко. – К.: ПП «Вишемирський В. С.», 2010. – 694 с.
45. Гребенюк О.В. Визначення специфічних функцій забезпечення інформаційної безпеки України задля убезпечення захисту національних економічних інтересів / О. В. Гребенюк // Збірник Матеріалів міжнародної науково-практичної конференції „Украина – Чехия – ЕС: современное состояние и перспективы развития”. – Прага-Херсон: ХНТУ МОН Украины, Вишемирський В. С., 2011. – С. 20–24.
46. Ігнатьєва І. А. Стратегічний менеджмент:: [монографія] / В. В. Мартиненко., І. А. Ігнатьєва. – К.: Каравелла, 2006. – 320 с.
47. Микитенко В. В. Діагностика стратегічного потенціалу промисловості / В. В.Микитенко, І. А. Ігнатьєва // Вісник економічної науки України.– 2005. – № 2 (8). – С. 77–81.
48. Ігнатьєва І. А. Науково-методологічні основи проектування стратегічного потенціалу промисловості / В. В. Микитенко, І. А. Ігнатьєва // Механізм збалансованого розвитку промислового потенціалу: зб. наук. пр. / ред. кол.: акад. НАНУ О. М. Алимов (відп. ред.) [та ін.] НАН України, Об’єднаний ін-т економіки НАНУ.– К.: 2005. – С. 9–20.
49. Захарін C. В. Економічна безпека національної економіки: інвестиційно-інноваційний аспект: [монографія] / І.М.Грищенко, М.П.Денисенко, С.В.Захарін, за ред. член-кор. НАПН України І. М. Грищенка. – Донецьк: ДонНТУ, 2012. – 430 c.
50. Захарін С. В. Податкове адміністрування як елемент підтримки фінансової безпеки держави / С.В.Захарін, Н.В.Чаленко // Економіка і управління. – 2012. – № 2. – С. 79–85.
51. Ніколаєнко С. Національна інноваційна система України: формування та проблеми реалізації / С. Ніколаєнко // Інтелектуальна власність. – 2007. – № 6. С. 13–19.
52. Економічна безпека в Україні: держави, фірми, особи: [монографія] / [І. І. Кульчицький, Я. М. Малик, Н. Й. Реверчук, С. К. Реверчук] під ред. С. К. Реверчука. – Л.: ЛФМАУП, 2001. – 192 с.
53. Семенченко А. І. Методологія стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки України: [монографія] / А. І. Семенченко. – К.: Вид-во НАДУ, 2008. – 428 с.
54. Захарін С. В. Інвестиційне забезпечення інноваційно-технологічної діяльності у промисловості України: структурний аналіз, посткризові виклики, перспективи державної підтримки / С.В.Захарін // Економічний вісник університету. – 2011. – № 16/2. – С. 99–105.
55. Потенціал України та його реалізація // Аналітичний звіт «Розбудова спроможності до аналізу соціально-економічних результатів і потенціалу в Україні»: у 2 т.– К.: Міжнар. центр перспектив. досліджень. – 2009. Т. 2. – 2009. – 110 с.
56. Захарін С. В. Особливості інвестування високотехнологічних виробництв в Україні / С. В.Захарін // Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів: [монографія] у 2 т. – за ред. акад. НАН України В.М.Гейця, академіка АПН України А.А.Мазаракі. – К.: КНТЕУ, 2008. Т. 2. – 2008. – С.160–178.
57. Указ Президента України „Про Стратегію національної безпеки України” № 105/2007 від 12 лютого 2007 року
58. Бауліна Т. В. Інтелектуальний капітал як каталізатор інвестиційної привабливості підприємств / Т. В. Бауліна // Інвестиції: практика та досвід: наук.-практ. журнал / [гол. ред. Б. М. Данилишин]. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – №4. – С. 4–7.
59. Приходько С. В. Ресурсно-функціональні чинники інтенсифікації процесів збалансованого розвитку цільових підсистем СЗЕБ у промисловості / С. В. Приходько // Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Україна – Чехія – ЄС: сучасний стан і перспективи». – Прага; Херсон: Вишемирський В. С., 2008. – С. 79–87.
60. Царенко О. В. Конкурентні переваги легкої промисловості регіонів України: методологія формування, теорія та практика: [монографія] / О. В. Царенко. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2009. – 504 с.
61. Алимов О. М. Просторово-часовий ресурс трансформації української економіки / О. М. Алимов, В. В. Микитенко // Продуктивні сили України: наук. теорем. Економ. журн. – К.: РВПС України НАН України, 2009. – № 2 (006). – С. 5–20.
62. Варналій З. С. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації: [монографія] / З. С. Варналій. – К., 2006. – 362 с.
63. Микитенко В. В. Техногенна та енергетична безпека – настійна необхідність економічного зростання України / В. В. Микитенко // Уголь Украины. – 2005. – № 2. – С. 5–10.
64. Домарєв В.В. Порядок здійснення захисту інформації на об’єктах інформаційної діяльності підприємства [ Електронний ресурс ] Домарєв В.В. .– режим доступу:
http://www.security.ukrnet.
65. Цимбалюк В. І. Інформаційна безпека підприємницької діяльності: визначення сутності та змісту поняття за умов входження України до інформаційного суспільства (глобальні кіберцивілізації) / В. І. Цимбалюк // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 3. – C. 88–91.
66. Шкарлет С. М. Роль і місце категорії «економічна безпека» у глобальній моделі національної безпеки держави / С. М. Шкарлет // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - №8. – С. 107–116.
67. Братель О. В. Поняття та зміст доктрини інформаційної безпеки / О. В. Братель // Право України. – 2006. – № 5. – С.36–40.
68. Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її профілактики / О. М. Бандурка // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності. – Х.: Націон. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2000. – С. 15.
69. Гуцалюк М. Інформаційна безпека України: нові загрози / М. Гуцалюк // Бизнес и безопасность. – 2003. – № 5. – C. 2–3.
70. Горбатюк О. М. Сучасний стан та проблеми інформаційної безпеки України на рубежі століть / О. М. Горбатюк // Вісник Київського університету ім. Т.Шевченка. – 1999. – Вип. 14.– C. 46–48.– Міжнародні відносини.
71. Чубарук Т. Проблеми законодавчого забезпечення інформаційної безпеки в Україні / Т. Чубарук // Право України: наук.-практ. журн. – 2007 . – № 9 . – С. 67 – 69.
72. Гуцалюк М. Інформаційна безпека у сучасному суспільстві / М. Гуцалюк //Право України. – 2005. – № 7. – С.71–73.
73. ISI Essential Science Indicators [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://esi.isiknowledge.com.
74. Соціогуманітарний простір і розвиток продуктивних сил України: методологічні аспекти визначення взаємодії / [за ред. чл.-кор. УААН, д.е.н., проф., заслуж. діяча науки і техніки України М.А. Хвесика]; РВПС України НАН України. – К.: РВПС України НАН України, 2009. – 120 с.
75. Бауліна Т. В. Аналіз наслідків реалізації політики інтелектуалізації соціально-економічного розвитку держави / Т. В. Бауліна // Україна: аспекти праці: наук.-економ. та сусп.-політ. журн. / [гол. ред. О. Варецька]. – К.: НДІ праці та зайнятості населення М-ва праці та соціальної політики України; НАН України,– 2009. - № 8. – С. 39 – 45.
76. Дорогунцов С. И. Устойчивость развития эколого-экономического потенциала Украины и ее регионов / С. И. Дорогунцов, А. Н. Федорищева // Экономика Украины. – 1998. – № 7. – С. 4 – 17.
77. Алимов О. М. Методологічні підходи з обґрунтування і прогнозування прогресивних технологічних систем у промисловості /О. М. Алимов, В. В. Микитенко // Економіка промисловості. – 2003. – № 4 (22). – С.48 – 57.
78. Каноны и законы рынка: [монография] / А. И. Амоша, Е. Т. Иванов, Н. Д. Прокопенко, С. Е. Иванов / Кн.8. Экономическое проектирование: НАН Украины, Ин-т эконом. промыш. – Донецк, 2005. – 548 с.
79. Микитенко В. В. Технології управління забезпеченням економічної безпеки виробничо-економічних систем / В. В.Микитенко, О. О. Демешок // Стратегія розвитку України: економіка, соціологія, право: наук. журн. –/ [гол. ред. О. П. Степанов]. – К.: НАУ, 2009. Вип. 3–4. – С. 158–169.
80. Микитенко Д. О. Управління інноваційним потенціалом – ключова детермінанта збалансованого розвитку економічної системи / Д. О Микитенко, М. О. Чупріна // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.: в 3 т.– Д.: Наці. гірнич. у-т МОН України, 2009. – Т. 3. – 2009. – С. 114–115.
81. Гребенюк О. В. Система реагування на загрози інформаційній безпеці держави в умовах нарощення загроз світової фінансової кризи / О. В. Гребенюк, В. Ю. Припотень // Стратегія розвитку України: економіка, соціологія, право: Науковий журнал. – Вип. 3 – 4 / Головний редактор. О. П. Степанов. – К.: НАУ, 2009. – 723 с. – С. 158–169.
82. Быстряков И. К. Экономическая безопасность: оценка и управление пространством развития хозяйственных систем / И. К. Быстряков // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. / НАН України РВПС України. – К., 2004. – 248 с.
83. Шаблій О. І. Математичні методи в соціально-економічній географії. / О. І. Шаблій . – Л.: Світ, 1996. – 304 с.
84. Бауліна Т. В. Добір критеріїв та системи показників для оцінювання/прогнозування потенціалів системно-універсального функціонування національного господарства / Т. В. Бауліна, Г. Г. Кузьменко // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. / [гол. ред. А. Покотілов]. – Д.: ДНУ МОН України, 2009. – С. 1371–1388.
85. Царенко О. В. Конкурентні переваги легкої промисловості регіонів України: методологія формування, теорія та практика: [монографія] / О. В. Царенко – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2009. – 504 с.
86. Mansfield E. Innovation in the USA: A Change in the Economic Climate is Required /Mansfield E.// Science and Public Policy. – 1980. – June. – P.161–174.
87. Закон України «Про державну службу» № 3724-XII від 16.12.93.
88. Шкарлет С. М. Роль і місце категорії «економічна безпека» у глобальній моделі національної безпеки держави / С. М. Шкарлет // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №8. – С. 107–116.
89. Шкарлет С. М. Практична реалізація функціонально-вартісного управління потенціалом економічної безпеки підприємства у контексті використання засад його інноваційної політики / С. М. Шкарлет // Сіверянський літопис. – 2007. – №1. – С. 17 –178.
90. Барканов В. І. Тенденції відтворювальних процесів в економіці України: [монографія] / В. І. Барканов, Б. М. Данилишин. – К.: РВПС України НАНУ, 2002. – 203 с.
91. The Other Path: The Invisible Revolution in the Third World. /Soto, Hernando De// Harpercollins, 1989.
92. Офіційний сайт Міжнародного валютного фонду [ Електронний ресурс].– Режим доступу:
http://www.imf.org/.
93. Мунтіян В. І. Теоретичні засади економічної безпеки / В. І. Мунтіян // Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: матеріали круглого столу, (1 листоп. 2000 р.) / [відп. ред. С. І. Пирожков, Б. В. Губський, А. І. Сухоруков.] – К.: Національний інститут українсько-російських відносин при Раді національної безпеки i оборони України, 2001. – С. 121.
94. Ситник Г. П. Система державного управління національною безпекою: аналіз чинників / Г. П. Ситник // Управління сучасним містом. – К.: НАДУ, 2003. - №7-9. – С. 8 – 14.
95. Peck M. J., Scherer F M. The Weapons Acquisition Process; An Economic Analysts, Division of Research, Graduate School of Business Administration / M. J.Peck, F M.Scherer // Harvard University. Cambridge, Mass. 1972. – Р. 32 – 43.
96. Наука та інноваційна діяльність.: статистичний збірник / Державна служба статистики України. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичний центр держкомстату України»,2011. – 282 с.
97. Ляшенко О. М. Забезпечення соціально-економічної безпеки в умовах глобалізації / О. М. Ляшенко // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – Т.:– 2007. – № 5. – С. 357–359.
98. Микитенко В. В. Траєкторії ендогенного зростання: пріоритети і вектора макроекономічної динаміки / В. В. Микитенко // Україна – Чехія – ЄС: сучасний стан і перспективи: зб. матеріалів між нар. наук.–практ. конф. Вип. 4. – Херсон, ХНТУ МОН України, Вишемирський В. С., 2008. – С. 37–52.
99. Алимов О. М. Стра