ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ СПИРТОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

На правах рукопису

Лановська Галина Іванівна
УДК 330.341.1:663.5

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ СПИРТОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Т.А. Говорушко,
д.е.н., професор

КИЇВ 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА 10
1.1. Генезис поняття інноваційної політики підприємства 10
1.2. Типи і складові інноваційної політики підприємства 26
1.3. Методичні підходи до оцінки ступеня сформованості інноваційної політики підприємства 42
Висновок до розділу 1 64
РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СПИРТОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 67
2.1. Розвиток спиртової промисловості з огляду на формування інноваційної політики 67
2.2. Моніторинг інноваційних змін спиртової промисловості 88
2.3. Дослідження ступеня сформованості інноваційної політики підприємств спиртової промисловості 101
Висновок до розділу 2 124
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ 128
3.1. Процес формування інноваційної політики підприємства та систематизація взаємодії її складових 128
3.2. Методичні підходи до інтегральної оцінки ступеня сформованості інноваційної політики підприємств спиртової промисловості 144
3.3. Методичні підходи до визначення типу інноваційної політики підприємств спиртової промисловості 160
Висновок до розділу 3 172
ВИСНОВКИ 176
ДОДАТКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 208

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Одним із найважливіших завдань розвитку економіки України є всебічно обґрунтована та практично забезпечена політика інноваційного розвитку промисловості. Створення конкурентоспроможного промислового комплексу, здатного в умовах інтеграції та глобалізації розв’язати основні завдання соціально-економічного розвитку можливо тільки за умов переходу промисловості на інноваційний тип розвитку. Формування інноваційної економіки потребує розробки нової ідеології, що орієнтується на нововведення, і пронизує все суспільство. На сучасному конкурентному ринку боротьба йде не за володіння ресурсами, матеріальними цінностями, а за здатність до нововведень та всебічного оновлення. Перспективний розвиток інновацій на підприємстві потребує розробки і впровадження відповідної інноваційної політики, що має формуватися на основі стратегічних цілей та вирішенні тактичних завдань щодо подальшого розвитку підприємства.
Дослідження питань щодо створення новацій та впровадження їх у виробництво, перехід підприємств на шлях інноваційного економічного зростання в останні десятиріччя стали предметом особливої уваги як зарубіжних, так і вітчизняних економістів. Різні аспекти формування інноваційної політики підприємства відображалися у дослідженнях багатьох зарубіжних вчених: Б. Санти, В. Аньшіної, В. Гринєва, П. Друкера, А.Казанцева, Є. Менсфілда, Л. Мінделі, Д. Сахала, Р. Фатхутдінова, Й.Шумпетера. Вагомий внесок у дослідження загальнотеоретичних питань щодо інноваційної політики зробили вітчизняні вчені: О. Бутнік-Сіверський, А.Гальчинський, С. Ілляшенко, М. Йохна, Н. Краснокутська, О. Савчук, В.Стадник, Л. Федулова, О. Хринюк, Н. Чухрай. Питання формування інноваційної політики підприємства в агрокомплексі України досліджували такі вітчизняні вчені, як С. Гуткевич, О. Дацій, А. Заїнчковський, Д. Крисанов, О.Сологуб, І. Павленко, І. Федулова, та ін. Однак, не дивлячись на множинність публікацій із проблем інноваційної діяльності, на мікроекономічному рівні залишаються недостатньо відпрацьованими методичні підходи до процесу формування та оцінки ступеня сформованості інноваційної політики, останнє, й зумовило вибір теми дисертаційної роботи, мету, завдання та основні напрями дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Національного унiвеpситету харчових технологій за темою: «Удосконалення системи менеджменту на підприємствах харчової промисловості», номер державної реєстрації 0108U010781 (автором розроблено методичне забезпечення оцінки ступеня сформованості інноваційної політики, систематизації інформації за допомогою інтегральних показників, запропонована матриця взаємозв’язку складових інноваційної політики).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування науково – методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування інноваційної політики підприємств спиртової промисловості.
Відповідно до поставленої мети в роботі визначено та вирішено наступні завдання:
- вивчено та вдосконалено у відповідності до теми дослідження понятійно-категоріальний апарат теорії інноватики, визначено сутність інноваційної політики підприємства, інноваційної стратегії і тактики;
- розглянуто існуючі типи інноваційної політики та узагальнено підходи до систематизації складових інноваційної політики за напрямами формування;
- розроблено методичні підходи до кількісної оцінки ступеня сформованості інноваційної політики підприємства;
- досліджено залежність основних показників ефективності діяльності підприємств спиртової промисловості від ступеня сформованості інноваційної політики підприємства та здійснено її оцінку;
- розглянуто взаємозв’язок складових інноваційної політики з урахуванням стадій життєвого циклу інновації та визначено основні етапи процесу формування інноваційної політики підприємства;
- проведено інтегральну оцінку ступеня сформованості інноваційної політики досліджуваних підприємств спиртової промисловості за допомогою використання загального інтегрального показника, який акумулює оцінку всіх її складових, визначено межі та критерії цього показника, що дозволило провести ідентифікацію підприємств за ступенем сформованості інноваційної політики;
- здійснено оцінку позиції підприємства на ринку на основі загального показника оцінки позиції підприємства в ринковому середовищі та встановлено його відповідний рівень на основі визначених меж та критеріїв;
- розроблено методичні підходи до визначення типу інноваційної політики з урахуванням загального інтегрального показника та загального показника ринкової позиції підприємств спиртової промисловості.
Об’єктом дослідження є процес формування інноваційної політики підприємств спиртової промисловості.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти формування інноваційної політики підприємств спиртової промисловості.
Методи дослідження. Теоретичну і методичну основу дисертаційної роботи складають наукові методи економічної теорії щодо інноваційної політики з використанням абстрактно-логічного підходу до вивчення економічних процесів і явищ, зокрема такі: наукового узагальнення (при визначенні сутності інноваційної політики та систематизації її складових), діалектичного методу (при пізнанні природи інноваційної політики та її еволюційних перетворень), історичного і системного підходів (при вивченні світового досвіду та визначенні підходів до формування методики оцінки ефективності інноваційної політики, заснованих на принципах діалектики, єдності і цілісності), індукції і дедукції, класифікації, порівняння, наукової абстракції, системного і комплексного аналізу (при розробці методичних підходів щодо оцінки ступеня сформованості інноваційної політики на підприємствах спиртової промисловості), економіко-математичного моделювання (при розрахунку показників оцінки ступеня сформованості інноваційної політики в процесі вибору стратегії і тактики інноваційних змін), економічного та багатокрокового компонентного аналізу.
В процесі дослідження використовувалися нормативно-правові акти з найважливіших питань організації, державного управління та регулювання інноваційної діяльності підприємств, статистичні дані Державного комітету статистики України, дані Департаменту харчової промисловості Міністерства аграрної політики та продовольства України, офіційні дані статистичної звітності та документації Концерну «Укрспирт» та низки підприємств: ДП «Бершадський спиртзавод»; ДП «Немирівський спиртзавод»; ДП «Овечацький спиртзавод»; ДП «Сторонибабський спиртзавод»; ДП «Козлівський спиртзавод» та ДП «Червонослобідський спиртзавод», довідкові матеріали, публікації вітчизняних та зарубіжних авторів тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій, які в сукупності вирішують важливу наукову проблему підвищення ефективності управління підприємствами спиртової промисловості шляхом формування інноваційної політики підприємства. Результати дослідження, що містять наукову новизну полягають у наступному:
вперше:
– розроблено методичні підходи щодо оцінки ступеня сформованості інноваційної політики підприємства на основі системи кількісних показників по кожній складовій інноваційної політики у відповідності до запропонованих напрямів їх формування, що дозволяє визначити інтегральні показники по кожній складовій та загального інтегрального показника, а також обґрунтувати напрямки інноваційного розвитку підприємства за окремими складовими інноваційної політики;
– запропоновано методичний підхід до ідентифікації типів інноваційної політики, який базується на визначені позиції підприємства в ринковому середовищі та інтегральної оцінки ступеня сформованості інноваційної політики, що дозволяє окреслити напрямки вдосконалення інноваційної діяльності підприємства;
удосконалено:
– теоретико-методичних підхід до формування структури інноваційної політики підприємства як сукупності всіх складових: маркетингу інновацій, політики науково-дослідницьких та дослідницько-конструкторських розробок, політики структурних змін, технічної та інвестиційної політики в контексті їх окремих напрямів формування, що дозволяє більш якісно сформувати інноваційну політику підприємства в сучасному підприємницькому середовищі;
– матрицю взаємозв’язку складових інноваційної політики підприємства на певних стадіях життєвого циклу інновації, яка обґрунтовує перелік функцій, що необхідно здійснювати для розвитку інноваційної політики в контексті кожної її складової в залежності від стадій життєвого циклу інновації;
– процес формування інноваційної політики підприємства, який базується на визначені окремих етапів із розкриттям їх змісту, що дає можливість систематизувати перелік робіт, які необхідно здійснити для ефективного формування інноваційної політики підприємства;
набуло подальшого розвитку:
– на основі узагальнення існуючих точок зору провідної наукової думки в процесі становлення теорії інноватики набуло подальшого розвитку визначення категорії «інноваційна політика» як комплексу заходів, що забезпечать конкурентоспроможність підприємства у довготривалому періоді і включають в себе розробку інноваційної стратегії та рішення тактичних завдань щодо реалізації попиту споживачів на інноваційну продукцію;
– методичний підхід до оцінки позиції підприємства в ринковому середовищі, який ґрунтується на показниках обсягу ринку підприємства, обсягу ринку трьох конкурентів та співвідношенні темпів приросту цих показників, що сприяє науковому обґрунтуванню типу інноваційної політики підприємств спиртової промисловості;
– типологія видів інноваційної політики із визначенням їх змісту, що дасть можливість обґрунтувати адекватний тип інноваційної політики для підприємства на основі загального показника оцінки позиції підприємства на ринку та загального інтегрального показника ступеня сформованості інноваційної політики.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення наукового дослідження, викладені автором, створюють базу подальшого збагачення теорії і практики щодо формування інноваційної політики підприємства. Теоретично обґрунтовані та запропоновані методичні підходи щодо оцінки ступеня сформованості інноваційної політики і система інтегральних показників можуть бути використані, як в процесі її формування, так і за результатами поставлених завдань підприємствами спиртової промисловості.
Основні результати дослідження отримали позитивний відгук провідних фахівців Департаменту харчової промисловості Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також прийняті до використання в практичній діяльності ДП «Червонослобідський спиртзавод» (акт впровадження №345 від 08.06.2011р.), ДП «Сторонибабський спиртзавод (акт впровадження №475 від 25.05.2011р.) та ДП «Козлівський спиртзавод» (акт впровадження №133 від 11.05.2011р).
Окремі теоретичні положення дисертації використовуються у навчальному процесі НУХТ при викладанні дисциплін: «Інноваційний менеджмент», «Маркетинг», «Економіка і організація інноваційної діяльності», «Інвестиційний менеджмент» (акт впровадження НДР від 31 травня 2011 р.).
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розроблено теоретико-методичні, організаційні та прикладні питання щодо формування інноваційної політики підприємств спиртової промисловості. Усі наукові результати, викладені в науковому дослідженні та виносяться на захист, отримано автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку” (Київ, НУХТ, 3-4 квітня 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки підприємств в умовах сталого розвитку”(Київ, НУХТ, 19-20 березня 2009 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансова система держави: проблеми і перспективи розвитку» (Київ, Київський економічний інститут менеджменту, 8-9 листопада 2010 р.); VII Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах ” (Київ, НУХТ, 19-20 березня 2011 р.)
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,8 д. а., з них 7 статей у фахових виданнях (3,2 д. а.) і 4 тези доповідей (0,6 д. а.), з яких 9 праць підготовлено одноосібно.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 230 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація містить 39 таблиць – на 31 сторінці, 29 рисунків – на 8 сторінках, список використаних літературних джерел із 257 найменувань – на 22 сторінках та 29 додатків – на 29 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 178 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дисертаційна робота присвячена розгляду важливої економічної проблеми – формуванню інноваційної політики підприємств спиртової промисловості. Проведене дослідження дозволило зробити ряд висновків теоретичного та практичного характеру, основні з яких зводяться до наступного:
1. Узагальнення точок зору сучасних вчених – економістів дозволило дослідити теоретичні підходи до формування сутності інноваційної політики підприємства через поняття інновації, інноваційна діяльність, інноваційний процес, політика підприємства, інноваційна стратегія та тактика і надати авторське визначення: «інноваційної політики підприємства як комплексу заходів, що забезпечать конкурентоспроможність підприємства у довготривалому періоді і включають в себе розробку інноваційної стратегії та рішення тактичних завдань щодо реалізації попиту споживачів на інноваційну продукцію».
2. Критичний аналіз існуючих думок провідних науковців щодо складових інноваційної політики, їх змісту дав змогу розширити коло складових інноваційної політики (маркетинг інновацій, політика науково-дослідницьких та дослідницько-конструкторських розробок, політика структурних змін, технічна та інвестиційна політика) та запропонувати напрями їх формування. Це дає можливість підвищити якість формування інноваційної політики підприємства.
3. У процесі синтезу та аналізу зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на рівень розвитку інноваційних процесів на підприємстві визначено ряд економічних, технологічних, маркетингових та фінансових показників за напрямами кожної складової інноваційної політики для визначення ступеня її сформованості. Використання даних показників в межах попереднього контролю в процесі формування інноваційної політики, поточного контролю в процесі оперативного управління її реалізації та наступного контролю за результатами впровадження інноваційних змін дає змогу забезпечити більш якісний інноваційний менеджмент підприємству.
4. За результатами діагностики інноваційного розвитку спиртової промисловості визначено, що обсяг реалізованої інноваційної продукції постійно збільшувався, але її частка була незначною у загальному обсязі харчової промисловості. Підприємства спиртової промисловості обмежені у розширенні асортименту продукції, тому переважають процесові інновації, за п’ять років запроваджено за власні кошти всього 23 процесові інновації. Оцінка ступеня сформованості інноваційної політики згідно запропонованих методичних підходів показала недостатню її сформованість за складовими і напрямами на всіх досліджуваних спиртзаводах.
5. Для обґрунтування доцільності формування інноваційної політики автором запропонований процес її формування на підприємстві, визначено завдання по кожному етапу та зосереджено увагу на взаємозв’язках складових інноваційної політики. З метою поліпшення формування інноваційної політики автором розроблено матрицю взаємозв’язків складових інноваційної політики підприємства з урахуванням стадій життєвого циклу інновації. Визначено зміст взаємозв’язків та особливості їх взаємодії.
6. З метою визначення ступеня сформованості інноваційної політики розроблено інтегральні показники, визначені межі та критерії загального інтегрального показника. На їх підставі визначено нерівнозначність впливу кожного напрямку на складову інноваційної політики та кожної складової на сформованість інноваційної політики підприємства в цілому. Автором застосований метод експертних оцінок для визначення вагомості показників оцінки інноваційної політики підприємств спиртової промисловості, для розрахунку меж та критеріїв використано метод вибіркового спостереження та визначено динаміку рівнів загального інтегрального показника в розрізі кожного досліджуваного підприємства спиртової промисловості. Застосування запропонованого загального інтегрального показника дає можливість систематизувати інформацію і зробити підсумки щодо ступеня сформованості інноваційної політики підприємства.
7. Для визначення впливу зовнішнього середовища на процес формування інноваційної політики сучасних підприємств запропоновано оцінити позиції підприємства в ринковому середовищі. З цією метою розроблено методичні підходи, межі та критерії загального показника оцінки позиції підприємства в ринковому середовищі. Це дало можливість автору визначити дев’ять типів інноваційної політики підприємства, що базуються на врахуванні загального інтегрального показника ступеня сформованості інноваційної політики і загального показника оцінки позиції підприємства в ринковому середовищі.
8. Відповідно до кожного запропонованого типу інноваційної політики визначено межі загального інтегрального показника ступеня сформованості інноваційної політики і загального показника оцінки позиції підприємства в ринковому середовищі та розкрито зміст кожного типу. Виходячи з вище зазначеного була проаналізована структура ступеня сформованості складових інноваційної політики підприємств спиртової промисловості та виявлено її слабкі сторони на досліджуваних підприємствах. Це забезпечило можливість автору запропонувати типи інноваційної політики кожному досліджуваному підприємству враховуючи галузеві та індивідуальні особливості із обґрунтуванням напрямів їх подальшого інноваційного розвитку.