ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СТАТУСУ АВІАКОМПАНІЙ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОСАДЧА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 658.012.4:621

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СТАТУСУ АВІАКОМПАНІЙ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Ареф’єва Олена Володимирівна

КИЇВ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СТАТУСУ ПІДПРИЄМСТВ 10
1.1. Сутність та складові характеристики послуг надаваних підприємствами послуг 10
1.2. Формування конкурентних переваг на ринку послуг авіаперевезень 26
1.3. Управлінські процеси формування конкурентного статусу авіакомпаній 42
Висновки до першого розділу 58
РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СТАТУСУ АВІАКОМПАНІЯМИ 61
2.1. Аналіз тенденцій розвитку ринку надаваних авіакомпаніями послуг 61
2.2. Оцінка характеристик послуги авіакомпаній 78
2.3. Визначення конкурентного статусу національних авіакомпаній 93
Висновки до другого розділу 106
РОЗДІЛ ІІІ. КООРДИНАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ ФОРМУВАННІ КОНКУРЕНТНОГО СТАТУСУ АВІАКОМПАНІЙ 108
3.1. Визначення напрямів підвищення рівня конкурентного статусу авіакомпаній 108
3.2. Управління підвищенням рівня конкурентного статусу авіакомпаній 124
3.3. Обґрунтування комплексу моделей оцінки ефективності реалізації розроблених напрямів підвищення конкурентного статусу авіакомпаній 138
Висновки до третього розділу 158
ВИСНОВКИ 164
Список використаної літератури 179
ДОДАТКИ 195

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні тенденції розвитку економіки, скорочення життєвого циклу технологій та промислових товарів, орієнтація структурних зрушень у напрямі сфери послуг зумовлюють ускладнення умов забезпечення конкурентоспроможності підприємств, що надають такі послуги. Комплексним критерієм здатності підприємства збільшувати частку ринку, забезпечувати передумови для сталого розвитку є його конкурентний статус. Саме він відображає сукупну характеристику господарської діяльності підприємства та ступінь прихильності споживачів і залежить від якості формування та реалізації його послуг. Тому визначення конкурентного статусу підприємства на підставі оцінки конкурентних переваг стає важливим інструментом управління його конкурентоспроможністю на ринку.
Формування конкурентного статусу підприємства має сприяти формуванню його довгострокової конкурентної переваги, чіткому визначенню напрямів розвитку на підставі адаптації послуг до вимог ринку у тактичному та стратегічному періодах. Особливого значення набуває розробка процедур оцінки послуги та процесу її здійснення з урахуванням відповідних ризиків, зокрема, тенденцій сезонності та гнучкості за різними критеріями. Це потребує комплексної оцінки конкурентного статусу підприємства з тим, щоб враховувати вплив на величину оцінки найбільш вагомих чинників при розробці управлінських підходів.
Проблеми визначення характеристик послуг знайшли відображення у працях таких вчених, як Б. Гросс, Т. Коллер, Б. Ньюман, М. Рокич, Ж. Шет та іншими авторами, транспортних послуг – Н. Антощишина, О. Дейнека, В. Дикань, Г. Жаворонкова, К. Калда, Л. Позднякова, Є. Сич. Аспекти оцінювання конкурентних переваг, визначення та управління конкурентоспроможністю підприємств у стратегічному аспекті висвітлювались у працях відомих зарубіжних та українських науковців О. Ареф’євої, О. Бабиної, Д. Бабича, В. Загорулька, Ю. Іванова, Г. Козаченко, О. Котлубая, Ю. Кулаєва, Т. Лепейко, Л. Лігоненко, О. Мних, В. Прохорової, О. Чубукової, Н. Чухрай, З. Шершньової та інших науковців.
Незважаючи на різноплановість і глибину відомих досліджень, існує потреба у розробці підходів до удосконалення оцінки конкурентного статусу підприємства, а також до формування підходів для управління ним. Потреба диктується необхідністю підвищення рівня використання наявних ресурсів розвитку підприємства та більш повного і вчасного задоволення потреб споживачів. Необхідність теоретичного обґрунтування, розроблення положень і рекомендацій практичного характеру щодо вибору інструментарію визначення конкурентного статусу таких підприємств, як авіакомпанії і застосування його в управлінні ними обумовила вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність, завдання та напрями дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Європейського університету: "Менеджмент стратегічного розвитку підприємств та підприємництва невиробничої сфери" (номер держ. реєстрації № 0107U002009), особисто дисертантом розроблено методичний підхід щодо визначення конкурентного статусу авіакомпаній і Національного авіаційного університету "Фінансове планування та інституціональне забезпечення управління якістю власності авіапідприємств в умовах глобалізації" (номер держ. реєстрації № 81/11/01/04). Особисто дисертантом розроблено підхід до оцінки вартості та цінності послуг авіакомпаній.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробленні теоретичних положень, науково-методичних рекомендацій та практичного інструментарію щодо формування конкурентного статусу авіакомпаній .
Відповідно до визначеної мети сформовано та вирішено такі завдання дослідження:
уточнено сутність та складові характеристики послуг підприємств в аспектах їхньої якості та цінності;
систематизовано понятійний апарат щодо конкурентних переваг та сформульовано основні їхні властивості;
узагальнено теоретичні підходи щодо формування конкурентного статусу підприємств із визначенням його змісту та особливостей;
обґрунтовано тенденції розвитку ринку послуг, що надаються авіакомпаніями;
розроблено методичний підхід щодо оцінки характеристик послуг авіакомпаній;
удосконалено послідовність визначення конкурентного статусу авіакомпаній;
сформульовано підхід щодо розробки напрямів підвищення рівня конкурентного статусу авіакомпаній
розроблено підхід до формування рівня конкурентного статусу авіакомпаній;
запропоновано інструментарій оцінювання ефективності реалізації розроблених напрямів підвищення конкурентного статусу авіакомпаній.
Об'єктом дослідження є процеси формування конкурентного статусу авіакомпаній.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні засади формування конкурентного статусу авіакомпаній та ефективного їхнього функціонування.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження стали базові положення економічної теорії, сучасні наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних учених-економістів в галузі удосконалення підходів до управління конкурентоспроможністю авіакомпаній, формування їхнього конкурентного статусу; законодавчі та інші нормативні акти з регулювання діяльності суб’єктів господарювання та конкурентності ринків.
Досягнення поставленої в роботі мети здійснювалися наступними методами: науковий аналіз і синтез для систематизації теоретичних положень щодо сутності послуги та обґрунтування її особливостей; системний аналіз, комплексний підхід для уточнення поняття конкурентний статус та визначення особливостей цінності та вартості послуги як економічної категорії; групування і класифікація при систематизації факторів, які впливають на конкурентний статус авіакомпаній; статистико-економічний метод для аналізу ринку послуг, що надаються авіакомпаніями; анкетний аналіз при визначенні основних характеристик цінності послуги; таксономічний метод при побудові та розрахунку інтегральних показників внутрішніх і зовнішніх переваг авіакомпаній; економіко-математичне моделювання для визначення основних ризиків, пов`язаних з наданням послуг авіакомпаніями при визначенні їхнього конкурентного статусу; метод головних компонент з метою визначення напрямів підвищення рівня конкурентного статусу авіакомпаній; метод порівнянь та експертних оцінок для встановлення вагомості впливу ризику на складові конкурентного статусу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні теоретичних засад і розробці методичних підходів щодо вдосконалення процесу формування конкурентного статусу авіакомпаніями. Основні елементи наукової новизни, винесені на захист, зводяться до такого:
Удосконалено:
підхід до формування конкурентного статусу авіакомпаній, який, на відміну від існуючих, включає адаптивний механізм управління витратами та інструментарій визначення ефективності впровадження розроблених напрямів його підвищення, який дозволяє враховувати внутрішні переваги функціонування підприємств галузі та можливі впровадження вибраної комбінації напрямів підвищення конкурентного статусу авіакомпаній, що дозволяють отримати синергетичний ефект з урахуванням відповідних ризиків;
формулювання та інтерпретацію понять «конкурентна перевага», «конкурентний статус», що, на відміну від існуючих визначень, враховує їхні основні властивості, а, отже, дають можливість встановлювати групи факторів, що їх забезпечують; послуга, що надається авіакомпаніями, характеризується як сукупність взаємообумовлених характеристик її складових, яка, на відміну від існуючих оцінок, враховує вартість послуги з точки зору підприємства, що її надає, та цінність послуги з позицій споживача, а також враховує вплив певних факторів ризику, що впливають на конкурентний статус підприємства та визначають ефективність його діяльності на зовнішньому і внутрішньому ринках авіаперевезень;
обґрунтування сутності та характеристики цінності послуг авіакомпаній, що, на відміну від існуючих положень, реалізують функціональні та емоційні вигоди для споживача, споживчу цінність власних послуг і споживчі витрати, пов'язані із використанням аналогічних послуг у конкурентів, що надасть можливість не лише розробляти заходи щодо зниження споживчих витрат, а й для підвищення споживчої цінності послуг, задовольняючи запити споживача повніше і якісніше, ніж конкуренти.
Набули подальшого розвитку:
підхід до формування конкурентних переваг послуг авіакомпаній, що включає основні управлінські процеси, встановлення взаємозв’язку між складовими зовнішніх та внутрішніх переваг послуг, та, на відміну від існуючих підходів, передбачає виявлення потенційних можливостей і ризиків, врахування їхнього впливу на підвищення зовнішньої та внутрішньої цінності послуг і забезпечення відповідного конкурентного статусу підприємства;
теоретико-методичний підхід до визначення конкурентного статусу авіакомпаній, який, на відміну від існуючих підходів, ґрунтується на оцінці зовнішніх (кон’юнктурних, іміджевих, сервісних, цінових) і внутрішніх (фінансових, виробничих, маркетингових) переваг; за допомогою побудованої матриці дозволяє встановити ймовірну кількість чинників, які визначають конкурентну позицію як необхідну передумову формування нових конкурентних переваг, а також утримання та ефективного використання існуючих;
послідовність у визначенні напрямів підвищення рівня конкурентного статусу авіакомпанії, що, на відміну від існуючих, базується на обґрунтованих складових її діяльності, завдяки чому визначений для кожного досліджуваного підприємства комплекс заходів дозволяє трансформувати з метою удосконалення процесу надання послуги, а, отже, забезпечити внутрішні та зовнішні переваги і реалізувати адаптивний механізм системи управління витратами авіакомпаній з урахуванням їхніх наявних ресурсів та можливостей;
класифікація факторів, що впливають на конкурентний статус авіакомпаній завдяки введенню ознак рівня конкуренції і концентрації в галузі, сприяють запровадженню нових характеристик послуг, вартості при обмеженості ресурсів, що дозволить сформувати багатостороннє комплексне уявлення стосовно чинників, які формують конкурентні переваги та стійкі позиції авіакомпаній.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування і впровадження запропонованих у дисертаційному дослідженні методичних положень, пропозицій та рекомендацій сприятиме забезпеченню стійкого функціонування, створенню передумов для розвитку та поліпшення ринкових позицій авіакомпаній.
Розроблені в дисертаційній роботі базові положення, методичні підходи, рекомендації та висновки були використані: при розробці заходів, спрямованих на удосконалення конкурентного статусу авіакомпаній. Запропоновані в дисертації висновки та рекомендації, які мають прикладний характер, впроваджено у практику діяльності підприємств ТзОВ “Шовковий шлях” (довідка № 313-12 від 29.11.2012 р.) та АК Аеросвіт (довідка № 214/09 від 18.10.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані і обґрунтовані в дисертаційній роботі наукові положення, методичні розробки та висновки одержані автором самостійно на підставі проведеного дослідження формування конкурентного статусу авіакомпаніями з урахуванням конкурентних переваг надаваних ними послуг. В публікаціях знайшли відображення основні положення та новизна дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародному науковому семінарі «Сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці, освіті та подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи» (м. Київ, 2010р.); Науково-практичній конференції «Інноваційно-інвестиційні проблеми розвитку економіки України» (м. Київ, 2011р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стратегії розвитку транспортного комплексу України: виклики та можливості» (м. Одеса, 2012р.); у Матеріалах XІІІ науково-практичної конференції «Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку» (м. Дніпропетровськ, 2011р.); у Матеріалах ІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Міжнародна банківська конференція: теорія і практика" (м. Суми, 2012р.); ХІІ Всеукраїнській науковій Інтернет-конференції «Наукові дослідження: зв'язок теорії і практики» (м. Тернопіль, 2012).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 15 наукових працях, у тому числі 9 статей у фахових виданнях, 6 тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 156 найменувань і додатків. Основний зміст роботи викладено на 178 сторінках машинописного тексту, включаючи 48 таблиць, 27 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дослідження сутності та складових характеристики надаваних авіакомпаніями послуг, зокрема послуг з перевезення пасажирів і вантажів, обумовлене об’єктивною необхідністю підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках і забезпечення відповідного конкурентного статусу. Основними складовими характеристик послуг авіакомпаній є їхня економічна цінність і вартість. Саме в процесі порівняння споживачами ціннісних і вартісних властивостей послуг з відповідними аналогами на ринку формується попит на них.
Дослідження існуючих підходів до трактування сутності та характеру складових цінності послуг, її класифікації, передумов формування та можливих напрямів підвищення, дає підставу стверджувати, що для авіакомпаній важливим елементом підвищення конкурентоспроможності пасажирських та вантажних авіаперевезень є врахування вартісного аспекту у формуванні загальної цінності послуг як основи прибутковості підприємства та джерела створення конкурентних переваг.
Система управління послугами авіакомпаній – це сукупність взаємообумовлених основних характеристик її складових, яка визначає вартість послуги з точки зору підприємства, що їх надає (зміни цін на паливо, характеристика вантажу, вартість вантажно-розвантажувальних робіт, рівень постійних та змінних витрат, вартість перевезень, планування прибутку, податкове навантаження), та цінність послуги з точки зору споживачів (мережа маршрутів, частота і регулярність рейсів, імідж авіаперевізника, комфорт, сервіс під час перельоту, економія часу, різноманітність і доступність послуг, оперативність їхнього надання, пунктуальність авіакомпанії, компетентність профільного і контактного персоналу, програми знижок для постійних клієнтів, мінімальний розмір вантажу, дотримання термінів відправлення та прибуття вантажу) з урахуванням ризиків, що впливають на загальну цінність підприємства.
Основними ризиками авіакомпаній, характерними для їхньої господарської діяльності, які впливають на цінність та вартість послуг, є підвищення інтенсивності конкуренції на ринку авіаперевезень; підвищення цін на паливно-мастильні матеріали, запасні частини, ремонтні послуги; певна сезонність попиту на авіаперевезення; залежність від метеорологічних умов; ушкодження вантажу та затримка в його доставці; збільшення зобов’язань; підвищення собівартості послуги та ін.
Визначена сукупність ризиків викликана такими проблемами функціонування авіакомпаній: криза внутрішнього ринку авіаперевезень; зниження інвестицій в основний капітал авіакомпаній; зношеність та застарілість парку повітряних суден; структурна роздробленість вітчизняних авіапідприємств; обмежене фінансування заходів щодо безпеки польотів; недостатня кадрова база тощо. Всі вони перешкоджають розвитку авіакомпаній та зумовлюють зниження цінності їхніх послуг, потребують постійного моніторингу конкурентного середовища і створення системи управління послугами.
Ефективність системи управління послугами авіакомпаній залежить від раціональної організації авіаперевезень, систематичного оцінювання роботи працівників авіакомпаній, моніторингу тенденцій ринку транспортних послуг, діагностики їхньої конкурентоспроможності, налагодження відповідного рівня співробітництва з партнерами на ринку та інвесторами, виявлення резервів формування та зміцнення конкурентних переваг тощо. Звідси випливає необхідність розробки дієвих заходів щодо зменшення вартості послуг та підвищення їхньої цінності як для авіакомпанії, так і для споживача.
Формування стійких конкурентних переваг на ринку послуг авіаперевезень пов’язане із необхідністю підвищення цінності послуг за рахунок поєднання або скорочення певних їхніх видів та впровадження нових, зниження витрат усіх видів ресурсів, забезпечення надійності авіаперевезень. Існує постійна потреба в розробці заходів щодо максимального наближення послуги до споживчих вимог, аби забезпечити зміцнення конкурентних позицій авіакомпанії на ринку та визначити перспективні напрями її розвитку.
Одним із сучасних підходів до формування конкурентних переваг підприємства є ресурсний, який враховує наявність у підприємства власного специфічного ресурсного набору та визначає його можливості щодо формування та утримання конкурентних переваг за рахунок ефективного використання ресурсів як основи стратегічних переваг.
Компаративний підхід передбачає дослідження конкурентних переваг з точки зору можливості випереджати своїх конкурентів та ґрунтується на здатності підприємства конкурувати на певному ринку.
Ціннісно-компетентісний підхід акцентує увагу на можливостях використання підприємством актуальних і перспективних компетенцій та (або) цінностей підприємства як джерела розвитку його конкурентних переваг.
Основними властивостями конкурентних переваг є їхня відносність, динамічність, адаптивність, стійкість, обумовленість конкретними ринковими умовами і причинами, залежність від впливу різних неконтрольованих чинників, здатність забезпечувати підприємству ринкове положення, націленість на специфічні запити клієнта, зосередження на специфічних здатностях і ресурсах підприємства, які не піддаються імітації з боку конкурентів, відповідність ключовим факторам успіху.
Найбільш визначальними факторами, що забезпечують конкурентні переваги, з урахуванням їхніх основних властивостей є відмінна якість, висока продуктивність, ключові компетенції, розробка нових технологій, оновлені запити споживачів, зміна вартості виробництва, ціна, витрати споживача, якість сервісу товару, вхідні бар’єри на ринок, державна політика у сфері антимонопольного законодавства, регулювання експорту та імпорту продукції, управління підприємствами тощо.
Основними елементами процесу забезпечення стійких конкурентних переваг з урахуванням їхніх відмітних властивостей є взаємозв’язок його суб’єктів з позиції процесу співробітництва на умовах партнерства (конкуренти, постачальники, фінансові та нефінансові установи, посередники, персонал, споживачі) та взаємопов’язаних зовнішніх (інформаційних, цінових, збутових, сервісних, якісних) та внутрішніх (виробничих, маркетингових, фінансових) складових конкурентних переваг підприємства. Всі ці елементи у взаємодії забезпечують ефект встановлення оптимального співвідношення цінності та вартості послуги.
Формування стійких конкурентних переваг послуг авіакомпаній з метою підвищення їхнього конкурентного статусу полягає у необхідності врахування багатофункціонального взаємозв’язку між складовими зовнішніх та внутрішніх переваг послуг та внеском кожної з них у підвищення зовнішньої (безпека руху, забезпечення розрахункової швидкості, безперервність руху, комфортність, пропускна здатність маршруту, екологічна безпека рейсу та його естетичний стан, рівень обслуговування, своєчасність обслуговування, короткий термін транзиту, низькі норми втрат чи пошкодження вантажу) та внутрішньої (розширена географія замовників, міжконтинентальна мережа авіаліній, матеріально-технічна база, яка сприяє підвищенню якості надання послуг авіаперевезень, високорозвинена система каналів продажу, інформаційне забезпечення) цінності послуг.
Подолання проблем, що перешкоджають стійкому функціонуванню і розвитку авіакомпаній, серед яких найбільш вагомими є їхня низька конкурентоспроможність, значне моральне та фізичне старіння авіаційного парку, зростання витрат на придбання нової техніки, можливе за рахунок виявлення потенційних та підтримки існуючих конкурентних переваг в усіх сферах діяльності з метою формування високого конкурентного статусу підприємств та забезпечення конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках авіаперевезень.
Управлінські процеси формування конкурентного статусу авіакомпаній включають організаційне, планувальне, мотиваційне, контрольне і функціональне наповнення та охоплюють оцінювання та вибір напрямів розвитку конкурентних переваг з урахуванням специфіки функціонування авіакомпаній, виявлення потенційних можливостей (конкурентна боротьба, досягнення визначених конкурентних переваг, створення додаткової цінності підприємства, розвиненість елементів ресурсного потенціалу) та ризиків (ринкових, кон’юнктурних, економічних, політичних, соціальних, інформаційних, маркетингових, фінансових, організаційних, виробничих, техніко-технологічних та інших) щодо їхньої реалізації з відповідним економічним обґрунтуванням ефективності визначених напрямів забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
Конкурентний статус підприємства відображає не лише конкретний результат діяльності підприємства за певний період у відповідних умовах конкуренції, а й враховує динаміку цих результатів та специфіку їхнього досягнення в умовах впливу значної кількості факторів і ризиків. Він розглядається з позиції первинного елемента системи забезпечення конкурентоспроможності підприємства за рахунок формування і системного використання конкурентних переваг та з використанням конкурентного аналізу як одного з інструментів формування конкурентного статусу підприємства, що дає можливість підприємству швидко і гнучко пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі.
Оцінювання конкурентного статусу підприємства, що ґрунтується на визначенні внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг, кожна з яких має окремі комбінації складових та критеріїв для оцінювання залежно від специфіки діяльності підприємства та його можливостей визначати оптимальний рівень нарощування цінності для споживача і для підприємства, є необхідною передумовою формування нових конкурентних переваг, а також утримання і ефективного використання існуючих.
Складовими зовнішніх переваг, що визначають конкурентний статус авіакомпаній, є інформаційні, якісні, кон`юнктурні, сервісні, іміджеві, збутові та цінові; внутрішніх переваг – фінансові, маркетингові та виробничі. Дослідження переваг у взаємозв'язку і взаємодії із основними складовими характеристиками послуг (вартості й цінності) забезпечує найбільш повну реалізацію ресурсного потенціалу авіакомпаній з урахуванням постійних змін актуальних потреб і запитів потенційних споживачів, дає можливість підтримувати на належному рівні конкурентоспроможність послуг.
Для забезпечення взаємоузгодженості визначених складових послуги, при оцінюванні конкурентного статусу авіакомпаній необхідно враховувати вплив загальних (висока залежність стану авіаційної галузі від поточної ситуації в економіці; недосконалість нормативно-правового забезпечення держави; ризик посилення конкуренції на зовнішньому та внутрішньому ринках авіаперевезень; ризик втрати постачальників пального; ризик закупівлі палива за завищеними цінами та неналежної якості), а також специфічних (тенденція до зменшення авіаційного парку; відсутність парку маломістких повітряних суден у більшості авіакомпаній; низький технічний рівень авіаційного парку; недостатня розвиненість інфраструктури переважної частини вітчизняних аеропортів; неефективна цінова політика у сфері авіаперевезень; ризик збільшення зобов’язань; ризик збільшення собівартості послуги) ризиків функціонування авіакомпаній.
Дослідження тенденцій ринку надаваних авіакомпаніями послуг обумовлене необхідністю визначення особливостей та проблем досліджуваного ринку, а визначення пріоритетних напрямів розвитку має забезпечити конкурентоспроможність країни у світовому економічному просторі, зокрема, входження у європейську транспорту систему з її технічними, організаційними, екологічними нормами та світовими стандартами надання транспортних послуг.
Оскільки ринок пасажирських авіаперевезень у загальній системі транспорту країни має найвищі темпи зростання, то особливо важливим є стабілізація діяльності роботи авіакомпаній як запорука високого конкурентного статусу авіакомпаній на внутрішньому і міжнародному ринках авіаційних послуг.
Проведений аналіз ринку надаваних авіапослуг виявив скорочення обсягів перевезень вантажів всіма видами транспорту протягом 2008-2009 років. Воно зумовлене впливом фінансово-економічної кризи, що суттєво вплинула і на структуру вантажних перевезень: зменшилися обсяги імпорту (ввезення) та транзиту вантажів, знизився попит на послуги транспорту з боку провідних вантажоформівних галузей економіки і з боку населення. Це обумовлено низьким рівнем диверсифікації ринків збуту при технологічній відсталості та високій енергоємності виробництва послуг.
За статистичними даними протягом 2008-2009 років спостерігалося скорочення обсяів надаваних авіапослуг практично всіма видами транспорту. Спричинена ситуація пояснюється багатьма факторами: на залізничному транспорті – застарілістю основних засобів, невідповідністю ширини колії європейським стандартам, низькою середньою швидкістю пересування та високими тарифами на перевезення пасажирів; щодо морського та річкового – відсутністю в країні портів третього покоління, скороченням обсягів контейнерних перевезень, застарілістю навантажувально-розвантажувального обладнання, сезонністю перевезень; на авіаційному транспорті – збитковою експлуатаційною діяльністю, моральним і фізичним старінням парку літаків, незадовільним станом аеродромної сітки, вартість авіаперевезень літаками порівняно з іншими видами транспорту і зрештою – світовою кризою авіатранспорту.
Дослідження структури експорту транспортних послуг національними підприємствами протягом аналізованого періоду виявило зниження обсягів експорту транспортних послуг через подорожчання ресурсів, низький рівень конкурентоздатності українських підприємств, жорстку податкову політику та активне освоєння національного ринку іноземними перевізниками. Це свідчить про необхідність комплексного вирішення проблем, що стримують, в тому числі, і розвиток міжнародних авіаперевезень у взаємодії з всіма транспортними галузями країни.
Серед факторів, що спричинили різкий спад імпорту транспортних послуг підприємствами України, особливо важливими є: скорочення доходів усіх економічних суб’єктів, обмеження доступу до фінансових ресурсів через банківську кризу та припинення притоку іноземного капіталу, що зробило імпорт менш доступним, а також чимало основних недоліків української транспортної системи, особливо низький технічний рівень і незадовільний стан їхньої виробничої бази.
Зниження обсягів перевезень авіакомпаніями протягом аналізованого періоду призвело до зниження доходів авіакомпаній та зростання вартості палива і, як наслідок, до підвищення витрат перевізників, погіршення ситуації із зношуванням основних фондів, перманентного дефіциту кваліфікованих кадрів. Неефективна система організації внутрішніх перевезень, низький рівень залучення інвестицій в розвиток національних авіакомпаній, зростання собівартості авіаційних перевезень – все це гальмівні фактори розвитку авіації. Сьогодні жодна з українських авіакомпаній не може скористатися перевагами ефекту економії від збільшення чисельності маршрутів, вантаження літаків трансферними пасажиро потоками через невеликий парк літаків, обмежену маршрутну мережу.
Аналіз міжнародного ринку авіаперевезень свідчить про наявність проблем щодо поточного та стратегічного розвитку не тільки вітчизняних, а й міжнародних авіакомпаній, оскільки, має місце тотальне скорочення обсягів пасажиро- та вантажоперевезень, зниження темпів розвитку компаній, скорочення їхнього обороту, що є відображенням загальної економічної ситуації у світі.
В сучасних умовах господарювання підприємств галузі послуга набуває якісно нових рис, тому вона потребує принципово іншого оцінювання в аспекті її характеристик та взаємообумовленості цінності і вартості послуги з урахуванням ризиків, аби у майбутньому забезпечувати підвищення конкурентного статусу авіакомпаній. Саме тому доцільним є застосування анкетного аналізу з метою визначення основних характеристик цінності надаваних авіапослуг.
Анкетування проводилось протягом 2008-2010 років опитуванням пасажирів на борту літаків при здійсненні рейсів досліджуваними підприємствами та при оформленні вантажів. За результатами анкетування характеристики цінності надаваної авіа послуги стосовно «мережі маршрутів» встановлена необхідність розширення мережі маршрутів досліджуваними підприємствами. Це сприяло б у майбутньому підвищити обсяги пасажирських та вантажних перевезень, забезпечити зростання конкурентних позицій на ринку авіаперевезень.
Характеристика цінності послуги «розклад рейсів» виявила високу зацікавленість пасажирів (споживачів) щодо розробки більш зручного розкладу рейсів з урахуванням часової різниці кінцевого пункту призначення.
Цінність послуги за критерієм «Швидкість доставки вантажу» виявилась малодоступною, сумнівною за надійністю і маневреністю доставки вантажу досліджуваними авіакомпаніями.
Таким чином, в результаті аналізу визначено основні складові вартості послуги: ціна палива, характеристика вантажу, вартість вантажно-розвантажувальних робіт, постійні та змінні витрати, страхування, податкове навантаження, прибуток, а також з’ясувати наявність зв’язків, що взаємообумовлюють вартість послуги та її цінність і потребу у визначенні ризиків щодо їхнього урахування в процесі надання послуг авіакомпаніями.
Небезпечність втрат та вірогідність нездійснення події у повному обсязі, пов'язаних із специфікою ведення господарських операцій у процесі діяльності підприємств авіаційної галузі обумовили потребу у кількісному визначенні вагомості ризиків. Для цього їм надані кількісні ознаки з подальшою їхньою інтерпретацією в економічну модель.
Оскільки ризики, пов’язані з господарською діяльністю авіакомпаній, впливають на цінність та вартість надаваних послуг, то ми вважали за доцільне класифікувати їх як макроризики (зміна зовнішнього середовища, недосконалість валютного законодавства, втрата споживачів, посилення конкуренції, втрата постачальників пального, закупівля палива за завищеними цінами та неналежної якості) і мікроризики (збільшення зобов’язань, зношуваність основних фондів, підвищення собівартості послуги).
Визначення конкурентного статусу досліджуваних авіакомпаній обумовлено необхідністю забезпечення конкурентних переваг, які є фактором успіху у конкурентній боротьбі в довгостроковому періоді. Необхідність розробки методичного підходу до визначення конкурентного статусу підприємств галузі пояснюється відсутністю єдиного підходу щодо його визначення, який враховував би внутрішні переваги функціонування підприємств галузі та можливі комбінації критеріїв привабливості сегмента господарювання, тобто зовнішні переваги.
Відповідно до розробленого нами методичного підходу щодо визначення конкурентного статусу авіакомпаній ЗАТ «УРГА» має слабкий конкурентний статус, ВАТ "ДНІПРОАВІА", ВАТ "Подiлля-Авiа", ЗАТ "Аеросвіт" та ЗАТ «МАУ» стійкий, що обумовлює необхідність визначення шляхів забезпечення підвищення конкурентних переваг підприємства, стійкість існуючих конкурентних переваг та спрямувати їх в русло зниження витрат на виробництва послуги, швидко адаптуватися в умовах змін зовнішнього середовища, прагнути до створення переваг послуги порівняно з послугами конкурентів, визначити найбільш ефективних стратегічні зони господарювання.
Конкурентоспроможність авіакомпаній передусім визначається рівнем їхнього конкурентного статусу, підвищити який можна лише при умові забезпечення підприємством переваг над конкурентами. Виникненню таких переваг може сприяти ексклюзивна цінність.
Розраховані власні значення початкових факторів конкурентного статусу авіакомпаній пояснюють 84,84% загальної дисперсії ознак. Так, першу головну компоненту впливу на конкурентний статус авіакомпаній варто визначити як управління змінами цінності послуги, другу – як бізнес-модель управління підприємством, третю – як реструктуризація вартості послуги, четверту – як прогресивність технологічних процесів надання послуг, п’яту – як політика ціноутворення і шосту головну компоненту впливу на конкурентний статус авіакомпаній – як адаптація системи управління витратами.
Особливо важливу роль у підвищенні конкурентного статусу авіакомпаній відіграє управління змінами цінності їхніх послуг, яке розглядається нами в аспекті управління її складовими. До них віднесено: мережа маршрутів, розклад рейсів, вартість квитка, пунктуальність авіакомпанії, швидкість доставки вантажу, частота та регулярність польотів, мінімальний розмір вантажу, рівень ризиків втрати та пошкодження вантажу, обов`язковість участі посередників, дотримання термінів відправлення та прибуття вантажу. Маршрутизація в аспекті цінності надаваної авіапослуги підприємствами цивільної авіації є актуальною, оскільки пасажиро- та вантажопотоки, що обслуговуються авіатранспортом, характеризуються великою кількістю потоків та відносно невеликими обсягами перевезень. Тому нами запропонована раціоналізація наявної схеми маршрутів методом Кларка-Райта, сутність якого полягає у переході до оптимальної схеми розвезення з кільцевими маршрутами, результатом якої є так званий кілометровий виграш.
Застосування запропонованого методу ВАТ «ПоділляАвіа», ЗАТ «УРГА», ЗАТ «Аеросвіт», ЗАТ «МАУ», та ВАТ «ДніпроАвіа» як процесу управління змінами цінності послуги забезпечить їм розширення мережі маршрутів, підвищення цінності послуги для пасажирів (споживачів) та отримання синергетичного ефекту.
Розробка ефективної політики ціноутворення передбачає кілька етапів визначення цілей цінової політики, до яких, в аспекті підвищення рівня конкурентного статусу нами віднесено: цілі, які базуються на підвищенні обсягів збуту послуги, на отриманні прибутку та цілі, спрямовані на збереження ринкових позицій авіакомпаній.
Наступним етапом є аналіз попиту на послуги досліджуваних авіакомпаній визначенням потенційних споживачів, аналізу чинників, що визначають чутливість покупців до рівнів цін, розрахунку економічної та споживчої цінності, визначення еластичності попиту. Після цього доцільно проаналізувати стан конкуренції з визначенням основних конкурентів, зробити аналіз цін на аналогічну послугу надаваних підприємствами-конкурентами та встановити її цінність, дослідити динаміку обсягів реалізації послуги та провести анкетування споживачів послуги, надаваної підприємствами-конкурентами за критеріями цінності та вартості.
Наступний етап передбачає проведення аналізу власних переваг за такою структурною схемою: визначення собівартості послуги, аналіз стану основних виробничих фондів, дослідження впливу обсягів виробництва послуги на витрати, аналіз беззбитковості, визначення бажаного рівня рентабельності та шляхів зниження собівартості послуги, відповідно до результатів якого визначається політика ціноутворення.
Економіко-функціональний аспект адаптивного механізму системи управління витратами полягає у формуванні витрат в рамках функцій економічного механізму. Це дає можливість кількісно виразити взаємозв’язок між показниками витрат та впливом на їхню величину. Проводиться комплекс робіт з управління витратами із застосуванням певних інструментів: оптимізації управління всіма видами ресурсів, поліпшення системи планування з метою зниження техніко- економічних показників на нормативній основі, впровадження ресурсозберігаючих технологій із організації перевезень, утримання й ремонту технічних засобів.
Запропонований метод економіко-математичного моделювання дозволяє кількісно виразити взаємозв’язок між показниками витрат та впливом на їхню величину, використання якого ВАТ «ПоділляАвіа», ЗАТ «УРГА», ЗАТ «Аеросвіт», ЗАТ «МАУ», та ВАТ «ДніпроАвіа» допоможе їм ефективно управляти витратами, підвищувати існуючі конкурентні переваги та забезпечувати підвищення рівня конкурентного статусу.
Процес надання послуги авіакомпаніями в аспекті подальшого прогресивного розвитку самого процесу потребує узагальнення основних технологічних моментів, відповідно до чого, на наш погляд, весь процес надання послуги поділяється на взаємно пов’язані послідовно-паралельні етапи. Перший з них – організаційний, відповідно до якого, авіакомпанії проводять маркетингову діяльність, яка розглядається нами як система заходів, спрямована на задоволення потреб потенційних споживачів, і за результатами розробляють власне продукт як потенційну послугу.
В аспекті впровадження прогресивних технологічних процесів надання послуг ЗАТ «Аеросвіт», ВАТ «ПоділляАвіа», ЗАТ «МАУ» та ВАТ «ДніпроАвіа» пропонуємо в процесі виробництва послуги враховувати її споживчі параметри, зокрема норми обслуговування, тривалість надання послуги та процес формування цін, що забезпечуватиме регулювання попиту і буде додатковим фінансовим важелем.
Бізнес-модель управління авіакомпанією представлена нами як високорівнева блок-схема моделі управління, що відображає існуючі зв’язки між усіма елементами моделі – фінансами підприємства, ресурсами, персоналом, постачальниками, страховими компаніями та клієнтами.
Запропонована бізнес-модель управління ВАТ «ПоділляАвіа», ЗАТ «МАУ» та ВАТ «ДніпроАвіа» розглядаються нами як цілісна система елементів та відносин між ними, управління кожною із складових забезпечує взаємний вплив на решту елементів та на їхній взаємозв'язок із зовнішнім середовищем, завдяки чому якісно поліпшуються всі стратегічні та оперативні рішення на різних рівнях управління за рахунок концентрації зусиль усіх учасників бізнес-моделі управління.
Реструктуризація вартості послуги шляхом перетворення постійних витрат у змінні забезпечить досягнення економії витрат за рахунок зниження витрат без зниження їхнього корисного ефекту. Пропонуємо такі заходи: зниження втрат матеріальних ресурсів, впровадження бюджетування витрат, скорочення логістичних витрат, адміністративних витрат, удосконалення розподілу непрямих витрат між послугами, зниження питомої ваги постійних витрат за рахунок зростання обсягів послуг, розробка заходів щодо зниження ціни залучених зовнішніх джерел фінансування та визначення оптимального співвідношення між основними факторами виробничого процесу.
Однак, запропоновані напрями підвищення рівня конкурентного статусу авіакомпаній, як і решта інших заходів, спричиняють певну ймовірність виникнення ризиків, що значно послаблює їхню дію, тому важливо економіко-математично обгрунтувати ймовірність виникнення ризику, визначивши її як суму добутку ймовірностей виникнення певного ризику на дію того чи іншого напряму підвищення рівня конкурентного статусу авіакомпаній.
Впровадження розроблених напрямів підвищення рівня конкурентного статусу авіакомпаній шляхом їхнього трансформування у визначений для кожного досліджуваного підприємства комплекс виробництва та надання послуг з урахуванням ймовірності виникнення j-го виду ризику зможе забезпечити досліджуваним підприємствам конкурентні переваги та підвищити їхній конкурентний статус.
Обґрунтування ефективності впровадження розроблених напрямів підвищення конкурентного статусу авіакомпаній передбачає врахування позитивних і негативних економічних наслідків їхнього впливу на підвищення конкурентного статусу досліджуваних підприємств. Для оцінки ефектів від їхнього впровадження та використання кожний напрям доцільно представити як економічну модель, аби систематизувати ефекти. За розрахунками, ризик зміни зовнішнього середовища суттєво впливає на такі складові напряму «Управління змінами цінності послуги»: мережа маршрутів, вартість квитка, частота та регулярність польотів, дотримання термінів відправлення і прибуття вантажу.
Відповідно до визначених напрямів, певні досліджувані авіакомпанії потребують впровадження двох і більше напрямів, тому, обґрунтовані ефекти від впровадження напрямів підвищення конкурентного статусу авіакомпаній з урахуванням ризиків дозволяють визначити синергетичний ефект.
Синергетичний ефект від впровадження напрямів підвищення конкурентного статусу для ВАТ «ПоділляАвіа», ЗАТ «МАУ» та ВАТ «ДніпроАвіа» становитиме 32,08%; для ЗАТ «УРГА» 32,87% і для ЗАТ «Аеросвіт» 37,27%, що є аргументом для висновку про доцільність впровадження розроблених напрямів.

Список використаної літератури

1. Адамик В. Оцінка конкурентноспроможності підприємства / В. Адамик, Т. Вербицька // Вісник Тернопільського національного університету. – 2008. – № 1. – С. 69-78.
2. Азоев Г.Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г.Л. Азоев, А.П. Челенков. – М.: Изд-во "ОАО "Тип "НОВОСТИ", 2000. – 256 с.
3. Акимов О.В. Стратегічні напрями державного регулювання розвитку транспортної системи / О.В. Акимов // Науковий вісник академії муніципального управління: збірник наукових праць серія «Управління». – 2011. – Вип. 2. – С. 159-167.
4. Алексєєнко Л.М. Управління структурою капіталу підприємства [Електронний ресурс] / Л.М. Алексєєнко, Д.М. Любінецький // Економіка суб’єктів господарювання. Наука й економіка.  2011.  № 2 (22).  С. 132-136.  Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nie/2011_2/132-136.pdf
5. Аналіз та оцінка стратегічного потенціалу підприємства: наук. вид. / І.П. Отенко, Л.М. Малярець, Г.А. Іващенко. — Х.: Вид. ХНЕУ, 2007. — 347 с.
6. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ./ Науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
7. Ареф`єва О.В. Сутність та складові характеристики цінності послуг авіакомпаній / О.В. Ареф`єва, О.А. Осадча // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. – 2012. – №35. – С. 183 – 191.
8. Ареф’єва О.В. Сучасний стан та ключові загрози для розвитку підприємств авіаційної галузі в Україні [Текст] / О.В. Ареф’єва, А.М. Штангрет // Формування ринкових відносин. – 2010. – №1. – С. 163–166.
9. Ареф'єв С.О. Сутність та складові організаційного потенціалу промислових підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009_2/Arefev_209.htm.
10. Бабина О.Є. Взаємодія факторів конкурентоздатності при формуванні конкурентних переваг підприємства / О.Є. Бабина // Збірник наукових праць Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій «Економіка. Менеджмент. Бізнес». – 2012. – № 1(5), Т.1. – С. 30-36.
11. Бабина О.Є. Концептуальні засади формування конкурентного середовища транспортних підприємств / О.Є. Бабина // Теорії мікро-макроекономіки.: Зб. наук. праць. –К.: Академія муніципального управління, 2012. – Вип. 38. – С. 200-209.
12. Бабина О.Є. Аналіз конкурентного середовища транспортного підприємства: теоретико-методологічний підхід / О.Є. Бабина // Вісник економіки транспорту і промисловості. – Х.: УДАЗТ, 2011. – Вип. 37. – С.173-178.
13. Балабанова Л.В. Swot-аналіз – основа формування маркетингових стратегій: Навч. посіб. – 2-е вид., випр., доп. – К.: Знання, 2005. – 301 с.
14. Балабанова Л.В. Маркетинг: підручник / Л.В. Балабанова. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. – 562 с.
15. Балабанова Л.В. Маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств: стратегічний підхід [Текст] : монографія / Л.В. Балабанова, B.B. Холод.  Донецьк : ДонДУЕТ ім.М.Туган-Барановського, 2006.  294 с.
16. Бандурка О.О. Єдність цінностей та істини у праві (філософський аналіз) / О.О. Бандурка : дис. ... д-ра філос. наук : 12.00.12. – К., 2003. – 403 с.
17. Банчева А. Оценка рыночного потенциала организации / А. Банчева // Маркетинг. - 2007. - №3 (94). - С. 90-103.
18. Барабась Д.О. Управління конкурентними перевагами підприємства (на прикладі швейної галузі) : автореф. дис… канд.. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / Д.О. Барабась; Київ. нац. екон. ун-т. – К., 2003. – 18 с.
19. Белякова Г.Я. Ключевые компетенции как основа устойчивого конкурентного преимущества предприятия [Електронний ресурс] /
Г.Я. Белякова, Е.В. Сумина // Режим доступу: http://zhurnal.ape.relarn.ru/articles/2005/104.pdf
20. Бетехтіна Л.О. Економічна сутність оборотного капіталу підприємства [Електронний ресурс] / Л.О. Бетехтіна // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/biznes/2009_1/2009/01/090113.pdf
21. Білецька І.І. Механізм підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства на олігополістичному ринку: автореф. дис. … канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / І.І. Білецька. – Національний гірничний ун-т. – Дніпропетровськ, 2006. – 18 с.
22. Бланк И.А. Управление капиталом: учебный курс / И.А. Бланк. – К.: Изд-во «Эльга», Изд-во «Ника-Центр», 2004. – 576 с.
23. Блекуалл Р. Поведение потребителей: пер. с англ. / Р. Блекуалл, П. Мінікард, Дж. Энджел. – СПб.: Питер, 2007. – 944 с.
24. Бригхэм Ю.Ф., Эрхардт М. Финансовый менеджмент. 10-е изд./ Пер. с англ. под ред. к.э.н. Е.А. Дорофеева. – Спб.: Питер, 2007. – 960 с.
25. Бурр В. Концепция устойчивого конкурентного преимущества / В. Бурр // Проблемы теории и практики управления. – 2004. – №4. – С. 107-113.
26. Вайсман В.А. Основные принципы конкурентоспособности субъекта хозяйствования [Текст] / В.А. Вайсман // Экономика и государство. – 2004. – № 7. – С. 26-30.
27. Василенко В.А. Особливості формування конкурентної позиції авіапідприємств / В.А. Василенко // Економіка, менеджмент, бізнес. – 2011. – №1-2. – С. 112-117.
28. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління підприємством: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, виправл. і доп. За ред. Василенка В.О. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 400 с.
29. Васильков В.Г. Виробництво як відкрита система [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.library.if.ua/book/106/7121.html.
30. Верланов О.Ю. Система методологічних компонент оцінки фінансового стану підприємств [Електронний ресурс] / О.Ю. Верланов // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – 2007. – Вип. 51., Т. 64. – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/economy/2007/64-51-13.pdf
31. Весперіс С.З. Аналіз основних підходів до формування стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства / С.З. Весперіс // Всеукраїнський наук.-виробн. ж-л “Сталий розвиток економіки”. - 2010. – № 3. - С. 17-22.
32. Виханский О.С. Менеджмент: Учебник / О.С. Виханський, А.И. Наумов.  4-е изд., перераб. и доп.  М.: Экономистъ, 2006. — 670 с.
33. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация: Монография. – Луганск: ВНУ, 2000 - 315 с.
34. Гаврилюк С.П. Конкурентні переваги як основа розробки стратегії туристських підприємств / С.П. Гаврилюк // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. – 2001. – № 4. – С. 76-80.
35. Гапоненко А.Л. Стратегическое управление : [учеб. для вузов] / А.Л. Гапоненко, А.П. Панкрухин. – [2-е изд., стер.]. – М. : Издательство ОМЕГА–Л, 2006. – 464 с.
36. Глухарєв С.М. Економічна діагностика: Конспект лекцій / Укл.: Глухарєв С.М. – Харків: ХНАМГ, 2008 – 118 с.
37. Горбаль Н.І. Система управління конкурентоспроможністю підприємства / Н.І. Горбаль, С.Б. Романишин // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.12. - С. 112-117.
38. Гордієнко П.Л. Стратегічний аналіз: Навч. посіб. / П.Л. Гордієнко, Л.Г. Дідковська, Н.В. Яшкіна. – 2-е вид. перероб. і доп. – К.: Алерта, 2008. – 478 с.
39. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы. – СПб.: Спецлитература, 2000. – 589 с.
40. Грант Р.М. Ресурсная концепция конкурентных преимуществ: практические выводы для формулирования стратегии / Р.М. Грант // Вестник Санкт-Петербургского университета. – 2003. – Вып. 3. – С. 47-75.
41. Гречко О.В. Механізми стратегічного управління конкурентоспроможністю авіакомпаній: автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / О.В. Гречко ; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2011. — 20 с.
42. Григорчук Т. Особливості дослідження конкурентного
середовища підприємства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: taras.hryhorchuk.googlepages.com/Tema2_3.html.
43. Гриньов А.В. Засади системного управління конкурентним потенціалом підприємства [Електронний ресурс] / А.В. Гриньов, В.В. Шульженко // Ефективна економіка. – 2010. – № 2. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/
44. Грищенко І. Формування конкурентного середовища на ринку послуг України [Текст] / І. Грищенко // Вісник КНТЕУ. – 2007. − № 5. – С. 163-166
45. Грозний І. Діагностика конкурентних переваг промислового підприємства / І. Грозний // СХІД. – 2007. – №2 (80). – С. 10-13.
46. Грушак З.М. Аналіз конкурентного середовища на ринку повітряних перевезень [Текст] / З.М. Грушак // Економіка. Фінанси. Право : Щомісячний інформаційно-аналітичний журнал. – 2010. – № 10. – С. 10-15
47. Гур’янов А.Б. Системний підхід до стратегічного управлі