ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД
„ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”

На правах рукопису

СЕРГЄЄНКО Ольга Миколаївна

УДК [371.84 : 371.13] (043.3)

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія и методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,
доцент Бутенко Л.Л.

Луганськ – 2013

ЗМІСТ
Вступ ……………………………………………….……………........ 3
Розділ 1. Теоретико-методичні засади формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей

1.1. Формування культури самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців культурно-мистецької галузі як педагогічна проблема ……………………………………………………….

14
1.2. Сутність та зміст культури самоосвітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів мистецько-педагогічного профілю ……………………………………….

44
1.3. Аналіз реальної практики формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічного профілю у вищих навчальних закладах ……..

70
Висновки до розділу 1 ………………………………………………….. 101
Розділ 2. Експериментальне дослідження системи формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у процесі професійної підготовки

2.1. Обґрунтування системи формування культури само-освітньої діяльності студентів мистецько-педагогічного профілю ………………………………………………………...

106
2.2. Експериментальне впровадження системи формування культури самоосвітньої діяльності студентів ……………. …
132
2.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи …... 164
Висновки до розділу 2 ……………………………………………........ 184
Висновки ………………………………………….............................. 188
Додатки ……………………………....................................................... 194
Список використаних джерел…………………………...................... 249

ВСТУП
Сучасні умови постіндустріального суспільства, „економіки знань”, суттєві зміни в соціокультурній та соціально-економічній сферах суспільства, прискорення темпів старіння знань, стрімке скорочення „періоду напіврозпаду компетенцій” (П. Берто), розширення інформаційних потоків, нестабільність на ринку праці, зміна статусу багатьох професій, орієнтація освіти на подолання обмежень предметно-знаннєвої парадигми освітнього простору, поширення інформальної освіти актуалізують завдання підготовки майбутніх фахівців, здатних адаптуватися у швидкозмінних професійних та особистісних ситуаціях, самостійно здобувати та освоювати нову інформацію, бути готовими до мобільності на ринку праці, критично мислити, самостійно приймати обґрунтовані рішення, максимально використовувати власні можливості, оволодівати способами організації власного мислення й діяльності.
В Україні, як й в інших розвинених країнах світу, вища освіта визнана однією з провідних галузей розвитку суспільства. Зараз відбувається європейська інтеграція і входження до ЄС – стратегічна мета Української держави. Це дозволить країні не тільки зміцнити позиції на міжнародній арені, але і підштовхнути економічний розвиток, зміцнити позиції демократії. Для реалізації цієї мети необхідно здійснити визначальні зміни в різних сферах суспільного життя, в тому числі й у системі освіти.
Стратегічні напрями розвитку освіти визначені Конституцією України, Законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державною національною програмою „Освіта” (Україна ХХІ століття).
У сучасних умовах розвитку освітнього простору України надзвичайно актуальними є проблеми оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень, питання остаточного входження нашої держави до Болонського процесу, який спрямований на реалізацію стратегії „навчання через усе життя”, важливою передумовою якої виступають знання, навички й уміння самоосвітньої діяльності кожної особистості, кожного фахівця.
Міжнародна комісія з розвитку освіти ЮНЕСКО стверджує, що поняття „неперервна освіта”, „освіта протягом всього життя” і „навчання протягом всього життя” взаємодоповнюють одне одне, причому „освіта протягом всього життя” є попередньою, визначальною умовою, для реалізації навчання. Термін „неперервна освіта” як „освіта протягом усього життя” і „навчання протягом усього життя” став прямим вираженням надії суспільства на освіту, що здатна вивести із кризи людську цивілізацію. Ефективність і результативність освіти через все життя визначається через готовність і здатність людей до самоосвіти, через розвиток умінь самоосвітньої діяльності.
Особливого значення в процесі підготовки компетентних фахівців різного профілю до умов сучасного ринку праці та формування конкурентоспроможності кожної людини набуває формування культури самоосвітньої діяльності. Самоосвіта є засобом вирішення протиріччя між дискретним характером ступенів організованого навчання та неперервністю процесу зміни економіки, науки, техніки й технології соціальних і виробничих процесів, необхідністю оновлення творчого потенціалу особистості та нерівномірністю цього процесу у зв’язку з віковими особливостями й розгорненістю в часі процесу розвитку соціальної зрілості людини. Вирішення цього протиріччя можливе лише в процесі самоосвітньої діяльності особистості, що здійснюється протягом усього життя та передбачає, з одного боку, пізнання й перетворення світу, а з іншого, – розвиток і самовдосконалення власних діяльнісних можливостей, гармонізацію особистісних та суспільних інтересів, установку на самовдосконалення із суспільно корисною метою.
У сучасних умовах розвитку соціально-культурної сфери особливого значення набуває постійне підвищення рівня компетентності фахівців сфери культури та мистецтва, здатних забезпечити високу якість соціально-культурного процесу, діяльність системи закладів культури та освіти. Разом з тим, рівень розвитку професійних компетенцій та особистісних якостей цих фахівців не завжди відповідає вимогам сьогодення. Постає очевидним, що знання та вміння, отримані фахівцем у вищому закладі освіти, доволі швидко втрачають свою актуальність та стають недостатніми для якісної організації освітнього процесу, що у свою чергу передбачає неперервне оновлення знань та професійної компетентності.
Питання самоосвіти і саморозвитку цікавили філософів стародавнього світу (Солон, Платон), освіта на кожному життєвому етапі людини стала предметом роздумів просвітників (Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо, М. Монтень), представники класичної педагогічної школи (Я. Коменський, Й. Песталоцці, А. Дістервег, К. Ушинський, В. Сухомлинський) наголошували на необхідності самоосвіти.
Проблема культури самоосвітньої діяльності розглядається в міждисциплінарному контексті філософського, соціологічного, культурологіч-ного, психолого-педагогічного знання. У контексті онтологічних категорій „буття”, „діяльність” як феномен людської життєдіяльності самоосвіту та самоосвітню діяльність розглядали М. Бахтін, М. Бердяєв, М. Мамардашвілі, В. Соловйов, В. Швирьов та ін.
Соціологічні аспекти самоосвіти та самоосвітньої діяльності в контексті проблем розвитку соціуму та вільного часу людини як неформальної освітньої діяльності репрезентовано в дослідженнях І. Грабовець, Г. Зборовського, О. Шукліної, І. Шахової. Самоосвіту як соціокультурне явище вивчала О. Бурлука.
Психолого-педагогічні засади феномену самоосвіти розглядали такі науковці, як А. Айзенберг, В. Бондаревський, А. Громцева, В. Прокопюк, Б. Райський, Г. Сєриков та ін., як складник процесу самовиховання, саморозвитку особистості – А. Арет, О. Ковальов та ін., як засіб подолання професійного вигоряння – Л. Мітіна.
Значну увагу в сучасній психолого-педагогічній літературі приділено питанням професійної підготовки майбутніх фахівців сфери культури та мистецтва (Т. Бортникова, С. Волков, Т. Кисельова, О. Кудріна, П. Кузяєв, С. Курганський, Т. Мангер, О. Овчарук, М. Паршиков, В. Солодухін, О. Стукалова, І. Шамес та ін.). Онтогенез системи підготовки фахівців творчих професій у контексті соціокультурних і педагогічних трансформацій представлено в дослідженні І. Єлеференко.
Теоретико-методичні проблеми організації самостійної роботи досліджували такі науковці, як О. Галицьких, В. Граф, І. Ільясов, О. Жукова, В. Козаков, І. Молоцька, П. Підкасистий, М. Солдатенко; теоретико-практичні засади навчальної автономії – Х. Холек (H. Holec), Д. Літтл (D. Little), Н. Коряковцева, О. Сирцова та ін., асинхронної самостійної роботи – Т. Петухова, бібліотечно-інформаційного забезпечення самостійної роботи – Н. Пасмор. Наукові положення про когнітивні стилі навчання обґрунтовано в працях М. Холодної, П. Хоні (P. Honey), А. Мамфорда (A. Mumford) та ін., теорії та практики автодидактики – В. Куринського, Д. Левітаса.
Концептуальні ідеї щодо неперервної освіти, реалізації концепції „навчання впродовж життя” представлено в дослідженнях С. Вершловського, Б. Гершунського, О. Новикова, В. Онушкина, Ф. Перегудова та ін.
Теорію й практику професійної самоосвіти розглянуто в наукових розвідках І. Ганченка, Ю. Калугіна, Г. Коджаспірової та ін., самоосвітньої діяльності студентської молоді – В. Буряка, Н. Михайлової, Л. Павлової, М. Рогозіної, Н. Сидорчук та ін.
Особливої уваги в контексті дослідження проблеми культури самоосвітньої діяльності студентської молоді заслуговують наукові розробки щодо проблем культури розумової праці (Н. Валєєва, О. Зубра), культури навчальної діяльності студентів (В. Косирев, В. Крайник, А. Кучерявий, М. Солдатенко), наукової організації праці студента (Г. Коган), техніки особистої роботи (Г. Попов), культури академічного письма (О. Карпієвич, Т. Краснова), самоменеджменту (Г. Архангельський, Ю. Васильченко, Л. Зайверт, М. Лукашевич, С. Рєзник, О. Хроленко та ін.).
Проблеми організації самоосвітньої діяльності студентів вишів різного фахового спрямування висвітлено в дисертаціях останніх років. Так, М. Балікаєва розглядала розвиток самоосвіти студентів ВНЗ в умовах реалізації компетентнісного підходу, О. Карпова – педагогічну концепцію сприяння розвитку самоосвітньої діяльності студентів ВНЗ; В. Корвяков – науково-практичні засади формування самоосвітньої діяльності студентів в умовах багаторівневої вищої освіти, Л. Скопцова – педагогічні умови індивідуально-типологічного підходу до розвитку культури самоосвітньої діяльності вчителя, Т. Івашкова – формування культури самоосвіти майбутніх офіцерів правоохоронних органів у вищих навчальних закладах. Проте особливості формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у процесі професійної підготовки окремо не розглядалися. Особливої актуальності для фахівців цієї галузі ця проблема набуває у зв'язку із специфікою професійної діяльності майбутніх митців та педагогів художньої галузі та особливостями навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах мистецько-педагогічного профілю. Аналіз практики організації навчання у подібних закладах свідчить, що, по-перше, навчальний процес будується з урахуванням значного часу на самостійну роботу, по-друге, певна частина студентів – майбутніх митців та викладачів мистецьких дисциплін навчаються за індивідуальним графіком і відповідно актуалізується питання щодо індивідуального освітнього маршруту та сформованості навичок організації самоосвітньої діяльності; по-третє, наявні особливості психоемоційної сфери студентів таких закладів освіти, їхня творча спрямованість, що має бути враховано в організації фахової підготовки.
Аналіз теорії й практики з досліджуваної проблеми дозволив виявити протиріччя між: потребою суспільства в компетентних фахівцях сфери культури та мистецтва, здатних до творчості, самоорганізації, самоосвіти й самореалізації, та недостатньою розробленістю засобів і методів організації самоосвітньої діяльності студентів; орієнтацією вищої школи на компетентнісний, особистісно зорієнтований підходи та традиційною предметно-знаннєвою спрямованістю освітнього процесу, що нівелює значення самоосвітньої діяльності; необхідністю цілеспрямованого формування культури самоосвітньої діяльності в умовах багаторівневої вищої освіти та нерозробленістю науково-практичних засад забезпечення цього процесу.
Актуальність проблеми, її недостатня теоретична й практична розробленість та виявлені протиріччя й зумовили вибір теми дисертаційної роботи „Формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у процесі професійної підготовки”.
Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” в межах комплексної теми: „Освітні технології навчально-виховного процесу в сучасних закладах освіти” (державний реєстраційний номер 0110U000751). Тему затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 21 березня 2006 р.).
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх фахівців галузі культури та мистецтв у вищих навчальних закладах мистецького профілю.
Предмет дослідження – система формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему формування культури самоосвітньої діяльності студентів – майбутніх фахівців галузі культури та мистецтва.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що процес формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей буде ефективним, якщо, ураховуючи сутнісні характеристики, функції культури самоосвітньої діяльності, розглядати його як систему, яка становить сукупність взаємопов’язаних блоків (концептуально-цільовий, змістовний, організаційно-технологічний і результативно-оцінний); реалізується з опорою на принципи цілісності, континуальності, інтегративності, варіативності, синхронізації та інтеграції нормативного й індивідуального компонентів самоосвітньої діяльності, випереджальності, компенсаторності, персоніфікації.
Відповідно до мети й гіпотези визначено такі завдання дослідження:
1. На основі аналізу філософської, культурологічної, психолого-педагогічної літератури визначити ступінь дослідженості проблеми.
2. Розкрити сутність і структуру культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей та особливості її формування.
3. Визначити критерії й показники сформованості культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей.
4. Теоретично обґрунтувати систему формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у процесі професійної підготовки.
5. Експериментально перевірити ефективність розробленої системи в практиці роботи вищих навчальних закладів мистецького профілю.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять філософські положення про єдність теорії та практики, взаємозумовленість і взаємозв’язок об’єктивних та суб’єктивних чинників у формуванні особистості; положення системного (А. Авер’янов, В. Афанасьєв, І. Блауберг, В. Садовський), особистісно зорієнтованого (Г. Балл, І. Бех, О. Пєхота, М. Чобітько, І. Якиманська), культурологічного (В. Біблер, Є. Бондаревська, Г. Гайсіна, В. Крайник, Н. Крилова, М. Мамардашвілі), компетентнісного (В. Байденко, І. Зимня, Е. Зеєр, А. Тряпіцина, А. Хуторськой), синергетичного (О. Князєва, С. Кульневич) підходів; теорія педагогічних систем (В. Беспалько, Т. Ільїна, Н. Кузьміна, Ю. Сокольников); теорії самоосвіти та самоосвітньої діяльності (А. Громцева, М. Кузьміна, Б. Райський, Г. Сєриков, О. Шукліна); концептуальні положення випереджальної освіти (П. Новиков, А. Урсул), неперервної освіти (С. Вершловський, Б. Гершунський, О. Новиков, В. Онушкін, Ф. Перегудов), педагогіки вищої школи (А. Алексюк, В. Андрущенко, Н. Волкова, О. Глузман, Б. Коротяєв, В. Курило), професійного самовиховання майбутніх фахівців (О. Кучерявий, В. Семиченко); теоретичні положення організації професійної підготовки фахівців мистецько-педагогічного профілю (Н. Бакланова, С. Волков, З. Гіптерс, Т. Мангер, О. Рудницька, В. Орлов, М. Паршиков, С. Рибін, О. Стукалова); сучасні технології навчання у ВНЗ (А. Вербицький, М. Віленський, І. Дичківська, А. Панфілова, С. Сисоєва), розвитку критичного мислення особистості (І. Загашев, Д. Клустер, В. Попков, О. Тягло, Є. Ходос), самоменеджменту й тайм-менеджменту фахівців (Г. Архангельський, Ю. Васильченко, Л. Зайверт, М. Лукашевич, О. Хроленко); наукові положення щодо моделювання в науковому пізнанні й педагогічній діяльності (О. Дахін, В. Докучаєва, В. Штофф), теорія й практика бібліотечної та інформаційної евристики (П. Берков, І. Галєєва, Г. Гецов, О. Гречихін).
У процесі дослідження було використано комплекс методів: теоретичні: аналіз наукової літератури для вивчення історико-генетичного аспекту проблеми й визначення теоретико-методологічних засад дослідження; аналіз, синтез, узагальнення для розкриття сутності, структурних компонентів культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей, метод моделювання для розробки та обґрунтування моделі системи формування культури самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців культури та мистецтва; емпіричні: анкетування, бесіда, тривале спостереження, метод експертних оцінок, аналіз продуктів діяльності для визначення рівня сформованості культури самоосвітньої діяльності студентів та особливостей її формування в сучасному освітньому просторі; педагогічний експеримент для перевірки ефективності розробленої системи; методи математичної статистики та якісного аналізу для опрацювання результатів експериментальної роботи.
Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснено на базі Київського обласного коледжу культури та мистецтв, Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, Канівського училища культури і мистецтв. На різних етапах експерименту було задіяно 735 студентів та 36 викладачів.
Дослідження проводилось протягом 2007 –2011 років у три етапи:
На першому етапі (2007 – 2008 рр.) – на основі аналізу філософської, соціологічної та психолого-педагогічної літератури вивчався стан дослідженості проблеми, історико-педагогічний аспект проблеми самоосвіти, самоосвітньої діяльності фахівців різного напряму; здійснювався аналіз досвіду роботи вищих начальних закладів мистецько-педагогічного напряму в аспекті завдань дослідження; визначалися об'єкт, предмет, мета, гіпотеза і завдання дос¬лід¬ження, розроблялася теоретико-методологічна основа концепції дослідження.
На другому етапі дослідження (2009 – 2010 рр.) – реалізовано завдання констатувального та формувального етапів експериментальної роботи.
На третьому етапі (2010 – 2011 рр.) – проаналізовано експериментальні дані; проведено статистичну обробку результатів експерименту, оформлено результати науково-дослідної роботи. Результати й висновки дослідження апробувалися на конференціях, нарадах, у процесі участі в теоретичному семінарі педагогів-дослідників і представлені в публікаціях автора.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено систему формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей, що побудована з урахуванням сутнісних характеристик, функцій культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей, включає концептуально-цільовий, змістовний, організаційно-технологічний і результативно-оцінний блоки, передбачає організаційно-методичне забезпечення поетапного розвитку всіх компонентів культури самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців мистецько-педагогічної галузі; набули подальшого розвитку наукові уявлення про сутність культури самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців, взаємозв’язок освіти та самоосвіти в професійній підготовці фахівців мистецько-педагогічного профілю; удосконалено форми та методи самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблено науково-методичне забезпечення системи формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей: методичні рекомендації для викладачів та студентів з питань формування вмінь і навичок самоосвітньої діяльності; технологічні карти з підготовки академічних текстів; комплекс навчально-творчих завдань для індивідуальної роботи та роботи в групах; програма та методичні матеріали модуля „Діяльність бібліотеки як інформаційно-методичного центру”; програму та методичні матеріали для підготовки кураторів академічних груп, науково-методичне забезпечення кураторських годин „Культура самоосвітньої діяльності сучасного студента”; комплекс діагностичних матеріалів. Підготовлено електронну бібліотеку для студентів і викладачів (125 найменувань).
Результати й висновки дослідження можуть бути використані в процесі підготовки майбутніх фахівців сфери культури у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, у самоосвітній та самовиховній роботі студентської молоді, у підготовці та перепідготовці кураторів академічних груп, студентського активу до організації самоосвітньої діяльності у ВНЗ.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради „Коледж культури і мистецтв” (довідка про впровадження № 70 від 26.06.2009 р.), обласного комунального закладу „Харківське училище культури” (довідка про впровадження № 220 від 01.07.2009 р.), Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької (довідка про впровадження № 01-193/4 від 26.06.2009 р.), Канівського училища культури і мистецтв (довідка про впровадження № 235 від 30.06.2009 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних – „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті” (Луганськ, 2003), „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти” (Луганськ, 2005), „Модернізація Мистецької освіти у контексті євроінтеграції” (Одеса, 2006), „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття в контексті міжкультурних контактів” (Луганськ, 2006), „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2009); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Роль естетичного виховання молоді на сучасному етапі” (Луганськ, 2005), „Хореографічне мистецтво у контексті культурно-освітніх процесів” (Полтава, 2005); обговорювалися на засіданнях науково-методичної ради Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради „Коледж культури і мистецтв”, засіданнях кафедри педагогіки ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено в 11 одноосібних публікаціях, з них 6 статей – у наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 6 додатків на 55 сторінках, списку використаних джерел (319 найменувань). Робота містить 20 таблиць та 17 рисунків. Загальний обсяг роботи – 280 сторінок.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення наукової проблеми формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у процесі професійної підготовки, що полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці системи, що забезпечує ефективність досліджуваного процесу.
2. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується значними змінами в сфері політики, економіки, культури, освіти. Цей процес вимагає реформування усіх соціально-економічних стосунків, у тому числі, і системи вищої освіти, яка повинна змінити структуру підготовки кадрів відповідно до запитів ринку праці, що оновлюється.
Актуальність дослідження зумовлена суспільною та особистісною необхідністю самоосвіти, зростанням її ролі в умовах сучасного українського суспільства, яке набуває подальшого розвитку. Сьогодні висуваються принципово нові вимоги до кваліфікації працівника, його моральної зрілості, загальнокультурного і інтелектуального рівнів. Тому зрозуміло посилення уваги до самоосвітньої діяльності особливо студентської молоді, яка буде реалізовувати ці зміни в суспільстві. Випускник вищої школи має бути готовий до оволодіння новими знаннями, до здатності до самоосвіти.
Аналіз ґенези сутності поняття самоосвіта в історії вітчизняної та зарубіжної педагогіки свідчить, що протягом усієї історії розвитку педагогічної думки питанням самоосвіти приділялася пильна увага, самоосвіта – це педагогічна проблема, яка зберігає свою актуальність незалежно від конкретно-історичних умов, вивчається дослідниками різних наукових галузей та напрямків.
Проблеми самоосвіти особистості, організації самоосвітньої діяльності мають глибокі історичні корені. До цих проблем зверталися Я.А.Коменський, А.Дістервег, Й.Гербарт, М.Монтессорі, П.Каптерев, М.Карєєв, Ф.Фребель, Дж.Дьюї та ін. Особлива роль належить М.Рубакіну, письменнику, вченому-бібліографу, популяризатору наукових знань, методисту з самоосвіти (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження дає підстави стверджувати, що теоретико-методологічне та операційне забезпечення процесу формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей вимагає врахування ґенези розвитку наукових уявлень про самоосвіту, самоосвітню діяльність студентської молоді в умовах неперервної освіти, особливостей диверсифікації процесу професійної підготовки фахівців галузі культури та мистецтва, сучасних підходів до формування культури самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.
3. Аналіз наукової літератури засвідчує наявність різних підходів до визначення сутності самоосвіти, самоосвітньої діяльності. Соціологічний підхід (О. Шукліна, Г. Зборовський, І. Шахова та ін.) зумовлює розгляд самоосвіти як реального феномену життя (соціальний груп) в системі спільних відносин, як виду вільної діяльності особистості.
Теоретико-методологічні аспекти самоосвіти, самоосвітньої діяльності представлені у педагогічних дослідженнях А. Айзенберга, Г. Коджаспірової, Г. Серікова, Б. Райського, І. Грабовець та ін. Серед спільних ознак різних визначень, різних підходів до феномена самоосвіти слід назвати такі: неперервність, самостійність пізнавального пошуку, спрямованість на придбання знань, підвищений інтерес до нового, актуального у тій чи іншій ситуації (навчальній, професійній, особистісній). Крім того, підкреслюється розуміння самоосвіти як виду вільної, творчої діяльності людини, позаінституціональної діяльності особистості. Виокремлюються такі види самоосвіти, як оперативна, перспективна; формальна, неформальна, інформальна; систематична, ситуативна.
Самоосвітня діяльність у науковій літературі розглядається, по-перше, як умова організації процесу пізнання, специфічна індивідуалізована пізнавальна діяльність, яка організується, реалізується та контролюється людиною за власною ініціативою, свідомо і цілеспрямовано, по-друге, з позицій керівництва процесом пізнання, за власною волею, без безпосереднього керівництва та чиєїсь допомоги, по-третє, з позицій задоволення пізнавальної особистісної потреби.
Міждисциплінарний контекст аналізу сутності понять „самоосвіта”, „діяльність”, „самоосвітня діяльність”, „культура”, „культура діяльності” зумовив визначення культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей як інтегральної характеристики особистості фахівця, яка відображає самостійну цілеспрямовану самоосвітню діяльність, що спонукається внутрішніми мотивами з метою розвитку та самовдосконалення особистості, забезпечення професійної успішності, конкурентоспроможності в мистецько-педагогічній діяльності.
Урахування сутнісних характеристик культури діяльності особистості зумовило визнання гуманістичного спрямування культури самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців сфери культури та мистецтва, необхідність її формування згідно із усталеними моральними принципами та нормами суспільства.
Специфіка професійної мистецько-педагогічної діяльності, особливості організації навчального процесу у ВНЗ відповідного профілю, соціально-психологічні характеристики майбутніх фахівців творчої галузі зумовили визначення комплексу функцій культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей (компенсаторна, саморозвитку, методологічна, комунікативно-творча, психологічна, адаптивна, розвивальна, катарсична).
Виокремлено такі компоненти культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей, як ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, рефлексивний.
Культура самоосвітньої діяльності являє собою універсальну характеристику самостійної освітньої діяльності, оскільки знання, вміння та навички самоосвітньої діяльності є підґрунтям для реалізації завдань самовдосконалення у професійній сфері (навіть за умов зміни профілю діяльності), при вирішенні завдань особистісного вдосконалення. Особливості формування культури самоосвіти зумовлені особистісними характеристикам та власним досвідом людини. Розвиток культури самоосвітньої діяльності відбувається протягом усього життя людини, але з різною інтенсивністю у різні періоди.
Аналіз сутності провідних понять дослідження, особливостей студентського віку дозволив визначити провідні чинники, що впливають на процес формування культури самоосвітньої діяльності студентів ВНЗ культури та мистецтва – особливості освітнього процесу у виші, його хронотопу як єдності просторово-часових та змістовно-подієвих характеристик, що активізують самоосвітню діяльність студентів, сформованість мотивів та потреб розвитку власного потенціалу у майбутній професійній діяльності, позитивна мотивація до самоосвіти, розвивальний потенціал інформаційних технологій тощо.
4. У дисертаційній роботі розроблено критерії та показники сформованості культури самоосвітньої діяльності студентів вишів культури та мистецтва (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний) та відповідні рівні (низький (адаптивно-репродуктивний), середній (реконструктивно-евристичний), високий (креативний).
Констатувальний етап експериментальної роботи засвідчив переважно низький і середній рівні культури самоосвітньої діяльності студентів, орієнтацію студентів на зовнішню мотивацію самоосвіти, фоновий характер самоосвітньої діяльності, перевагу репродуктивних пізнавальних умінь, наявність внутрішніх та зовнішніх бар’єрів такої діяльності.
5. Доведено, що ефективність формування культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей у процесі професійної підготовки зумовлена теоретичним обґрунтуванням та упровадженням відповідної системи, яка визначалася на підставі аналізу теоретичних засад дослідження та результатів констатувального етапу експерименту та включала концептуально-цільовий, змістовний, операційно-технологічний та результативно-оцінний блоки, які виконують певні функції та мають відповідне змістовне наповнення. Відзначено якісні характеристики структурно-функціональної моделі системи (відкритість, динамічність, комплементарність структурних блоків).
Системоутворювальним чинником розробленої системи визначено концептуально-цільовий блок, метасистемою – процес професійної підготовки майбутніх фахівців культури та мистецтва у ВНЗ відповідного профілю.
6. Ефективність розробленої системи забезпечується опорою на гуманітарні технології навчання студентської молоді, урахуванням мотивації та ціннісного ставлення майбутніх фахівців до самоосвітньої діяльності як передумови особистісної та професійної конкурентоспроможності.
Доведено доцільність реалізації у межах організаційно-технологічного блоку взаємозалежних модулів „Підготовка викладачів та кураторів академічних груп”, „Діяльність бібліотеки як інформаційно-методичного центру”, „Організація самоосвітньої діяльності студентів”.
Формуванню когнітивного компоненту культури самоосвітньої діяль-ності, забезпеченню метакогнітивного характеру самоосвітніх умінь та навичок студентів сприяли різноманітні форми та методи роботи з інформаційної та бібліотечної евристики, організація роботи з академічними текстами, знайомство з методами компресії наукового тексту, аналітико-синтетичної переробки текстової інформації, пошуковими стратегіями та формами роботи в мережі Інтернет, технологіями самоменеджменту та тайм-менеджменту, використання в аудиторній та позааудиторній роботі технологій формування критичного мислення, діалогічних технологій, проектної діяльності тощо. У практику роботи закладів освіти та культури було впроваджено матеріали навчального посібника „Методичні рекомендації з організації самостійної роботи з предметів соціально-гуманітарного циклу” для навчальних закладів культури та мистецтва І-ІІ рівнів акредитації.
Результати експериментального дослідження засвідчили позитивну динаміку сформованості показників культури самоосвітньої діяльності студентів мистецько-педагогічних спеціальностей.
Перспективу подальшої наукової роботи вбачаємо в дослідженні проблем організації самоосвітньої діяльності студентів ВНЗ культури та мистецтва в Інтернет-середовищі, взаємозв’язку культури самоосвітньої діяльності студентів та ефективності процесу формування професійної компетентності майбутніх фахівців в умовах диверсифікації освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова К. А. Психология и сознание личности (Проблемы мето-дологии, теории и исследования реальной личности) : Избр. психол. труды / К. А. Абульханова. – М. : Москов. психол.-социал. ин-т ; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 1999. – 224 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
3. Аверьянов А. Н. Системное познание мира: Методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с.
4. Айзенберг А. Я. Педагогические проблемы самообразования / А. Я. Айзенберг // Советская педагогика. – 1968. – № 11. – С. 51– 61.
5. Айзенберг А. Я. Самообразование: история, теория и современные проблемы : Уч. пособ. для вузов по спец. „Библиотековедение и библиогр.” / А. Я. Айзенберг. – М. : Высшая шк., 1986. – 127 с.
6. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. – 339 с.
7. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В. И. Андреев. – Казань: Издательство Казанского ун-та, 1988. – 230 с.
8. Андреев О. А. Техника быстрого чтения. Школы Олега Андреева / А. О. Андреев. – М. : АСТ, 2008. – 319с.
9. Анохин П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем. Общие предпосылки // Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем / П. К. Анохин. – М. : Медицина, 1975. – С. 17 – 59.
10. Арджирис К. Организационное научение / К. Арджирис ; пер. с англ. – М. : Инфра-М, 2004. –
11. Архангельский Г. А. Тайм-драйв: Как успевать жить и работать / Г. А. Архангельский. – М. : Манн, Иванов и Фербер, 2011. – 272 с.
12. Арет А. Я. Очерки по теории самовоспитания / А. Я. Арет. – Фрунзе : Киргизский гос. ун-т, 1961. – 124 с.
13. Асмолов А. Г. Психология личности / А. Г. Асмолов. – М. : МГУ, 1990. – 367 с.
14. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1981. – 432 с.
15. Байденко В. И. Болонский процесс: структурная реформа высшего образования Европы / В. И. Байденко. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2002. – 128 с.
16. Бакланова Н. К. Профессиональное мастерство специалиста культуры : учеб. пособие для аспирантов, слушателей курсов пов. квалификации, преподавателей, студентов / Н. К. Бакланова. – М. : МГУКИ, 2003. –
17. Баликаева М. Б. Развитие самообразования студентов вуза в условиях реализации компетентностного подхода : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / М. Б. Баликаева. – Омск, 2007. – 23 с.
18. Баликаева М. Б. Современные подходы к изучению формирования самообразования в отечественной педагогической науке / М. Б. Бали-каева // Качество. Инновации. Образование. – 2008. – № 5. – С. 30 – 33.
19. Баркова Э. В. Пространственно-временной континуум в онтологии культуры / Э. В. Баркова. – Волгоград : Изд-во Волг. гос. ун-та, 2002. – 299 с.
20. Безрукова В. С. Педагогика. Проективная педагогика / В. С. Безрукова. – Екатеринбург : Деловая книга, 1996. – 344 с.
21. Белкин А. С. Ситуация успеха: как ее создать : кн. для учителя / А. С. Белкин. – М. : Просвещение, 1991. – 168 с.
22. Белова А. Н. Формирование образовательных компетенций студентов вуза культуры и искусств : автореф. дис. на соискание ученой степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / А. Н. Белова. – М., 2009. – 18 с.
23. Беляева А. Управление самостоятельной работой студентов // Высшее образование в России. – 2003. – № 6. – С. 105-109.
24. Бердяєв Н. А. Самопознание (Опыт философской автобиографии) / Н. А. Бердяев. – М. : СП «ДЭМ»: Международные отношения, 1990. – 334 с.
25. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. – М., 1996.
26. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / В. П. Беспалько. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1997. – 304 с.
27. Бех І. Д. Виховання особистості: В 2-х т. – К.: Либідь, 2003. – Кн.1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 280 с.
28. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры: два философских введения в ХХI веке / В. С. Библер. – М. : Политиздат, 1991. – 412 с.
29. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема твор-чества / Д. Б. Богоявленская. – Ростов на Дону : Р.н/ДГУ, 1983. – 173 с.
30. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти ; Упоряд. Журавський В. С., Згуровський М. З. – К. : ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. – 200с.
31. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно-ориентированного образования : Монография / Е. В. Бондаревская. – Ростов н/Д. : Издательство РПУ, 2000. – 231 с.
32. Бондаревский В. Б Воспитание интереса к знаниям и потребности к са-мообразованию / В. Б. Бондаревский. – М. : Просвещение, 1985. – 144 с.
33. Бондаревский В.Б. Организация самостоятельной работы студентов / В. Б. Бондаревский // Советская педагогика. – 1969. – №8. – С. 110 –119.
34. Бондаренко М. І. Розвиток самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів трудового навчаня засобами навчально-технічної літератури : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук : спец. 13.00.02 „Теорія і методика трудового навчання” / М. І. Бондаренко. – К., 2003. – 21 с.
35. Бордовская Н. В. Гуманитарные технологии в вузовской образователь-ной практике: теория и методология проектирования : Учебное пособие / Н. В. Бордовская. – СПб. : ООО «Книжный Дом», 2007. – 408 с.
36. Борзенко И. М. Основы современного гуманизма : Учеб. пособие / И. М. Борзенко, В. А. Кувакин, А. А. Кудишина. – М. : Российское гуманистическое общество, 2002. – 359 с.
37. Борисова А. А. Развитие творческой самореализации студентов в образовательных учреждениях культуры и искусств : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : специальность 13.00.05 „Теория, методика и организация социально-культурной деятельности” / А.А. Борисова. – М., 2007. – 224 с.
38. Боровских А. В. Деятельностные принципы впедагогике и педаго-гическая логика : Пособие для системы профессионального педагоги-ческого образования, переподготовки и повышения квалификации научно-педагогических кадров / А. В. Боровских, Н. Х. Розов. – М. : МАКСПресс, 2010. – 80 с.
39. Бортникова Т. Г. Целостный подход к учебно-воспитательному процессу в вузе культуры как условие формирования личности специалиста : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук / Т. Г. Бортникова. – М., 1993. – 16 с.
40. Борытко Н. М. В пространстве воспитательной деятельности: Монография / Н. М. Борытко. – Волгоград : Перемена, 2001. – 181 с.
41. Брунер Дж. Психология познания: за пределами непосредственной информации / Дж. Брунер : пер. с англ. – М. : Прогресс, 1977. – 412 с.
42. Бурлука О. В. Самоосвіта особистості як соціокультурне явище : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософ. наук : спеціальність 17.00.01 „Теорія та історія культури” / О. В. Бурлука. – Х., 2005. – 16 с.
43. Буряк В. Умови та засоби самоосвіти студентів / В. Буряк // Вища школа. – 2002. – № 6. – С. 18 – 28.
44. Валеев Г. Х. Методология научной деятельности в сфере социо-гуманитарного знания / Г. Х. Валеев. – М. : Наука, 2005. – 234 с.
45. Валеева Н. Ш. Психология и культура умственного труда : Учебное пособие / Н. Ш. Валеева, Н. П. Гончарук. – М. : КНОРУС, 2004. – 240 с.
46. Васильченко Ю. Л. Самоучитель по тайм-менеджменту / Ю. Л. Василь-ченко, З. В. Таранченко, М. Н. Черныш. – СПб. : Питер, 2007. – 256 с.
47. Ващекин Н. П. Ориентиры опережающего образования / Н. П. Ващекин, А. Д. Урсул // СОЦИС. – 2000. – № 5. – С. 90 – 97.
48. Вербицкий А. А. Личностный и компетентностный подходы в образо-вании: проблемы интеграции / А. А. Вербицкий, О. Г. Ларионова. – М. : Логос, 2009. – 336 с.
49. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий. – М. : Высшая школа, 1991. – 207 с.
50. Вертилецкая И. Г. Технологический аспект самообразования учителя / И. Г. Вертилецкая, М. В. Корнилова // Вестник Томского гос. пед. ун-та : Серия: Педагогика. – 2007. – Вып. 7 (70). – С. 40 – 43.
51. Вершловский С. Г. От образования взрослых к непрерывному образо-ванию / С. Г. Вершловский // Непрерывное образование как социальный факт : моногр. / сост. Н. А. Лобанов, Е. Куля и М. Пэнковска; под науч. ред. Н. А. Лобанова, В. Н. Скворцова ; ЛГУ им. А. С. Пушкина, НИИ соц.-экон. и пед. пробл. непрерыв. образования. – СПб. : ЛГУ им. А. С. Пушкина, 2011. – С. 349 – 395.
52. Виленский М. Я. Технологии профессионально-ориентированного обучения в высшей школе / М. Я. Виленский. – М. : Пед. общество России, 2005. – 192 с.
53. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / В. К. Вилюнас. – М. : Изд-во МГУ, 1990. – 288 с.
54. Волков С. М. Система мистецької освіти в культурі України 90-х років ХХ століття: традиції, форми, перспективи : автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : спеціальність 17.00.01 „Теорія і історія культури” / С. М. Волков. – К., 2003. – 22 с.
55. Воронцов Г. А. Письменные работы в вузе. Реферат (доклад). Контроль-ная работа. Курсовая работа. Дипломная работа : учеб. пособие / Г. А. Воронцов – изд. 2-е, перераб. и доп. – Ростов-на-Дону : МарТ, 2002. – 192 с.
56. Высоцкая Е. К. Роль профессиональной периодики в самообразовании библиотекарей / Е. К. Высоцкая // Непрерывное образование сельских библиотекарей: состояние, проблемы, опыт : сб. ст. – СПб., 2011. – С. 89 – 95.
57. Гайсина Г. И. Образование как социокультурный феномен / Г. И. Гайсина. – Москва-Уфа : МПГУ, БГПУ, 2000. – 148 с.
58. Галеева И. С. Интернет как инструмент библиографического поиска / И. С. Галеева ; науч. ред. М. И. Вершини. – СПб. : Профессия, 2007. – 248 с.
59. Галицких Е. Организация самостоятельной работы студентов / Е. Га-лицких // Высшее образование в России. – 2004. – № 6. – С. 160 –163.
60. Галкина Т. Э. Культура самообразовательной деятельности студентов системы дистанционного обучения: феноменологический аспект / Т. Э. Галкина, А. И. Рыбакова // Электронный ресурс http://www.rusnauka.com/9_NND_2012/Pedagogica/1_105352.doc.htm
61. Ганченко И. О. Теория и методика профессионального самообразо-вания : Учеб. пособие / И. О. Ганченко. – Краснодар : Краснод. акад. МВД России, 2003. – 308 с.
62. Гендина Н. И. Формирование информационной культуры личности в библиотеках и образовательных учреждениях : учебно-метод. пособие / Н. И. Гендина, Н. И. Колкова, Г. А. Стародубова, И. Л. Скипор. – М. : Школьная б-ка, 2002. – 288 с.
63. Гергуль С. Проблема самоосвіти вчителя в історії педагогічної думки / С. Гергуль // Рідна школа. – 2003. – №7. – С. 56 – 58.
64. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века. (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций) / Б. С. Гер-шунский. – М. : Изд-во «Совершенство», 1998. – 608 с.
65. Гессен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / С.И. Гессен. – М. : Школа-Пресс, 1995. – 448 с.
66. Гецов Г. Г. Как читать книги, газеты, журналы / Г. Г. Гецов. – М. : Знание, 1989. – 144 с.
67. Гецов Г. Г. Как эффективно работать с информацией из книг, газет, журналов и других источников: приемы традиц. и новые: практ. посо-бие / Г. Г. Гецов. – 8-е изд. – М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 2006. – 118 с.
68. Гликман И. З. Воспитание, формирование и обучение: о соотношении основных педагогических категорий / И. З. Гликман // Инновации в образовании. – 2008. – № 7. – С. 4 – 10.
69. Головатий М. Ф. Навчи себе сам : Навч.-метод. розробка / М. Ф. Головатий. – 2-ге вид., випр. і допов. – К. : МАУП, 2005. – 132 с.
70. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
71. Горбунова Е. Е. Модель процесса подготовки будущих специалистов сферы культуры к профессионально-творческой самореализации / Е. Е. Гор¬бунова // Изв. Волгогр. гос. пед. ун-та. Сер. «Педагогиче¬ские науки». – 2010. – № 9 (53). – С. 35 – 38.
72. Гордеева Т. О. Психология мотивации достижения : учебное пособие / Т. О. Гордеева. – М. : Академия, 2006. – 336 с.
73. Грабовець І. В. Самоосвіта як автономний вид діяльності в процесі професійної самореалізації особистості (соціологічний аспект проблеми) / І. В. Грабовець // Методологія, теорія і практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Х. : Видав. центр Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 517 – 520.
74. Грабовець І. В. Самоосвіта як інтегруюча детермінанта самореалізації молодих фахівців у професійній діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : спеціальність 22.00.04 „Спеціальні та галузеві соціології / І. В. Грабовець. – К., 2004. – 18 с.
75. Грабовець І. В. Теоретико-методологічні засади соціологічного дослідження процесу самоосвіти / І. В. Грабовець // Актуальні проблеми духовності. – Випуск 4(1). – Кр. Ріг : Вид-во І.В.І., 2002. – С. 205 – 212.
76. Граф В. Основы организации учебной деятельности и самостоятельной работы студентов / В. Граф, И. И. Ильясов, В. Я. Ляудис. – М. : МГУ, 1981. – 79 с.
77. Гречихин А. А. Библиографическая эвристика: История, теория и методика информационного поиска: Конспект лекций / А. А. Гречихин. – М. : МПИ, 1984. – 48 с.
78. Громыко Н. В., Половкова М. В. Метапредметный подход как ядро российского образования [Электронный ресурс]// режим доступа: http://www.teacher-of-russia.ru/seminar-lectures/2009/2009-seminar_lectures_gromyko_nv_polovkova_mv.pdf
79. Громцева А. К. Самообразование как социальная категория : Учеб.-метод. пособие к спецкурсу / А. К. Громцева. – Л. : ЛГПИ, 1976. – 88 с.
80. Громцева А. К. Формирование у школьников готовности к самообразо-ванию : учеб. пособие по спецкурсу для студентов пед. институтов / А. К. Громцева. – М. : Педагогика, 1983. – 145 с.
81. Гудков И. Б. Творческое самовыражение будущего актера театра и кино в процессе самообразовательной деятельности / И. Б. Гудков // Вест. Краснояр. гос. ун-та : Серия „Гуманитарные науки”. – 2006. – № 3/1. – С. 150 – 154.
82. Даутова О. Б. Самообразование учителя как условие его личностного и профессионального развития / О. Б. Даутова, С. В. Христофоров // Инновации и образование : сб. материалов конф. – СПб. : Санкт-Петер-бургское философское общество, 2003. – Серия «Symposium», Вып. 29. – С. 309 – 317.
83. Державна національна програма „Освіта України ХХІ століття”. – К. : Райдуга, 1994. – 43 с.
84. Добреньков В. И. Общество и образование / В. И. Добреньков, В. Я. Нечаев. – М. : Инфра, 2003. – 381 с.
85. Довідникові матеріали для голів предметних (циклових) комісій та керівників академгруп вищих навчальних закладів культури і мистецтв І-ІІ рівнів акредитації / Упоряд. Г. В. Власова, М. В. Наюк. – К. : Нац. академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2011. – 154 с.
86. Догонова В. В. Самообразование в системе профессиональной подготовки будущего учителя : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : специальность 13.00.01 „Теория и история педагогіки”/ В. В. Догонова. – Минск, 1994. – 18 с.
87. Докучаєва В. В. Принципи проектування інноваційних педагогічних систем / В. В. Докучаєва // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – 2005. – Вип.7. – Ч.2. – С.
88. Духовный А. В. Педагогическое сопровождение преодоления познава-тельной пассивности студентов в вузах культуры и искусств и учреждениях культуры : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : специальности 13.00.05 „Теория, методика и организа-ция социально-культурной деятельности”, 13.00.08 „Теория и методика профессионального образования” / А. В. Духовный. – М., 2010. – 21 с.
89. Егорова Г. И. Технологии развития интеллектуальной культуры будущего специалиста: учебное пособие / Г. И. Егорова. – Тюмень : ТюмГНГУ, 2010. – 170 с.
90. Елагина Л. В. Формирование культуры профессиональной деятель-ности будущего специалиста на основе компетентностного подхода : монографія / Л. В. Елагина. – М. : Компания Спутник +, 2008. – 413 с.
91. Елеференко И. О. Онтогенез системы подготовки специалистов творческих профессий в контексте социокультурных и педагогических трансформаций ХХ века : автореф. дис. на соискание ученой степени докт. пед. наук : специальность „Теория и методика профессионального образования” / И. О. Елеференко. – М., 2011. – 40 с.
92. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. Василь Григорович Кремінь. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
93. Жукова Е. Д. Самостоятельная работа студентов: учебное пособие для преподавателей и студентов высшей педагогической школы / Е. Д. Жукова. – Уфа : Изд- во БГПУ , 2007. – 164 с.
94. Журавський В. С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні / В. С. Журавський. – К. : Видавничий дім “Ін Юре”, 2003. – 416 с.
95. Загашев И. О. Критическое мышление: технология развития / И. О. За-гашев, С. И. Заир-Бек. – СПб. : Изд-во «Альянс «Дельта», 2003. – 172 с.
96. Зайверт Л. Если спешишь – не торопись: новый тайм-менеджмент в ускорившемся мире : семь шагов к эффективности и независимости в использовании времени / Лотар Й. Зайверт ; пер. с нем. Н. С. Сироткина. – М. : ACT; Астрель, 2007. – 255 с.
97. Зборовский Г. А. Самообразование – парадигма XXI века / Г. А. Зборовский, Е. А. Шуклина // Высшее образование в России. – 2003. – № 5. – С. 25 – 32.
98. Зборовский Г. Е. Самообразование как фактор развития профессио-нально-педагогического образования: социологический подход / Г. Е. Зборовский // Образование и наука. – 1999. – № 1. – С. 128 – 141.
99. Зеер Э.Ф. Модернизация профессионального образования: компетент-ностный подход / Э. Ф. Зеер, А. М. Павлова, Э. Э. Сыманюк. – М. : Моск. психол. институт, 2005. – 216 с.
100. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании / И. А. Зимняя. – М. : Исследоват. центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 20 с.
101. Зубра А. С. Культура умственного труда студента : пособие для студен-тов высших учебных заведений / А. С. Зубра. – Минск : Дикта, 2006. – 228 с.
102. Иванова Г. А. Учебный процесс в институте культуры: проблемы акти-визации / Г. А. Иванова, В. З. Дуликов // Проблемы подготовки специа-листов в вузах культуры : Сб. науч. тр. – М. : МГИК, 1990. – С. 5 – 16.
103. Ильин В.И. Драматургия качественного полевого исследования / В. И. Ильин. – СПб. : Интерсоцис, 2006. – 256 с.
104. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2000. – 508 с.
105. Ильина Т. А. Системно-структурный подход к организации обучения / Т. А. Ильина. – М. : Высшая школа, 1972. – 138 с.
106. Инкина О. Н. Формирование самообразовательной деятельности сту-дентов вуза в процессе обучения как условие повышения качества их подготовки : автореф. дис. ... канд. пед. наук : специальность спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / О. Н. Инкина. – Новосибирск, 2003. – 21 c.
107. Инновационные технологии в образовании: теория и практика : Моно-графия. Кн. 5. / Е. А. Комарова, С. С. Корнеенков, Ю. И. Молотков (и др.) ; Отв. ред. Я. А. Максимов. – Красноярск : Научно-инновационный центр, 2011. – 292 с.
108. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / И. Ф. Исаев. – М. : Издательский центр «Академия», 2002. – 208 с.
109. Ишков А. Д. Учебная деятельность студента: психологические факторы успешности : Монография / А. Д. Ишков. – М. : Изд-во АСВ, 2004. – 224 с.
110. Івашкова Т. О. Формування культури самоосвіти майбутніх офіцерів правоохоронних органів у вищих навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спеціальність 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Т. О. Івашкова. – Хмельницький, 2008. – 20 с.
111. Каган М. С. Человеческая деятельность (Опыт системного анализа) / М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
112. Калініченко А. І. Педагогічні умови організації самовиховання студентської молоді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спеціальність 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / А. І. Калініченко. – Тернопіль, 2002. – 16 с.
113. Калошина И. Н. Персонализированное обучение как фактор развития умений самообразовательной деятельности студентов (на материале высшего военно-учебного заведения) : автореф. дис. на соискание уче-ной степени канд. пед. наук : специальность 13.00.01 „Общая педагоги-ка, история педагогики и образования” / И. Н. Калошина. – Оренбург, 2000. – 21 с.
114. Калугин Ю. Е. Самообразование, формирование готовности к профессиональному самообразованию : Уч. пособ. / Ю. Е. Калугин – Челябинск : Изд-во ЮУрГУ, 2000. – 120 с.
115. Каптерев П. Ф. Избранные педагогические сочинения / П. Ф. Каптерев. – М. : Акад. пед. наук СССР, 1982. – 703 с.
116. Кареев Н. И. Письма к учащейся молодежи о самообразовании / Н. И. Кареев – Изд. 10, стереотип. – Москва : URSS : Книжный дом „ЛИБРОКОМ”, 2009. – 164 с.
117. Карпенчук С. Г. Самовиховання особистості: наук.-метод. посіб. / С. Г. Карпенчук. – К. : ІЗМН, 1998. – 216 с.
118. Карпов А. В. Психология рефлексивных механизмов деятельности / А. В. Карпов. – М : Изд. «Институт психологии РАН», 2004. – 257 с.
119. Карпов А. В. Психология метакогнитивных процессов личности / А. В. Карпов, И. М. Скитяева. – М. : Изд-во „Институт психологии РАН”, 2005. – 352 с.
120. Карпова О. Л. Концептуальные основы содействия развитию самообразовательной деятельности студентов / О. Л. Карпова // Сибирский педагогический журнал. – 2009. – № 3. – С. 59 – 65.
121. Карпова О. Л. Педагогическая концепция содействия развитию самообразовательной деятельности студентов вуза : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : специальность 13.00.08 „Теория и методика профессионального образования” / О. Л. Карпова. – Челябинск 2009. – 41 с.
122. Карпова О. Л. Педагогическое содействие самообразовательной деятельности студентов / О. Л. Карпова // Высшее образование сегодня. – 2008. – № 7. – С. 51 – 54.
123. Касилина С. В. Культура чтения как средство повышения качества самообразования учащейся молодежи и ее роль в процессе профессиональной ориентации : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / С. В. Касилина. – М., 2000. – 173 c.
124. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс ; пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
125. Качели времени: инновационная методика воспитания и саморазвития: Методическое пособие / Серия «Форсайт: известное будущее для счастливого настоящего». – М. : МФК „Мотиватор24”, 2012. – 50 с.
126. Киселев А. С. Инновационная система опережающего образования в контексте социологической перспективы общественного развития : учеб.-метод. пособие / А. С. Киселев. – СПб. : ООО «Книжный Дом», 2007. – 220 с.
127. Киселева Т. Г. Новые образовательные технологии в вузах культуры и искусств сегодня и завтра / Т. Г. Киселева // Библиотековедение. – 2004. – № 5. – С. 14 – 22.
128. Киященко Л. П. Философия трансдисциплинарности / Л. П. Киященко, В. И. Моисеев; Рос. акад. наук, Ин-т философии. – М. : ИФРАН, 2009. – 205 с.
129. Клустер Д. Что такое критическое мышление? / Д. Клустер // Перемена: Международный журнал о развитии мышления через чтение и письмо. – 2001. – №4. – С. 36 – 40.
130. Ключарев Г. А. Самообразование и радикальная педагогика: возможен ли компромисс? / Г. А. Ключарев // Инновации и образования : сб. матер. конф. : Серия “Symposium”, Вып. 29. – СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2003. – С. 322 – 324.
131. Князева Е. Н. Научись учиться / Е. Н. Князева // Мост. – 2001. – № 44. – С. 52 – 53; Мост. – 2001. – № 45. – С. 38 – 40.
132. Князева М. Л. Ключ к самосозиданию / М. Л. Князева. – М. : Молодая гвардия, 1990. – 256 с.
133. Ковалев А. Г. Психология личности / А. Г. Ковалев. – М. : Просвещение, 1965. – 288 с.
134. Коган Л. Н. Всестороннее развитие личности и культура / Л. Н. Коган. – М. : Знание, 1981. – 63 с.
135. Коджаспирова Г. М. Культура профессионального самообразования педагога: пособие / Г. М. Коджаспирова; под ред. Ю. М. Забродина (Всерос. научно-практ. центр профориентации и псих. поддержки населения). – М. : Б. и., 1994. – 344 с.
136. Коджаспирова Г. М. Педагогический словарь : для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. – М. : ИКЦ „МарТ”; Ростов н/Д : Издат. центр „МарТ ”, 2005. – 448 с.
137. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент : Навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни / В. А. Козаков. – К. : КНЕУ, 2003. – 803 с.
138. Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и её информационно-методическое обеспечение : уч. пособие / В. А. Козаков. – К. : Вища школа, 1990. – 247 с.
139. Козловская Т. Н. Проблемы преподавания курса «Основы самообра-зовательной деятельности студента» / Т. Н. Козловская // Вуз культуры и искусств в образовательной системе региона : материалы Третьей Всерос. электр. науч.-практ. конф., Самара, янв.-дек. 2004 г. Ч.1 ; ред кол. : М. В. Вохрышева, О. Л. Бугрова. – Самара : Самар. гос. акад. культуры и искусств, 2005. – С. 87 – 91.
140. Компетентностньй подход в педагогическом образовании : Коллектив-ная монография / под ред. проф. В. А. Козырева, проф. Н. Ф. Радионо-вой, проф. А. П. Тряпицыной. – СПб. : Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2005. – 392 с.
141. Корвяков В. А. Научно-практические основы формирования самообра-зовательной деятельности студента в условиях многоуровневого высшего образования : автореф. дис. ... докт. пед. наук : специальность 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / В. А. Корвяков. – Оренбург, 2008. – 52 с.
142. Корвяков В. А. Самообразовательная деятельность студента как педагогическая проблема / В. А. Корвяков // Вестник Оренбургского гос. университета. – 2003. – № 7. – С. 59 – 64.
143. Коренева Е. Н. Формирование готовности студентов вузов культуры и искусств к педагогической деятельности (по специальности социально-культурная деятельность) : дис. … канд. пед. наук : специальность 13.00.08 „Теория и методика профессионального обрзаования” / Елена Николаевна Коренева. – Белгород, 2008. – 178 с.
144. Коростіль Л. А. Самоосвіта особистості як соціальне та педагогічне явище / Л. А. Коростіль // Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Суми : Видавництво СумДПУ, 2009. – № 1. – С. 138 – 145.
145. Коротяев Б. И. Диалектика «недостающего» и «избыточного» в образовательном пространстве / Б. И. Коротяев, В. С. Курило, В. В. Третьяченко. – Луганск : Альма-матер, 2006. – 240 с.
146. Коротяев Б. І., Курило В. С., Савченко С. В. Педагогічна філософія : колективна монографія / Б. І. Коротяєв, В. С. Курило, С. В. Савченко. – Луганськ : Альма-матер, 2010. – 340 с.
147. Косырев В. Н. Культура учебного труда студента : Учебное пособие / В. Н. Косырев. – Тамбов : Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 1997. – 154 с.
148. Кочетов А. И. Как заниматься самовоспитанием ; 3-е изд. / А. И. Кочетов. – Минск : Вышэйш. шк., 1991. – 287 с.
149. Крайник В. Л. Культура учебной деятельности студентов : учебное пособие / В. Л. Крайник. – Барнаул : БГПУ, 2005. – 336 с.
150. Крайник В. Л. Сущностные аспекты культуры учебной деятельности как педагогического феномена / В. Л. Крайник // Образование и наука. – 2007. – № 2 (44). – С. 27 – 35.
151. Крайник В. Л. Формирование культуры учебной деятельности буду-щего педагога : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : специальность 13.00.08 „