ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАМІРІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙ СФЕРИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

brief description

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису
Морін Олег Леонідович

УДК 373.6: 004.03 (043.3)

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАМІРІВ
СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙ СФЕРИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
Мачуський Валерій Віталійович
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Київ – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАМІРІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ РОБОТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ……………………............. 11
1.1. Історико-педагогічні аспекти проблеми формування професійних намірів старшокласників у сфері інформаційно-комунікаційних технологій ................... 11
1.2. Професійні наміри як предмет вивчення теорії та методики виховання ..… 28
1.3. Аналіз стану проблеми у практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів ........................................................................................................................ 60
Висновки до першого розділу ................................................................................…73
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАМІРІВ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ПРОФЕСІЙ СФЕРИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ..77
2.1. Обґрунтування педагогічних умов формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій……………………………………………………………………………..77
2.2. Методика та організація дослідно-експериментальної роботи .................... 105
2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження процесу формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій……………………………………………………….. 133
Висновки до другого розділу…………………...……………........….............…... 152
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………........………...................................... 156
ДОДАТКИ.………………..…................................................................................... 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……..……………………………… 195

ВСТУП
Актуальність дослідження. У сучасному світі діяльність як окремих людей, так і усього суспільства в цілому залежить від їх інформованості й здатності ефективно використовувати наявну інформацію. Теперішній стан розвитку суспільства характеризується різким зростанням інформаційних потоків не тільки в засобах масової ін¬формації, але й у сфері виробництва, науки, культури, і тому, на сьогодні, ступінь його розвитку визначався рівнем інформатизації.
Інформаційні технології інтенсивно запроваджуються як у традиційних галузях виробництва (металообробка, машино та приладобудування), де вже багато років широко застосовуються автоматизовані комплекси, робототехнічні системи, верстати з числовим програмним керуванням тощо, так і в нових, функціонування яких вже неможливо уявити без застосування комп’ютерної техніки (засоби масової інформації, офісна та банківська діяльність, сфера державного управління тощо).
Високий рівень інформатизації всіх сфер людської діяльності й, у першу чергу сфери виробництва, ставить підвищені вимоги до підготовки фахівців. Комп’ютер стає невід’ємним атрибутом ба¬гатьох робочих місць, що забезпечує доступ до надійних джерел інформації, по¬збавляє працівників від рутинної роботи, прискорює прийняття оптимальних рі¬шень, автоматизує обробку інформації у виробничій і соціальній сферах. Основною рушійною силою розвитку людства стає виробництво інформаційного, а не матеріального продукту.
Перехід світової економіки до якісно нового етапу, перетворення науки на безпосередню продуктивну силу, активізація ініціативи особистості в умовах ринкових відносин, усі ці процеси роблять особливо актуальним завдання розвитку молоді здібної до роботи у інформаційно-технічній галузі. Тому проблема формування у старшокласників професійних намірів до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій набуває важливого зна¬чення, а їх підготовка до професійного самовизначення у цій галузі є однією з важливих завдань профорієнтаційної роботи загальноосвітньої школи.
Питання формування професійних намірів знайшли обґрунтування у ряді праць філософів, соціологів, психологів, педагогів. Так, серед філософів і соціологів, які досліджували цю проблематику, можна назвати Є. Головаху, В. Матусевича, В. Осовського. Психолого-педагогічним аспектам профорієнтації присвячені роботи В. Журавльової, Є. Клімова, В. Мадзігона, Є. Павлютенкова, К. Платонова, М. Тименка, С. Чистякової, П. Шавіра та інших дослідників.
Результати дослідження організаційно-педагогічних проблем підготовки школярів до оволодіння знаннями й уміннями з програмування і використання електронно-обчислювальної техніки вперше знайшли відображення в роботах І. Антипова, В. Горського, В. Кацевої, М. Лапчика, В. Монахова та інших учених.
Питання підвищення ефективності трудової підготовки старшокласників за окремими професіями розкрито в дослідженнях Д. Закатнова, В. Зільберберга, В. Мачуського, О. Мельника, О. Мороз, О. Окунєвої, В. Распопова та ін.
Накопичений теоретичний і практичний досвід підготовки шко¬лярів до вибору професій, пов’язаних з обчислювальною технікою, висвітлено у працях О. Брудно, А. Верланя, Р. Гутера, С. Жданова, Д. Комського, Є. Кузнецова, Б. Ломова, С. Осадчого, В. Хорольського, С. Шварцбурда, Н. Шевченко та ін. У роботах І. Антипова, Б. Гершунського, О. Єршова, Є.Машбиця, Ю. Первіна, Н. Тализіної, І. Тесленка обґрунтовано мету, завдання, структуру шкільного курсу „Основи інформатики та електронно-обчислювальної техніки”. Особливості психодіагностики, профконсультації та профвідбору учнів відображені у працях В. Жуковської, К. Платонова, Б. Федоришина, М. Янцура та ін. Формуванню життєвих намірів і цілей приділили свої дослідження Г. Гватуа, Л. Голомшток, Т. Буянова, К. Вербова, Т. Власова, Н. Захаров, О. Зимовина, Є.Клімова, С. Черняєва. Безпосередньо формуванню професійних намірів старшокласників присвятили свої роботи Є. Васильєва, В. Водзинська, А. Журкіна, Г. Кочетов, А. Титма, В. Шубкін.
Зважаючи на існуюче протиріччя між потребою суспільства у випускниках із чітко вираженою позицією відносно власного професійного самовизначення та фактичним станом його забезпечення в практиці навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, а також на те, що проблема формування у старшокласників професійних намірів до професій, пов’язаних із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, досліджена недостатньо, а необхідність підготовки все більшої кількості фахівців цієї професійної сфери зростає, була визначена тема дисертаційного дослідження: „Формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій”.
Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми лабораторії трудового виховання і професійної орієнтації Інституту проблем виховання АПН України: „Педагогічне обґрунтування змісту та засобів підготовки старшокласників до професійного самовизначення в умовах профільного навчання”, державний реєстраційний номер 0102U000388. Тема дослідження затверджена рішенням вченої ради Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 11 від 28 листопада 2002 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 28 січня 2003 року).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування у старшокласників професійних намірів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущені, що ефективність формування професійних намірів старшокласників буде підвищена за умов:
– створення необхідних педагогічних умов, які б забезпечували актуалізацію потребнісно-мотиваційних утворень особистості в процесі організації урочної і позаурочної навчально-практичної діяльності, яка інтегрує навчальний і виховний процеси і має профорієнтаційну спрямованість;
– розроблення і впровадження факультативних курсів „Основи вибору професії у сфері інформаційно-комунікаційних технологій” і „Професійний користувач персональним комп’ютером”, у процесі викладання яких відбуватиметься моделювання окремих елементів фахової діяльності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
Завдання дослідження відповідно до поставленої мети визначені такі:
1. Проаналізувати стан проблеми у педагогічній теорії та практиці.
2. Уточнити зміст поняття „професійний намір особистості”, визначити структуру професійних намірів старшокласників до професій, пов’язаних із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, критерії та показники їх сформованості.
3. Обґрунтувати педагогічні умови формування професійних намірів старшокласників і експериментально перевірити їх ефективність.
4. Розробити методичні рекомендації для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Об’єкт дослідження – процес формування професійних намірів старшокласників.
Предмет дослідження – педагогічні умови формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій.
Відповідно до мети, сформульованої гіпотези і визначених завдань було використано комплекс методів дослідження:
Теоретичні: вивчення і аналіз філософської, педагогічної, психологічної, навчально-методичної літератури з метою формулювання теоретичних засад дослідження (уточнення сутності, структури, показників, критеріїв оцінки і рівнів сформованості професійних намірів старшокласників), узагальнення результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень із зазначеної проблеми з метою визначення педагогічних умов, які сприяють формуванню професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій.
Емпіричні: діагностичні (педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, тестування, опитування, вивчення й узагальнення досвіду профорієнтаційної роботи загальноосвітніх навчальних закладів із питань професійної орієнтації старшокласників на професії сфери інформаційно-комунікаційних технологій) для визначення рівня сформованості професійних намірів старшокласників; констатувальний і формувальний експерименти для перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов.
Методи математичної статистики: статистична обробка отриманих експериментальних даних для інтерпретації та узагальнення результатів дослідження.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають положення психології стосовно поняття „намір” (Л. Божович, В. Давидов, А. Запорожець, Н. Левітов, Б. Ломов, В. Мясіщев, С. Рубінштейн, Б. Теплов, М. Ярошевський), позиція психологів і педагогів відносно поняття „професійний намір” (Т. Буянова, А. Гороль, Н. Захарова, Н. Канторович, Н. Остапенко, А. Шавір); класичні підходи до побудови профорієнтаційної роботи (Г. Бажутін, В.Вітіньша, А. Голомшток, Л. Здравомислов, Л. Киверялг, Є. Клімов, А. Морозов, К. Платонов, Б. Федоришин, В.Філатов, Н. Чистяков, С. Чистякова, А. Шибанов); форми і методи підготовки особистос¬ті до професійного самовизначення у сфері інформаційних технологій (І. Антипов, Б. Коцик, В. Горський, В. Дрига, Д. Закатнов, В. Кацева, М. Корнєєв, Т. Окунєва, С. Осадчий, Н. Шевченко, М. Юркова та ін.); особистісно-зорієнтований підхід до навчально-виховного процесу (І. Бех, О. Киричук, О. Коберник, Г. Костюк, В. Сухомлинський). Для уточнення вихідних позицій дослідження використовувалися положення Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Державної національної програми „Освіта” („Україна ХХІ століття”), Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Концепції профільного навчання.
Наукова новизна дослідження полягає у тому що: вперше визначено педагогічні умови формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій (впровадження у навчально-виховний процес відповідних структурних елементів профорієнтаційної роботи; врахування індивідуальних особливостей кожного учня при здійсненні профорієнтаційної роботи; організація урочної та позаурочної навчально-практичної діяльності, що має профорієнтаційну спрямованість і сприяє актуалізації потребнісно-мотиваційних утворень особистості); уточнено сутність поняття „професійний намір особистості” та визначено його основні структурні компоненти; дістала подальшого розвитку система критеріїв сформованості професійних намірів учнів.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблені і впроваджені у практику навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів педагогічні умови формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій. Створення означених педагогічних умов дозволяє надати шкільному курсу інформатики для 8–11-х класів профорієнтаційної спрямованості, визначає зміст і принципи організації гуртка для учнів 8-х класів „Перший крок у світі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій”, факультативних занять для учнів 9–х класів „Основи вибору професії у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій” і для учнів 10-х класів „Професійний користувач персональним комп’ютером”, окреслює форми позаурочної суспільно корисної діяльності старшокласників. Вони можуть бути застосовані у практиці навчально-виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-технологічного та природничо-математичного профілю, у системі підготовки та підвищенні кваліфікації викладачів предметів природничо-математичного циклу, укладачами програм, авторами підручників і методичних посібників.
Теоретичні положення та практичні рекомендації впроваджено у навчально-виховному процесі ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2 міста Києва (довідка Управління освіти Подільської районної у місті Києві Державної адміністрації № 1349 від 21.11.08 р.), ЗОШ І–ІІІ ступенів № 1 міста Вишгорода та Лютізькій ЗОШ І–ІІІ ступенів Вишгородського району (довідка Відділу освіти Вишгородської районної Державної адміністрації № 54 від 10.10.08 р.).
Особистий внесок автора у роботах, виконаних у співавторстві, полягає у розробці окремих розділів створених лабораторією трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання АПН України програм для загальноосвітніх навчальних закладів „Людина і світ професій” для 8–9-х класів та „Побудова кар’єри” для 10–11-х класів, які отримали гриф „Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”, довідка від 16.08.2007 р. № 1/11–6441.
Апробація результатів дослідження здійснювалась у процесі експериментальної роботи, у виступах на наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі: на всеукраїнських „Актуальність проблеми виховання особистості в сучасному соціокультурному середовищі” (Київ, 2003 р.), „Сучасні тенденції та пріоритети виховання” (Київ, 2004 р.), „Теоретико-методологічні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів” (Київ, 2006 р.), „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006 р.), „Особистість XXI століття: проблеми виховання та шляхи їх вирішення” (Київ, 2007 р.), „Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання населення” (Київ, 2008 р.); на міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень на місцевому і регіональному рівнях” (Київ, 2005 р.); на першій науково-практичній конференції для вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації „Здобутки і перспективи спеціальної освіти в Рівненський області: роль фундаментальних дисциплін у формуванні спеціаліста нового типу” (Рівне, 2003 р.), на науково-практичній конференції „Нові напрями творчого розвитку особистості школяра” (Київ, 2004 р.).
Основні положення дослідження доповідалися на педагогічних радах загальноосвітніх шкіл міст Києва і Вишгорода, на засіданнях лабораторії трудового виховання і профорієнтації Інституту проблем виховання АПН України.
Публікації. Основні положення, результати і висновки дисертації відображені у 17 публікаціях (7 одноосібних у збірниках наукових праць, 5 одноосібних у матеріалах і тезах конференцій, 3 у співавторстві у методичних посібниках і у співавторстві 2 програми для загальноосвітніх навчальних закладів), з них 6 одноосібних у фахових виданнях, визначених ВАК України.
Структура дисертації складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків та списку використаної літератури (237 джерел). Повний обсяг дисертації становить 216 сторінок, з яких 164 сторінки основного тексту. Робота містить 16 таблиць на 17 сторінках, 10 рисунків на 10 сторінках, 6 додатків на 30 сторінках.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Сучасне матеріальне виробництво стає все більше інформаційноємним, що позначається на собівартості продукції у якій вагому частку займають інтелектуальні витрати. Проглядається прямий зв’язок між станом економіки і рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, що обумовлює зростання кількості зайнятих у цій сфері працівників. У першу чергу, це обов’язково стосується молоді якій в умовах ринку праці буде необхідно не тільки постійно вдосконалюватися в професії, але й бути психологічно готовим за необхідності легко адаптуватися та самореалізоватися в різних площинах суспільних робіт. Тому період навчання у школі повинен стати рушієм процесу формування професійних намірів старшокласників саме у галузі інформаційно-комунікаційних технологій.
Виходячи з вище сказаного, ми поставили перед собою мету дослідити цей процес. Мета визначила наступні завдання дослідження:
1. Провести аналіз стану проблеми формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій у педагогічній теорії та практиці.
Питання формування професійних намірів старшокласників у педагогічній теорії та практиці ще не було предметом спеціального вивчення. Аналіз накопиченого науково-теоретичного та практичного досвіду розв’язання проблеми підготовки старшокласників до видів професійної діяльності, у яких людина є або фахівцем, що забезпечує розвиток і функціонування засобів інформаційно-комунікаційних технологій, або користувачем, зміст праці якого передбачає роботу з інформацією чи комунікаційними системами, а комп’ютерна техніка є при цьому знаряддям праці, питання орієнтації старшокласників на професії цієї галузі, застосування комп’ютера у профорієнтаційній роботі тощо, а також використання можливостей позаурочної навчально-практичної діяльності та потенціалу шкільного курсу інформатики для розв’язання означених вище завдань розглянуто частково.
У той же час встановлено, що певним чином організована навчальна практична урочна та позаурочна діяльність, крім розширення й поглиблення змісту навчання загалом, має усі можливості для сприяння формуванню стійких професійних інтересів старшокласників, розвитку їх відповідних здібності та вихованню професійних намірів до визначених видів професійної діяльності, у яких вони зможуть застосовувати набуті знання, уміння і навички.
2. Друге завдання полягало в уточненні змісту поняття „професійний намір”, визначенні структури професійних намірів старшокласників на професії, пов’язані з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, критерії та показники їх сформованості.
Аналіз поняття „професійний намір” було розпочато з розгляду того, що таке намір взагалі. Ми виходили з позицій таких психологів і педагогів як П. Блонський, Л. Божович, Т. Буянова, В. Давидов, А. Запорожець, Н. Левітов, Б. Ломов, О. Мельник, Н. Морозова, В. Мясіщев, А. Петровський, К. Платонов, С. Рубінштейн, Б. Теплов, М. Ярошевський, які склали основу обґрунтування змісту цього поняття. Це дозволило нам стверджувати, що намір завжди випереджає дію, є її організуючим фактором і обов’язковою складовою будь-якого вольового поведінкового акту, являючи собою, по суті, внутрішню підготовку особистості до відстроченої чи утрудненої дії.
Подальший аналіз наведених у психолого-педагогічній літературі визначень поняття „професійний намір” сформульованих такими дослідниками як Т. Буянова, А. Гороль, Н. Захаров, Н. Канторович, В. Мачуський, Н. Остапенко, А. Шавір підтвердив правильність цих тверджень та дозволив нам сформулювати власне визначення.
Професійний намір старшокласника, це змістовно-синтетичне динамічне утворення особистості, яке визначає довільний, усвідомлений вольовий акт планування ним майбутньої діяльності по оволодінню визначеною професією. Професійні наміри – це утворення особистості, яке включає в себе ланку складових компонентів, які формуються і розвиваються взаємообумовлено під впливом сукупності педагогічних умов у процесі спеціально організованої навчально-практичної діяльності, зміст якої має профорієнтаційну спрямованість і забезпечує достатній рівень професійного самовизначення.
Професійні наміри формуються на основі пізнавальної активності особистості по набуттю системи знань та вмінь, що визначають професійні інтереси до визначеної сфери майбутньої трудової діяльності у відповідності з її потребами, інтересами, схильностями та мотивами і які виражаються у готовності старшокласника скласти усвідомлений професійний план набуття певної професії.
У структурі професійних намірів старшокласників були виділені наступні основні компоненти: когнітивний (показники – професіографічні та спеціальні знання; критерії – глибина та міцність знань), мотиваційний (показники – професійні інтереси, мотиви вибору професії; критерії – змістовність і дієвість інтересів, стійкість мотивів), практичний (показник – професійний план та прояв активності і наполегливості у діяльності; критерії – дієвість умінь і навичок, наполегливість), компонент „Я” (показники – ціннісні орієнтації, самооцінка; критерії – стійкість і змістовність ціннісних орієнтацій та адекватність самооцінки).
Були встановлені наступні рівні сформованості професійних намірів старшокласників:
– високий рівень: старшокласник усвідомлює проблему вибору життєвого шляху, власні індивідуальні особливості, має адекватну самооцінку, володіє інформацією про мінливість і різноманітність світу професій, визначився з видом професійної діяльності та, незважаючи на перешкоди, виявляє високу активність і наполегливість з оволодіння нею, складає реалістичний основний і резервний професійні плани, вміє зосередити свої зусилля на подоланні труднощів, має високий рівень навчальних досягнень із курсу інформатики;
– середній рівень: старшокласник розглядає проблему вибору життєвого шляху, як мету у досягнення якоїсь утилітарної цілі промотивованої коротковпливними інтересами, він частково усвідомлює власні індивідуальні особливості, має дещо завищену або занижену самооцінку, здатен поставити перед собою мету, але не завжди проявляє активність і наполегливість у подоланні перешкод на шляху її досягнення, інформація про світ професій не повна, не охоплює весь спектр професій, складає основний професійний план, проте невпевнено формулює та розуміє значення резервного, має середній рівень навчальних досягнень із курсу інформатики;
– низький рівень: старшокласник розглядає проблему вибору життєвого шляху, як неприємну необхідність, не проявляє інтересу до виявлення власних індивідуальних особливостей, має неадекватну самооцінку, знання про світ професій носять фрагментарний характер, шляхи оволодіння професією межують із нереалістичними, фантастичними ідеями, не може без сторонньої допомоги сформулювати та скласти ні основний, ні резервний професійні плани, не виявляє активності та наполегливості в процесі праці і навчання, має достатній чи початковий рівень навчальних досягнень з курсу інформатики.
3. Третє завдання дослідження полягало в обґрунтуванні і експериментальній перевірці ефективності педагогічних умови формування професійних намірів старшокласників у процесі вивчення інформатики.
Дослідженням було встановлено наявність протиріччя між потребою суспільства у випускниках із чітко вираженою позицією відносно власного професійного самовизначення та фактичним станом його забезпечення в практиці навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи.
Це протиріччя дозволило виявити і обґрунтувати конкретні педагогічні умови забезпечення процесу формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення інформатики.
Такими педагогічними умовами можна вважати:
– впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи відповідних структурних елементів профорієнтаційної роботи, а саме вивчення професійних намірів старшокласників, формування їхніх професійних інтересів, надання професійної інформації, вивчення особливостей ціннісних орієнтацій, професійна діагностика, професійні проби, професійна консультація;
– врахування індивідуальних особливостей кожного учня (інтересів, мотивів, схильностей, здібностей, темпераменту тощо) у здійсненні профорієнтаційної роботи;
– створення відповідним чином організованої урочної та позаурочної навчально-практичної діяльності старшокласників, що сприяє актуалізації потребнісно-мотиваційних утворень особистості (профорієнтаційна спрямованість курсу інформатики 8–11-х класів, гурткові та факультативні заняття, суспільно-корисна діяльність).
Обрані нами педагогічні умови створювали такі обставини, які сприяли формуванню позитивної мотивації навчально-практичної діяльності старшокласника як рушійної сили його свідомого професійного вибору.
Для ефективного впливу означених вище педагогічних умов на формування професійних намірів старшокласників ми провели відбір структурних елементів профорієнтаційної роботи які, на нашу думку, найбільш відповідають умовам сучасної загальноосвітньої школи: вивчення професійних намірів, формування професійних інтересів, знайомство з основними професіями, вимогами, шляхами їх набуття, вивчення ціннісних орієнтацій, професійна діагностика, професійні проби, професійна консультація.
У процесі проведення формувального експерименту створення педагогічних умов формування професійних намірів та застосовування відібраних структурних елементів профорієнтаційної роботи у експериментальних групах впроваджувалося у три етапи:
Перший етап пропедевтичний (8-9 клас), мета якого полягала у сприянні формуванню професійних інтересів учнів, які обумовлять утворення первинних професійних намірів, шляхом надання професійної інформації.
Складовими частинами пропедевтичного етапу були: базовий курс інформатики 8–9-й клас; гурток для учнів 8-х класів „Перший крок у світі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій” (формування основних необхідних знань, умінь і навичок для вільного користування сучасними інформаційними технологіями у процесі опрацювання, пошуку, систематизації, зберігання, передавання і подання інформації); факультатив для учнів 9-х класів „Основи вибору професії у сфері сучасних комп’ютерних технологій”.
Другий етап основний (10 клас), мета якого сформувати основний і резервні професійні наміри старшокласників шляхом проведення допрофесійної підготовки.
У його склад входили: основний курс інформатики 10–11-го класу (наповнення навчального матеріалу профорієнтаційним змістом шляхом надання професіографічної інформації, наочної демонстрація об’єктів, предметів та результатів праці визначених професій, прикладного спрямовання практичних робіт); факультативний спецкурс „Професійний користувач комп’ютером” для учнів 10-х класів.
Третій етап завершальний (11 клас), мета якого закріпити навички складання старшокласниками чіткого професійного плану набуття визначеної професії використовуючи виконання ними елементів професійних дій.
Цей етап складався з наступних елементів: суспільно-корисна позаурочна навчально-практична діяльність старшокласників (допомога вчителям у підготовці інформаційного і наочного матеріалів до уроків; пошук необхідної інформації, організація вечорів, зустрічей, виставок; випуск шкільної газети; налагодження комп’ютерної техніки, допомога в оформленні шкільної документації); проведення професійних проб.
В процесі реалізації означених етапів відбувався цілеспрямований і систематичний вплив на особистість у процесі урочної та позаурочної навчально-практичної діяльності на засадах науково обґрунтованого вивчення та урахування інтересів, схильностей, здібностей та інших індивідуальних особливостей старшокласників.
Аналіз динаміки розгортання процесу формування професійних намірів старшокласників надав нам можливість прослідкувати зміни рівня і стану професійного і соціального самовизначення на певній стадії їх розвитку.
Початок експерименту відповідав ситуації, що безпосередньо передує необхідності конкретного вибору старшокласниками майбутнього професійного шляху і тому професійні наміри формувалися у більш узагальненій формі.
Закінчення експерименту співпало з періодом, коли старшокласники знаходилися у випускному класі і шкільне навчання підходило до свого логічного завершення. Перед ними з усією гостротою постало питання пошуку свого життєвого шляху, свого покликання. Тут вже не було місця для абстрактного плануванню віддаленого майбутнього, а виникала невідворотня необхідність зробити вибір, до якого більш або менш свідомо вони готувалися протягом багатьох років. У цей період спостерігалася еволюція професійного наміру у більш зрілу форму. У площині професійного плану її можна визначити як виникнення у кожного випускника більш-менш чіткого алгоритму, умовної послідовність дій, здійснення яких, при певних обставинах, повинна призвести до набуття визначеної професії.
Це підтверджує зростання рівня сформованості професійного наміру: високий рівень 48,2% у експериментальній і 36,1% у контрольній групах, середній рівень 40,7% у експериментальній і 37,4% у контрольній групах, і відповідно низький рівень 11,1% у експериментальній і 26,5% у контрольній групах. Кількість старшокласників із високим рівнем сформованості професійних намірів збільшилось в експериментальних групах на 17,3% порівняно 7,2% в контрольних. Кількість старшокласників із низьким рівнем зменшилась у експериментальних групах на 24,7%, а у контрольних на 10,9%.
Ми вважаємо, що збільшення у експериментальній групі кількості старшокласників з високим і середнім рівнем сформованості професійних намірів можна пояснити цілеспрямованим та систематичним застосуванням відповідних педагогічних умов, що дозволило ефективно розв’язувати проблему формування професійних намірів.
4. Четверте завдання дослідження зводилося до розробки методичних рекомендацій для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Методичні рекомендації, щодо забезпечення процесу формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій подавалися у публікаціях автора у яких перш за все розглядалися відповідні педагогічні умови забезпечення цього процесу, наголошувалося на необхідності проведення профорієнтаційної роботи у комплексі, систематично і послідовно. У публікаціях основним лейб-мотивом було твердження про те, що головним показником забезпечення професійного самовизначення учня в загальноосвітній школі може бути мотивація його навчально-практичної діяльності як фактор сформованості складного утворення особистості – професійного наміру. При цьому вироблені старшокласником мотиваційні установки відповідають не тільки відображенню для нього зовнішнього світу, але і є об’єктивними параметрами самої особистості, являючись частиною об’єктивної дійсності як вищого продукту її діяльності.
Проведене експериментальне дослідження в цілому підтвердило основні положення висунутої гіпотези і дозволило зробити узагальнені висновки у теоретичному, організаційно-педагогічному, методичному і практичному планах.
Треба зазначити, що наведені у дисертації результати розкривають лише частину питань, пов’язаних із дослідженням проблеми формування професійних намірів старшокласників до професій сфери інформаційно-комунікаційних технологій. Ми вважаємо перспективою подальшого вирішення цієї проблеми - розширення педагогічних засобів визначення психологічних особливостей перебігу процесу формування професійних намірів особистості, у розширенні сукупності педагогічних засобів, що впливають на ефективність цього процесу та ін.
На нашу думку спеціального дослідження потребують наступні питання:
– подальша розробка форм і засобів надання змісту предметів природничо-математичного циклу профорієнтаційного спрямування;
– адаптація факультативного курсу „Основи вибору професії у сфері інформаційно-комунікаційних технологій” орієнтованого на інформаційно-технологічний та природничо-математичний профілі навчання до інших навчальних профілів;
– організація корисної громадсько-практичної діяльності старшокласників із метою більш широкого їх залучення до усіх сфер життя загальноосвітнього закладу та активізації навчально-виховного процесу;
– розробка системи професійних проб та її подальша інтеграція до практичної частини змісту предметів природничо-математичного циклу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алиферова Л. И. Роль новых компьютерных технологий в формировании информационной культуры детей и юношества. / Л. И. Алиферова, С. Н. Руфанова // Научн. и техн. б-ки. – 1998. – № 2. – С. 155–158.
2. Аналіз стану проблеми у практиці роботи загальноосвітніх закладів за 1997–2001 роки / [A. M. Гуржій, В. Ю. Биков, В. В. Гапоч, М. Я. Плескач] // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2002. – №4. – С. 3–7.
3. Апатова Н. В. Влияние информационных технологий на содержание и методы облучения в средней школе : автореф. дис. на соискание научн. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.04 / Апатова Наталья Владимировна. – М., 1994. – 36 с.
4. Бажутин Г. Г. Профессиональная ориентация молодежи в СССР / Сбор. материалов научн.-практ. конф. / Г. Г. Бажутин. – Пермь, 1971. – С. 9–11.
5. Барабаш Ю. Г. Психолого-педагогічні основи вибору професії : Навч. посіб. / Ю. Г. Барабаш, Р. О. Позінкевич. – Луцьк : Вежа, 2003. – 201 с.
6. Бех І. Д. Виховання особистості : У 2 кн. Кн. 1 : Особистісно-орієнтований підхід : теоретико–технологічні засади. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 280 с.
7. Бех І. Д. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наук. видання. / І. Д. Бех. – К.: Либідь, 2006. – 272 с.
8. Бех І. Д. Дві експериментально-виховні стратегії – два етапи розвитку педагогічної науки / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія.– 2000. – №3. – С. 5–16.
9. Бех І. Д. Інваріативні виховні методології / І. Д. Бех // Наукові праці: зб. – Миколаїв : МФ НаУКМА, 2000. – Т. 7: Педагогіка. – С. 21–26.
10. Бех І. Д. Комунікативна компетентність педагога в оптимізації виховного процесу / І. Д. Бех // Теоретико–методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – К., 2002. – Кн. 1. – С. 6–11.
11. Бех І. Д. Образ „Я” як мета формування і розвитку особистості / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1998. – №2. – С. 30–41.
12. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання. / І. Д. Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
13. Бех І. Д. Від волі до особистості. / І. Д. Бех. – К.: Україна-Віта, 1995. – 202 с.
14. Бех І. Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: шляхи реалізації (Розуміння, визнання, прийняття вихованця) / І. Д. Бех // Рідна школа. – 2000. – №1. – С. 10 – 14.
15. Бех І. Д. Особистісно–орієнтований підхід у вихованні / І. Д. Бех // Професійна освіта: педагогіка і психологія. – 2000. – №2. – С. 331 – 351.
16. Бех І. Д. Праця – головний вихователь школярів: Психологічний аспект трудового виховання молодших школярів. / І. Д. Бех. – К.: Знання, 1983. – 32 с.
17. Бех І. Д. Деякі аспекти нової виховної парадигми (в контексті творчості А. С. Макаренка). / І. Д. Бех, О. В. Вознюк, М. В. Левківський // Педагогіка і психологія. – 2001. – №1. – С. 5 – 17.
18. Бех І. Д. Наукові засади проведення педагогічного експерименту. / І. Д. Бех, О. Л. Кононко // Рідна школа. – 2001. – №10. – С. 36 – 41.
19. Бех І. Д. Професійна спрямованість змісту навчально-трудової діяльності школярів. / І. Д. Бех, М. П. Тименко // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. № 5. – 1999. – С. 15 – 21.
20. Бех І. Д. Біля витоків сутності особистості / І. Д. Бех // Шлях освіти. – 1999. – №2. – С. 10 – 15.
21. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте (Психологическое исследование) / Л. И. Божович. – М. : Просвещение. – 1968. – 452 с.
22. Буянова Т. А. Формирование профессиональных намерений школьников с учётом конкретного экономического района. Пособие для учитилей. / Т. А. Буянова. – М. : НИИ школ. – 1982. – 83 с.
23. Витиньш В. Ф. Научное управление профориентацией: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Витиньш Вимар Фрицевич. – М., 1970. – С. 18–19.
24. Витиньш В. Ф. Реформа школы и профессиональная ориентация школьников. / В. Ф. Витиньш. – М. : Просвещение. – 1988. – 121 с.
25. Вовковінська Н. Про стан інформатизації освіти в Україні / Н. Вовковінська // Інформатика. – № 21–24. – 2003. – С. 18–19.
26. Возростна психологія / Під ред. Г. С. Костюка– К. : Рад. школа. – 1976. – 272 с.
27. Возростные и индивидуальные особенности младших подростков. / [под ред. Д. Б. Эльконина, Т. В. Драгуновой]. – М. : Просвещение. – 1967. – 360 с.
28. Волощук О. Педагогічні засади організації комп’ютерного дозвілля молоді у контексті сучасних проблем педагогіки дозвілля / О. Волощук // Рідна школа. – 2003. – №12. – С. 56–57.
29. Ворон А. Співвідношення поглибленого і профільного навчання у середній школі / А. Ворон // Інформатика. – 2005. – №31 – 32. – С. 11–12.
30. Вплив нової інформаційної технології на зміст освіти. / [М. І. Жалдак, А. Г. Олейнік, Н. В. Морзе, Ю. С. Рамський] // Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі: 3бір. наук. праць / Ред. : М. І. Шкіль – К. : КДПІ, 1991. – С. 17–21.
31. Выбор методов обучения в средней школе / [под ред. Ю. К. Бабанского]. – М. : Педагогика, 1981. – 176 с.
32. Выготский Л. С. Психология. / Л. С. Выготский. – М. : ЭКСМО–Пресс, 2000. – 108 с.
33. Гапонова С. А. Зависимость динамики психических состояний взрослых учащихся от способов предъявления информации. / С. А. Гапонова, Н. А. Мартынова // Психологический журнал. – 2003. – Т. 24. – № 6. – С. 86–94.
34. Гейтс Б. Бизнес со скоростью мысли. / Б. Гейтс – М.: Эксмо-Прес, 2001.
35. Гергей Т. Психолого–педагогические проблемы эффективного применения компьютеров в учебном процессе. / Т. Гергей, Е. Машбиц // Вопросы психологии. – 1985. – №2. – С. 41–48.
36. Глинский Б. А. Философские и социальные проблемы информатики / Отв. ред. И. З. Налетов. – М. : Наука, 1990. – 105 с.
37. Голомшток А. Е. О роли школы в профессиональной ориентации учащихся // Школа и выбор профессии. / А. Е. Голомшток. – М., 1969. – С. 11–22.
38. Гоноболин Ф. Н. Психология / [под ред. проф. Н. Ф. Дебрынина]. – М. : Просвещение. – 1973. – С. 121.
39. Гороль П. К. Формирование профессиональных намерений учащихся в процессе внеклассной и внешкольной работы по технике : дис. … канд. пед. наук. : 13.00.01. / П. К. Гороль . – К., 1982. – 164 с.
40. Горский В. Д. Изучение электронно-вычислительной техники как средство политехнической подготовки школьников: дис. … канд. пед. наук. : 13.00.01. / В. Д. Горский – М., 1979. – 145 с.
41. Громов Г. Р. Национальные информационные ресурсы: проблемы промышленной эксплуатации. / Г. Р. – М. : Наука, 1985. – С. 17–22
42. Гурій А. М. Інформатика та інформаційні технології: Підручник для учнів професійно–технічних навчальних закладів. / А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк, В. В. Самсонов – Харків : ООО „Компанія СМІТ”. – 2003. – 352 с.
43. Державний стандарт освітньої галузі „Технології” (проект) для загальноосвітньої середньої школи / [В. Ю. Биков, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе та ін.] // Освіта України. – 2003. – № 3–4. – 10 с.
44. Дибкова Л. М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. / Л. М. Дибкова. – К. : Академвидав, 2002. – 320 с.
45. Дидактика средней школы / [под ред. М. М. Скаткина]. – М. : Просвещение, 1982. – 319 с.
46. Долинер Л. И. Информационные и коммуникационные технологии обучения: проблемы и перспективы / Л. И. Долинер // Информатика и образование. – 2003. – №6. – С. 125–128.
47. Дорошенко Ю. Аналіз умов та визначення шляхів профільного навчання з інформаційно–технологічного профілю / Ю. Дорошенко // Інформатика. – 2005. – №31 – 32. – С. 3–4.
48. Дрига В. И. Профессиональная подготовка учащихся неполной средней школы к работе с электронно-вычислительной техникой: дис. … канд. пед. наук. : 13.00.02. / В. И. Дрига. – М., 1987. – 163 с.
49. Дьякович С. В. Профориентация учащихся при обучении химии (Пособие для учителей). / С. В. Дьякович, Р. И. Князева – М. : Просвещение, 1981. – С. 11.
50. Ермакова И. В. Влияние индивидуально-психологических особенностей школьников старших классов на успешность их обучения по специальности оператора ЭВМ: дис. … канд. пед. наук. : 13.00.01. / И. В. Ермакова. – М., 1988. – 165 с.
51. Ершов А. П. Школьная информатика (концепции, состояния, перспективы) / А. П. Ершов // ИНФО. – 1995. – №1 – С. 3–20.
52. Ершов А. П. Информатика : предмет и понятие / А. П. Ершов // Кибернетика. Становление информатики.– М. : Наука, 1996. – С. 28–31.
53. Ершов А. П. Школьная информатика в СССР: от грамотности к культуре / А. П. Ершов // Информатика и компьютерная грамотность. – М. : Наука, 1989. – С. 6–22.
54. Жалдак М. И. Начинаем диалог с ЗВМ : Учеб. нагляд. пособ. / М. И. Жалдак, Н. В. Морзе. – К. : Вища школа, 1989. – 32 с.
55. Жалдак М. И. Основи информатики и вычислительной техники / Учеб. пособ. для средних спец. учеб. завед. 2–е изд. / М. И. Жалдак, Н. В. Морзе. – К. : Вища школа, 1987. – 200 с.
56. Жалдак М. И. Практические занятия на персональных компьютерах: метод. реком. / М. И. Жалдак, Н. В. Морзе, А. Г. Олейник – К.: Рад. школа, 1990. – 64 с.
57. Жалдак М. І. Яким бути шкільному курсу „Основи інформатики” / М. І. Жалдак // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 1998. – №1. – С. 3–8.
58. Жалдак М. І. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації. / М. І. Жалдак, Н. В. Морзе // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук. праць. – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова. – 2000. – Вип. 2. – С. 3–25.
59. Жалдак М. І. Шкільний курс інформатики та методика його викладання : Програма педагогічних інститутів. / М. І. Жалдак, Н. В. Морзе. – К. : РНМК, MHO України, 1991. – 20 с.
60. Жалдак М. І. З досвіду вивчення основ інформатики і програмування в загальноосвітній школі / М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, О. І. Мороз // Радянська школа. – 1988. – № 7. – С. 29–34.
61. Жалдак М. І. Програма курсу з основ інформатики та обчислювальної техніки. / М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, Г. Г. Науменко. – К. : Перун, 1996. – 23 с.
62. Жалдак М. І. Програма шкільного курсу „Информатика” для базової школи (7–9 класи). / М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, Г. Г. Науменко // Інформатика. – 2003. – 26 с.
63. Жалдак М. І. „Основи інформатики” як одна з вагомих складових системи навчальних предметів загальноосвітньої школи. / М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, Ю. С. Райський // Сучасні інформаційні технології в навчальному процесі : Збір. наук. праць / Ред. : М. І. Шкіль – К. : НПУ, 1997. – С. 3–21.
64. Жалдак М. И. Система подготовки учителей к использованию информационной технологии в учебном процессе : дис. в форме научн. доклада на соискание научн. степени докт. пед. наук : 13.00.02 / М. І. Жалдак. – М., 1989. – 48 с.
65. Закатнов Д. А. Организационно-педагогические проблемы создания и функционирования межшкольного учебно-производственного компьютерного центра : дис. … канд. пед. наук. : 13.00.01. / Закатнов Дмитрий Алексеевич. – К., 1992. – 177 с.
66. Закатнов Д. О. Технології активізації професійного самовизначення старшокласників / Д. О. Закатнов // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. – 2001. – № 6. – С. 99–104.
67. Закатнов Д. О. Твоя майбутня професiя : навч. посiбник. / Д. О. Закатнов, Н. В. Жемера, М. П. Тименко – К. : Українська книга, 1999. – 324 с.
68. Закатнов Д. О. Професійне самовизначення старшокласників : Методичний посібник. / Д. О. Закатнов, О. В. Капустіна. – К. : КНЕУ, 2003. – 96 с.
69. Закатнов Д. О. Зміст профорієнтаційної роботи зі старшокласниками. / Д. О. Закатнов, О. В. Мельник, Б. О. Федоришин. – К. : ІПВ АПН України, 2003 – 80 с.
70. Про освіту : закон України вiд 23.05.1991 № 1060–XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://www.zakon.rada.gov.ua.
71. Захаров Н. Н. Профессиональная ориентация школьников. / Н. Н. Захаров, В. Д. Симоненко. – М. : Просвещение, 1989. – 192 с.
72. Здравомислов А. Г. Человек и его работа. / А. Г. Здравомислов. – М., 1967. – С. 308–309.
73. Інформатика 10–11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. / [М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, О. І. Мостіпан, Г. Г. Науменко]. – Камянець–Подільський : Абетка–НОВА, 2002. – 80 с.
74. Інформатика. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя : Прем’єр, 2003. – 304 с.
75. Калашникова М. Б. Психологические проблемы компьютеризации обучения. / М. Б. Калашникова, Л. А. Регуш // Дидактические основы компьютерного обучения. – Л., 1989. – С. 33–44.
76. Канторович Н. Я. Опыт исследования профессиональных намерений учащихся восьмилетней школы и реального выбора ими профессии на материале школ г. Новокузнецка Кемеровской области : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Н. Я. Канторович. – М., 1965. – 35 с.
77. Кацева В. П. Проблема использования ЭВМ в процессе обучения программированию : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец.13.00.01. / В. П. Кацева – М., 1975. – 19 с.
78. Кириченко Н. Комп’ютер активізує творчість / Н. Кириченко // Дошкільне виховання. – 1998. – № 4 – С. 8–9.
79. Климов Е. А. Введение в психологию труда : Учебн. пособие для студ. вузов обуч. по спец. психология. – М. : изд. Моск. университета, 1988. – 199 с.
80. Климов Е. А. Материалы научного совещания по комплексной проблеме „Профориентация” / Стенографический отчет. – Л., 1968. – С. 30–32.
81. Коберник О. М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі : навч.-метод. посіб. / О. М. Коберник. - К. : Наук. світ, 2001. - 182 с.
82. Колесников С. Я. Методические рекомендации по проведению в X классе практических занятий по основам информатики и вычислительной техники. / С. Я. Колесников, Н. В. Морзе, А. Г. Олейник. – К. : МП УССР, 1987. – 24 с.
83. Коломієць А. М. Презентація навчального матеріалу за допомогою комп’ютерних технологій / А. М. Коломієць // Сучасні інформаційні технології та іноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. – Київ-Вінниця, 2002. – Ч. 2. – С. 278–284.
84. Комплект програм професійних проб школярів. 5–9 класи : Метод. посібник / С. Н. Чистякова, Т. П. Агибалова, Л. А. Барабанова и др. – М. : Філологія, 1996. – 192 с.
85. Компьютерная технология обучения. Словарь-справочник / [под ред. В. И. Гриценко, А. М. Довгяло, А. Я. Савельева]. – К. : Наукова думка, 1992. – 652 с.
86. Кон И. С. Психология ранней юности : Кн. для учителя / И. С. Кон. – М. : Просвещение, 1989. – 255 с.
87. Концепція інформатизації (освіти) / [В. Ю. Биков, Я. І. Вовк, М. І. Жалдак та ін.] // Рідна школа. – 1994. – № 11. – С. 26–29.
88. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. МОН України. – 2003. – № 24 (грудень).
89. Корнеев М. А. Использование компьютера в формировании у школьников психологический готовности к труду : дис. … канд. пед. наук. : 19.00.07. / Корнеев Марк Андреевич. – К., 1977. – 163 с.
90. Корсунська Н. Проблеми комп’ютеризації навчання / Н. Корсунська // Неперервна професійна освіта : теорія і практика. – 2001. – Вип. 3. – С. 21–29.
91. Коцик Б. Я. Использование вычислительной техники как средства выявления факторов профессионального самоопределения : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01. / Коцик Борис Яковлевич. – М., 1988. – 17 с.
92. Кречетников К. Г. Гуманизация информационных технологий в обучении / К. Г. Кречетников // Информатика и образование. – 2002. – № 7. – С. 20–22.
93. Кулюткин Ю. Н. Эвристические методы в структуре решений. / Ю. Н. Кулюткин. – М. : Педагогика, 1970. – 232 с.
94. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике. / А. А. Кыверялг. – Таллин : Валгус, 1980. – 334 с.
95. Кыверялг А. А. О профессиональной ориентации в общеобразовательных школах // Выбор профессии : сб. научн. статей / А. А. Кыверялг. – Таллин, 1968. – С. 14.
96. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН „Использование информационно-коммуникационных технологий в целях развития” / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org/russian/Docs/journal/asp/ws.asp?m=A/63/410
97. Лалаян А. А. Резервное профессиональное намерение // Материалы IV Всесоюзного съезда Общества психологов. / А. А. Лалаян. – Тбилиси, 1971. – С. 46–48.
98. Лапчик М. П. Методика преподавания информатики : Учебн. пособие. / М. П. Лапчик, И. Г. Семакин, Е. К. Хеннер. – М. : Академия, 2003. – 624 с.
99. Левитов Н. Д. Психология труда. / Н. Д. Левитов. – М. : Учпедгиз, 1963. – 340 с.
100. Леонтьев А. Н. Потребность, мотивы и сознание // XVIII Международный психологический конгресс. / Н. Д. Левитов. – М., 1966. – С. 25–27.
101. Лернер И. Я. О методах обучения. / И. Я. Лернер, М. Н. Скаткин // Советская педагогика. – 1965. – №3. – С. 115–128.
102. Лучшие психологические тесты для профотбора и профориентации / [под ред. А. Ф. Кудрявцева]. – Петрозаводск : Петроком, 1992. – 318 с.
103. Людина і світ професій : програма для 8–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів / [О. В. Мельник, Л. А. Гуцан, С. М. Дятленко, О. Л. Морін та ін., наук. консультант І. Д. Бех]. – К. : Мегапринт, 2007. – 34 с. (участь автора – 0,35 др. арк.)
104. Марголис Л. Шестилетки : К творчеству через комп’ютер. / Л. Марголис, А. Иванов // Информатика и образование. – 1991. – № 3. – С. 85–90.
105. Матвієнко О. Сучасні тенденції у професійній підготовці спеціалістів інформаційного профілю / О. Матвієнко // Рідна школа. – №8, 2001. – С. 62–64.
106. Мачусский В. В. Профессиональное самоопределение старшеклассников в процессе внеурочной технической деятельности // Трудовое становление и профессиональное самоопределение учащейся молодёжи : сб. научн. статей / [под ред. Тименка]. – К. : НИИ педагогики УССР, 1989. – С. 50–54.
107. Мачуський В. В. Структурні компоненти та критерії оцінки готовності старшокласників до професійного самовизначення у сфері технічної діяльності / В. В. Мачуський // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. № 3. – 2001. – С. 10–14.
108. Мачуський В. В. Формування професійної спрямованості учнів у процесі гурткової роботи з техніки / В. В. Мачуський // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. – № 10. – 2000. – С. 83–88.
109. Мачуський В. В. Зміст і педагогічні засоби розвитку технічної творчості школярів : метод. рекомендації / В. В. Мачуський, О. В. Осипов, Ю. В. Петренко, за ред. М. П. Тименка. – К. : Інститут педагогіки АПН України, 1997. – 41 с.
110. Мачуський В. В. Педагогічне управління професійним самовизначенням школярів на сферу технічної діяльності : Методичні рекомендації / В. В. Мачуський, Ю. В. Петренко за ред. М. П. Тименка. – К. : Інститут проблем виховання АПН України, 1998. – 95 с.
111. Машбиц Е. И. Компьютеризация обучения : Проблемы и перспективы. / Е. И. Машбиц. – М. : Знание, 1986. – 80 с.
112. Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. / Е. И. Машбиц. – М. : Педагогика, 1988. – 192 с.
113. Мельник О. В. Диференціація змісту профконсультаційної роботи з школярами в процесі профільного трудового навчання / О. В. Мельник // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун–ту. Серія : Педагогіка – 2001. – №3. – С. 68–72.
114. Мельник О. В. Особливості організації та проведення профконсультаційної роботи із старшокласниками (історичний аспект) / О. В. Мельник // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун–ту. Серія : Педагогіка. – 2001. – №7. – С. 63–67.
115. Мельник О. В. Підготовка старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії в процесі профільного трудового навчання : дис. … канд. пед. наук. : спец. 13.00.07. / Мельник Олександр Васильович. – К., 2003. – 220 с.
116. Мельник О. В. Підготовка старшокласників до самостійного вибору майбутньої професії в умовах МНВК / О. В. Мельник // Педагогічні основи трудового становлення і професійного самовизначення учнівської молоді : Монографія. – К. : Інститут педагогіки АПН України, 1996. – С. 137–150.
117. Мельник О. В. Профінформаційна робота з учнями / О. В. Мельник / Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді : метод. Посібник. – / [та ін., за ред. М. П. Тименка]. – К. : Інститут проблем виховання АПН України, 2001. – С. 114–128.
118. Побудова кар’єри : програма для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / [О. В. Мельник, Л. А. Гуцан, С. М. Дятленко, О. Л. Морін та ін., наук. консультант І. Д. Бех]. – К. : Мегапринт, 2007. – 34 с.
119. Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці / В. О. Моляко. – К. : Знання, 1989. – 48 с.
120. Монахов В. М. Введение в школу приложений математики, связанных с использованием ЭВМ : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01. / Монахов Вадим Макариевич. – М., 1973. – 63 с.
121. Морзе Н. В. Використання нових інформаційних технологій навчання / Н. В. Морзе // Навчально-виховні заклади на шляху реформування. – К., 1996. – С. 154–166.
122. Морзе Н. В. Комп’ютерні телекомунікації в навчанні / Н. В. Морзе // Педагогічні інновації : ідеї, реалії, перспективи : Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. м. Херсон. – К. : Інститут змісту і методів навчання, 1998. – С. 185–192.
123. Морзе Н. В. Метод проектів та підготовка вчителів до його використання / Н. В. Морзе // Збірка конспектів уроків за методиками розвитку критичного мислення та наукових статей з проблем сучасної, освіти. – Харків :