ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Федина Володимира Степанівна

УДК [371.134:81 (100-11)] (477) (043)

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Равчина Тетяна Василівна
кандидат педагогічних
наук, доцент

Львів − 2009

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………...………………. ……………...….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ …………………….…………………..……….……………..….….11
1.1. Історико-методологічні аспекти формування професійної компетентності…11
1.2. Професійна компетентність як проблема педагогічної науки…...…................23
1.3. Теоретико-методологічні підходи до формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців....………..................................................................42
Висновки до першого розділу …………………………………………………....57

РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ……...……….…....................................60
2.1. Вплив змісту навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців-сходознавців на формування професійної компетентності………….………..............60
2.2. Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів у системі професійної підготовки ……………………………………………………..…………..80
2.3. Створення освітнього середовища, продуктивного для оволодіння студентами-сходознавцями професійною компетентністю…………………………..97
2.4. Педагогічні умови формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців………………………………………………………………….109
Висновки до другого розділу………………………………………………........126

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ-СХОДОЗНАВЦІВ …….……..129
3.1. Методика проведення формувального експерименту щодо перевірки результативності моделі формування професійної компетентності ……………….129
3.2. Дослідження критеріїв та показників рівня сформованості професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців…..………………….……….....141
3.3. Аналіз результатів формувального експерименту та розробка методичних рекомендацій……………………………………………………………………………163
Висновки до третього розділу…………………………………………………..186

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 189

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………194

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………...227

ВСТУП
Актуальність теми. Становлення України як демократичної держави, орієнтація на розвиток громадянського суспільства зумовлює потребу в налагодженні й зміцнення соціально-політичних, економічних і культурних відносин. З огляду на це виникає необхідність у підготовці фахівців, які сприяють поширенню полікультурних зв'язків України з іншими державами, вивчають іноземні культурні надбання та впроваджують, розвивають їхній досвід на теренах рідної країни.
Важливість підготовки фахівців у галузі сходознавства спричинена довготривалим розвитком взаємин України з орієнтальними народами, що історично зумовлені географічними й політичними передумовами і спонукали появу наукового інтересу до країн Сходу. Розвиток міжнародних зв’язків України, потреба національного і духовного відродження держави, сприяння її економічному, політичному та духовному розвитку, необхідність забезпечення Україні гідного місця у світовому глобальному просторі, а також наукові дослідження у зазначеному напрямі зумовлюють необхідність формування професійної підготовки фахівців-філологів-сходознавців (викладачів і перекладачів): перська, арабська, японська, китайська, корейська, турецька мови, гінді; фахівців–міжнародників, політологів з глибокими знаннями та вільним володінням іноземними мовами з метою присвоєння кваліфікації перекладача; спеціалістів-дипломатів за такими напрямами: міжнародні відносини (країнознавство), менеджмент зовнішньо-економічної діяльності; сходознавців-культурологів, країнознавців та істориків.
Розвиток сходознавства на території України спонукав відкриття середніх навчальних закладів, сходознавчих факультетів, інститутів у вищих навчальних закладах, що готують фахівців у сфері сходознавства. З 80-х років минулого століття було відновлено підготовку фахівців-сходознавців в Україні: у Львівському національному університеті імені І. Франка, національному університеті “Львівська Політехніка”, Київському національному лінгвістичному університеті, Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, Київському інституті соціокультурних зв’язків, Київському університеті “Східний світ”, національному університеті “Києво-Могилянська академія”, Харківському педагогічному інституті іноземних мов ім. Н. Крупської, Краматорському економіко-гуманітарному інституті, Луганському державному педагогічному університеті ім. Т. Шевченка, Дніпропетровському національному університеті, Таврійському національному університеті ім. В. Вернадського (м. Сімферополь), Інституті сходознавства і міжнародних відносин “Харківський колегіум”, Українсько-Арабському інституті міжнародних відносин та лінгвістики ім. Аверроеса у Президентському університеті Міжрегіональної академії управління персоналом та інших. Ефективність цієї підготовки значною мірою залежить від формування професійної компетентності у фахівців-сходознавців.
Проблема підготовки сходознавчих кадрів залишається актуальною, оскільки немає чіткої концепції розвитку сходознавства, невідомо, фахівців з яких мов і в якій кількості нагально потребує Україна. Директор Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України Л. Матвєєва на запитання, як складаються обставини із підготовкою сходознавців, відповіла, що проблема залишається гострою. Вона зазначила, що були спроби створити в Київському університеті відділення, яке згодом мало б вирости у факультет, але виникли труднощі, оскільки у відділенні більше уваги приділялося філології, що є занадто вузькою для повноцінного сходознавства, адже не можна залишити поза увагою, наприклад, економічні проблеми сучасності і минулого, суспільство, географію, релігію, діяльність і побут людей, історичну пам'ять, літературну творчість, джерелознавство [280]. А професор Г. Халимоненко зауважує, що у всіх країнах, де існують давні традиції, підготовка фахівців ведеться за трьома напрямками – філологічним, історико-філософським, політолого-економічним [280]. І наголошує на тому, що саме останній допоміг би нам розв’язати політичні і економічні проблеми у міжнародних відносинах з країнами Сходу.
Теоретико-методичні засади підготовки фахівців загалом обґрунтовано у роботах В. Безрукової, А. Біляєвої, Р. Гуревича, А. Дьоміної, Н. Ничкало. Психолого-педагогічні аспекти підготовки до професійної діяльності розглянуто у працях О. Асмолова, В. Сєрікова, Т. Яценка. Шляхи, методи формування професійних умінь, навичок вивчали Б. Бромберек, Т. Вилох, В. Оконь, П. Драганов, О. Березовський, І. Фалуш, Н. Тализіна, Т. Ільїна. Різноманітні аспекти удосконалення професійної підготовки студентів, адаптації молодого фахівця до професійної діяльності досліджували А. Вербицький, М. Євтух, А. Капська, Н. Кузьміна, О. Мороз, В. Сластьоніна. Розвиток професійної компетентності проаналізовано в роботах І. Дроздова, О. Денисова, О.Поліщука. Методологічні і теоретичні аспекти формування професійної компетентності у фахівців загалом вивчали Є. Зеер, А. Маркова, П. Шендерей, К. Абульханова-Славська. Психолого-педагогічні особливості принципів організації процесу навчання, методів викладання сходознавчих дисциплін у процесі підготовки майбутніх філологів-сходознавців досліджували Г. Церетелі, І. Брагінский, Н. Пигулевська, Асмоїл Хакімі, Гіті Таджрабекорі, Мухамад Козим Кагдаві, А. Буянова, Т. Халмирзаева, В. Мухамеджанова, З. Умарова, С. Бахни [49, с. 37]. Шляхи формування мотивації до навчання у процесі становлення майбутніх фахівців досліджували Імам Карої Мукадум, Мансур Фагім, Мажгон Мохрам. Вплив взаємозалежності психологічних та лінгвістичних здібностей студентів, роль внутрішньої, зовнішньо позитивної і зовнішньо негативної мотивації на процес становлення фахівця-сходознавця вивчали Є. Спіцин, О. Гайнуліна, О. Щуровська, О. Сушицький, Л. Івасик [50, с. 27; 257, с. 11]. Дослідженню професійно важливих якостей особистості фахівця-сходознавця, виокремленню пріоритетного значення особистісно-культурологічної орієнтації, гуманістичної спрямованості та використання діалогічних стратегій міжособистісного та міжкультурного спілкування у процесі професійного становлення фахівця-сходознавця присвячена робота М. Бастуна [20, с. 4].
Принципи застосування лінгвокомунікативного методу, використання лінгвокраїнознавчого матеріалу, важливість структурування змістового чиннику в процесі вивчення східних мов як ефективного набуття майбутніми фахівцями професійних знань досліджували М. Арслан, О. Асадчих, К. Довбня, В. Порошина, Л. Журба, О. Вернигора, А. Несторова, В. Чжен, Л. Сократова [7, с. 119; 9, с. 86; 70, с. 47].
Дослідженню перспективи розвитку науки сходознавства в Україні, питання формування гуманістично налаштованої, зорієнтованої на діалогічні відносини особистості фахівця-сходознавця присвячені праці Г. Балабанова, М. Бастуна, О. Гончаренко [17, с. 5; 22, с. 207].
Порівнюючи особливості підготовки фахівців-сходознавців в Україні та Польщі, про що свідчить факт проведення констатуючого експерименту у Варшавському університеті, стилі, принципи організації процесу навчання і вивчення східних мов в Польщі, врахування культурних, мовних особливостей поляків у засвоєнні східних мов досліджували G. Bartlomiej, A. Czapkiewicz, G. Fenstermacher, E. Gòrska, H. Jankowski, Z. Poniatowski, G. Yacoub, M. Skoczek, J. Soltis, R. Arends [260, с. 62, 65; 261; 262, с. 23; 263; 266; 269; 271].
Особливості підготовки майбутніх фахівців-сходознавців у таких провідних закладах Польщі як Ягелонському університету, Інституті орієнталістики Варшавського університету, Краківському університету досліджували E. Gòrska, K. Skarżyńska-Bocheńska, A. Zaborski [264; 270; 272].
Організація ряду конференцій, тематикою яких є “Сучасний стан та перспективи розвитку філологічного сходознавства в Україні” (Київський національний лінгвістичний університет); “Актуальні проблеми тюркології та сходознавства” (Таврійський національний університет); “Проблеми сходознавства в Україні” (Інститут філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка); “Українське сходознавство: традиції та перспективи” (Львівський національний університет ім. І.Франка); “Проблеми вивчення і викладання східних мов та літератур” (Дніпропетровський національний університет); “Україна − країни Сходу: від діалогу педагогічних систем до діалогу культур та цивілізацій” (Центр розвитку сходознавчої освіти у Київському міжнародному університеті), вивчають теоретичні проблеми східних мов, методику викладання сходознавчих дисциплін, налагодження культурних зв’язків України і країн Сходу і підготовку майбутніх фахівців, показуючи тим самим стратегії модернізації професійної підготовки фахівців-сходознавців.
Аналіз наукових праць засвідчує відсутність цілісного, системного ґрунтовного дослідження проблеми формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців. Невизначено суть, зміст, структуру професійної компетентності фахівців-сходознавців. Наукового обґрунтування потребує проблема висвітлення теоретичних засад, педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців у навчальному процесі із урахуванням специфіки різних галузей сходознавства.
Відсутність цілісного дослідження проблеми, її актуальність зумовили вибір теми дисертаційної роботи: ”Формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців”.
Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідницької роботи кафедри загальної та соціальної педагогіки Львівського національного університету ім. Івана Франка ”Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх педагогів для загальноосвітньої та вищої школи” (номер державної реєстрації 0105V004916). Тема дисертації затверджена Вченою радою Львівського національного університету ім. Івана Франка 27 квітня 2005 року, протокол № 31/4 та узгоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні Академії педагогічних наук України, протокол № 9 від 29 листопада 2005 року.
Мета дослідження: полягає у розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі формування професійної компетентності майбутніх фахівців-сходознавців.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що процес формування професійної компетентності у фахівців-сходознавців набуває ефективності за таких педагогічних умов:
• організації навчального процесу у єдності професійного і соціокультурного компонентів;
• організації навчально-пізнавальної діяльності студентів як вирішення практичних, автентичних (природних) завдань;
• залучення студентів до навчального процесу як суб’єктів професійного та особистісного розвитку;
• забезпечення єдності наукових знань, емоційно-ціннісних суджень і практичних дій студентів.
Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:
1. Проаналізувати зарубіжний та вітчизняний досвід організації професійної підготовки фахівців-сходознавців.
2. З’ясувати суть поняття “професійна компетентність” та визначити її структуру в контексті підготовки фахівців-сходознавців.
3. Визначити критерії та показники рівнів сформованості професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців.
4. Обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців.
5. Підготувати методичні рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів з проблеми формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців.
Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх фахівців-сходознавців у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження: зміст та технологія формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані наступні методи дослідження:
а) теоретичні: вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, історичної літератури з метою визначення понять; використання історико-порівняльного та системно-структурного аналізу професійної компетентності для обґрунтування наукових положень та засад; аналіз, узагальнення, синтезування наукової інформації, моделювання навчального процесу з метою визначення педагогічних умов, розроблення моделі формування професійної компетентності;
б) емпіричні: статистичні методи (анкетування, опитування, бесіда із студентами, викладачами) з метою діагностування якості формування професійної компетентності у студентів-сходознавців у навчальному процесі; методи спостереження (пряме, побічне спостереження); експериментальні методи (констатувальний і формувальний експерименти) для перевірки ефективності моделі формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців; методи математичної статистики (статистична обробка даних) з допомогою яких визначалися кількісні і якісні показники одержаних результатів, здійснювалася їх обробка.
Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягає у тому, що: вперше розроблено модель формування професійної компетентності в контексті підготовки фахівців-сходознавців; теоретично визначено та експериментально перевірено педагогічні умови формування професійної компетентності; виокремлено та обґрунтовано етапи, критерії й рівні сформованості професійної компетентності у навчальному процесі; дістало подальший розвиток визначення особливостей й шляхів організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців-сходознавців у контексті формування їх професійної компетентності.
Практичне значення полягає в тому, що розроблено технологію визначення рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців-сходознавців; методичні рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів з проблеми формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців. Основні результати дослідження можуть бути застосовані при розробці змісту навчальних програм окремих курсів, інтегрованих текстів, які використовуються у навчальному процесі.
Відомості про впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи впроваджені у навчально-виховний процес національного університету “Львівська Політехніка” (довідка № 267 від 27.09.07), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 044/111-15 від 13.12.07), Таврійського університету імені Вернадського в м. Сімферополі (довідка № 118 від 20.11.07), Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка № 1751 - Н від 7.05.08).
Вірогідність наукових положень і висновків забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних позицій дослідження; використанням комплексу методів наукового пошуку, які адекватні меті та поставленим завданням; системним аналізом теоретичних і експериментальних матеріалів; доцільним поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на міжнародних, регіональних науково-практичних та всеукраїнських конференціях, конгресах: “Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії та практики підготовки вчителя – вихователя – викладача” (м. Київ, 2005); “Формування ціннісних орієнтацій студентської молоді у контексті громадянського суспільства” (м. Львів, 2005); “Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти” (м. Луганськ, 2005); “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (м. Горлівка, 2006); Другий Український педагогічний конгрес (м. Львів, 2006); “Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (м. Суми, 2008); “Сучасні педагогічні технології і освітні системи XXI ст.” (м. Кіровоград, 2008); “Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів”(м. Львів, 2008); “Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (м. Київ, 2008); звітних наукових конференціях та засіданнях кафедри загальної та соціальної педагогіки Львівського національного університету ім. І.Франка (2005−2009).
Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження висвітлено в 12 одноосібних працях, в т.ч. 1 надрукована у збірниках наукових праць та матеріалах наукових конференцій, 11 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. Вибір Україною курсу на входження до європейського освітнього простору підвищив попит на фахівців, які б сприяли налагодженню полікультурних зв’язків України з іншими державами, вивчали іноземні культурні надбання, впроваджували й розвивали їхній досвід на теренах рідної країни. Розвиток процесу підготовки фахівців-сходознавців пов'язаний з розвитком науки сходознавства як у світі, так і в Україні. Внаслідок такого причинно-наслідкового зв’язку визначено нами такі періоди розвитку сходознавства і у відповідності до цього особливості підготовки фахівців-сходознавців: здійснюється знайомство з культурою, історією й релігією Сходу, внаслідок чого необхідна підготовка фахівців-сходознавців у цих сферах; налагоджуються торгівельні, дипломатичні й політичні стосунки з країнами Сходу. Внаслідок такої практичної спрямованості країн Європи, здійснюється підготовка фахівця сучасного типу (вузької спеціалізації); інтерес до практичного вивчення Сходу замінюється науковим пізнанням, що вимагає підготовки фахівця класичного типу.
Визначено, що з плином часу практична підготовка фахівців-сходознавців ви-тісняє класичну організацію навчального процесу. Проте все ж таки на сучасному етапі спостерігається часткове використання класичного підходу до підготовки фахівців-сходознавців, що полягає у викладанні не лише східних мов, а й суміжних сходознавчих дисциплін. У другій половині XVIII ст. починається академічне підкорення Сходу, що полягає у підготовці науковців в сходознавчій сфері, яка здій-снюється як в класичних, так і педагогічних навчальних закладах освіти. На сучас-ному етапі спостерігається відкриття шкіл, гімназій, підготовчих курсів, де майбутні фахівці мають змогу ще до вступу у ВНЗ ознайомитися з особливостями сходоз-навчої професії і здійснювати поетапну професійну підготовку. Відкриття у вищих навчальних закладах нових спеціальностей у галузі сходознавства, засвідчує нала-годження Україною ефективних зв’язків з країнами Сходу в ширшому аспекті та но-вітньому напрямі. Відповідно до проведеного історико-порівняльного аналізу виз-начено поняття “фахівець-сходознавець”, який, на сучасному етапі, охоплює під-готовку фахівців у філологічній, культурологічній, історичній, економічній сферах.
2. Професійна компетентність визначена як системне інтегральне утворення, процес формування якої охоплює єдність відповідних знань, якостей, умінь вико-нання різних видів діяльності та психологічної готовності і здатності, що вияв-ляється у внутрішній мотивації, інтересах, потребах і спрямованості особистості. Процес формування професійної компетентності у контексті підготовки фахівців-сходознавців окреслено формуванням соціокультурних та професійних знань й інди-відуально-особистісних якостей, умінь та навичок діяти в процесі пізнавальної, перетворювальної, ціннісно-орієнтаційної та комунікативної діяльностей, пси-хологічної та професійної готовності, здатності та спрямованості відповідно до зміс-тових, психологічних та організаційно-процесуальних характеристик цього інтег-рального утворення.
В контексті сучасної філософії освіти, відповідно до теорії конструктивізму, гу-манізму процес формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-схо-дознавців є ефективним при залученні студентів як активних учасників навчального процесу; стимулюванні студентів до вироблення власних знань, шляхом аналізу отриманої інформації у процесі взаємодії з іншими учасниками навчального про-цесу; здійсненні підготовки фахівців із врахуванням їх суспільної значущості. Відповідно до спеціальних підходів ефективність формування професійної компе-тентності у фахівців-сходознавців залежить від набуття професійних знань у мов-ному, культурологічному та лінгвокраїнознавчому напрямах оволодіння матеріалом. Виокремлено етапи формування професійної компетентності відповідно до харак-теристики суб’єктної позиції студента у навчальному процесі; змістової, психо-логічної та організаційно-процесуальної сторін професійної компетентності.
3. Визначення критеріїв та показників рівнів сформованості професійної компе-тентності визначається відповідно до цього інтегрального утворення щодо виз-начення складових, що визначають його цілісність і компонентів, що засвідчують рівні його розвитку. Інформаційно-ціннісний рівень розвитку професійної компе-тентності ми визначили відповідно до: критерію сформованості професійних, соціо-культурних знань, й індивідуально-особистісних якостей та об’єкту спрямованості професійної діяльності. Емоційно-мотиваційний рівень розвитку професійної компе-тентності визначається мотивацією вибору професії, а також рівнем задоволення та емоційного ставлення студентів до навчально-пізнавальної діяльності. А дієво-прак-тичний рівень ми визначили на основі: дослідження системи відносин студентів як до самих себе, так і до соціального оточення; перевірки їхнього п прагнення щодо покращення результатів готовності та здатності до здійснення професійної діяль-ності. Відповідно до етапів формування професійної компетентності, виділені кри-терії рівнів сформованості професійної компетентності, що ґрунтуються на скла-дових і компонентах, які визначають рівні розвитку професійної компетентності, да-ли змогу нам визначити високий, достатній, середній і низький рівні сформованості професійної компетентності. Визначено компоненти навчального процесу, що впли-вають на формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходоз-навців: зміст навчальної інформації, організація навчально-пізнавальної діяльності і освітнього середовища. Доведено, що зміст освіти повинен охоплювати інформацію соціокультурного контексту, що стосується суспільства, епохи, здобутків культури Східних країн; ґрунтуватися на лінгвокраїнознавчому підході. Необхідно впро-ваджувати: інтегрований підхід у навчально-пізнавальну діяльність, що сприяє виз-наченню сутності реальних актуальних науково-практичних проблем, вирішення яких сприяє формуванню у студентів різних компетенцій. Якісне володіння студен-тами когнітивними, оцінюючими, перетворювальними і комунікативними страте-гіями забезпечує ефективність проходження навчально-пізнавальної діяльності і впливає на формування їх професійної компетентності. Відповідне розташування учасників процесу, оформлення їхнього місця роботи та доцільного інтер’єру, забез-печення сприятливого для діяльності освітлення, застосування музики як здобутку культури національно-етнічної спільноти, організація діяльності у відповідних по-зах, притаманних народам Сходу; забезпечення інтернаціонального середовища; відповідного соціально-психологічного клімату навчального процесу, що визна-чається якісною стороною міжособистісних стосунків викладача і студентів, спри-яють продуктивному набуттю майбутніми фахівцями-сходознавцями професійної компетентності.
4. На підставі аналізу професійної компетентності з позицій змістової, проце-суальної й психологічної характеристик, із врахуванням змісту навчальної інфор-мації, навчально-пізнавальної діяльності й освітнього середовища як особливостей процесу формування професійної компетентності, із забезпеченням педагогічних умов, нами розроблено модель формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців. Доведено, що модель як своєрідний опис об’єкту дослідження передбачає аналіз змістової, діяльнісної та психологічної складових професійної компетентності, шляхів набуття фахівцями соціокультурних, про-фесійних знань, індивідуально-особистісних якостей та умінь виконання різних ви-дів навчально-пізнавальної діяльності. У свою чергу виокремлення педагогічних умов забезпечує взаємозв’язок змісту навчальної інформації, навчально-пізнавальної діяльності студентів, освітнього середовища, їхню цілісність і спрямованість на на-буття майбутніми фахівцями професійної компетентності. Обґрунтовано, що модель професійної компетентності у фахівців-сходознавців є системним, інтегральним утворенням особистості, а її складові – самостійними одиницями, що взаємовпливають і взаємодоповнюють одна одну, а в єдності забезпечують ціліс-ність професійної компетентності фахівця-сходознавця.
На підставі аналізу результатів констатувального експерименту, спрямованого на дослідження сформованості професійної компетентності фахівців-сходознавців за різними компонентами (інформаційно-ціннісним, емоційно-мотиваційним, дієво-практичним) було визначено критерії, що допомогли виокремити рівні сфор-мованості цього інтегрального утворення. Інформаційно-ціннісний компонент про-фесійної спрямованості досліджували за методикою М. Рокича, що дала змогу вив-чити ціннісні орієнтації майбутніх фахівців і за методикою спрямованості осо-бистості Б. Басса, що дала змогу визначити рівні інтересу до навчальної й май-бутньої професійної діяльності. Емоційно-мотиваційний компонент вивчали за мето-дикою В. Ядова, спрямованою на дослідження ступеня задоволення професією; за спеціальною методикою, що визначала стимули та мотиви вступу на сходознавчу спеціальність. В контексті дієво-практичного компоненту досліджували за спе-ціальними методиками готовність та здатність студентів до здійснення професійної діяльності, виявляли рівні суб’єктивного контролю за методикою Д. Роттера. Аналіз отриманих результатів щодо сформованості зазначених рис, допоміг визначити кри-терії й рівні вияву професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців.
Аналіз результатів формувального експерименту засвідчує, що зросла кіль-кість студентів-сходознавців експериментальних груп з високим (на 19,1 %) і дос-татнім (на 26,6 %) рівнем сформованості професійної компетентності і знизилась кількість студентів з середнім (на 31,4 %) й низьким рівнем (на 14,4 %). У контроль-них групах відповідно зросли – високий рівень на 9,8 %; достатній на 7,7 %; зни-зились – середній на 12,4 % ; низький на 5,2 %. Аналіз достовірності отриманих кін-цевих результатів за “критерієм лямбда” показав, що отримане значення λ= 4,43, є вищим порогового рівня істотності (λ0.01=1,95) і є достовірним із ступенем ймо-вір-ності P 0, 999. Обрахування величини граничної похибки, дало змогу говорити про значущість отриманих результатів експериментальних досліджень.
5. Пропоновані рекомендації розроблені з метою формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців і спрямовані на студента як суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності. Рекомендації розроблені відповідно до: характеристик професійної компетентності (змістової, психологічної та орга-нізаційно-процесуальної); компонентів навчального процесу (організації змісту нав-чальної інформації, організації навчально-пізнавальної діяльності, організації освіт-нього середовища); етапів, рівнів сформованості цього системного інтег-рального утворення та педагогічних умов. Комплексне застосування рекомендацій спря-моване на формування професійної компетентності у майбутніх фахівців-схо-дознавців. Запропоновані рекомендації можуть бути використані викладачами ви-щих навчальних закладів для формування професійної компетентності в процесі під-готовки майбутніх фахівців-сходознавців. Наше дослідження не вичерпує всіх про-блем, пов’язаних з формуванням професійної компетентності у майбутніх фахівців-сходознавців. З подальшим розвитком сходознавства на території України, а отже з потребою нового часу у підготовці компетентних фахівців є перспективним більш різнобічний підхід до досліджуваної проблеми з розширенням порівняння спектру підготовки фахівців-сходознавців у Західному світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности /
К. А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1980. – 334 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 301 с.
3. Аванесов В. С. Достоверность различий и применение матричных методов в социологических исследованиях / В. С. Аванесов // Социологические исследования. – 1975. – № 4. – С.146–158.
4. Азарова Н. М. Некоторые эффективные приемы обучения французскому языку на начальном этапе / Н. М. Азарова // Иностранные языки в школе. –1989. – №6. – С. 52–55.
5. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества: Книга для учителя. − К.: Освіта, 1991. − 19 с.
6. Арванітопуло Е. Г. Особливості навчання іноземної мови за проектною методикою / Е. Г. Арванітопуло // Вісн.Київ.нац.лінгв.ун-ту.Серія педагогіка та психологія. – 2002. – Вип. 5. – С. 230−236.
7. Арслан М. Использование литературы при изучении турецкого языка / М. Арслан // Диалог-Авразия, 2004. – С.118−121.
8. Архипов В. Я. Востоковедные центры Австралии / В. Я. Архипов // Народы Азии и Африки. – 1972. – №3. – С. 246−249.
9. Асадчих О. В. Лінгвокомунікативний метод: принципи аналізу експеримент-тального уроку на матеріалі японської мови / О. В. Асадчих // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова: Актуальні проблеми сучасного мовознавця. – К.: Знання України, 2006. – С. 84−88.
10. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирования личности / В. Г. Асеев. – М.: Мысль, 1976.− 158 с.
11. Атаманчук П. Раціонально-логічні та емоційні начала в підготовці майбутнього педагога / П. Атаманчук, В. Мендерецький // Вісник Львів. універ. – 2005. – Вип. 20. – С. 24–31.
12. Ахмад О. Ю. Кваліфікаційна робота на тему: Навчання арабської мови у 10 (12) класах (як 1-2 роки навчання) / О. Ю. Ахмад. – К.: Ґенеза, 2003. – 23 с.
13. Бабин І. І. Використання компетенцій як нового типу цілепокладання та забезпечення якості підготовки педагогічних працівників / І. І. Бабин, В. Л. Кондратюк, В. М. Кузьмич // Науковий часопис нац. педаг. універ. ім. М. Драгоманова. – 2005. – Серія 16. – Вип.3 (13). – С.3−5.
14. Багманова Н. В. О роли интеллектуального фактора в формировании профессиональной самостоятельности молодых специалистов / Н. В. Багманова,
З. В. Калиничева // Человек и общество. Проблемы интеллектуального и культурного развития студенчества: сб. ст. / [под. общ. ред. Б. Г. Ананьева и др.]. − Изд-во Ленинградского ун-та, 1973. − С. 80−89.
15. Бадюл О. С. Розвиток професійної компетентності / О. С. Бадюл // Наука і освіта. Психологія особистості: досвід минулого – погляд у майбутнє. – 2005. − №5−6. − С.6–9.
16. Базиев А. Т. Язык и нація / А. Т. Базиев, М. И. Исаев. − М.: Наука,1973. − 247с.
17. Балабанова Г. П. Про перспективи сходознавства в Україні / Г. П. Балабанова // Україна – країни Сходу: від діалогу педагогічних систем до діалогу культур та цивілізацій: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 2001. – С.3−6.
18. Балл Г. О. Парадигма діалогу і проблеми прилучення до наукової культури /
Г. О. Балл // Професійна освіта: педагогіка і психологія. – 1999. – № 1. – С. 334–337.
19. Баронин А. С. Этническая психология / А. С. Баронин. – К.: Тандем, 2000. – 264с.
20. Бастун М. В. Особистісний підхід у допрофесійній підготовці учнів гімназій з вивченням східних мов: автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія”/ М. В. Бастун. − К., 2005. − 21 с.
21. Бастун М. В. Проблема особистісно орієнтованої підготовки майбутніх сходознавців / М. В. Бастун // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – №6. – С. 88–94.
22. Бастун М. В. Психологічні аспекти особистісного орієнтованого підходу в підготовці майбутніх сходознавців / М .В. Бастун // Україна – країни Сходу в 21 столітті: діалог мов, культур, цивілізацій: всеукр. наук-прак. конф. [“Україна – країни Сходу в 21 столітті: діалог мов, культур, цивілізацій”] (Київ, квітень 2003 р.).– К., 2004. – С.205, 207.
23. Батракова С. Н. Профессиональные ценности в структуре деятельности преподавателя высшей школы / С. Н. Батракова, В. Э. Тамарин // Психолого-педагогические проблемы подготовки специалиста: межвуз. темат. сб. / МВ и ССЩО РСФСР. – Ярославль, 1983. – С. 3–19 .
24. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М. М. Бахтин. – М.: “Советская Россия”, 1979. – 320 с.
25. Беляев Б. В. К вопросу о сознательном обучении иностранным языкам /
Б. В. Беляев // Вопросы психологии и методики обучения иностранным языкам. – М., 1947. – С.89–92.
26. Беляев Е. 14-ый Германский конгресс Востоковедов в Галле / Е. Беляев // Современный Восток. – 1958. – №10. – С. 48−49.
27. Бердичевский А. П. Современные тенденции в обучении иностранному языку в Европе / А. П. Бердичевский // Русский язык за рубежом. – 2002. – № 2. – С. 3–4.
28. Библер В. С. Диалог культур / В. С. Библер // Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий. − М. Просвещение, 2006. −Т.1. − 456 с.
29. Библер В. С. От наукоучений – к логике культуры: Два философские введения в двадцать первой век / В. С. Библер. – М.: Политиздат, 1990. – 413 с.
30. Бибрих Р. Р. Мотивационные аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе / Р. Р. Бибрих // Психолого-педагогические аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе. – Кишинев: Штиинца,1990. – С.17–20.
31. Бирюк О. В. Методика формування соціокультурної компетенції майбутніх вчителів у навчанні читання англомовних публіцистичних текстів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.пед.наук: спец.13.00.02 “Теорія і методика навчання”/ О. В. Бирюк. – К., 2006. – 24 с.
32. Бігич О. Б. Формування у студентів методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи / О. Б. Бігич // Іноземні мови. – 2002. – №2. – С.29 −31.
33. Білоус Т.М. Виховання толерантності в студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземної мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.пед.наук: спец.13.00.07 “Теорія і методика виховання” /
Т. М. Білоус. – К., 2004.– 20 с.
34. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком / А. А. Бодалев. – М.: Изд-во МГУ, 1982.− 199 с.
35. Бобби Д. Основы менеджмента / Д. Бобби, Р. Пептон. − СПб.: ПРАЙМ-ЕВРО-ЗНАК, 1999. − 476 с.
36. Божко О. Засновано УАСА / О. Божко // Літературна Україна 13 липня. – 1989. – С.4−7.
37. Большой толковый психологический словарь: в 2 т./ [под. ред.: А. Ребера]. – Т.1. – М.: Вече, 2000. – 362 с.
38. Большой толковый социологический словар: в 2 т./ [под ред.: Д. Джерри]. – Т.1. – М.: Вече, 1999. –317с.
39. Бондаренко І. М. Стан і перспективи розвитку сходознавства на Україні /
І. М. Бондаренко // Український історичний журнал. – 1965. – №6. – С.146−148.
40. Бороздин И. Об изучении восточных культур СССР / И. Бороздин // Новый Восток. – 1924. – №6. – С. 329−335.
41. Бреме Г. Секция по изучению проблем Африки и Ближнего Востока / Г. Бреме // Народы Азии и Африки. – 1973. – №1. – С. 235−237.
42. Вайсбург А. Проблема воспитания у учащихся профессионального интереса /
А. Вайсбург // Психологические аспекты профориентационной работы среди молодежи: Республиканский симпозиум [“Психологические аспекты профориентационной работы среди молодежи”], (Ташкент, январь 1981 р.). − Ташкент, 1981. − С. 55−58.
43. Венедиктова Н. К. Доступность текстов как условие их понимания /
Н. К. Венедиктова // Психологические и психолингвистические проблемы владения и овладения языком / [под. ред. А. А. Леонтьева, Т. В. Рябовой].– М.: Изд-во Московского ун-та, 1969. – С. 36–45.
44. Вербицький А. О. Гуманизация и компетентность: контексты интеграции /
А. О. Вербицький, О. Г. Ларионова. – М.: МГПОУ, 2006. – 172 с.
45. Верещагин Е. М. Семантизация культурного компонента языковых единиц в учебных лингвострановедческих словарях / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров // Лингвострановедческая теория слова. – М.: Рус.яз.,1980. − С.98−101.
46. Волкова В. В. Формування професійної спрямованості студентів-менеджерів на початковому етапі навчання (на матеріалі англійської мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.пед.наук: спец.13.00.01 “Загальна педагогіка і історія педагогіки”/ В. В. Волкова. − Луганськ, 2000. – 19 с.
47. Воловик П. М. Теорія ймовірностей і математична статистика в педагогіці /
П. М. Воловик. – К.: Радянська школа, 1969.–220 с.
48. Вопросы методики преподавания иностранних языков: межвуз. сб. ст. – М.: Просвещение, 1968. – 95 c.
49. Востоковедение. Вопросы филологии и методики преподавания восточных языков. − 1976. − № 507. − С.37.
50. Гайнуліна О. В. Аналіз мотивації навчальної діяльності студентів 1 і 3 курсів відділення японської мови / О. В. Гайнуліна // Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу в Інституті східних мов: наук.-прак. конф.[“Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу в Інституті східних мов”] (Київ, березень 2008 р.). − К., 2008. – С.26−29.
51. Галькова Н. Д. Современная методика обучения иностранным языкам /
Н. Д. Галькова. – М.: Аркти-Глосса, 2000. − 124 с.
52. Ги Лефрансуа. Прикладная педагогическая психология / Ги Лефрансуа. – СПб.: ПРАЙМ-ЕВРО-ЗНАК, 2005. – 416 с.
53. Гладушина Р. М. Перехід на новий зміст освіти та проблеми вдосконалення підручників з іноземної мови / Р. М. Гладушина // Педагогіка і психологія. – Науково–теоретичний та інформаційний журнал АПН України. − К., 2000.– №2.– С.73–78.
54. Головатий Н. І. Формирование психологической готовности к труду /
Н. І. Головатий // Проблемы индустриальной психологии: материалы конференции / [отв. ред. В.С. Филатов]. – Ярославль: ЯрГУ, 1972. – С.127–132.
55. Гоне Жак. Освіта і засоби масової інформації / Гоне Жак [пер. з фран. М. Марченко]. – 2002. – 100 с.
56. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.
57. Горностай П. Рольова компетентність як умова гармонійності життєвого світу особистості / П. Горностай // Психологічні перспективи. − 2004.− Вип. 6.− С. 23−35.
58. Грачев Ю. П. Математические методы планирования эксперимента /
Ю. П. Грачев. – М.: Пищевая Промышленность, 1979. – 197 с.
59. Гриненко І. В. Евристичний метод як засіб організації творчої навчальної діяльності на факультеті іноземних мов / І. В. Гриненко // Науковий часопис нац. пед. універ. ім. М. Драгоманова. – К., 2005. – Серія 16. – Вип.3 (13). – С.126–130.
60. Гринько О. Самооцінка учнів – засіб пізнавальної самостійності / О. Гринько // Рідна школа. – 1998.– № 7–8. – С. 58–60.
61. Гришанов Л. К. Социологические проблемы адаптации студентов младших курсов / Л. К. Гришанов, В. Д. Цуркан // Психолого-педагогические аспекты адаптации студентов к учебному процесу в вузе. − Кишинев: Штиинца, 1990. − С. 3−17.
62. Гудошников Я. І. Основные требования к специалисту-филологу /
Я. І. Гудошников // Актуальные проблемы улучшения подготовки специалистов в университете: сб.ст. / [отв.ред. Н.А.Плаксенко (и др.)]. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1975. – С.150–152.
63. Гуменникова Т. Р. Творча лабораторія студента педвузу як освітнє середовище підготовки до особистісно-орієнтованого виховання / Т. Р. Гуменникова // Наук. часопис нац.пед. універ.ім. М. Драгоманова. – К., 2005. – Серія16. – Вип.3 (13). – С. 136–137.
64. Гусак Т. Методична автентичність при вивченні іноземних мов / Т. Гусак // Рідна школа. − 2007. − № 2 (295). − С.38−40.
65. Гушлевська І. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці /
І. Гушлевська // Шлях освіти. – 2004. – № 3. – С.22−24.
66. Данциг Б. М. Изучение Ближнего Востока / Б. М. Данциг. − М.: Наука, 1976. − 359 с.
67. Демидова В. Г. Передумови формування прогностичного компонента у підготовці педагога до професійної діяльності / В. Г. Демидова, М. П. Черкасов // Наука і освіта. − 2004. − №3. – С. 58–63.
68. Джапаридзе З. Н. Перцептивная фонетика / З. Н. Джапаридзе. –Тбилиси: Мецниереба, 1985. – 117 с.
69. Дибкова Л. М. Індивідуальний підхід до формування професійної компетентності майбутніх економістів: автореф.дис.на здобуття наук.ступеня канд.пед.наук: спец.13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти”/ Л. М. Дибкова. – К., 2006. – 20 с. – С. 7 – 8.
70. Довбня К. В. Структурування змісту навчально-методичного-комплексу для майбутніх фахівців–сходознавців / К. В. Довбня // Матеріали конференції Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2006. – С.46–49.
71. Дробницкий О. Г. Некоторые аспекты проблемы цінностей / О. Г. Дробницкий // Проблемы ценности в философии. − Москва − Ленинград: Наука, 1966. − С. 25−41.
72. Дуайе П. Проблема обучения лексике / П.Дуайе // Методика преподавания иностранных языков за рубежом: сб. ст. / [сост. М. М. Васильева и Е. В. Синевская]. − М.: Прогресс, 1967. − С. 431−441.
73. Дьяченко М. И. Психология высшей школы / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск: Изд-во БГУ им. И.В.Ленина, 1978. − 320 с.
74. Ейгер Г.В. Язык и личность / Г. В. Ейгер, И. А. Рапопорт. – Харьков: ХГУ, 1991. – 81 с.
75. Елухина Н. В. Устный контроль при коммуникативно направленном подходе к обучению иностранным языкам / Н. В. Елухина, Е. А. Жукова // Иностранные языки в школе. – 1991. – №3. – С. 21–25.
76. Енциклопедія українознавства. – Львів, Т.5. – 1996. – 1994 с.
77. Ерасов Б. С. Наука и ценности в общественной мысли стран Востока /
Б. С. Ерасов // Ценностные аспекты развития науки: сб.ст. / [отв. ред. Н. С. Злобин, В. Ж. Неме]. – М.: Наука, 1990. − С. 231–232.
78. Энциклопедия популярных психологических тестов. − М.: Аркадия, 1997. − 304 с.
79. Єрмакова С. С. Кризи професійного становлення / С. С. Єрмакова // Наука і освіта. – 2005. – № 5–6. – С. 58–61.
80. Єрмоленко Л. П. Комунікативний підхід до навчання англійської мови в середній школі / Л. П. Єрмоленко // Іноземні мови. – 2002. – №3. – С. 10–11.
81. Жданов Р. П. Интерес к профессии, его формирование, роль и динамика в процесе обучения учащихся в техникуме / Р. П. Жданов // Тезисы докладов Республиканского симпозиума [“Психологические аспекти профориетационной роботы среди молодежы”], (Ташкент, 12 января 1981 р.). – Ташкент, 1981. – С. 112–115.
82. Жеребецький Ю. Історичний нарис методів навчання мови / Ю. Жеребецький // Українська мови як іноземна: проблеми методики викладання: міжнарод. наук. конф. [“Українська мови як іноземна: проблеми методики викладання”], (Ялта, вересень 1993 р.). – Львів, 1994. – С. 8–14.
83. Заболотська О. Концепція розвитку індивідуальності майбутнього вчителя іноземних мов / О. Заболотська // Вісник Львівського університету. – 2005. − Вип. 20. – С. 33–39.
84. Закірянова І. А. Формування соціокультурної компетентності у майбутніх вчителів іноземної мови в процесі професійної підготовки: дис. … кандидата пед.наук: 13.00.04 / І. А. Закірянова. – К., 2004.– 193 с.
85. Зибіна Г. Г. Академік А. Кримський і Арабський Схід / Г. Г. Зибіна // Український історичний журнал. − 1971.− №1. − С. 27−32.
86. Зимняя И. А. Педагогическая психология: учеб. пособие / И. А. Зимняя. – Ростов н/Д: Изд-во Феникс, 1997. – 480 с.
87. Зинин С. В. Институт Восточных культур при Российском Государственном Гуманитарном Университете: год первый / С. В. Зинин // Восток. Афроазиатские общества: история и современность. – 1996. – №3. – С. 176−178.
88. Зінчук С. Методика вивчення лексики в іноземній аудиторії / С. Зінчук // Українська мови як іноземна: проблеми методики викладання: міжнарод. наук. конф. [“Українська мови як іноземна: проблеми методики викладання”], (Ялта, вересень 1993 р.). – Львів: Каменяр, 1994. – С.89−94.
89. Іваничук М. Г. Про деякі психологічні механізми інтегрованого навчання /
М. Г. Іваничук // Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб. ст. – Ч.1. – Вип.3. – К.: Пед.преса, 2001. – С.155–160.
90. История отечественного востоковедения до сер. XIX века / АНСССР Ин-т востоковедения. – М.: Наука, 1990. – 436 с.
91. Каган М. С. Человеческая деятельность / М. С. Каган. – М.: Политиздат, 1974. – 324 с.
92. Казанжи І. В. Проблеми позаурочної виховної роботи в сучасній педагогіці /
І. В. Казанжи // Науковий вісник: зб. наук. праць. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2004.− № 8–9.− С. 53–58.
93. Калінін В. О. Особливості формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови в новій мовній політиці / В. О. Калінін // Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами інноваційних освітніх технологій: зб. наук. праць. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2004. – С. 193–196.
94. Калінін В. О. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами діалогу культур: дис. … кандидата пед. наук: 13.00.04 /
В. О. Калінін.– Житомир, 2005. – 187 с.
95. Калмыкова Е. И. Методы стимулирования учебной деятельности при обучении иностранным языкам / Е. И. Калмыкова // Професионально-ориентированное обучение иностранным языкам в вузе: межвуз. сб. науч. труд. − Пермь, 1982.− С. 68−74.
96. Капица М. С. Востоковедение как Российская наука / М. С. Капица // Восток. Афроазиатские общества: история и современность. −1994. – №1. – С. 5−11.
97. Карпова Л. Г. Формування професійної компетентності вчителів загальноосвітньої школи: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти”/ Л. Г. Карпова. – Харків, 2004. − 23 с.
98. Кашканова Г. Г. Основні форми та методи розвитку професійних якостей особистості при навчанні фундаментальним дисциплінам / Г. Г. Кашканова, З.В. Бондаренко // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. пр. – Вип. 7. – 2000. – С. 66–69.
99. Кветной М. С. Человеческая деятельность: сущность, структура, типы (социологический аспект) / М. С. Кветной. – Саратов: Изд-во Саратовского у-та, 1974. – 223 с.
100. Кирей Н. И., Королев В. Н. Востоковедение в Ростовском и Кубанском университетах / Н. И. Кирей, В. Н. Королев // Народы Азии и Африки. – 1973. – №5. – С. 236−239.
101. Клепко С. Ф. “Компетенізація освіти”: обмеження і перспективи / С. Ф. Клепко // Постметодика. – 2005. – № 2 (60). – С. 2–7.
102. Клепко С. Ф. Різні структури ключових компетенцій / С. Ф. Клепко // Управління освітою.–2005.–№ 12 (108). – С.11−14.
103. Климов Е. А. Психолого-педагогические проблемы профессиональной консультации / Е. А. Климов. − М.: Знание, 1983. – 93 с.
104. Клочко А. М. Розвиток адекватної професійної мотивації у вихованців ліцеїв юридичного профілю / А. М. Клочко // Теорія та методика навчання та виховання: зб. наук. пр. – Вип.7. – 2000. – С. 139–146.
105. Козлова О. Н. Введение в теорию воспитания / О. Н. Козлова. – М.: Интерпракс, 1994.−С.113−115.
106. Колесникова И. А. Педагогические проблемы интеграции в образовании /
И. А. Колесникова // Проблемы интеграции в естественнонаучном образовании. – СПб., 1996. – С.5–9.
107. Колшанский Г. В. Контекстная семантика / Г. В. Колшанский. – М.: Наука,1980.–147 c.
108. Кондрашова Л. В. Превентивная педагогика: учеб.пособ. / Л. В. Кондрашова. – К.:Вища школа, 2005. – 231 с.
109. Кононов А. Н. Столетие восточного факультета Ленинградского университета (1855 - 1955) / А. Н. Кононов // Советское востоковедение. – 1956. – №2. – С.83−90.
110. Копіца О. Формування толерантності як ціннісної риси майбутнього педагога / О. Копіца // Вісн. Львів. ун-ту. – Вип. 21.– Ч.2.− 2006. – С. 63−68.
111. Коробов Е. Т., Кривоног В. Н. О ценности учебной информации /
Е. Т. Коробов, В. Н. Кривоног // Психолого-педагогические основы активизации самостоятельной работы студентов по овладению будущей профессией: сб. науч. труд. / Депропетровский гос.ун-т им.300-летия воссоединения Украины с Россией. – Днепропетровск, 1990. – С. 73–78.
112. Космина Е. М. Преподавание грамматического материала на младших курсах ирано-афганского отделения восточного факультета / Е. М. Космина // Востоковедение. Вопросы филологии и методики преподавания восточных языков.– Ташкент, 1976. – № 507. – С.27–32.
113. Костюк Г. С. Деятельность / Г. С. Костюк // Педагогическая энциклопедия: в 4 т. – М.: Сов. энциклопедия, Т.1.− 1964. – 709 с.
114. Кочетков В. В. Психология межкультурных различий / В. В. Кочетков. – М.: ПЕР СЭ, 2002. – 217 с.
115. Краса М. Культура Востока / М. Краса // Современный Восток. – 1961. – № 1. – С. 36–38.
116. Круглов Б. С. Методика изучения особенностей формирования ценностных ориентаций / Б. С. Круглов // Диагностическая и корекционная работа школьного психолога: сб.науч.труд. / [редкол. И. В. Дубровина (отв.ред) и др.]. – М.: АПН СССР, 1987. − С. 80−89.
117. Крюкова Д. Ф. Психологічні та педагогічні проблеми професійно-особистісного розвитку молоді / Д. Ф. Крюкова // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: міжнарод. наук.-прак. конф. [“Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи”], (Хмельницький, жовт. 2003 р.). – Хмельницьк, 2003. – С. 73–83.
118. Кудрявцев Т. В. Психологический анализ динамики профессионального самоопределения личности / Т. В. Кудрявцев // Вопросы психологии. – 1993. – №2. – С. 52–55.
119. Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности /
Н. В. Кузьмина. – Ленинград: Изд-во Ленинград. ун-та, 1970. – 114 с.
120. Кульчицкий А. Мировосприятие украинца / А. Кульчицкий. − К.: Ґенеза, 1992. – 148 с.
121. Кумаріна Г. Ф. Порівняльна оцінка результатів дидактичного експерименту / Г. Ф. Кумаріна // Педагогіка. – Вип. 19. – С.63–71.
122. Куписевич Ч. Основы общей дидактики / Ч. Куписевич [пер. с польск.
О. В. Долженко]. – М.: Высшая школа, 1986. – 307 с.
123. Кучерявый А. Г. Проектирование содержания образования и методов обучения с позиции целостного и личностно-ориентированного подходов /
А. Г. Кучерявий // Ціннісні пріоритети освіти у 21 ст.: орієнтири та напрями сучасної освіти: наук.-прак. конф. [“Ціннісні пріоритети освіти у 21 ст.: орієнтири та напрями сучасної освіти”], (Луганськ, жовтень 2005 р.).– Луганськ: Альма-матер, 2005. – С. 6–8.
124. Ланда Р. Г. Арабистика и исламоведение во Франции / Р. Г. Ланда // Народы Азии и Африки. – 1990. – №5. – С. 142−151.
125. Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность / А. Н. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1977. − 304 с.
126. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции / А. Н. Леонтьев // Психология емоций. Тексты / под.ред.: В. К. Вилюнаса, Ю. Б. Гиппенрейтера. − Изд-во Московского университета, 1984. − С. 162−171.
127. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психіки / А. Н. Леонтьев. − М.: Изд-во МГУ, 1981. − 584 с.
128. Леонтьев В. Г. Психологические механизмы мотивации деятельности /
В. Г. Леонтьев. – Новосибирск: НГПН, 1987. – 89 с.
129. Лисак В. Психолого-педагогічна підготовка студентів у вищому навчальному закладі економічного спрямування / В. Лисак // Вісник Львівського університету. – Вип. 20. – 2005.− С. 71−76.
130. Личность и ее ценностные ориентации: Информационный бюллетень ИКСНАНСССР. − №25 (40). − Вып.2. − М.: Изд-во АНСССР,1969. − 64 с.
131. Львівський державний університет ім. І. Франка: каталог-довідник.– Львів, 1998. – 23 с.
132. Львівський Обласний архів. – Фонд 26. – Опис 8. – Справа 665. Університет Яна Казимира у Львові: теологічний факультет. – 126 с.
133. Малафіїк І. В. Дидактика: навч. посіб. / І. В. Малафіїк. – К.: Основи, 2005. – 398с.
134. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. – М.: Междунар.гуманит.фонд “Знание”, 1996. – 308 с.
135. Массанов А. В. Психологическая подготовка студентов к профессиональной деятельности / А. В. Массанов // Наука і освіта. − 2004. − №3. – С.122–124.
136. Мельник Е. В. Содержание комунникативной компетенции педагога /
Е. В. Мельник // Психология и школа. – 2004. – № 4. – С. 14–17.
137. Мельник Є. Ю. Використання уяви як психотерапевтичний фактор в інтенсивному навчанні іноземних мов / Є. Ю. Мельник // Іноземні мови. – 2000. − № 3. – С. 47−49.
138. Методичні рекомендації до математичної обробки даних педагогічного експерименту. – Львів: ЛДУ , 1996. – 40 с.
139. Мильруд Р. П. Формы педагогического воздействия учителя на познавательную деятельность учащихся / Р. П. Мильруд // Иностранные языки в школе. – 1991. – № 2. – С. 13–17.
140. Морозов А. В. Креативная педагогика и психология: учеб. пособ. /
А. В. Морозов, Д. В. Чернилевский. – М.: Академический Проект, 2004. – 560 с.
141. Мсерианц Л. З. Из прошлого итальянского востоковедения / Л. З. Мсерианц // Східний світ. − 2003. − № 4. − С. 164–172.
142. Мухамеджанова В. А. Текст и его роль в процессе обучения языку урду на младших курсах восточного факультета / В. А. Мухамеджанова // Востоковедение. Вопросы филологии и методики преподавания восточных языков. – Ташкент, 1976. – № 507. − С. 63–66.
143. Мухина С. А. Нетрадиционные педагогические технологии в обучении. Серия “Среднее профессиональное образование” / С. А. Мухина, А. А. Соловьева.– Ростов-на-Дону: Изд-во Феникс, 2004. – 384 с.
144. Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI ст.: у 3 кн. / Авт-упор.
В. М. Литвин. – К.: Навчальна книга, Кн.2. – 2004. –- 671 с.
145. Национально-культурная специфика речового поведения / [редкол.
А. А. Леотьев, Е. Ф. Тарасов, Ю. А. Сорокин и др.]. – М.: Наука, 1977. – 352 с.
146. Николов Л. Структура человеческой деятельности / Л. Николов. – М.: Прогресс, 1984. –175 с.
147. Ніколаєва С. Ю. Сучасні підходи до викладання іноземних мов /
С. Ю. Ніколаєва, О. М . Шерстюк // Іноземні мови. – 2001. – №3. – С.49–55.
148. Новий тлумачний словник української мови: в 3 т. / ред. В. Яременко,
О. Сліпушко. – К.: Аконіт, Т.1. – 2001. – 926 с.
149. Обуховский К. Психология влечений человека / К. Обуховский. – М.: Прогресс, 1972. – 247 с.
150. Овчарова Р. В. Технології практичного психолога освіти / Р. В. Овчарова. – М.: Просвещение, 2001. – 410 с.
151. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / О. Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні. Рекомендації з освітньої політики. – К.: Ґенеза, 2003. – С. 37–40.
152. Овчинников В. Ветка сакуры / В. Овчинников // Новый мир. – 1970. – № 2. – С. 90–92.
153. Огієнко І. Мова як вираження національної психіки, душі й свідомості народу / І. Огієнко // Дивослово. −1994. − №7. − С.21–23.
154. Онищук. В. А. Типы, структура и методика урока в школе / В. А. Онищук.– К.: Радянська школа, 1976. – 184 с.
155.