ФОРМУВАННЯ САМОЕФЕКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

brief description

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МУСІЙЧУК СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 378.14:619-057.87

ФОРМУВАННЯ САМОЕФЕКТИВНОСТІ
МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04  теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Шапран Ольга Іллівна,
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ САМОЕФЕКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ 11
1.1. Сутність і вікова динаміка самоефективності у процесі професіоналізації студентської молоді 11
1.2.

1.3.

1.4. Професійні детермінанти прояву самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини
Структура, критерії та показники самоефективності майбутніх ветеринарів
Психофізіологічні особливості формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини 25

39

47
Висновки до першого розділу 59
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ САМОЕФЕКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ 62
2.1. Методологічні підходи до проблеми формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини 62
2.2. Концептуальна модель процесу формування самоефективності майбутніх ветеринарів 77
Висновки до другого розділу 92
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ САМОЕФЕКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ 96

3.1. Реалізація педагогічних умов формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини у процесі формувального експерименту 96
3. 2. Результати діагностики формування самоефективності майбутніх ветеринарів 143
Висновки до третього розділу 160
ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ 166
189

ВСТУП
Актуальність теми. Проблема професійного становлення в умовах соціальних змін у суспільстві вимагає вивчення особистості майбутнього професіонала. Інтенсивні зміни в суспільному житті країни на початку ХХІ ст., пов’язані з глобалізацією світової економіки, зумовлюють висування нових, більш жорстких вимог до професійної підготовки майбутніх лікарів ветеринарної медицини, не орієнтуються на певний, визначений заздалегідь перелік вмінь і навичок. Цінуються, насамперед, майбутні фахівці, що здатні до розкриття власного потенціалу особистості, як одного з аспектів професійної самореалізації, до самоосвіти, до вдосконалення отриманих професійних знань і самостійного пошуку нових відомостей, до уміння застосувати самостійно професійні компетенції у різних умовах життя. У зв’язку з цим постає питання про розвиток механізмів самореалізації, саморозвитку, адаптації, саморегуляції, самовиховання, необхідних для становлення самобутнього професіонала.
Переосмислення процесу професійної підготовки ветеринарного лікаря визначається основними тенденціями реформування вищої аграрної освіти, задекларованими Законом України «Про вищу освіту», «Національною доктриною розвитку освіти», Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року, а також нормативними документами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерства аграрної політики України. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» (2002 р.) та Закону «Про ветеринарну медицину» (1997 р.), метою вищої ветеринарної освіти є підготовка конкурентоспроможного висококваліфікованого фахівця, здатного вирішувати професійні задачі в ринкових умовах (проводити оздоровчі, профілактичні, діагностичні, лікувальні роботи та ветеринарно-санітарну експертизу, надавати інші ветеринарні послуги).
Сьогодні однією з найважливіших складових процесу професійної підготовки майбутніх лікарів ветеринарної медицини, є їх самоефективність, яка спрямована на розвиток професійної компетентності, розкриття свого потенціалу, що веде до подальшого самовдосконалення, спрямовує духовну активність на досягнення ефективного результату у професійній діяльності.
Сутнісні характеристики професійної самоефективності майбутніх фахівців є актуальними як у вітчизняній, так і у зарубіжній науці. Цей термін у рамках соціально-когнітивної теорії ввів А. Bandura. Практичне значення мають результати дослідження зарубіжних учених: N. Branden, Edward L. Deci, J. Heutte, М. Jerusalem, J. Martinez-Pons, David G. Myers, Julian Rotter, Richard M. Ryan, Mark Schwarzer, Robert White, Michael E. Zimmerman та ін. Учені вважають, що самоефективність є фундаментально важливою якістю, яка впливає на поведінку людини та результативність її діяльності. Останнім часом феномен самоефективності привертає все більше уваги вітчизняних науковців (В. Венкатеш, Т. Вольфовська, Т. Гордєєва, Т. Левченко, С. Логінов, Л. Мальц, Л. Мірзаянова, Н. Назаренко, І. Осадчева, Н. Пов’якель, В. Ромек, В. Солнцева, А. Федосєєва, Т. Хорошко та ін.), і досліджується у таких галузях: психологія, педагогіка, медицина, менеджмент і управління.
У вітчизняній психолого-педагогічній літературі сьогодні розглядаються такі окремі аспекти зазначеної проблеми, як: формування педагогічної самоефективності (Т. Кремешна, М. Нещадим, О. Фаст та ін.); роль самоефективності у професійному становленні особистості (М. Гайдар, Л. Дибкова, Н. Пророк та ін.); дослідження психологічних особливостей становлення самоефективності в юнацькому віці (В. Лук’яненко, І. Михайлова, М. Родіна та ін.); особистісні детермінанти амбівалентності атитюдів (Т. Гущина, А. Демерс, А. Хурчак та ін.).
Доводиться констатувати, що робіт, котрі безпосередньо розглядають самоефективність майбутніх аграріїв у вищих навчальних закладах освіти, майже немає. З огляду на важливість вирішення даної проблеми бракує теоретичних і емпіричних досліджень явища самоефективності, зокрема, в процесі підготовки майбутніх фахівців ветеринарної медицини.
Науковий аналіз досліджуваної проблеми та огляд сучасного стану професійної підготовки в аграрних навчальних закладах свідчить про необхідність розв’язання ряду протиріч:
 між актуальною потребою в науково-обґрунтованій системі формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини і недостатнім теоретичним рівнем зазначеної проблеми;
 між потребою у підготовці впевнених у своїх силах ветеринарних лікарях та рівнем їх тривожності стосовно власної професійної компетентності;
 між традиційною системою підготовки у вищих навчальних закладах і необхідністю модернізації вищої школи;
 між вимогами, що постають перед фахівцями-аграріями в умовах сучасного динамічного виробництва, та рівнем їх готовності до фахової діяльності тощо.
Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробка в психолого-педагогічній літературі та нагальна потреба практики вищих навчальних закладів обумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини у процесі професійної підготовки».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Національного університету біоресурсів і природокористування України «Теоретичні і методичні засади застосування інноваційних педагогічних технологій при підготовці фахівців у вищих аграрних навчальних закладах» (номер державної реєстрації 0108U004905).
Тему дисертації затверджено вченою радою природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного університету біоресурсів і природокористування України (протокол № 6 від 21.02.2012 р.) й узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 24.04.2012 р.).
Мета дослідження – науково обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність моделі формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини у процесі професійної підготовки.
Задачі дослідження:
1. Проаналізувати теоретичні засади та стан досліджуваної проблеми в сучасній психолого-педагогічній літературі.
2. Визначити сутність, структурні компоненти, критерії та рівні сформованості самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини.
3. Виявити та науково обґрунтувати педагогічні умови формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини.
4. Розробити та експериментально апробувати модель формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх лікарів ветеринарної медицини.
Предмет дослідження – процес формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини у професійній підготовці.
Методи дослідження: теоретичні – вивчення філософської, психолого-педагогічної літератури, контент-аналіз, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання – для визначення теоретико-методологічних засад дослідження, формування понятійно-термінологічного апарату, розробки моделі самоефективності майбутніх ветеринарів; емпіричні – вивчення і узагальнення досвіду професійної підготовки, аналіз навчальних планів, програм, анкетування, бесіди, інтерв’ю, тестування, спостереження, констатувальний та формувальний експерименти – для з’ясування педагогічних умов і рівнів сформованості досліджуваного феномена; методи математичної статистики – з метою кількісного та якісного аналізу емпіричних даних і доведення достовірності результатів експериментальної роботи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
 вперше з’ясовано особливості формування самоефективності мабутніх ветеринарів; визначено сутність поняття «самоефективність майбутніх лікарів ветеринарної медицини»; виокремлено й охарактеризовано критерії (дієвості отриманих фахових знань, орієнтації на успіх у професійній діяльності, саморефлексії власних здібностей), компоненти та показники: когнітивно-діяльнісний (навчальна, професійна і комунікативна самоефективність, творчий потенціал), мотиваційно-ціннісний (сформованість внутрішніх мотивів професійної діяльності, духовний розвиток майбутніх фахівців, їх емпатійність); рефлексивний (саморегулятивні вміння студентів, рольовий статус, прагнення до самовдосконалення та самореалізації); визначено рівні самоефективності ветеринарів (високий − рефлексивно-професійний, середній − ситуативно-формальний, низький − неадаптивно-номінальний); виявлено й науково обґрунтовано педагогічні умови формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини (розвиток впевненості майбутніх лікарів ветеринарної медицини у власній професійній компетентності в процесі їх професійної підготовки; орієнтація на творчу роботу в формуванні самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини; актуалізація ціннісного ставлення майбутнього ветеринара до оволодіння самоефективністю; спрямованість форм, методів і технологій професійної підготовки на поетапне формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини; стимулювання професійного самовдосконалення майбутніх лікарів ветеринарної медицини та віри у власні можливості); розроблено й апробовано концептуальну модель процесу формування досліджуваного феномена та індивідуальні програми самовдосконалення для майбутніх ветеринарів із різними рівнями її сформованості;
 уточнено понятійно-термінологічний апарат дослідження, вікову динаміку самоефективності у процесі професіоналізації студентської молоді, професійні детермінанти прояву самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини;
 подальшого розвитку в дослідженні набули: використання педагогічних технологій та інноваційних методів для формування самоефективності ветеринарів, психофізіологічні особливості формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автором створено Індивідуальну програму самовдосконалення та тренінг «Формування самоефективності», апробовано модель і методику реалізації педагогічних умов формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини, розроблено методичний посібник «Формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини в процесі професійної підготовки» для викладачів і студентів із розвитку досліджуваного феномену. Матеріали дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі вищої школи, адресовані викладачам і студентам вищих аграрних навчальних закладів, фахівцям аграрної галузі.
Основні положення та результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Луганського національного аграрного університету (довідка № 374 від 19.10.2012 р.), Дніпропетровського державного аграрного університету (довідка № 1381 від 24.12.2012 р.), відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Немішаївський агротехнічний коледж» (довідка № 1289 від 26.12.2012 р.), Полтавської державної аграрної академії (довідка № 01-06/193 від 26.12.2012 р.), Подільського державного аграрно-технічного університету (довідка № 71-05/1-680 від 27.12.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення, висновки і рекомендації в дисертаційній роботі сформульовані автором та є її науковим доробком. У статті, написаній у співавторстві з С. Цимбал, здобувачем розроблено теоретичні аспекти синергетичного підходу до розвитку творчої особистості в контексті формування самоефективності майбутнього фахівця. У дисертації не використовувались ідеї і розробки, що належать співавтору.
Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом виступів на наукових конференціях: міжнародній – «Nauka i inowacja – 2009» (Przemysl, 2009); всеукраїнських – «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України» (Хмельницький, 2008); «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України» (Хмельницький, 2009); «Науково-практичні аспекти психології та педагогіки» (Харків, 2012).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в 13 наукових працях, із них 1– методичний посібник, 8 статей у наукових фахових виданнях (1 – у співавторстві), 4 тези у збірниках матеріалів наукових конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної, соціологічної літератури свідчать, що у професійній підготовці сучасних фахівців значна увага приділяється формуванню самоефективності, що сприяє отриманню нових наукових знань щодо становлення, генезису проблеми та дозволяє визначити об’єктивний стан розробки проблеми дослідження у педагогічній теорії й практичній діяльності вищих навчальних закладів освіти. Результати теоретичного й експериментального дослідження проблеми формування самоефективності майбутніх фахівців ветеринарної медицини засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для наступних висновків:
1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми самоефективності особистості показав досить загальний та недостатньо структурований рівень її розробленості, що в цілому не можна вважати достатнім для розуміння специфіки досліджуваного феномену. У рамках соціально-когнітивної теорії ввів та окреслив його роль у особистісному зростанні кожної людини А. Бандура. В основному і зарубіжні, і вітчизняні автори приділяють значну увагу загальній самоефективності. Значну цінність мають дослідження, в яких загальна самоефективність поділяється на діяльнісну та соціальну, особистісну, кар’єрну, професійну, ефективність у сфері здоров’я та ін.
Сенситивним періодом для становлення самоефективності є юнацький вік, який характеризується інтенсивним розвитком інтелектуальних ресурсів, мотивації набуття нових знань, умінь, навичок, здатністю впевнено, із почуттям власної гідності встановлювати соціальні контакти та знаходити шляхи подолання стресових ситуацій. В юнацькому віці проявляється найнижча задоволеність смислом життя, стан загальної невизначеності, хоча молода людина відчуває відповідальність за своє майбутнє, хоче зрозуміти своє професійне призначення. Результати сучасних наукових досліджень встановлюють прямий зв’язок самоефективності з наполегливістю та впевненістю, академічною успішністю, особистісною тривожністю, допитливістю, вмінням бачити нові можливості, локусом контролю, відкритістю новому, нададаптивністю тощо. На основі наукового аналізу та теоретичного узагальнення можна виокремити такі основні тенденції і вікові особливості прояву загальної самоефективності студентської молоді: домінування середнього рівня загальної самоефективності; гендерні відмінності у розвитку самоефективності (в чоловіків рівень самоефективності нижче, ніж у жінок); залежність самоефективності від впливу навколишнього середовища, поведінки студентів й інших характеристик особистості.
2. У результаті дослідження встановлено, що самоефективність є важливим особистісно-когнітивним конструктом, від якого залежить реалізація здібностей людини у процесі набуття життєвого досвіду. Завдяки ситуаційній специфіці самоефективності майбутні лікарі ветеринарної медицини здатні не лише гнучко адаптуватися до соціального оточення, але виконувати свої професійні обов’язки у відповідності до цілей, завдань професії і власних можливостей. Накопичений в ході життя досвід сприятиме формуванню професійної компетентності лікаря ветеринарної медицини та відповідної за змістом і рівнем прояву самоефективності, яка може стати стійкою характеристикою фахівця в цій сфері. Отже, кар’єра лікаря ветеринарної медицини напряму пов’язана з рівнем розвитку його самоефективності і є вираженням його впевненості у професійній компетентності.
У дослідженні визначено сутність поняття «самоефективність майбутніх лікарів ветеринарної медицини», під яким розуміємо інтегральне утворення, яке виражається в переконаності лікаря у наявності в нього професійної компетентності та готовності до професійної діяльності, що забезпечує успішне досягнення поставлених цілей і здатності продуктивно працювати за фахом, сприяє самореалізації і професійному зростанню ветеринара.
Визначено критерії (дієвості отриманих фахових знань, орієнтації на успіх у професійній діяльності, саморефлексії власних здібностей) та структурні компоненти самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини: когнітивно-діяльнісний (навчальна самоефективність як здатність бути самодостатнім у здобутті знань, умінь та навичок; професійна самоефективність, що забезпечує формування фахової компетентності, сприяє розвитку впевненості у власній професійній ефективності шляхом реалізації набутих теоретико-операційних знань, умінь та здатностей у практичній діяльності; комунікативна самоефективність, що проявляється у володінні комунікативним потенціалом та досвідом у ситуаціях взаємодії з іншими людьми; творчий потенціал, що стимулює пошук індивідуальних творчо-інноваційних маршрутів здійснення професійної діяльності майбутніми ветеринарами); мотиваційно-ціннісний (сформованість внутрішніх мотивів професійної діяльності, що орієнтують майбутніх фахівців на успіх; духовний розвиток майбутніх фахівців; емпатійність студентів, що проявляється у співчутті та співпереживанні); рефлексивний (саморегулятивні вміння студентів через вивчення їх локусу контролю, що допомагає ветеринару дослідити і зрозуміти свої професійно значущі якості; рольовий статус, що виявляє усвідомлення людиною самої себе, її самооцінку; прагнення до самовдосконалення та самореалізації у професійній діяльності. що забезпечує прогноз власної професійної успішності та усвідомлення життєвої перспективи). Згідно проявів показників самоефективності майбутніх фахівців ветеринарної медицини виявлено рівні досліджуваного феномену: високий (рефлексивно-професійний), середній (ситуативно-формальний), низький (неадаптивно-номінальний).
3. У процесі дослідження визначені педагогічні умови формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини: розвиток впевненості студентів у власній професійній компетентності; орієнтація на творчу роботу в формуванні самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини; актуалізація ціннісного ставлення до оволодіння самоефективністю майбутнього ветеринара; спрямованість форм, методів і технологій професійної підготовки на поетапне формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини; стимулювання професійного самовдосконалення майбутніх лікарів ветеринарної медицини та віри у власні можливості.
4. У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування самоефективності майбутніх фахівців ветеринарної медицини, що відображує й відтворює об’єкт дослідження та залежить від реалізації таких елементів змодельованої системи: мети; рівня сформованості професійної компетентності; компонентів структури самоефективності, її критеріїв та показників; методологічних підходів (синергетичний, системний компетентнісний), принципів і факторів формування самоефективності майбутніх ветеринарів; реалізації педагогічних умов її формування з використанням новітніх технологій (сугестивні, інтерактивні, інформаційно-комунікативні, тренінгові, проектні), методів навчання (творчі завдання, рефлексивні бесіди, самоспостереження, сугестопедичні методи навчання), форм професійної підготовки (лекція-візуалізація, бінарна лекція, семінари-диспути, творча самостійна робота тощо) та сучасних засобів навчання.
Апробація на практиці моделі формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини довела її результативність та позитивну динаміку рівнів розвитку досліджуваного феномену в експериментальній групі, а саме: високий рівень зріс на 14,69 %, середній – на 4,89 %; низький рівень знизився на 19,58 %. У той же час контрольна група не продемонструвала суттєвих змін у рівнях самоефективності (позитивна динаміка високого рівня на 1,36 %, середнього – на 2,04 %, низького – на 3,4 %). Результативність проведеної експериментальної роботи також доведена методами математичної статистики.
Проведене дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини. Передбачається продовження наукового пошуку за такими напрямами: удосконалення змісту, форм і методів, розробка нових технологій формування самоефективності студентів; порівняльний аналіз сформованості самоефективності майбутніх фахівців різних спеціальностей тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анциферова Л. И. Психологическое содержание феномена субъект и границы субъектно-деятельностного подхода // Проблема субъекта в психологической науке / под ред. А. В. Брушлинского, М. И. Воловиковой, В. Н. Дружинина. – М.: Академический проект, 2000. – С. 27-42.
2. Арнольд В. И. „Жесткие” и „мягкие” математические модели / В. И. Арнольд. – М.: МЦНМО, 2004. – 32 с.
3. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения / Р. Аткинсон. – М.: Прогресс, 1980. – 528 с.
4. Байденко В. И. Концептуальная модель государственных образовательных стандартов в компетентностном формате (дискуссионный вариант): (материалы ко второму заседанию методологического семинара) [Электронный ресурс] / Байденко В. И. – М.: Издательский центр проблем качества подготовки специалистов., 2004. – 19 с. – Режим доступу: http://aau.edu.ua/up/docs/bologna/baidenko.pdf
5. Балонов Л. Я. Функциональная асимметрия в организации речевой деятельности / Л. Я. Балонов, В. Л. Деглин, Т. В. Черниговская // Сенсорные системы. Сенсорные процессы и асимметрия полушарий. – Л.: Наука, 1985. – С. 99-115.
6. Бандура А. Теория социального научения / Альберт Бандура. – СПб.: Евразия, 2000. – 320 с.
7. Белкин А. С. Ситуация успеха. Как ее создать: Кн. для учителя / А. С. Белкин. – М.: Просвещение, 1991. – 176 с.
8. Беспалько В. П., Татур Ю. Г. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов / В. П. Беспалько, Ю. Г. Татур. – М., 1998. – 448 с.
9. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Э. Берн. – М.: Изд. ЦОЦ, 1996. – 397 с.
10. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в педагогіці / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія (Вісник АПН України). – 2009. – № 2 (63). – С. 26-31.
11. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: наук.-метод. посіб. / І. Д. Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
12. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – С. 45-50. – (Бібліотека з освітньої політики).
13. Богатырева О. О. Личностные факторы профессиональной самореализации [Текст]: автореф. дис. … канд. психол. наук.: 19.00.07 «Возрастная и педагогическая психология» / Ольга Олеговна Богатырева. – М., 2009. – 25 с.
14. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Д. Б. Богоявленская. – Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1983. – 173 с.
15. Болотов В. А. Компетентностная модель : от идеи к oбразовательной программе / В. А. Болотов, В. B. Сериков // Педагогика. – 2005. – № 10. – С. 8-14.
16. Бояринцева А. В. Мотивационно-когнитивные характеристики личности молодого предпринимателя [Текст]: дис. ... канд. психол. наук.: 19.00.07 «Возрастная и педагогическая психология» / Алла Васильевна Бояринцева. – М., 1995. – 252 с.
17. Брагина Н. Н. Функциональные асимметрии человека / Н. Н. Брагина, Т. А. Доброхотова. – М.: Медицина, 1988. – 288 с.
18. Брунова-Калісецька І. В. Психологічна самоефективність як фактор крос-культурної адаптації [Текст] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи» / Ірина Володимирівна Брунова-Калісецька. – К., 2009. – 21 с.
19. Брушлинский А. В. Мышление и прогнозирование / А. В. Брушлинский. – М.: Мысль, 1979. – 230 c.
20. Бурденюк Г. М. Из опыта применения ритмопедии для интенсификации процесса обучения иностранным языкам / Г. М. Бурденюк, И. Я. Миркман, Л. Я. Рабичев // Методы интенсивного обучения иностранным языкам. – М.: Изд. МГУ, 1977. – С. 162-168.
21. Бэндлер Р. Рефрейминг: Ориентация личности с помощью речевых стратегий / Пер. с англ. Ребейко И. М. / Р. Бэндлер, Дж. Гриндер. – Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. – 255 с.
22. Викторова Л. В. Лингводидактическое конструирование учебного материала как условие развития коммуникативной компетентности / Л. В. Викторова // Проблемы преподавания филологических дисциплин иностранным учащимся: Мат. междунар. научно-метод. конференции (Воронеж, 28-29 января 2010 г.). – Воронеж, 2010. – С. 19-22.
23. Виненко В. Г. Синергетика в школе / В. Г. Виненко // Педагогика. – 1997. – № 2. – С. 55-60.
24. Вікторова Л. В. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців-аграрників / Л. В. Вікторова // Наукові записки: [збір. наук. статей] Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – Вип.73. – (Серія педагогічні та історичні науки). – С. 63-76 .
25. Вікторова Л. В. Формування професійної компетентності майбутніх лікарів ветеринарної медицини / Л. В. Вікторова // Слово и словарь. Vocabulum et vocabularium : Сборник научных трудов по лексикографии ГрГУ им. Я. Купалы (отв. ред.: Л. В. Рычкова, В. Л. Воронович). – Гродно: ГрГУ, 2007. – С. 148-159.
26. Власова Е. З. Адаптивное обучение на новом витке развития педагогических идей: Учебный процесс в педагогическом вузе с позиций синергетики / Е. З. Власова, В. А. Извозчиков // Наука и школа. – 1999. – № 5. – С. 2-9.
27. Вознюк О. В. Концепція цілісності як основа філософського синтезу знань / О. В. Вознюк. – Житомир: Рута-Волинь, 2005. – 388 с.
28. Вознюк О. В. Теорія і практика апроксимально-аналітичного методу навчання іноземних мов / О. В. Вознюк, О. Р. Тичина. – Житомир: Волинь, 1998. – 183 с.
29. Воробйов М. І. Психологічний супровід педагогічної діяльності викладача фізичного виховання в процесі його професійного становлення / М. І. Воробйов, Т. В. Петровська, А. А. Кравченко // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2007. – №13. – С. 73-79.
30. Гайдар М. И. Динамика личностной самоэффективности студентов-психологов в период обучения в вузе / М. Гайдар // Известия ВГПУ. – 2008. – № 9. – С. 264-267.
31. Гайдар М. И. Методические вопросы психодиагностики личностной самоэффективности студентов-психологов / М. И. Гайдар // Вестник Тамбовского ун-та. – 2008. – № 11. – С. 110-112.
32. Гайдар М. И. Развитие личностной самоэффективности студентов-психологов на этапе вузовского обучения: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая психология» / М. И. Гайдар. – Воронеж, 2008. – 25 с.
33. Галеев Б. М. Искусство и техника: Проблемы синестезии в искусстве / Б. М. Галеев. – Казань: Изд. КГУ, 1987. – 163 с.
34. Галецька І. І. Дослідження самоефективності в психології здоров’я / І. І. Галецька // Вісник Харківського ун-ту. – № 550. – Ч. 2. Серія: психологія. – Харків: ХНУ, 2002. – С.41-43.
35. Галузинський В. М. Форми організації, методи та засоби ведення навчально-пізнавального процесу / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух // Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. – К., 1995. – С. 147-150.
36. Галямина И. Г. Проектирование государственных образовательных стандартов высшего профессионального образования нового поколения с использованием компетентностного подхода: Материалы к четвертому заседанию методологического семинара «Россия в Болонском процессе: проблемы, задачи, перспективы». – М.: Издательский центр проблем качества подготовки специалистов. – 2004. – 66 с.
37. Гамезо М. В., Петрова Е. А., Орлова Л. М. Возрастная и педагогическая психология. – М.: Педагогическое общество России, 2003. – 512 с.
38. Гнезділова К. М. Моделі і моделювання у професійній діяльності викладача вищої школи: [навч.посіб] / К. М. Гнезділова, С. О. Касярум. – Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. А., 2011. – 124 с.
39. Головань М. С. Компетенція і компетентність : досвід теорії, теорія досвіду / М. С. Головань // Вища освіта України. – 2008. – № 3. – С. 23-30.
40. Голубева Е. А. Индивидуальные особенности памяти человека / Е. А. Голубева. – М.: Педагогика, 1980. – 151 с.
41. Голубкова Л. О. Поняття самоефективності та історія його дослідження / Л. О.Голубкова // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – Т. ІХ. – Част. 7. – К., 2007. – С. 41-46.
42. Гордеева Т. О. Психология мотивации достижения / Т. О. Гордеева. – М.: Смысл; Академия, 2006. – 336 с.
43. Гримак Л. П. Неотложная аутопсихотерапия / Л. П. Гримак // Прикладная психология. – 1999. – № 6. – С. 85-91.
44. Гримак Л. П. Общение с собой: Начала психологии активности / Л. П. Гримак. – М.: Политиздат, 1991. – 320 с.
45. Гримак Л. П. Резервы человеческой психики. – 2-е изд. / Л. П. Гримак. – М: Политиздат, 1989. – 284 с.
46. Гущина Т. Ю. Смислові індикатори системи самоставлення у студентському віці / Т. Ю. Гущина // Вісник НТУУ «КПІ». – 2012. – Вип. 1. – С. 86-89.
47. Девятов Д. Х. Системный анализ : [учеб. пособие] / Д. Х. Девятов, И. М. Ячиков, А. П. Морозов. – Магнитогорск, МГТУ, 2001. – 67 с.
48. Деглин В. Л. Лекции по функциональной асимметрии мозга человека / В. Л. Деглин. – Амстердам – Киев: Изд. АПУ, 1996. – 151 с.
49. Демерс А. Е. Особистісні детермінанти амбівалентності атитюдів у юнацькому віці / А. Е. Демерс // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди. – 2012. – № 25. – С. 296-301.
50. Дибкова Л. М. Індивідуальний підхід у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Людмила Миколаївна Дибкова. – К., 2006. – 20 с.
51. Дмитриева Н. П. Культура профессиональной деятельности будущих педагогов: критерии и уровни сформированности / Н. П. Дмитриева // Среднее профессиональное образование. – 2009. – № 5. – С. 52-54.
52. Дорфман Л. Я. Основные направления исследований креативности в науке и искусстве / Л. Я. Дорфман, Г. В. Ковалева // Вопросы психологии. – 1999. – № 2. – С. 101-106.
53. Дубров А. П. Симметрия биоритмов и реактивности / А. П. Дубров. – М.: Медицина, 1987. – 176 с.
54. Дудник Е. В. Проблема формирования компетентности в педагогической науке / Е. В. Дудник // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 8 (219). – Ч. І. – С. 27-33.
55. Евдокимов В. И. Научные основы повышения эффективности обучения средствами наглядности: автореф. дис. …докт. пед. наук: 13.00.04. «Теорія і методика професійної освіти» / В. И. Евдокимов. – К., 1990. – 31 с.
56. Ермаков Д. С. Компетентностный подход в образовании / Д. С. Ермаков // Педагогика. – № 4. – 2011. – С. 8-15.
57. Євтодюк А. В. Синергетичні засади моделювання освітніх систем: дис. ... канд. філос. наук: 09.00.03 // АПН України; Інститут вищої освіти / Євтодюк Антоніна Володимирівна. – К., 2002. – 198 с.
58. Жуков В. М. Методологическая основа модели сознания ветеринарного врача / В. М. Жуков // Образование: проблемы и перспективы. Вестник Алтайского государственного аграрного университета. – Барнаул: Изд-во БГПУ, 2006. – № 3 (23) – С. 8-13.
59. Жуков В. М. Психологическое образование в ветеринарии / В. М. Жуков // Психологическое здоровье и психологическая культура в образовании: Всероссийская науч.-произв. конф. – Барнаул: Изд-во БГПУ, 2005. – Ч. 1. – С. 89-98.
60. Зайцев В. В. Проблемы развития акмеологического образования // Проблемы развития системы акмеологических наук (под ред. Н. В. Кузьминой и А. М. Зимичева) / В. В. Зайцев, А. М. Зимичев. – СПб.: Изд. СПАА (Санкт-Петербургской акмеологической академии), 1996. – С. 53-106.
61. Зеер Э. Ф. Психология профессий: [ учеб. пособ. для студентов вузов. 4-е изд., перераб., доп.] / Э. Ф. Зеер. – М.: Академический Проект; Фонд «Мир», 2006. – 336 с.
62. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия / И. А. Зимняя. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 40 с.
63. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языкам в школе / И. А. Зимняя. – М.: Просвещение, 1991. – 222 с.
64. Зимняя И. А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. Издание второе, доп., испр. и перераб. / И. А. Зимняя. – М.: Логос, 2004. – 273 с.
65. Калапуша Л. Р. Моделювання у вивченні фізики / Л. Р. Калапуша. – К.: Рад. школа, 1982. – 158 с.
66. Каструбин Э. М. Трансовые состояния и «поле смысла» / Э. М. Каструбин. – М.: КСП, 1995. – 215 с.
67. Кикилик І. В. Психологічні особливості актуалізації мовних здібностей у слухачів ВВНЗів у процесі навчання іноземним мовам: автореф дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 «Педагогічна психологія» / Кикилик Ірина Володимирівна. – Хмельницький: НА ДПСУ ім. Б. Хмельницького, 2006. – 21 с.
68. Климчук В. О. Розвиток внутрішньої мотивації / В. О. Климчук // Синергетика: процеси самоорганізації технічних, технологічних та соціальних систем: Матеріали Першої Всеукраїнської наукової конференції / Ред. І. Г. Грабар. – Житомир, 2003. – С. 75-78.
69. Князева E. H. Синергетика: начала нелинейного мышления / E. H. Князева, С. П. Курдюмов // Общественные науки и современность. – 1993. – № 2. – С. 38-51.
70. Князева E. H. Случайность, которая творит мир (новые представления о самоорганизации в природе и обществе) / E. H. Князева // В поисках нового мировидения: И. Пригожин, Е. и Н. Рерихи. – М.: Знание, 1991. – 64 с.
71. Князева E. H. Синергетика как средство интеграции естественнонаучного и гуманитарного образования / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов // Высшее образование в России. – 1994. – № 4. – С. 31-36.
72. Коваль Т. І. Проблема впровадження електронних навчальних засобів у вищій школі / Т. І. Коваль // Педагогічний процес: теорія і практика. Зб. наук. праць. – К.: ЕКМО, 2008. – С. 104-112.
73. Козлова О. Н. Изменчивость и поиск устойчивости: синергетика и образование / О. Н. Козлова // Лицейское и гимназическое образование. – 1998. – № 2. – С. 66-68.
74. Козловська І. М. Теорія дидактичної інтеграції і синергетичний підхід / І. М. Козловська // Наука і сучасність. – К.: НПУ, 1999. – Вип. 1. – С. 24-33.
75. Кокун О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: Монографія / О. М. Кокун. – К.: Міленіум, 2004. – 265 с.
76. Кострова Ю. С. Генезис понятий «компетенція» и «компетентность» / Ю. С. Кострова // Молодой ученый. – 2011. – № 12. –Т. 2. – С. 102-104.
77. Кремешна Т. І. Формування професійної самоефективності майбутніх учителів музики: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Тетяна Іванівна Кремешна. – Одеса, 2008. – 251 с.
78. Кривых С. В. Развивающее и развивающееся образование: Синергетические аспекты образования / С. В. Кривых. – Новокузнецк: Изд-во ИПК, 2000. – 193 с.
79. Кубицький С. О. Система оцінювання готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності: автореф. дис. … докт. пед. наук: 13.00.01. – «Теорія та історія педагогіки». – К., 2001. – 40 с.
80. Кузнецова А. Г. Развитие методологии системного подхода в отечественной педагогике: [монография] / Алла Геннадьевна Кузнецова. – Хабаровск: ХК ИППК ПК, 2001. – 152 с.
81. Лебедев О. Е. Компетентностный подход в образовании / О. Е. Лебедев // Школьные технологии. – 2004. – № 5. – С. 3-12.
82. Леднев В. С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы / В. С. Леднев. – М.: Высшая школа, 1991. – 224 с.
83. Леонтьев Д. А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности [Электронный ресурс] / Д. А. Леонтьев // Психологический журнал. – 2000. – Т. 21. – № 1. – Режим доступу к журнал: http://www.nsu.ru/psych/internet.
84. Лозанов Г. Суггестология / Г. Лозанов. – София: Наука, 1971. – 346 с.
85. Лотова И. П. Развитие профессиональной карьеры кадров государственной службы: авторефер. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.13 / И. П. Лотова. – : Москва, 2004. – 62 c.
86. Луговий В. І. Європейська концепція компетентнісного підходу у вищій школі та проблеми її реалізації в Україні / В. І. Луговий // Педагогіка і психологія: Вісник АПН України. – 2009. – № 2 (63), – С. 13-25.
87. Лук’яненко В. В. Вивчення взаємозв’язків ефективності з особистісними утворюваннями студентів юнацького віку / В. В. Лук’яненко // Психологічні перспективи. – 2010. – Вип. 16. – С. 158-167.
88. Лук’яненко В. В. Дослідження психологічних особливостей становлення самоефективності в юнацькому віці / В. В. Лук’яненко // Наука і освіта. – 2009. – № 10. – С.77-81.
89. Макарова Л. Н. Преподаватель высшей школы: индивидуальность, стиль, деятельность. – Моногр.: [В 2 ч.] / Л. Н. Макарова. – М.: МГЛУ, ТГУ им Г. Р. Державина. – М., Тамбов: Изд-во ТГУ, 2000. – Ч. 2. – 2000. – 142 с.
90. Матушинский Г. У. Проектирование моделей подготовки к профессиональной деятельности преподавателей высшей школы / Г. У. Матушинский, А. Г. Фролов // Educational Technology and Sosiety. – 2000. – № 3 (4). – Р. 183-192.
91. Махно Ю. К. Системно-синергетический подход в курсе обществознания / Ю. К. Махно // Обществознание в школе. – 2000. – № 4. – С. 55-62.
92. Машталір А. М. Формування творчих якостей майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки // Дис. … канд. пед. наук. – 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Анатолій Миколайович Машталір. – Київ, 2006. – 205 с.
93. Мельник С. И. Некоторые проблемы гипнопедии в связи с интенсификацией процесса обучения иностранным языкам / С. И. Мельник // Лингвистика и методика в высшей школе. – М.: Просвещение, 1967. – С. 194-202.
94. Методы интенсивного обучения иностранным языкам. – М.: МГПУ, 1973. – 342 с.
95. Методы системного педагогического исследования: учеб. пособ. / [под ред. Н. В. Кузьминой]. – Л.: Ленинград. гос. ун-т, 1980. – 172 с.
96. Митицина Е. А. Карьерные ориентации специалистов с высоким уровнем самоэффективности в профессиональной деятельности / Е. А. Митицина, Н. В. Иванова // Вестник Псковского гос. ун-та (Серия: социально-гуманитарные и психолого-педагогические науки). – 2011. – № 13. – С. 121-125.
97. Михайлова І. В. Особистісні детермінанти прояву турботи про себе в ранньому юнацькому віці: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 «Педагогічна психологія» / І. В. Михайлова. – К., 2010. – 20 с.
98. Могилевкин Е. А. Личностные факторы и карьера / Е. Могилевкин // Прикладная психология и психоанализ. – 1998. – № 2. – С. 23.
99. Могилевкин Е. А. Карьерный рост: диагностика, технологии, тренинг / Е. А. Могилевкин. – СПб., 2007. – 336 с.
100. Мороз Ю. В. Творча активність особистості / Ю. В. Мороз // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – № 4. – С. 58-60.
101. Москвина A. B. О синергетическом подходе в развитии творческих способностей учащихся / A. B. Москвина // Педагогическая мысль и образование XXI века: Россия – Германия (Материалы Международной научно-практической конференции). – Оренбург, 2000. – С. 177-181.
102. Мусійчук С. М. Використання синергетичного підходу до активізації соціально-рольового розвитку студентів / С. М. Мусійчук // Проблеми освіти : наук. зб. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К., 2010. – Випуск № 64. – С. 95-100.
103. Мусійчук С. М. Використання синергетичного підходу до формування творчої особистості / С. В. Цимбал, С. М. Мусійчук // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К., 2009. – Вип. 57. – С. 36-40.
104. Мусійчук С. М. Головні аспекти використання синергетичного підходу до викладання іноземних мов у ВНЗ / С. М. Мусійчук // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / редкол.: Д. О. Мельничук (відп. редактор) [та ін.]. – К., 2010. – Вип. 155. – Частина 2. – Серія «Педагогіка. Психологія. Філософія». – С. 61-67.
105. Мусійчук С. М. Застосування принципів синергетики в освітній галузі / С. М. Мусійчук // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України : ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція [Серія: Психолого-педагогічні й філологічні науки], (Хмельницький, 20 листопада 2009 року) / Державна прикордонна служба України. Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. – Хмельницький: НАДПСУ, 2009. – С. 169.
106. Мусійчук С. М. Концептуальна модель формування самоефективності у майбутніх лікарів ветеринарної медицини в процесі професійної підготовки / С. М. Мусійчук [електронний журнал] «Теорія і методика управління освітою». – 2013. – № 10. – 12 с. – Режим доступу: http://umo.edu.ua/katalog/793-elektronne-naukove-fahove-vydannja-qteorija-ta-metodyka-upravlinnja-osvitojuq-vypusk-10-2013.
107. Мусійчук С. М. Основні підходи до формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини / С. М. Мусійчук [електронний журнал] Теорія і методика управління освітою». – 2012. – № 9. – Режим доступу: http://umo.edu.ua/katalog/692-elektronne-naukove-fahove-vydannja-qteorija-ta-metodyka-upravlinnja-osvitojuq-vypusk-9-2012.
108. Мусійчук С. М. Педагогічні умови формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини / С. М. Мусійчук // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей: Ялта: РВВ КГУ, 2012. – Вип. 35. – Ч. 2. – С. 257-262.
109. МусійчукС. М. Пізнавальна діяльність як складова формування професійної компетентності / С. М. Мусійчук // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України: І Всеукраїнська науково-практична конференція [Серія: Психолого-педагогічні й філологічні науки], (Хмельницький, 14 листопада 2008 року) / Державна прикордонна служба України. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. – Хмельницький: НАДПСУ, 2008. – С. 175.
110. Мусійчук С. М. Синергетика як провідна галузь сучасних міждисциплінарних досліджень / С. М. Мусійчук // Materialy V Міędzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nauka i inowacja – 2009». – Volume 9. – Psychologia i socjologia] / redaktor naczelna: prof. dr hab. Slawomir Gomiak (7–15 pażdziernika 2009 roku). – Przemysl : Nauka i studia. – 2009. – C. 54–56.
111. Мусійчук С. М. Теоретичні основи формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини у процесі професійної підготовки / С. М. Мусійчук // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей: Ялта: РВВ КГУ, 2011. – Вип. 34. – Ч. 2. – С. 242-246.
112. Мусійчук С. М. Формування особистісних детермінантів прояву самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини / С. М. Мусійчук // Науково-практичні аспекти психології та педагогіки: Науково-практична конференція (м. Харків, 13-14 липня 2012 р.). – Харків: Східноукраїнська організація «Центр педагогічних досліджень». – С. 60-64.
113. Мусійчук С. М. Формування самоефективності майбутніх лікарів ветеринарної медицини в процесі професійної підготовки: [метод. посіб.] / С. М. Мусійчук. – К.: Вид. центр Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України, 2013. – 110 с.
114. Мусійчук С. М. Характеристика критеріїв і показників сформованості самоефективності майбутніх ветеринарів / С. М. Мусійчук // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / редкол.: Д. О. Мельничук (відп. редактор) [та ін.]. – К., 2012. – Вип. 175. – Частина 2. – Серія «Педагогіка. Психологія. Філософія». – Ч. 2. – С. 61–67.
115. Нещадим М. І. Військова освіта України: історія, теорія, методологія, практика / М. І. Нещадим. – К.: «Київський університет», 2003. – 852 с.
116. Одрин В. М. Морфологический анализ систем / В. М. Одрин. – Киев: Наук. думка, 1977. – 120 с.
117. Ожегов С. И. Словарь русского языка: под ред. Н. Ю.Шведовой / С. И. Ожегов. – 19-е изд. испр. – М.: Рус. яз, 1987. – 750 с.
118. Освітньо-кваліфікаційна характеристика. Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста за спеціальністю «Ветеринарна медицина». – К.: Офіційне видання, 2004. – 113 с.
119. Островерхова Н. М. Системный подход к изучению деятельности учителя : метод. рекомендации / Н. М. Островерхова. – К., 1980. – 37 с.
120. Пальчевський С. С. Сугестопедагогіка / С. С. Пальчевський. – Рівне: РДГУ, 2002. – 393 с.
121. Пантелеев С. Р. Самоотношение как эмоционально-оценочная система / С. Р. Пантелеев. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 108 с.
122. Парфенова Н. Б ти развития уверенности в младшем школьном воздасте : автореф. … дис. 19.00.07 «Возрастная и педагогическая психология„ / Н. Б. Парфенова. – СПб., 1993. – 17 с.
123. Педагогика / под общ. ред. Г. Нойнера, Ю. К. Бабанского. – М. : Педагогика. – 1984. – 367 с.
124. Перелишина В. П. О методике оценки эффективности работы ФПК со специалистами отрасли / В. П. Перелишина, В. А. Петров // Проблемы высшей школы. – 1985. – № 57. – С. 72-76.
125. Петровский В. А. Личность в психологии: парадигма субъектности / В. А. Петровский. Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1996. – 512 с.
126. Петровский В. А. Психология неадаптивной активности / В.А. Петровский. – М.: Наука, 1992. – 223 с.
127. Петрук В. А. Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей у процесі вивчення фундаментальних дисциплін : монографія / В. А. Петрук. – Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. – 292 с.
128. Плотинский Ю. М. Модели социальных процессов : учеб. пособ. [для высших учебных заведений] / Ю. М. Плотинский. – М. : Логос, 2001. – 296 с.
129. Поліщук В. В. Інформатика в ветеринарній медицині / Поліщук В. В. // Крим. держ. агротехнол. ун-т. Наукові праці. «Актуальні проблеми ветеринарної медицини». – Вип. 85. Ветеринарні науки. – Сімферополь, 2004. – С. 156-162.
130. Полозенко О. В. До проблеми вдосконалення педагогічної діяльності викладачів вищих аграрних навчальних закладів / О. В. Полозенко // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: 2002. – Вип. 59. – С. 245-252.
131. Полозенко О. В. Андрагогічний підхід до психологічної підготовки лікарів ветеринарної медицини / О. В. Полозенко // Вісник Черкаського університету. – 2012. – Вип. 10 (223). –С. 128-133.
132. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – С. 65-70. – (Бібліотека з освітньої політики).
133. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. І. Пометун. – К. : СПД Кулінічев, 2007. – 144 с.
134. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко ; [за ред. О. І. Пометун]. – К. : Видавництво А. С. К., 2003. – 192 с.
135. Помиткін Є. О. Духовний розвиток учнів у системі шкільної освіти: Науково-методичний посібник / Є. О. Помиткін. – К.: ІЗМН, 1996. – 164 с.
136. Пророк Н. В. Самоефективність і успішність професійної діяльності / Пророк Н. В.// Актуальні проблеми психології. – Т.7. –Вип. 22. – С.176-180.
137. Психологічна енциклопедія / автор-упорядник О. М.Степанов. –К.: «Академвидав», 2006. – 424 с.
138. Психолого-педагогічна діагностика школярів / упоряд. О. Л.Співак. – Х.: Ранок-НТ, 2007 – 160 с.
139. Пугачева Е. Г. Синергетический подход к системе высшего образования / Е. Г. Пугачева // Высшее образование в России. – 1998. – № 2. – С. 41–45.
140. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учеб. пособ. / Д. Я. Райгородский. – Самара: Изд. дом "БАХРАХ", 1998. – 672 с.
141. Реан А. А. Практическая психодиагностика личности: учеб. пособ. / А. А. Реан. – СПб; Изд-во СПб ун-та, 2001. – 224 с.
142. Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид.група «Основа», 2005. – 96 с. – (Б-ка журн. «Управління школою»; вип. 8 (32)).
143. Родіна Н. В. Особистісні характеристики як ресурси долаючої поведінки. Огляд деяких сучасних теорій копінгу / Н. В. Родіна // Проблеми сучасної психології. – 2010. – Вип. 7. – С. 608-623.
144. Розин В. М. Образование как синергетическая система / В. М. Розин // Лицейское и гимназическое образование. – 1998. – № 2. – С.63-65.
145. Румянцева Т. В. Технологии обучения иностранным языкам третьего тысячелетия с позиции акмелингвистики / Л. Н. Румянцева. – СПб: Изд. ЛГУ, 2003. – 234 с.
146. Саломатов К. И. Практикум по методике преподавания иностранных языков / К. И. Саломатов, С. Ф. Шатилов, И. П. Андреева. – М.: Просвещение, 1985. – 224 с.
147. Самарский А. А. Математическое моделирование. Идеи, методы, примеры [2-е изд., испр.] / А. А. Самарский, А. П. Михайлов. – М.: Физматиздат, 2001. – 316 с.
148. Серова Т. С. Коммуникативность и проблемность в современных технологиях обучения в вузе / Т. С. Серова // Проблемность в обучении иностранным языкам в вузе. – Межвузовский сборник научных трудов. – Пермь-Москва: Изд. МГУ, 1994. – С.4-5.
149. Сидоренко В. К. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник / В. К. Сидоренко, П. В. Дмитренко. – К.: РННЦ «ДІНІТ», 2000. – 259 с.
150. Симерицкая Э. Г. О доминантности полушарий в восприятии чисел / Э. Г. Симерицкая, С. М. Блинов, А. И. Яковлев // Физиология человека. – 1978. – № 6. – С. 971-976.
151. Сікорський П. І. До проблем визначення критеріїв педагогічного оцінювання / П. І. Сікорський, С. А. Сікорський // Рідна школа. – 2001. – № 8 – С. 3-6.
152. Скиба К. М. Психолого-педагогічні умови розвитку професійного мислення у студентів мовної спеціальності: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / НАДПСУ ім. Богдана Хмельницького / К. М. Скиба. – Хмельницький, 2008. – 19 с.
153. Сластенин В. А. Педагогика: инновационная деятельность / В. А. Сластенин, Л. С. Подылова. – М.: Магистр, 1997. – 224 с.
154. Слободчиков В. И., Исаев Е. И. Психология человека. Введение в психологию субъективности. – М.: Школа Пресс, 1995. – 383 с.
155. Соколова В. В. Культура речи и культура общения / В. В. Соколова. – М.: Просвещение, 1995. – 191 с.
156. Субетто А. И. Онтология и эпистемология компетентностного подхода, классификация и квалиметрия компетенций / Александр Иванович Субетто. – СПб. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2006 – 72 с.
157. Суханов А. Д. Целостность естественнонаучного образования /А. Д.Су