ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРОБІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО АГРАНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Долгошея Наталя Олександрівна

УДК 338.432:001.895

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
АГРОБІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

08.00.03 – Економіка та управління національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Науковий консультант:
Іван Іванович Червен,
доктор економічних наук, професор

Миколаїв 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРОБІЗНЕСУ ТА МЕХАНІЗМУ ЙОГО ФОРМУВАННЯ……….
1.1. Агробізнес: сутність, передумови, принципи та значення розвитку
1.2. Особливості інноваційної діяльності в аграрному секторі економіки та формування ефективного механізму її розвитку…
1.3. Методологічні аспекти дослідження інноваційного розвитку агробізнесу……………………………………………………………….
1.4. Теоретико-методологічні засади ефективного розвитку агробізнесу
Висновки до розділу 1…………………………………………………….
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ АГРОБІЗНЕСУ……………………………………………………………..
2.1. Інноваційні системи землекористування в умовах реорганізації сільськогосподарських підприємств ………………………………….
2.2. Стан, проблеми, напрями інноваційного оновлення матеріально-технічної бази……………………………………………………………
2.3. Розвиток інфраструктури ринку матеріально – технічних ресурсів та послуг…………………………………………………………………….
2.4. Відтворення і підвищення ефективності кадрового потенціалу..…
Висновки до розділу 2…………………………………………………….
РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО РИНКУ……………………………………………………………………….
3.1. Формування оптимальної інфраструктури аграрного ринку…….
3.2. Організація ефективної реалізації виробленої продукції та послуг
3.3. Адаптація вітчизняних агротоваровиробників до умов світового ринку………………………………………………………………………….
Висновки до розділу 3…………………………………………………….

РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ ОРГАНІЗАЦІЇ АГРОБІЗНЕСУ
4.1. Створення системи науково-інформаційного і інвестиційного забезпечення розвитку агробізнесу………………………………….
4.2. Раціональне сполучення різних форм власності і господарювання, оптимальних розмірів та спеціалізації підприємств……………………………………………………………….
4.3. Ефективний розвиток інтеграції та кооперації…………………….
4.4. Активізація підприємницької діяльності…………………………….
Висновки до розділу 4…………………………………………………….
РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТОВАНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРОБІЗНЕСУ……………………
5.1. Формування ефективного механізму державного регулювання
інноваційного розвитку……………………………………………….
5.2. Посилення ролі регіональних і місцевих органів управління у
сприянні інноваційного розвитку місцевих агрокомплексів………
5.3. Підвищення фінансової стійкості підприємств та їх ролі у здійсненні інновацій…………………………………………………….
Висновки до розділу 5……………………………………………………..
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 4

14
14

35

51
68
78

80

80

91

103
113
135

137
137
152

168
178

179

179

201
212
218
235

237

237

251

258
285
287
293
322

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток інноваційних процесів безпосередньо в агробізнесі, створення нових форм інтеграції науки і сільськогосподарського виробництва, методів організації і управління інноваційною діяльністю в умовах глобалізації продовольчих ринків стає досить актуальним і вимагає свого рішення з врахуванням всіх чинників внутрішнього і зовнішнього характеру.
В Україні освоєння інновацій здійснюється у формі вертикальної інтеграції на основі переважання адміністративних рішень, наукових рекомендацій. Обмеженість фінансових ресурсів стримує придбання сільськогосподарськими товаровиробниками нових технічних, хімічних і біологічних засобів, технологій.Ще не сформувався внутрішній ринок інновацій.
Низький техніко-технологічний рівень власного сільськогосподарського виробництва, ігнорування принципів раціонального ведення сільського господарства, зазвичай, призводить до подорожчання продукції, зменшення її конкурентоспроможності в порівнянні з продукцією інших країн світу.
Інтерес до проблем теорії інновацій останнім часом різко зріс, про що свідчить постійно зростаючий обсяг наукових публікацій. Серед них можна назвати праці таких фахівців, як: І.Т. Балабанов, Я.К. Білоусько,
О.В. Василенко, О.І. Волков, Г.Я. Гольдштейн, Л.А. Євчук, О.Ю. Єрмаков, П.Н. Завлін, Л.М. Ільєнкова, І.О. Іртищева, М.С. Козій, Н.І. Лапін,
Л.В. Молдаван, Р.А. Фахтутдінов, Н.М. Сіренко, С.В. Сирцева, О.В. Скидан, О.С. Совєтова, В.В. Стаднік, І.І. Червен, Е.А. Уткін, О.В. Шебаніна. В той же час, в літературі понятійний апарат та особливості інноваційної діяльності розробленій далеко не повністю. Тому вважається за необхідне приділити йому більше уваги.
Великий внесок у вивчення інноваційного механізму розвитку агробізнесу зробили такі науковці, як Л.М. Анічин, О.А. Бугуцький, П.П. Борщевський, П.І. Гайдуцький, В.К. Горкавий, Т.І. Купалова, В.І. Лишиленко, І.І. Лукінов, В.П. Мартьянов, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, М.Ф. Соловйов, В.Й. Шиян, О.М. Шпичак, О.В. Шубравська, В.О. Юрчишин та ін. До числа проблем, які потребують нових підходів щодо їх вирішення, можна віднести удосконалення механізму поєднання державного регулювання агробізнесу та його ринкового саморегулювання, формування нового типу відносин у процесі агропромислової інтеграції і створення на цій основі нових форм агробізнесу.
Отже, ефективність інноваційного механізму розвитку вітчизняного агробізнесу поставлена в залежність від уміння підприємств органічно поєднувати в собі класичні підходи до господарювання з їх новим баченням.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів наукових досліджень Миколаївського національного аграрного університету по темах: «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання АПК» (номер державної реєстрації 0106U009689), особисто автором обґрунтувано склад і структуру елементів інноваційного механізму розвитку агробізнесу, їх взаємозв’язок та визначено умови адаптації вітчизняних агровиробників до умов світового ринку; «Дослідження науково-методологічних засад та розробка організаційно-економічного механізму ефективного розвитку підприємств АПК» (номер державної реєстрації 0112U002041), у межах зазначеної теми дисертантом досліджено і визначено наявні можливості покращення системи матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств на основі методів оптимізації, також досліджено особливості раціонального сполучення різних форм власності і господарювання, оптимальних розмірів та спеціалізації підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення та розвиток теоретико-методологічних підходів до удосконалення інноваційного механізму ефективного розвитку агробізнесу в сучасних умовах господарювання. Для реалізації поставленої мети в ході дослідження необхідно вирішити такі задачі:
- уточнити економічний зміст понять, що використовуються для характеристики інноваційного механізму розвитку агробізнесу;
- обґрунтувати склад і структуру елементів інноваційного механізму розвитку агробізнесу, їх взаємозв’язок;
- визначити методологічні аспекти дослідження інноваційного розвитку агробізнесу в часі та просторі;
- охарактеризувати особливості реорганізації сільськогосподарських підприємств та удосконалення земельних відносин як фактору підвищення ефективності агробізнесу;
- дослідити можливості покращення системи матеріально-технічного забезпечення аграрних підприємств на основі методів оптимізації;
- визначити характер впливу ефективності використання трудового потенціалу аграрних підприємств на ефективність ведення агробізнесу за допомогою економіко-математичного моделювання;
- сформувати дієвий механізм функціонування інфраструктури аграрного ринку з визначенням складових систем і секторів та обґрунтуванням в ній місця інноваційного сектору;
- проаналізувати структурні зміни каналів реалізації виробленої сільськогосподарської продукції;
- визначити умови адаптації вітчизняних агровиробників до умов світового ринку;
- обґрунтувати склад і структуру науково-інформаційного та інвестиційного забезпечення розвитку агробізнесу;
- дослідити особливості раціонального сполучення різних форм власності і господарювання, оптимальних розмірів та спеціалізації підприємств;
- виявити фактори і резерви активізації підприємницької діяльності на основі ефективного розвитку інтеграції та кооперації;
- сформувати дієвий механізм державного та місцевого регулювання інноваційної діяльності в агробізнесі;
- визначити роль фінансової стійкості аграрних підприємств у можливості реалізації ними інноваційної діяльності.
Об’єктом дослідження є процеси формування системи інноваційного розвитку агробізнесу в Україні.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних аспектів комплексного формування системи інноваційного розвитку агробізнесу.
Методи дослідження. Розв’язання поставлених у роботі завдань забезпечувалось використанням загальнотеоретичних і прикладних методів наукового пізнання. Для подальшого уточнення і поглиблення категоріально-понятійного апарату й методології інноваційного розвитку агробізнесу застосовувалися такі методи: абстрактно-теоретичний – для формування уявлення про понятійний апарат інноваційного механізму ефективного розвитку агробізнесу; історичний – для виявлення змін в економічному трактуванні понятійного апарату з плином часу та зміною суспільно-економічних формацій розвитку суспільства; логічний, індукція й дедукція – для формування висновків про стан інноваційних процесів; аналіз, синтез, статистично-математичні методи – для проведення кількісної та якісної оцінки інноваційних процесів; системний метод – при розгляді механізму функціонування агробізнесу, механізму інноваційного розвитку агробізнесу, механізму державного і місцевого регулювання агробізнесу; узагальнення й систематизація – для формування результатів аналітичних досліджень; прогнозування – для моделювання інноваційних процесів у агробізнесі.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні інноваційної системи розвитку агробізнесу в Україні шляхом розробки і поглиблення теоретико-методологічних засад його функціонування, що є формою активізації інноваційної діяльності в аграрному секторі економіки.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
вперше:
- встановлено, що завдяки агроінноваціям аграрні підприємства розвиваються не рівномірно і динамічно, а періодично з різним потенціалом та ефективністю; на цій основі сформовано квантово-статичний підхід до інтерпретації інноваційного процесу в часі, який характеризується наявністю періодичних інноваційних поштовхів до більш ефективного розвитку аграрних підприємств подібно викидам квантової енергії;
- розроблено методику розрахунку мінімально необхідного комплекту сільськогосподарської техніки для застосування аграрними підприємствами інноваційних ресурсозберігаючих технологій обробітку земельних ділянок заданої площі і навпаки;
- побудована оптимізаційна модель інфраструктури аграрного ринку, яка враховує як конкретний внесок кожного сектора в загальну прибутковість підприємства, так і оптимальні масштаби виробництва продукції за наявної у ньому інфраструктури;
удосконалено:
- організаційно-економічний механізм функціонування агробізнесу, який, на відміну від відомих, представлено як систему суб’єктів продуктових ланцюжків, що взаємодіють на основі матеріально-грошових потоків та інтерпретують процеси ресурсопостачання, виробництва, переробки і розподілу продукції агровиробників;
- інноваційний механізм розвитку агробізнесу, який, на відміну від існуючих, представлено як комплексну систему організаційно-економічних, фінансових, управлінських, маркетингових, адміністративно-законодавчих, інформаційних, агрохімічних та біологічних засад запровадження результатів науково-технічних і технологічних досліджень і розробок в сфері агробізнесу; центральне місце в механізмі виділено інноваційному процесу на чолі з агроінновацією;
- поетапну структуру інноваційного процесу в агробізнесі шляхом виокремлення в ньому мотиваційної складової, а саме: участі власника агроінновацій у розподілі прибутку, одержаного в процесі реалізації його агроінновацій, як спонукального фактора до постійного генерування інноваційних продуктів;
- методичний підхід до оцінки ефективності використання трудового потенціалу аграрного сектора шляхом моделювання впливу мотиваційних факторів на продуктивність праці підприємств агробізнесу, в результаті чого побудовано багатофакторну економіко-математичну модель. Значимість моделі для оцінки ефективності використання персоналу на підприємствах аграрного сектора в тому, що вона містить в собі, з одного боку, мотиваційні (розраховані на основі заробітної плати), а, з другого – оптимізаційні (на основі фінансових результатів діяльності підприємств) фактори;
- систему інфраструктури аграрного ринку шляхом поєднання відомих секторів інфраструктури в чотири складові системи: система початкової організації і підтримки аграрного ринку, система забезпечення збутової діяльності, система соціально-екологічного забезпечення, система консалтингу і контролінгу. Доведено, що інноваційна діяльність в агробізнесі не може включатися до складу інформаційно-консультаційного сектора в якості наукових розробок, як відомо сьогодні, а має функціонувати в межах окремого інноваційного сектора, причому не в складі системи консалтингу і контролінгу, а в складі системи початкової організації і підтримки аграрного ринку, що обумовлено першочерговим формуванням попиту на агроінновації;
- структуру науково-інформаційного забезпечення агробізнесу з виділенням окремо наукової та інформаційної (консультаційної) складової. Окреслено середовище функціонування системи науково-інформаційного забезпечення, важливою складовою якого визнано ефект від створення такої системи;
- методику розрахунку сукупного інноваційного ризику аграрних підприємств, що на відміну від відомих, базується на комплексному врахуванні впливу всіх інноваційних факторів згідно рекомендованої класифікації інноваційних ризиків, в тому числі загальноекономічних, та можливості розрахунку впливу окремих груп факторів та їх загальної сукупності;
- механізм державного регулювання інноваційного розвитку аграрного ринку шляхом формування державно-приватного партнерства на основі взаємодії держави, ринку агроінновацій та аграрного ринку;
- методичний підхід до інтерпретації інноваційного процесу в аграрній сфері шляхом переосмислення місця в ньому розробників і споживачів агроінновацій. Визначено, що на відміну від традиційного трактування, в якому на початку процесу поміщено розробників агроінновацій, маємо починати процес на основі вивчення попиту на інновації, тобто зі споживачів інновацій;
- систему оцінки фінансової стійкості аграрних підприємств з позиції її подальшого впливу на інноваційну діяльність цих підприємств на основі формування узагальнюючого інтегрального показника для такої оцінки. Відмінністю моделі є наявність в ній також інших показників фінансового стану (з меншим рівнем значимості) та окремо взятих показників ефективності використання сільськогосподарських угідь;
дістали подальшого розвитку:
- уточнення економічної сутності поняття «агробізнес», яке включає усі ланки продуктового ланцюжка від виробництва сировини до реалізації готового до споживання продукту;
- визначення агроінновації як різновиду інновацій, що реалізується в аграному секторі економіки з метою підвищення ефективності його діяльності та забезпечення стабільного розширеного відтворення сільськогосподарського виробництва;
- обґрунтування на основі відомих теоретичних концепцій про інноваційний саморозвиток необхідності функціонування на аграрних підприємствах механізмів активного інноваційного саморозвитку (МАІС) поряд з механізмами спонукального інноваційного поштовху (МСІП), особливістю яких є наявність мотиваційних факторів постійної інноваційної діяльності. Під «активним» пропонується розумієти такий розвиток, який будується на внутрішньому потенціалі організації з опорою на активізацію людського чинника, а не такий, що відбувається в результаті впливу інших факторів внутрішнього чи зовнішнього середовища;
- уніфікація та спрощення існуючої системи науково-інформаційного забезпечення аграрного сектора шляхом створення єдиного інформаційного ресурсу в мережі Інтернет, який би задовольняв усі можливі вимоги та вирішував всі задачі, що стоять перед системою;
- кластеризація аграрних підприємств Південного регіону з позиції ефективності ведення агробізнесу, за результатами якої побудовані кластери та зроблено висновок про рівноцінність умов, розмірів та форм власності для ефективного функціонування аграрних підприємств;
- формулювання залежності між обсягами державного фінансування агроінновацій та ефективністю діяльності аграрних підприємств. За результатами отриманих залежностей виявлено степеневий характер такої залежності, який свідчить про те, що збільшення державної підтримки позитивно впливає не тільки на обсяги виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, але і на інвестиційно-інноваційну привабливість галузі;
- пропозиції на рівні місцевого регулювання інноваційного розвитку аграрного сектора, щодо створення відповідних регіональних центрів інноваційного розвитку аграрного ринку (РЦІРАР) з метою більш ефективної взаємодії місцевих органів влади та суб’єктів агробізнесу. Розроблена модель такої взаємодії з формулюванням мети, завдань, методів і результатів реалізації, а також об’єктів впливу на різних рівнях функціонування.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичних, методологічних, методичних та практичних результатів у процесі функціонування системи інноваційного розвитку агробізнесу, практичній діяльності органів влади та підприємств.
Пропозиції дисертатнта щодо удосконалення інноваційного механізму ефективного розвитку агробізнесу використано у діяльності Департаменту економічного розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства України (довідка № 11 – 8/61 від 31.01.13), Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 6 – 700 – 4/458 від 29.11.12), Департаменту агропромислового розвитку Одеської обласної державної адміністрації (довідка № 02 – 14/2120 від 29.11.12), Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 21/06/08 – 29/12 від 26.11.12), Миколаївського відділення Українського фонду підтримки фермерських господарств (довідка № 014/164 від 28.11.12), Відкритого акціонерного товариства «Зелений гай» Вознесенського району (довідка № 774 від 29.11.12).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення наукових завдань щодо ефективності ведення агробізнесу на вітчизняних аграрних підприємствах в контексті формування і удосконалення відповідного інноваційного механізму. Опубліковані у співавторстві наукові праці містять положення і пропозиції, сформульовані особисто здобувачем, відображають конкретний особистий внесок дисертанта в розвиток аграрного сектора економіки України. Дисертація не містить матеріалів кандидатської дисертації.
Апробація результатів дисертації. Одержані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися й були схвалені на таких конференціях: Міжнародній науково – практичній конференції “Сучасні інформаційні технології в єкономіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами” (м. Алушта, 12-18 вересня 2011 р.), Міжнародному науково – практичному форумі “Теоретичні і практичні аспекти розвитку агропромислового виробництва та сільських територій” (м. Львів, 21-24 вересня 2011 р.), Міжнародній науково – практичній конференції “Теорія та практика розвитку інноваційної економіки”, (м. Одеса, 29 – 30 вересня 2011 р.), Міжнародній науково – практичній конференції “Розвиток економіки України на інноваційній основі” (м. Мелітополь 12-15 червня 2012 р.).
Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження втілено у 29 наукових працях загальним обсягом 30 друк. арк., з яких особисто автору належать 29,5 друк. арк. з них: 1 одноосібна монографія; 20 статтей в наукових фахових виданнях; 3 статті в інших виданнях; 5 у матеріалах науково-практичних конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

В дисертації на базі проведених наукових досліджень вирішене актуальне наукове завдання удосконалення інноваційного механізму ефективного розвитку агробізнесу в Україні шляхом розробки і поглиблення теоретико-методологічних засад його функціонування.
Здійснене наукове обґрунтування теоретико-методологічних основ функціонування інноваційного механізму розвитку агробізнесу в сучасних умовах господарювання, сформульовані методичні підходи до оцінки ефективності, фінансової стійкості та ризикованості інноваційних процесів в аграрному секторі, здійснено економіко-математичне моделювання інноваційних та пов’язаних з ними процесів сільськогосподарських підприємств, що має важливе значення для оцінки та виявлення резервів покращення стану інноваційних процесів на вітчизняних аграрних підприємствах.
Основні науково-практичні висновки дисертації полягають у наступному:
1. Поняття агробізнесу уточнено шляхом включення до нього системи суб’єктів агробізнесу, продовольчого ланцюжку від виробництва сільськогосподарської сировини до реалізації готової продукції, пов’язаних між собою матеріально-грошовими потоками. Агроінновацію запропоновано розглядати як окремий вид інновації, при цьому до складу визначення агроінновації додано аспекти необхідності відтворення та ефективності аграрного виробництва. Інфраструктуру аграрного ринку пропонується розглядати з позиції системи її елементів, спрямованих на забезпечення нею ефективного функціонування товаровиробників та сприяння безперервному відтворювальному кругообігу товарно-фінансових ресурсів аграрної сфери на основі взаємодії маркетингової, фінансової, інформаційно-консультаційної, виробничої та інших важливих її складових.
Інноваційний механізм функціонування агробізнесу, на відміну від існуючих, розглядається як комплексна система організаційно-економічних, фінансових, управлінських, маркетингових, адміністративно-законодавчих, інформаційних засад впровадження науково-технічних і технологічних досліджень і розробок в сфері агробізнесу для підвищення ефективності його діяльності. Центральне місце в механізмі відведене агроінновації, яка стоїть на початку інноваційного процесу.
2. Виявлено недієвість традиційного динамічно-статичного підходу до трактування інноваційного процесу розвитку агробізнесу, оскільки динамічний характер розвитку носять процеси, що характеризуються сталим поступовим розвитком. Доведено, що інноваційні процеси в часі носять характер поштовхів для аграрних підприємств, що є подібним до квантових поштовхів. Тому обґрунтовано доцільність заміни традиційного підходу до трактування розвитку агробізнесу на квантово-статичний підхід. Поштовхи у вигляді агроінновацій змушують сільське господарство розвиватися не поступово і динамічно, а періодично з різною силою, тобто періодичні інновації чинять спрямовану дію на розвиток агробізнесу, яку можна порівняти зі сплесками квантової енергії.
3. Удосконалено традиційну концепцію інтерпретації інноваційного процесу з позиції послідовності стадій даного процесу. Зокрема, здійснено переосмислення місця і послідовності в інноваційному процесі розробників і споживачів агроінновацій. На відміну від традиційного трактування послідовності інноваційного процесу, в якому на початку процесу поміщено розробників агроінновацій, запропоновано починати процес безпосередньо зі споживачів агроінновацій на основі вивчення попиту на них. Вважається, що такий підхід дозволить відмовитися від продукування тих агроінновацій, які не будуть користуватись попитом у їх споживачів.
4. У зв’язку з важливістю мотиваційного фактору інноваційної діяльності удосконалено структуру інноваційного процесу в агробізнесу, до складу якого запропоновано включити відокремлення частини прибутку від використання агроінновацій їх власниками. Така структура процесу створює матеріальну зацікавленість власників в систематичній реалізації агроінновацій через можливість збільшення своїх кінцевих фінансових результатів. Представлені в складі інноваційного процесу стадії аналогічні елементам інноваційного механізму, що робить ці поняття взаємозалежними.
Мотиваційний характер інноваційного процесу запропоновано реалізовувати шляхом створення на аграрних підприємствах умов для реалізації механізмів активного інноваційного саморозвитку (МАІС) як системи внутрішньоорганізаційної спонукальної дії щодо управління інноваційними змінами аграрних підприємств. Це дасть змогу вишукувати внутрішні резерви інноваційного розвитку агробізнесу на основі розкриття власного інноваційного потенціалу підприємств. Тому під «активним» пропонується розумієти такий розвиток, який будується на внутрішньому потенціалі організації з опорою на активізацію людського чинника, а не будь-яких інших умов чи факторів.
Спонукальну дію агроінновацій представлено у взаємозв’язку з механізмом спонукального інноваційного поштовху (МСІП), який аналогічно МАІС, ґрунтується на важливості людського фактора.
5. Визначено роль кадрового потенціалу в підвищенні ефективності інноваційного розвитку агробізнесу, для чого сформовані відповідні мотиваційні фактори. За результатами обґрунтування і відбору факторів здійснено моделювання їх впливу на ефективність використання кадрового потенціалу підприємств агробізнесу, в результаті чого побудовано багатофакторну економіко-математичну модель. Значимість моделі для оцінки ефективності використання персоналу на підприємствах аграрного сектора в тому, що вона містить в собі, з одного боку, мотиваційні фактори (розраховані на основі заробітної плати), а, з другого – оптимізаційні (на основі фінансових результатів діяльності підприємств).
6. Обґрунтовано важливість оптимізації фінансових потоків аграрних підприємств в ході матеріально-технічного забезпечення своєї діяльності. Зокрема, наголошено на важливості мінімізації витрат на забезпечення аграрних підприємств відповідною технікою для ефективного ведення агробізнесу. Запропоновано методичний підхід до визначення мінімального комплекту техніки, необхідного для обслуговування земельних ділянок заданої площі. Алгоритм дозволяє проводити розрахунки необхідного мінімального розміру площі земельної ділянки, яка має бути в розпорядженні підприємства для обробітку її власною технікою.
7. Побудовано алгоритм оцінки ефективності діяльності суб’єктів інфраструктури аграрного ринку, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на розрахунки параметрів оптимізації для сукупності складових елементів інфраструктури, представлених її окремими секторами. Модель відрізняється також набором показників для такої оцінки по кожному окремому сектору інфраструктури.
8. Через важливість науково-інформаційного забезпечення в реалізації інноваційного механізму ефективного розвитку агробізнесу сформовано структуру такого забезпечення з чітким виділенням інформаційної (консультаційної) та наукової складової. Обґрунтовано середовище функціонування науково-інформаційного забезпечення. Виділено фактори середовища функціонування науково-інформаційного забезпечення з розмежуванням їх на фактори позитивної та негативної дії. Окреслено завдання, принципи та напрями функціонування середовища. Через важливість оцінки корисності та віддачі функціонування системи науково-інформаційного забезпечення до складу його середовища включено елемент ефективності цих процесів.
Через масштабність, масовість та хаотичність існуючої сьогодні системи науково-інформаційного забезпечення аграрного ринку запропоновано уніфікацію та спрощення даної системи шляхом створення єдиного інформаційного ресурсу в мережі Інтернет, який би задовольняв всі можливі вимоги та вирішував всі задачі, що стоять перед системою. Як результат, представлено макет інтернет-сайту «Агродорадаінформ».
9. Аналітичними даними з аграрних підприємств Південного регіону підтверджено низьку ефективність та ризикованість останніх. У зв’язку з цим наголошено на важливості комплексності оцінки інноваційних ризиків аграрних підприємств, узагальнено підходи до класифікації інноваційних ризиків. Проведений критичний аналіз методичних підходів до оцінки інноваційних аграрних ризиків довів їх переважну односторонність та практичну відсутність комплексних показників такої оцінки. Тому автором запропоновано алгоритм розрахунку сукупної дії інноваційних ризиків на аграрне підприємство. Відмінність даного алгоритму від існуючих полягає в комплексному врахуванні впливу всіх факторів, в тому числі загальноекономічних, та можливості розрахунку впливу як окремих груп і напрямків впливу факторів та їх сукупності в цілому.
10. Доведено важливість державного регулювання інноваційного розвитку аграрного ринку як на загальнодержавному, так і місцевому рівнях. Сформульовано механізм державного регулювання інноваційної діяльності в аграрному секторі з включенням в нього держави, ринку агроінновацій та аграрного ринку. Особливістю механізму є формування системи взаємодії вказаних елементів на основі створення системи державно-приватного партнерства.
Здійснено моделювання залежності між обсягами державного фінансування агроінновацій та ефективністю діяльності аграрних підприємств. Виявлено степеневий характер такої залежності, який свідчить про те, що збільшення державної підтримки позитивно впливає не тільки на обсяги виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, але і на інвестиційно-інноваційну привабливість галузі.
11. Досліджено залежність фінансової стійкості та ефективності діяльності аграрних підприємств Південного регіону від чинників ефективності інноваційної діяльності. За результатами розрахунків такого впливу визначено, що за умов, які склалися сьогодні на сільськогосподарських підприємствах Південного регіону, формується замкнене коло кругообігу фінансових ресурсів, яке не дає можливості, не погіршуючи фінансову стійкість підприємств, вкладати в нього додаткові фінансові ресурси, в тому числі в напрямку інноваційної діяльності. За розрахованими коефіцієнтами еластичності моделей в розрізі областей встановлено якісно-кількісні характеристики ефективності інноваційної діяльності по кожній області.
Існуючий на підприємствах Південного регіону рівень фінансової стійкості визначено неоднозначним в розрізі окремих областей, проте в розрізі кожної області та регіону в цілому він негативно впливає на рентабельність власного капіталу аграрних підприємств.
Через тісний зв’язок фінансової стійкості аграрних підприємств з ефективністю їх діяльності (в тому числі інноваційної), запропоновано інтегральну систему оцінки фінансової стійкості аграрних підприємств з позиції її подальшого впливу на інноваційну діяльність. Дана модель, на відміну від існуючих, містить повний набір показників оцінки фінансового стану підприємств (з меншим, ніж фінансова стійкість, рівнем значимості) та окремо взятих показників ефективності використання сільськогосподарських угідь. Результати оцінки інтегрального показника моделі на окремо взятих підприємствах Південного регіону в поточному та плановому періоді дозволив розрахувати економічний ефект від впровадження агроінновацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4.07.2002. зі змінами і доповненнями. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua).
2. Закон України “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” від 18 жовтня 2005 р. № 2982-IV.
3. Закон України «Про форми власності на землю» від 30.01.1992р. №2073-ХІІ (втратив чинність на підставі Закону №1377-IV від 11.12.2003р.)
4. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 року № 320-XIV (Електронний ресурс). // Ліга: еліт Закон Соруright: ІАЦ „Ліга". - 2009.
5. Закон України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» //
6. Закон України «Про кооперацію». Зі змінами і доповненнями; в редакції від 07.04.2011. – Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2011. – №41. – с.413.
7. Про схвалення Концепції Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 роки. Розпорядження від 21.12.2005р. № 536-р.
8. Про затвердження Цільової програми формування кадрового потенціалу в сільськогосподарському виробництві на 2005-2009 роки. Наказ Міністерства аграрної політики №263 від 15.06.2005р.
9. Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №502.
10. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007р. № 1158.
11. Земельний кодекс України. Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України вiд 25.10.2001 № 2768-III. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
12. Аврашко Н. В. Продуктивний потенціал земельної ділянки та концептуальні підходи до його оцінки / Н. В. Аврашко // Землеустрій і кадастр. – 2006. – №1. – С. 89-95.
13. Агенство з рорзвитку інфраструктури фондового ринку України. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.smida.gov.ua
14. Аграрний сектор України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.agroua.net
15. АгроІТ: інноваційні технології в сільському господарстві. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.agroit.com.ua/copilot
16. Агро-мейдж. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.agromage.com
17. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероблене. / В. Г. Андрійчук. — К.: КНЕУ, 2002. — 624 с.
18. Андрійчук В.Г. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти / Андрійчук В.Г., Зубець М.В., Юрчишин В.В. - К. : Аграрна наука, 2005. - 140с.
19. Андрусенко Г.О., Мартьянов В.П. та ін. Організація агробізнесу і підприємництва: Навч. посібник / За ред. В.П. Мартьянова; Харк. держ. аграр.ун-т ім. В.В. Докучаєва. — Харків, 1998. — 280 с.
20. Андрусенко Г.О. Основи маркетингу. – К.: Урожай, 1995. – 176 с.
21. Андрушко А.М. Проблеми формування інфраструктури постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств / А.М. Андрушко // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК – 2007. – №14 (1) – С. 727-734.
22. АПК-інформ. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.lol.org.ua
23. Бабинець Т.Л. Доцільність використання ресурсоощадних технологій в Україні / Т.Л.Бабинець // Агроінком. –2007. - №11-12. – С.31-37.
24. Базилюк А.В. Регулирование стоимостных пропорций воспроизводства рабочей силы на этапе рыночной трансформации экономики Украины: Дис. д-ра экон. наук: 08.02.03 / Научно-исследовательский экономический ин-т. — К., 1994. — 304с.
25. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. Спб.: Питер, 2000. – 200с.
26. Балашова Е. Расходы на персонал: режем бюджет или оптимизируем издержки? / Е. Балашова // Кадровое дело. – 2009. - №4. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://kdelo.ru/journal_article/2009_04/12281
27. Бачевський Б.Є. Потенціал і розвиток підприємства: Навч. пос. / Б.Є. Бачевський, І.В. Заблодська, О.О. Решетняк. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 400с.
28. Бездудный Ф.Ф. Сущность понятия инновация и его классификация / Ф.Ф. Бездудный, Г.А. Смирнова, О.Д. Нечаева // Инновации. – 1998. - №2.-3. – С. 4.
29. Белов О. Організаційно-економічний механізм розробки і реалізації підприємствами АПК маркетингових стратегій взаємодії / О. Белов // Економіка АПК. - 2006. - №10. - С.124-129.
30. Беспаликов В.П. Механизмы инновационного развития отраслей промышленности / Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук. – ГОУ ДПО «Государственная академия профессиональной переподготовки и повышения квалификации руководящих работников и специалистов инвестиционной сферы». – М., 2007. — 23 с.
31. Білоусько Я.К. Тенденції і напрями розвитку техніко-технологічного забезпечення аграрного виробництва / Я.К. Білоусько // АгроІнКом. — 2007. — №5 — 6. — С.46—52.
32. Блоха А.В. Формування ринку матеріально-технічних ресурсів для сільського господарства / А.В. Блоха // Економіка та підприємництво. Зб. наук. праць. – 2009. - №22. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Etp/2009_22/Bloha.pdf
33. Бондарь К.В. Состояние иностранного инвестирования АПК Украины на современном этапе / К.В. Бондарь, М.А. Пашина // Збірник наукових праць ЛНАУ. - Луганськ: "Элтон-2". -2001 -№9. -С. 219-220.
34. Бородіна О.М. Державна підтримка сільського господарства: концепція, механізми, ефективність. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ief.org.ua/Arjiv EP/Borodina106.pdf
35. Бочко О.Ю. Основні напрями розвитку маркетингової діяльності на сільськогосподарських підприємствах Львівської області. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvunu/Ekon/2008_26/statti/3_5.htm
36. Бралатан В.П. Формування регіональної інфраструктури аграрного ринку. / Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец.08.00.03 “Економіка та управління національним господарством” / В.П. Бралатан – Київ. – 2008. – 22с.
37. Бугіль С.Я. Земельна реформа як передумова розвитку агробізнесу / С.Я. Бугіль // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК. – 2004. – № 11. – С. 489-492.
38. Бугіль С.Я. Організаційно-економічний механізм розвитку агробізнесу на ринку продовольства. / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. – Терноп. держ. екон. ун-т. — Т., 2006. — 20 с.
39. Бугіль С.Я. Основні тенденції у споживанні продуктів харчування та їх вплив на розвиток агробізнесу / С.Я. Бугіль // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК. – 2005. – №12. – С. 234-239.
40. Буздалов И. Частное земледелие – основа эффективной системы аграрных отношений / И. Буздалов // Международный сельскохозяйственный журнал. – 2001. – № 1. – С. 27-32.
41. Вакарчук І.О. Квантова механіка / І.О. Вакарчук. – Львів: ЛДУ ім. І. Франка. – 1998. – 616 с.
42. В АПК Украины в 2011 году прямые иностранные инвестиции не поступали. // УНІАН-економіка. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.net/rus/detail/120431
43. Василенька Н. Дорадництво як інноваційна складова інституційного забезпечення ринкової системи господарювання в аграрній сфері / Н. Василенька, З. Березівський // Аграрна економіка. Науковий журнал. – 2009. – т.2 – №3-4. – С.45-51.
44. Васнев С.А. Статистика: Учебное пособие / С.А. Васнев. – Москва: МГУП. – 2001. – 170 с.
45. Величко О.П. Логістична оптимізація каналів розподілу продукції аграрного підприємства / О.П. Величко // Економічний простір. Зб. наук. праць. – 2010. - №35. – С.246-253.
46. Видяпина В.И. Агробизнес и организационные формы элементов подсистемы агропромышленного комплекса. // Научная он-лайн библиотека ПОРТАЛУС. Рубрика: экономическая теория. Дата публикации статьи – 26 января 2007.
47. «Власник» працює на орендаря. Інформаційна газета «День». [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/145332/
48. Вступ у СОТ: переваги і ризики для сільськогосподарських виробників і сільської місцевості / за матеріалами сайту Громадської організації «Інститут сільського розвитку». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://icp.org.ua/aspekt/economy/sg/vstup_u_sot_perevagi_40.html
49. Галанець В. Стратегія трансформації форм господарювання в аграрній сфері / В. Галанець // Вісник Львів. держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК. – 2004. – № 9. – С. 13.
50. Галецька Т.І. Щодо питання про страхування агролізингової угоди / Т.І. Галецька // Інноваційна економіка. Науковий журнал. – 2010. - №2. – С.219-221.
51. Головне управління статистики в Миколаївській області. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mk.ukrstat.gov.ua/
52. Головне управління статистики в Одеській області. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.od.ukrstat.gov.ua/
53. Головне управління статистики в Херсонській області. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://stat.ks.ua/
54. Гольдштейн Г.Я. Стратегический инновационный менеджмент: Учебное пособие. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2004. - 267 с.
55. Горбонос Ф.В. Кооператив як форма прояву відносин / Ф.В. Горбонос // Економіка АПК. – 2004. – № 9. – С. 26-32.
56. Гривківська О.В. Джерела фінансування підприємств аграрного сектора економіки / О.В. Гривківська // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць.-2004.-Вип.4(35).-С.89-92.
57. Григор’єва О.Є. Проблеми ризиків, що виникають під час реалізації інноваційних проектів, та методи їхнього кількісного вимірювання / О.Є. Григор’єва // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – Економіка. – 2008. – №628. – С.64-72.
58. Гриненко С.П. Логістичний напрям розвитку інтегрованих формувань в агробізнесі / С.П. Гриненко // Економіка АПК. – 2007. – № 9. – С. 132-136.
59. Гринь Є.Л. Механізм вдосконалення інформаційно-консультаційного забезпечення розвитку агробізнесу / Є.Л. Гринь // Економіка і держава. – 2008. - №11. – С. 107-108.
60. Гринь Є.Л. Політика розвитку агробізнесу в Україні в напрямі захисту внутрішнього продовольчого ринку / Є.Л, Гринь // Актуальні проблеми державного управління. Зб. наук. праць. – 2009. – Вип.1. – С.171-178.
61. Губені Ю.Е. Агробізнес у системі організації сільського господарства / Ю.Е. Губені // Економіка АПК. – 2009. – №7. – С.34-38.
62. Давиденко Н.М. Активізація інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки України / Н.М. Давиденко // Агроінком. – 2007. – № 9-10.– С. 73-76.
63. Дацій Н.В. Економічна ефективність використання трудових ресурсів у с/г / Н.В. Дацій // Вісник СНАУ, Серія Фін. та кредит. Вип.2, Суми. - 2003,- С.215-221.
64. Дейнеко Л.В. Механізм впровадження інноваційних технологій в агропродовольчу сферу: сутність, функції, завдання і регіональні особливості / Л.В. Дейнеко, І.О. Іртищева // Механізм регулювання економіки. – 2009. – №2. – С.123-131.
65. Дементьева Т.А. Активизация инновационной деятельности малых и средних предприятий на основе кластерной структуры организации / Т.А. Дементьева // Економычний высник Донбасу. – 2010. - №1. – С.142-149.
66. Дементьева Т.А. Трансферт технологий как один из путей повышения инновационной активности на малых и средних предприятиях /Т.А. Дементьева // Стратегія і механізм регулювання промислового ринку. Зб. наук. праць. – 2009 – С.198-211.
67. Дем'яненко С. До питання про стратегію розвитку аграрної політики України / С. Дем’яненко, І. Свідерська // Економіка України. – 2005. – № 5. – С.72-79.
68. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.vet.gov.ua
69. Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 р. // Економіка АПК. – 2007. – № 11. – С. 3-50.
70. Державний комітет статистики України. Офіційний сайт. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
71. Деркачова В.В. Вплив інноваційної діяльності на конкурентоспроможність аграрних підприємств / В.В. Деркачова // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського: Наук. журнал. – 2008. - №4. – (з електронного ресурсу www.nbuv.gov.ua)
72. Дідковська Л.І. Основні принципи організації і стимулювання раціонального використання і охорони земельних ресурсів в аграрній сфері / Л.І. Дідківська // Економічні та соціальні аспекти розвитку АПК і сільських територій. К.: ОІЕ НАН України, 2005. С. 28-37.
73. Долгошея Н.О. Адаптація вітчизняних агровиробників до умов світового ринку / Н.О. Долгошея // Вісник ЖДТУ. – 2012. № 1 (55). – С. 192 – 195.
74. Долгошея Н.О. Залучення іноземних інвестицій в аграрний сектор економіки України / Н.О. Долгошея // Кооперативні читання 2012: всеукраїнська наук. – практ. конф., – Житомир, 2012 р. – С. 23 – 27.
75. Долгошея Н.О. Значення фінансової стійкості аграрних підприємств при здійсненні інноваційної діяльності / Н.О. Долгошея // Економічний часопис ХХІ. – 2013. – №1. – С. 25 – 27.
76. Долгошея Н.О. Інвестиційне забезпечення розвитку агробізнесу / Н.О. Долгошея // Ефективна економіка. – 2012. – Електронне наукове фахове видання. – (Електронний ресурс) – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=965
77. Долгошея Н. О. Інноваційний механізм розвитку агробізнесу в Україні / Н.О. Долгошея // Монографія. – Миколаїв: Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, 2012. – 284 с.
78. Долгошея Н.О. Інтегральна оцінка фінансової стійкості аграрних підприємств в процесі реалізації інновацій / Н.О. Долгошея // Інноваційна економіка. – 2013. – №1. – С. 54 – 60.
79. Долгошея Н.О. Комплексна оцінка інноваційних ризиків в аграрному секторі / Н.О. Долгошея // Облік і фінанси. – 2013. – №1. - .
80. Долгошея Н.О. Методологічне забезпечення інноваційного розвитку агробізнесу / Н.О. Долгошея // Сучасні інформаційні технології в єкономіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами: матеріали IX міжнар. наук. – практ. конф. 12 – 18 вересня 2011 р. — Алушта, 2011. — С. 95—98.
81. Долгошея Н.О. Напрямки покращення функціонування системи ресурсного забезпечення аграрного виробництва/ Н.О. Долгошея // Американський журнал альтернативного сільського господарства – 2010. – Електронне наукове видання. – (Електронний ресурс) – Режим доступу: HTTP://JOURNALS.CAMBRIDGE.ORG/ACTION/DISPLAYISSUE?DECADE=2000&JID=AJA&VOLUMEID=18&ISSUEID=01&IID=4430656
82. Долгошея Н.О. Науково-інформаційне забезпечення розвитку агробізнесу / Н.О. Долгошея // Економіка та держава. – 2012.- №5. – С.37-41.
83. Долгошея Н.О. Необхідність активізації підприємницької діяльності в аграрному бізнесі / Н.О. Долгошея // Вісник ЖДТУ. – 2013. – № 1 (62). – С. 43 – 46.
84. Долгошея Н.О. Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності в аграрному секторі економіки / Н.О. Долгошея // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності = Theoretical and Practical Aspects of Economics and Intellectual Property : збірник наукових праць : у 2-х т. / ПДТУ. - Маріуполь, 2011. - Т. 2. - С. 17-22.
85. Долгошея Н.О. Організаційно-економічний механізм формування і функціонування агробізнесу / Н.О. Долгошея // Агросвіт. – 2010. - №21. – С.67-72.
86. Долгошея Н.О. Особливості інноваціної діяльності в аграрному секторі економіки та формування ефективного механізму її розвитку / Н.О. Долгошея // Теорія та практика розвитку інноваційної економіки: міжнар. наук. – практ. конф., 29 – 30 вересня 2011 р.: тези доп. – Одеса, 2011 р. Ч.1. – С. 261 – 263.
87. Долгошея Н.О. Особливості формування ефективної політики реалізації сільськогосподарської продукції / Н.О.Долгошея // Теоретичні і практичні аспекти розвитку агропромислового виробництва та сільских територій: матеріали міжнародного науково – практичного форуму, 21 – 24 вересня 2011 р.: тези доп. — Львів, 2011. — Т. 1. — С. 239—247.
88. Долгошея Н.О. Підвищення ефективності використання трудового потенціалу в аграрному секторі економіки / Н.О. Долгошея // Агросвіт. – 2012. - №6. – С.24-30.
89. Долгошея Н.О. Проблеми раціонального сполучення форм власності, розмірів та спеціалізації аграрних підприємств на основі кластеризації / Н.О. Долгошея // Вісник аграної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2012. – Вип. 2 (66). – С. 24 – 30.
90. Долгошея Н.О. Роль інтеграції агровиробників у підвищенні ефективності їх господарювання / Н.О. Долгошея // Розвиток економіки України на інноваційній основі: міжнар. наук. – практ. конф., 12 -14 червня 2012 р.: тези доп. – Мелітополь, 2012 р. – С. 71 – 74.
91. Долгошея Н.О. Роль регіональних органів управління в інноваційному розвитку аграрного сектора / Н.О. Долгошея // Агропанорама. – Минск, 2010. – №1/2010. – С. 17 – 22.
92. Долгошея Н.О. Система ринкової інфраструктури аграрного ринку / Н.О. Долгошея // Економіка, фінанси, право. – 2011. - № 1 – C. 34 -38.
93. Долгошея Н.О. Стан та перспективи інноваційного розвитку сучасного аграрного ринку України / Н.О. Долгошея // Вісник ЖНАЕУ. – 2013. – № 1(30). – С. 203 – 209.
94. Долгошея Н.О. Сучасні процеси трансформації сільськогосподарських угідь на шляху до евроінтеграції / Н.О. Долгошея // Американський журнал альтернативного сільського господарства – 2010. – Електронне наукове видання. – (Електронний ресурс) – Режим доступу: HTTP:// JOURNALS.CAMBRIDGE. ORG/ACTION/DISPLAYMOREINFO?JID=AJA&TYPE=EB&SESSIONID=4242FCFF89E76A271DEE5E064EC06250
95. Долгошея Н.О. Теоретико-методичні підходи до трактування концепції розвитку сучасного агробізнесу на основі квантової теорії / Н.О. Долгошея, Н.О. Шура // Бізнес-інформ. – 2013. - №1. – с.103-107.
96. Долгошея Н.О. Теоретичні основи трактування агробізнесу в економічній науці / Н.О. Долгошея // Економіка та держава. – 2011. - №1. – с.76-78.
97. Долгошея Н.О. Укріплення системи матеріально-технічного забезпечення аграрного сектора / Н.О. Долгошея // Економічний вісник Донбасу. – 2011. - №2(24). – с.31-37.
98. Долгошея Н.О. Формування оптимальної інфраструктури аграрного ринку / Н.О. Долгошея // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. — Харків, 2011. — № 1. – C. 71 – 74.
99. Долгошея Н.О. Формування ефективного механізму державного регулювання інноваційного розвитку аграрного сектору / Н.О. Долгошея // Економічний простір. – 2013. – № 1. – С. 17 – 22.
100. Долгошея Н.О. Формування факторів ефективного розвитку агробізнесу / Н.О. Долгошея // Вісник Криворізького технічного університету. – 2011. - №29. – С.317-322.
101. Долгошея Н.О. Экономика экологических решений и управление экологическими инвестициями / Н.О. Долгошея // Вісник ХНАУ. Сер. Економічної науки. – 2011. – № 12. – С. 323 – 330.
102. Драга Т.В. Методологічні засади адаптації зовнішньоекономічної діяльності до умов світового ринку / Т.В. Драга // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, науково-практичний збірник. – 2001. – №4. – С.73-80.
103. Дрогомирецька М.І. Сучасний стан і перспективи формування ефективного інфраструктурного забезпечення продовольчого ринку на регіональному рівні / М.І. Дрогомирецька // Торгівля і ринок України. Зб. наук. праць. – 2009. - №28. – Вип.2. – С.12-21.
104. Другий рік України у СОТ: тенденції у зовнішній торгівлі товарами та аналіз виконання зобов’язань / Кобута І., Жигадло В., Лужанська Т. / за ред. Марчіна Свєнчіцкі // – К. Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки. – 2010. – 80с.
105. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХI в. – М.: ООО «И.Д.Вильямс», 2006 – 235с.
106. Дубровський В. Умови завершення приватизації в Україні / В. Дубровський, О. Пасхавер, Л. Верховодова, Б. Блащик // Аналітичний звіт та рекомендації для Державної програми приватизації. – Варшава-Київ – 2007. – 94с.
107. Духневич А.В. Регулювання торгівлі сільськогосподарською продукцією в рамках ГАТТ/СОТ / А.В. Духневич // Часопис академії адвокатури України. – 2010. - №4. – С.1-5.
108. Евтушевська О.О. Механізм інноваційного розвитку АПК на регіональному рівні / О.О. Евтушевська // Вісник аграрної науки Причорномор’я. Спец. випуск за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції «Соціально-економічні проблеми села в пореформенний період». – Миколаїв. – 2004. – С.113-118.
109. Економіка й організація інноваційної діяльності. Підручник / Під ред. О. І. Волкова, М. П Денисенко. – К. : Професіонал, 2004. – 960 с.
110. Євчук Л.А. Окремі напрями соціального розвитку підприємств аграрного сектора / Л.А. Євчук // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – випуск 4(47) – Миколаїв – 2008.
111. Єдина Україна. Сільське господарство. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://diaspora.ukrinform.ua/news-37.html
112. Єлейко В. Основи економетрії : у 2 ч. – Ч. 1 / В. Єлейко. – Л. : ТзОВ “МАРКА Лтд”, 1995. – 192 с.
113. Журкану О.М. Теоретичні основи та форми прояву аграрного бізнесу на регіональному рівні / О.М. Журкану // Агросвіт. – 2009. - №4. – С. 30-34.
114. Законопроект «Про ринок землі». Центр законодавчих ініціатив. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://czi.net.ua/index.php?option=content&task=view&id=171&Itemid=0
115. Захарченко В.І. Ринкові перетворення і формування територіально-галузевих корпоративних структур / В.І. Захарченко // Економіка АПК. – 2004. – № 2. – С. 113-118.
116. Зіновчук В.В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу / В.В. Зіновчук. – Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. – К.: Вид-во "Логос", 2001. – С. 33-34.
117. Згуровский М.З. Стратегия инновационной деятельности на основании методологии технологического предвидения / М.З. Згуровский, Н.Д. Панкратова // Реєстрація, зберігання і обробка даних. Науковий журнал. – 2010. - №2. – С.103-112.
118. Ілляшенко С.М. Теоретико-методичні підходи до аналізу інноваційних проектів промислових підприємств / Ілляшенко С.М., Божкова В.В., Дериколенко О.М. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – Логістика. – 2010. – №690. – С.48-53.
119. Інноваційні трансформації аграрного сектора економіки: монографія / [О.В. Шубравська, Л.В. Молдаван, Б.Й. Пасхавер та ін.]; за ред. д-ра екон. наук О.В. Шубравської; НАН України, Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2012. – 496с.
120. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. Краснокутська Н. В. — К.: КНЕУ, 2003. — 504 с.
121. Іртищева І.О. Інвестиційно-інноваційний розвиток агропродовольчої сфери Причорноморського регіону / І.О. Іртищева // Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2007. – Випуск 3, т. 1. – С. 195-200.
122. Иванова Е.В. Организационно-экономический механизм формирования инновационной среды в региональном АПК // Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук. – Мичуринский государственый аграрный университет. – Мичуринск. – 2007. – 24с.
123. Иванов В.А. Методологические основы инновационного развития агропромышленного комплекса / В.А. Иванов // Экономические и социальные перемены. Электронное издание. – 2009. – вып. 2. (http://esc.vscc.ac.ru/?module=Articles&action=category&catid=4)
124. Иванов В.А. Сущность, классификация инноваций и их специфика в аграрной сфере / В.А. Иванов // Вестник Научно-исследовательского центра корпоративного права, управления и венчурного инвестирования Сыктывкарского государственного университета. – 2007. – №1. - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.syktsu.ru/vestnik/2007/2007-1/3.htm).
125. Инвестиции в АПК увеличились. // Open knowledge. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://o-k.com.ua/news/13880/
126. Инновационные механизмы функционирования предпринимательских структур. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.innovbusiness.ru/content/document_r_11D7F0EA-BBDD-40D6-9404-7C25EEAC1F15.html
127. Инновационный менеджмент: Учебное пособие / Под ред. П. Н. Завлина, А. К. Казанцева, Л. Э. Миндели. - СПб.: Наука, 2000. – 560с.
128. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др.; Под. ред. проф. С.Д. Ильенковой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – С. 9.
129. Кабінет міністрів України. Офіційний сайт. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua
130. Казанцев Л.О. Крупные организационные структуры в агробизнесе: механизмы формирования и устойчивого развития. – Москва: Бизнес-Пресс, 2005. – С. 57–61.
131. Калінчик М. В., Ільчук М. М., Шовкалюк В. С., Камінчик І. Н. Стабілізація ринку зерна в Україні: - К.: Нічлава, 2006. – 230с.
132. Калюжна О.В. Оптові ринки та їх вплив на формування інфраструктури аграрного ринку / О.В. Калюжна // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. – Серія: Економічні науки. – 2009. - №11. – С.74-80.
133. Капітанець Ю.О. Особливості державного регулювання аграрної економіки в умовах ринкових відносин / Ю.О. Капітанець // Інноваційна економіка. Наук. журнал. – 2010. - №4. – С.169-172.
134. Карпунь І.Н. Ризики в інноваційній діяльності підприємств / І.Н. Карпунь // Науковий вісник НЛТУ України. Зб. наук. праць. – Львів: РВВ НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.12. – С.202-207.
135. Квант. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82
136. Кваша С. Вступ до СОТ: перспективи для аграрної економіки: матеріали Десятих річних зборів Всеукраїнського Конгресу вчених економістів-аграрників ["Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні в постіндустріальний період"] / С Кваша, О. Жемойда. - К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2008. - 29 с.
137. Кириленко І.Г. Трансформація соціально-економічних перетворень у сільському господарстві України: проблеми, перспективи. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 452 с.
138. Кісельов А.П. Основи бізнесу. - Підручник. - Київ.: Вища школа, 1997. - 191 с.
139. Клим’юк Л.М. Формування і функціонування інфраструктури аграрного ринку: регіональний аспект. / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. – Державний вищий навчальний заклад «Державний агроекологічний університет». – Житомир. – 2003. – 17с.
140. Клокар О.О. Аналіз і вдосконалення інноваційного забезпечення агропромислового виробництва / О.О. Клокар // Бізнес інформ. – 2011. – №8 – С. 69 – 75.
141. Клюкач В.А. Развитие рыночной инфраструктуры в АПК / В.А. Клюкач // Економіка АПК. - 2003. - № 9. - С. 127-131.Коденська М.Ю. Напрями фінансування інвестицій на виконання державних цільових програм розвитку АПК України. /Коденська М.Ю. //Агроін-ком. – 2008. – №3-4. – С.29.
142. Коваль Р.А. Державне управління в інформаційному суспільстві: перспективи урядового урядування / Р.А. Коваль // Економіка і держава. – 2008. – № 4. – С. 81-83.
143. Колос Б.О. Управління державою третього тисячоліття або стратегія і тактика побудови української національної держави / Б.О. Колос. – Л.: Ініціатива. – 2004. – 976с.
144. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения. – М.: Экономика, 1993. –С. 47.
145. Копитець Н.Г. Передумови формування ринкової системи збуту та реалізації сільськогосподарської продукції / Н.Г. Копитець // Ек