ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОДОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

На правах рукопису

ЦИМБАЛЕНКО Наталія Володимирівна

УДК [658:67/68]:005.96](043)

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник –
Гречан Алла Павлівна
доктор економічних наук, професор

«Ідентичність за змістом з іншими примірниками дисертації засвідчую»
В.о. вченого секретаря спеціалізованої
вченої ради Д 26.102.05 О.Ю. Чубукова

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСКИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ 10
1.1. Теоретична парадигма людського розвитку 10
1.2. Управління людським капіталом: сутність теорії та історичні аспекти її формування 31
1.3. Методичні основи управління людським капіталом підприємств легкої промисловості 47
Висновки до розділу 1 65
Розділ 2. ОЦІНЮВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Методичні положення комплексного оцінювання людського капіталу підприємства 68
2.2. Інструментарій оцінювання та управління людським капіталом підприємств легкої промисловості 82
2.3. Результати комплексної оцінки людського капіталу підприємств легкої промисловості України 100
Висновки до розділу 2 124
Розділ 3. РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
3.1. Середовище формування та управління людським капіталом підприємств легкої промисловості України 126
3.2. Модель інвестування в розвиток людського капіталу підприємств легкої промисловості 151
3.3. Стратегічне управління розвитком людського капіталу підприємств легкої промисловості 167
Висновки до розділу 3 181
ВИСНОВКИ 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 190
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Характерною рисою сучасного стану України є необхідність підвищення уваги до потреб людини та сприяння її всебічному розвитку. Основними напрямами формування цілей людського розвитку визначено вільний вибір власних цілей людини та постійне зростання її здібностей і можливостей при їх реалізації. Тривалість життя, письменність та охоплення навчанням, валовий внутрішній продукт (ВВП) в розрахунку на одну особу, рівномірність розподілу соціально-економічних благ, гендерна рівність, а також відсутність бідності населення – такими є головні індикатори досягнення цілей людського розвитку.
Реалізація принципів людського розвитку потребує узгодженості дій і стратегій на усіх ієрархічних рівнях управління економікою: глобальному, макроекономічному рівнях, рівні окремих видів економічної діяльності, мікроекономічному та особистісному рівнях. На мікрорівні можливість досягнення цілей людського розвитку передбачає управління персоналом підприємства на засадах якісно нової концепції, а саме – теорії людського капіталу, яка є найвищим щаблем еволюції наукової думки стосовно місця і ролі людини в економіці. Така теорія визначає знання, навички і здібності, природні та набуті якості людини як капітал, використання якого призводить до отримання додаткових доходів та соціальних вигід. Теорія людського капіталу дозволяє узгодити інтереси роботодавців та найманих працівників, оскільки передбачає, що діяльність підприємства, спрямована на підвищення рівня людського капіталу, сприяє зростанню доданої вартості, конкурентоспроможності та прибутковості, водночас забезпечуючи досягнення основних цілей людського розвитку на мікроекономічному рівні.
Дослідженню проблем сутності та розвитку людського капіталу присвятили свої наукові праці такі відомі вчені, як: Г. Беккер, Г. Боуен, Е. Енгель, Ф. Ліст, Дж. Мак-Кулох, К. Маркс, Дж. Мілль, Д. Рікардо, А. Сміт, Н. Сеніор, Г. Сиджвік, І. фон Тюнен, Т. Шульц та ін. Теоретичною базою для аналізу формування та розвитку людського капіталу також є праці вітчизняних науковців, зокрема: В. Антонюка, О. Ареф’євої, Д. Богині, О. Головінова, О. Грішнової, І. Журавльової, Е. Лібанової, С. Климко, Г. Назарової, В. Пригоди, В. Сизоненко, Н. Ушенко та ін. Не зважаючи на ґрунтовність досліджень науковців залишаються невирішеними питання оцінювання людського капіталу підприємств легкої промисловості, розробки та адаптації до сучасних умов системи управління людським капіталом в контексті людського розвитку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою Цільової комплексної програми „Методичні засади переходу до нової архітектури легкої промисловості України на базі моделей сталого економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0111U000314, 2011-2012 рр.) – особистий внесок автора полягає у встановленні взаємозв’язку сталого розвитку та системи управління людським капіталом підприємств легкої промисловості.
Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт КНУТД напряму „Економіка галузей промисловості” за такими темами:
–„Розробка основ економіко-статистичного виміру сталого розвитку легкої промисловості України” (шифр 3.2.1.-8.3/11); особистий внесок автора полягає у розробці системного підходу щодо оцінювання людського капіталу підприємств легкої промисловості у контексті людського розвитку;
–„Стратегічне управління маркетинговою діяльністю підприємства” (шифр 3.2.1.-9.1/12); особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні застосування корпоративної соціальної відповідальності для реалізації принципів людського розвитку на підприємствах.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних і прикладних рекомендацій щодо формування системи управління людським капіталом на підприємствах легкої промисловості.

Досягнення поставленої мети обумовило вирішення основних завдань:
– дослідити сутність концепції людського розвитку та довести необхідність її реалізації для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України;
– розкрити економічну сутність категорії „людський капітал” та проаналізувати еволюцію теорій людського розвитку і капіталу;
– сформулювати систему управління людським капіталом підприємств легкої промисловості України;
– розробити методичні положення оцінювання людського капіталу підприємств легкої промисловості в контексті людського розвитку;
– адаптувати збалансовану систему показників (BSC) до системи оцінювання людського капіталу; розробити інформаційну панель оцінювання рівня людського капіталу підприємств (ЛКП) з урахуванням специфіки легкої промисловості;
– провести комплексну оцінку людського капіталу підприємств та проаналізувати динаміку стану людського капіталу на підприємствах легкої промисловості України;
– проаналізувати середовище формування та управління людським капіталом підприємств легкої промисловості України;
– обґрунтувати методичний підхід до оптимізації інвестицій в ЛКП;
– розробити стратегію розвитку ЛКП легкої промисловості.
Об’єктом дослідження визначено процеси формування системи управління людським капіталом підприємств легкої промисловості України.
Предмет дослідження становлять теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування та ефективного функціонування системи управління людським капіталом підприємств легкої промисловості.
Методи дослідження. В дисертаційній роботі для вирішення комплексних наукових завдань використано загальнонаукові й спеціальні методи дослідження процесів, явищ в їх взаємозв’язку та розвитку. А саме: діалектичний, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, структурно-логічного та семантичного аналізу (при вивченні та узагальненні теоретико-методологічних основ управління людським капіталом підприємства), порівняльного аналізу (для порівняння поглядів економістів щодо визначення сутності поняття людського капіталу та виділення його основних елементів), статистико-економічного аналізу (при дослідженні основних тенденцій розвитку підприємств легкої промисловості, при оцінці основних факторів формування та використання людського капіталу в Україні), графічного, системно-структурного аналізу, опитування та експертних оцінок (при побудові системи оцінювання ЛКП легкої промисловості), методу головних компонент (при оцінюванні ЛКП), економіко-математичного моделювання (для побудови системи управління ЛКП та моделі оптимізації інвестицій), логічного узагальнення результатів (в процесі апробації запропонованих у дисертації теоретичних і методичних положень).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти у сфері регулювання трудових відносин, статистичні дані Державної служби статистики України, монографії, публікації вітчизняних і зарубіжних науковців, матеріали науково-практичних конференцій, фінансова та статистична звітність підприємств легкої промисловості, матеріали, опрацьовані автором в процесі спеціально організованих спостережень і опитувань.
Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом проведеного дослідження є розвиток науково-методичних засад формування та ефективного функціонування системи управління людським капіталом підприємств легкої промисловості для забезпечення реалізації принципів людського розвитку на мікроекономічному рівні.
Найбільш суттєвими результатами, що визначають наукову новизну дослідження, є такі:
вперше:
– розроблено інформаційну панель оцінювання рівня ЛКП з урахуванням специфіки легкої промисловості. Це дозволило обґрунтувати методичний підхід до оцінювання ЛКП легкої промисловості;
удосконалено:
– класифікацію факторів формування і використання людського капіталу, яка, на відміну від існуючих, містить групи факторів, систематизованих за рівнем і характером впливу на людський капітал, що забезпечує їх врахування при проведенні аналізу середовища формування та управління ЛКП легкої промисловості України;
– методичний підхід до оцінювання ЛКП, який, на відміну від існуючих, передбачає використання положень теорії бажаності та методу головних компонент, що забезпечує узгодженість інтересів роботодавців та найманих працівників і дозволяє визначити найважливіші напрями управління людським капіталом підприємств легкої промисловості;
– методичний підхід до вибору напрямів інвестування в ЛКП, в основу якого, на відміну від існуючих, покладено модель оптимізації інвестицій, що забезпечує раціональний розподіл обмежених грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні підприємства, за різними напрямами інвестування в ЛКП;
дістали подальшого розвитку:
– теорія людського капіталу у напрямі тлумачення поняття людського капіталу на особистісному та мікроекономічному рівнях, визначення ієрархічної супідрядності і взаємозв’язку рівнів його формування та місця ЛКП в системі управління підприємством, встановлення взаємозв’язку показників підприємства з індикаторами людського розвитку на глобальному рівні, що, на відміну від існуючих підходів, дозволило узгодити систему управління ЛКП із критеріями людського розвитку на всіх ієрархічних рівнях;
– методичний підхід до формування стратегії управління ЛКП легкої промисловості, який, на відміну від існуючих, передбачає обґрунтування як функціональних, так і відповідних операційних стратегій, розроблених з урахуванням інтегральних та групових показників рівня ЛКП;
– методичні положення щодо формування системи управління ЛКП із врахуванням специфіки визначеної предметної області та сукупності принципів; це забезпечує порівнюваність, системність та комплексність управління людським капіталом на мікроекономічному рівні.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що запропонований методичний підхід до формування та ефективного функціонування системи управління людським капіталом підприємств легкої промисловості доведений до рівня практичних рекомендацій, використаний на підприємствах легкої промисловості та може застосовуватися для оцінювання ЛКП, формування стратегії управління ЛКП на основі здійснення відповідних інвестицій. Наукові результати дисертаційної роботи знайшли своє практичне застосування на підприємствах легкої промисловості України, що підтверджується відповідними довідками, зокрема на ПАТ „Чинбар” (довідка № 648 від 16.01.2012 р.); ПрАТ „Камвольно-суконна компанія „Чексіл” (довідка № 02/03/6 – 87 від 26.04.2011 р.) та ПП „Модний дім „Н. Калугіна” (довідка № 102 від 20.02.2012 р.).
Результати досліджень теоретичного і прикладного характеру використовуються в навчальному процесі Київського національного університету технологій та дизайну МОНМС України при викладанні дисциплін: „Статистичне забезпечення маркетингу”; „Маркетинг промислового підприємства”; „Соціальна відповідальність бізнесу” (довідка № 829 від 25.10.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення питань формування та ефективного функціонування системи управління людським капіталом підприємств легкої промисловості. Сформовані в дисертації наукові результати, висновки та рекомендації належать особисто автору і є його науковим доробком. Внесок автора в колективні наукові праці конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати, викладені в дисертації, доповідались на таких міжнародних, всеукраїнських конференціях та семінарах: Міжнародна науково-практична конференція „Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки” (м. Київ, 18-19 жовтня 2007 р.); Міжнародна наукового-практична конференція „Україна – Чехія – ЄС – сучасний стан та перспективи” (м. Прага, 2008 р.); VI Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених та студентів „Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (м. Київ, 15-16 квітня 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних процесів” (м. Донецьк, 9-10 квітня 2009 р.); Х Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених та студентів „Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (м. Київ, 19-20 квітня 2011 р.); ХІ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених та студентів „Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (м. Київ, 19-20 квітня 2012 р.)
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у 14 наукових працях, серед яких: 6 статей у фахових виданнях (з них 4 одноосібних), 2 статті в зарубіжних виданнях, 5 опублікованих тез доповідей. Загальний обсяг публікацій становить 5,18 д.а., з яких особисто автору належить 4,65 д.а.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (170 найменувань) та додатків. Загальний обсяг роботи викладено на 260 сторінках, у тому числі основний зміст роботи викладено на 172 сторінках. Робота містить 36 таблиць, 53 рисунки.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні засади формування та ефективного функціонування ЛКП; запропоновано вирішення наукової проблеми формування системи управління людським капіталом для забезпечення стратегічного розвитку підприємств легкої промисловості. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки:
1. Сучасний стан соціально-економічного розвитку України характеризується посиленням глобалізаційних процесів та загостренням таких проблем, як погіршення екологічної ситуації, деградація моралі, тероризм, соціальна нерівність, голод і бідність значної частини населення. Зазначене обумовлює необхідність дотримання принципів сталого розвитку. Важливим аспектом концепції сталого розвитку сучасного світу в контексті тенденцій глобалізації є питання про людський розвиток
Концепція людського розвитку, розроблена в межах ПРООН, трактує розвиток особиcтості як мету та критерій суспільного прогресу, як засіб збільшення добробуту людей. Людський розвиток при цьому визначається як процес зростання людських можливостей, здібностей та спроможності досягати визначеної мети.
Аналіз показників, які є основою для визначення індексу людського розвитку (ІЛР), дозволив виявити проблеми людського розвитку в Україні, зокрема такі: зменшення чисельності населення країни; низький рівень ВВП в розрахунку на одну особу; нерівність у розподілі доходів, медичних і освітніх послуг; гендерна нерівність; багатомірна бідність частини населення. Це дозволило зробити висновок про необхідність формування соціальної політики України із врахуванням принципів концепції людського розвитку, його цілей і критері¬їв оцінки, що дозволить вирішити зазначені проблеми. Принципи концепції людського розвитку мають реалізовуватись на світовому рівні, на рівні окремої країни, регіону, підприємства, що передбачає узгодженість дій і стратегій розвитку людини на всіх рівнях.
Використання теорії людського капіталу дозволило пояснити і глибше дослідити проблему людського розвитку на мікроекономічному рівні, оскільки в межах даної теорії підприємство розглядається як інститут, який сприяє розвитку здібностей людини на мікрорівні, де людський потенціал перетворюється на реалізований капітал.
2. Витоки сучасної теорії людського капіталу простежуються починаючи з ХVІІ ст. у працях представників школи класичної політичної економії, основний внесок яких полягає у тому, що у науковій лексиці почали використовуватись поняття „живі діючі сили”, „здібності працівників до праці”, „робоча сила”; було обґрунтовано ідею, згідно з якою, найважливіші набуті здібності людей формуються у процесі виховання та здобуття освіти і є частиною суспільного багатства.
Узагальнення підходів економістів ХІХ – поч. ХХ ст. щодо визначення ролі людини, її знань, навичок та інших якостей у господарській діяльності дозволило зробити висновок, що станом на початок ХХ ст. було закладено методологічні основи теорії людського капіталу.
Дослідження процесу становлення теорії людського капіталу у ХХ ст. свідчить про те, що він був об’єктивно зумовлений зростанням значимості людини у сфері виробництва; зміни професійно-кваліфікаційної структури робочої сили; розширенням функцій персоналу і вимог, що висуваються до знань, здібностей та кваліфікації працівників. В сучасних умовах теорія людського капіталу є окремим науковим напрямом, який сформувався в результаті розвитку світової економічної думки і є вагомим досягненням зарубіжних вчених-економістів.
У вітчизняній економічній науці питання формування та ефективності використання людського капіталу почали досліджуватись лише у 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. В результаті узагальнення досліджень українських та російських вчених, зроблено висновок, що людський капітал являє собою природні та набуті в результаті здійснення відповідних інвестицій в якісні характеристики людини здібності, які ефективно використовуються в процесі її трудової діяльності і призводять до отримання економічних та соціальних вигід.
3. Визначено теоретико-методичні положення управління людським капіталом підприємств легкої промисловості у контексті людського розвитку на основі системного підходу. Сформовано систему управління людським капіталом підприємств легкої промисловості, яка забезпечує формування цілей і показників діяльності на основі місії підприємства, системи його цінностей, бачення майбутнього і стратегії. Основою формування оптимального рівня людського капіталу для забезпечення стратегічного розвитку підприємства визначено реалізацію чотирьох основних факторів успіху: відповідність кількісного та якісного складу персоналу потребам підприємства; ефективність системи мотивації праці; розвиток персоналу; соціально-трудові гарантії.
4. Розроблено методику оцінювання людського капіталу підприємства, що дозволяє врахувати вимоги підприємства до ЛКП, визначити його основні складові, їх динаміку та взаємозв’язок, а також використати результати аналізу для вибору основних стратегічних напрямів підвищення рівня людського капіталу підприємств легкої промисловості.
В основу пропонованої методики покладено положення теорії бажаності, що дало можливість найбільш об’єктивно оцінити велику кількість показників з урахуванням потреб конкретного підприємств легкої промисловості; та метод головних компонент, що дозволило встановити коефіцієнти значимості (вагомості) показників.
Запропонована методика дозволяє проаналізувати вплив кожної складової на рівень людського капіталу підприємства, що забезпечило можливість її застосування з метою прийняття управлінських рішень щодо розробки оперативних і тактичних дій, а також обґрунтування стратегічних напрямів підвищення рівня людського капіталу підприємств легкої промисловості.
5. Запропоновано збалансовану систему показників, яка забезпечує реалізацію генеральної цілі підприємства в контексті управління людським капіталом підприємства, а саме формування оптимального рівня ЛКП для забезпечення стратегічного розвитку підприємства. В основу BSC покладено дерево цілей, відповідно до якого досягнення генеральної цілі управління людським капіталом підприємства забезпечується реалізацією основних факторів успіху.
Збалансована система показників людського капіталу підприємства містить показники трьох типів, які запропоновано використовувати на різних рівнях управління підприємством, що забезпечило можливість інтеграції збалансованої системи показників у систему управління ЛКП легкої промисловості.
Сформована інформаційна панель оцінювання людського капіталу підприємств легкої промисловості, яка завдяки своїй універсальності може мати практичне застосування на підприємствах різних видів економічної діяльності.
6. Проведено оцінювання людського капіталу підприємств легкої промисловості України (ПАТ „Чинбар”, ПрАТ „Текстиль” та ПП „Модний дім „Н. Калугіна”). Аналіз групових та інтегральних показників людського капіталу підприємств легкої промисловості дозволяє зробити висновок про те, що людський капітал на ПАТ „Чинбар” та ПрАТ „Текстиль” відповідно до теорії бажаності знаходиться на прийнятному рівні, тобто на зазначених підприємствах виконуються базові (мінімально необхідні) умови формування, використання та розвитку людського капіталу. Рівень людського капіталу ПП „Модний дім „Н. Калугіна” заходиться на рівні „добре” відповідно до теорії бажаності, що свідчить про більш сприятливі умови для формування і розвитку людського капіталу на даному підприємстві. Результати оцінювання людського капіталу підприємств легкої промисловості стали основою для обґрунтування стратегічних альтернатив та вибору напрямів розвитку людського капіталу досліджених підприємств.
7. Систематизація факторів формування та розвитку людського капіталу підприємств легкої промисловості дозволила провести їх аналіз та виявити основні проблеми на підприємствах легкої промисловості, зокрема: скорочення обсягів виробництва і, відповідно, чисельності працівників; зниження конкурентоспроможності продукції; непривабливі умови та низький рівень оплати праці; економічно невигідна структура зовнішньої торгівлі.
Виявлення негативних наслідків дії зазначених факторів на рівень людського капіталу підприємств легкої промисловості дозволило розробити програми інвестування розвитку людського капіталу підприємств легкої промисловості, орієнтовані на їх усунення.
8. Визначено, що інвестування є необхідною умовою формування та розвитку людського капіталу підприємств. Запропоновано визначати пріоритетні напрями інвестування на основі оцінювання людського капіталу підприємства із використання діаграми Парето, що дозволяє виявити показники, які є основними при забезпеченні оптимального рівня людського капіталу підприємства.
Запропоновано математичну модель оптимізації інвестування розвитку людського капіталу підприємств. Цільова функція моделі передбачає максимізацію інтегрального показника ЛКП за умов обмеженості суми інвестицій величиною фонду розвитку людського капіталу підприємства та встановлення інтервалів пропорцій між окремими напрямами інвестування. Її застосування на досліджених підприємствах дозволило забезпечити раціональне використання наявних ресурсів підприємств та визначити напрями здійснення інвестицій у розвиток людського капіталу підприємств легкої промисловості.
9. Обґрунтовано необхідність реалізації заходів, спрямованих на поступове зростання рівня людського капіталу підприємства в результаті поетапного задоволення зростаючих потреб працівників підприємства, враховуючи їх ієрархію відповідно до теорії А. Маслоу, та науково обґрунтованого узгодження системи мотивації із цілями управління людським капіталом підприємств.
Розроблено альтернативні функціональні та операційні стратегії розвитку людського капіталу підприємств легкої промисловості. Обґрунтування стратегій запропоновано здійснювати відповідно до значень інтегрального та групових показників рівня людського капіталу. Це забезпечило відповідність обраних стратегій цілям підприємства.
На основі запропонованого підходу щодо вибору функціональної та операційних стратегій управління ЛКП та моделі оптимізації інвестицій розроблено програми інвестування розвитку людського капіталу підприємств легкої промисловості України.
Відмінності між програмами інвестування ПрАТ „Текстиль”, ПАТ „Чинбар” та ПП „Модний дім „Н. Калугіна” зумовлені тим, що відповідно до запропонованого підходу були обрані різні функціональні та відповідні операційні стратегії управління ЛКП.
Задовільні значення показників рівня ЛК ПрАТ „Текстиль” та ПАТ „Чинбар” обумовили вибір для даних підприємств стратегії підвищення рівня ЛКП. Стратегію забезпечення найвищого рівня ЛКП для ПП „Модний дім „Н. Калугіна” було обрано з огляду на те, що показники рівня ЛКП для даного підприємства знаходяться на рівні „добре”.
Розраховано показники економічної ефективності інвестицій (чистий приведений дохід, рентабельність та період окупності інвестицій), здійснення яких передбачено пропонованими програмами. Значення показників ефективності інвестицій свідчать про доцільність впровадження запропонованих програм для досліджених підприємств легкої промисловості України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Heilbroner R.L., Behind the veil of economics. Essays in the Worldly Philosophy. – 1988. – N.Y.-L. – P. 87.
2. Глобалистика : [Энциклопедия] / гл. ред.-сост. : И. И. Мазур, А. Н. Чумаков. - М. : Радуга, Центр науч. и приклад.программ „Диалог”, 2003. – 1328 с.
3. Galbraith J. K., Economics in the century ahead // Economic Journal. – 1991. – Vol. 101. – P. 41-46.
4. Маркс К. Капитал. Критика политической экономики / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М.: Политическая литература, 1960. – Т.23. – 907 с.
5. Цілі Розвитку Тисячоліття: Україна – 2010. Національна доповідь [Електронний ресурс]. – К., 2010. – 110 с. – Режим доступу : http://www.undp.org.ua.
6. The Millennium Development Goals Report – New York: United Nations, 2010. – 80 р.
7. Миколайчук Н.С. Відродження легкої промисловості на інноваційних засадах як чинник забезпечення сталого розвитку економіки України / Н.С. Миколайчук, М.М. Миколайчук, Т.А. Стовба // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. – Херсон: Айлант. – 2009. – С. 302-315.
8. Ковалевська В.В. Людський капітал, як чинник інтеграції України до Європейського союзу: [Зб. наук.праць] / В.В. Ковалевська. – К.: КНЕУ, 2005. – 520 с.
9. Лібанова Е. Л. Ринок праці та соціальний захист: [Навч. посібник із соціальної політики] / Е.Л. Лібанова. – Київ: „Основи”, 2004. – 491 с.
10. Кевин Ваткинс. Доклад о развитии человека 2006. Что кроется за нехваткой воды: власть, бедность и глобальный кризис водных ресурсов / Кевин Ваткинс; [Пер. с англ.] – М.: Издательство «Весь мир», 2006. – 440 с.
11. Цимбаленко Н.В. Актуальні проблеми людського розвитку в Україні / Н.В. Цимбаленко, А.П. Гречан, І.О. Тарасенко // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький. – 2008. – №3. т. 2 (110) – С.78-80. (Особистий внесок – систематизація складових трудового потенціалу).
12. Цимбаленко Н.В. Рівень людського розвитку в Україні / Н.В. Цимбаленко: матеріали VI Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та студентів [„Наукові розробки молоді на сучасному етапі”], (Київ, 15-16 квітня 2008 року) / Київський національний університет технологій та дизайну. – Київ : Видавництво КНУТД, 2008 – С. 234.
13. Климко С.Г. Людський капітал: світовий досвід і Україна / С.Г. Климко, В.М. Пригода, В.О. Сизоненко. – К.: Основа, 2006. – 224 с.
14. Миколайчук Н.С. Аналіз діяльності підприємств, як фундаментальна основа механізму впровадження сталого розвитку / Н.С. Миколайчук, А.Є. Глинська // Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції: збірн. наук. праць – Херсон: ПП Вишемирський. – 2008. – С. 59-63.
15. Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій / [колективна науково-аналітична монографія за ред. Е.М. Лібанової] – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2006. – 356 с.
16. Верхоглядова Н.І. Управління трудовим потенціалом підприємств: [монографія] / Н.І. Верхоглядова, Н.А. Іваннікова, О.В. Лаврінченко. – Дніпропетровськ: Пороги, 2007. – 284с.
17. Тарасенко І.О. Сталий розвиток підприємств легкої промисловості: теорія, методологія, практика: [Монографія] / І.О. Тарасенко. – К.: КНУТД, 2010. – 390 с.
18. Державна служба статистики України. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/
19. Звіт з людського розвитку в Україні за 2008 рік: Людський розвиток і європейський вибір України. – К.: ПРООН Україна, 2008. – 122 с.
20. Людський розвиток в Україні: 2004 рік / [щорічна науково-аналітична доповідь за ред. Е.М. Лібанової] – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 264 с.
21. Цимбаленко Н.В. Людський розвиток в Україні в контексті європейської інтеграції / Н.В. Цимбаленко: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [„Україна-Чехія-ЄС: сучасний стан та перспективи”] (Прага, 2008 рік) / Херсонський національний технічний університет. – Херсон : ПП Вишемирський, 2008 – С. 75-78.
22. Цілі розвитку тисячоліття 2000+5: Україна. – К.: Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, вид-во «Дія», 2005. – 44 с.
23. Ревенко А. Україна: 70-е місце у світових координатах людського розвитку. Про що розповіла доповідь ПРООН 2004 року [Електронний ресурс]// Дзеркало тижня. – 2004. – № 30. – Режим доступу : http://www.dt.ua/2000/2020/47297/
24. Україна. Цілі Розвитку Тисячоліття: 2000 + 7 / [Крючкова І., Дорошкевич Р., Сітнікова Н.] – К.: Мін-во економіки з питань європейської інтеграції України, 2007. – 92 с.
25. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми: [Монографія] / Н.П. Борецька. – Донецьк :Вид-во „Янтар”, 2001. – 352 с.
26. Соціальні пріоритети ринку праці: методологія, практика, шляхи забезпечення/ за редакцією С.І. Бандура. - К.: РВПС України НАН України, 2001. – 261 с.
27. Скуратівський В.А. Основи соціальної політики: [Навч. посіб.] / В.А. Скуратівський, О.М. Палій. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.
28. Шишкін В.С. Людський розвиток: оцінка та основні напрями підвищення його рівня: дис. канд. екон. наук: 08.09.01 / Шишкін Владислав Сергійович. – К., 2004. – 338 с.
29. Макарова О.В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки: [Монографія] / О.В. Макарова. – К.: Ліра-К, 2004. – 328 с.
30. Закон України „Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік” / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Відомості Верховної Ради України, 2010. – № 33. – 470 с.
31. Постанова Кабінету міністрів України „Про схвалення Державної програми розвитку промисловості на 2003 - 2011 роки”: від 28 липня 2003 р. № 1174 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 року № 162: [електронний ресурс]. – режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1174-2003-п
32. Антонюк В.П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку: [Монографія] / В.П. Антонюк – Донецьк.: НАН України. Ін-т економіки пром-ті, 2007. – 348 с.
33. Кір'ян Т.М. Мотивація людського капіталу до продуктивної праці / Т.М. Кір’ян. – К.: НДІ праці і зайнятості населення, 2008. – 416 с.
34. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А. Грішнова. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 254 с.
35. Thurow L. Investment in Human Capital / L/ Thurow. – Belmont, 1970. – 423 p.
36. Петти В. Экономические и статистические работы / В. Петти. – М.: Соцэкгиз, 1940. – 324 с.
37. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. – М.: Соцекгиз, 1962. – 684 с.
38. Риккардо Д. Сочинения / Д. Риккардо. – М.: Соцэкгиз,1995. – Т. 1. – 365 с.
39. Маркс К. Капитал (Т.1) / К. Маркс, Ф. Энгельсю – М.: Издательство политической литературы. – 1959. – 900 с. : [електронний ресурс]. – режим доступу: www.esperanto.mv.ru/Marksismo/Kapital1/index.html
40. Економічна теорія. Політекономія / [за ред. В.Д. Базилевича]. – К.: Знання-Прес, 2003. – 581 с.
41. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, К. Шманлези. – М.: Дело, 1992. – 380 с.
42. Becker, G. S. Human Capital: ATheoretical Analysis /G. S. Becker //Journalof Political Economy. Supplement. October. - 1962. - p.72-75.
43. Беккер Г.С. Человеческое поведение: Єкономический поход / [Пер. с англ.] – М.: ГУВШЄ, 2003. – 672с. (Избранные труды по экономической теории).
44. Беккер Гэри. Человеческий капитал: [главы из книги] // США: экономика, политика, идеология. – 1993. – №11. – С.109-119.
45. Wolsh J. R. Capital Concept Applied to Man // The Quarterly Journal of Economics. – 1935. – № 2. – Р. 255-285.
46. Маршалл А. Принципы политической экономии / А. Маршал. – М.: Прогресс, 1993. – Т.1. – 315 с.
47. Jacob Mincer. On the Job Training: Costs, Returns, and Some Implications // Journal of Political Economy. – 1962. – October. – P. 50-79.
48. Mincer J. Schooling, Experience and Earnings / J. Mincer. – New York: Columbia University Press, 1974. – 167 p.
49. Becker S.G. Human Capital: Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education / S.G. Becker. – 3rd ed. – University of Chicago Press, 1993. – 390 p.
50. Becker G.S. Investment in Human Capital: A Theoretical Analysis. Journal of Political / G.S. Becker // American Economic Review. – 1961. – Vol. 51. – №1. – P. 1-17.
51. Wealle M. A Critical Evaluation of Return Analysis // The Economic Journal. – 1993. – Vol. 103. – № 418. – Р. 729-737.
52. Mincer J. Investment in Human Capital and Personal Income Distribution // Journal of Political Economy. – 1958. – August. – P. 281-302.
53. Беккер Гэри. Человеческий капитал: [главы из книги] // США: экономика, политика, идеология. – 1993. – №11. – С.109-119.
54. Mincer J., Higuchi Y. Wage Structures and Labour Turnover the United States and Japan // Journal of the Japanese and International Economics, 1988. – №2. – Р. 97-113.
55. Щетинин В.П. Человеческий и вещественный капитал: общность и различие / В.П. Щетинин // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – № 8. – С. 55-61.
56. Критский М.М. Человеческий капитал / М.М. Критский. – Л.: Изд.-во ЛГУ, 1991. – 286 с.
57. Дятлов С.А. Основы теории человеческого капитала / С.А. Дятлов. – СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1994. - 160 с.
58. Харченко В.Е. Человеческий капитал: проблемы накопления и использования / В.Е. Харченко. – Белгород: Изд-во БелГТАСМ, 2001. – 248 с.
59. Капелюшников Р.И. Концепция человеческого капитала. Критика современной буржуазной политической экономии / Р.И. Капелюшников. – М.: Наука, 1977. – 287 с.
60. Цыренова Е.Д. Формирование и динамика человеческого капитала транзитивной экономики / Е.Д. Цыренова, В.С. Баженова, В.Е. Сактоев. – Улан-Удэ, Изд-во ВСГТУ, 1999. – 204 с.
61. Цыренова А.А. Развитие человеческого капитала в условиях трансформации институциональной среды / А.А. Цыренова. – Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2006. – 88 с.
62. Цимбаленко Н.В. Концепція людського капіталу та її значення для реалізації ідей сталого розвитку / Н.В. Цимбаленко: матеріали міжнародної науково-практичної-конференції [„Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних процесів”], (Донецьк, 9-10 квітня 2009 року). – Донецьк: ДонДУУ, 2009 – С. 229-230.
63. Економічна енциклопедія. Т. 2: [у трьох томах] / [Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін.] : – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с.
64. Опацька С.В. Високий рівень людського капіталу – передумова адаптації підприємств до ринку / С.В. Опацька // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2002. - №1. – С. 38-41.
65. Головінов О.М. Людський капітал у системі виробничих відносин: [Монографія] О.М. Головінов. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – 161 с.
66. Журавльова І.В. Управління людським капіталом підприємства: [Наукове видання] / І.В. Журавльова, А.В. Кудлай. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2004. – 284 с. – (Укр. мов).
67. Назарова Г.В. Формування та розвиток людського капіталу корпоративних підприємств: [Наукове видання] / Г.В. Назарова, Н.Л. Гаркалова, Н.С. Маркова. – Харків: Вид. ЗНЕУ, 2006. – 240 с. – (Укр. мов).
68. Ареф’єва О.В. Управління розвитком людського капіталу в системі вищої освіти: [Монографія] / О.В. Ареф’єва, Т.В. Харчук. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008. – 207 с.
69. Ушенко Н.В. Людський капітал: регуляторні механізми відтворення: [Монографія] / Н.В. Ушенко. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. – 288с.
70. Nordhoug O. Human Capital in Organizations: Competence, Training and Learning / О. Nordhoug. – Oslo: Scandinavian University Press, 1993. – 278 р.
71. Drucker P. F. Managing in a time of great change / P.F. Drucker. – New York: Truman Talley Books, 1995. – 371 p.
72. Becker G.S. The Economic Approach to Human Behavior / G.S. Becker. – Chicago: The University of Chicago Press – 1976. – 314 p.
73. Марцинкевич В.И. Экономика человека / В.И. Марцинкевич, И.В. Соболева. – М.: Аспект-Пресс, 1995. – 364 с.
74. Мартыненко Н.М. Менеджмент фирмы / Н.М. Мартыненко. – К.: МП «Леся», 1995. – 368 с.
75. Генкин Б.М. Экономика и социология труда / Б.М. Генкин. – М.: Норма, 2001. – 326 с.
76. Антонюк В.П. Головні напрямки зміцнення соціально-економічних основ формування людського капіталу в Україні / В. Антонюк // Україна: аспектипраці. – 2006. – № 3. – С. 39–47.
77. Богиня Д.П. Основи економіки праці / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. – К.: Знання-Прес, 2000. – 313 с.
78. Лапин Е. В. Экономический потенциал предприятия: [монография] / E. В. Лапин. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. – 310 с.
79. Добрынин А.И. Человеческий капитал в транзитивной экономике: формирование, оценка, эффективность использования / А.И. Добрынин, С.А. Дятлов, Е.Д. Цыренова. – Спб.: Наука, 1999. – 390 с.
80. Schultz T.W. Investing in People: The Economics of Population Quality / T.W. Schults. – Berkeley, Calif.: University of California Press, 1981. – 367 p.
81. Економічна теорія. Політекономія / [за ред. В.Д. Базилевича]. – К.: Знання-Прес, 2003. – 581 с.
82. Фендрик Дж. Совокупный капитал США и его формирование / Дж. Фендрик. – М.: Прогресс, 1978. – 275 с.
83. Демографический потенциал, человеческий и социальный капитал в условиях глобализации / [С.Ю. Солодоников, Т.В. Кузьмицкая, А.А. Раков и др.] – Минск: Право и экономика, 2006. – 396 с. – Библиогр. 369-386 с. – (институт экономики НАН Беларуси).
84. Долішній М.І. Трудовий потенціал, зайнятість і ринок праці (теорія і практика) / М.І. Волинський, С.М. Алупко, Т.С. Алупко, Т.Б. Токарський. – Л., 1997. – 340 с.
85. Фитц-енц, Як. Рентабельность инвестиций в персонал: измерение экономической ценности персонала / Як Фитц-енц; [пер. с англ.: Меньшикова М.С., Леонова Ю.П.]; под общ. ред В.И. Ярных. – М.: Вершина, 2006. – 320 с.
86. Струмилин С.Г. Избранные произведения [в 5 томах] Т. 3. („Проблемы экономики труда”). – М.: Изд-во «Наука». – 1964. – 209 с.
87. Михайлова Л.І. Економічні основи формування людського капіталу в АПК / Л.І. Михайлова. – Суми: Вид. «Довкілля», 2003. – 326 с.
88. Becker S.G. Human Capital: Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education / S.G. Becker. – 3rd ed. – University of Chicago Press, 1993. – 390 p.
89. Цимбаленко Н.В. Формування моделі управління людським капіталом підприємства / Н.В. Цимбаленко // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. – Львів. – 2010. – № 684. Проблеми економіки та управління – С. 301-305.
90. Новікова М.М. Системне управління трудовим потенціалом підприємства: [монографія] / М.М. Новікова. – Харьків: Вид. ХНЕУ, 2008. – 212с. (Укр. мов.)
91. Івакіна І. Збалансована система показників / І. Івакіна. – Х.: Фактор, 2007. – 176 с.
92. Екимов С.В. Нетрадиционные подходы в экономико-математическом моделировании: [Монография] / С.В. Екимов. – Днепропетровск: Наука и образование, 2004. – 200 с.
93. Гуц А. К., Фролова Ю. В. Математические методы в социологии / А.К. Гуц, Ю.В. Фролова. – М.: Издательство «УРСС», (серия:Синергетика: от прошлого к будущему), 2007. — 216 с.
94. Robert S. Kaplan. The Balanced Scorecard: Measures that Drive Performanceю / Robert S. Kaplan, David P. Norton. – Сambridge: Harvard Business Review, 1992. – 80 р.
95. Нивен Пол Р. Сбалансированная Система Показателей: Шаг за шагом: максимальное повышение эффективности и закрепление полученных результатов / [пер. с англ.] – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2004. – 328с.
96. Парментер Дэвид. Ключевые показатели эффективности. Разработка, внедрение и применение решающих показателей / [Пер. с англ. А. Платонова]. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2008. – 288 с.
97. Слиньков. В.Н. Стратегическое планирование на основе сбалансированной системы показателей. Стратегический контроль. Практические рекомендации / В.Н. Сликов – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 384 с.
98. Дж. Харрингтон. Управление качеством в американских корпорациях / Дж. Харрингтон. – М.: “Экономика”, 1990. – 272 с.
99. Соловьев А.Н. Оценка качества и стандартизация текстильных материалов / А.Н. Соловьев, С.М. Кирюхин. – М.: Легкая индустрия, 1974. – 248 с.
100. Соловьев А.Н. Оценка качества и стандартизація текстильних материалов / А.Н. Соловьев, С.М. Кирюхін. – М.: Легкая индустрия, 1974. – 248 с.
101. Цимбаленко Н.В. Збалансована система показників у контексті управління людським капіталом підприємства / Н.В. Цимбаленко // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький. – 2011. – № 4. т.2 (178). – С. 212-216.
102. Цимбаленко Н.В. Оценка персонала в системе управления человеческим капиталом предприятия / Н.В. Цимбаленко // Россия на пути выхода из экономического кризисна – СПб. : НОУ ВПО «Иститут бизнеса и права», 2010 – С. 219-222. (сборник научных статей аспирантов и студентов, вып.8 / под общей редакцией проф. В.В. Тумалева).
103. Роберт С. Каплан. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / Роберт С. Каплан, Девид П. Нортон. –М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. – 210 с.
104. Браун Марк Г. Сбалансированная система показателей: на маршруте внедрения / Марк Грэм Браун; [пер. с англ. Ю. Сакульна; под ред. Е. Дронова]. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 226 с.
105. Соколова О.С. Методичні основи оцінки людського капіталу на підприємствах морського транспорту // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук.праць. − Вип. 189. − У 5 т. / О.С. Соколова. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Т. V. – С. 1513-1517.
106. Цимбаленко Н.В. Методичні положення оцінки трудового потенціалу підприємства / Н.В. Цимбаленко // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький. – 2009. – №4. т. 1 (133) – С.16-19.
107. Антонюк В.П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку: [Монографія] / В.П. Антонюк. – Донецьк: НАН України. Ін-т економіки пром-ті, 2007. – 348 с.
108. Генкин Б.М. Экономика и социология труда / Б.М. Генкин. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА • М, 1998. – 384 с.
109. Попов Е.В. Рыночный потенциал предприятия / Е. В. Попов. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2002. – 559 с.
110. Хом’яков В.І. Управління потенціалом підприємств / В.І. Хом’яков, І.В. Бакум. – К.: Кондор, 2007 – 400 с.
111. Васильченко В.С. Управління трудовим потенціалом / В.С. Васильченко, А.М. Гриненко, О.А. Грішнова, Л.П. Керб. – К.: КНЕУ, 2005. – 403 с.
112. Осовська Г.В. Управління трудовими ресурсами / Г.В. Осовська, О.В. Крушельницька. – К.: Кондор, 2003. – 224 с.
113. Адрианова В.В. О человеческом капитале / В.В. Адрианова // Деловое обозрение. – 1998. – № 7. – 98 с.
114. Цимбаленко Н.В. Человеческое развитие в контексте глобального экономического кризисна / Н.В. Цимбаленко // Глобальный экономический кризис: реалии и пути преодоления – СПб. : НОУ ВПО «Иститут бизнеса и права», 2009 – С. 391-396. – (сборник научных статей, вып.7 / под общей редакцией проф. В.В. Тумалева).
115. Данюк В.М. Менеджмент персоналу: [навч. посіб.] / [В. М. Данюк, В. М. Петюх, С. О. Цимбалюк та ін.] ; за заг. ред. В. М. Данюка, В. М. Летюха. – К.: КНЕУ, 2004. – 398 с.
116. Управление трудовыми ресурсами: Справ. Пособие / Под.общ. ред. В.Г. Костакова. – М.: Экономика, 1987. – 191 с.
117. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка / О. С. Федонін, І. М. Рєпіна, О. І. Олексик. – К.: КНЕУ, 2003. – 316 с.
118. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: Пособие по кадровой работе / В.Р. Веснин. – М.: Юристъ, 1998. – 496 с.
119. Гмурман В. Е. Теория вероятностей и математическая статистика / В.Е. Гмурман. – М.: Высш. шк., 2003. – 480 с.
120. Veblen T. Why Is Economic Not An Evolutionary Science? // Quarterly Journal of Economics. July, 1898. – 373-397 p.
121. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини / О.А. Грішнова. – К.: Знання, 2004. – 535 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
122. О.І. Чалий. Трудові ресурси: аспекти формування та розвитку / Чалий О.І., Лобза А.В. – Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2003 – 95 с.
123. Цимбаленко Н.В. Людський капітал підприємства: особливості формування та інвестування / Н.В. Цимбаленко: матеріали Х Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та студентів [„Наукові розробки молоді на сучасному етапі”], (Київ, 19-20 квітня 2011 року) / Київський національний університет технологій та дизайну. – Київ : Видавництво КНУТД, 2011 – С. 304 – 305.
124. Bowen H.R. Investment in Learning / H.R. Bowen. – San Francisco: Tossey – Bass, 1978. – 362 p.
125. Савченко В.А. Управління розвитком персоналу: [Навч. посібник]. – К.: КНЕУ, 2002. – 351 с.
126. Савельєва В.С. Управління персоналом В.С. Савельєва, О.Л. Єськов. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 336 с.
127. Drucker P. F. Managing in a time of great change / P.F. Drucker. – New York: Truman Talley Books, 1995. – 371 p.
128. Майбуров И. Эффективность инвестирования в человеческий капитал в США и России // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – №9. – С. 19-31.
129. Щелкунов В.И. Производственный потенциал Украины. Стратегия формирования и использования / В.И. Щелкунов. – К.: КМУГА, 1999. – 248 с.
130. Чухно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України // Економіка України. – 2004. – №6. – С. 4-11.
131. Ястремська О.М. Стратегії брендів в процесі інвестиційної діяльності // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – 2003. – №6. – С. 361-370.
132. Кавецький В.В. Інвестиції в людський капітал та його формування [Електронний ресурс] // Економічні науки. Управління трудовими ресурсами. Режим доступу до журн.:
http://www.rusnauka.com/3._KAND_2007/Economics/18884.doc.htm
133. Стратегічне управління потенціалом підприємства: [монографія] / [Б.Г. Шелегеда,, Н.В. Касьянова, А.Я. Берсуцький та ін.] – Донецьк: НАН України. Ін-т економіки пром-ті: ДонУЕП, 2006. – 219 с.
134. Becker G. Investment in Human Capital: A Theoretical Analysis // J.P.E. – 1962. – LXX, Suppl. (October) – P. 9 – 49.
135. Bowen H.R. Investment in Human Capital and Economic Growth // Perspectives on Economic Growth. – N.Y., Englewood Cliffs. – 1968. – P. 48.
136. Шепеленко Г.И. Антикризисное управление производством и персоналом / Г.И. Шепеленко. – Ростов н/Д: издательский центр «МарТ», 2002. – 176 с.
137. Education, inequality and Life Chances. – P., 1975. Vol. 2, P. 240 – 241.
138. Ильинский И.В. Инвестиции в будуще: образование в инновационном воспроизводстве / И.В. Ильинский. – Спб.: СпбГУЄФ, 1996. – 55 с.
139. Положення про професійне навчання кадрів на виробництві / Міністерство праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України // Довідник кадровика. – 2008. – № 10 (76). – С. 97.
140. Слиньков Н.В. Управление персоналом: [практические рекомендации] / В.Н. Слиньков. – К.: Алерта, 2004. – 240 с.
141. Ильин А.И. Планирование на предприятии: учеб. пособие. в 2 ч. / А.И. Ильин – Мн.: «Мисанта», 1998 – („Стратегическое планирование”). Ч. 1. – 1998. – 296 с.
142. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз / О.О. Шеремет. – К.: Кондор. – 2005. – 196 с.
143. Цимбаленко Н.В. Оцінювання ефективності інвестицій у розвиток людського капіталу підприємства [Електронний ресурс] : Електронний журнал «Технології та дизайн». – Київ. – 2011. – № 1. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/td/index.html
144. Kendall M.G. Rank Correlation Methods / M.G. Kendall. – N.Y.: Hafner Publ.Go., 1995. – 196 p.
145. Гуц А. К., Фролова Ю. В. Математические методы в социологии / А.К. Гуц, Ю.В. Фролова. – М.: Издательство «УРСС», (серия:Синергетика: от прошлого к будущему), 2007. — 216 с.
146. Гаибова Т.В. Статистические методы системного анализа: Методические указания к лабораторному практикуму / Т.В. Гаибова, Н.А. Шумилина. – Оренбург: ГОУ ОГУ, 2005. – 18 с.
147. Економічна теорія. Політекономія / [за ред. В.Д. Базилевича]. – К.: Знання-Прес, 2003. – 581 с.
148. Богословский А. Измерение лояльности персонала // Персонал. – 2001. – №4 – С. 46 – 47.
149. Соловьева, М.А. Психологические предпосылки лояльности / М.А. Соловьева // Тезисы международной межвузовской научно-практической студенческой конференции «Психология XXI века» / под ред. А. А. Крылова. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2001. – С. 20 – 25.
150. Мишура В.Б. Мотивационный механизм системы корпоративного управления: [Монография] / В.Б. Мишура, Е.В. Мишура. – Краматорск: ДГМА, 2009. – 140 с.
151. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: [Навч.Посібник] / А.М. Колот. – К.: КНЕУ, 1998. – 224 с.
152. Тимошенко И.И. Мотивация личности и человеческих ресурсов / И.И. Тимошенко, А.С. Соснин. – К.: Изд-во Европ.ун-та, 2002. – 576 с.
153. Цимбаленко Н.В. Мотивація управлінського персоналу за результатами ділової оцінки / Н.В. Цимбаленко, І.О. Тарасенко: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [„Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки”], (Київ, 18-19 жовтня 2007 року) / Київський національний університет технологій та дизайну. – Київ : Видавництво КНУТД, 2007– С. 53. (Особистий внесок – визначено особливості розподілу преміального фонду підприємства).
154. Федонін О.С. Потенціал підприємства: [навч. посібник] / О.С. Федонін, І.М. Рєпіна, О.І. Олексик. – К.: КНЕУ, 2004. – 316 с.
155. Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент / Р.А. Фатхутдинов. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2002. – 472 с. – (3-е изд., перераб. и доп.)
156. Шершньова З.Е. Стратегічне управління / З.Е. Шершньова, С.В. Оборська. – К.: КНЕУ, 1999. – 370 с.
157. Ігнатієва І.А. Стратегічний менеджмент: [навчальний посібник] / І.А. Ігнатьєва. – К.:КНУТД, 2004. – 240 с.
158. Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: [Монографія] / В.В. Пастухова. – К.: Київ. нац. торг.-ек. ун-т, 2002. – 302 с.
159. Білорус Т.В. Стратегічне управління кадровим потенціалом підприємства: [Монографія] / Т.В. Білорус. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2007. – 174 с.
160. Виханский О.С. Стратегическое управление / О.С. Виханский. – М.: Гардарики, 1999. – 296 с. – (2-е изд., переаб. и доп.)
161. Заутер-Закс С. Управление предприятием с ориентацией на окружающую среду // Проблемы теории и практики управления. – 1993. – № 1. – С. 110 – 116.
162. Пономаренко В.С. Механизм управления предприятием: стратегический аспект / В.С. Пономаренко, Е.Н. Ястремская, В.М. Луцковский – Харьков: Изд. ХГЭУ, 2002. – 252 с.
163. Цимбаленко Н.В. Методика оцінки людського капіталу підприємства / Н.В. Цимбаленко // Вісник Хмельницького національного університету. – Хмельницький. – 2010. – №5. т. 2 (159) – С.138 – 141.
164. Цимбаленко Н.В. Адаптація методики оцінки персоналу до потреб організації / Н.В. Цимбаленко, І.О. Тарасенко // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. – Київ. – 2007. – № 5 (37) – С. 175 – 178.
165. Тарасенко І. О. Теорія та практика оцінки кадрового потенціалу підприємства / О.І. Тарасенко, Т.В. Білорус: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. [„Концептуальні засади формування менеджменту в Україні”] – К.: МАУП, 2006. – 352 с.
166. Національний банк України. Офіційний сайт [електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Balance/Debt/index.htm
167. Податковий кодекс України : станом на 15 серпня 2012 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Відомості Верховної Ради України, 2011. – № 13-14, № 15-16, № 17. – 112 с.
168. Панкратов А.С. Управление воспроизводством трудового потенциала / С.А. Панкратов. – М.: МГУ, 1988. – 279 с.
169. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, К. Шманлези. – М.: Дело, 1992. – 380 с.
170. Підвисоцький В.Г. Щодо визначення рейтингової оцінки конкурентоспроможності регіонів: методичні матеріали / Підвисоцький В.Г. – К.: «Леста», 2008. – 48 с.