ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

brief description

Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди

На правах рукопису

БІЛОЦЕРКІВСЬКА Наталя Геннадіївна

УДК 378.371

ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України
ТРОЦКО Анна Володимирівна

Харків – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП..............................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙ¬БУТ¬НІХ УЧИТЕЛІВ ....................................13
1.1 Сутність соціокультурної компетентності вчителя…………….................13
1.2 Теоретичне обґрунтування технології формування соціокультурної компе¬тен¬тності майбутнього вчителя……………………..………………61
Висновки до розділу 1...........................................................................................83
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ ФО¬Р¬МУ¬ВАН-НЯ СО¬ЦІО¬КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙ¬БУТ¬НЬОГО
ВЧИ-ТЕЛЯ..………………………………………………………………88
2.1 Організація експериментальної роботи........................................................88
2.2 Експериментальна перевірка технології формування соціокультурної
ком¬пе¬тен¬тно¬сті майбутніх учителів............................................................102
2.3 Аналіз результатів експерименту................................................................142
Висновки до розділу 2……................................................................................150
ВИСНОВКИ................................................................................................................154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................................157
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...…184

ВСТУП
На початку ХХІ століття в освітньому просторі окреслилися тенденції, які свідчать про його реформування в аспекті формування загальної культури особистості майбутніх фахівців, становлення їхньої професійної ком¬петентності. Нова система цінностей і цілей освіти широко обговорюється науковцями.
Особливості сучасного етапу розвитку світової цивілізації пов‘язані з загостренням цілого комплексу проблем: економічних, екологічних, енергетичної кризи, наростанням соціальних і національних конфліктів. Ці проблеми разом з індивідуалізацією виробництва, формуванням інформаційного суспільства вимагають підготовки всебічно освічених людей, які будуть спроможні усвідомлювати всю соціально-економічну систему загалом, зможуть не тільки знайти в ній своє професійне місце, але і впливати на різні складники цієї системи.
Життя вимагає наявності у випускників високої компетентності, розвиненого мислення, узагальнених знань. Кожний студент є потенційним творцем процвітання своєї держави, у якій би сфері виробництва, науки або соціальної діяльності він не знайшов би згодом застосування своїх сил, інтелекту і знань. Саме високий рівень сформованості в нього професійної компетентності зможе перетворити цю потенційну можливість на реальну. Особливо це стосується вчителя, від рівня сформованості професійної компетентності якого залежить рівень навченості, вихованості і розвиненості кожного учня.
Проблема підготовки майбутнього вчителя до вирішення про¬фесійно-творчих завдань нового рівня, що диктуються соціальним замовленням суспільства, є дуже важливою в контексті демократизації і гуманізації освіти в умовах зміни соціокультурної ситуа¬ції.
Проблему соціокультурної детермінації освіти можна віднести до класичних проблем світової і вітчизняної наукової думки, але в умовах сучасного соціального середовища, яке динамічно трансформується і характеризується актуалізацією цілого комплексу проблем подальшого розвитку суспільства, вона постає досить гостро і активно. Традиційне для філософії і педагогіки питання гуманістичного змісту освіти і виховання набуває нового соціального звучання: чи можливо за допомогою соціокультурної компоненти та гуманітаризованої освіти і виховання відновити світогляд, систему цінностей, норми поведінки людини, чи спроможні освіта і наука задовольняти потреби гуманістичного проектування людини як суб’єкта соціальної, економічної і культурної діяльності? Для того, щоб випускники вищих навчальних закладів змогли ефективно працювати в нових умовах, необхідні радикальні зміни в системі ВНЗ, які будуть спрямовані на перехід до нової якості підготовки конкурентноспроможних, професійномобільних фахівців на основі інтеграції професійної і соціогуманітарної підготовки, що забезпечить потреби особистості не тільки в професійному, а й у культурному, етичному саморозвитку.
¬Актуальним повсякчас є взаємозв'язок освіти і культури, що передусім детермінує й визначає значущість і неминучість формування нового типу особистості – соціокультурної, такої, яка володіє новими якостями, яка в змозі реалізувати себе в системі соціокультурних цінностей, уміє їх дотримуватися, здатна передавати їх з покоління в покоління і вибудовувати систему своїх власних стосунків з представниками інших соціумів. Це, у свою чергу, вимагає конкретизації цілей, завдань соціокультурної освіти і розгляду її як інтеграційної складової всіх соціокультурних цінностей, головною з яких є сама особистість.
Сьогодення вимагає підготовки таких педагогічних кадрів, які б виховувалися в межах соціокультурної освіти, цілком і повністю спрямованої на формування соціокультурної відповідальності, мислення і поведінки особистості в різному соціокультурному середовищі.
Технологічні й інформаційні зміни у світі та в розвитку різних сфер людської діяльності відбуваються настільки стримко, що отримана у ВНЗ освіта не може стати гарантом ефективної діяльності без систематичного і неперервного самовдосконалення. Адже без постійного оновлення раніше отриманих знань і сформованих умінь, без умілого аналізу ситуації, відстежування змін у законодавстві і нормативних документах, що регламентують діяльність відповідних організацій і конкретних працівників, результати діяльності фахівця можуть бути визнані непрофесійними. У суспільстві формується стійкий попит на особистість, яку вирізняє самостійність, ініціативність і високий професіоналізм. У зв’язку з цим освіта як соціокультурний феномен має бути націлена не на формування особистості із заздалегідь заданими властивостями, якостями, рівнем підготовленості, а на створення умов для повноцінного розвитку потенціалу, реалізації потреби в саморозвитку. У зв'язку з цим нове розуміння цілей освіти нерозривно пов'язане з упровадженням у ВНЗ соціокультурної моделі освіти, одним із завдань якої є формування соціокультурної компетентності особистості.
Вважаємо, що об'єктом соціокультурної складової сучасної системи освіти повинен стати соціокультурний освітній простір, що штучно формується або реально існує, предметом – формування соціокультурної компетентності особистості в межах соціокультурного освітнього простору. Звідси цілями є:
• визначення освіти як середовища, що культурно розвивається (тобто встановлення взаємозв'язку між освітою і культурою);
• характеристика особистості як суб'єкта культури в соціокультурному просторі з метою визначення значущості формування її особистісних і соціокультурних якостей, що визначають не лише його професійні характеристики, але й інтелектуальний і соціокультурний розвиток;
• визначення соціокультурних якостей особистості, необхідних для успішної реалізації в системі соціокультурних взаємодій;
• формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя.
Надзвичайно важливо усвідомити зв'язок освіти і культури стосовно нашої країни на сучасному етапі її розвитку, зважуючи на кризу, що охопила всі сфери життя суспільства. Соціокультурні елементи і характеристики цієї кризи пов’язані зі зламом колишніх, застарілих уже відносин між суб’єктами культурної діяльності (як окремими людьми, так і соціальними групами і спільнотами). У системі освіти такий злам зумовлений ще й появою принципово нового розуміння освіти як особистісно орієн¬тованої культурної діяльності. Саме зараз відбувається переорієнтація принципів самосвідомості, виробляється нове розуміння гуманізму, визначається нова технологія і нове куль¬турне середовище освіти, яка має змінитися з переосми¬сле¬н¬ням культурного змісту освіти. Нинішня ситуація в освіті закладає основи культурно-освітнього розвитку, тому важливо в теорії і практиці вийти на новий рівень синтезу інновацій і кращого в різних педагогічних концепціях минулого і сьогодення. Різноманіття культурних цінностей разом з демократичними правами дитини стає одним з пріоритетів в освіті. Мова йде про ком¬плексний підхід у культурологічному вихованні і освіті, метою якого є не лише ознайомлення школярів з різними культурами соціуму, але й навчання їх жити в цьому соціокультурному просторі як в природному середовищі.
Культура як творча діяльність людини розглядається в працях Е. Баллера, В. Давидовича, Ю. Жданова, Л. Когана, О. Леон¬тьєва, які обґрунтували підхід до розвитку і виховання особистості з куль¬турологічних позицій.
Глибокі зміни, що відбуваються сьогодні в усіх сферах соціального життя, суттєво впливають на відносини суспільства й особистості. Із одного боку, ці відносини стають більш жорсткими, що вимагає конкурентоздатності всіх суб’єктів, які в них беруть участь, із іншого − дають можливість для вільного самовизначення, самореалізації людини на підставі адекватного вибору способів розв’язання своїх соціальних проблем. Ці зміни вимагають пошуку нових підходів до організації діяльності суб’єктів педагогічного процесу в освітніх закладах (як у школі, так і в інших соціальних інститутах, що займаються вихованням молодого покоління), де багато проблем уже неможливо розв’язати традиційними засобами. Очевидними є зміни не тільки в змісті освіти, а й у структурі відносин учителя з різними соціальними інститутами: сім’єю, соціальними службами, культурно-просвітницькими установами, громадськими організаціями, неформальними групами учнів тощо, адже виховання дитини відбувається на основі її власної активності у взаємодії з соціальним середовищем. Роль учителя полягає у створенні таких умов, які б допомогли дітям знайти не тільки своє місце в класному та шкільному колективах, а й свою нішу в соціумі.
Учитель у своїй професійній діяльності повинен вирішувати соціальні завдання, що сьогодні в силу об’єктивних причин значно ускладнилися: захист дитини, всебічна допомога в усіх сферах її життєдіяльності, залучення її в систему соціальних зв’язків, взаємодія з сім’єю та різними інститутами виховання з метою створення оптимальних умов для розвитку особистості, формування її індивідуальності, забезпечення її соціалізації.
Вирішення цих складних завдань вимагає від учителя високої соціокультурної компетентності, формування якої мають забезпечувати педагогічні заклади освіти.
Проблемі формування професійно-педагогічної компетентності присвячена значна кількість наукових праць сучасних дослідників. Питання суті, структури та змісту професійно-педагогічної компетентності висвітлюються в працях О. Євсюкова, Л. Карпової, В. Лозової, М. Лук’янової, А. Маркової, Т. Мельниченко, Т. Міті¬ної та інших учених. Закономірності формування та практичне застосування професійно-педагогічних умінь досліджують В. Бондар, І. Бех, Н. Кічук. Феномен професійної зрілості викладача став предметом досліджень Н. Гузій, А.Троцко. Однак проблему формування соціокультурної компетентності вчителя стали розробляти порівняно недавно, і вона залишається недостатньо дослідженою: нечітко визначене власне поняття, немає єдиної думки щодо структури соціо¬культурної компетентності та її місця в професійній підготовці майбутніх учителів, недос¬татньо розроблені шляхи й педагогічні умови її формування.
Актуальність проблеми формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя, її наукове і практичне значення підтверджується низкою виявлених суперечностей між:
• потребами суспільства у кваліфікованих учителях, здатних здійснювати соціоку¬ль¬тур¬ну діяльність, та ступенем дослідження цієї проблеми в теорії педагогіки;
• необхідністю інтенсифікації професійної підготовки майбутніх учителів до соціокультурної взаємодії з соціальними інститутами освіти й виховання та низьким рівнем соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів;
• між необхідністю формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя та нерозробленістю методологічних і теоретико-методичних засад забезпечення цього складника професійної підготовки майбутнього педагога, зокрема в процесі вивчення гуманітарних дисциплін.
Потужний потенціал для формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя мають гуманітарні дисципліни, передусім загальна і соціальна педагогіка, психологія, соціологія, правознавство, що сприяють оволодінню майбутніми вчителями методологією наукового бачення педагогічних процесів; розумінню соціалізації як процесу взаємодії людини й суспільства щодо освоєння цінностей, культури, традицій, моделей бажаної поведінки; освіті й вихованню як механізмам соціалізації у їх взаємодії з іншими соціальними інститутами. Однак, як свідчать результати проведеного пілотажного дослідження, питанням формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя приділяється замало уваги.
Отже, актуальність, недостатня розробленість проблеми та необхідність розв’язання зазначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: «Формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з темою нау¬ко¬во-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного пе¬да¬го¬гічного університету імені Г.С. Сковороди „Підвищення ефективності навча¬ль¬но-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних зак¬ладах” (РК № 1-200199004104). Тему затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Ско¬во¬роди (протокол № 3 від 17 травня 2003 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 27 травня 2003 р.).
Мета дослідження – визначити вплив реалізації науково обґрунтованої технології формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя в процесі вивчення гуманітарних дисциплін на рівні її сформованості.
Відповідно до мети сформульовано завдання дослідження:
• на підставі аналізу наукової літератури з’ясувати суть головних дефініцій досліджуваної проблеми (соціокультурна компетентність, соціокультурна діяльність учителя, соціальний інститут, взаємодія); обґрунтувати зміст структурних компонентів соціокультурної компетентності майбутнього вчителя, уточнити роль і значення гуманітарних дисциплін для її формування;
• теоретично обґрунтувати технологію формування соціо¬ку¬льтурної компетентності майбутнього вчителя та експериментально перевірити її ефективність при вивченні гуманітарних дисциплін;
• уточнити критерії та показники рівнів сформованості соціокультурної компетентності майбутнього вчителя.
Об’єкт дослідження – процес формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя.
Предмет дослідження – технологія формування соціокультурної компе-тентності майбутнього вчителя в процесі вивчення гуманітарних дисциплін.
Під час дослідження було зроблене припущення, що фор¬му¬вання соціокультурної компетентності майбутнього вчителя під час вивчення гу¬ма-нітарних дисциплін набуває ефективності, якщо його побудувати на основі науково обґрунтованої поетапної техно¬ло¬гії, що передбачає оволодіння студентами сукупністю професійних знань і вмінь, які визначають соціокультурну компетентність учителя; розвиток комунікативних, емпатійних, перцептивних, рефлексивних здібностей; формування власного професійно-педагогічного досвіду соціокультурної діяльності.
Для вирішення поставлених завдань запроваджено комплекс методів дослідження: теоретичні (аналіз і синтез наукової, навчально-методичної літератури для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійно-категоріального апарату), емпіричні (спостереження, анкетування, опитування, бесіда, метод експертного оцінювання, аналіз результатів навчання студентів для визначення рівнів сформованості соціокультурної компетентності майбутніх учителів за визначеними критеріями й показниками; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези), методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.
Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання про єдність процесів, взаємовпливів і взаємозалежності явищ об’єктивної дійсності; положення філософії, соціології, психології, педагогіки про особистість, її пріоритетність та особливості розвитку, детермінованість її поведінки зовнішніми та внутрішніми факторами; філософські положення про роль культури у формуванні духовності та професіоналізму особистості; суттєві положення гуманістичного, системного, особистісно-діяльнісного, культурологічного підходів до формування професійної культури майбутнього вчителя.
Теоретичну основу дослідження складають праці вчених із питань:
• професійної підготовки вчителів (А. Алексюк, С. Барбіна, А. Бойко, В. Бон¬дар, В. Гриньова, М. Гриньова, Н. Кічук, Н. Кузьміна, З. Курлянд, А. Кузнєцова, А. Мар¬кова, О. Мороз, Л. Нечепоренко, Г. Пономарьова, І. Прокопенко, О. Пєхота, А. Троцко, Г. Шевче¬нко);
• розвитку професійної компетентності фахівців (О. Євсюков, Л. Карпова, М. Кравцов, В. Олійник, В. Пікельна, М. Пташник, В. Свистун, Т. Сущенко, Л. Шевчук та інші);
• формування соціальної, загальнокультурної, соціокультурної компе-тентності (М. Боліна, О. Петров, В. Сафонова).
Експериментальною базою дослідження було обрано Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. Різними видами дослідної роботи було охоплено 1057 студентів, 120 викладачів. Дослідження здійснювалось упродовж 2003-2008 років.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
• уперше визначено й обґрунтовано суть поняття «соціокультурна ком-пе¬тен¬т¬ність учителя» як інтегра¬тивного особистісного утворення майбутнього фахівця, що характеризується сукупністю професійних знань, умінь і якостей, які забезпечують ефективність його професійної взаємодії з різними соціальними інститутами для вирішення навчально-виховних завдань; визначено структурні компонени соціокультурної компетентності вчителя (когнітивний, комунікативно-дія¬ль¬нісний, особистісний) та обґрун¬то¬вано їх зміст; розроблено та експери¬ментально пере¬вірено технологію формування соціокультурної компетентності при вивченні гуманітарних дисциплін, що передбачає реалізацію мотиваційно-когнітивного, операційно-процесуального, результативно-коригувального етапів;
• уточнено суть соціокультурної діяльності вчителя, що передбачає культуровідповідне регулювання взаємодії вчителя з соціальними інститутами (сім’єю, соціальними службами, культурно-просвітницькими установами, громадськими організаціями, неформальними групами учнів тощо) з метою вирішення питань навчання, виховання, а також соціалізації учнівської молоді; критерії та показники рівнів сформованості соціокультурної компетентності майбутнього вчителя: мотиваційний (професійна спрямованість на педагогічну діяльність, професійно-пізнавальний інтерес до формування соціокультурної компетентності як професійно значущої якості вчителя); когнітивний (обсяг, повнота, глибина, системність професійно-педагогічних знань для здійснення соціокультурної діяльності); діяльнісно-поведінковий (сформованість сукупності вмінь здійснювати соціокультурну діяльність, характер участі в цій діяльності); особистісно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки, виявлення особистісно-професійних якостей);
• подальшого розвитку набули форми (проблемно-моделювальні лекції, лекції-конференції, семінари, ділові зустрічі, психолого-діагностичні тренінги, екскурсії до соціокультурних інститутів освіти й виховання) і методи (створення проектів соціокультурної діяльності вчителя) формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що технологія формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів при вивченні гуманітарних дисциплін пройшла експериментальну перевірку, що дає можливість реалізувати її у вищій педагогічній школі.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Харків¬сь¬ко¬го національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка №03-059 від 08.06.2008р.), Харківської державної академії культури (довідка №702 від 11.11.2008р.), Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Ко¬ро¬ленка (довідка №4659/01-37/19 від 10.11.2008р.).
Теоретичні положення та практичні здобутки, викладені в дисертації, інтегрований спецкурс «Соціо¬культурна компетентність учителя» доцільно запроваджувати для підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів, при укладанні навчальних програм, методичних і навчальних посібників; використовувати студентами під час написання курсових і дипломних робіт, а також у процесі післядипломної освіти вчителів і керівників шкіл.
Вірогідність та обґрунтованість основних положень і результатів дослід-ження забезпечено методологічною й теоретичною обґрунтованістю його ви-хід¬них позицій, запровадженням комплексу методів, адекватних об‘єкту, предмету, ме¬ті, гіпотезі та завданням дослідження, узагальненням результатів експе¬ри¬мен¬тальної роботи, що проводилася впродовж п‘яти років, можливістю від¬тво¬рення експерименту, обробкою даних методами математичної статистики.
Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації, у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях: «Філософські проблеми гума¬ні¬таризації вищої освіти» (Суми-Бердянськ, 2001), «Філософські проблеми гума¬ні¬таризації вищої освіти» (Суми-Бердянськ, 2002), Гу¬ма¬нітаризація вищої освіти : філософські виміри» (Суми-Бердянськ, 2004).
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації віднайшли своє від¬об¬раження в 15 одноосібних публікаціях, із них 8 – у провідних наукових фа¬хо¬вих виданнях, 3 – в інших наукових виданнях, 3 – у матеріалах наукових конференцій, 1 – науково-методичні матеріали.

bibliography

ВИСНОВКИ
1. У дисертації доведено актуальність цілеспрямованого формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів, що зумовлюється ускладненням соціально-педагогічних завдань, які мусить вирішувати вчитель сучасної школи.
2. Науково обґрунтовано, що соціокультурна компетентність як один із важливих складників професійної культури вчителя є інтегративним особистісним утворенням, що характеризується сукупністю знань, умінь і якостей, зумовлює успішність соціокультурної діяльності й передбачає культуровідповідне регулювання взаємодії вчителя з соціальними інститутами (сім’єю, соціальними службами, культурно-просвітницькими установами, громадськими організаціями, неформальними групами учнів тощо) з метою вирішення питань навчання, виховання, а також соціалізації учнівської молоді.
Доведено, що соціокультурна компетентність учителя характеризується системою професійно-педагогічних соціокультурних знань, сукупністю вмінь (інтелектуальні, проектувальні, організаторсько-конструктивні, комунікативні, аналітико-рефлесивні) і якостей (гуманістична спрямованість, перцепція, емпатія, комунікативність, соціальна відповідальність, самостійність, ініціативність, тактовність, толерантність, здатність до рефлексії), що забезпечують ефективність професійної взаємодії вчителя з різними соціальними інститутами для вирішення навчально-виховних завдань.
3. З’ясовано, що важливу роль у формуванні соціокультурної компетентності майбутнього вчителя відіграють гуманітарні навчальні дисципліни, що розкривають узагальнений і науково-осмислений соціальний досвід людства, шляхи соціалізації людини. Саме на сучасні наукові знання про людину як об’єкта – суб’єкта соціальних відносин, суспільство та культуру як соціальне середовище соціалізації, власне її процес та його механізми (зокрема освіту й виховання), взаємодію з довкіллям має спиратися формування особистості майбутнього вчителя.
4. Науково обґрунтовано етапи (мотиваційно-підготовчий, змістово-діяльнісний, результативно-коригувальний) техно¬ло¬гії формування соціокультурної компетентності майбутнього вчителя, що передбачає оволодіння студентами сукупністю професійних знань і вмінь, які характеризують соціокультурну компетентність учителя; розвиток комунікативних, емпатійних, перцептивних, рефлексивних здібностей тощо; формування власного професійно-педагогічного досвіду соціокультурної діяльності.
5. Уточнено критерії та показники рівнів сформованості соціокультурної компетентності майбутнього вчителя: мотиваційний (професійна спрямованість на педагогічну діяльність, професійно-пізнавальний інтерес до формування соціокультурної компетентності як професійно значущої якості вчителя); когнітивний (обсяг, повнота, глибина, системність професійно-педагогічних знань для здійснення соціокультурної діяльності); діяльнісно-поведінковий (сформо¬ваність сукупності вмінь здійснювати соціокультурну діяльність, характер участі в цій діяльності); особистісно-рефлексивний (сформованість рефлексивних умінь, адекватність самооцінки, виявлення особистісно-професійних якостей).
6. Динаміка змін когнітивного, процесуально-діяльнісного, особистісно-рефлексивного компонентів соціокультурної компе¬тентності характеризується такими особливостями. В експериментальних і контрольних групах після проведення експерименту збільшилася кількість студентів, які мають високий рівень за переліченими критеріями, зменшилася кількість студентів з низьким рівнем. Але кількість студентів контрольних груп, які мають високий рівень сформованості компонентів соціокультурної компетентності, значно поступається кількості таких студентів у експериментальних групах. Низький же рівень вияву компонентів соціокультурної компетентності після експерименту став характерний більшою мірою для студентів контрольних груп.
Завдяки запровадженню розробленої технології при вивченні гуманітарних дисциплін у студентів експериментальної групи були сформовані цілісні уявлення про соціально-професійні функції й завдання вчителя. Майбутні вчителі здобули систему знань про соціокультурну діяльність учителя, усвідомили важливість її реалізації в сучасній школі; поглибили свої знання про ефективні способи здійснення соціокультурної діяльності та набули практичного досвіду їх запровадження в реальному навчально-виховному процесі.
За результатами проведеного дослідження укладено методичні рекомендації до спецкурсу «Соціокультурна компетентність учителя».
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективи її розв’язання вбачаємо в розробці й забезпеченні умов формування соціокультурної компетентності студентів педагогічних університетів із урахуванням особливостей роботи зі студентами різних факультетів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О.А. Абдуллина. — М : Просвещение, 1984. — 208с.
2. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абу¬льханова-Славская. — М: Наука, 1980. — 335 с.
3. Аверьянов А. Н. Система: философская категория и реальность / А. Н. Аверьянов. — Москва : Мысль, 1976. —188 с.
4. Агеев B. C. Влияние факторов культуры на восприятие и оценку человека человеком / В. С. Агеев // Вопросы психологии. — 1985. — № 3. — С.15−18.
5. Адольф В. А. Теоретические основы формирования профессиональной ком¬петентности учителя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 «Теория и история педагогики» / В. А. Адольф. — Москва, 1998. – 49с.
6. Алейникова А. Г. О креативной педагогике / А. Г. Алейникова // Вестник выс¬шей школы. — 1989. — № 12. — С. 29−34.
7. Алексеев И. С. Рефлексия и её понимание в науке / И. С. Алексеев // Проблемы рефлексии в научном познании. — Куйбышев : КГУ, 1983. — С.41−43.
8. Аминов Н. А. Модели управления образованием и стили преподавания / Н. А. Аминов // Вопросы психологии. — 1994. — № 2. — С. 88−89.
9. Амонашвили Ш. А. Аксиомы гуманной педагогіки / Ш.А. Амонашвили. — Донецк : Лаборатория гуманной педагогики, 2008. — 31с.
10. Ананьев Б. Г. Психологическая структура человека как субъекта // Человек и общество / Б. Г. Ананьев. — Вып. 2. — Л. : ЛГУ, 1967. — 250 с.
11. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой лич¬ности / В. И. Андреев. — Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1988. — 238 с.
11а. Андрійчук О. Я. Виховання гуманності у студентів медичного коледжу в про¬цесі фахової підготовки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.пед.наук: 13.00.07 «Теорія виховання» / О. Я. Анд¬рій¬чук. — К., 2003. — 19 с.
12. Андрюхина Л. М. Культура и стиль : педагогические тональности. / Л. М. Андрюхина. — Екатеринбург, 1993. — 260 с.
13. Анисимов М. И. Источники изучения истории педагогики в России. / М. И. Анисимов. – М. : МГЗПИ, 1991. — 200 с.
14. Антология педагогической мысли : В 3 т. — Т. 2. — Русские педагоги и дея¬тели народного образования о трудовом воспитании и профессиональном обра¬зовании. — М. : Высшая школа, 1989. — 463 с.
15. Антология педагогической мысли России первой половины ХІХ в. (до реформ 60-х гг.) / сост. Лебедев П. А. — М. : Педагогика, 1987. — 560 с.
16. Антология педагогической мысли России второй половины ХІХ – начала ХХ века /Сост. Лебедев П.А. — М. : Педагогика, 1990. — 608 с.
17. Ануфриев Е. А. Социальный статус и активность личности (Личность как объект и субъект общественных отношений) / Е. А. Ануфриев. — М. : МГУ, 1984. — 288 с.
18. Анцыферова Л. И. Системный подход к изучению и формирования и развития личности / Л. И. Анцыферова // Проблемы психологии личности. — М., 1982. — С.140−148.
19. Арнольдов А. И. Человек и мир культуры : Введение в культурологию / А. И. Арнольдов. — М. : МГИК, 1992. — 237 с.
20. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерности, основы и методы / С. И. Архангельский. — М. : Высшая школа, 1980. — 368 с.
21. Асеев В. Г. Единство содержательной и динамической сторон личности в воспитательном процессе / В. Г. Асеев // Психология формирования и развития лич¬ности: сб. науч. тр. — М., 1981. — С.15−21.
22. Асимов М. С. Современные тенденции интеграции наук / М. С. Асимов, А. Л. Турсунов // Вопросы философии. — 1981. — № 3. — С. 57−69.
23. Асмолов А. Г. Психология личности /А. Г. Асмолов. — М : МГУ, 1990. — 367 с.
24. Афанасьев В.Г. Общество : системность, познание и управление / В. Г. Афанасьев. — М. : Политиздат, 1981. — 432 с.
25. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. — М. : Полит¬издат, 1980. — 368 с.
26. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса : Мето¬дические основы / Ю. К. Бабанский. — М. : Просвещение, 1982. — 192 с.
27. Баллер Э. А. Преемственность в развитии культуры / Э. А. Баллер. — М. : Наука, 1969. — 294 с.
28. Барабанщиков А. В., Вдовюк В. И. Сущность педагогического мастерства советского офицера / А. В. Барабанщиков, В. И. Вдовюк. — М. : ВПА, 1976. — С. 6−33.
29. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. — М. : Искусство, 1979. — 424 с.
30. Бездухов В. П. Гуманистическая направленность учителя / В. П.Бездухов. — Самара-СПб. : СамГПУ, 1999. — 372 с.
31. Безрукова B. C. Словарь нового педагогического мышления / В. С. Безрукова. — Екатеринбург, 1996. — 93 с.
32. Беликов Н. Личностная ориентация учебно-познавательной деятельности / Н. Беликов. — Челябинск : Факел, 1995. — 141 с.
33. Белицкая Г. Э. Социальная компетентность личности // Сознание лично¬сти в кризисном обществе / наук. ред. Абульханова-Славская А. А. и др. — М. : Институт психологии РАН, 1995. — С.42−57.
34. Белухин Д. А. Основы личностно-ориентированной педагогики / Д. А. Белухин. — М. : «Институт практической психологии», 1997. — 304с.
35. Беляев В.И. Современные подходы в историко-педагогических исследованиях / В. И. Беляев // Педагогика. — М. — 1999. — № 6. — С. 19−25.
36. Беляева Л. Н. Социокультурные основания педагогической деятельности : дис. ... доктора фил. наук: 09.00.01 / Л. Н. Беляева. — Екатеринбург, 1994. — 249 с.
37. Бердичевский А. Л.. Диалог культур на уроках родного и иностранного языка / А. Л. Бердичевский, И. К. Соловьева // ИЯШ. — 1993. — № 6. — С. 6−7.
38. Бердяев Н. А. Самопознание / Н. А. Бердяев. — М. : Книга, 1991. — 446 с.
39. Бердяев Н. А. Философия творчества, культуры и искусства / Н. А. Бердяев. — М. : Искусство, 1994. — Т. 1. — 541 с.
40. Берулава М.Н. Общий диалектический подход к гуманизации образования / М. Н. Берулава // Педагогика. — 1994. — № 5. — С. 21−25.
41. Беспалько В. П. Педагогические и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. — М. : Новая школа, 1995. — 336 с.
42. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов / В. П. Беспалько, Ю. Г. Татур. — М. : Высшая школа, 1989. — 144 с.
43. Библер B. C. Целостная концепция школы диалога культур. Теоретиче¬ские основы программы / В. С. Библер // Психологическая наука и образование. — 1996. — № 4. — C.24−31.
44. Білоцерківська Н. Г. Гуманітаризація освіти як засіб формування гумані¬тар¬ної культури сту¬дента / Н. Г. Білоцер¬ків¬ська // Науковий вісник Харківського дер¬жавного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. — Серія: Со¬ціо¬¬¬логія. — Харків : Основа, 1998. — Вип. 1. — С. 96-101.
45. Білоцерківська Н. Г. Розмаїття підходів до поняття «особистість» / Н. Г. Бі¬¬лоцер¬ків¬ська // Умови і фактори орієнтованих підходів до навчання : зб. наук. праць. — Харків : Стиль-Іздат, 2006. — С. 24−30.
46. Білоцерківська Н. Г. Соціокультурне становлення особистості / Н. Г. Біло¬цер¬¬ків¬ська // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. праць. — Запоріжжя, 2006. — Вип. 40. — С. 50−54.
47. Білоцерківська Н. Г. Соціокультурна спрямованість особистості: сут¬ність, структура і зміст її компонентів / Н. Г. Білоцерківська // Педагогіка і психоло¬гія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. праць. — Запоріжжя, 2007. — Вип. 41. — С. 48−51.
48. Білоцерківська Н. Г. Нова парадигма гуманітарної освіти / Н. Г.Білоцер¬ків¬¬ська // Пошук важелів підвищення якості вищої освіти : зб. наук. праць. — Харків : Стиль-Іздат, 2008. — С. 16−22.
49. Блонский П. П. Основы педагогики. — 3-е изд. / П. П. Блонский. — М. : Ра¬бот¬ник про¬све¬щения, 1929.
50. Боголюбова Е. В. Культура и общество : вопросы истории и теории. / Е. В. Боголюбова. — М : МГУ, 1978. — 232 с.
51. Бодалев А. А. Личность и общение. / А. А. Бодалев. — М. : Педагогика, 1983. — 271 с.
52. Бокарева Г. А. Совершенствование системы профессиональной подготовки студентов / Г. А. Бокарева. — Калининград : Кн. изд-во, 1985. — 264 с.
53. Болина М. В. Формирование социокультурной компетентности будущего учителя: дисс. …кандидата пед. наук : 13.00.08 / Болина Марина Владимировна. – Челябинск, 2000. – 176 с.
54. Большая Советская энциклопедия: В 30 т. – М. : Советская энци¬кло-пе¬дия, 1974. — Т. 18. — 632 с.
55. Большой энциклопедический словарь / Под ред. A. M. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1994. — 1628 с.
56. Боровкова Е. Е.: Формирование межкультурных умений будущего учителя: дисс. …кандидата пед. наук : 13.00.01 / Боровкова Екатерина Евгеньевна. — Челябинск, 1996. — 199 с.
57. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса / Ю. В. Бромлей. — М. : Наука, 1983. — 412 с.
58. Буева Л. П. Социальная среда и сознание личности /Л. П. Буева. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1968. — 268с.
59. Булыгина М. В.Педагогические условия развития культурологической компетенции при обучении иностранному языку: дисс. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / Булыгина Мария Васильевна. – Екатеринбург, 1997. – 173 с.
60. Бусыгин А. Г. Десмоэкология: Книга первая «Теория образования для устойчивого развития» / А. Г. Бусыгин. — Екатеринбург: Сибирская книга, 2003. — 216 с.
61. Бухаркина М. Ю. Использование телекоммуникаций в обучении иностранным языкам в общеобразовательной школе: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. : 13.00.09 “Теория обучения“ / М. Ю. Бухаркина. — Москва, 1994. — 17 с.
62. Бухвалов В. А. Методика и технология образования / В. А. Бухвалов. — Рига: Эксперимент, 1994. — 62 с.
63. Быстрай Е. Б. Реализация социо-культурологического подхода к изуче¬нию иностранного языка в процессе преподавания его в педагогическом вузе / Е. Б. Быстрай. – Челябинск : ЧГПИ, 1994. — 185 с.
64. Вазина К. Педагогический менеджмент / К. Вазина. — М., 1991. —384 с.
65. Веденов А. В. Личность как предмет психологической науки / А. В. Веденов // Вопросы психологии. — 1956. — № 1. — С. 19−33.
66. Верещагин Е. М. Язык и культура / Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. — М. : Русский язык, 1990. — 250 с.
67. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный под¬ход /А. А. Вербицкий. — М. : Высшая школа, 1991. – 208 с.
68. Вербицкий А.А. Концепция знаково-контексного обучения в вузе / А.А. Вербицкий // Вопросы психологии. — 1987. — № 5. — С. 31−39.
69. Вербицкий А. А. Проблема трансформации мотивов в контексном обучении /А. А. Вербицкий, Н. А. Бакшаева // Вопросы психологии. — 1997. — № 3. — C.12−22.
70. Вербова К. В. Психология труда личности учителя / К. В. Вербова, С. В. Кондратьева. — Мн. : Народная асвета, 1991. — 368 с.
71. Витлин Ж. Л. Развитие общей и профессиональной культуры учителей иностранного языка: проблемы теории и практики /Ж. Л. Витлин // ИЯШ. — 1993. — № 6. — С. 50−53.
72. Витлин Ж. Л. Научно-практическая кон¬ференция по проблемам взаимосвязи современной зарубежной культуры и обучения иностранным языкам / Ж. Л. Витлин, Г. И. Перельман, Г. П. Кузнецова // ИЯШ. — 1994. — № 3. – С.28−34.
73. Воротникова А.А. Проектирование профессионально-педагогического образования /А. А. Воротникова // Педагогика. — 1997. — №4. — С. 66−72.
74. Выготский Л. С. Проблема культурного развития ребенка / Л. С. Выготский // Вестник Московского университета. — Серия 14. Психология. — 1991. — № 4. — С. 5−19.
75. Выготский Л. С. Собрание сочинений: в 6-ти т. Проблемы общей психо¬ло¬гии / Л. С. Выготский. — М. : Педагогика, 1983. — Т. 3. — 328 с.
76. Вятютнев М. Н. Понятие языковой компетенции в лингвистике и методике преподавания иностранных языков / М. Н. Вятютнев // ИЯШ. — 1975. — № 6. — С. 55−64.
77. Гагин Ю. А. Акмеологические очерки педагогического соверше¬н¬ст-ва / Ю. А. Гагин. – СПб. : Балтийская пед. академия. — 1999. — 76 с.
78. Гарбовский Н. К. Сравнительный социокультурный компонент в препо¬давании иностранных языков / Н. К. Гарбовский // Россия и Запад: диалог культур. — М. : МГУ, 1994. — С.37.
79. Гез И.И. Уровни речевой компетенции / И. И. Гез // Сб. науч. трудов. — М. : МГТШИЯ им. М. Тореза. — Вып. 222. — 1983. — С. 6−22.
80. Гез И. И. Формирование коммуникативной компетенции как объект зарубежных методических исследований / И. И. Гез // ИЯШ. — 1986. — № 2. — С. 17−24; 24−28.
81. Герберт И. Избранные произведения / И. Герберт. – М., 1983. — С.312.
82. Гершунский Б. С. Образование в третьем тысячелетии: гармония веры (прогностическая гипотеза образовательного триумфа) / Б. С. Гершунский. — М. : Московский психолого-социальный институт, 1997. — 120 с.
83. Гессен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / С. И. Гессен. — М.: Школа-Пресс, 1995. — 448 с.
84. Гильбух Ю. З. Психологические предпосылки сотрудничества учителя и учащихся / Ю. З. Гильбух // Советская педагогика. — 1990. — № 5. — С.81−87.
85. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. / Дж. Гласс, Дж. Стэнли. — М. : Прогресс, 1976. — 495с.
86. Головин Б. Н. Основы культуры речи / Б. Н. Головин. — М. : Высшая шола, 1988. — 320 с.
87. Гончаренко С. У. Методика як наука / С. У. Гончаренко // Шлях освіти. — 2000. — № 2. — С. 5−11.
88. Грабарь М. И. Применение математической статис¬ти¬ки в педагогических исследованиях. Непараметрические методы / М. И. Грабарь, К. А. Краснянская. — М. : Педаго¬гика, 1997. — 136 с.
89. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) / В. М. Гриньова. — Харків : Основа, 1998. — 300 с.
90. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / В. Гумбольдт. — М. : Прогресс, 1985. — 298 с.
91. Гуревич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков / П. Б. Гуревич. — Владимир : Изд. Влад. гос. пед. инст. им. Ле¬бе¬дева-Полянского, 1980. — 193с.
92. Гуренко О. І. Формування етнокультурної компетентності студентів педагогічного університету в умовах поліетнічного середовища: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / О. І. Гуренко. — Харків, 2005. — 20с.
93. Гусинский В. Н. Построение теории образования на основе междисципли¬нарного системного подхода / В. Н. Гусинский. — М. : Новая школа, 1994. — 184 с.
94. Давидович В. Е. Сущность культуры /В. Е. Давидович, Ю. А. Жданов. — Ростов-на-Дону : Изд. Ростов. ун-та, 1979. — 263 с.
95. Давыдов В. В. Проблемы развивающегося обучения : опыт теоре¬ти-ческого и экспериментального психологического исследования / В. В. Давыдов. — М. : Педагогика, 1986. — 239с.
95а. Данилова Т. М. Формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього психолога: автореф. дис. на здобуття канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна вікова психологія» / Т. М. Дани¬ло¬ва. — К., 2004. — 19 с.
96. Дементьєва Т. І. Формування комунікативної компетенції студен¬тів-іно¬земців підготовчих факультетів у процесі навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / Т.І. Дементьєва. — Харків, 2005. – 18 с.
97. Деркач А.А. Психологические характеристики госслу¬жа¬щих регионального управления и их личностно-профессиональное развитие / А. А.Деркач, В. М. Дьячков // Психология профессиональной деятельности кадров государ¬ственной службы. — М., 1996. — 17 с.
98. Деркач А. А. Педагогическая эвристика. Искусство овладе¬ния иностранным языком / А. А. Деркач, С. Ф. Щербак. — М. : Педагогика, 1991. — 224 с.
99. Джиоев О. И. Роль традиции в культуре / О. И. Джиоев // Культура и общественное развитие. — Тбилиси : Мецниереба, 1979. — С. 58−86.
100. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. - М., 1989.-326 с.
101. Дмитриев Г. Д. Теоретико-практические аспекты многокультурного обра¬зования в США / Г. Д. Дмитриев // Педагогика. — № 7. — 1999. — С. 107−117.
102. Дубасенюк О. А. Основи теорії і практики професійної виховної діяль¬но¬сті педагога / О. А. Дубасенюк. — Житомир, 1994. — 187с.
103. Дьяченко В. К. Сотрудничество в обучении : О коллективном способе учебной работы : Кн. для учителя / В.К. Дьяченко. — М. : Просвещение, 1991. — 192 с.
104. Євсюков О. Ф. Педагогічні умови формування професійної компетентно¬сті майбутніх офіцерів у навчальному процесі вищого військового навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / О. Ф. Євсюков. — Харків, 2007. — 21с.
105. Єгорова О. В. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / О. В.Єгорова. – Харків, 2009. – 20 с.
106. Елизарова Г.В. Культура как фактор и как объект при проведении опросов в методических целях / Г. В. Елизарова // Герценовские чтения : материалы конфер. (18-20 мая 1998г.). — СПб. : РГПУ им. А.И. Герцена, 1999. — С. 99−100.
107. Елканов С. Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учи¬теля / С. Б. Елканов. — М. : Просвещение, 1989. — 189 с.
108. Емельянов Ю. Н. Обучение паритетному диалогу: Учебное пособие. / Ю. Н. Емельянов. — Л. : ЛГУ, 1991. — 106 с.
109. Ершова Н.Н. Развитие социально-перцептивной компетентности в систе¬ме профессионального общения: дисс. … кандидата псих. наук : 19.00.13 / Ершова Наталья Николаевна. — М., 1997. — 169 с.
110. Железовская Г. И. Педагогика в понятиях и определениях. Учебное пособие / Г. И. Железовская. — Саратов : СГУ, 1991. — 56 с.
111. Жуков Ю. М. Диагностика и развитие компетентности в общении. / Ю. М. Жуков, Л. А. Петровская, П. В. Растянников. — М. : МГУ, 1991. — 96 с.
112. Загвязинский В. И. Основы дидактики высшей школы / В. И. Загвязинский, В. И. Гриненко. — Тюмень : Тюменский Гос. Университет, 1971. — 91 с.
113. Загвязинский В. И. Педагогическое творчество учителя / В. И. Загвязинский. — М. : Педагогика, 1998. — 167 с.
114. Захарова Л.Н. Профессиональная компетентность учителя и психолого-педагогическое проектирование: Учебное пособие / Л. Н Захарова, В. В. Соколовой, В. М. Соколова. — Нижний Новгород: Нижегородский Гуманитарный центр, 1997. — 134 с.
115. Зеленська Л. Д. Проблема формування професійно-педагогічної компе¬тентності вчених вищих навчальних закладів Слобожанщини (кінець ХІХ – початок ХХ століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01“Теорія та історія педагогіки / Л. Д.Зеленська. — Харків, 2006. —22 с.
116. Зимняя И. А. Психология оптимизации обучения иностранным языкам в школе / И. Я. Зимняя // ИЯШ. — 1986. — №4. — С. 3−7.
117. Зимняя И. А. Психология обучения иностранному языку в школе. / И. Я. Зимняя. — М. : Просвещение, 1991. — 222 с.
118. Злобин Н. С. Культура и общественный прогресс / Н. С. Злобин. — М.,1980. — 325 с.
119. Ильин Г. Л. Образование и культура : поиски взаимного соответствия / Г. Л. Ильин. – М. : ИЦ, 1992.— 116 с.
120. Ильина С. Ю. Роль лингвострановедения в преподавании иностранного языка как специальности: межвуз. ст. научн. трудов / С. Ю. Ильина. — Горький, 1983. — С 185−205.
121. Исаев И. Ф. Теория и практика формирования профессионально-педа¬го¬гичес¬кой культуры преподавателя высшей школы / И. Ф. Исаев. — М.-Белгород. — 1993. — 219 с.
122. Ительсон Л. Б. Лекции по современным проблемам психологии обучения / Л. Б. Ительсон. — Владимир : ВГПИ, 1972. — 265 с.
123. Ишханян Н. Б. Пути формирования лингвосоциокультурной компетен¬ции в интенсивном курсе обучения иностранному языку: дисс. ... кандидата пед. наук : 13.00.02 / Ишханян Нарине Борисовна. — М., 1996. — 157 с.
124. Кавнатская Е.В. Социокультурные аспекты развития умений профессионально-делового общения специалистов в области обучения иностранным языкам: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук. : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания“ / Е. В. Кавнатская. — М., 1999. — 19 с.
125. Каган М. С. К вопросу о понимании культуры / М. С. Каган // Философ¬ские науки. — 1989. — №5. — С.3−5.
126. Каган М. С. Мир общения : Проблема межкультурных отношений. / М. С. Каган. – М.: Политиздат, 1998. — 319 с.
127. Каган М.С. Системный поход и гуманитарное знание : Избр. статьи. / М. С. Каган. — Л. : ЛГУ, 1991. — 384 с.
128. Каган М. С. Человеческая деятельность (Опыт системного анализа) / М. С. Каган. — М. : Политиздат, 1974. — 328 с.
129. Каган М. С. Культура – философия – искусство (Диалог) / М. С. Каган, Т. В. Холостова. — М. : Знание, 1988. — 64 с.
130. Каптерев П. Ф. История русской педагогики / П. Ф. Каптерев // Педагогика. — 1992. — № 3,4,7,8.
131. Карпова Л. Г. Формування професійної компетентності вчителя загальноосвітньої школи: дис. ... кандидата пед. наук / Л. Г. Карпова. – Харків, 2004. — 284с.
132. Кларін М. І. Стимулювання праці в перехідній економіці / М. І. Кларін. — Луцьк : Вежа, 1997. — 167 с.
133. Ковалев А. Г. Психология личности / А. Г. Ковалев. — М. : Просвещение, 1970. — 391 с.
134. Ковальчук М. А. Личность и ролевое общение в интенсивном обучении иностранным языкам // Интенсивное обучение иностранным языкам / Под ред. Г. А. Китайгородской. — М., 1990. — С. 19−27.
135. Коган Л. Н. Всестороннее развитие личности и культура / Л. Н. Коган. — М. : Знание, 1981. — 63 с.
136. Коган Л. Н. Теория культуры: Учебное пособие. / Л. Н. Коган. — Екатеринбург : УрГУ, 1993. — 160с.
137. Койнова Ю. В. Проблема воспитательных отношений в гуманистической психологии / Ю. В. Койнова // Проблемы воспитания будущего учителя : сб. статей. — Барнаул, 1991. — С. 63−66.
138. Коменский Я. А. Великая дидактика / Я. А. Каменский. — М. : Учпедгиз, 1969. — 246 с.
139. Кон И. С. Личность в философии и социологии / И. С. Кон // Философская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, 1964. – Т. 3. – 584 с.
140. Кон И. С. Социология личности / И. С. Кон. — М. : Политиздат, 1967. — 383 с.
141. Коновалова Р. А. Формирование транскультурных коммуникативных умений у студентов высших учебных заведений: дисс. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / Коновалова Раиса Андреевна. — Челябинск, 1998. — 196 с.
142. Конаржевский Ю. А. Педагогический анализ учебно-воспитательного процесса управления школой / Ю.А. Конаржевский. — М. : Педагогика, 1986. —144 с.
143. Копнин П. В. Логические основы науки / П. В. Копнин. — К. : Наукова думка, 1969. — 298 с.
144. Корнющенко Д. И. Интегральная диалогика : Попытка новой технологии гуманитарного образования /Д. И. Корнющенко. — М.: Московский психолого-социальный институт, 2003. — 608 с.
145. Коростелев В. С. Принципы создания системы коммуникативного обучения иноязычной культуре / В. С. Коростелев, Е. И. Пассов, В. П. Кузовлев // ИЯШ. — № 2. — 1988. — С. 40−45.
146. Коссов Б. Б. Личность и педагогическая одарённость: новый метод исследования. /Б.Б. Коссов. — М.: НИИ ВО, 1995. — 195 с.
147. Коссов Б. Б. Творческое мышление, восприятие и личность: актуальные проблемы / Б. Б. Коссов // Психологический журнал. — 1998. — № 4.— С. 11−23.
148. Коссов Б. Б. Обобщённость содержания высшего образования как фактор его развития / Б. Б. Коссов // Вопросы психологии. — 1995. — № 6. — С. 9−19.
149. Котлярова И. О. Соотнесение инноваций в образовательном учреждении с развитием профессионально-педагогической квалификации / И. О.Котлярова. — Челябинск : Факел, 1998. — 169 с.
150. Кричевская К. С. Прагматические материалы, знакомящие учеников с культурой и средой обитания жителей страны изучаемого языка / К. С. Кричевская // ИЯШ. — № 1. — 1996. — С. 13−17.
151. Крюкова Е. Подготовка будущих учителей к межкультурному общению (методологический аспект) / Е. Крюкова // Сближение культур: сле-дующий шаг : Межд. сб. науч. трудов. — Волгоград : Перемена, 1997. — 149 с.
152. Крылова Н. Б. Введение в круг культурологических проблем образо¬вания / Н. Б. Крылова // Новые ценности образования. — Вып. 4. — М. : Инноватор, 1996. — 184 с.
153. Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста / Н. Б. Крылова. — М. : Высшая школа, 1990. — 87 с.
154. Кужевич Ч. Технология обучения и её влияние на модер¬низацию системы высшего образования в Польше / Ч. Кужевич, Ф. Янушкевич // Современная высшая школа. — Варшава, 1997. — № 1(17). — С. 75 – 89.
155. Кузьмина Н. В. Методы системного педагогического исследования. / Н. В. Кузьмина. — Л. : ЛГУ, 1972. — 184 с.
156. Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя / Н. В. Кузьмина. —Л. : ЛГУ, 1967. — 183 с.
157. Кузьмина Н. В. Творческий потенциал специалиста. Акмеологические проблемы развития / Н. В. Кузьмина // Гуманизация образования. НИИ РАО. — Бийск, 1994. — 154 с.
158. Кулагин П. Г. Межпредметные связи в процессе обучения / П. Г.Кулагин. – М.: Просвещение, 1981. — 96 с.
159. Культуроведение и социология в языковой педагогике : сб. науч. трудов. — Воронеж: Истоки, 1992. — 430 с.
160. Культурология: теория и история культуры: курс лекций / Под ред. В. Ф. Мамонова. — Челябинск: ЧГТТУ, 1994. — 224 с.
161. Кулюткин Ю. Н. Психологические особенности деятельности учителя. / Ю. Н. Кулюткин // Мышление учителя. — М. : Педагогика, 1990. — С. 7−26.
162. Кулюткин Ю.Н. Смысл учебной деятельности для личности / Ю. Н. Кулюткин // Педагогика. — 1991. — № 3. — С. 25−29.
163. Лапидус Б. А. Проблемы содержания обучения языку в языковом вузе : Учебное пособие / Б. А. Лапидус. — М. : ВШ, 1986. — 144 с.
164. Левина М. М. Системный подход к определению содержания и органи¬зации учебной работы студентов в процессе их дидактической подготовки / М. М. Левина // Теория и практика высшего педагогического образования. – М. : МПГИ, 1986. — С. 3−6.
165. Левко А.И. Социально-культурная сущность образования : автореф. дисс. на соискание науч. степени д-ра пед. наук : спец.: 22.00.06 “Социология науки, культуры и образования“ /Левко Александр Иванович. - Минск, 1992. – 36 с.
166. Леднев В. С. Содержание образования: сущность, структура, перспек¬тивы / В. С. Леднев. – 2-е изд., перераб. – М. : Высшая школа, 1991. – 224 с.
167. Лейфа И. И. Социокультурный аспект в формировании профессиональ¬ных компетенций: дисс. ... кандидата пед. наук : 13.00.02. / Лейфа Ирина Игоревна. — М., 1995. — 198 с.
168. Леонтьев А. А. Мир человека и мир языка / А. А. Леонтьев. — М. : Детская литература, 1984. — 386 с.
169. Леонтьев А. Н. Человек и культура / А. Н. Леонтьев. — М., 1961. — 115 с.
170. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. /А.Н. Леонтьев. —М.: Политиздат, 1975. — 304 с.
171. Леонтьев Д. А. Ценность как междисциплинарное понятие: опыт много¬ме¬рной реконструкции / Д. А. Леонтьев // Вопросы философии. — 1996. — № 4. — С. 15−26.
172. Лозова В. І. Формування педагогічної компетентності викладачів ви¬щих навчальних закладів / В. І. Лозова // Педагогічна підготовка викладачів вищих нав¬ча¬льних закладів : Матеріали міжвуз. наук.-практ. конфер. — Харків : ОВС, 2002. — С. 3−8.
173. Локк Дж. Избранные произведения /Дж. Локк. — М., 1974. – 315 с.
174. Ломов Б. Ф. Личность как продукт и субъект общественных отношений. Психология личности в социалистическом обществе / Б. Ф. Ломов. — М.: Наука, 1979. – С. 6-24.
175. Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранного языка / М. В. Ляховицкий. — М. : Высшая школа, 1981. — 186 с.
176. Макарян Э.С. О генезисе человеческой деятельности и культуры. / Э. С.Макарян. — Ереван : Изд-во АН Арм. ССР, 1973. — 146 с.
177. Макарян Э. С. Очерки теории культуры / Э. С. Макарян. — Ереван : АН Арм.ССР, 1969. — 228 с.
178. Макарян Э. С. Теория культуры и современная наука / Э. С.Макарян. — М. : Мысль, 1983. — 284 с.
179. Манхейм К. Человек и общество в век преобразования. Специализи¬ро¬ван¬ная информация об академической программе «Человек, наука, общество»: комплексные исследования / К. Манхейм. — М. : ИНИОН, 1991. — 220 с.
180. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. — М., 1996. — 308 с.
181. Маркова А. К. Психологический анализ профессиональной компетентно¬сти учителя / А. К. Маркова // Советская педагогика. — 1990. — № 8. — С. 82−88.
182. Маслоу А. Самоактуализация. Психология личности / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. — М. : МГУ, 1982. — С. 108−117.
183. Меженцев О. Ф. Формирование профессиональной самооценки будущего учи¬теля: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / О. Ф. Меженцев. — М., 1992. — 16с.
184. Межуев В.М. Теория культуры в историческом материализме: автореф. дисс. на соискание науч. степени д-ра. философ. наук: спец. : 09.00.05 “История философии“/ В. М. Межуев. – М., 1983. — 39 с.
185. Мильруд Р. П. Методика обучения видам речевой деятельности на ино¬странном языке. Методические рекомендации / Р. П. Мильруд. — Тамбов, 1995. – 95 с.
186. Миньяр-Белоручев Р. К., Оберемко О.Г. Лингвострановедение или «ино¬языковая» культура // Р. К. Миньяр-Белоручев, О. Г. Оберемко // ИЯШ. —1996. — № 6. – С. 54 – 56.
187. Михалёва Т. Г., Селезнева Н.А., Романкова Л.И. Квалификационные ха¬рактеристики специалиста : Обзорный информ. НИИ ВО / Т. Г. Михалёва, Н. А. Се¬лезнева, Е. И. Романкова. — М. : НИИ ВО, 1989. – 54 с.
188. Мишаткина Т. В. Педагогическая этика: Учебное пособие / Т. В. Мишат¬кина / Серия «Высшее образование». — Ростов н/Д: Феникс; Мн. : ТетраСистемс, 2004. — 304 с.
189. Мищенко А. И. Формирование профессиональной готовности учителя к реализации целостного педагогического процесса: дисс. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Мищенко Александр Иванович. — М., 1992. — 387с.
190. Мокроусов С. Общечеловеческие ценности в контексте социокультурной деятельности / С. Мокроусов. — Владимир : ВГПУ, 2001. — 389 с.
191. Молчанов С. Г. Теория и практика аттестации педагогических и руководящих работников образовательных учреждений / С. Г. Молчанов. —Челябинск : ЧГУ, 1998. — 255 с.
192. Мудрик А. В. Введение в социальную педагогику: Учебное пособие / А. В. Мудрик. — Пенза, 1994. — Ч. 1. — 171 с.
193. Мудрик А. В. Социальная педагогика: Учебник для студентов педаго¬гических вузов / Под ред. В. А. Сластенина. — 3 изд., исправ. и доп. — М. : Издатель¬с¬кий центр: «Академия», 2000. — 200 с.
194. Мухина В. С. Индивидуализм, личность / В. С. Мухина // Опыт словаря нового мышления. — М. : Прогресс, 1989. — 560 с.
195. Мышление учителя : Личностные механизмы и понятийный аппарат. / Под ред. Ю. Н. Кулюткина, Г. С. Сухобской. – М. : Педагогика, 1990. — 102 с.
196. Никитенко З.Н., Осиянова О.М. О содержании национально-куль-тур¬ного компонента в обучении английскому языку младших школьников / З. Н. Ни¬китенко, О. М. Осиянова // ИЯШ. — № 5. — 1995. – С. 27 – 31.
197. Новые ценности образования // Сб. научн. статей / Под ред. Н. Б. Крыло¬вой // Серия : Новые ценности образования. — Вып. 3. — М. : Инноватор, 1996.
198. Оконь В. Введение в общую дидактику /В. Оконь : пер. с польск. — М. : Высшая школа, 1990. — 382 с.
199. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности / Ю. М. Орлов. – М. : Просвещение, 1991. — С. 21−23.
200. Орлова Э. А. Объяснение униформности и многообразия культур в куль¬турной антропологии : Введение в проблему / Э. А. Орлова. — М. : ИНИОН АН СССР, 1991. — 263 с.
201. Основы педагогики и психологии высшей школы / Под ред. А. В. Петровско¬го. — М. : МГУ, 1986. — 305 с.
202. Пассов Е. И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному общению / Е. И. Пассов. — М. : Русский язык, 1989. — 276 с.
203. Педагогическая энциклопедия: В 2 т. — М., 1993- 1999. – 620 с.
204. Педагогическая энциклопедия / Под ред. И. А. Каирова. – М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 3. — С. 96.
205. Переоткрытие времени // Вопросы философии. — 1989. — № 8. – С. 3−19.
206. Перетяга Л. Є. Дидактичні умови формування полікультурної компетнтності молодших школярів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.пед.наук : спец. 13.00.09 “Теорія навчання” / Л. Є. Перетяга. – Харків, 2008. — 23 с.
207. Петровская Л. А. Компетентность в общении. Социально-педаго¬ги-чес¬кий тренинг / Л. А. Петровская. — М. : МГУ, 1989. — 189 с.
208. Петровский А. В. История и теория психологии / А. В. Петровский, М. Г. Ярошевский. — Ростов-на-Дону : Феникс, 1996. — Т. 2. — 413 с.
209. Петрунина Т. А. Проблема личности педагога / Т. А. Пет¬рунина, Н. В. Остапчук. — Екатеринбург : ТОО Уникум, 1997. — 56 с.
210. Пехота Е. Н. Технологический подход в образовании с позиций педагогики ненасилия и развития / Е. Н. Пехота // Науковий вісник Південноукраїн¬ського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. — Вип. 4. — Одеса, 1999. – С. 11 – 16.
211. Питюков В. Ю. Основы педагогической технологии / В. И. Питюков. — М. : ГНОМ-пресс, 1997. — 174 с.
212. Платонов К. К. Структура и развитие личности / К. К. Платонов. — М. : Наука, 1986. — 254 с.
213. Подласый И. П. Педагогика : учебник для студентов высших педагогиче¬ских учебных заведений / И. П. Подласый. — М. : Просвещение, ВЛАДОС, 1996. — 132 с.
214. Полат Е. С. Обучение в сотрудничестве / Е. С. Полат // Иностранные языки в школе. — 2000. — №1. — С. 4−11.
215. Полушина Л. Н. Текстотека учебника как основа формирования социо¬ку¬льтурной компетенции : автореф. дисс. на соискание науч.степени канд. пед. наук : спец. : 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания“/Л.Н. Полушина. – М., 1995. - 19 с.
216. Пономарев Я. А. Психология творчества / Я. А. Пономарев. — М. : Наука, 1976. — С. 304.
217. Попова Н. О. Культурологические аспекты профессионально-практичес¬кой деятельности : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. : 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования“/ Н.О. Попова. — СПб, 1995. – 16 с.
218. Поташник М. М. Проблемы оптимизации в педагогике / М. М. Поташник // Советская педагогика. — 1985. — № 2. — С. 14−15.
165а. Прокопенко І. Ф. Педагогічна технологія / І. Ф. Прокопенко, В. І. Євдокимов. — Харків : Основа, 1995. — 105 с.
219. Прутченков А. С. Социально-психологический тренинг межличностного общения / А. С. Прутченков. — М. : МГПУ, 1992. — 193 с.
220. Психология. Словарь / Под ред. А. В.Петровского, М. Г. Ярошевского. — М. : ИПЛ, 1990. — 702 с.
221. Психология. Словарь /Под общ. ред. А.В. Петровского. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Политиздат, 1990. – 494 с.
222. Равен Дж. Педагогиче