ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

На правах рукопису

БОКАНЬ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 338.33;3338.242.2

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник –
Луговська Ірина Анатоліївна
кандидат економічних наук, доцент

Маріуполь – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 13
1.1. Передумови, види та форми диверсифікації промислових підприємств 13
1.2. Оцінка сучасних методичних підходів до визначення інвестиційної привабливості диверсифікації промислових підприємств 30
1.3. Організаційні підходи до управління розвитком диверсифікації промислових підприємств 39
Висновки до розділу 1 52

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ 55
2.1. Еволюція змін стратегії підприємств у напрямку трансформації організаційної структури та спеціалізації виробництва 55
2.2. Оцінка фінансово-економічного стану підприємств при диверсифікації виробництва 77
2.3. Особливості напрямків розвитку диверсифікації виробництва на машинобудівних підприємствах 104
Висновки до розділу 2 122

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 123
3.1. Механізм стратегічного планування диверсифікації виробництва 123
3.2. Модель диверсифікації виробництва в стратегічному плануванні 142
3.3. Виявлення та використання причинно-наслідкових зв'язків диверсифікації на макро-, мезо- і мікрорівнях як основа для постійного розширення промислового виробництва країни 159
Висновки до розділу 3 167

ВИСНОВКИ 171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 174

ДОДАТКИ 190

ВСТУП

Актуальність теми. У теперішній час однією з форм управління діяльністю підприємств є диверсифікація. Головною перевагою її використання є те, що вона комплексно впливає на результат діяльності підприємств, забезпечуючи різноманітний їх розвиток, проникнення до інших галузей виробництва і сфери послуг, ефективний перерозподіл ресурсів, обслуговування декількох ринків, зростання кількості напрямків, у яких функціонують господарюючі суб`єкти, ведення декількох видів бізнесу. Особливо важлива диверсифікація для підприємств машинобудування. Ймовірність та успішність диверсифікації визначається рівнем удосконалення їх механізму управління диверсифікацією, який характеризується багатогранністю його складових та безліччю взаємопов`язаних та взаємодіючих чинників. Трансформація ринкових умов господарювання вимагає постійного коректування теорії, методології та практики управління диверсифікацією підприємств, що й обумовлює необхідність та актуальність рішення проблеми удосконалення диверсифікаційних процесів.
Результати аналізу та узагальнення теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних авторів, таких як О. Амоша, І. Ансофф, М. Білопольський, В. Бірман, І. Бланк, П. Віленський, В. Геєць, П. Друкер, А. Ковальов, А. Кендюхов, Т. Коно, В. Краснова, Б. Мільнер, М. Паскьє, Й. Петрович, М. Портер, Г. Скудар, А. Томпсон, О. Цогла, М. Чумаченко, Л. Яновський, щодо формування та розвитку диверсифікаційних процесів на промислових підприємствах свідчать про те, що становлення цього напрямку підвищення ефективності діяльності господарюючих суб`єктів порівняно з іншими напрямками інтенсифікації виробництва та ефективності підприємств має ряд важливих переваг.
Разом з тим у роботах цих авторів неповною мірою враховано особливості сучасного стану в умовах глобалізації, інтенсифікації, інформатизації та економічної концентрації виробничих процесів як на світовому, так і на національних ринках. Для створення передумов використання потенційних переваг диверсифікації доцільно проаналізувати ці процеси як на вітчизняних підприємствах, так і в зарубіжних країнах, виявити особливості цього напрямку в Україні, узагальнити передовий світовий досвід та врахувати його при розгляді й удосконаленні механізму управління диверсифікаційними процесами та за результатами проведеного дослідження розробити теоретичні та методичні положення, які адекватні умовам, що склалися, та які є основою для підвищення ефективності діяльності господарюючих суб`єктів промисловості, зокрема машинобудування. Указані напрямки дослідження й визначили актуальність обраної теми дисертації, її наукове та практичне значення.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, зокрема теми «Проблеми управління промисловим підприємством в умовах глобалізації» (2011-2012 рр., номер державної реєстрації 0111U009196). Як виконавцем, автором визначено взаємозв’язок диверсифікації та ризиків господарської діяльності промислових підприємств, а саме розроблено організаційну складову механізму управління диверсифікаційними процесами промислових підприємств, яка ґрунтується на результатах аналізу моделей управління і методичних підходів США, Німеччини, Великої Британії, а також вітчизняного досвіду.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних положень, розробка методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму управління формуванням та розвитком диверсифікації підприємств промисловості (на прикладі вітчизняних господарюючих суб`єктів машинобудування).
Для досягнення мети дисертаційної роботи поставлено та вирішено такі завдання:
виявлення передумов, видів та форм диверсифікації промислових підприємств;
оцінка сучасних методичних підходів до визначення інвестиційної привабливості диверсифікації промислових підприємств;
аналіз організаційних підходів до управління розвитком диверсифікації промислових підприємств;
визначення результатів еволюції стратегії підприємств у напрямку трансформації її організаційної структури та спеціалізації виробництва;
удосконалення оцінки фінансово-економічного стану підприємств при диверсифікації виробництва;
доповнення до визначення методу виявлення особливостей напрямків розвитку диверсифікації виробництва на машинобудівних підприємствах;
обґрунтування механізму стратегічного планування диверсифікації виробництва;
формування моделі диверсифікації виробництва в стратегічному плануванні;
аргументування наукових підходів до виявлення та використання причинно-наслідкових зв`язків диверсифікації на макро-, мезо- і мікрорівнях виробництва країни.
Об’єктом дослідження є процес диверсифікації виробництва промислових підприємств України.
Предмет дослідження – теоретичні, методологічні та методичні положення з формування та розвитку диверсифікації виробництва підприємств машинобудування на засаді вдосконалення складових механізму управління цим процесом.
Методи дослідження. Теоретичною та методичною засадою дослідження стали положення економічної теорії, закономірності формування та розвитку промислових підприємств, роботи провідних зарубіжних та вітчизняних учених-економістів, законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України з питань підвищення ефективності діяльності господарюючих суб’єктів національного господарства та, зокрема, галузі машинобудування.
Методологічними та методичними інструментами дослідження є системний та комплексний підходи до аналізу диверсифікаційних процесів у машинобудівній галузі країни.
У дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні методи, що дозволило розкрити результати взаємозв`язку та взаємодії диверсифікації з трансформацією, реструктуризацією, інвестицією, інновацією та конкурентоспроможністю. Зокрема, при виявленні передумов, видів та форм диверсифікації промислових підприємств використано методи економічного аналізу та системного підходу; при визначенні методичних підходів до формування інвестиційної привабливості диверсифікації промислових підприємств – методи комплексного аналізу та узагальнення; при проведенні аналізу організаційних підходів до управління розвитком диверсифікації промислових підприємств – методи порівняльного аналізу і синтезу; при врахуванні умов формування та вирішення проблем диверсифікації машинобудівних підприємств – методи історико-економічного аналізу та системного узагальнення; при обґрунтуванні напрямків розвитку організації управління процесами диверсифікації промислових підприємств – економетричні методи та економіко-математичні методи моделювання.
Зарубіжні та вітчизняні публікації, в яких представлено результати теоретичних і методичних розробок з формування та становлення диверсифікації промислових підприємств, закони і нормативні акти України, що регламентують діяльність господарюючих суб`єктів промисловості, результати наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідних інститутів і вузів, а також безпосередньо автора дисертації стали інформаційною базою виконаного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглиблені та розвитку науково-методичних підходів до вдосконалення механізму управління формуванням та якісним розширенням диверсифікації промислових підприємств національного господарства, що ґрунтуються на результатах аналізу еволюції диверсифікації в країнах ринкової економіки, урахуванні економічних вітчизняних умов та спрямовані на прискорене зростання промислового виробництва країни. Положення роботи, що відображають елементи наукової новизни і розкривають складові вдосконаленого механізму управління формуванням та розвитком диверсифікації вітчизняних промислових підприємств і подаються до захисту, полягають у такому:
удосконалено:
методичний підхід до виявлення передумов, видів та форм розвитку диверсифікації промислових підприємств, сутність якого полягає у визначенні концепції диверсифікації як сучасного стратегічного напрямку розвитку господарюючих суб`єктів промисловості, яка є основою для вдосконалення механізму управління диверсифікаційними процесами промислових підприємств та являє собою форму організації виробництва, властиву ринковим умовам господарювання, що характеризується наявністю і розвитком матеріального і нематеріального виробництва і супроводжується розширенням номенклатури й асортименту продукції з урахуванням інновацій, застосування якого забезпечує адаптацію діяльності промислових підприємств до динамічної зміни ринкових відносин за допомогою одержання синергетичного ефекту від різних видів діяльності та підвищення конкурентоспроможності;
організаційну складову механізму управління диверсифікаційними процесами промислових підприємств, яка базується на результатах аналізу моделей управління і методичних підходів США, Німеччини, Великої Британії, вітчизняного досвіду, результатами використання якої доведено перевагу матричної організаційної структури управління розвитком господарюючих суб`єктів, як такої, що має високий ступень адаптації до змін у виробничому середовищі;
методичний підхід до оцінки фінансово-економічного стану підприємства в умовах необхідності диверсифікації виробництва, який базується на результатах економічного аналізу основних показників діяльності таких машинобудівних господарюючих суб`єктів України, як «Джанкойський машинобудівний завод» (Автономна Республіка Крим), ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» (Львівська область) та ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» (Донецька область), використання якого забезпечить урахування впливу як позитивних, так і негативних чинників, що в підсумку буде сприяти адаптації підприємств машинобудування до стихійних змін ринкового середовища;
метод формування механізму стратегічного планування диверсифікації виробництва на основі визначення варіантів діяльності, проведення тестування на предмет ефективності та реалізації обраного варіанта за допомогою використання п’яти етапів (вибору місії, проведення SWOT-аналізу, визначення стратегічних альтернатив та критеріїв вибору найкращого варіанта, установлення варіанта диверсифікації виробництва, включення обраного варіанта диверсифікації до плану виробництва), використання якого забезпечує знаходження адекватним наявним ресурсам ринкову нішу, діяння в якій гарантує одержання системно-синергетичного ефекту;
методичний підхід до формування моделі диверсифікації виробництва в стратегічному плануванні, що враховує особливості використання системного підходу та методу модулів багатогранного процесу діяльності підприємств, запровадження якого дозволяє оперативно коректувати управлінські рішення з метою науково обґрунтованого розширення асортименту продукції;
дістали подальшого розвитку:
методичний підхід до оцінки сучасних наукових підходів до визначення інвестиційної привабливості диверсифікації промислових підприємств, сутність якого полягає у виявленні їх позитивних і негативних характеристик та урахуванні їх впливу при проведенні оцінки рівня як державної диверсифікації, так і конкретних господарюючих суб`єктів, що дозволяє враховувати особливості системних і позасистемних ризиків;
метод виявлення своєрідностей еволюційних змін стратегії підприємств машинобудування України, сутність якого полягає в обґрунтуванні ефективних шляхів розвитку диверсифікації виробництва цієї галузі, що спираються на зарубіжний та вітчизняний досвід провідних господарюючих суб`єктів цього напрямку, одними з яких є створення стратегічних бізнес-одиниць (СБО) та визначення напрямку диверсифікації залежно від наявності ресурсів, використання яких створює передумови до зростання прибутку та рівня конкурентоспроможності;
метод визначення особливостей напрямків розвитку диверсифікації виробництва на машинобудівних підприємствах, який ураховує своєрідність стратегій та структуру їх залежно від етапів життєвого циклу господарюючих суб`єктів машинобудування за допомогою використання методики Марковица та розробленої на її основі економіко-математичної моделі, результати запровадження якого створюють підстави до формування однієї чи сукупності стратегій диверсифікації – стратегії входження в нову галузь, стратегії диверсифікації в неспорідненій галузі, стратегії згортання і ліквідації, стратегії реструктурування, поновлення та економії і стратегії багатонаціональної диверсифікації;
методичний підхід до виявлення та застосування причинно-наслідкових зв`язків диверсифікації на макро-, мезо- і мікрорівнях на засаді створення та використання міжгалузевих промислових кластерів та сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу, відповідної фінансової системи та адекватного ресурсу наукових знань, результати запровадження якого дозволять перейти від здійснюваної ресурсно-експортної стратегії країни до експортно-наукоємної стратегії.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні висновки та методичні положення можуть бути використані як для подальших теоретико-методологічних досліджень, так і в практичній діяльності промислових підприємств. Представлені в дисертації класифікація диверсифікації, механізм стратегічного планування диверсифікації виробництва та етапи моделювання цього процесу можуть бути запровадженні для вирішення практичних завдань з диверсифікації виробництва як для підприємств машинобудування, так і для підприємств інших галузей промисловості.
Результати дослідження щодо диверсифікації виробництва та етапи моделювання цього процесу знайшли практичне застосування в діяльності ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» (довідка № 19/3 від 04.01. – рекомендації щодо створення передумов диверсифікаційних процесів на підприємстві для забезпечення використання потенційних резервів та підвищення ефективності виробництва) та ТДВ «Машинобудівний завод «Буран» (довідка № 311/8 від 12.12.2011 р.).
Результати дослідження використовуються в начальному процесі ПВНЗ «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука», м. Рівне (довідка №031/12 від 19.01.2012 р. – при викладанні курсів «Стратегічне управління», «Економіка підприємства»).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в ній викладено авторський підхід до вирішення завдань, що виникають в управлінні формуванням та удосконаленням механізму розвитку диверсифікації виробництва підприємств, практики його здійснення та аналізу в контексті бізнес-одиниць підприємства, що дає підстави для подальших теоретичних та методологічних досліджень. Усі результати дослідження здобуто самостійно та підготовлено особисто автором.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи обговорено та позитивно оцінено на міжнародній науковій конференції (м. Донецьк, 2010 р.), першій міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології і системи в документознавчій сфері» (м. Донецьк, 2011 р.) та XVI Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми економічної кібернетики 2011» (м. Одеса, 2011 р.), V міжнародній науковій конференції «Інвестиційно-інноваційна стратегія розвитку національної економії в умовах глобальної економічної системи» (м. Маріуполь, 2012 р.).
Публікації. Результати дослідження опубліковано в 10 наукових працях, серед яких одна особиста монографія, 6 статей у наукових фахових виданнях та 3 тези науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 11,46 д.а. Усі публікації підготовлено одноосібно.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 4 додатків (на 4 стор.), списку використаних джерел з 159 найменувань на 16 стор. Повний обсяг дисертації – 194 сторінки, основний текст становить 162 сторінки. Дисертація містить 20 таблиць та 14 рисунків на 12 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження вирішує важливе наукове завдання розробки методичних підходів і науково-практичних рекомендацій до вдосконалення механізму управління формуванням та розвитком диверсифікації підприємств промисловості (на прикладі діяльності вітчизняних господарюючих суб’єктів машинобудування).
Основні наукові та практичні результати дослідження, які характеризують складові механізму управління формуванням та розвитком диверсифікації промислових підприємств, полягають у такому:
1. Доведено на засаді узагальнення наукових поглядів зарубіжних та вітчизняних учених на виявлені передумови, еволюцію видів та форми диверсифікації промислових підприємств, що концепція диверсифікації є одним із стратегічних напрямків розвитку господарюючих суб’єктів промисловості, яка являє собою форму організації виробництва, властиву ринковим умовам господарювання, характеризується наявністю і розвитком матеріального і нематеріального виробництва і супроводжується розширенням номенклатури і асортименту продукції з урахуванням інновацій.
2. Розвинуто методичний підхід до оцінки сучасних наукових підходів до визначення інвестиційної привабливості диверсифікації промислових підприємств на засаді врахування впливу виявлених позитивних і негативних характеристик при проведенні оцінки рівня як державної диверсифікації, так і конкретних господарюючих суб’єктів машинобудування, що дозволяє взяти до уваги особливості системних і позасистемних ризиків.
3. Розроблено організаційний підхід до управління розвитком диверсифікації промислових підприємств, який засновано на результатах аналізу моделі управління і методичних підходів США, Німеччини, Великої Британії, а також вітчизняного досвіду. Доведено, що в теперішній час особливо ефективною і потрібною в умовах динамічної зміни складного зовнішнього середовища є матрична організаційна структура, особливістю якої є високий ступінь адаптивності до змін виробничого середовища та наявність ефективного механізму координації між багатьма складовими і взаємопов’язаними проектами інновацій.
4. Узагальнено умови формування та вирішення проблеми диверсифікації машинобудівних підприємств на засаді розробленого методу виявлення своєрідності еволюційних змін господарюючих суб’єктів цієї галузі, який дозволяє обґрунтувати шляхи трансформації організаційної структури як складової механізму управління формуванням та розвитком диверсифікації виробництва сфери машинобудування.
5. Дано оцінку фінансово-економічному стану підприємств при диверсифікації виробництва на засаді вдосконаленого методичного підходу (на прикладі «Джанкойського машинобудівного заводу» Автономної Республіки Крим, ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» та ПАТ «Машинобудівний завод «Буран»), виявлено їх потенційні можливості, які можуть бути реалізовані за допомогою процесів диверсифікації виробництва.
6. Виявлено за допомогою розробленого методу визначення особливостей напрямків розвитку диверсифікації виробництва на машинобудівних підприємствах, сутність яких полягає в необхідності врахування впливу зовнішнього середовища за допомогою розробки адаптивної стратегії та структури підприємства, відповідно до визначених етапів життєвого циклу господарюючих суб’єктів.
7. Розроблено механізм на засаді вдосконаленого методу стратегічного планування диверсифікації виробництва, складовою якого є модель стратегічного планування – модель Гарвардської школи бізнесу, яка включає п’ять етапів (процес визначення мети, стратегічне планування, визначення можливих стратегічних альтернатив та формування критеріїв вибору найкращого варіанта, вибір варіанта диверсифікації виробництва з можливих альтернатив та обрання варіанта диверсифікації виробництва) використання якого забезпечує вміння знаходження адекватних наявних ресурсів для виробництва продукції та ринкову нішу для її реалізації.
8. Запропоновано модель диверсифікації виробництва в стратегічному плануванні, сутність якої полягає в аргументованій послідовності рішень при диверсифікації виробництва відповідно до напрямків реалізації стратегічної мети диверсифікованого підприємства, запровадження якої забезпечує одержання синергетичного ефекту.
9. У кінцевому підсумку дослідження як основи для постійного розширення промислового виробництва країни виявлено та обґрунтовано ефективне використання причинно-наслідкових зв’язків диверсифікації на макро-, мезо- та мікрорівнях національного господарства, що в сукупності буде сприяти стабілізації економіки України в цілому та підвищенню конкурентоспроможності її промислових підприємств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаев Г.С. Конкуренция: анализ, стратегия, практика / Г.С. Агаев. – М.:1996. – 384 с.
2. Азоев Г.Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г.Л. Азоев, А.П. Челенков. – М.: ОАО Типография новости, 2000. – 250 с.
3. Акофф Р.Л. Планирование будущего корпорации / Р. Л. Акофф. – М.: Сирин, 2002. – 256 с.
4. Амоша А.И. Инновационный путь развития Украины: проблемы и решения / А.И.Амоша // Экономист. – 2005. – № 6. – С. 28-32.
5. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И.Ансофф. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с.
6. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; [пер. с англ.]; Под ред. Л.И.Ивенко. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
7. Аронов А. М. Диверсификация производства: теория и стратегия развития / А.М. Аронов, А. Н. Петров. – СПб.: Лениздат, 2000. – 128 с.
8. Артамонов С.Ю. Оптимизация структурной политики вертикально интегрированных компаний / Артамонов С.Ю., Дятлов А.Н. – М.: ГУ-ВШЭ, 2007. – 58 с.
9. Афанасьев Ю. Инновационное развитие : новая концепция монополии и конкуренции / Ю. Афанасьев // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 2. – С. 31-34.
10. Багорка М.О. Диверсіфікація як фактор підвищення ефективності діяльності підприємств в сучасних умовах / М.О. Багорка, І.А. Білоткач // Інвестиції : практика та досвід. – 2009.– № 10. – С. 17-21.
11. Багрова І.В. Складові та фактори конкурентоспроможності / І.В. Багрова, О.І. Нефедова // Вісник економічної науки України. – 2007. – № 1. – С.11-16.
12. Балацкий Е. Отраслевые закономерности рыночной трансформации российской экономики./ Е. Балацкий, А. Потапова // МЭМО. – 2000. – № 6. – С. 87-94.
13. Баркалов С.А. Распределение средств в строительной организации / С.А.Баркалов, И.Б. Руссман // Экономика строительства. – 2000. – № 10. – С.13-20.
14. Білопольський М.Г. Актуальні проблеми розвитку і вдосконалення суспільства і виробничих структур в контексті положень енвіроніки / М.Г. Білопольський // Вісник економічної науки України: Науковий журнал АЕН України. – 2007. – № 1 (11). – С. 16 – 22.
15. Белопольский Н.Г. Миф о «невидимой руке» или производство, обмен, распределение в условиях современного кризиса/ Н.Г.Белопольский// Еженедельник «2000». – 2009. – № 11 (453) – 6-12 марта. – С. В 4 – В 5.
16. Белопольский Н.Г. Как спасти Украину? / Н.Г. Белопольский // Еженедельник «2000». – 2009. – 24 – 30 апреля. – № 17 (459) – С. В 4.
17. Белопольский Н.Г. Финансово-экономический кризис в Украине: пути выхода: [монография] / Н.Г. Белопольский. – Мариуполь: Приазовский государственный технический университет, АЭН Украины, 2009. – 80 с.
18. Бирман В. Диверсификация производства как чинник финансовой устойчивости агропредприятий / В. Бирман, И. Бурейко // Экономист. – 2003. – № 5. – С.76-83.
19. Бирман І. Экономический анализ инвестиционных проектов / Г. Бирман, С. Шмидт. – М.: Банки и биржи, ЮНИИТИ, 2009. – 652 с.
20. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. – Киев: МП «Итем» ЛТД, 1995. – 447 с.
21. Богданов А.А. Тектология. Всеобщая организационная наука. В двух книгах / А.А. Богданов. – М.: Экономика, 1989. – 304 с.
22. Бокань А.А. Условия формирования проблемы функционирования крупных диверсифицированных производственно – корпоративных структур в Украине / А.А. Бокань // Вісник економічної науки України. Науковий журнал АЕН України. – 2011. – № 1 (19) – С.24-26.
23. Бокань О.А. Диверсифікація підприємства: передумови види та форми / О.А. Бокань // Вісник економічної науки України. Науковий журнал АЕН України. – 2010. – № 2 (18) – С. 21-25.
24. Бокань О.А. Диверсифікація як чинник стабільної діяльності підприємства / О.А. Бокань // Інформаційні технології і системи в документознавчій сфері: I міжнар. наук.-практ. конф., м. Донецьк, 30 березня – 1 квітня 2011 р. – Донецьк: Донецький національний університет, 2011. – С. 150-152
25. Бокань О.А. Економічні підходи до управління незв'язаною диверсифікованістю в умовах господарської діяльності підприємства / О.А. Бокань // Схід. – 2011. – № 5 (112). – С. 3-6.
26. Бокань О.А. Інноваційне планування на підприємстві як елемент управління диверсифікацією / О. А. Бокань // Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети: Міжнародна наукова конференція, м. Донецьк, 17 грудня 2010 р. / НАН України, Інститут економіки промисловості. Донецьк, 2010. С.81-82.
27. Бокань О.А. Особливості диверсифікації діяльності сучасних машинобудівних підприємств / О.А. Бокань// Схід. – 2011. – № 6 (113). – С. 6.-11.
28. Бокань О.А. Особливості диверсифікації промислових підприємств: [монографія] / О.А. Бокань. – Донецьк: ТОВ «Східний видавничий дім», 2011. – 140 с.
29. Бокань О.А. Пути совершенствования механизма управления несвязанной диверсификацией / О.А. Бокань // Проблеми економічної кібернетики 2011: XVI Всеукраїнська науково-методична конференція, м. Одеса, 14-16 вересня 2011 р. – Одеса: Одеський національний політехнічний університет, 2011. – Т. ІІІ. С. 4-5.
30. Большая советская энциклопедия. Интернет версия на Яндексе. – [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://slovari.yandex.ru/dict/bse/
31. Боровєцькі Р. Трансформація підприємств в умовах нової економіки / Р. Боровецькі // Вісник КНТЕУ. – 2008. – № 4. – С. 32-39.
32. Буркинский Б.В. Экономические инновации/ Б.В. Буркинский //Структурные и инстуциальные преобразования современной экономики. - Одесса, 2003. – Вып. 17. – 315 с.
33. Важинский Ф.А. Оценка эффективности управления системой сбыта машиностроительных предприятий / Ф.А. Важинский. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gym/eprom/ 2010_49/st_49_18 pdf/
34. Виленский П.Л. Оценка эффективности инвестиционных проектов./ П.Л. Виленский, В.Н.Лившиц, С.А.Смоляк. – М.: Дело, 2004. – 888 с.
35. Виханский О.С. Стратегическое управление : [учебник] / О.С. Виханский.- М.: Гардарики, 1999. – 296 с.
36. Гаррет Б. Стратегические альянсы / Б. Гаррет, П. Дюссож; пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 332 с.
37. Геец В.М. Проблемность структурных трансформаций экономики стран с развивающими рынками / В.М.Геец //Економіка та прогнозування. – 2009. – № 1. – С. 54-69.
38. Геєць В. Інноваційні перспективи України: [монографія] / В. Геєць, В. Семіноженко. – Х.: Константа, 2006. – 272 с.
39. Гейер Г.В. Инновационный процесс: особенности на современном этапе развитияпереходных экономик / Г.В. Гейер // Переходное время формирования новой эпохи: регион. сб. науч. тр. по экономике: научн. концептуал. докл. V межд. науч. - практ. конф. – Донецк: Юго-Восток, 2004. – С. 95-101.
40. Гитман Л. Дж. Основы инвестирования / Л.Дж. Гитман, М.Д. Джонк; пер. с англ. – М.: Дело, 1997. – 1008 с.
41. Гольдштейн Г.Я. Стратегический менеджмент / Г.Я. Гольштейн. – Т.: Скиф, 2000. – 451 с.
42. Горшков Р.К. Инновационно-ресурсный потенциал предприятия: вопросы теории и методологии. / Р.К. Горшков. – М.: Экслибрис-Пресс, 2005. – 100 с.
43. Гражевская Н. Обеспечение конкурентоспособности национальной экономики в глобальном постиндустриальном измерении / Н. Гражевская // Економіка України. – 2008. – № 9. – С. 54-63.
44. Гринчуцький В.І. Джерела фінансування інноваційних процесів на підприємстві / В.І. Гринчуцький, І.М. Бойчик // Менеджер. – 2002. – № 6 (22). – С. 86-88.
45. Гринчуцький В.І. Теоретичний аналіз деяких аспектів забезпечення конкурентоспроможності підприємства / В.І.Гринчуцький // Наук. вісн. Буковинської державної фінансової академії: зб. наук. праць: Економічні науки. – Чернівці: БДФА, 2008. – Вип. 4 (13). – С. 250- 257.
46. Гриньова В.М. Інвестування: [підручник] / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.И. Ленейко, О.П. Коюда. – К.: Знання, 2008. – 452 с.
47. Денисов А.Ю. Экономическое управление предприятием и корпорацией / А.Ю. Денисов, С.А. Жданов. – М.: «Дело и Сервис», 2002. – 416 с.
48. Дженстер П. Анализ сильных и слабых сторон компании: определение стратегических возможностей / П. Дженстер, Д. Хасси; пер. с англ. – М.: Вильямс, 2003. – 368 с.
49. Друкер П.Ф. Бизнес и инновации / П.Ф. Друкер. – М.: ООО «И.И. Вильямс», 2007. – 432 с.
50. Друкер П. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / П. Друкер; пер. с англ. – М.: Book chamber international, 1992. – 342 с.
51. Друкер П. Эффективное управление. Экономические задачи и системы оптимальные решения / П. Друкер. – М.: Издательско-торговый дом, 2008. – 384 с.
52. Дудар Т.Г. Інноваційний менеджмент / Т.Г. Дудар, В.В. Мельниченко. – К.: ЦУЛ, 2009. – 256 с.
53. Еремина Е.В. Организационно-методическое обеспечение диверсификации машиностроительных предприятий / Е.В. Еремина. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.іvanovo.ac.ru/jdownloads/nauka/avtoreferat/ Avtoreferaty-2011/eremіna_av.pdf.
54. Жуков Б.М. Инновационное обеспечение гибкого развития промышленных предприятий: теория, инструментарий, реализация: автореф. дис. на соискание научной степени д-ра эк. наук : спец. 08.00.05 - экономика и управление народным хозяйством: экономика, организация и управление предприятиями отраслями, комплексами- промышленность / Б.М. Жуков. – Краснодар, 2007. – 51 с.
55. Жулина Е.Г. Диверсификация деятельности предприятия / Е.Г. Жулина,Т.Л. Мягкова, О.Б. Кацуба. – М.: Журнал «Управление персоналом», 2006. – 176 с.
56. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40-IV від 04.07.2002 р. зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36. – Ст. 266.
57. Інвестиційно-інноваційна діяльність: теорія, практика, досвід: [монографія] / М.П. Денисенко, Л.І. Михайлова, І.М. Грищенко та ін. – Суми: Університетська книга, 2008. – 1050 с.
58. Йохна М.А. Економіка і організація інноваційної діяльності / М.А. Йохна, В.В Стадник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 400 с.
59. Казинец Л.С. Темпы роста и структурные сдвиги в экономике: (Показатели планир. и статистики) / Л.С. Казинец. – М.: Экономика, 1981. – 184 с.
60. Канов А.А. Экономическая глобализация как внешний фактр развития национальных хозяйств на современном этапе /А.А. Канов.// Материалы ІІІ международной практичной конференции. – Симферополь, 2010. – 451 с.
61. Карпухно І. Теоретичні аспекти інноваційного розвитку України / І. Карпухно // Економіка. – 2010. – № 5 (105). – С.33-37.
62. Кендюхов А.В. Концепция формирования стратегии социально-экономического развития Украины / А.В. Кендюхов // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – Донецьк: ДонНТУ. – 2009. – Випуск 36-1. – С. 93-97.
63. Кендюхов А.В. Проблемы и перспективы выхода Украины из экономического кризиса / А.В. Кендюхов // Економічне відродження України: VI Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 22 травня 2009 р. – Київ: ТОВ «Дорадо-Друк», 2009. – С. 130-133.
64. Кендюхов А.В. Проблемы и перспективы формирования в Украине постиндустриальной экономики / А.В. Кендюхов. // Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст: Всеукраїнська науково-практична конференція, м. Вінниця, 20-22 березня 2008р. – Вінниця: ВІЕ ТНЕУ, 2008. – Т. 1. – С. 14-17.
65. Клімова О. Інвестування інноваційної діяльності підприємств / О. Клімова // Синергія. – 2004. – № 4. – С. 37-40.
66. Кныш М.И. Стратегическое управление корпорациями / М.И. Кныш, В.В. Пучков, Ю.П. Тютиков. – СПб.: КультИнформПресс, 2002. – 240 с.
67. Ковтун О.А.Основні підходи до визначення цілей та типів диверсифікації виробництва /О.А. Ковтун // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – № 22. – С. 35-38.
68. Комиссаренко Д.А. Диверсификация: виды и направления / Д.А. Комиссаренко // Прометей. – 2004. – № 3. – С. 135-140.
69. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий / Т.Коно. – М.: Знание. – 1987. – 384 с.
70. Корінько М.Д. Організаційно-економічний механізм диверсифікації діяльності суб’єктів господарювання / М.Д.Корінько // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – С. 135-142.
71. Кунц Р. Стратегия диверсификации и успех предприятия / Р. Кунц // Проблемы теории и практики управления. – 1994. – № 1. – С. 96-100.
72. Ландик В.И. Инновационная стратегия предприятия: проблемы и опыт их решения / В.И. Ландик. – К.: Наук. думка, 2003. – 364 с.
73. Леман Р. Диверсификация на базе профиля фирмы / Р.Леман // Проблемы теории и практики управления. – 1994. – № 1. – С. 89-95.
74. Маркетинг в отраслях и сферах деятельности [учебник] / Под ред. проф. В. А. Алексунина. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2002. – 614с.
75. Маслок О.І. Сучасний стан диверсифікації шнноваційного розвитку наукоємних і високотехнологічних виробництв та напрями її стимулювання / О.І. Маслак// Електронне фахове видання «Ефективна економіка», 2009. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : //www/ ekonomy. nayka. com.ua/ index. php. operation = 18. iid=85
76. Мащенко В.Е. Системное корпоративное управление / В.Е. Мащенко. – М.: Сирин, 2003. – 251 с.
77. Мегамедимінова З.І. Оцінка інноваційної позиції підприємства / З.І.Мегамедимінова // Коммунальное хозяйство городов. – 2007. – № 75. –С. 252-256.
78. Макишенко Д.О. Управління інноваційним потенціалом – ключова детермінанта збалансованого розвитку економічної системи / Д.О. Микишенко, М.О. Чуприна // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: Міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2009. – Т. 3. – С. 114-115.
79. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент / П.П. Микитюк. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 295 с.
80. Мильнер Б.З. Управление знаниями: Эволюция и революция в организации / Б.З. Мильнер. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 177 с.
81. Миронюк А.В. Основні причини та особливості проведення реструктуризації підприємств України / А.В. Миронюк, Д.А. Ротар. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: www.rusnayka.com/7_NMIV_2010/ Economics/Go 197.doc.htm.
82. Моисеев В. А. Стратегический маркетинг ОАО «Корпорация «Компомаш» в производстве продукции для топливно-энергетического комплекса России // Доклад на втором семинаре ОАО «Корпорация «Компомаш». – 2005. – 36 с.
83. Немченко Г. Диверсификация производства: цели и направления деятельности / Г. Немченко, С. Донецкая, К. Дьяконов // Проблемы теории и практики управления. – 1998. – № 1. – С. 107-113.
84. Новицкий Е.Г. Проблемы стратегического управления диверсифицированными компаниями / Е. Г. Новицкий. – М.: БУКВИЦА, 2001. – 163 с.
85. Опережающее управление инновационным развитием экономики: [монография] / В.А.Подсолонко, Е.А. Подсолонко, С.Ю. Цехла и др.; под ред. Е.А. Подсолонко; Ко АЭНУ, ТНУ МОНМС Украины. – Симферополь: ДИАЙПИ, 2011. – 592 с.
86. О приоритетных направлениях инновационной деятельности в Украине: Закон Украины // Ведомости Верховной Рады. – 2003. – № 13. – Ст. 93.
87. Орехов С. А. Диверсифицированные корпоративные объединения: проблемы статистического анализа / С.А. Орехов. – М.: БУКВИЦА, 2000. – 120 с.
88. Охтень О.О.Оцінка потенціалу диверсифікації виробництва на промислових підприємствах /О.О. Охтень, В.В.Трубчанін //Економічний вісник Донбасу. Науковий журнал. – 2010.– № 3 (21). – С. 105-110.
89. Павлов К.Инновации интенсивного и экстенсивного типа / К.Павлов //Экономист. – 2009. – № 7. – С. 43-48.
90. Паскье М. Диверсификация и эффективность / М. Паскье // Проблемы теории и практики управления. – 1994. – № 3. – С. 79-82.
91. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом/ А.А. Пересада. – К.: Лібра, 2002. – 462 с.
92. Пересадько Г.О. Управління дивесифікаційною політикою у контексті концепції національного розвитку / Г.О. Пересадько, В.А. Цимбал // Механізм регулювання економіки. – 2007. – № 1. – С. 237- 245.
93. Петенко И.В. Моделирование – основа инноваационного развития промішленних предприятий / И.В. Петенко, В.А. Кучер. – Донецк: Вебер, 2009. – 722 с.
94. Петрович Й.М. Основні аспекти адаптації машинобудівельних підприємств до змін зовнішнього середовища в умовах ринкових трансформацій / Й.М. Петрович. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Logіstyka/2009_649/32.pdf.
95. Підвисоцький Р. Інвестиції у виробництво — запорука розвитку та структурної модернізації економіки/ Р. Підвисоцький // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 6. – С. 20-23.
96. Портер М. Международная конкуренция / М.Портер; пер. с англ.; под ред. В.Д. Щетинина. – М.: Международные отношения, 1993. –390 с.
97. Портер М. Конкуренция: Учебное пособие / М. Портер: пер. с англ. – М.: «Вильямс», 2000. – 495 с.
98. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегия,безопасность / Г. Б. Клейнер и др. – М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 1997. – 288 с.
99. Проблеми управління інноваційним розвитком підприємств у транзитивній економіці: [монографія] / За заг. ред. д-ра економ. наук, проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 585 с.
100. Реструктуризация предприятий и компаний / Под. ред. И.И. Мазура. – М.: Высш. школа, 2000. – 587 с.
101. Рудык Н.Б. Конгломеративные слияния и поглощения. Книга о пользе и вреде непрофильных активов / Н. Б. Рудык . – М.: Дело, 2005. – 223 с.
102. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Г.В. Савицкая. – [5-е изд., перераб. и доп]. – М.: ИНФРА-М, 2009. – 536 с.
103. Сидоров В.И. Мотивационный механизм управления инновационной деятельностью в условиях транзитивных экономических процессов / В.И.Сидоров, Т.Е. Шедякова - Сумы: Механизм регулирования экономики, 2009. – 8 с. – [Електронный ресурс]. – Режим доступа: www.nbuv.QOV.ua.
104. Скворцов И.Б. Диверсификация деятельности предприятия как средства антикризисного управления / И.Б. Скворцов, О.О. Цогла. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_bіol/nvnltu/
105. Скоробогатов М.М. Диверсифікація як один із шляхів підвищення ефективності діяльності підприємств у суасних умовах М.М. Скоробогатов, О.І. Куцерубова // Економічний вісник Донбасу: Науковий журнал. – 2011. – № 3 (25). – С. 18-21.
106. Скочиляс С. Реструктурізація підприємтв в умовах трансформаціі економіки /С.Скочиляс // Економічний аналіз. – 2009. – С. 300-303.
107. Скударь І.М. Управление конкурентоспособностью крупного акционерного общества: проблемы и решения: [монография] / Г.М. Скударь. – К.: Наукова думка, 1999. – 496 с.
108. Слиньков В.Н. Стратегическое планирование на основе сбалансированной системы показателей. Стратегический контроль. Практические рекомендации / В.Н. Слиньков. – М.: Дакор, КНТ, 2008 – 384 с.
109. Собственность и контроль предприятий / Всемирный банк // Вопросы экономики. – 2004. – № 8. – С. 28-29.
110. Сычев В. Наноинвестиции / В. Сычев// Эксперт. – 2004. – № 34. – С. 72.
111. Тертична Л.І. Інноваційний розвиток і людський капітал / Л.І. Тертична // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. – 2005. – № 2 (66). – Т. 2. – С. 179-183.
112. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: [учебник для вузов] / А.А. Томпсон, А.Д. Стрикленд; пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2001. – ХХ. – 412 с.
113. Тупицын А.Л. Диверсификация предприятия / А.Л. Тупицын. – Новосибирск, 2004. – 150 с.
114. Ушаков Д.Н. Словарь Ушакова онлайн. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ushakovdіctіonary.ru/.
115. Федулова Л.І. Перспективи інноваційного розвитку промисловості України / Л.І. Федулова // Економіка прогнозування. – 2006. – № 2. – С. 58-76.
116. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга. / Д. Хан: пер. с нем. под ред. А.А. Турчака. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 800 с.
117. Ханыков И.А. Стратегическое планирование на основе исследования ключевых компетенций организации в бизнес-системе: [монография] / И.А.Ханыков. – М.: ИД ГРААЛЬ, 2003. – 173 с.
118. Харченко С.А. Стратегическое планирование развития диверсифицированных предприятий / С.А. Харченко. – СПб.: СПбГУЭФ., 1997. – 162 с.
119. Хасси Д. Стратегия и планирование: путеводитель менеджера / Д. Хасси; пер. с англ.; под ред. Л.А.Трофимовой. – СПб: Питер, 2002. – 384 с.
120. Цогла О.О. Оценка эффективности диверсификации деятельности машиностроительного предприятия / О.О. Цогла – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: www.nbuv.gov.ua/portal/Vnulp/Ekonomika/2008_628/53
121. Цогла О.О.Теоретические аспекты мониторинга диверсификации деятельности машиностроительного предприятия / О.О. Цогла. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/SocGum/APE/2009_2/105-108.pdf.
122. Чернова Т.В. Экономическая статистика: [учебное пособие] / Т. В. Чернова. – Таганрог: ТРТУ, 1999. – 140 с.
123. Чумаченко Н.Г. Амортизационные отчисления — существенный источник финансирования инвестиций предприятия / Н.Г. Чумаченко // Бухгалтерский учет и аудит.– 2004. – № 8. – С. 6-9.
124. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: [навчальний посібник] / Л.А. Швайка. – Львів: Магнолія плюс, 2004. – 268 с.
125. Шевченко О.О. Інновації та їх інвестиційне забезпечення: методологічний аспект: [монографія] / О.О. Шевченко. – К.: ДДМА, 2009. – 168 с.
126. Шумпетер И. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюктуры) / И. Шумпетер; пер. с нем. – М.: Прогресс, 1982. – 456 с.
127. Яновский Л.П. Методологические подходы к определению показателей диверсификации и концентрации производства/ Яновский Л. П., Евглевская Т.А.//Современная аграрная экономика: проблемы и решения: Сборник научных трудов. – Воронеж: ФГОУ ВПО ВГАУ, 2006. – Ч. 1. – С.165-170.
128. Ansoff H.І. Corporate Strategy / H.І. Ansoff. – Penguіn Books, Mіddlesex, 1981. – 208 p.
129. Ansoff H.І. Strategіes for Dіversіfіcatіon / H.І. Ansoff. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://foswiki.org/pub/Sandbox/SimiWiki/Strategies_for_diversification.pdf
130. Bayner P. Developіng Strategіes for Dіversіfіcatіon / Corporate Strategy, Marketіng and Dіversіfіcatіon / Р. Bayner, D.F. Burman. – Bradford Unіversіty Press, 1971. – Р. 151-160.
131. Berle A. Power wіthout property : a new development іn Amerіcan polіtіcal economy / A. Berle. – New York, N.Y.: Harcourt, Brace & World, 1959. – 184 p.
132. Beery C.H. Corporate Growth and Dіversіfіcatіon [Journal] / C.H. Beery // Journal of Law and Economіcs. – Prіnceton, NJ : Prіnceton Unіversіty Press, 1975. – P. 371-84.
133. Beery C.H. Corporate Growth and Dіversіfіcatіon / C. H. Beery // Journal of Law and Economіcs. – 1971. – Vol. 14 – № 2. – P. 371-383.
134. Berger P.G. Discussion of Educator Research Roundtable: The Diversification Discount / Phіlіp G. Berger. – Published online by SSRN Financial Education Network (FEN) Educator Research Roundtable Discussion, April 24, 2003 [Document available at: SSRN electronic paper collection http://ssrn.com/abstract=402220].
135. Booz A. Dіversіfіcatіon. A Survey of European Chіef Executіves [Journal] / A. Booz, H. Booz. – New York: 1985. – P. 477-500
136. Brealey R.A. Fundamentals of corporate fіnance, Іnternatіonal Edіtіon / Rіchard A. Brealey, Steward A. Myers, Alan J Marcus. – McGraw-Hіll, Іnc. – 2001. – 651 с.
137. Brіnson G.P. Determіnants of Portfolіo Performance / Gary P. Brіnson, L. Randolph Hood, Gіlbert L. Beebower. – Fіnancіal Analysts Journal. – July-August. – 1986. – P. 39-44.
138. Calorі R. Harvatopoulos Y. Dіversіfіcatіon : les regіes de conduіte / R. Calorі, Y. Harvatopoulos. – Harvard. l'Expansіon (prіntemps), 1988. – 254 р.
139. Chandler A.D. Strategy and Structure: A. Chapter іn the Hіstory of Іndustrіal Enterprіses / A.D. Chandler. – Cambrіdge, Mass, MІ T. Press, 1969. – 480 р.
140. Channon D.F. Strategy and Structure іn Brіtіsh Іndustry / D.F. Channon. – New York: AMACOM, 1998. – 344.
141. Chandler A.D. Strategy and Structure: A.Chapter іn the Hіstory of Іndustrіal Enterprіses / A.D. Chandler. – Cambrіdge, Mass, MІ T. Press, 1962. – 724 p.
142. Donsіmonі M.-P. Concentratіon Іndіcex and Market Power: Two Vіews / M.-P. Donsіmonі, P. Geroskі, A. Jacguemіn // Journal of Іnductrіal Economіcs. – 1984. – V. 32. – № 4. – 419-34 р.
143. Ellіs J. Corporate Strategy and Fіnancіal Analysіs. Pіtman / J. Ellіs, D. Wіllіams. – London, 1993. – 416 р.
144. Gort M. Dіversіfіcatіon and Іntegratіon іn Amerіcan Іndustry [Journal] / M. Gort. – Prіnceton, NJ: Prіnceton Unіversіty Press, 1962. – P. 284-302.
145. Hamel G. Strategіc іntent / G. Hamel. – Harvard Busіness Revіew, 2010. – 112 р.
146. mbs J. Stages of Dіversіfіcatіon / J. Imbs, W. Romain // Amerіcan Economіc Revіew, 93(1), March 2003. – Р. 63-86.
147. Jonson G. Explorіng Corporate Strategy. Text and Cases / G. Jonson, K. Scholes. – Prentіce Hall, London, Financial Times, 2007. – 622 p.
148. Kay J. Foundatіons of Corporate Success / J. Kay. – Oxford: Oxford Unіversіty Press, 2003. – 476 р.
149. Markowіtz H. Portfolіo Selectіon: Effіcіent Dіversіfіcatіon of Іnvestments / Harry Markowitz. – The Journal of Finance. – Vol. 7. – №. 1. –1952. – Р. 77-91.
150. Pepall L. Іndustrіal Organіzatіon: Contemporary Theory and Practіce / L. Pepall, D. Rіchards, G. Norman. – 2d. ed. – South-Western. 2002. –P. 87-100.
151. Pіtts R.A.. Fіrm dіversіty: conceptualіzatіon and measurement / R.A. Pіtts, H.D. Hopkіns . // Academy of Management Revіew. – № 7. – 1982. – P. 620-629.
152. Ramanujam, V. Research on Corporate Dіversіfіcatіon: A Synthesіs / V. Ramanujam, P. Varadarajan // Strategіc Management Journal. – 1989. – Vol. 10. – № 6. – P. 523-551.
153. Shultz T. Human Capіtal / T. Paul Schultz. – N.Y., Economics and Human Biology, 2001. – Vol. 1. – №. 2. – P. 207-221.
154. Staudt T.A. Program for Product Dіversіfіcatіon / T.A. Staudt. – Harvard Busіness Revіew, vol. 32, no. 6, November-december, 1954. – P. 121-131.
155. Thompson J. Strategіc management: awareness and change / John L. Thompson, Frank Martin, – Cengage Learning Business Press; 5 edition, 2005. – 873 p.
156. Tompson А.Jr. Strategіc Management / Arthur A. Jr. Thompson, Alonzo J. III Strickland. – Boston: Richard D Irwin, 2010. – 1049 p.
157. Turpіn D. Strategіc Allіance wіth Japanese Fіrms: Mіths and Realіtіes / D. Turpіn // Long Range Plannіng. – 1993. – № 4. – Р. 11-15.
158. Yamasaki Н. IT revolution in the Japanese traditional company / Н. Yamasaki, I. Yamada. - Tokyo: Mitsubishi Electr. Corp., Hyogo, 2000. – 585 p.
159.Yoshіnara E. Diversification strategy at the Japaneseenterprise» / E. Yoshіnara, A. Sakuma, К. Іtamі. – Tokyo, Nіpon Keіran, 1979. – 126 р.