ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КІНЕСИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНИЙ АСПЕКТ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРЧУК Оксана Вікторівна

УДК 811.112.2’373.2.

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КІНЕСИЧНИМ
КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ:
СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

дисертаціяна здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП ........................................................................................................................ 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ......... 13
1.1. Кінесичні засоби спілкування в комунікативній системі.............. 13
1.2. Семантика кінесем ............................................................................ 23
1.3. Кінесичні елементи та їх взаємодія з вербальними засобами в комунікативному аспекті ......................................................... 38
1.3.1.Фразеологічні одиниці з кінесичним компонентом та їх денотативна співвіднесеність ............................................................40
1.3.2. Семантичний аспект кінесичного компонента та його роль у формуванні фразеологічного значення ................................... 48
1.4. Специфіка структурно-семантичної і функціонально-стилістичної організації досліджуваних мовних одиниць .. 53
Висновки до розділу 1......................... 63
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ КІНЕСИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ .ЯК ЗНАКІВ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ........... 66

2.1. Фразеотворення в сучасній фразеологічній науці: номінативний аспект ................................................................................................. 66
2.2. Особливості фразеотворення німецьких фразеологічних одиниць з кінесичним компонентом .............................................. 71
2.3. Конотативний елемент та його роль у формуванні фразеологічного значення досліджуваних мовних одиниць ....... 82
2.4. Національно-культурна специфіка фразеологічних одиниць з кінесичним компонентом ............................................... 91
Висновки до розділу 2 ..................... 110
РОЗДІЛ 3. ВАРІЮВАННЯ ДОСЛІДЖУВАНИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ТА ЇХ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ПАРАДИГМИ ....................... 113

3.1. Варіювання у сфері фразеологічних одиниць з кінесичним компонентом ..................................................................................... 113
3.1.1. Лексичне варіювання ..................................................................... 119
3.1.2. Морфологічне варіювання ............................................................ 124
3.1.3. Синтаксичне варіювання ............................................................... 127
3.1.4. Комбіноване варіювання ............................................................... 131
3.2. Системність у сфері фразеологічних одиниць з кінесичним компонентом ................................................................................... 132
3.2.1. Синонімічні відношення................................................................. 133
3.2.2. Антонімічні відношення................................................................. 137
3.2.3. Полісемантичні відношення .......................................................... 141
Висновки до розділу 3 ... ................. 157
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ......................... 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................... 165
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................ 193
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ................................ 195

ВСТУП

Друга половина ХХ століття стала для фразеології періодом інтенсивного розвитку, що дало їй змогу виокремитися у самостійну лінгвістичну дисципліну, однією із характерних рис якої на теперішньому етапі її розвитку є істотне розширення фразеологічної проблематики.
Дослідження у галузі семантики фразеологічних одиниць (ФО) охоплюють у сучасній мовознавчій науці ряд проблем, які вирішуються на матеріалі різних мов: взаємодія фразотвірних компонентів у процесі утворення узагальнено-образної семантики ФО (М.Ф.Алефіренко, В.М.Білоноженко, І.С.Гнатюк), внутрішня форма ФО та її функції (Я.А.Баран, О.В.Кунін, О.Д.Райхштейн, І.І.Чернишова), мовні механізми виникнення емотивності ФО (М.В.Гамзюк), роль прототипу у формуванні семантики ФО (В.І.Гаврись, Ю.П.Солодуб). Особливе місце займають дослідження фразеологічної номінації (В.І.Крепель, Н.Д.Петрова, В.М.Телія, W.Fleischer, Ch.Palm, Th.Schippan), багато з яких присвячені вивченню національно-культурної специфіки фразеологізмів (Є.М.Верещагін, В.Г.Гак, С.Н.Денисенко, В.Г.Костомаров, Д.Г.Мальцева, С.М.Назаров, О.П.Пророченко, В.М.Телія, Ю.А.Фірсова). Віддаючи належне дослідницькій праці вітчизняних та зарубіжних фразеологів, науковці змушені визнати, що до цього часу ще повністю не вирішені проблеми фразеологічної номінації, проблеми лінгвістичної сутності стрижневого компонента ФО, який характеризується певними змістовими та формальними властивостями тощо.
Вибір теми нашої праці зумовлений потребою у вивченні та осмисленні фразеологічних одиниць з кінесичним компонентом (далі ФОК) у сучасній німецькій мові, які дотепер не були об’єктом спеціального дослідження. В теоретичній та практичній фразеології такий підхід отримує своє відображення, зокрема, в аналізі фразеологізмів у широкому лінгвокультурологічному контексті, адже дані фразеологізми є не тільки носіями предметно-логічного значення: в їхній денотативній, конотативній та контекстуальній семантиці відображені характерні риси етнокультурного образу народу, його „дух” (В. фон Гумбольдт).
Актуальність теми дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасної фразеології на комплексне вивчення фразеологічних одиниць у мовному та мовленнєвому аспектах, що передбачає, зокрема, висвітлення спектру семантичних, структурних та функціональних властивостей ФОК у сучасній німецькій мові з урахуванням мовних та позамовних чинників. Актуальним є аналіз процесів утворення та розвитку ФОК з погляду відображення в них національно-культурної специфіки.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в рамках науково-дослідної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: когнітивний, комунікативний, функціонально-прагматичний аспекти” (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол №2 від 27 вересня 2004 року), яка є складовою частиною держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної й лексичної системи германських та романських мов: когнітивний, комунікативний та паралінгвістичний аспекти”, що розробляється КДЛУ (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 5 від 24 січня 2000 року).
Метою дисертації є виявлення семантичних і структурних особливостей фразеологічних одиниць із кінесичним компонентом у сучасній німецькій мові з урахуванням їхньої національно-культурної специфіки‚ а також функціонування досліджуваних одиниць у висловлюваннях та текстах.
Окреслена мета передбачає розв’язання таких конкретних завдань:− − виокремити корпус досліджуваних мовних одиниць німецької мови з метою семантичного, структурного та функціонального аналізу фразеологічного значення, детермінованого кінесичним компонентом;
− в аспекті аналізу семантики ФОК встановити відтворювані зв’язки ФО із національно-культурним досвідом носіїв німецької мови, який має спільні для представників цього етносу складники;
− виявити особливості формування семантичної структури ФОК німецької мови як специфічних мовних знаків;
− з’ясувати закономірності структурної та семантичної організації ФОК порівняно з іншими фразеологічними одиницями;
− визначити функціонально-комунікативні властивості досліджуваних мовних одиниць з урахуванням специфіки прояву національно-культурної семантики;
− розкрити особливості актуалізації ФОК німецької мови у тексті.
Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці з кінесичним компонентом у сучасній німецькій мові як специфічні мовні одиниці вторинної номінації.
Предметом аналізу є семантичні та структурні особливості утворення та розвитку ФОК у сучасній німецькій мові, що відбивають специфіку світобачення носіїв німецької мови.
Для вирішення зазначених вище питань нами сформульовано таку робочу гіпотезу: фразеологічні одиниці з кінесичним компонентом сформувалися внаслідок образного сприйняття носіями німецької мови навколишнього світу, зокрема людини як його суперконцепта. У розвитку досліджуваних мовних одиниць простежується діалектичний взаємозв’язок загальномовної системи з її усталеними формами і присутністю у їх лексичному складі компонентів з національно-культурною маркованістю. Асоціативні зв’язки відображають суб’єкт, світобачення, породжують нові значення компонентів ФО, які за законом семантичного узгодження слугують мотивом для семантичного переосмислення та є основою для об’єднання досліджуваних одиниць у конкретну фразеотематичну групу.
Матеріал дослідження складає 1750 ФО з кінесичним компонентом, які отримані шляхом суцільної вибірки з лексикографічних джерел, а також із 27 творів сучасної художньої літератури німецькомовних авторів.
Методологічною основою роботи є загальні засади сучасної мовознавчої науки про соціальну сутність мови, теорію пізнання, діалектичну єдність форми та змісту, мови та мислення. Теоретичним підґрунтям пропонованого дослідження слугували праці В. фон Гумбольдта, О.О. Потебні, вітчизняних та зарубіжних дослідників з етнолінгвістики, лінгвістичної семантики, лінгвокультурології тощо. Врахування зазначених галузей знань уможливило висвітлення специфіки етнокультурного членування та категоризації навколишнього світу при фразеотворенні у мові й функціонуванні досліджуваних мовних одиниць у мовленні.
Методи дослідження зумовлені метою, завданнями й аналізованим матеріалом: метод кореляції мовних і позамовних явищ для встановлення взаємозв’язку та взаємообумовленості соціальної сфери життя носіїв німецької мови і її відображення у семантичній структурі досліджуваних мовних одиниць; метод фразеологічної ідентифікації для виявлення фразеологічності того чи іншого усталеного словесного комплексу; метод компонентного аналізу для визначення та опису семантичної структури досліджуваних мовних одиниць; описовий метод для з’ясування структурних, семантичних і функціональних властивостей досліджуваних мовних одиниць; лінгвокраїнознавчий та етнокультурний коментар фразеологічного значення досліджуваних мовних одиниць для уточнення семантичної структури ФОК; частково використовується опитування інформантів для перевірки статусу окремих ФОК у сучасному слововжитку.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше використано системний підхід до вивчення й аналізу ФОК сучасної німецької мови з урахуванням суміжних галузей знань: етнолінгвістики, лінгвістичної семантики, лінгвокультурології тощо. Такий підхід дозволив розкрити характер кінесичного компонента значення ФОК у німецькій мові та виявити особливості утворення й семантичного розвитку досліджуваних одиниць. Уперше встановлено роль кінесичного компонента як детермінанта етнокультурної інформації ФОК. Уперше досліджено ФОК німецької мови з урахуванням збереження або відновлення змістових і формальних властивостей вихідних ФО та їх складників.
Теоретичне значення визначається тим, що дослідження особливостей утворення ФОК у сучасній німецькій мові є певним внеском у фразеологію в її семантико-структурному та лінгвокультурологічному аспектах. Встановлення системного характеру кінесичного компонента значення ФОК, систематизація знань про семантичну специфіку досліджуваних одиниць сприятимуть розв’язанню актуальних проблем теорії фразеологічної семантики. Отримані результати засвідчують регулярні зв’язки процесів фразеотворення зі специфікою ментальності носіїв німецької мови, тому висновки роботи можуть бути використані в подальшій розробці фразеологічної проблематики в контексті культури. Теоретичні положення дисертації можуть служити основою для вивчення семантичних відношень у системі інших мовних і мовленнєвих одиниць.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання її теоретичних положень, висновків та результатів у курсах загального мовознавства (розділи Мова і мислення”, Мова і суспільство”, Мова і культура”, Проміжні рівні мови”), лексикології німецької мови (розділи Лексико-семантична система мови”, Фразеологія”); в спецкурсах Прагматика художнього тексту”, Лінгвокультурологічний аспект вивчення мови”; в практиці викладання німецької мови, лінгвокраїнознавства, теорії та практики перекладу. Фактичний матеріал дослідження може слугувати основою для укладання фразеологічних і загальних одно- та двомовних словників
Особистий внесок дисертанта полягає у виявленні закономірностей та специфіки динамічних процесів, тенденцій розвитку досліджуваної фразеотематичної групи. Проведено комплексний аналіз ФОК, проаналізовано кореляцію мовних та позамовних чинників у формуванні цілісного фразеологічного значення, що зумовило розширення знань про мовну картину світу і зв’язок мови та суспільства.
Положення, які виносяться на захист:
1. Фразеологічні одиниці з кінесичним компонентом як знаки вторинної номінації, що сприяють пізнанню та осмисленню конкретної концептуальної сфери як фрагменту картини світу, становлять в німецькій мові значний масив ускладнених мовних знаків і є своєрідною етнокультурною рефлексією носіїв німецької мови в певній комунікативній ситуації, що співвідносять емоційно-ціннісне ставлення та ціннісну орієнтацію зі змістом мовної одиниці.
2. Семантичний, структурно-семантичний і функціональний аналізи та етнокультурний коментар досліджуваних мовних одиниць дозволяють простежити тісний взаємозв’язок між мовними структурами та мисленнєвими процесами людини у концептуалізації культури народу, його звичаями, традиціями у процесах стереотипізації етнічних уявлень про навколишній світ і внутрішній рефлексивний досвід носіїв німецької мови. Цей аналіз засвідчує, що компоненти-кінеми, втрачаючи здатність виконувати функцію виділення, набувають іншої характерологічної і виступають при цьому образним стрижнем внутрішньої форми кінесичних ФО.
3. Основний принцип когнітології, згідно з яким вербальне і невербальне мислення керується спільними когнітивними законами, а також врахування психокогнітивного та етнокультурного аспектів фразеологічного семіозису засвідчують, що невербальні елементи є складовою загальнокомунікативної системи і семіотичною підсистемою асоціативно мотивованих зворотів, які позначають різні етнокультурні коди, і в яких фіксується психоемоційний стан людини, поведінка та її соціальна діяльність, тобто її духовний код.
4. Своєрідність досліджуваних ускладнених мовних знаків визначається кінесичним компонентом, який виступає як елемент пізнавально-мисленнєвої діяльності, що сформувався в результаті сенсорно-рецептивного сприйняття навколишнього світу і посідає в семантичній структурі ФО панівне місце, виконуючи роль фразеотворчого центру.
5. Формування фразеологічного значення досліджуваних мовних одиниць, яке здійснюється в результаті семантичних зрушень слів-компонентів, відбувається, головним чином, шляхом метафоричного та метонімічного перенесень найменування, а також завдяки взаємозамінності одного коду іншим, опосередкованій здатності мислення, відчуттів й образів до аналогізації.
6. Унаслідок семантичної переорієнтації та втрати своєї співвіднесеності з основною предметною сферою, мовні одиниці інших концептуальних сфер деактуалізуються і складники одного коду культури використовуються на позначення інших кодів культури, тобто беруть участь в утворенні фразеологічного значення, співвіднесеного зі значенням кінесичного компонента.
7. Системні відношення досліджуваних мовних знаків ілюструють особливу продуктивність синонімічних відношень і значно нижчу продуктивність полісемантичних та антонімічних відношень.
8. Специфіка досліджуваних мовних знаків, які є нарізно оформленими мовними утвореннями, зумовлює широкі можливості різних структурно-семантичних трансформацій не лише завдяки створенню нових відношень з іншими мовними одиницями, а також і через видозміни їх форми, що дозволяє їм реалізувати внутрішній рефлексивний досвід німецького етносу у різних формах та різновидах: лексичних, морфологічних, синтаксичних, комбінованих.
Апробація результатів дослідження здійснювалась на восьми наукових конференціях, у тому числі на двох міжнародних: Німецька мова в діалозі культур” (Ужгородський національний університет, 8 жовтня 2004 р.); Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, 24-25 листопада 2004 р.); шести науково-практичних: науково-практичній конференції Київського державного лінгвістичного університету (20-22 квітня, 1999 р.), науковій конференції Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка (Кіровоград, 2000); Наукова діяльність молоді на зламі тисячоліть” (Київський державний університет технологій та дизайну, 2002 р.); Мови і культури у сучасному світі” (Київський національний лінгвістичний університет, 8-11 квітня 2003 р.), Германістика в Україні: сьогодення і перспективи” (Київський національний лінгвістичний університет, 26 листопада 2003 р.).
Публікації. Основні положення й висновки дослідження викладені у чотирьох статтях автора, опублікованих у фахових виданнях України, та одних тезах наукової конференції (у співавторстві). Загальний обсяг публікацій 1,8 др. арк.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел довідкової літератури та списку джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг праці становить 196 сторінок, обсяг тексту дисертації 164 сторінки.
У вступі обґрунтовано вибір теми й актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено об’єкт і предмет, мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.
У першому розділі обґрунтовано теоретико-методологічні засади пропонованого дослідження; визначено роль і місце кінем у сучасній німецькій мові; висвітлено семантику кінем; розглянуто комунікативну значущість невербальних засобів та їх взаємодію з вербальними; виявлено значення кінесичного компонента як тематичного індикатора і його роль у формуванні фразеологічного значення. На основі аналізу розкрито специфіку структурної, семантичної та функціонально-стилістичної організації ФОК у сучасній німецькій мові.
У другому розділі здійснено аналіз процесу фразеотвору у досліджуваній фразеотематичній групі; семантичні та структурні шляхи первинного фразеотвору; з’ясовано структурні та семантичні типи в сфері досліджуваних ФО; розглянуто конотативні ознаки та їх роль у формуванні фразеологічного значення; визначено загальні тенденції розвитку фразеологічної семантики.
У третьому розділі висвітлено мовні та позамовні чинники розвитку досліджуваних мовних одиниць, структурне та семантичне варіювання у сфері досліджуваних ФОК; виявлено семантичні відношення у сфері досліджуваних мовних одиниць (синонімічні, антонімічні, полісемічні).
У загальних висновках підведено підсумки проведеного дослідження й окреслено перспективи подальших наукових розробок.
Список використаних джерел містить 343 найменування праць вітчизняних і зарубіжних дослідників. Список джерел ілюстративного матеріалу становить 27 позицій.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати дослідження німецьких фразеологічних одиниць з кінесичним компонентом підтверджують положення, які виносяться на захист, і дозволяють дійти таких загальних висновків:
Керуючись системним підходом щодо розвитку наукового пізнання, зокрема до розвитку пізнання фразеологічної системи мови як цілісного об’єкта, нами здійснено комплексний аналіз конкретного фразеотематичного масиву, об’єднаного спільним кінесичним індикатором, що характеризує її як адаптивну фразеогрупу, яка не втрачає своєї комунікативної цінності, здатності до саморегуляції та пристосування до умов функціонування з урахуванням мовних і позамовних чинників.
Пропоноване дослідження підтверджує загальновизнану точку зору сучасної мовознавчої науки про те, що фразеологізми будь-якої мови є лінгвосеміотичним феноменом, в якому в усталеній формі зберігаються і передаються уявлення етносу про навколишній світ, етнокультурна та історична інтеріоризація дійсності та внутрішнього рефлексивного досвіду народу носія мови. Факти німецької мови засвідчують, що стереотипи поведінки етносу представлені в його культурі, традиціях, звичаях, а вербалізовані, зокрема, у мовній фразеосистемі як номінативні одиниці мови і є продуктом культурно-гносеологічної здатності етносу фіксувати як стереотипне власне антропометричне ставлення до навколишньої дійсності, що в процесі розвитку перетворюється на прототипові в етносвідомості.
Проведене дослідження показало, що аналізований фразеологічний масив маніфестує насамперед психоментальні особливості німецького етносу, його колективне позасвідоме успадковану і незмінну сукупність психічних процесів, які не відбуваються у свідомості і зумовлені родовою пам’яттю людини носія мови, зокрема носія німецької мови. Необхідність аналізувати фразеологічні одиниці одночасно як знаки думки мовця й ознаки всіх інших переживань дають змогу встановити їх внутрішню форму.
Враховуючи існуючу розбіжність точок зору щодо невербальних засобів комунікації, ми надаємо перевагу саме тій точці зору, згідно з якою невербальні засоби комунікації є складовою загальної комунікативної системи і являють собою семіотичну підсистему поряд з підсистемою вербальних елементів і тісно з нею взаємодіють. Комунікативна значимість кінесичних засобів і їх взаємодія з вербальними засобами підтверджує, що вони, з одного боку, існують у своєму кінесичному вираженні, а з іншого боку, вони отримують вербальне вираження, утворюючи певну групу фразеологічних одиниць.
Всебічно аналізуючи природу і лінгвістичну сутність ФОК та їх денотативну співвіднесеність, яка враховує співвідношення цілого і їх складових, ми визначаємо досліджувані мовні знаки як відтворювані мовні знаки, яким притаманні всі конституційні ознаки, притаманні іншим фразеологічним одиницям, але зі своєю специфікою.
Експлікація структурно-семантичних та функціонально-стилістичних властивостей ФОК дає підстави розглядати їх як транслятори культурологічних та етнокультурних особливостей життя носіїв німецької мови, в яких провідну роль відіграє кінесичний компонент. Поряд з цим ми зазначаємо, що певною специфікою досліджуваних мовних одиниць характеризуються ФО, які становлять широку міжмовну зону. Вони є трансцендентними і для сприйняття та відтворення мовленнєвих висловлювань, крім мовних знань, необхідні енциклопедичні знання про світ.
Доведено, що формування фразеологічного значення аналізованих ускладнених мовних знаків відбувається унаслідок семантичного переосмислення кінесичної основи, яка використовується в новій для неї функції найменування. Факти мови засвідчують, що семантичне переосмислення ФОК відбувається, і через метафоричне та метонімічне перенесення, завдяки чому значення ФО формується на встановлених асоціативних зв’язках за суміжністю або схожістю, і через переосмислення всієї ситуації, вираженої кінесичним явищем. Основою для переосмислення слугує культурна та етнокультурна інформація, транслятором якої і виступає кінесичний компонент, продуктивність якого у формуванні цілісного фразеологічного значення є неоднаковою.
Серед кінесем з прямою екстралінгвістичною співвіднесеністю, нами фіксуються в досліджуваному корпусі ФО одиниці інших концептуальних сфер, які виконують роль кінесичного компонента і які внаслідок семантичних зрушень і втрати своєї співвіднесеності з основною предметною сферою деактуалізуються. Вони беруть участь в утворенні фразеологічного значення, співвіднесеного зі значенням кінесичний” код культури.
Спостереження над досліджуваним матеріалом засвідчило також різну природу кінесем та їх фразеотворчу активність, серед яких нами виокремлюються дейктичні, описові, символічні, підсилюючі та інвективні, які виконують різні функції: емотивну, конотативну, референтну, метакінесичну та фатичну.
Аналіз ФОК в загальному національно-культурному аспекті дозволяє дійти висновку, що вивчення мови жестів, міміки це вивчення та осмислення форм пізнання культури, традицій того чи іншого народу, його світобачення та світоосмислення, його внутрішнього рефлексивного досвіду, позначених фразеологізмами.
Керуючись постулатом сучасної мовознавчої науки щодо мовних змін, ми враховуємо при аналізі виникнення, формуванні та розвитку ФОК як мовні, так і позамовні чинники, серед яких особливо значущими вважаємо: протиставлення двох тенденцій до мовної експресії та до мовного стандарту, адже динаміка фразеотвору зумовлюється загальномовною тенденцією до комунікативної чіткості мовних одиниць, принципом мовної економії, асиметричним характером мовного знання та прагненням позначуючого до умотивованості і прагненням позначуваного до диференціації, до набуття нових засобів свого вираження (мовні чинники). До позамовних чинників ми відносимо: рухливість, динамічність понять, асоціативний характер мислення людини, динамічність реального існуючого світу.
Досліджувані фразеологізми характеризуються значною варіантністю в процесі функціонування, яка передбачає змінність компонентного складу і яка визнається однією з основних властивостей мови, що забезпечує адаптацію системи до нових умов існування без руйнування вихідної мовної сутності, адже всім процесам перебудови в мові протистоять своєрідні процеси резистентності, спрямовані на закріплення та збереження наявних мовних засобів, які перешкоджають появі нових змін.
Результати дослідження засвідчують, що варіантність являє собою здатність реалізації фразеологізму у різних формах, об’єднаних у єдине ціле завдяки інваріантним властивостям, тобто у вихідної мовної одиниці виникають різновиди, модифікуючі її в тому чи іншому плані, або ж варіанти, що не змінюють суттєвих характеристик, а тому не зачіпають сутності самої одиниці.
Аналізуючи різні структурно-семантичні модифікації досліджуваних мовних одиниць, ми виявили їх різновиди, що мають широкий діапазон варіацій: лексичних, морфологічних, синтаксичних (квантитативних) та комбінованих
Спостереження над семантичним розвитком досліджуваних мовних одиниць засвідчують наявність внутрішніх системних відношень з різною продуктивністю: синонімічних (внутрішньорівневих та міжрівневих), антонімічних та полісемічних.
Вирішення поставлених у пропонованій праці завдань має перспективу подальших фразеологічних студій у плані:
• зіставного аналізу ФО з кінесичним компонентом німецької, української, англійської та інших іноземних мов;
• вивчення та аналізу німецьких ФО з кінесичним компонентом у зв’язку з проблемами їх відтворення при перекладі на українську мову;
▪ багатовекторне дослідження вторинного семіозису у проекції використання готового мовного знака з кінесичним компонентом на позначення іншого змісту, іншого коду культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуазизов А.А. О статусе и критериях установления паралингвистических средств // Филологические науки. 1980. №6. С. 66-71.
2. Авалиани Ю.Ю. Семантическая структура слов-компонентов и семантическая структура ФЕ (на материале индоевропейских языков) // Труды. Новая серия. Вып. 234. Самарканд: Изд-во Самаркандск. ун-та, 1972. С. 4-12.
3. Авалиани Ю.Ю., Ройзензон Л.И. Проблемы фразеологической синонимии в современном языкознании (обзор литературы): Труды Самаркандск. ин-та им. А.Навои. Новая серия. Вып.132. Самарканд, 1963. С.107-114.
4. Авалиани Ю.Ю., Эмирова А.М. О вторичной фразеологической деривации. К вопросу о развитии фразеологической системы русского языка // Проблемы русской фразеологии: Семантика фразеологических единиц. Тула, 1975. С.7-13.
5. Авксентьєв Л.Т. Сучасна українська мова. Фразеологія. Харків: Вища школа, 1983. 137 с.
6. Агаронян А.С. Культура поведения. Социально-практический аспект. Ташкент, 1979. 166 с.
7. Адмони В.Г. Строй современного немецкого языка: Уч. пособ. М.-Л.: Просвещение, 1966. 284 с.
8. Аксамитов А.С. О некоторых принципах построения идеографического словаря // Фразеологизм и его лексикографическая разработка. Минск, 1987. С. 49-53.
9. Алексеева С.Г. Семантическая система фразеологизмов с компонентами сердце” и душа” в современном русском языке // Семантика языковых единиц: Тр. V Междунар. конф. М.: Изд-во Физкультура, образование и наука”, 1996. С. 125-127.
10. Аленикова С. Язык жестов // Наука и жизнь. 1985. №7. С.143-147.
11. Алефиренко Н.Ф., Золотых Л.Г. Проблемы фразеологического значения и смысла (в аспекте межуровневого взаимодействия): Монография. Астрахань: Изд-во Астраханского гос. пед. ун-та, 2000. 220 с.
12. Алефиренко Н.Ф. Язык-сознание-культура: проблемы взаимодействия // Язык и культура. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 2000. С. 48-55.
13. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища школа, 1987. 135 с.
14. Аллаярова Р.Р. Национально-специфические элементы семантики немецких фразеологизмов : Сб. науч. тр. М.: МГПИИЯ, 1985. Вып. 250. С.3-12.
15. Алпатов В.М. История лингвистических учений: Уч. пособ. 4-е изд., испр. и доп. М.: Языки славянской культуры, 2005. 368 с.
16. Антипова А.М. О взаимодействии вербальных и невербальных средств общения в спонтанной разговорной речи // Проблемы спонтанной разговорной речи: Сб.науч.тр. М.: МГПИИЯ, 1989. Вып. 332. С. 61-75.
17. Апресян Ю.Д. Фразеологические синонимы типа глагол + существительное” в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ. М., 1959. 15 с.
18. Арнольд Н.В. Основы научных исследований в лингвистке.- М.: Высшая школа, 1991. 142 с.
19. Арутюнова Н.Д. Язык цели // Логический анализ языка. Модели действия. М.: Наука, 1992. С.14-23.
20. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
21. Архангельский В.Д. Семантика фраземного знака // Проблемы русской фразеологии. Тула, 1978. С.11-27.
22. Архангельский В.Д. Устойчивые фразы в современном русском языке. Основы теории устойчивых фраз и проблемы общей фразеологии. Ростов на/Д.: Изд-во Ростов. ун-та, 1964. 315 с.
23. Аршавская Е.А. Речевой этикет современных американцев США (на материале приветствий) // Национально-культурная специфика речевого поведения. М.: Наука, 1977. С.268-277.
24. Астахова Э.И. Внутренняя форма идиом и ёё функции // Фразеография в машинном фонде русского языка. М.: Наука, 1990. С.128-134.
25. Атоян К.В. Грамматическое оформление субстантивных грамматических метафор в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т. ин. яз. М., 1975. 32 с.
26. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Прогресс, 1969. 608 с.
27. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз., 1957. 295 с.
28. Бабич Н.Д. Фразеологічна омонімія і полісемантизм // Українське мовознавство. К.: Вища школа, 1980. Вип.8. С.113-118.
29. Бабкин А.М. Русская фразеология, ёё развитие и источники. Л.: Наука, 1970. 263 с.
30. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы фразеологии языка / Пер. с фр. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 416 с.
31. Бангерт И.А. Специфика семантики языковых знаков косвенной номинации: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т. М., 1980. 26 с.
32. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. Івано-Франківськ: Лілея НВ, 1997 - 176 с.
33. Белл Т. Социолингвистика: цели, методы и проблемы // Пер. с англ. М.: Междунар. отн-я, 1980. 317 с.
34. Белый А. Символизм как миропонимание. М: Республика, 1994. 328 с.
35. Бєлова А.Д. Невербальні складові аргументативного дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Вісник КДЛУ. Дослідження молодих вчених. Серія Філологія”. К.: КДЛУ, 1997. Вип.5. С.18-26.
36. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 486 с.
37. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. К.: Наукова думка, 1989. 156 с.
38. Бинович Л.Е. О многозначности идиом // Иностранные языки в школе 1952. №5. С.27-34.
39. Биркенбил В. Язык интонации, мимики, жестов. СПб.: С.-Петербургск. ун-т, 1997. 178 с.
40. Блинова А.В. Структурно-семантический анализ невербальных средств коммуникации и их отражение в языке и речи: Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. М., 1994. 148 с.
41. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка.- М.: Высш. шк., 1990.-320 с.
42. Брутян А.Г. Языковая картина мира и ее роль в познании // Методологические проблемы анализа языка. Ереван:Ереванск. гос.ун-т, 1976. С.67-89.
43. Будагов Р.А. Толковые словари в национальной культуре народов. М., 1989. 78 с.
44. Бушелёва Б.В. О культуре поведения. М.: Знание, 1974. 96 с.
45. Бушуй А.М. Лексикографическое описание фразеологии. Самарканд: Самаркандск. гос. ун-т им. А. Навои, 1982. 114 с.
46. Быкова В.Н. Апеллятивация антропонимов как способ вербализации культурных концептов // Матер. науч. конф. Язык, познание, культура на современном этапе развития общества”. Саратов: Саратовск. гос. академия права, 2001. С.159-162.
47. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка: Пер. с нем. М: Прогресс, 1993. 528 с.
48. Вайман Т.С. Парасловесный диалог. Научн. докл. высш. шк. // Филологические науки. 1980. №2. С.37-44.
49. Вайнтрауб Р.М. О соматической фразеологии в русском языке // Лексические единицы русского языка и их изучение. Ташкент, 1980. С.51-55.
50. Вальчук Г.В. До питання про картину світу та про зв’язок мови й мислення // Мова і культура: Філософія мови і культури. К.: Вид-во Дім Дмитра Бураго, 2000. Вип.2. Т.1. С.34-37.
51. Вандриес Ж. Язык // Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ и ХХ веков в очерках и извлечениях. М.: Учпедгиз, 1960. Ч. 1 С. 386 404.
52. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики // Языки славянской культуры. М.: Наука, 2001. 272 с.
53. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного. М.: Русский язык, 1990. 247 с.
54. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Национально-культурная семантика русских фразеологизмов // Словари и лингвострановедение. М.: Русский язык, 1982. С.89-98.
55. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Семантизация культурного компонента языковых единиц в учебных лингвострановедческих словарях // Проблемы учебной лексикографии и обучения лексике. М.: Русский язык, 1978. С.98-106.
56. Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 312 с.
57. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слов // Вопросы языкознания. 1953. №5. С.3-29.
58. Водовозова Е.Н. Как люди на белом свете живут. Немцы. СПб, 1904.596 с.
59.Волоцкая З.М., Николаева Т.М. Жестовая коммуникация и ее место среди других систем человеческого общения. // Симпозиум по структурному изучению знаковых систем. М.: Изд-во АН, 1962. С.65-77.
60. Вопросы оптимализации естественных коммуникативных систем // Под общ. ред. О.С.Ахмановой. М.: Изд-во МГУ, 1971. 230 с.
61. Воронцова Т.Ю. Специфика конотативного макрокомпонента семантики историзмов современного английского языка: Автореф. дис. . канд. филол. наук: 10.02.04 / НГЛУ Н. Новгород, 2000. 32 с.
62. Выготский Л.С. Мышление и речь: В 6 т. М.: Педагогика, 1982. Т.2. 504 с.
63. Габараев Н.Я. Русские фразеологизмы и их соответствия в осетинском языке: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.01 / МГУ, 1956. 21 с.
64. Гаврись В.І., Пророченко О.П. Деякі питання німецької фразеології // Німецько-український фразеологічний словник. К.: Радянська школа, 1981. Т.2. С.355-377.
65. Гаврись В.И. К вопросу о первичном и вторичном фразообразовательных процессах // Сб. науч. трудов МГПИИЯ. М.: МГПИИЯ, 1980. №164. С.132-140.
66. Гаврись В.И. Крылатые выражения и их роль в обогащении фразеологического состава немецкого языка: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1971. 203 с.
67. Гавриш М.М. Фразообразование процесс, способ или механизм // Реалізація мовних одиниць граматичної та лексико-граматичної систем германських та романських мов // Праці конф. К.: КДПІІМ, 1992. С. 99-100.
68. Гак В.Г. Вопросы сопоставительной лексикологии (библеизмы в русском и французском языках) // Научн. тр. МПГУ М., 1994. С. 14-20.
69. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 11-26.
70. Галичев А.И. Кинесические и проксемические компоненты речевого общения: Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. М., 1987. 189 с.
71. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (Досвід дослідження в синхронії та діахронії): Автореф. дис. д-ра філол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. Київ, 2001. 31 с.
72. Гамзюк М.В. Актуалізація значення стійких фраз // Нова філологія. Запоріжжя: ЗДУ. 2000. №1. С.86-110.
73. Гамзюк М.В. Особливості лексико-семантичних шляхів утворення фразеологічних одиниць // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. Вип.4. С.288-296.
74. Гвоздарёв Ю.А. Основы русского фразообразования. Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 1977. 184 с.
75. Гвоздарёв Ю.А. Процессы образования фразеологических единиц в русском языке // Проблемы русского фразообразования. Тула, 1974. С. 44-63.
76. Германия. Факты. Франкфурт-на-Майне: Societätsverlag, 2000. 528 с.
77. Гинзбург Р.С. Значение слова и методы компонентного анализа // Иностранные языки в школе. 1978. №5. С.21-26.
78. Глухов В.М. ФЕ со словом рука” в славянских языках // Проблемы русской фразеологизации. Тула, 1978. С. 137-146.
79. Говердовский В.И. История понятия коннотация // Филологические науки. 1979. №2. С.11-23.
80. Голубовська І.О. Етнолінгівстичні особливості мовної картини світу. К.: Логос”, 2004. 283 с.
81. Гонтар Т.Р. До проблеми валентності мовних одиниць // Мовознавство. 1995. № 2-3. С. 17-21.
82. Горелов И.Н., Седов К.Ф. Основы психолингвистики: Учебное пособие. М.: Лабиринт, 1997. 286 с.
83. Горелов И.Н. Вопросы теории речевой деятельности. Психолингвистические основы искусственного интеллекта. Таллин: Валгус, 1987. 196 с.
84. Горелов И.Н., Фирсов Л.А. Язык без слов // Наука и жизнь. 1987. №4. С. 86-89.
85. Горелов И.Н. Соотношение невербального и вербального в коммуникативной деятельности // Исследования речевого мышления в психолингвистике. М., 1985. С.116-150.
86. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. М: Наука, 1980. 104 с.
87. Городникова М.Д. О модусе существования фразеологизмов // Иностранные языки в школе. 1973. №3. С.3-13.
88. Городникова М.Д., Карлин А. Проверьте свои знания. М.: Высшая школа, 1986. 171 с.
89. Грюнберг А.М. К вопросу о лексическом варьировании фразеологизмов // Сб. науч.тр.Ташкент. ун-та.: Ташкент, 1978. № 549. С. 118-125.
90. Гуревич В.В. О субъективном компоненте языковой семантики // Вопросы языкознания. 1998. №1. С. 27-35.
91. Гурко М.З. Категория интенсивности во фразеологии // Наука і сучасність. Зб. наук. праць Нац. пед. ун-ту. К.: Логос, 2002. Т.ХХХ. С. 180-187.
92. Давиденко Л.Б. Синтаксичні функції і структурно-семантичні модифікації фразеологічних одиниць: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. пед. ін-т. К., 1992. 23 с.
93. Девкин В.Д. Форма как источник возникновения смысла // Иностранный язык для специалистов: Психологические, методологические, лингвистические аспекты. М.: Наука, 1990. С. 96-107.
94. Дементьев А.В. Семантико-функциональные аспекты кинематических речений в современном английском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ. М., 1985. 21 с.
95. Денисенко С.Н. Культурологічний компонент в семантиці фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької фразеології) // Мова і культура. Культурологічний компонент мови. 2000. Вип.1. Т.ІІ. С. 73-78.
96. Денисенко С.Н. Когнітивні аспекти фразотворення // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності. Львів, 1999. С. 47-63.
97. Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке (фразеологическая деривация как системный фактор фразообразования). Львов: Высш.шк., 1988. 197 с.
98. Денисенко С.Н. Основні шляхи розвитку фразеологічного складу сучасної німецької мови // Іноземна філологія. 1977. Вип. 46. С. 52-57.
99. Джанелидзе Н.В. Соматическая фразеология в современном немецком языке в сопоставлении с грузинским: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04/ ТГУ. Тбилиси, 1981. 25 с.
100. Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем // Язык и проблемы социального взаимодействия. М.: Наука, 1988. С. 54-67.
101. Диброва Е.И. Вариантность фразеологических единиц в современном русском языке. Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 1979. 192 с.
102. Долгополов Ю.А. Сопоставительный анализ соматических фразеологизмов: Автор. дис. канд. филол. наук: 10.02.01. Казань, 1973. 21 с.
103. Дубинский И.В. К вопросу о значении фразеологических компонентов // Вопросы семантики фразеологических единиц. Новгород, 1971 Ч.1. С.23-28.
104. Дубровська І.Б. Генеза фразеологічних одиниць з соматичним компонентом як відображення багатовимірності процесу метафоричної номінації (на прикладі німецької мови) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. Вип. 4. С. 296-302.
105. Дубровська І.Б. Культурні та історичні чинники формування біблійно-християнських фразеологізмів як об’єктів вторинної номінації ( на прикладі німецької мови) // Наукові записки. Філологічні науки. Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2000. Вип. 22. Ч.1. С. 198-204.
106. Дудка В.І. Становлення та розвиток фразеосемантичного поля радість і горе” в німецькій мові (досвід діахронічного дослідження): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 1994. 180 с.
107. Езиев Х.Х. Полисемия фразеологических единиц современного немецкого язика: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ М., 1969. 23 с.
108. Ешанкулов А.У. Вариация глагольных фразеологизмов в языках различных структур // Вопросы фразеологии романских и германских языков. Самарканд, 1981. С. 88-97.
109. Железанова Т.Т. Семантические аспекты номинаций паралингвистических явлений в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ М., 1982. 29 с.
110. Жельвис В.И. Инвектива: опыт тематической и функциональной классификации // Этнический стереотип поведения. Л.: Наука, Лен. отд., 1985. С. 296-321.
111. Жельвис В.И. Опыт класификации эмоциональных жестов // Из опыта создания лингвострановедческих пособий. М., 1977. С. 35-36.
112. Жинкин Н.И. Мышление и речь // Сб. ст. М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1963. 272 с.
113. Жуков А.В. Фразеологическая переходность в русском языке. Л.: Наука, 1984. 92 с.
114. Жуков В.П. Русская фразеология. М.: Высшая школа, 1986. 310 с.
115. Зимина Л.П. Антонимия и синонимия во фразеологии // Соотношение содержательной и формальной сторон языковых единиц. Кемерово, 1971. С. 11-22.
116. Иванникова ЕА. Синонимические соотношения между фразеологическими единицами и словами // Очерки по синонимике современного русского языка. М.; Л., 1966. С. 69-96.
117. Изард К.Е. Эмоции человека. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. 440 с.
118. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2001. 752 с.
119. Исаев А.И. К сравнительному изучению соматической фразеологии (узбекский, немецкий и английский языки) // Фразеологический бюллетень. Ташкент. 1972. №1.
120. Ищенко Н.Г., Пророченко О.П. Семантическое варьирование в лексике и фразеологии современного немецкого языка // Коммуникативно-прагматические функции языковых единиц. Межвуз. сб. Куйбышев, 1990. С. 140-148.
121. Каспаранский Р.Р. Речевое произведение как сложный комплекс лингвосемантической, экстралингвистической и паралингвистической информации // Психолингвистические и социолингвистические детерминанты речи. М.: Изд-во АН, 1978. С. 178-261.
122. Караулов Ю.Н. Показатели национального менталитета ассоциативно-вербальной сети // Языковое сознание и образ мира / Под ред. Уфимцевой Н.В. М., РАН, 2000. С. 191-207.
123. Киктаускене Л.-А. П. Структура, семантика и стилистика литовских фразеологизмов (сопоставление с англ.): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.02 / ВГУ. Вильнюс, 1979. 20 с.
124. Кириллова Н.Н. Компоненты фразеологических единиц и слово (соматическая фразеология французкого языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.03 / ЛГУ. Л., 1970. 20 с.
125. Кириллова Н.Н. Принципы параметризации идиом как фрагмента языковой картины мира // Фразеологическая параметризация в машинном фонде русского языка. М., 1990. С. 57-58.
126. Киселева Н.М. Метафоры современной разговорной немецкой речи: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1997. 238 с.
127. Кларк Г.Г., Карлсон Т.Б. Слушающие и речевой акт // Новое в зрубежной лингвистике. М., 1986. Вып.17: Теория речевых актов. С.270-321.
128. Ковшова М.Л. Культурно-национальная специфика фразеологических единиц (Когнитивные аспекты): Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. М., 1996. 216 с.
129. Кодухов В.И. Лингвострановедческий принцип описания языка и методики обучения лексике и фразеологии // Лингвострановедческий аспект в преподавании русского языка как иностранного. Воронеж, 1984. С.45-51.
130. К