Фролов Валерій Іванович. Формування системи управління оборотними коштами аграрних підприємств як капіталом

brief description

Фролов Валерій Іванович. Формування системи управління оборотними коштами аграрних підприємств як капіталом: дисертація канд. екон. наук: 08.06.01 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003

Фролов В.І. Формування системи управління оборотними коштами аграрних підприємств як капіталом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами”. - Таврійський Національний університет імені В.І. Вернадського, Сімферополь, 2003.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних проблем формування системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств. Досліджено чинники, які визначають специфіку оборотного капіталу в сільському господарстві, їх взаємозв’язок і вплив на процес фінансового управління. Сформульовано принципи управління в умовах переходу до ринку. Проведено оцінку сучасного стану системи управління оборотними коштами і їх фінансуванням в аграрних підприємствах Криму, виявлено напрямки її удосконалення. Проаналізовано існуючі методи управління оборотним капіталом в умовах ринку, проведена їх адаптація до умов аграрного бізнесу. Обґрунтовано концепцію і принципи планування, нормування й оперативного управління оборотним капіталом, сформовано методики, алгоритми і модель для їх реалізації. Виявлено напрямки удосконалення фінансування оборотного капіталу, у рамках яких розроблені відповідні методики й алгоритми.

В умовах переходу до ринкової економіки відбувається трансформація змісту процесу управління оборотними коштами аграрних підприємств, які трансформуються в оборотний капітал, при цьому змінюються як цілі, так і завдання управління ними. Стан фінансового управління у вітчизняних аграрних підприємствах обумовлює необхідність формування системи управління оборотним капіталом, що враховує вимоги ринкової економіки і специфіку аграрного виробництва.

Сезонність аграрного виробництва, його багатогалузевий характер, особливості оборотного капіталу й інші фактори диктують необхідність комплексного (системного) підходу до прийняття управлінських рішень по регулюванню оборотного капіталу. Як концептуальну основу цього підходу запропоновано теорію динамічної фінансової рівноваги операційних циклів, що міститься в необхідності підтримки динамічного балансу між наявністю і потребою в коштах підприємства через оптимізацію його операційного циклу з метою максимізації фінансових результатів сільгосппідприємств.
Управління оборотним капіталом аграрних підприємств пропонується будувати на основі цільової настанови визначення і підтримки раціонального обсягу і структури оборотного капіталу, джерел його фінансування, що забезпечуватимуть максимальні фінансові результати господарств, за допомогою використання помірної політики формування оборотного капіталу в сполученні з помірною політикою його фінансування, розгляду сукупності операційних процесів господарств, як єдиного операційного циклу, границі якого відповідають періоду від врожаю до врожаю найбільш значимих галузей, зосередження питань оперативного управління на регулюванні внутрішніх і зовнішніх грошових потоків операційного циклу для досягнення максимальної ефективності використання оборотного капіталу.

З метою обґрунтування мінімального рівня забезпеченості оборотними коштами аграрних підприємств пропонується робити розрахунок економетричної залежності рентабельності виробництва від частки оборотних коштів в активах і на її основі визначати граничне значення факторного показника, що забезпечує беззбитковість виробництва. Розрахунок моделі за даними аналізованої сукупності господарств дозволив виявити статистично достовірне рівняння регресії: Y= -46,40 + 3,143X. З імовірністю 95% можна констатувати, що в цілому по АР Крим мінімально необхідним рівнем забезпеченості підприємств оборотними коштами повинен бути 14,81,37% в активах. Переважна більшість підприємств 75,1 - 95,6% мають забезпеченість оборотними коштами нижче мінімально необхідного рівня і не можуть ефективно використовувати виробничий потенціал.
З метою обґрунтування мінімального рівня власного фінансування оборотних коштів аграрних підприємств рекомендується робити розрахунок економетричної залежності рентабельності виробництва від частки власного оборотного капіталу в оборотному капіталі і на її основі визначати граничне значення факторного показника, що забезпечує беззбитковість виробництва. Розрахунок моделі за даними аналізованої сукупності господарств дозволив виявити статистично достовірне рівняння регресії: Y= -15,62 + 0,336X. З імовірністю 95% можна констатувати, що в цілому по АР Крим мінімально необхідним рівень власного фінансування оборотного капіталу, що гарантує беззбитковість виробництва, складає 46,515,64% . Переважна більшість підприємств від 66,0 до 90,1% мають значення цього показника нижче мінімально необхідного рівня і внаслідок високої фінансової залежності від позикових засобів збиткові.

Пропонована методика комплексної оцінки системи управління оборотним капіталом аграрних підприємств ґрунтується на розгляді комплексу прийнятих рішень по раціоналізації окремих елементів цієї системи на конкретному підприємстві в порівнянні з іншими підприємствами і реалізується за допомогою моделей і методів кластерного аналізу. Багатомірна класифікація господарств вибірки та її поширення на генеральну сукупність аграрних підприємств Криму показала, що нинішній стан системи управління оборотним капіталом незадовільний. З 95% імовірністю можна констатувати, що тільки 6 - 39% аграрних підприємств мають рівень управління оборотним капіталом вище за середній і можуть за певних умов ефективно функціонувати в ринковому середовищі.
Розроблені методичні основи трансформації планування потреби і нормування оборотного капіталу в аграрних підприємствах при переході до ринкової економіки включає наступні елементи: визначення загальної потреби в оборотних коштах без підрозділу їх на нормовані і ненормовані, власні і позикові; взаємозв'язок процесів нормування та оперативного управлінням оборотним капіталом; планування потреби в оборотних коштах на основі розгляду грошових потоків, генерируемых операційним циклом з одночасною їх деталізацією по елементах; диференційований підхід до нормування виробничих запасів по їх видам; планування обсягів виробництва і відповідної їм потреби в оборотних коштах у тісному взаємозв'язку з оцінкою поточного і прогнозованого стану оборотних коштів і джерел їхнього фінансування.
З метою більш раціонального обґрунтування вибору між товарними і фінансовими джерелами позик для формування оборотного капіталу аграрних підприємств пропонується методика оцінки операцій товарного кредитування під майбутній врожай. Ключовими елементами пропонованої методики є визначення розрахункової ціни реалізації сільгосппродукції, що поставляється як відшкодування кредиту, упущеного доходу від реалізації цієї продукції і зіставленням його з вартістю поставлених у кредит матеріальних цінностей. Методика дозволяє розраховувати вартість товарного кредиту, а також визначати економічно обґрунтований рівень обмінного коефіцієнта матеріальних ресурсів, що поставляються, за сільгосппродукцію.
Пропонуються алгоритми обґрунтування рішень про використання толлинговых схем фінансування оборотного капіталу, що представляють собою операції по переробці давальницької сільгоспсировини. Алгоритм замовника толлинга заснований на зіставленні прибутковості реалізації сільгоспсировини з прибутковістю реалізації продуктів переробки сільгоспсировини. Алгоритм підрядчика толлинга заснований на оцінці прибутковості надання толлинговых послуг.
Оперативне управління оборотним капіталом аграрних підприємств пропонується здійснювати на наступних принципах: тісний взаємозв'язок і спрямованість управлінських рішень по регулюванню різних елементів оборотних коштів та їх джерел на максимізацію фінансового результату операційного циклу; повне забезпечення виробничого процесу фінансовими ресурсами протягом всього операційного циклу шляхом регулювання грошових потоків; організація використання виробленої продукції та вільних коштів з метою максимізації річного прибутку господарств.
Для оптимізації оперативних управлінських рішень по регулюванню елементів і джерел оборотного капіталу аграрних підприємств розроблена економіко-математичну модель, що дозволяє на основі календарного плану виробництва і надходження сільськогосподарської продукції, а також стану і прогнозу зміни кон'юнктури ринку продукції сільського господарства, ринку позичкових капіталів і фінансових інвестицій скласти календарний план продажів отриманої продукції, календарний план залучення короткострокових банківських кредитів і календарний план короткострокових фінансових вкладень підприємства, за умови забезпечення процесу виробництва всіма необхідними ресурсами й одержання максимального фінансового результату операційного циклу.