Гальчинська Валентина Андріївна. Організаційно-економічні основи формування ринку насіння овочевих культур в Україні

brief description

Гальчинська Валентина Андріївна. Організаційно-економічні основи формування ринку насіння овочевих культур в Україні: Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Інститут аграрної економіки УААН. - К., 2002. - 194арк. - Бібліогр.: арк. 170-179

Гальчинська В.А.Організаційно-економічні основи формування ринку насіння овочевих культур в Україні. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.
Дисертація присвячена вирішенню проблеми формування ринку насіння овочевих культур в Україні.
Узагальнено теоретичні та економічні засади й особливості розвитку галузі, обгрунтовано організаційно-економічні основи насінництва овочевих культур у ринкових умовах, форми організації праці та її оплати в овоченасінницьких господарствах.
Досліджено кон’юнктуру ринку насіння овочевих культур, зроблено аналіз витрат і розраховано економічну ефективність виробництва насіння овочів та вплив окремих факторів на зміну собівартості і рентабельності. Опрацьовано маркетингові заходи розвитку ринку насіння овочевої продукції. Визначені стратегічні напрями розширеного відтворювального процесу в системі овоченасінницьких господарств України, сформульована концептуальна модель селекційного процесу в овочівництві, а також розроблена модель економічних чинників впливу на якість насіння овочів. Обгрунтовані пропозиції щодо удосконалення ціноутворення на насіння овочевих культур з визначенням пріоритету якості. Розраховані показники прогнозу вирощування насіння овочів по природно-економічних зонах України до 2010 року.

1. За останні роки значно змінилася ситуація на ринку овоченасіннєвої продукції. Зменшення обсягів виробництва овочів та збільшення обсягу імпорту насіння овочів з-за кордону спричинили високі темпи спаду вирощування насіння вітчизняних сортів. Система насінництва овочевих культур в Україні занепала. Лише за шість років (1995-2000 рр.) виробництво насіння в господарствах асоціації "Укрсортнасіннєовоч" скоротилося майже в 3,4 раза.
Вітчизняний ринок насіння овочів не витримує конкуренції на світовому ринку, тому функціонує переважно внутрішній ринок. Це потребує зміцнення позицій асоціації Укрсортнасіннєовоч”, оскільки насінництво як вузькоспеціалізована галузь, зосереджено переважно в цій спеціалізованій системі.
2. Формування і функціонування ринку насіння овочевих культур у господарствах залишається невідрегульованим, не набуло правового статусу, характеризується комплексом невирішених організаційно-економічних проблем щодо створення ринкового середовища і вдосконалення структури насіннєвого ринку та забезпечення конкурентоспроможності, рівня цін та прибутковості галузі, удосконалення законодавчої бази розвитку насінництва.
3. Насінництво овочевих культур, яке є вирішальною складовою сировинної бази з виробництва товарних овочів, швидко реагує на зміни, що відбуваються в цій галузі.
Скорочення на деякий час (1996-1998 рр.) посівних площ зумовило зменшення обсягів виробництва насіння. І хоч кількість насінницьких господарств, що входять до асоціації "Укрсортнасіннєовоч", не зменшилась, площа під насінниками овочевих культур у цих господарствах значно скоротилась, що негативно позначилося на обсягах виробництва і реалізації насіння. Протягом 1996-1999 рр. площі насінників зменшились майже у 2 раза, обсяги виробництва - більше ніж у 4 рази.
4. Не можна вважати задовільним стан зовнішньоекономічної діяльності України у сфері експорту насіння овочевих культур. Її поліпшення, за рахунок підвищення конкурентоспроможності української продукції може бути вагомим джерелом інвестування науково-технічного прогресу в галузі в напрямі відповідності сучасним вимогам до товарної продукції. Найбільш перспективними культурами на зарубіжному ринку насіння слід вважати зелений горошок та цукрову кукурудзу, більшість малопоширених зеленних культур, для вирощування яких в Україні є сприятливі грунтово-кліматичні умови.
5. Аналіз впливу урожайності і виробничих витрат на рівень собівартості 1 ц насіння овочевих культур у господарствах "Укрсортнасіннєовоч", проведений із застосуванням методу підстановок, показав, що в 1999 р. порівняно з 1998-м собівартість зросла по всіх основних овочевих культурах за рахунок величини виробничих витрат. Отже, ця стаття в структурі собівартості відіграє вирішальну роль і тому повинна стати об’єктом пильної уваги і вивчення.
Аналіз впливу собівартості та ціни реалізації на рівень рентабельності виробництва насіння овочів у господарствах асоціації "Укрсортнасіннєовоч" в 1999 р. показав, що ціни реалізації виявилися основним фактором росту рентабельності по всіх (крім капусти) культурах.
6. У багатьох спеціалізованих господарствах виробництво насіння овочів стало збитковим, а отже, ризикованим. Постає потреба впровадження державної підтримки щодо страхування насінницьких посівів господарств асоціації Укрсортнасіннєовоч”, а також елітних господарств Української академії аграрних наук, що вирощують елітне насіння.
7. Стратегічний напрям розширеного відтворювального процесу в системі овоченасінницьких господарств України має бути спрямований на реконструкцію організаційно-технічного рівня виробництва, що передбачає: відновлення та упорядкування овоченасіннєвих сівозмін, раціональної внутрішньогосподарської спеціалізації та розміщення, застосування спеціалізованої високопродуктивної техніки, створення у кожному господарстві галузевої інфраструктури.
8.Форми організації праці в насіннєвому овочівництві залишаються традиційними, але з’являються й нові. Мова йде про контрактну форму, перш за все, це індивідуальні контракти. Ця форма виникла на базі сімейного підряду. В умовах приватної власності на землю та працю дана форма організації насінництва набуде подальшого розвитку.
9. У зв’язку з реальною загрозою проникнення зарубіжних насіннєовочевих компаній і фірм на внутрішній національний ринок, витіснення з нього вітчизняного товаровиробника, руйнації системи насінництва і селекції, доцільно:
а) законодавчо захистити національний насіннєвий ринок, розробивши відповідні ставки державного мита на завезення насіння, та відрегулювати податкову систему;
б) запобігти роздержавленню та приватизації спеціалізованих насіннєвих, овочівницьких господарств системи Укрсортнасіннєовоч”;
в) забезпечити вигідне співробітництво України з країнами, які мають високорозвинуту систему насінництва, насамперед за рахунок організації спільних підприємств.