ГАЛИЦЬКЕ НАМІСНИЦТВО: СТВОРЕННЯ, СТРУКТУРА І ДІЯЛЬНІСТЬ (1849 – 1918 рр.)

brief description

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису

МОРЯК–ПРОТОПОПОВА ХРИСТИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 342.6:353(477.83/.86)»1849/1918»

ГАЛИЦЬКЕ НАМІСНИЦТВО:
СТВОРЕННЯ, СТРУКТУРА І ДІЯЛЬНІСТЬ
(1849 – 1918 рр.)

Спеціальність 12.00.01 –
теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
професор Тищик Борис Йосипович,
заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету
імені Івана Франка

Львів – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП ..................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. Історіографія проблеми, джерельна база та методологія дослідження ……………………………………..………………….
15
1.1. Стан наукової розробки проблеми дослідження ………………....
1.2. Джерельна база дослідження ……………………..……….……….
1.3. Методологічна основа дослідження інституту Галицького намісництва ……………………….……………………………………..
Висновки до розділу 1. ……..………………………………….….. 15
23
28
37
РОЗДІЛ 2. Становлення місцевої державної влади в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини ..……………………………………. 39
2.1. Поширення на Галичину системи державної влади Австрійської імперії …………………………………………………………………....
2.2. Становлення у Галичині інститутів місцевої влади ……..……….
2.3. Утворення Галицького намісництва, формування його державно-правового статусу та структури……..………………………
Висновки до розділу 2. ..…………………………………….……..
39
64
76
102
РОЗДІЛ 3.
Історико-правовий досвід діяльності Галицького намісництва як інституту місцевої державної влади ………………..………….
104
3.1. Компетенція та основні напрями діяльності Галицького намісництва 1849–1918 рр. ………………..……………………………
3.2. Роль та значення намісництва у розвитку державної служби …...
3.3. Досвід діяльності Галицького намісництва як складова історико-правового досвіду місцевої державної влади на українських землях………………………………………………………
Висновки до розділу 3. ………………………………………………….
104
124

140

186
ВИСНОВКИ …………………………………...………….……………………… 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ ………….....…… 192
ДОДАТКИ ……………………………………………………………..…………. 256

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах демократичного розвитку України особливого значення набуває формування концепції ефективної місцевої влади, спрямованої на забезпечення гарантованих Конституцією України прав та інтересів людини і громадянина [1]. Одним з чинників успішного розвитку України як правової держави є вдосконалення конституційно-правового статусу місцевих органів державної влади, які слугують основою утвердження демократії, важливим механізмом реалізації державної політики на всій території України.
Пошук оптимальної моделі місцевої влади в сучасній Україні неможливий без вивчення й узагальнення національного історичного досвіду. Інститут місцевої влади в Україні має глибинні корені та давні історичні традиції. В процесі історичного розвитку України, в умовах власної державності і в час її втрати український народ пов’язував з місцевою владою можливість брати участь у розв’язанні власних соціально-економічних, культурних та інших соціальних проблем.
Особливий інтерес серед історико-правових проблем викликає аналіз становлення правових основ організації та діяльності Галицького намісництва як органу місцевої влади в системі державного апарату Австрії та Австро-Угорщини (1849–1918). Такий аналіз має, безперечно, велике пізнавальне, історико-теоретичне та практичне значення. Дослідження в історико-правовому контексті дає змогу заповнити прогалини в теоретико-правовому трактуванні розвитку органів місцевої влади в Україні. Крім того, воно сприяє реконструкції процесів розвитку місцевої влади в різних регіонах України, які нині є складовою частиною Української держави, а також поєднанню історико-правового досвіду національної системи місцевої влади щодо розв’язання її актуальних проблем із залученням широких верств населення.
Внаслідок низки історичних подій Австрійська монархія стала багатонаціональною країною. Її систему управління можна розглядати у контексті сучасних світових тенденцій до побудови універсальної держави, а також вивчати історико-правовий досвід формування ліберальної, правової держави у Європі ХІХ ст.
Історія Галицького намісництва не була предметом спеціального історико-правового дослідження. Здебільшого історичні та історико-правові дослідження, у яких згадано Галицьке намісництво, здійснені ще в час існування Австрійської та Австро-Угорської монархії, йдеться про праці М. Бобжинського та О. Бальцера. Окремі питання, пов’язані з Галицьким намісництвом, вивчали українські та зарубіжні представники суспільних наук (теоретики й історики права, історики, політологи, соціологи): О. Аркуша, Ю. Бардах, І. Бойко, Ф. Буяк, С. Ґлембінський, Н. Дейвіс, Г. Діаманд, Д. Дорошенко, У. Єдлінська, Л. Зашкільняк, М. Каллас, Ф. Каспарек, М. Крикун, В. Кульчицький, М. Мудрий, І. Настасяк, Р. Петрів, Т. Пілат, С. Старжинський, О. Сухий, А. Тейлор, Б. Тищик, Л. Фінкель, І. Франко, Ю. Хейфніц, Е. Цьольнер, Н. Ястребов та ін.
Виконане дослідження дало змогу поглибити знання про можливі способи організації управління на місцевому рівні, що сприятиме пошуку нових, оптимальніших способів взаємодії органів урядової адміністрації та місцевого самоврядування, а також ефективному налагодженню роботи місцевих органів влади, зокрема місцевих державних адміністрацій.
Саме ці міркування є аргументами на користь актуальності теми запропонованого дослідження, що й зумовило її вибір.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано на кафедрі історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка в межах наукової теми “Історія державно-правового розвитку та політико-правової думки в Україні та зарубіжних країнах” (номер державної реєстрації 0105U007451).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – виявити загальні закономірності та особливості становлення інституту Галицького намісництва в системі державного апарату Австрії та Австро-Угорщини (1849–1918).
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
– здійснити історіографічний аналіз історії становлення та розвитку Галицького намісництва і визначити малодосліджені питання;
– встановити державно-правові та соціально-економічні передумови і наслідки приєднання Галичини до земель Австрійської монархії;
– з’ясувати конкретно-історичні способи поширення системи державної влади Австрійської імперії на територію Галичини;
– з’ясувати порядок формування і структуру Галицького намісництва як місцевого органу державної влади Австрії та Австро-Угорщини в коронному краї Галичини і Лодомерії;
– розкрити правовий статус Галицького намісництва в системі державного апарату Австрії, а з 1867 р. – Австро-Угорщини;
– довести, що Галицьке намісництво з часом стало найбільш автономним органом місцевого управління австрійською провінцією, порівняно з іншими намісництвами Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії;
– виявити особливості формування та реалізації службових відносин у Галицькому намісництві;
– узагальнити й оцінити історико-правовий досвід організації та діяльності Галицького намісництва в системі державного апарату Австрії та Австро-Угорщини (1849–1918).
Об’єкт дослідження – Галицьке намісництво як інститут місцевої влади у державному механізмі Австрії та Австро-Угорщини (1849–1918).
Предмет дослідження – особливості організації та діяльності Галицького намісництва в системі державного апарату Австрії та Австро-Угорщини (1849–1918).
Територіальні межі дослідження охоплюють українські та польські землі, які входили до коронного краю Галичини і Лодомерії у складі Австрії та Австро-Угорщини. На час створення Галицького намісництва це були землі Східної Галичини з центром у Львові (сьогодні частина з них входить до складу України в межах Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей) та Західної Галичини з центром у м. Кракові, яка охоплювала значну частину сучасних польських земель.
Методи дослідження. Методологічну базу дисертації становлять концептуальні підходи, загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження. Її сформовано на засадах методологічного плюралізму з метою узгодити методи наукового пізнання з предметом та завданнями цього дисертаційного дослідження.
Цивілізаційний підхід дисертаційного дослідження забезпечив принципово важливу методологічну установку, яка слугує основою побудови загальної теорії (філософії історії) еволюції права і держави, а саме  врахування загального (всесвітньо-історичного) і особливого (“цивілізаційного”) в їхньому діалектичному, або ж філософському, відношенні. У дисертаційному дослідженні зроблено спробу реалізувати цю методологічну установку, акцентуючи увагу на розвитку Галицького намісництва як інституту державної влади та специфіці його діяльності у системі управління Галичиною, для виявлення зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливали на генезу Галицького намісництва та зумовлювали обсяг його повноважень.
Такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез, було застосовано під час дослідження Галицького намісництва та підлеглих і підконтрольних йому органів управління; це дало змогу відобразити намісництво як цілісну організовану систему, виокремити основні напрями його діяльності. Індуктивний та дедуктивний методи дали змогу заповнити прогалини у відомостях щодо повноважень намісника і намісництва. У праці застосовано також історичний і статистичний методи.
Серед спеціально-наукових методів використано:
історико-правовий метод – з метою відображення створення і функціонування намісництва в конкретних історичних умовах;
порівняльно-правовий – з метою зіставлення державно-правових явищ, що мали місце в Австрії і за її межами, порівняння норм права, що регулювали діяльність австрійських намісництв у різних коронних краях та для визначення спільних і відмінних рис управління Галичиною та іншими коронними краями Австрії та Австро-Угорщини;
герменевтико-правовий – з метою з’ясування змісту деяких застарілих юридичних термінів, наприклад, “політичний орган влади”, “крайовий уряд” тощо;
формально-юридичний метод – з метою аналізу змісту джерел нормативно-правового характеру, що регулювали порядок утворення та діяльності Галицького намісництва;
системно-структурний метод – з метою аналізу структури Галицького намісництва, встановлення зв’язків між окремими його підрозділами та з іншими центральними і місцевими органами влади й управління Австрії та Австро-Угорщини.
Джерельну базу дослідження становлять: патенти, декрети, найвищі постанови, едикти, резолюції, накази, розпорядження і листи з вказівками імператора Австрії та його уряду; розпорядження і приписи міністерств внутрішніх справ, крайової оборони, віровизнань та освіти, державних фінансів, торгівлі, залізничних колій, землеробства, справедливості та Міністерства громадських робіт; розпорядження намісника та намісництва; рескрипти президії намісництва; внутрішні нагадування та оповіщення, скеровані, зазвичай, до старост галицьких повітів та керівників одного чи кількох департаментів намісництва; листи старост, директорів поліції та інших посадовців до намісництва, а також звернення з приватними проханнями працівників державних органів та жителів краю до намісництва; архівні матеріали (Ф 146, 180 ЦДІАЛ України та Ф 350 ЛОДА), які стосуються діяльності Галицького намісництва. У праці використано також значну кількість історико-правової літератури (монографій, статей, пов’язаних з темою дослідження).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним з перших у вітчизняній історико-правовій науці комплексних досліджень інституту Галицького намісництва. У ній виявлено та оцінено основні історико-правові закономірності формування і функціонування Галицького намісництва як інституту та органу влади Австрії та Австро-Угорщини.
У результаті виконаного дослідження сформульовано положення з елементами новизни, які й винесено на захист, а саме:
Уперше:
– з’ясовано, що намісництво можна трактувати в широкому розумінні (як структурний елемент державного апарату, типовий орган управління австрійськими провінціями, однак зі значно ширшими повноваженнями) та у вузькому розумінні (як вищий орган австрійської влади у Галичині, який здійснював свою діяльність з 1849 р. до 1918 р. і з часом став найбільш автономним з-поміж інших австрійських намісництв);
– обґрунтовано, що реформа державних органів Австрійської імперії після революції 1848 р. та заміна колегіальних органів влади (губернаторств) на органи, керівники яких могли ухвалювати рішення одноосібно (намісництва), мала на меті забезпечення централізації імперії, забезпечення громадського порядку на місцях;
– доведено, що нормативно-правовими актами уряду та імператора визначено тільки загальні межі функціонування намісництва. При цьому намісник мав не тільки широкі владні повноваження, а й ніс особисту відповідальність за прийняті намісництвом рішення. Це давало йому змогу на підставі локальних актів визначати внутрішню організацію намісництва, а також як чиновнику 3-го рангу, впливати на призначення чиновників вищого – 2-го рангу.
По-новому:
– висвітлено правовий статус Галицького намісництва, підпорядкованих йому повітових урядів, Крайової шкільної ради, Дисциплінарної комісії, Крайової фінансової дирекції, Дирекції допоміжних установ тощо;
– обґрунтовано положення щодо повноважень намісника Галичини, які того часу визначали формулою загальнодозвільного принципу правового регулювання (“Намісникові дозволено все, що не заборонено законом”): таку свободу діяльності було зумовлено особистою та безумовною відповідальністю керівника краю за стан справ на ввіреній йому території;
– осмислено важливу роль структури Галицького намісництва у контексті виконання покладених на нього обовۥязків, виявлено та з’ясовано повноваження низки тимчасових і постійних комісій, які діяли при Галицькому намісництві, зокрема, таких, як Крайова комасаційна комісія, Крайовий центр управління господарчої відбудови Галичини, котрі досі не були предметом розгляду у вітчизняних історичних та історико-правових дослідженнях;
– висвітлено важливу роль Галицького намісництва у формуванні ідеї та практики державної служби Австрії та Австро-Угорщини.
Набули подальшого розвитку положення про:
– несистемний характер здійснюваної модернізації Галицького намісництва, що не змінила засад, на яких воно діяло з моменту свого утворення 1849 р.;
– взаємодію Галицького намісництва і Галицького крайового сейму та Галицького намісництва й інших органів крайового самоврядування (повітові та ґмінні ради);
– намісника в Галичині як арбітра між центральним урядом та місцевою громадою та арбітра між українським та польським населенням краю, якому, з одного боку, доводилось забезпечувати порядок у провінції та зберігати лояльність до престолу, а з іншого – демонструвати прихильність до тих чи інших ідей та принципів, сповідуваних пропольськими колами в Галичині.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення дисертації, узагальнення та висновки поглиблять і збагатять історико-правову науку знаннями про організацію та діяльність Галицького намісництва як місцевого органу державної влади Австрії та Австро-Угорщини (1849–1918). У науковій сфері вони слугуватимуть основою для подальшого дослідження діяльності окремих департаментів намісництва чи підпорядкованих йому органів влади. У навчальному процесі – знадобляться під час підготовки загальних і спеціальних курсів з “Історії держави і права України”, “Історії держави і права зарубіжних країн”, з “Історії держави і права Польщі” та “Історії держави і права Австрії та Австро-Угорщини”, а також семінарських та практичних занять, написання курсових, дипломних і магістерських робіт. Крім того окремі положення дисертації, що стосуються державної служби, можна використати у практиці місцевих органів влади і управління. Зокрема, це стосується організації діловодства та порядку стажування кандидатів у державні службовці.
Апробація результатів дисертації. Найважливіші положення і висновки дисертаційної роботи апробовано шляхом обговорення на засіданнях кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка, а також шляхом виступів на міжнародних та регіональних конференціях, зокрема на: XII, XIII, XIV, XV, XVІ, XVІІ, XVІІІ, ХІХ регіональних науково-практичних конференціях “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013 роки, відповідно); Міжнародній науковій конференції “П’яті осінні читання” (м. Хмельницький, 27–28 жовтня 2006 р.); ІV Всеукраїнській науковій конференції правників-початківців “Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави”, присвяченій пам’яті видатних учених-юристів П. О. Недбайла, О. В. Сурілова, В. В. Копєйчикова (м. Одеса, 10–11 листопада 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 23–24 березня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції “Римське право та правова культура Європи” (м. Люблін (Польща), 22–23 жовтня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми історії держави і права країн Центрально-Східної Європи”, присвяченій 150-річчю проф. Освальда Бальцера (м. Львів, 24–25 квітня 2009 р.); XXІV Міжнародній історико-правовій конференції “Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність” (м. Львів, 28 квітня – 1 травня 2011 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи викладено у 20-ти публікаціях, з них 7 статей, шість з яких опубліковано у виданнях, що визнані фаховими з юридичних наук, та 13 тез доповідей, опублікованих у збірниках науково-практичних конференцій.
Окремі результати дослідження використано під час проведення семінарських занять з курсів “Історія держави і права України” та “Історія держави і права зарубіжних країн”, а також під час розробки “Методичних вказівок по написанню курсових і контрольних робіт”, в роботі над проектом “Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн”.
Результати виконаного дослідження відображено у таких публікаціях:
1. Моряк–Протопопова Х. Утворення, структура і діяльність Галицького намісництва (1849–1918 рр.) / Х. Моряк–Протопопова // Вісник Львівського університету. – 2006. – С. 67–72. – (Серія юридична ; вип. 43).
2. Моряк–Протопопова Х. Про деякі особливості державного устрою Австро-Угорщини за конституцією 1867 р. (до 140-річчя конституції) / Х. Моряк–Протопопова // Вісник Львівського університету. – 2007. – С. 97–102. – (Серія юридична ; вип. 44).
3. Моряк–Протопопова Х. М. Конституція Австро-Угорщини 1867 р. про забезпечення прав людини і народу / Моряк–Протопопова Х. М. // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави : зб. статей V Всеукр. наук. конференц. правників-початківців. Львів, 9–10 листопада. – Львів ; Одеса : Фенікс, 2008. – С. 274–279.
4. Моряк–Протопопова Х. Перетворення Австрії в дуалістичну монархію: зміст та правова природа австро-угорської угоди 1867 р. / Христина Моряк–Протопопова // Вісник Львівського університету. – 2010. – С. 266–274. – (Серія міжнародні відносини ; вип. 27).
5. Моряк–Протопопова Х. М. Правовий статус та повноваження галицького намісництва (1849–1918 рр.) / Х. Моряк–Протопопова // Вісник Львівського університету. – 2011. – С. 96–103. – (Серія юридична ; вип. 52).
6. Моряк–Протопопова Х. Крайова шкільна рада у Галичині: повноваження, структура і вплив на розвиток шкільництва у 1867 – 1918 рр. / Х. Моряк–Протопопова // Вісник Львівського університету. – 2011. – С. 73–80. – (Серія юридична ; вип. 54).
7. Моряк–Протопопова Х. Політична автономія Галичини та її вплив на діяльність Галицького намісництва (сер. ХІХ – поч. ХХ ст.) / Х. Моряк–Протопопова // Вісник Львівського університету. – 2011. – С. 88–98. – (Серія юридична ; вип. 55).
8. Моряк–Протопопова Х. Намісник Галичини і його повноваження / Моряк–Протопопова Х. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 9–10 лютого 2006 р. – Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. – С. 93–95.
9. Моряк–Протопопова Х. М. Галицьке намісництво: становлення і розвиток (історико-правовий аспект) / Х. М. Моряк–Протопопова // Молодь у юридичній науці: Збірник тез Міжнародної наукової конференції молодих учених “П’яті осінні читання”. – Хмельницький 27–28 жовтня 2006 р. : у 5 ч. – Ч. 1: Загальнотеоретичні та історичні правові науки. – Хмельницький : Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2006. – С. 82–84.
10. Моряк–Протопопова Х. М. Намісник і намісництво в системі державного апарату Австро-Угорщини (1867–1918) / Х. М. Моряк–Протопопова // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави : матеріали ІV Всеукраїнської наукової конференції правників-початківців, присвяченої пам’яті видатних учених-юристів П. О. Недбайла, О. В. Сурілова, В. В. Копєйчикова. – Одеса, 10–11 листопада 2006 р. / відп. ред. Ю. М. Оборотов. – Одеса : Юридична література, 2006. – С. 277–281.
11. Моряк–Протопопова Х. М. Створення та оцінка діяльності Галицької крайової шкільної ради (1851–1918 рр.) / Х. М. Моряк–Протопопова // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. тез наук. доповідей за матеріалами ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф., м. Луцьк, 23–24 березня 2007 р. / уклад.: М. Л. Варченко, Н. М. Гончарова, В. В. Мачіха, С. С. Савич, І. Ф. Урина. – Луцьк, 2007. – С. 42–43.
12. Моряк–Протопопова Х. Правові засади діяльності Галицького намісництва у 1849–1918 рр. / Моряк–Протопопова Х. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХІІІ регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 8–9 лютого 2007 р. – Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. – С. 115–117.
13. Моряк–Протопопова Х. Структура Галицького намісництва (1849–1918). / Моряк–Протопопова Х. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХІV регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 6 лютого 2008 р. – Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. – С. 65–68.
14. Моряк–Протопопова Х. Соціально-економічні та політичні передумови створення Галицького намісництва (вибрані аспекти) / Моряк–Протопопова Х. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : мтеріали ХV регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 4–5 лютого 2009 р. – Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2009. – С. 71–73.
15. Моряк–Протопопова Х. Освальд Бальцер як історик, правознавець та громадський діяч (штрихи до портрету) / Христина Моряк–Протопопова // Актуальні проблеми історії держави і права країн Центрально-Східної Європи (присвячено 150-річчю Освальда Бальцера) : матеріали Міжнародної наукової конференції. – Львів, 24–25 квітня 2009 р. – Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2009. – С.164–166.
16. Моряк–Протопопова Х. Перетворення Австрії у дуалістичну монархію в 1867 р. та зміни в державному апараті імперії / Моряк–Протопопова Х. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХVІ регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 8–9 лютого 2010 р. – Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2010. – С. 70–72.
17. Моряк–Протопопова Х. Особливості навчання державних службовців у Галичині та проходження ними практики при намісництві і староствах (1849–1918 рр.) / Моряк–Протопопова Х. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХVІІ регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 3–4 лютого 2011 р. – Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011. – С. 79–81.
18. Моряк–Протопопова Х. М. Австрійські намісники у Галичині та оцінка їх діяльності у працях професора В. С. Кульчицького / Моряк–Протопопова Х. // Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність : матеріали XXІV Міжнародної історико-правової конференції. – Львів, 28 квітня – 1 травня 2011 р. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. – С. 152–158.
19. Моряк–Протопопова Х. Діяльність Галицького намісництва під час Першої світової війни / Х. Моряк–Протопопова // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХVIII регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 26 – 27 січня 2012 р. – Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. – C. 96–98.
20. Моряк–Протопопова Х. Повноваження Галицького намісництва у виборчій системі Австрії та Австро-Угорщини / Х. Моряк–Протопопова // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХІХ регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 7–8 лютого 2013 р. – Львів : Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2013. – C. 61–63.
Структура й обсяг дисертації зумовлені метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (дев’яти підрозділів), висновків, списку використаних джерел і літератури, який налічує 582 найменування та одинадцяти додатків. Загальний обсяг дисертації становить 277 сторінок, з них 192 – основний текст.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації розв’язане нове наукове завдання, що полягає у встановленні ролі та значення Галицького намісництва у системі державної влади Австрії та Австро-Угорщини, з’ясуванні особливостей його організації та діяльності як вищого крайового органу управління.
Отримані у процесі дослідження результати дають підставу зробити такі висновки:
Необхідно проводити подальшу систематизацію джерельної бази дослідження інституту намісництва. Хоча в науковий обіг введено нові та маловідомі архівні матеріали, нормативні акти, які регламентували діяльність Галицького намісництва (це, зокрема: лист імператора Франца Йосифа до Президента Ради міністрів князя Шварценберґа від 31 грудня 1851 р. про “Засади організаційних установ в коронних краях Австрійської імперії”; спільне розпорядження міністрів внутрішніх справ, справедливості і скарбниці від 19 січня 1853 р., яким доводили до відома “Найвищі постанови, що стосувались урядової діяльності повітових органів, окружних властей та органів намісництва”, ухвалених 14 вересня 1852 р.; закон від 19 травня 1868 р. “Про створення урядових (політичних) органів” тощо), залишилась значна кількість малодосліджених документів, що видавало власне намісництво, аналіз яких необхідним для заповнення прогалин української історії, політології, економіки, соціології та багатьох інших суспільних і гуманітарних наук.
Питання, пов’язані з інститутом Галицького намісництва, сьогодні у вітчизняній історико-правовій науці є маловивченими. Виняток становлять хіба що питання, які стосуються характеристики державного апарату Австрії й Австро-Угорщини загалом (праці В. Кульчицького, Б. Тищика та деяких інших істориків держави і права). Водночас доволі вагомою є джерельна база дослідження. Вперше вдалося проаналізувати майже всі найважливіші нормативно-правові акти, що регулювали процес створення та діяльності Галицького намісництва упродовж 1849–1918 рр., зміни в його компетенції, створення та структуру окремих підрозділів намісництва тощо. Відповідно до архівних матеріалів розкрито структуру Галицького намісництва. Зокрема, наведено вичерпний перелік намісницьких комісій із зазначенням їхньої компетенції та, за змогою, дати їхнього створення і ліквідації.
Управління новими землями було організовано за типовим для інших країв імперії зразком. Після революції 1848–1849 рр. в Австрії відбулися значні зміни в державному апараті імперії. Найважливішим було ухвалення конституції, у якій, зокрема, передбачено створення нового органу управління коронними краями – намісництва. Намісництво, зберігши багато рис свого попередника (губернаторства), діяло на інших засадах і принципах: одноосібне управління замість колегіального, одноосібна відповідальність намісника, якої не було в губернатора.
Галицьке намісництво було вищим органом управління Галичиною. Формально-юридичний аналіз законодавства, що регулювало діяльність Галицького намісництва, дав підставу зробити висновок, що на відміну від органів місцевого самоврядування, урядова вертикаль влади творила цілісну ієрархічну систему.
Попри існування Галицького крайового сейму намісництво було підзвітним і підконтрольним тільки центральним органам влади (імператорові та відповідним міністерствам).
Перетворення Австрії на дуалістичну монархію хоча й надало Угорщині майже повну внутрішню самостійність у вирішенні своїх справ і обмежило стосунки з Австрією до спільного монаршого дому, армії, дипломатії, митного союзу та частково фінансів, однак не усунуло усіх суперечностей між двома країнами. З утворенням Австро-Угорської дуалістичної монархії з’явилися нові можливості для впровадження й розширення автономії в Галичині. На практиці це виявлялося в тому, що намісник, як чиновник нижчого – третього рангу, міг впливати на призначення деяких міністрів Австрії, чиновників вищого – другого рангу. Відповідні міністерства, по суті, не втручалися у внутрішні справи Галичини. Кандидатуру нового намісника імператор зазвичай узгоджував з так званим Польським колом в австрійському парламенті. Здебільшого ним ставав поляк (чого не було в інших коронних краях Австрії, де намісниками зазвичай призначали австрійців).
Навіть після реформи державного апарату імперії 1867 р. Галичина залишилась її складовою частиною, щоправда, з елементами автономії. Сфера законодавчих повноважень сейму залежала від загальнодержавного законодавства, а головну посадову особу краю – намісника – призначав австрійський імператор.
Що ж до компетенції намісника, то склалась ситуація, коли він не тільки керував усіма службовцями, що були йому дисциплінарно підпорядковані, а й державними службовцями, які входили до складу інших міністерств (наприклад, охорони здоров’я). Діяв намісник і самостійно, і через підпорядкований йому колегіальний орган – намісництво, або ж старост і підпорядкованих їм староств. Повноваження галицьких намісників у Галичині були ширшими від повноважень намісників в інших коронних краях Австрії та Австро-Угорщини (наприклад, у сфері освіти), а їхнє призначення часто попередньо узгоджували з політичною елітою краю.
Система крайового управління була побудована в такий спосіб, що всі конфлікти між Крайовим сеймом і політичними органами влади з приводу компетенції та повноважень вирішував центральний уряд як посередник. Отож намісник і підконтрольні йому органи не могли не виконувати крайових законів, підписаних імператором, а сейм не міг шляхом ухвалення законів впливати на дії намісництва, які одержали схвалення імператора, оскільки їх останній не підписав би. Конфлікти поміж політичними органами влади вирішував намісник або центральний уряд Австрії як арбітр.
Революція 1848–1849 рр. в Австрії, постійна загроза розпаду імперії через відокремлення Угорщини й інших земель давнього Угорського королівства та діяльність польських політиків (насамперед представників “Польського кола” в австрійському парламенті) впливали на формування персонального складу Галицького намісництва загалом та на призначення керівника краю (намісника) зокрема.
Складні україно-польські стосунки впливали не тільки на тодішні суспільні процеси, а й на формування місцевих органів влади та їхню діяльність. Цей період є поворотним у розвитку української національної ідеї на теренах Галичини. Боротьба галицьких українців проти онімечування й ополячування, боротьба за свої культурні і політичні права згуртувала їх. Українська інтелігенція Галичини за короткий час (від середини ХІХ до початку ХХ ст.) пройшла шлях від усвідомлення необхідності розвивати культуру свого народу і плекати його мову до розуміння абсолютної необхідності створення Української держави.
Скасування панщини в Галичині 1848 р., ухвалення австрійської конституції 1867 р. загалом позитивно вплинули на соціально-економічне становище Галичини. Відтоді і до початку Першої світової війни тут простежувалось незначне зростання рівня життя, розвиток окремих галузей виробництва, зменшення неписемності населення, як, зрештою, в Австрії загалом. Щоправда, порівняно з іншими коронними краями, Галичина мала не найкращі показники. Причиною була недостатня активність намісництва в господарчій сфері. Траплялися й випадки, коли намісництву не вдавалося впоратись і зі своїм прямим обов’язком (дотримання громадського порядку в краї), що для самих намісників іноді мало трагічні наслідки.
Галицьке намісництво, як ланка державного апарату Австрії, припинило свою діяльність з розпадом Австро-Угорської монархії 1918 р., однак продовжило діяти як колектив службовців з аналогічними повноваженнями до кінця 1920 р., що й забезпечило поступовий перехід влади до новоутворених органів управління Польської держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

Закони України
1. Конституція України: офіц.текст : [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, станом на 1 жовтня 2010 р.]. – Х. : Фактор, 2010. – 144 с.

Джерела нормативно-правового характеру
2. Закон з 26 сїчня 1907, В. з. д. ч. 16, яким змінює ся § 5 . закона основного про заступництво в державі з 21 грудня 1867 р., В. з. д. ч. 141 // Наші округи виборчі і нові закони виборчі до Ради державної. – Львів : Друкарня Народна Мнєцких, 1907. – 52 с. – С. 13.
3. Законъ 19 Мая 1868 г. (RGBI, № 44) о учрежденіе правительственныхъ (политическихъ) установленій // Областное, административное и общинное устройство Галиціи по австрійскому законодательству. – Петроградъ : Государственная Типографія, 1915. – ХХХІІІ + 185 с. – С. 8.
4. Законъ 3 Октября 1861 (RGBL № 98) о неприкосновенности и безотвĕтственности членовъ имперскаго совĕта и областных сеймовъ // Областное, административное и общинное устройство Галиціи по австрійскому законодательству. – Петроградъ : Государственная Типографія, 1915. – ХХХІІІ + 185 с. – С. 7.
5. Законъ зъ дня 15. падолиста 1867. Ч. 134 В. з. д. О товариствахъ // Збôрникъ законôвъ адміністраційныхъ / [уложивъ Дръ Дамянъ Савчакъ]. – Львôвъ : Зъ друкарнъ наукового Товариства им. Шевченка, 1893. – 544 с. – С. 501–511.
6. Утвержденныя Императоромъ 14 Сентября 1852 г. Постановленія объ учрежденіи и предĕлахъ власти намĕстническихъ правленій (Statthaltereien) // Областное, административное и общинное устройство Галиціи по австрійскому законодательству. – Петроградъ : Государственная Типографія, 1915. – ХХХІІІ + 185 с. – С. 33.
7. Утвержденныя Императоромъ 14 Сентября 1852 г. Постановленія объ учрежденіи и порядкĕ дĕйствій окружныхъ установленій (Bezirksämter) // Областное, административное и общинное устройство Галиціи по австрійскому законодательству. – Петроградъ : Государственная Типографія, 1915. – ХХХІІІ + 185 с. – С. 20–32.
8. Цісарське розпорядження від 10 жовтня 1854, що розповсюджується по території всієї імперії за винятком Ломбардійсько-Венеційського королівства та військових кордонів, яким визначаються нові правові положення щодо практики політичного діловодства і порядок проведення іспитів для призначення на службу // Історія державної служби в України : у 5 т. / [відп. ред. Т. В. Мотренко, В. А. Смолій ; редкол. : С. В. Кульчицький та ін.] ; Голов. упр. держ. служби України, Ін-т історії НАН України. – К. : Ніка-Центр, 2009. – Т. 4 : Документи і матеріали. 1775–1913 / [упоряд.: Г. В. Боряк (кер. кол. упор.), Л. Я. Демченко, В. С. Шандра]. – 872 с. – С. 659.
9. Barzycki J. Zbiór ustaw i rozporządzeń sanitarnych ze szczególnem uwzględnieniem Galicyi i W. Księstwa Krakówskiego / Józef Barzycki, Zdzisław Lachowicz, Leon Kruszyński. – Lwów : Z drukarni i litografii Pillera i Społ., 1899. – T I. – 1899. – 624 s.; – T II. – 1899. – 929 s.; – T III. – 1902. – 609 s.
10. Cezarskie rozporządzenie z dnia 31. Grudnia 1850, którm się ustanawia zasady względem ostatecznego urządzenia politycznych władz administracyjnych w królestwie Lombardzko-Weneckiem / Powszechny dziennik praw państwa i rządu dła cesarstwa austryackiego. Rok 1851. Oddział pierwszy, obejmująncy szęści I–XLIII (od N-ru 1 do 157), wydane w miesiącach: od Stycznia aź do Czerwca 1851. – Wiedeń : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1852. – 1–450 s. – S. 373.
11. Cesarskie rozporządzenie z dnia 27. marca 1854, o stanowisku i zakresie działania najwyźszej władzy kontroiująсej rachunki / Kodeks prawa politycznego czyli Austryackie Ustawy Konstytucyjne 1848 – 1903 / [Stanisław Starzyński systematycznie zestawił, przeł. i oprac.]. – Lwów, 1903. – 1069 s. – S. 146.
12. Cesarski patent z dnia 12. Marca 1851, tyczący się przeprowadzenia uwolnienia gruntu od cięźarow w okręgu bułej Rzeczypospolitej Krakowskiej / Powszechny Dziennik praw krajowych i rządowych dła kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rok 1851. Oddział piérwszy, obejmująncy szęści I – XXIV od N-ru. 1 – 169. – Lwów : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1855. – 1–666 s. – S. 173.
13. Cesarski patent z dnia 29. Wrzesnia 1850. Konstytucya krajowa dła królestw Galicyi i Lodomeryi, wraz z księstwami Oświecima i Zatora i z Wielkiem-księstwem Krakowa / Powszechny dziennik praw państwa i rządu dła cesarstwa austryackiego. Rok 1850. Kwartał czwarty, obejmująncy szęści CXXVIII – CLXV od N-ru 366–497. – Wiedeń : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1850. – 1626–2126 s. – S. 1754.
14. Cesarski patent z dnia 29. Wrzesnia 1850. Ustawa o wyborach na sejm krajowy dła królestw Galicyi i Lodomeryi, wraz z księstwami Oświecima i Zatora i z Wielkiem-księstwem Krakowa / Powszechny dziennik praw państwa i rządu dła cesarstwa austryackiego. Rok 1850. Kwartał czwarty, obejmująncy szęści CXXVIII – CLXV od N-ru 366–497. – Wiedeń : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1850. – 1626–2126 s. – S. 1765.
15. Cesarskie Rozporządzenie z dnia 20. Kwietnia 1854., którém wydanym zostaje przepis o wykonywaniu rozporządzeń i orzeczeń władz cesarskich politycznych i policyjnych / Dziennik rzadowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiém i Zatorskiém, tudzieź z Wielkiém Księstwem Krakowskiem. Rok 1854. Oddział I. T. 1. Obejmujący części I. włącznie do XXXVI. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowéj, 1856. – 1–529 s. – S. 267.
16. Dodatek do najwyźszych postanowień o urządzeniu i zakresie działalności rządów namiestnikowskich. (Ustanowiony najwyźsźą uchwałą z dnia 14. Września 1852 r.) / Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiém. Rok 1853. Oddział I. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1855. – 1 – 685 s. – S. 64.
17. Dyplom cesarski z 20 października 1860, Nr 226 D. U. P. urządzający wewnętrzne stosunki Monarchii // Schlichting A. Ustawy zasadnicze cesarstwa austryackiego / D-r A. Schlichting. – Kraków : Drukarnia J. Fischera, 1885. – XVI + 307 s. – С. 1.
18. Dzerowicz W. Zbiór ustaw i rozporządzeń w sprawach wojskowych z odnośnemi orzeczeniami Trybunału administacyjnego / Wiktor Dzerowicz. – Lwów : Nakładem księgarni Gubrynowicza i Schmidta, 1897. – Tom 1. Część pierwsza : Przepisy o uzupełnieniu wojska, marynarki wojennej s obrony krajowej. – 1897. – 409 s.
19. Dzerowicz W. Zbiór ustaw i rozporządzeń w sprawach wojskowych z odnośnemi orzeczeniami Tybunału administracyjnego / Wiktor Dzerowicz. – Lwów : Z drukarni i litografii Pillera i Społki, 1897. – Tom II. Сzęść pierwsza : Przepisy o pospoliem ruszeniu i jego ewidencyi. – 1897. – 195 s.
20. Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiém. Rok 1853.– Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1855. – T. 1. – Cz. 2. – 686–1026 s.
21. Gesetz vom 21 December 1867, betreffend die allen Ländern der österreichischen Monarchie gemeinsamen Angelegenheiten und die Art ihrer Behandlung // Sammlung der auf die Konstitution des Östereichischen Staates und des Königreichs Galizien und Lodomerien dann des Grossherzogtllums Krakau bezug Nehmenden Dokumenten. – Lwów : Z drukarni Zakł. narod. im. Ossolińskich, 1868. – 145 s. – S. 43.
22. Gesetz vom 21 Dezember 1867 wodurch das Grundgesetz über die Reichsvertretung vom 26 Februar 1861 abgeändert wird // Sammlung der auf die Konstitution des Östereichischen Staates und des Königreichs Galizien und Lodomerien dann des Grossherzogtllums Krakau bezug Nehmenden Dokumenten. – Lwów : Z drukarni Zakł. narod. im. Ossolińskich, 1868. – 145 s. – S. 59–61.
23. Gesetz vom 24 December 1867, über die Beitragsleistung der im Reichsrathe vertreten Königreiche und Länder zu dem Aufwande für die allen Ländern der österreichischen Monarchie gemeinsamen Angelegenheiten // Sammlung der auf die Konstitution des Östereichischen Staates und des Königreichs Galizien und Lodomerien dann des Grossherzogtllums Krakau bezug Nehmenden Dokumenten. – Lwów : Z drukarni Zakł. narod. im. Ossolińskich, 1868. – 145 s. – S. 50.
24. Kaiserliches Patent womit das Grundgesetz über die Reichsverwaltung und die Landesordnung eingeführt wird // Sammlung der auf die Konstitution des Östereichischen Staates und des Königreichs Galizien und Lodomerien dann des Grossherzogtllums Krakau bezug Nehmenden Dokumenten. – Lwów : Z drukarni Zakł. narod. im. Ossolińskich, 1868. – 145 s. – S. 5–12.
25. Keiserliches Diplom vom 20. Oktober 1860, zur Regelung der inneren staatsrechtlichen Verhältnisse der Monarchie // Studienausgabe Öesterreichischer Gesetze ; veranstaltet von A. Lötter. – Band III. – Die österreichischen Verfassungsgesetze / [Herausgegeben von E. Bernatzik]. – Leipzig : Verlag von C. L. Hirschfeld, 1906. – 772 s. – S. 191.
26. Keiserliches Patent vom 26. Februar 1861 // Studienausgabe Öesterreichischer Gesetze ; veranstaltet von A. Lötter. – Band III. – Die österreichischen Verfassungsgesetze / [Herausgegeben von E. Bernatzik]. – Leipzig : Verlag von C. L. Hirschfeld, 1906. – 772 s. – S. 219.
27. Landes-Ordnung für das Königreiche Galicien und Lodomerien sammt dem Grossherzogthume Krakau // Sammlung der auf die Konstitution des Östereichischen Staates und des Königreichs Galizien und Lodomerien dann des Grossherzogtllums Krakau bezug Nehmenden Dokumenten. – Lwów : Z drukarni Zakł. narod. im. Ossolińskich, 1868. – 145 s. – S. 121–150.
28. Obwieszcenie krajowéоj Komisyi organizacyjnéj z dnia 16. Maja 1854., tyczące się politycznéj sądowéj organizacyi Królestw Galicyi i Lodomeryi, Wielkiego Księstwa Krakowskiego, tudzieź Księstw Oświecimskiego i Zatorskiego / Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiém. Rok 1854. Oddział II. Tom I obejmujący Części I do IX włącznie. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 1–257 s. – S. 37.
29. Obwieszcenie с. k.Namiestnictwa z dnia 26. Sierpnia 1854. źe dokumenta na załoźenie szkoły, lub rewersa na utrzymanie takowéj, wystawione przez gminy (gromady), są wolne od stempla / Dziennik rządowy dla okręgu administracyjnego Namiestnictwa we Lwówie. Rok 1854. Oddział II. Tom II., obejmujący Części X. włącznie do XII. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 1–299 s. – S. 265.
30. Obwieszczenie c. k. Namiestnictwa z dnia 19. Lutego 1883 I. 7614 / Dziennik ustaw i rozporządzeń krajowych dła Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rock 1883. Część IV. – Lwów : Z drukarni Wł. Łozińskiego, 1885. – 1–251 s.
31. Obwieszczenie c. k. Namiestnictwa z dnia 2 Lipca 1867 r. I. 40714, o zniesieniu c. k. skarbowej Dyrekcyi w Krakowie, a rozpoczęciu urzędowania nowouorganizowanej c. k. skarbowej Dyrekcyi krajowej we Lwówie / Dziennik ustaw i rozporządzeń krajowych dla Królewstwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiém Księstwem Krakowskiem. Rok 1867 – Lwów : Z. ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowéj, 1867. – Cz. IV. – 17–36 s. – S. 17.
32. Obwieszczenie Rady Szkolnej krajowej z dnia 31. Marca 1868 r., 1. 1586., względem ogłaszania konkursów w celu obsadzenia posad nauczycielskich przy szkołach ludowych / Dziennik ustaw i rozporządzeń krajowych dła Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. – Rock 1868. – Lwów : Z ces. król. drukarni rządowej, 1868. – 1–108 s.
33. Obwieszczenie с. k. galicyjskiego Namiestnictwa z dnia 8 Grudnia 1865. I. 12.658/pr., względem przeniesienia zakresu działalności zwiniętych władz obwodowych w sprawach wychodźtwa i bezprawnéj nieobecności na urzędy powiatowe i Rządy krajowe. // Rozporządzenia władz krajowych dła Królestwa Galicyi i W. Księstwa Krakowskiego. – Rocznik 1865. – Lwów : Z. ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowéj, 1865. – 6 s. – S. 6.
34. Ordynacya wyborcza dla gmin. W Królestwie Galiczyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem // Skwarczynski P. Zbiór ustaw i rozporządzeń obowiązujących w sprawah własnego zakresu działania gmin tudzieź obszarów dworskich i Wydziałów powiatowych / Skwarczynski Paweł. – Lwów : Drukarnia Ludowa, 1884. – Cz. 1. – S. 80.
35. Ordynacya wyborcza sejmowa / Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przełoźyl i oprazowal Stanislaw Starzyński]. – Lwów : Druk Pillera i Społki i E. Winiarza, 1899. – 413 s. (Odbitka z I tomu Zbioru ustaw i rozporzadzeń administracyjnych i t. d. wychodzącego pod redakcyą Radzy Namiestnictwa Jerzego Piwockiego. – Lwów. K.S. Jakubowski. 1897–1899). – S. 403.
36. Organisations-Regulativ, betreffend die Einsetzung eines Landesschulrathes im Königreiche Galicien und Lodomerien sammt dem Grossherzogthume Krakau // Sammlung der auf die Konstitution des Östereichischen Staates und des Königreichs Galizien und Lodomerien dann des Grossherzogtllums Krakau bezug Nehmenden Dokumenten. – Lwów : Z drukarni Zakł. narod. im. Ossolińskich, 1868. – S. 89.
37. Patent Cesarski z dnia 31. Grudnia 1851, w skutek którego odjęto ustawie konstytucyjnej z 4. Marca 1849 r. wszelką moc prawa / Powszechny Dziennik praw krajowych i rządowych dła kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem, tudzieź z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rok 1852. Część I. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1855. – 1–620 s. – S. 24.
38. Pismo z Najwyźszego gabinetu Najjaśniejszego Pana J. C. Mości, z dnia 31 Grudnia 1851, do prezydenta Ministrow / Powszechny Dziennik praw krajowych i rządowych dła kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rok 1852. Szęść I. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1855. – 1–620 s. – S. 28.
39. Probisorische Wahlordnung zur Verfassungs-Urkunde vom 25 April 1848. – Wien, 1848. – 3 s.
40. Prowizoryczna instrukcya słuźbowa c. k. prokuratoryj skarbowych Cesarstwa Austryackiego, z dnia 16. Lutego 1855 / Dziennik rzadowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiém i Zatorskiém, tudzieź z Wielkiém Księstwem Krakowskiem. Rok 1853. – Lemberg, 1855. – T 1. – Cz. 1. – 1–685 s. – S. 90–110.
41. Prowizoryczny regulamin dla sejmu krajowego królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiém Księstwem Krakowskiem przyjęty prowizorycznie dnia 27. listopada 1865 wraz ze zmianami i dodatkami / Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przełoźyl i oprazowal Stanislaw Starzyński]. – Lwów : Druk Pillera i Społki i E. Winiarza, 1899. – 413 s. (Odbitka z I tomu Zbioru ustaw i rozporzadzeń administracyjnych i t. d. wychodzącego pod redakcyą Radzy Namiestnictwa Jerzego Piwockiego. Lwów. K. S. Jakubowski. 1897–1899). – S. 384.
42. Regulamin czynności c. k. Rady szkolnej okręgowej miejskiego okręgu szkolnego we Lwówie. – Lwów : Drukarnia Szczęsnego Bednarskiego, 1896. – 16 s.
43. Regulamin źeglugi na rzece Przemszy. Warunki wykonywania źeglugi / Dziennik ustaw i rozporządzeń krajowych dła Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. – Rock 1889. – Wydany i rozesłany dnia 15. Sierpnia 1889. – Częśź XIV. – Lwów : Z drukarni Wł. Łozińskiego, 1889. – 1–294 s.
44. Reskrypt Rządu krajowego z dnia 27. Kwietnia 1854., którém rozporządza się zawezwanie miejscowych pastérzów dusz do ścisłego wypełnienia włoźonego na nich § 7. najwyźszego patentu z dnia 5. Grudnia 1848. Obowiązku we względzie prostowania spisów konskrypcyjnych wedle metryki urodzonych i zmarłych / Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiém. Rok 1854. Oddział II. Tom I obejmujący Części I. do IX włącznie. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 1–257 s. – S. 35.
45. Rozporądzenie Ministerstw Spraw Zewnętrznych i Sprawiedliwości oraz Naczelnéj Komendy Wojskowéj z Dnia 31. Marza 1855., mocą którego ogłacza się przepisy do przeprowadzenia rozporządzenia cesarskiego z dnia 29. Stycznia 1855 r. / Dziennik rzadowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiém i Zatorskiém, tudzieź z Wielkiém Księstwem Krakowskiem. Rok 1853. – Lemberg, 1855. – T 1. – Cz. 1. – 1–685 s. – S. 139.
46. Rozporządzenie c. k. Ministerstwa obrony krajowej z dnia 15. kwietnia 1889 tyczące się wykonania ustawy z dnia 11. kwietnia 1889, o wprowadztniu nowej ustawy o słuźbie wojskowej // Dzerowicz W. Zbiór ustaw i rozporządzeń w sprawach wojskowych z odnośnemi orzeczeniami Tybunału administracyjnego / Wiktor Dzerowicz. – Lwów : Z drukarni i Litografii Pillera i Społki, 1897. – Tom I. – Сzęść pierwsza : Przepisy o uzupełnieniu wojską, marynarki wojennej i obrony krajowej. – 177 s.
47. Rozporządzenie całego Ministerstwa z dnia 17. sierpnia 1916 którem zamienia się wskutek wojny niekótre postanowienia ustawy z dnia 25. stycznia 1914, Dz. u. p. Nr. 15 (pragmatyki słuźbowej) / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1916. Część CXXI. – Wydana i rozesłana dnia 23. sierpnia 1916. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1916. – 1–1207 s. – S. 626.
48. Rozporządzenie całego Ministerstwa z dnia 6. lipca 1917, o ustaniu mocy obowiązującej rozporządzeń cesarskich z dnia 25. lipca 1914, Dz. u. p. Nr. 156, z dnia 4. listopada 1914, Dz. u. p. Nr. 307, z dnia 27. grudnia 1916, Dz. u. p. Nr. 427 / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1917. Część CXIX. – Wydana i rozesłana dnia 7. lipca 1917. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1917. – 1–1453 s. – S. 701.
49. Rozporządzenie cesarskie z dnia 17. sierpnia 1916 w sprawie zarządzeń na rzecz tych urzędników państwowych, praktykantów i kandydatów słuźby sprawiedliwości, jakoteź suplentów i asystentów w państwowych średnich zakładach naukowych którzy wskutek wojny doznali przeszkody w wykonywaniu słuźby cywilnej / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1916. Część CXXI. – Wydana i rozesłana dnia 23. sierpnia 1916. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1916. – 1–1207 s. – S. 625.
50. Rozporządzenie cesarskie z dnia 7. lipca 1915 o czasowem zawieszeniu dzialalności sądów przysięgłych / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1915. Część LXXXVII. – Wydana i rozesłana dnia 8. lipca 1915. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1915. – 1–1114 s. – S. 226.
51. Rozporządzenie cesarskie z dnia 9. stycznia 1917, którem uchyla się przeniesienie uprawień administracyi politycznej na Naczelnego Komendanta armii, względnie głównodowodząсego / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1917. Część IX. – Wydana i rozesłana dnia 14. stycznia 1917. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1917. – 1–1453 s. – S. 41.
52. Rozporządzenie ministerium stanu z dnia 23 Stycznia 1867 o reformie administracji politycznej w Królestwie Galicji iLodomerji wraz z Wielkiem Księztwem Krakowskiem i księztwami Oświęcimskiem i Zatorskiem. // Ustawy Krajowe dla Królestw Galicji i Lodomerji z W. Ks. Krakowskiem. N II. – Lwów : Drukarnia Winiarza, 1867. – 154 s. – S. 26.
53. Rozporządzenie ministerstwa finansów z dnia 21. Maja 1850, względem przyszłego zaprowadzenia krajowych władz finansowych / Dziennik ustaw państwa dla cesarstwa austryackiego. Rok 1850. Kwartał drugi, obejmujący części XXXVI - LXXXII od Nru 124 – 252 wydane w miesiącach Kwietniu, Maju i Czerwcu 1850. – Wiedeń : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1850. – 735–1036 s. – S. 881.
54. Rozporządzenie Ministerstwa Finansów z dnia 26. Grudnia 1854., o przeprowadzeniu nakazanych w skutek najwyźszego postanowienia z dnia 15. Grudnia 1852 r., zmian postanowień prawnych o podatku konsumcyjnym od piwa / Dziennik rzadowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiém i Zatorskiém, tudzieź z Wielkiém Księstwem Krakowskiem. Rok 1853. – Lemberg, 1855. – T 1. – Cz. 1. – 1–685 s. – S. 1–19.
55. Rozporządzenie ministerstwa spraw wewnętrznych z dnia 25. Listopada 1850, obowiązujące obowiązujące w Austryi poniźej i powyźej Ensy, Solnogrodzie, Styryi, Karyntyi, Krainie, Tyrolu i Voralbergu, Tryeście, Gorycyi i Gradysce, Istryi, Dalmacyi, Czechach, Morawii, Szląsku, Galicyi, na Bukowinie, we Węgrzech, w Kroacyi i Slawonii, Serbskiem województwie wraz z banstem Temeskim, w Pograniczu wojskowrm i w Siedmiogrodzie, którem się wydaje regułamin teatralny / Dziennik ustaw państwa dla cesarstwa austryackiego. Rok 1850. Kwartałczwarty, obejmujący części CXXVIII–CLXV od N-ru 366–497. wydane w miesiącach Październiku, Listopadzie i Grudniu 1850. – Wiedeń : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1850. – 1626–2126 s. – S. 1976.
56. Rozporządzenie Ministerstwa Spraw Wewnętrznych i najwyźszej Władzy Policyjnéj z dnia 7. Lipca 1853, mocą którego przyznaje się Prezydentowi Rządu krajowego w Krakowie działalność, przystojąca Namiestnikom co do spraw drukowych, w okręgu przekazanym tamecznemu Rządowi krajowemu / Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiém. Rok 1853. Oddział I. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1855. – 1–685 s. – S. 428.
57. Rozporządzenie Ministerstwa Spraw Wewnętrznych i Policyi z dnia 22. Listopada 1859., względem skladania przysięgi do wykonywania politycznego urzędu sędziowskiego / Dziennik rządowy dla okręgu administracyjnego Namiestnictwa we Lwówie. Rok 1859. Oddział I. – Lwów : Z. ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowéj, 1857. – 1–571 s. – S 520.
58. Rozporządzenie Ministerstwa Spraw Wewnętrznych i Sprawiedliwości z dnia 8. Lutego 1855., którem obwieszczone zostają postanowienia w skutek najwyźszęj uchwału z dnia 4. Lutego 1855 r. ustanowione, co się tyczé oznaczenia rangi słuźbowéj urzędników, z powodu nowéj organizacyi mianowanych / Dziennik rządowy dla okręgu administracyjnego Namiestnictwa we Lwówie. Rok 1855. Oddział I. Część IV. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 1–468 s. – S. 90.
59. Rozporządzenie ministerstwa Spraw wewnętrznych w porozumieniu z Ministerstwem sprawiedliwości oraz z Ministerstwem wyznań i oświecenia dotyczące prowadzenia metryk urodzin, zaślubin i śmierci Izraelitów w Galicyi. 15. Marca 1875 r. / Dziennik ustaw i rozporządzeń krajowych dła Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rocznik 1876. – Lwów : Z drukarni A. J. O. Rogosza we Lwówie, 1876. – 1–235 s. – S. 137–139.
60. Rozporządzenie ministerstwa spraw wewnętrznych z dnia 18. Stycznia 1850, o uorganizowaniu źandarmeryi / Dziennik ustaw państwa dla cesarstwa austryackiego. Rok 1850. Kwartał pierwszy obejmujący części I – XXXV od N-ru 1–123 wydane w miesiącach Styczniu, Lutym i Marcu 1850. – Wiedeń : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1850. – 1–286 s. – S. 206.
61. Rozporządzenie Ministerstwa spraw wewnętrznych z dnia 28. Lipca 1850, względem uwolnienia gruntu od cięźarow, które ma być przeprowadzonem w kraju koronnum Galicyi i Lodomeryi / Powszechny Dziennik praw krajowych i rządowych dła kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rok 1851. Oddział piérwszy, obejmująncy szęści I–XXIV od N-ru. 1–169. – Lwów : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1855. – 1–666 s. – C. 2.
62. Rozporządzenie Ministerstwa Spraw Wewnętrznych z dnia 30. Grudnia 1854., obejmujące najwyźsze postanowienia o przywdziéwaniu i oznakach źałoby Dworu na uniformach urzędników rządowych / Dziennik rządowy dla okręgu administracyjnego Namiestnictwa we Lwówie. Rok 1855. Oddział I. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 1–468 s. – S. 49.
63. Rozporządzenie Ministerstwa spraw wewnętrznych dnia 20. grudnia 1912, dotyczące zarządzeń policyjnych przeciw szkodom, które statki powietrzne mogą wyrządzić biezpieczeństwu państwa i osób / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1912. – Wiedeń : Z ces. król. Drukarni nadwornej i państwowej, 1912. – 1–1224 s. – S. 1224.
64. Rozporządzenie ministerstwa spraw wewnętrznych dnia 8. Października 1850, którem się obwieszcza usankcyonowana przez Najjaśniejszego Pana, J. C. Mość, organizacya politycznej administracyi królestw Galicyi i Lodomeryi, wraz z księstwami Oświecima i Zatora i z Wielkiem Księstwem Krakowa / Powszechny dziennik praw państwa i rządu dła cesarstwa austryackiego. Rok 1850. Kwartał czwarty, obejmująncy szęści CXXVIII–CLXV od N-ru 366–497. – Wiedeń : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1850. – 1626–2126 s. – S. 1741.
65. Rozporządzenie ministerstwa spraw wewnętrznych z dnia 6 września 1871, którem zawiesza się poruczone kilku starostam powiatowym w Galicyi załatwianie spraw namiestnictwa w imieniu namiestnika / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów reprezentowanych w Radzie państwa. Rocznik 1871. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1871. – 1–439 s. – S. 202.
66. Rozporządzenie Ministerstwa Wyznań i Oświécenia z dnia 2. Października 1855, mocą którego obwieszczone zostają postanowienia najwyźszéj uchwały z dnia 25. Września 1855. roku o regulacyi nauk prawniczych i politycznych po austryackich uniwersytetach i akademiach prawniczych, wraz z zarządzeniem przepisów wykonawczych, z onychźe bezpośrednio wypływających / Dziennik rządowy dla okręgu administracyjnego Namiestnictwa we Lwówie. Rok 1855. Oddział I. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 1–468 s. – S. 305.
67. Rozporządzenie ministerstwa wyznań i oświecenia z dnia 30. Lipca 1850, obowiązujące dla całego państwa, którem się stosownie do Najwyźszej uchwaly z dnia 29. Lipca 1850 obwieszczeniem przepis względem urzadzenia teoretycznego egzaminu rządowego dla uczniów umiejetności prawniczych i politycznych / Dziennik ustaw państwa dla cesarstwa austryackiego. Rok 1850. Kwartał trzeci, obejmujący części LXXXIII–CXXVII od N-ru 253–365 wydane w miesiącach Lipcu, Sierpniu, i Wrześniu 1850. – Wiedeń : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1850. – 1037–1625 s. – S. 1369.
68. Rozporządzenie ministerstwa wyznań i oświecenia z dnia 12. Lutego 1851, o ustanowieniu tymczasowej krajowej władzy szkolnej dła kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiem / Powszechny Dziennik praw krajowych i rządowych dła kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rok 1851. Oddział piérwszy, obejmująncy szęści I–XXIV od N-ru. 1–169. – Lwów : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1855. – 1–666 s. – S. 271.
69. Rozporządzenie Ministra handlu w porozumieniu z Ministrem sprawiedliwości i Ministrem robót publicznych z dnia 9. marca 1917, w sprawie ograniczenia ceny obuwia / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1917. Część XLI. – Wydana i rozesłana dnia 10. marca 1917. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1917. – 1–1453 s. – S. 236.
70. Rozporządzenie Ministra obrony krajowej w porozumieniu z Ministrem spraw wewnętrznych z dnia 22. maja 1915 którem ustanawia się właściwość władz politycznych dla administracyjnego postępowania karnego przy przekroczeniach przepisów dotyczących pospolitego ruszenia, popelnianych w czasie trwania obecznej wojny / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1915. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1915. – 1–1114 s. – S. 226.
71. Rozporządzenie Ministra spraw wewnętrznych z dnia 1. marca 1915 o zarządzeniach karnych odnośnie do przekroczeń rozporządzenia cesarskiego z dnia 21. lutego 1915. Dz. u. p. Nr. 41. Wchodzących w zakres dzialania władz politycznych / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1915. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1915. – 1–1114 s. – S. 88.
72. Rozporządzenie ministra wyznań i oświecenia z dnia 1 grudnia 1870, którem wydają się postanowienia tymczasowe względem nadzoru miejscowego i powiatowego nad szkołami judowemi w królestwie Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem księstwem Krakowskiem / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów reprezentowanych w Radzie państwa. Zeszyt LVII. – Wydany i rozesłany dnia 3 grudnia 1870. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1870. – 1–316 s. – S. 295.
73. Rozporządzenie Ministrów Spraw Wewnętrznych i Sprawiedliwości z dnia 17. Marca 1855., mocą którego wydaje się instrukcya urzędowa dla czysto-politycznych i mieszanych urzędów powiatowych i stolicowo-sędziowskich / Dziennik rządowy dla okręgu administracyjnego Namiestnictwa we Lwówie. Rok 1855. Oddział I. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowéj, 1856. – 1–204 s. – S. 157.
74. Rozporządzenie Ministrow Spraw Wewnętrznych, Fin. оraz Handlu, Przem. i Budowli publ. z dnia 9. Lutego 1853. Postanowienia o stanowisku władz budowniczych, i o odrębach działania w słuźbie budowniczéj / Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiém. Rok 1853. Oddział I. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1855. – 1–685 s. – S. 110.
75. Rozporządzenie Ministrow Spraw Wewnętrznych, Sprawiedliwości i Skarbu z dnia 19. Stycznia 1853. Mocą którego podaje się do wiadomości najwyźsze postanowienia tyczące się urządzenia tudzieź dzialania urzędowego urzędów powiatowych, władz obwodowych i rządów namiestnikowych, tycząct się daléj urządzenia sądów i szematu usystemizowanych płac i klas dyetalnych, równie jak przeprowadzenia organizacyi w krajach koronnych Austryi Niźszéj i Wyźszéj, w Czechach, Morawii, Sziąsku, Galicyi i Lodomeryi z Krakowem, w Bukowinie, Solnogrodzie, Tyrolu z Foralbergiem, w Styryi, Karyntyi, Krainie, Gorycyi, Gradysce i Istryi z Tryestem, w Dalmacyi, Kroacyi i Slawonii, Siedmiogrodzie, w Województwie Serbskiém wraz z Banatem / Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiém. Rok 1853. Oddział I. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1855. – T. 1. – 685 s. – S. 22.
76. Rozporządzenie ministrów spraw wewnętrznych, wojny i sprawiedliwości z dnia 21. Grudnia 1851, obowiązujące w Austryi niźszej i wyźszej, w Solnogrodzie, Styryi, Karyntyi, Krainie, w Tyrolu i Voralbergu, w Tryeście, w Gorycyi i Gradysce, w Istryi, Dalmacyi, w Czechach, w Morawii, Szląsku, w Galicyi, w Bukowinie, w Węgrzech, Kroacyi i Slawonii, w województwie Serbskiem z banstem Temeskim w Pograniczach wojskowych i w Siedmiogrodzie / Powszechny dziennik praw państwa i rządu dła cesarstwa austryackiego. Rok 1851. Oddział drugi, obejmująncy szęści XLIV–LXXIII (od N-ru 158 do 263), wydane w miesiącach: od Czerwca aź do Grudnia1851. – Wiedeń : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1852. – 451–663 s. – S. 661.
77. Rozporządzenie najwyźszéj Wladzy Rachunkowo-Kontrolnéj z d. 7. Kwietnia 1858., mocą którego obwieszcza się urządzenie władz kontrolnych w Galicyi, przez Najjaśniejszego Pana ostatecznie uchwalone / Dziennik rządowy dla okręgu administracyjnego Namiestnictwa we Lwówie. Rok 1857. Oddział I. – Lwów : Z. ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowéj, 1857. – 1–942 s. – S. 215.
78. Rozporządzenie Namiestnika z dnia 20. Września 1851, którem bliźej się oznacza powinność gmin wyporządzania lokalności źandarmeryi i pełnienia innych przytem posług / Dziennik praw krajowych i rządowych dła kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem, tudzieź Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rok 1851. Oddział drugi, obejmująncy szęści XXV–XLIV (od N-ru. 170–475). – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1855. – 667–1024 s. – S. 829.
79. Rozporządzenie Namiestnika z dnia 4. Czerwca 1851, względem zatwierdzonych przez Najjaśniejszego Pana głównych zsrysów organizacyi c. k. władz policyjnych tudzieź przeposów o działalności ich, temi zarysami zakréślonej / Powszechny Dziennik praw krajowych i rządowych dła kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rok 1851. Oddział piérwszy, obejmująncy szęści I–XXIV od N-ru. 1–169. – Lwów : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1855. – 1–666 s. – S. 526.
80. Rozporządzenie Rządu krajowego z dnia 13. Listopada 1852, względem święcenia niedziel i świąt nakazanych tak w łacińskim, jak w grecko-katolickim kościele / Powszechny Dziennik praw krajowych i rządowych dła kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem, tudzieź z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rok 1852. Część II. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1855. – 621–1201 s. – S. 684–685.
81. Rozporządzenie rządu krajowego z dnia 17. Stycznia 1854., którém ogłasza sie przepisy jeźdźenia w główném mieście Lwówie, z dniem 1. Lutego 1854. w wykonanie wejść mające / Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiém. Rok 1854. Oddział II. Tom I obejmujący Części I. do IX włącznie. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 1–257 s. – S. 2.
82. Rozporządzenie rządu krajowego z dnia 28. Marca 1854., którém wydaje się dła k. stołecznego miasta Lwówa nowe przepisy o fiakrach / Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiém. Rok 1854. Oddział II. Tom I obejmujący Części I. do IX włącznie. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 1–257 s. – S. 19.
83. Rozporządzenie с. k. Namiestnictwa z dnia 13. Września 1854. względem pomniejszych składów przedaźy ksiąźek szkolnych w Galicyi / Dziennik rządowy dla okręgu administracyjnego Namiestnictwa we Lwówie. Rok 1854. Oddział II. Tom II., obejmujący Części X. włącznie do XII. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 1–299 s. – S. 266.
84. Rozporządzenie с. k. Namiestnictwa z dnia 5. Października 1854, O poznakach dostrzeźonego sfałszowania wosku / Dziennik rządowy dla okręgu administracyjnego Namiestnictwa we Lwówie. Rok 1854. Oddział II. Tom II., obejmujący Części X. włącznie do XII. – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 1–299 s. – S. 272.
85. Rozporządzenie сesarskie z dnia 10. Październikaa 1854., mocą którego wydaje się nowe przepisy prawne o praktyce w urzędach politycznych i w urzędzie sędziowskim, tudzieź o egzaminach praktycznych politycznych i sędziowskich / Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem i Wielkiem Księstwem Krakowskiém. Rok 1854. Oddział I. – Tom II obejmujący części XXXVII. włącznie XLIX – Lwów : Z ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowej, 1856. – 530–1036 s. – S. 792–801.
86. Staatsgrundgesetz vom 21 Dezember 1867 über die Ausübung der Reigerungs- und der Vollzugsgewelt // Sammlung der auf die Konstitution des Östereichischen Staates und des Königreichs Galizien und Lodomerien dann des Grossherzogtllums Krakau bezug Nehmenden Dokumenten. – Lwów : Z drukarni Zakł. narod. im. Ossolińskich, 1868. – 145 s. – S. 68–69
87. Staatsgrundgesetz vom 21 Dezember 1867 über die Einsetzung eines Reichsgerichtes // Sammlung der auf die Konstitution des Östereichischen Staates und des Königreichs Galizien und Lodomerien dann des Grossherzogtllums Krakau bezug Nehmenden Dokumenten. – Lwów : Z drukarni Zakł. narod. im. Ossolińskich, 1868. – 145 s. – S. 63–64.
88. Staatsgrundgesetz vom 21 Dezember 1867 über die richterliche Gewalt // Sammlung der auf die Konstitution des Östereichischen Staates und des Königreichs Galizien und Lodomerien dann des Grossherzogtllums Krakau bezug Nehmenden Dokumenten. – Lwów : Z drukarni Zakł. narod. im. Ossolińskich, 1868. – 145 s. – S. 65–67.
89. Staatsgrundgesetz vom 21 Dezember 1867, über die allgemmeinen Rechte der Staatsbürger für die im Reichsrathe vertreten Königreiche und Länder // Staatsgrundgesetze der österreichiszen Monarchie. – Wien : Der Kaiserlich-Königlichen Hof- und Staatsdruckerei, 1868. – 188 c. – S. 46–52.
90. Statut królewskiego stołecznego mista Lwówa. Nadany ustawą z dnia 14 paźdzernika 1870 roku. Dz. ust. i rozp. kraj. część XXII. Nr. 79. i ustawą z dnia 11. kwietnia 1896 roku. Dz. ust. i rozp. kraj. Część VII. Nr. 23. – Lwów : Z drukarni W. A. Szyjkowskiego, 1896. – 103 s.
91. Statut organizacyjny Centrali krajowej dla gospodarczej odbudowy Galicyi // Sprawozdanie C. K. Namiestnictwa, Centrali krajowej dla gospodarczej odbudowy Galicyi za czas od czerwca 1916 do lutego 1917. – Kraków : Drukarnia Eug. i dr. Kaz. Koziańskich, 1917. – 309 s. – S. 5.
92. Statut organizacyjny tyczący się ustanowienia Rady szkolnej krajowej w Królewstwie Galicji i Lodomerji z Wielkiem Księstwem Krakowskiem // Ustawy Krajowe dla Królestw Galicji i Lodomerji z W. Ks. Krakowskiem. N III. – Lwów : Drukarnia Winiarza, 1867. – 154 s. – C. 2.
93. Statut organizacyjny. Obwieszcsenie c.k. Namiestnictwa z dnia 6 Lipza 1867 roku // Bobrzyński M. Z dziejów odrodzenia politycznego Galicyi 1859-1873 / Bobrzyński M., Jaworski W.L., Milewski J. – Warszawa : W. L. Anczyc i Społka, 1905. – 521 s. – S. 136–138.
94. Traktat pokoju między mozarstwami sprzymierzonemi i stowarzyszonemi i Austrja podpisany w St. Germain-en-Laye 10 września 1919 r. – Warszawa : Tloczono czclonkami drukarni Państwowej, 1919. – 166 s.
95. Ustawa z dnia 2. kwietnia 1873, z uwzględnieniem zmian o wyborze członków izby posłów rady państwa // Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przełoźyl i oprazowal Stanislaw Starzyński]. – Lwów : Druk Pillera i Społki i E. Winiarza, 1899. – 413 s. (Odbitka z I tomu Zbioru ustaw i rozporzadzeń administracyjnych i t. d. wychodzącego pod redakcyą Radzy Namiestnictwa Jerzego Piwockiego. Lwów. K.S. Jakubowski. 1897–1899). – S. 89.
96. Ustawa drukowa od 27. Maja 1852 r. / Powszechny dziennik praw państwa i rządu dła cesarstwa austryackiego. Rok 1852. Oddział pierwszy, obejmująncy szęści I–XL (od N-ru 1 do 133), wydane w miesiącach: od Stycznia aź do Czerwca 1852. – Wiedeń : Z ces. król. drukarni nadwornej i rządowej, 1852. – 1–643 s. – S. 603.
97. Ustawa gminna dla Królestwa Galiczi i Lodomerzi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem od 12.08.1866 // Skwarczynski P. Zbiór ustaw i rozporządzeń obowiązujących w sprawah własnego zakresu działania gmin tudzieź obszarów dworskich i Wydziałów powiatowych / Skwarczynski Paweł. – Lwów : Drukarnia Ludowa, 1884. – Cz. 1. – 380 s.
98. Ustawa o pelnieniu władzy rządowéоj i wykonawczéj z dnia 21 Grudnia 1867 r. // Kasparek J. Zbiór ustaw administracyjnych w Królestwie Galicyi i Lodomeryi z Welkięm Księstwem Krakowskięm obowiązujących do uźytku organów c. k. Władz rządowych i Władz autonomicznych / Jan Rudolf Kasparek. – Kraków : Drukarnia Uniwesytetu Jagelońskiego. Т ІІ. – 1868. – 725–1513. – S. 1472.
99. Ustawa o prestacyach i kompetencyi co do dróg publicznych / Dziennik ustaw i rozporządzeń krajowych dla Królewstwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiém Księstwem Krakowskiem. Rok 1867 – Lwów : Z. ces. król. galicyjskiéj drukarni rządowéj, 1867. – Cz. VІІ. – 17–36 s.
100. Ustawa o reprezentacyi powiatowej dla Królestwa Galiczyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem // Skwarczynski P. Zbiór ustaw i rozporządzeń obowiązujących w sprawah własnego zakresu działania gmin tudzieź obszarów dworskich i Wydziałów powiatowych / Skwarczynski Paweł. – Lwów : Drukarnia Ludowa, 1884. – Cz. 1. – S. 97.
101. Ustawa od 3 Maja 1873 r. o zakładaniu i utrzymaniu publicznych szkól ludowych i obowiązku posyłania do nich dzieci // Ustawy i rozporządzenia Krajowe wydane do końca roku 1880 które dla królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z w. ks. krakowskiem są waźne, a z któremi źandarmerya stosownie do §. 24 instr. słuźbowej obeznać się powinna. – Lwów : Nakładem i dukiem Karola Budweisera, 1881. – 116 s. – S. 8.
102. Ustawa szkolna krajowa z dnia 26 czerwca 1899. Nr 84. o Radach szkolnych okręgowych // Jakimowski M. Zbiór najwaźniejszych ustaw i rozporządzeń w zakresie szkół ludowych w Galicyi z krótkim poglądem na rozwój krajowego ustawodawstwa szkolnego / Maryan Jakimowski – Stanisławów: Z drukarni S. Chowańca w Stanislawowie, 1912. – 143 s. – S. 70.
103. Ustawa tycząca się spraw wspólnych wszyskim krajom austryackiej monarchii i o sposobie ich traktowania // Kasparek J. Zbiór ustaw administracyjnych w Królestwie Galicyi i Lodomeryi z Welkięm Księstwem Krakowskięm obowiązujących do uźytku organów c. k. Władz rządowych i Władz autonomicznych. T. II / Jan Rudolf Kasparek. – Kraków : Drukarnia Uniwesytetu Jagelońskiego, 1868. – Т ІІ. – 1868. – 725–1513. – S. 1472.
104. Ustawa węgierska z r. 1865/7 o sprawach wspólnych krajom korony węgierskiej i innym krajom zostającym pod rządami Najjaśniejszego Pana, i o sposobie ich traktowania // Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przełoźyl i oprazowal Stanislaw Starzyński]. – Lwów : Druk Pillera i Społki i E. Winiarza, 1899. – 413 s. (Odbitka z I tomu Zbioru ustaw i rozporzadzeń administracyjnych i t. d. wychodzącego pod redakcyą Radzy Namiestnictwa Jerzego Piwockiego. Lwów : K. S. Jakubowski. 1897-1899). – S. 31.
105. Ustawa z 19. Maja 1868, o urządzeniu władz politycznych / Kodeks prawa politycznego czyli Austryackie Ustawy Konstytucyjne 1848 – 1903 / [Stanisław Starzyński systematucznie zestawił, przeł. i oprac]. – Lwów, 1903. – 1069 s. – S. 635.
106. Ustawa z 25. lipca 1867, o odpowiedzialności ministrów dla królestw i krajów reprezentowanych w radzie państwa / Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przełoźyl i oprazowal Stanislaw Starzyński]. – Lwów : Druk Pillera i Społki i E. Winiarza, 1899. – 413 s. (Odbitka z I tomu Zbioru ustaw i rozporzadzeń administracyjnych i t. d. wychodzącego pod redakcyą Radzy Namiestnictwa Jerzego Piwockiego. Lwów. K. S. Jakubowski. 1897–1899). – S. 281.
107. Ustawa z 5. maja 1869, określająca na mocy artykulu 20 państwowej ustawy zasadniczej z 21. grudnia 1867, prawa odpowiedzialnej władzy rządowej do zarządzania czasowych i miejscowych wyjątków od istniejącuch ustaw / Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przełoźyl i oprazowal Stanislaw Starzyński]. – Lwów : Druk Pillera i Społki i E. Winiarza, 1899. – 413 s. (Odbitka z I tomu Zbioru ustaw i rozporzadzeń administracyjnych i t. d. wychodzącego pod redakcyą Radzy Namiestnictwa Jerzego Piwockiego. Lwów. K. S. Jakubowski. 1897–1899). – S. 277.
108. Ustawa z dnia 13. Marca 1889, zaprowadzająca ustawę gminną dla miast: Biała, Bochnia, Brody, Brzeźany, Buczacz, Drohobycz, Gorlice, Gródek pod Lwówem, Jarosław, Kołomyja, Krosno, Nowy Sącz, Podgórze, Przemyśl, Rzeszów, Sambor, Sanok, Śniatyn, Sokal, Stanisławów, Stryj, Tarnopol, Tarnów, Trembowla, Wadowice, Wieliczka, Złoczów, Źółkiew / Dziennik ustaw i rozporządzeń krajowych dła Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. – Rock 1889. – Wydany i rozesłany dnia 10. Kwietnia 1889. – Częśź VII. – Lwów : Z drukarni Wł. Łozińskiego, 1889. – 1–294 s. – S. 81–115.
109. Ustawa z dnia 15 kwietnia 1873, o urządzeniu płac urzędników państwa czynnych / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1873. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1873. – 1–701 s. – S. 222.
110. Ustawa z dnia 15. kwietnia 1873, zmieniająca niektóre postanowienia ustawy z 19. maja 1868, o ustroju politycznych władz powiatowych / Kodeks prawa politycznego czyli Austryackie Ustawy Konstytucyjne 1848–1903 / [Stanisław Starzyński systematucznie zestawił, przeł. i oprac.]. – Lwów, 1903. – 1069 s. – S. 638.
111. Ustawa z dnia 15. listopada 1867, o prawie stowarzyszania się // Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przełoźyl i oprazowal Stanislaw Starzyński]. – Lwów : Druk Pillera i Społki i E. Winiarza, 1899. – 413 s. (Odbitka z I tomu Zbioru ustaw i rozporzadzeń administracyjnych i t. d. wychodzącego pod redakcyą Radzy Namiestnictwa Jerzego Piwockiego. Lwów. K. S. Jakubowski. 1897–1899). – S. 248.
112. Ustawa z dnia 15. maja 1879, o zastosowywaniu §. 5 ustawy z 6. kwietnia 1870, o ochronie tajemnicy listów i pism do wypadków dezinfekcyonowania listów / Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przełoźyl i oprazowal Stanislaw Starzyński]. – Lwów : Druk Pillera i Społki i E. Winiarza, 1899. – 413 s. (Odbitka z I tomu Zbioru ustaw i rozporzadzeń administracyjnych i t. d. wychodzącego pod redakcyą Radzy Namiestnictwa Jerzego Piwockiego. Lwów. K. S. Jakubowski. 1897–1899). – S. 247.
113. Ustawa z dnia 17. Grudnia 1884 zmieniająca §§. 5, 6, 7, 27, 32 i 33 krajowej ordynaccyi wyborczej z dnia 26. Luteg 1861 / Dziennik ustaw i rozporządzeń krajowych dła Królestwa Galicyi i Lodomeryi wraz z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rock 1885. – Lwów : Z drukarni Wł. Łozińskiego, 1885. – 1–173 s.
114. Ustawa z dnia 18 kwietnia 1873, zmieniająca i uzupełniająca niektóre przepisy ustawy z dnia 19 maja 1868 (Dz. u. p. Nr. 44) o urządzeniu władz administracyjnych politycznych / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1873. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1873. – 1–701 s. – S. 228.
115. Ustawa z dnia 18. Kwietnia 1890, o zastępowaniu namiestnika w radach szkolnych krajowych w Wiedniu, Pradze i Lwówie / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1890. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej. drukarni nadwornej i rządowej, 1890. – 1–511 s. – S. 119.
116. Ustawa z dnia 25. stycznia 1914 o stosunku słuźbowym urzędników państwowych i słuźby państwowej (pragmatyka sluźbowa) / Dziennik ustaw państwa dla królestw i krajów w Radzie państwa reprezentowanych. Rok 1914. Część VIII. – Wydana i rozesłana dnia 27. stycznia 1914. – Wiedeń : Z cesarsko-królewskiej drukarni nadwornej i rządowej, 1912. – 1–1224 s. – S. 87.
117. Ustawa z dnia 27. Października 1862, o ochronie prawa domowego // Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przełoźyl i oprazowal Stanislaw Starzyński]. – Lwów : Druk Pillera i Społki i E. Winiarza, 1899. – 413 s. (Odbitka z I tomu Zbioru ustaw i rozporzadzeń administracyjnych i t. d. wychodzącego pod redakcyą Radzy Namiestnictwa Jerzego Piwockiego. Lwów. K. S. Jakubowski. 1897–1899). – S. 245.
118. Ustawa z dnia 27. Października 1862, o ochronie wolności osobistej // Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przełoźyl i oprazowal Stanislaw Starzyński]. – Lwów : Druk Pillera i Społki i E. Winiarza, 1899. – 413 s. (Odbitka z I tomu Zbioru ustaw i rozporzadzeń administracyjnych i t. d. wychodzącego pod redakcyą Radzy Namiestnictwa Jerzego Piwockiego. Lwów. K. S. Jakubowski. 1897–1899). – S. 243.
1