Гарасим Микола Петрович. Формування регіонального м'ясопродуктового підкомплексу

brief description

Гарасим Микола Петрович. Формування регіонального м'ясопродуктового підкомплексу. : Дис... канд. наук: 08.00.04 2009

Гарасим М.П. Формування регіонального м’ясопродуктового підкомплексу АПК. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Львівський національний аграрний університет, м. Дубляни, 2008.
В дисертації досліджено суть і значення економічних взаємовідносин в АПК як основи формування підкомплексу, виявлено і систематизовано особливості економічних взаємовідносин у регіональному м’ясопродуктовому підкомплексі АПК в умовах його прикордонного розташування. Викладено методологію і методику дослідження, аналізу та визначення економічної ефективності економічних взаємовідносин у м’ясопродуктовому підкомплексі АПК. Здійснено економічну оцінку динаміки формування структури пропозиції м’ясопродуктового підкомплексу АПК на регіональному ринку м’ясосировини, організації виробничо-економічних зв’язків у регіональному прикордонному м’ясопродуктовому підкомплексі АПК в умовах транскордонної співпраці, досліджено ефективність економічних взаємовідносин у регіональному прикордонному м’ясопродуктовому підкоплексі АПК та чинники, що її формують. Обґрунтовано і викладено основні раціональні способи і напрями вдосконалення системи договірних відносин і взаєморозрахунків в умовах функціонування підкомплексу, механізмів формування і розвитку регіонального м’ясопродуктового підкомплексу АПК, створення аграрно-промислово-фінансових груп і розвитку акціонерних відносин, вдосконалення механізму формування цін на продукцію в системі м’ясопродуктового регіонального підкомплексу АПК.

У дисертації теоретично узагальнено й по-новому вирішено проблему підвищення ефективності економічних взаємовідносин у регіональному м’ясопродуктовому підкомплексі АПК в умовах його прикордонного розміщення. Результати дослідження дають підстави для таких висновків:

Необхідність розвитку і вдосконалення економічних взаємовідносин у м’ясопродуктовому підкомплексі АПК є об’єктивною, оскільки існуючий рівень їх ефективності і загальний стан не забезпечують ні економічної, ні соціальної, ні екологічної ефективності функціонування як цього кластера загалом, так і практично всіх його учасників.
Прикордонне розташування досліджуваного регіону накладає певну специфіку як на систему матеріально-продуктових потоків у м’ясопродуктовому підкомплексі, так і на економічні взаємовідносини в ньому, впливаючи на кон’юнктуру регіонального ринку та на формування ціни на різних фазах виробництва і реалізації кінцевої продукції. Організація економічних зв’язків у прикордонному регіональному м’ясопродуктовому підкомплексі АПК Львівської області визначається також специфікою формування сировинної бази для м’ясопереробних підприємств, що є наслідком загальної розпорошеності місцевих виробників м’ясосировини. Основна маса сировини постачається на м’ясопереробні підприємства регіону з господарств населення, у структурі реалізації м’яса сільськогосподарськими підприємствами зросла питома вага продукції, реалізованої на переробку відповідним підприємствам, що є зараз основним каналом реалізації продукції в цьому секторі; на регіональному ринку м’яса і м’ясопродукції зростають потоки досить значної кількості такої продукції, завезеної нелегальним шляхом із сусідньої Польщі.
Основним показником рівня економічної ефективності економічних взаємовідносин у м’ясопродуктовому підкомплексі слід вважати рівень рентабельності функціонування кожного з учасників цих відносин, який відображає ефективність останніх з погляду якраз їх відповідності потребам реалізації і задоволення інтересів усіх учасників цих взаємовідносин.
Основою зростання ефективності м’ясопродуктового підкомплексу АПК є підвищення ефективності функціонування всіх його учасників виробників приросту живої маси тварин і переробників цієї сировини, постачальників матеріалів і продавців готової продукції, якого можна досягти на основі концентрації в них виробничих ресурсів і обсягів виробництва, поглиблення спеціалізації на виконанні окремих технологічних процесів, забезпеченні раціонального і взаємовигідного розподілу одержаного кінцевого ефекту прибутку між усіма учасниками інтегрованого формування як основи вдосконалення економічних взаємовідносин між ними.
Перспектива м’ясопродуктового підкомплексу АПК тісно пов’язана з розвитком крупних відгодівельних комплексів і кооперацією дрібніших виробників на різних етапах процесу одержання продукції залежно від рівня спеціалізації кожного з учасників цього процесу. Вищою формою такого типу організації економічних взаємовідносин у м’ясопродуктовому підкомплексі АПК буде контрактна агропромислова інтеграція. Вирішальну роль у реалізації такої перспективи повинна відіграти держава, створивши для розвитку аналізованого явища відповідні умови.
Синергетичний ефект в агропромисловому інтегрованому формуванні зумовлюється істотним зменшенням втрат продукції за рахунок мінімізації розриву в часі між її одержанням і промисловою переробкою, збільшенням обсягу виробництва кінцевої продукції за рахунок утилізації відходів та поглибленого використання нестандартної (вторинної) продукції, скороченням витрат на транспортування продукції до місць переробки і на зустрічне завезення продовольчих товарів, раціональнішим розподілом одержуваних прибутків, зменшенням витрат на маркетингові послуги і придбання матеріалів, полегшенням режиму оподаткування. Синергетичний ефект від функціонування інтегрованого формування охоплює як збільшення прибутку від реалізації продукції на одиницю затрат по всьому технологічному ланцюгу, так і економію коштів на придбання необхідних ресурсів.
Рекомендовані організаційно-економічні форми вертикальної виробничої інтеграції: повна на базі єдиного власника; кооперативна для дрібних власників; об’єднання (асоціації, концерни); контрактна для юридичних осіб.Рекомендовані організаційно-економічні форми виробничої горизонтальної інтеграції співробітництво партнерів, розмежованих внутрішньогалузевим технологічним поділом праці, та придбання й використання потужної сільськогосподарської техніки.
Проблему вирівнювання умов господарювання всіх учасників процесу виробництва кінцевої продукції м’ясопродуктового підкомплексу АПК можна вирішити за рахунок справедливого розподілу прибутку між ними на основі розвитку кооперації та агропромислової інтеграції навіть хоча б у контрактній її формі, для чого доцільно вдосконалювати економічні відносини між учасниками такої кооперації за рахунок створення економічних умов для вирівнювання доходів трьох учасників виробництва та реалізації продукції з тим, щоб вони мали рівновеликий прибуток на рівновеликий авансований у виробництво капітал. Цю проблему можна вирішувати за рахунок підвищення ціни на закупівлю живої маси тварин у сільськогосподарських підприємствах і за рахунок державної підтримки цін та доходів сільськогосподарських товаровиробників.
Розподіл прибутку між учасниками спільної діяльності економічно доцільно здійснювати пропорційно сукупній вартості основних виробничих фондів та обігових коштів, що забезпечує повнішу економічну обґрунтованість і більшу достовірність процесу формування цінового механізму регулювання внутрішніх відносин учасників інтегрованих систем, ніж розподіл прибутку між суб’єктами інтегрованої системи пропорційно до прямих витрат виробництва, тобто до собівартості виробленої продукції, оскільки характер витрат у господарських структурах з виробництва сировини і підприємствах з її промислової переробки має свої особливості, пов’язані насамперед з різною швидкістю оборотності коштів.

10. Подальший ефективний розвиток регіонального прикордонного м’ясопродуктового підкомплексу на основі вдосконалення в ньому економічних взаємовідносин неможливий без посилення державного регулювання матеріальних і фінансових потоків у регіоні та створення режиму державного протекціонізму вітчизняного виробника. Розвиток системи державного регулювання повинен органічно поєднуватись зі створенням сприятливих умов для розвитку кооперації та інтеграції в рамках зазначеного продуктового підкомплексу.