Гасюк Ігор Леонідович. Програмування оздоровчої спрямованості уроків фізичної культури для дівчат 11-14 років різних соматотипів

brief description

Гасюк Ігор Леонідович. Програмування оздоровчої спрямованості уроків фізичної культури для дівчат 11-14 років різних соматотипів : Дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Кам'янець-Подільський держ. ун-т. — Кам'янець-Подільський, 2003. — 254арк. — Бібліогр.: арк. 169-191

Гасюк І.Л. Програмування оздоровчої спрямованості уроків фізичної культури для дівчат 11-14 років різних соматотипів. Рукопис.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Львівський державний інститут фізичної культури, м. Львів, 2003 рік.
Дисертація присвячена актуальній проблемі галузі покращенню фізичного стану учнівства засобами фізичної культури в системі шкільного фізичного виховання.Метою дослідження було експериментальне обґрунтування ефективності соматотипологічного підходу до програмування змісту уроків фізичної культури з оздоровчою спрямованістю для дівчат 11-14 років. Об’єктом дослідження є оздоровча спрямованість змісту фізичного виховання дівчат-підлітків. Предмет дослідження педагогічні передумови програмування оздоровчо-розвивального змісту уроків фізичної культури та їх результативності в дівчат-підлітків.
За допомогою лонгітюдного методу дослідження у період від 11 до 14 років були виявлені типологічні особливості розвитку головних компонентів моторики, морфологічних показників та їх динаміки, а також величини значень кожного з п’яти показників фізичного здоров’я, темпів статевого дозрівання в одних і тих самих дівчат представниць різних соматотипів. В усіх віково-соматичних групах установлені типологічні особливості внеску кожного показника в загальну оцінку фізичного здоров’я відповідно до схеми експрес-оцінки Г.Л. Апанасенко. Виявлені віково-типологічні фізичні здібності, які характеризуються надійним позитивним кореляційним зв’язком з показниками оцінки фізичного здоров’я учениць.
На підставі отриманих даних були розроблені оціночні таблиці розвитку кісткового, м’язового і жирового компонентів складу тіла дівчат 11-14 років, запропонований зміст педагогічного впливу на фізичний стан учениць 5-х і 8-х класів у системі урочної форми занять, який передбачає пріоритетну реалізацію віково-типологічних фізичних здібностей в обсязі, необхідному для отримання термінового і кумулятивного тренувального ефекту і максимальні пульсові значення, що забезпечують досягнення оздоровчого ефекту. Розроблені індивідуально-типологічні нормативи оцінки фізичних можливостей дівчат усіх чотирьох соматотипів з використанням 12-бальної шкали оцінювання успішності. Розроблені нормативи ґрунтуються на урахуванні вихідних показників учениць та висновку, що систематичне використання експериментальної методики двічі на тиждень забезпечує досягнення результату на достатньому рівні (не менше 7-8 балів); вищі показники фізичної підготовленості передбачають додаткові (не менше одного разу на тиждень) заняття фізичними вправами.

Аналіз спеціальної літератури дозволив виявити, що одним з основних напрямків

досліджень фахівців є пошук ефективного змісту шкільного фізичного виховання, який може забезпечити оздоровчо-розвивальну спрямованість фізичних навантажень на уроках фізичної культури та враховувати індивідуальні особливості учениць. Маловивченими в цьому контексті є: типологічні особливості вікової динаміки морфофункціональних і моторних показників дівчат-підлітків; взаємозв’язок і взаємодія показників фізичного здоров’я і фізичної підготовленості представниць різних типологічних груп; методичні підходи до реалізації принципу індивідуалізації у програмуванні змісту уроків оздоровчо спрямованої фізичної підготовки та оцінки її результатів у дівчат-підлітків.
2. Констатуючий експеримент виявив, що дівчата астеноїдного типу конституції з 11 до 14 років мають найбільші прирости морфологічних показників (маси і довжини тіла, окружності грудної клітки, усіх компонентів складу тіла, за винятком жирового) при найменших порівняно з однолітками інших типів абсолютних значеннях цих показників.
Функціональні показники (ЧСС у стані спокою, після дозованого навантаження та під час відновлення, АТ систолічний і діастолічний) в усі вікові періоди, що вивчалися, були найкращими у дівчат астеноїдного типу. Величини життєвої ємності легень є найбільшими в 11-річних дівчат дигестивного типу, у 12 років вони найбільші серед представниць м’язового і дигестивного типів, у 13 і 14 років у дівчат м’язового типу (р<0,05 0,01). У кожному віковому періоді середньовікові (без урахування соматотипу) і середньотипологічні (з урахуванням соматотипу) значення морфофункціональних показників, що вивчались у представниць усіх соматотипів, достовірно відрізняються між собою.
3. Перехід дівчат-підлітків з одного соматичного типу конституції в інший упродовж трьох років практично не спостерігається, а розподіл у загальній вибірці становить 21,6% астеноїдного, 35,9% торакального, 25,6% м’язового, 14,8% дигестивного і 1,7% невизначеного соматотипу.
4. Розподіл дівчат одного віку за рівнем фізичного здоров’я обумовлений типологічними особливостями: 60-65% дигестивних дівчат від 11 до 14 років мають низький рівень здоров’я. Торакальний тип упродовж трьох років характеризується середніми оцінками фізичного здоров’я. У дівчат м’язового типу тільки з 12 до 13 років підвищується кількість середніх оцінок (з 19 до 51%), після чого з 25 до 50% збільшується кількість нижчих від середніх, з 19 до 25% низьких оцінок здоров’я. В 11 і 13 річних дівчат астеноїдного типу середній рівень фізичного здоров’я підвищується за рахунок збільшення з 29 до 50% кількості середніх оцінок, з 12 до 13 років за рахунок збільшення з 19 до 32% кількості нижчих від середніх оцінок і одночасного зменшення низьких оцінок (з 24 до 17%); з 13 до 14 років виявлено зниження загального рівня здоров’я, у першу чергу за рахунок зменшення кількості середніх оцінок (з 46 до 14%).
Високого рівня здоров’я не мають представниці жодного соматичного типу у ці вікові періоди, а найбільшою кількістю вищих від середніх і середніх оцінок характеризуються дівчата-астеніки, потім представниці м’язового, за ними торакального типу.
5. Оцінки фізичного здоров’я дівчат різних соматотипів формуються неоднаковими шляхами при накопиченій дисперсії в усіх віково-типологічних групах 60-85,1%. Внесок кожного з п’яти показників у загальну оцінку здоров’я відрізняється: у 11-12-річних дівчат астеноїдного типу перший фактор складають життєвий і силовий індекси, у 13-14-річних індекси Руф’є і Робінсона. Серед представниць торакального типу в 11 і 12 років перший фактор утворюють життєвий, силовий індекси і зросто-вагове співвідношення, у 13 і 14 років індекси Руф’є, Робінсона і зросто-вагове співвідношення. У дівчат м’язового соматотипу 11-12 років перший фактор складають життєвий і силовий індекси, в 13 років чотири з п’яти показників (без зросто-вагового співвідношення), у 14 років індекси Руф’є, Робінсона і силовий індекс. В 11-річних представниць дигестивного типу перший фактор включає життєвий, силовий індекси і зросто-вагове співвідношення, у 12 років усі п’ять показників, у 13 років індекси Руф’є, Робінсона і силовий, у 14 років життєвий, силовий індекси і зросто-вагове співвідношення.
6. Учениці астеноїдного типу 11-14 років мають стабільно найвищі значення максимальної частоти рухів і статичної силової витривалості, дівчата торакального типу у метаннях на дальність провідною рукою і акробатичних рухових діях, м’язового типу швидкісної витривалості, кистьової і станової сили, дигестивні представниці лише у рухливості плечових суглобів. Водночас найнижчими в астеноїдних дівчат є значення кистьової, станової сили і рухливості у поперековому відділі хребта, у дівчат торакального і м’язового типів таких результатів не виявлено, дівчата дигестивного типу в більшості тестів мають найнижчі результати, але особливо за показниками аеробної, швидкісної і статичної силової витривалості, спритності, швидкісно-силових можливостей у стрибках. У кожному віковому періоді середньовікові і середньотипологічні величини прояву більшості фізичних можливостей у представниць усіх соматотипів достовірно відрізняються між собою (р<0,050,001).
7. В кожному віковому періоді і соматотипі виявлені віково-типологічні фізичні здібності, які характеризуються надійними позитивними кореляційними зв’язками з функціональними показниками фізичного здоров’я. Виявлені також віково-типологічні особливості у методичних умовах розвитку деяких здібностей. На цій основі розроблено зміст педагогічного впливу на фізичний стан учениць, який передбачає пріоритетну реалізацію швидкісно-силових здібностей, гнучкості, загальної витривалості і спритності в 11-річних дівчат астеноїдного типу; силових здібностей, загальної витривалості і спритності в одноліток торакального типу; швидкісних, силових здібностей, спритності і гнучкості у дівчат м’язового типу; силових здібностей, гнучкості, спритності і загальної витривалості у дигестивного типу. Для 14-річних дівчат астеноїдного типу такими фізичними здібностями є сила, спритність і гнучкість, в одноліток торакального типу швидкісна сила, гнучкість, швидкісна витривалість і спритність; м’язового швидкісні, силові, швидкісно-силові здібності і спритність; дигестивного сила, спритність, гнучкість і загальна витривалість.
До авторської методики розроблено індивідуально-типологічні нормативи оцінки фізичних можливостей дівчат представниць усіх чотирьох соматотипів.
8. Результати проведеного експерименту показали значне зростання фізичних можливостей дівчат експериментальних груп: у кожній віково-соматичній групі достовірно збільшилися фізичні можливості, які були об’єктом цілеспрямованого педагогічного впливу, а також ті, що цілеспрямовано не розвивалися (р<0,050,01); у контрольних групах виявлено різноспрямовану динаміку: значення певної групи можливостей достовірно збільшилися, іншої групи навпаки, знизилися. Проте навіть у разі позитивних змін, фізичні можливості дівчат контрольних груп були достовірно нижчими порівняно з результатами експериментальних груп.
9. Застосування експериментальної методики призвело до покращення рівня фізичного здоров’я, який у п’ятикласниць астеноїдного соматотипу змінився за рахунок індексу Робінсона; торакального типу за рахунок індексів Руф’є і життєвого; м’язового індексів Руф’є, Робінсона і силового; дигестивного типу завдяки чотирьом з п’яти індексів (крім індексу Руф’є). У восьмикласниць астеноїдного соматичного типу збільшення рівня здоров’я відбулось за рахунок індексів Робінсона і силового; торакального соматотипу індексів Руф’є, життєвого і силового; м’язового індексів Руф’є, Робінсона і силового; дигестивного завдяки індексу Робінсона, силового індексу і зросто-вагового співвідношення.
Ця праця є однією з перших спроб використання соматичного типу конституції як критерію програмування змісту уроків фізичної культури з оздоровчою спрямованістю для дівчат-підлітків. Подальші дослідження проблеми можуть бути спрямовані на пошук методичних підходів до програмування змісту уроків фізичної культури з оздоровчою спрямованістю та розробки нормативів оцінки фізичних можливостей для школярів інших віково-гендерних груп різних соматотипів; вивчення інших генетичних маркерів як чинника, що обумовлює зміст і результативність процесу фізичного виховання.