Герасун Олександр Борисович. Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HВeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В

brief description

Герасун Олександр Борисович. 1. Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HВeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В : Дис... канд. наук: 14.01.13 2007

Герасун О.Б.Клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості HВeAg-негативного HBV DNA-позитивного хронічного гепатиту В. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 інфекційні хвороби. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2007.
На підставі обстеження хворих на ХГВ та HBsAg-позитивний цироз печінки (130), встановлено, що на частку HBeAg-негативного HBV DNA-позитивного варіанта інфекційного процесу припадає 33,3% ХГВ та 55,2% ЦП (р<0,02).
За нашими даними, зараження первинно мутантним по core-гена штамом HBV може відбуватися не більше ніж у 2% хворих на ГГВ.
Вплив вторинної імуносупресії на розвиток мутацій HBV досліджували у групі хворих на ХГВ з тХНН, корегованою програмним гемодіалізом. Вираженого впливу набутої імуносупресії на розвиток HBeAg-негативності не встановлено.
Під час вивчення впливу противірусної терапії на формування HBeAg-негативності встановлено прямий зв’язок між активністю препарату та його мутагенним ефектом.
Клінічний перебіг ХГВ у HВeAg-негативних HBV DNA-позитивних хворих вирізнявся схильністю до спонтанної нормалізації рівня АлАТ, меншою активністю запально-некротичних процесів у печінці зі збереженням темпів розвитку фіброзу та частішим виникненням кріоглобулінемії.
Дослідження особливостей імунопатогенезу HBeAg-негативного HBV DNA-позитивного ХГВ показало, що інверсія HBeAg супроводжується зменшенням сенсибілізації імуноцитів до HBeAg та HBсAg.
Розроблено новий метод визначення сенсибілізації до HBeAg та HBсAg за інтенсивністю синтезу -ІНФ та ФНП- у культурі лейкоцитів периферійної крові.

У дисертації теоретично узагальнено та по-новому вирішено наукову задачу з вивчення поширеності, особливостей клініки та імунопатогенезу НВeAg-негативного НВV DNA-позитивного ХГВ; досліджено вплив противірусної терапії на формування НВеАg-негативності зі збереженням реплікації НВV DNA та розглянуто особливості формування позапечінкових проявів у хворих з відсутністю НВеАg. Розроблено новий метод вивчення сенсибілізації до антигенів HBV за синтезом -ІНФ та ФНП- у культурі лейкоцитів периферійної крові; показано, що ХГВ з інверсією НВеАg є принципово новою формою інфекційного процесу.
1. Інверсія HBeAg на HBeAb є закономірним етапом розвитку ХГВ і виявляється в 72,2% хворих; у 38,9% спостережень це зумовлено переходом до інтегративної форми ХГВ (HBeAg -”, НВV DNA -”), в 33,3% формуванням НВеАg-негативної НВV DNA-позитивної форми ХГВ.
2. НВеАg-негативний НВV DNA-позитивний варіант інфекційного процесу виявляється у третини нелікованих хворих на ХГВ (33,3%) та у понад половини нелікованих хворих на HBsAg-позитивний ЦП (55,2%), що свідчить про значну поширеність у регіоні дослідження мутантного по pre-core/core штаму НВV.
3. Противірусна терапія ХГВ сприяє інверсії HBeAg зі збереженням реплікації НВV DNA; існує прямий зв’язок між противірусною та мутагенною активністю препаратів альфа-інтерферону. З непегільованих препаратів альфа-інтерферону розвиткові НВеАg-негативності зі збереженням реплікації НВV DNA найчастіше сприяє Інтрон-А (21,4%), лаферон викликає інверсію НВеАg у 9,1% хворих; лікування індуктором ендогенного інтерферону циклофероном не призводить до pre-core/core мутації. Комбінована терапія (інтерфероном та аналогом нуклеозидів зеффіксом) запобігає розвиткові мутації НВV.
4. Клінічний перебіг НВеАg-негативного НВV DNA-позитивного ХГВ, порівняно з НВеАg-позитивним ХГВ, характеризується монотоннішим перебігом із тенденцією до нормалізації активності АлАТ, частішим розвитком кріоглобулінемії з хронічною нирковою недостатністю та системним васкулітом, зокрема з акроціанозом; у хворих на НВеАg-негативний НВV DNA-позитивний ХГВ у тканині печінки менше виражені запально-некротичні зміни, але частіше наявні ознаки портальної гіпертензії та інтенсивніший фіброз печінки.
5. Інверсія НВеАg у хворих на ХГВ супроводжується поступовим зменшенням сенсибілізації не тільки до НВеАg, але й до НВсАg. Вміст -ІНФ та ФНП- у супернатанті культури лейкоцитів, що стимульована HBeAg або НВсАg, характеризує рівень сенсибілізації лімфоцитів до антигенів НВV.