Глазун Вікторія Вікторівна. Організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва

brief description

Глазун Вікторія Вікторівна. Організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва : Дис... канд. наук: 08.08.01 2002

Глазун В.В. Організаційно-економічний механізм екологізації птахівництва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Сумський державний університет, Суми, 2002.
У роботі досліджено теоретичні та методичні основи розвитку конкурентних відносин в аграрній сфері та особливості формування організаційно-економічного
механізму підвищення конкурентоспроможності продукції птахівництва в ринкових умовах.
Розроблено концептуальну модель соціо-еколого-економічної рівноваги системи „підприємство-навколишнє середовище”, на основі якої запропонована математична модель функціонування агроприродної системи, як частини нового агроприродного середовища для кількісної оцінки матеріальних та фінансових потоків з метою управління останнім.
Розраховані величини економічних збитків від забруднення атмосфери викидами птахівничого підприємства, від забруднення джерел води пташиним послідом та стічними водами птахофабрик.
Проведено розрахунки економічного ефекту від зниження падежу птиці в результаті проведення зооветеринарних заходів, від випуску нових видів продукції із додаткової сировини, отриманої в результаті зниження падежу птиці та підвищення товарності виробництва, від застосування пташиного посліду в землеробстві, від переробки пір'яно-пухової сировини, від використання установки „Біогаз” по переробці та утилізації пташиного посліду.
Запропоновано організаційно-економічний механізм соціально-екологічного розвитку птахівництва та систему інструментів підвищення його ефективності.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та методологічне вирішення задачі створення організаційно-економічного механізму екологізації птахівництва, який складається з системи інструментів, важелів та організаційних умов їх застосування у виробничій, природній та соціальній сферах і дозволяє вирішувати проблему екологобезпечного соціально-екологічного розвитку галузі, яка має пріоритетне значення в АПК як високорентабельна і швидкоокупна галузь.
Запропонований новий системний підхід, в якому екологізація птахівництва розглядається як підтримання рівноваги антропогенної системи „підприємство природа суспільство” яка б забезпечила максимальну життєздатність цієї системи при максимально можливому економічному розвитку виробництва. Максимальна життєздатність передбачає мінімальнє забруднення природи та мінімальні збитки у соціальній сфері при сталому підвищенні якості життя.
Розроблені в дисертації функціональні, регресійні та оптимізаційні моделі дозволяють провести техніко-економічні та соціально-екологічні розрахунки з вибору ефективних управлінських рішень стосовно оптимізації потужності та структури виробництва підприємств, зменшити навантаження на природне середовище і визначити сумарний економічний ефект по варіантах розвитку птахівництва регіону.
Зазначена необхідність посилення державного екологічного контролю за якістю продукції та ветеринарним наглядом за умовами утримання птиці і виробництвом готової продукції усіма товаровиробниками щодо запобігання негативним соціальним наслідкам та відвернення соціально-економічних збитків, а також організувати систему екологічного виховання як психологічно-морального підгрунтя сумлінного виконання екологічних вимог.
Запропонований організаційно-економічний механізм соціально-екологічного розвитку птахівництва та система інструментів підвищення його ефективності як питомі показники ефективності та збитків дозволить сформувати дієву соціально-економічну політику та систему ефективних заходів, пристосованих до конкретних умов виробництва у птахівництві, для удосконалення аграрної політики України.
Запропоновано комплекс заходів щодо підвищення еколого-економічної ефективності птахівництва та розраховані варіантні величини економічних збитків від забруднення навколишнього середовища відходами діяльності птахівничих підприємств та їх питомі показники, що дозволить виявити найбільш пріоритетні напрямки розвитку птахівництва з урахуванням його екологізації.