Глотов Максим Олександрович. Вплив штучної вентиляції легенів при абдомінальних операціях на сурфактантну систему і корекція її порушень

brief description

Глотов Максим Олександрович. Вплив штучної вентиляції легенів при абдомінальних операціях на сурфактантну систему і корекція її порушень : дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2006.

Глотов М.О. «Вплив штучної вентиляції легенів при абдомінальних операціях на сурфактантну систему і корекція її порушень. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 анестезіологія та інтенсивна терапія. Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2006.
Дисертація присвячена вивченню впливу штучної вентиляції легенів (ШВЛ) на сурфактантну систему у пацієнтів під час абдомінальних операцій. Встановлено, що під впливом ШВЛ збільшується бронхо-альвеолярний кліренс сурфактанту, зокрема фракцій, що мають високу поверхневу активність. Наслідком цього є поява в легенях множинних ателектазів, що супроводжується погіршенням оксигенації артеріальної крові і зниженням еластичності легень. Вираженість цих явищ напряму залежить від тривалості ШВЛ. Ендотрахеальне введення препарату природного сурфактанту «Сузакрін» в кінці 2 години ШВЛ з розрахунку 2,5-3 мг/кг дозволяє запобігти прогресуючому зниженню оксигенації крові і поліпшити еластичні властивості легень. Крім того, в післяопераційному періоді у пацієнтів, одержуючих «Сузакрін», відзначена тенденція до зменшення числа легеневих ускладнень. Одержані дані дозволяють рекомендувати препарат «Сузакрін» для профілактики розвитку післяопераційних легеневих ускладнень при тривалих операціях на органах черевної порожнини.

У дисертації продемонстровані зміни, що виникають під впливом штучної вентиляції легенів, що проводиться під час операцій на органах черевної порожнини в сурфактантній системі, дано патогенетичне обґрунтування використання природного сурфактанту для корекції цих порушень і профілактики післяопераційних легеневих ускладнень.

У процесі проведення ШВЛ під час абдомінальних операцій спостерігається збільшення вмісту в КВП поверхнево активних фосфоліпідних фракцій СЛ, що приводить до підвищення поверхнево-активних властивостей КВП. Дані зміни досягають свого максимуму до 3 години ШВЛ (збільшення змісту ФХ і ФІ на 26 і 61% відповідно, зниження ПНмін на 9% і збільшення ІС на 10%). До 3 годин ШВЛ втрати фосфоліпідних фракцій сурфактанту носять компенсований характер, надалі спостерігається виснаження його вмісту в легенях, що супроводжується погіршенням поверхнево-активних властивостей КВП і зниженням вмісту в ньому ФХ і ФІ.
ШВЛ під час абдомінальних операцій супроводжується зниженням еластичності легенів (зменшення ЗЛК), вираженість даних змін пропорційна тривалості ШВЛ, зниження ЗЛК на 3,4 і 5 годину ШВЛ складає відповідно 10%, 13% і 14% в порівнянні з початковими значеннями.
У процесі проведення ШВЛ при абдомінальних операціях відзначається зменшення напруження кисню в артеріальній крові, вираженість цих змін прямо пропорційна тривалості ШВЛ, на 3, 4 і 5 годину ШВЛ зниження оксигенації складає відповідно 4%, 5,5% і 6%, в порівнянні з початковими значеннями. Достовірних змін напруження вуглекислого газу в процесі проведення ШВЛ не відбувається.
Інтратрахеальне введення препарату природного сурфактанту під час абдомінальних операцій в дозі 2,5-3 мг/кг приводить до двократного збільшення вмісту ФХ в КВП і, як наслідок, покращення його поверхнево - активних властивостей (збільшення ІС на 14% і зниження ПНмін на 16% за годину після введення препарату). Дані зміни зберігаються протягом всього періоду проведення ШВЛ.
Використання природного сурфактанту під час операцій на органах черевної порожнини запобігає прогресуючому зниженню розтяжності легенів в процесі ШВЛ, хоча і не відновлює її до первинних значень. Після введення сурфактанту зміни ЗЛК на 3, 4 і 5 годину спостереження носять недостовірний характер і складають не більше 6%.
Використання сурфактанту запобігає прогресуючому зниженню оксигенації артеріальної крові в процесі ШВЛ, зміна оксигенації після введення сурфактанту носить недостовірний характер і складає не більше 2%.
У групі пацієнтів, що одержували сурфактант під час операцій на органах черевної порожнини, відмічається стійка тенденція до зниження частоти розвитку післяопераційних легеневих ускладнень в порівнянні з пацієнтами, що не одержували замісної сурфактантної терапії.