Гончарова Світлана Вікторівна. Квалітативні та квантитавні стромально-паренхіматозні взаємоємовідносини в преінвазивних та інвазивних карциномах молочної залози

brief description

Гончарова Світлана Вікторівна. Квалітативні та квантитавні стромально-паренхіматозні взаємоємовідносини в преінвазивних та інвазивних карциномах молочної залози. : Дис... канд. наук: 14.03.02 - 2007.

Гончарова С.В. Квалітативні та квантитавні стромально-паренхіматозні взаємоємовідносини в преінвазивних та інвазивних карциномах молочної залози. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 патологічна анатомія. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2007.
Дисертація містить теоретичне обґрунтування та нове наукове рішення актуальної задачі встановити основні квалітативні та квантитативні стромально-паренхіматозні взаємовідносини в преінвазивних та інвазивних карциномах для об’єктивізації диференціального морфологічного діагнозу та прогнозу. Матеріалом послужили 84 випадків патології молочної залози. В роботі застосовані морфометричні, гістохімічні та імуногістохімічні методи.
Встановлено, що універсальним інтегральним морфологічним проявом та прогнозом фіброзно-кістозної хвороби з типовою та атиповою проліферацією, карциноми in situ та інвазивної карциноми молочної залози є порушення співвідношення сукупності середньогрупових показників сумарного індексу проліферації, відсотка патологічних мітозів, рівня накопичення в епітеліальних клітинах рівня білка р53, Кі67і і EDFR-протеази, питомого об’єму мікрогемоциркуляторного русла, вогнищ некрозу та імунно-клітинних інфільтратів.

1. У дисертації наведене теоретичне обґрунтування та нове наукове рішення актуальної задачі встановлення основних квалітативних та квантитативних стромально-паренхіматозних взаємовідносини при проліферативних формах фіброзно-кістозної хвороби, преінвазивних та інвазивних карциномах молочної залози для оптимізації диференційного діагнозу та прогнозу.
2. Результати дослідження дозволяють розглядати основні форми фіброзно-кістозної хвороби (непроліферативну, помірного ступеня проліферації й атипову проліферації), початковий (неінвазивний) та інвазивний рак як відображення етапності розвитку доброякісної та злоякісної патології молочної залози; початкова, неінвазивна (in situ) дуктальна (DCIS) і лобулярна (LCIS) карцинома молочної залози є формою раку, представленого пулом злоякісних клітин різного ступеня катаплазії з інтрапротоковою проліферацією епітелію, без ознак інвазії й залучення в процес базальної мембрани, але потенційно здатного до інвазії.
3. Основними морфологічними ознаками неінвазивної карциноми молочної залози є: високий рівень проліферативної активності пухлинних клітин із втратою клітинних контактів (сумарний індекс проліферації 9,61±1,80), високий середній показник відсотка патологічних мітозів (до 34,1±5,7%) та клітин з позитивною реакцією зі специфічними антитілами до PCNА (41±2,95%) без інвазії пухлинних клітин за межі базальної мембрани, наявність і структурна збереженість протокових міоепітеліальних клітин незалежно від питомого об’єму проліферуючого пухлинного епітеліального комплексу, слабко виражена протипухлинна імунна реакція, яка морфологічно характеризується помірною клітинною інфільтрацією переважно Т-лімфоцитів (89,12±2,16%), плазматичних клітин (3,71±1,05%), макрофагами (3,62±0,19%).
4. Морфологічним проявом пухлинної прогресії і початком інвазії карциноми молочної залози є: інтенсивне накопичення в клітинах рівня білка р53 (52±6,9%), Кі67і (67±5,3%) і EDFR-протеази (90±4,65%) по периферії естроген- і прогестерон- позитивних (ER+PR+) епітеліальних пухлинних комплексів, (сумарний індекс проліферації 16,23±1,71), високий середній показник відсотка патологічних мітозів (до 42,6±8,2%) практично повна відсутність міоепітеліальних клітин у базальних відділах комплексів незалежно від ступеня катаплазії клітин пухлинної паренхіми (G1-G4), осередковий або дифузний лізис базальної мембрани і зниження ступеня подвійного променезаломлення аж до повної втрати анізотропних властивостей базальної мембрани епітеліального комплексу, активація перифокального неоангіогенезу з виявленням пухлинних емболів у просвіті лімфатичних судин.
5. Морфологічним проявом спонтанної регресії пухлинної паренхіми раку молочної залози з початковою інвазією є дистрофічні зміни, коагуляційний некроз значної частини клітин, що супроводжуються адекватною імунно-клітинною реакцією, збільшенням об’єму стромального компонента за рахунок формування головним чином низькомолекулярних полімерних ланцюжків і мономерних фібрил колагену, з затримкою їх формування на стадії нативних фібрил з низькими поляризаційно-оптичними показниками подвійного променезаломлення (Г0-3,215±0,161), фенольного індексу (ГФ-1,265±0,064), а також індексів вмісту нейтральних мукополісахаридів і глікозаміногліканів, (ГНМПС-1,391±0,059 і ГГАГ-1,247±0,054 відповідно).
6. У тканині раку молочної залози з початковою інвазією має місце достатньо високий питомий об'єм вогнищ некрозу (0,036±0,007) при високому значенні коефіцієнта васкуляризації (0,331±0,028), що зумовлено незрілістю колагенових структур базальної мембрани мікросудин і створює передумови для їхньої підвищеної проникності і розвитку гострих порушень кровообігу усередині самої часточки; при інвазивному раку має місце позитивна кореляція між між питомим об’ємом вогнищ некрозу в паренхімі пухлини і відсотковим вмістом у складі імунно-клітинних інфільтратів поліморфноядерних лейкоцитів (при G1 r=+0,7691 і при G4 r=+0,8125 ) і макрофагів (при G1 r=+0,5311 і при G4r=+0,6010).
7. Збільшення питомого об’єму мікрогемоциркуляторного русла у перипротоковій сполучній тканині є одним з несприятливих морфологічних прогностичних чинників онкопатології молочної залози: має місце позитивний кореляційний зв'язок між атипією, ступенем проліферації протокового епітелію і питомим об’ємом судин МГЦР: при атиповій проліферативній формі фіброзно-кістозної хвороби r=+0,6402, при інвазивному раку r=+0,7103.
8. Комплексна оцінка структурних показників сумарного індексу проліферації, відсотка патологічних мітозів епітеліальних клітин з позитивною PCNА реакцією, рівня накопичення в епітеліальних клітинах рівня білка р53, Кі67 і EDFR-протеази, збереження протокових міоепітеліальних клітин, стан базальної мембрани і перипротокових колагенових волокон із врахуванням поляризаційно-оптичних показників, питомого об’єму мікрогемоциркуляторного русла, вогнищ некрозу та імунно-клітинних інфільтратів можуть бути використані у практиці патологоанатомічних відділень та в спеціалізованих імуногістохімічних лабораторіях для постановки об'єктивного діагнозу, а також для диференційної діагностики проліферативних форм фіброзно-кістозної хвороби, преінвазивних та інвазивних карцином