Горбаченко Олег Борисович. Топографія, зв'язки та структурна організація вушного вегетативного вузла у людей зрілого та похилого віку

brief description

Горбаченко Олег Борисович. Топографія, зв'язки та структурна організація вушного вегетативного вузла у людей зрілого та похилого віку: дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2004.

Горбаченко О. Б. Топографія, зв’язки та структурна організація вушного вегетативного вузла у людей зрілого та похилого віку. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2004.
Дисертація присвячена вивченню індивідуальних особливостей топографії, зв’язків та внутрішньої будови вушного вузла у людей зрілого та похилого віку. З використанням сучасних методик морфологічних досліджень вивчалася будова вузла, його оболонка та зв’язки. Визначена топографія вушного вузла у осіб зрілого та похилого віку. Вивчена внутрішня будова вузла, його оболонка та зв’язки. Визначена топографія вушного вузла у осіб з різними формами мозкового відділу голови.
За зовнішньою будовою виділяється два типи вушного вузла. До першого типу, який складає 98% випадків, відносяться компактні вузли. Дуже рідко (не більше 2%) вушний вузол уявляє сукупність декількох мілких вузликів дисперсний тип вушного вузла. За своєю сумарною величиною вони відповідають розмірам вузлів компактного типу.
В залежності від форми мозкового і лицевого відділів черепа існує два положення вушного вузла з боку зовнішньої основи черепа відносно овального отвору і нижньощелепного нерва. У осіб з брахіцефалічною формою голови і хемопрозопічною формою лиця вушний вузол займає задньо-верхнє положення (37,74%), у доліхоцефалів з лептопрозонічною формою лиця він займає передньо-нижнє положення (35,7%).
Вікова перебудова проявляється в зменшенні кількості нейроцитів.

У дисертації викладено теоретичне обґрунтування і нове рішення морфологічної проблеми, яка полягає у подальшому вивченні топографії, зв’язків та структурної організації вушного вегетативного вузла у людей зрілого та похилого віку.

В залежності від форми мозкового і лицевого відділів черепа спостерігається два положення вушного вузла відносно овального отвору і нижньощелепного нерва. У осіб з брахіцефалічною формою голови і хемопрозопічною формою лиця вушний вузол займав задньо-верхнє положення (37,74%), у доліхоцефалів з лептопрозонічною формою лиця він займав передньо-нижнє положення (35,7%).
За зовнішньою будовою виділяється два типи вушного вузла. До першого типу, який зустрічався частіше (98% випадків), відносяться компактні вузли. Дуже рідко (до 2%) вушний вузол уявляв собою сукупність декількох мілких вузликів дисперсний тип вушного вузла. За своєю сумарною величиною вони відповідають розмірам вузлів компактного типу.
Вушний вузол компактного типу має різноманітну форму. Самим розповсюдженим варіантом є округла форма (48,1%), рідше зустрічається веретеноподібна (31,4%) і трикутна (18,6%) форми.
Вузли компактного типу частіше зустрічалися у осіб з брахіцефалічною формою мозкового відділу черепа. Дисперсний тип вузла характерний для доліхоцефалів з лептопрозопічною формою лиця.
В усіх випадках вушний вузол мав зв’язки з вушно-скроневим і язикоглотковим нервами через малий кам’янистий нерв. Крім того виявлені безпосередні зв’язки вушного вузла з трійчастим нервом. Вперше виявлені гілки, що з’єднують вушний вузол з крилопіднебінним.
При дисперсному варіанті вушного вузла окремі вузлики об’єднані між собою сполучними гілочками.
Нервові клітини вушного вузла мають неправильну форму, тому що по периферії існує велика кількість вдавлень у вигляді бухт, де часто розташовані клітини - сателіти. Вони мають лише одне ядро, яке знаходиться по центру. Пігмент в клітинах цього ганглія зустрічається дуже рідко.
Нейроцити в вузлі розміщені рівномірно, в середині капсули вушного вузла немає виражених пучків нервових волокон і нервові клітини не діляться на окремі групи. Це підтверджує думку щодо відсутності симпатичної гілки в вушному вузлі людини.
Нейроцити вушного вузла забезпечені лише короткими внутрішньокапсулярними дендритами, які в великій кількості відходять в усі сторони від нервових клітин і загинаються у вигляді гачків, утворюючи закруглені простори, в яких лежать сателіти.
Кровопостачання вушного вегетативного вузла здійснюється гілками від середньої оболонної артерії і додатковими гілками від внутрішньої сонної артерії.
Судини, що підходять до поверхні вузла, діляться на менші і утворюють сітку, від якої численні стовбурці проникають у вузол, де утворюють густу судинно-капілярну сітку з петлями округлої форми.
У складі внутрішньовузлового мікроциркуляторного русла виявлені замкнуті полігональні артеріальні конструкції.
Процеси перетворення нервової тканини вушного вузла у осіб похилого і старечого віку, характеризуються зменшенням кількості нейроцитів, накопиченням ліпофусцину та меланіну. Заміна нейроцитів сполучною тканиною йде за участю її активних елементів: макрофагів, лаброцитів, фібробластів, Т-лімфоцитів. Цьому сприяє добре розвинута мікросудинна сітка та велика площа дотику нейроцитів до капілярів та посткапілярних венул.