Гордієнко Леся Олександрівна. Соціалізація молоді Великої Британії у діяльності молодіжних організацій

brief description

Гордієнко Леся Олександрівна. Соціалізація молоді Великої Британії у діяльності молодіжних організацій : дис... канд. пед. наук: 13.00.05 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005

Гордієнко Л.О.Соціалізація молоді Великої Британії у діяльності молодіжних організацій. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 соціальна педагогіка. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено проблемі соціалізації молоді Великої Британії у діяльності молодіжних організацій, які розглядаються як соціокультурне педагогізоване середовище, що впливає на розвиток та соціальне становлення особистості, її самоактуалізацію та самореалізацію. В дослідженні розглядаються підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до виховання і соціалізації молоді у сфері дозвіллєвої діяльності.
В дисертації виявлено і обґрунтовано соціально-педагогічні умови впливу молодіжних організацій на соціалізацію молоді. Експериментально перевірено та доведено доцільність розробленої моделі роботи з молодими людьми. У дослідженні розкриваються особливості підготовки кадрів для молодіжних організацій і розроблено авторську програму тренінгу лідерів за методом пі-групи, висунуто методичні рекомендації для роботи в молодіжному соціумі.

Соціалізація молоді є необхідною умовою розвитку гуманістичної спільноти. Особливо це стосується молодого покоління, яке за своїм статусом, за соціальною роллю має сформувати в собі найбільш соціально-значущі якості: толерантність, відповідальність, самостійність. Соціалізуючий процес складне і багатогранне явище. Це зумовлено тим, що він тісно взаємопов’язаний з кожною особистістю і як з індивідуумом, і як з соціальною істотою. Досвід Великої Британії, як країни з розвиненою системою соціальної роботи, є надзвичайно корисним для українських вчених і педагогів з метою його детального вивчення, аналізу й трансформування у вітчизняну практику роботи з молоддю.
1. Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що процес соціалізації молоді у діяльності молодіжних організацій слід розглядати як двосторонній процес взаємообумовленої суб’єкт-суб’єктної взаємодії у різних соціумах з об’єктами природи та культури, який збагачує індивіда соціальним досвідом, сприяє виробленню у нього певних навичок соціального досвіду і відносин та сприяє його самоактуалізації й самореалізації. Молодіжні організації відносяться до категорії молодіжних субкультур, які ми розуміємо як соціальні молодіжні групи з особливим власним характером та стилем життєдіяльності у межах загальної культури суспільства. У широкому розумінні, поняття молодіжні організації” ми приймаємо як систему формальних та неформальних служб, агенцій і клубів для молоді, що здійснюють соціально-виховний вплив на підлітків та молодь шляхом надання культурно-дозвіллєвих, спортивно-рекреаційних, соціально-профілактичних, соціально-реабілітаційних, інформаційних та інших послуг і беруть участь у соціальному становленні, адаптації, інтеграції даної соціальної групи.
2. У ході дослідження розкрито суть, функції й особливості діяльності молодіжних організацій як соціально-педагогічного феномена і виявлено, що групова діяльність виступає важливою педагогічною умовою соціалізації молоді через соціальну взаємодію у мікроколективі, що підтверджується низкою теорій (теорія соціального навчання, теорія соціального порівняння, теорія обміну, соціобіологічна теорія, теорія соціальної підтримки). На їх основі було підтверджено дію п’яти основних фаз соціалізації у діяльності організацій (дослідження, соціалізація, закріплення, ресоціалізація, спогади).
Різні концептуальні підходи дозволяють неоднозначно трактувати поняття дозвілля та вільного часу, що є домінантою в діяльності молодіжних організацій, але, розглядаючи соціалізацію як невід’ємний аспект дозвіллєвої діяльності молоді, ми водночас акцентуємо увагу на соціально-педагогічних функціях дозвілля: організаційній, виховній, комунікативній, соціально-профілактичній, соціально-адаптаційній, відтворюючій, розвиваючій та на консолідованій соціалізуючій функції. Грамотно організоване дозвілля є потужним соціально-профілактичним та педагогічно-корекційним механізмом подолання негативних явищ у молодіжному середовищі.
Аналіз практичної діяльності молодіжних організацій Великої Британії та власний досвід у реалізації експериментальної програми дозволили виявити особливості процесу соціалізації у молодіжних організаціях: двостороння взаємообумовлена співпраця; відносна самостійність молодих людей та їх відповідальність за свої вчинки; молода людина відчуває себе суб’єктом соціально-виховного процесу, актуалізація соціально-педагогічних умов для втілення власних творчих задумів та реалізації потенціалу тощо. Ці особливості простежуються у роботі досліджених молодіжних організацій, зокрема Винагорода Герцога Единбурзького”, Трест зовнішніх кордонів”, та інших.
3.На основі визначених факторів, принципів та методів соціально-педагогічної роботи в молодіжних організаціях було розгорнуто експериментальну програму в різних регіонах Великої Британії. Основнимиметодами організаціїсоціально-педагогічної роботи з молоддю у дозвіллєвій сфері визначено: соціальну вуличну роботу, роботу в громаді, фокус та пі-груп, метод переконання, прикладу лідера, створення соціально-виховних ситуацій, тренування певних навичок, змагання, формування навичок самоаналізу, арттерапії, окупаційної терапії тощо. Розробленомодель роботиз молодими людьми у структурі молодіжних організацій (включення молоді у дослідження молодіжних проблем; робота у фокус-групах; поетапна участь у чотирьох секціях програми Винагорода Герцога Единбурзького”: послуги, експедиції, заняття за інтересами, фізичний відпочинок), а також розроблено і впроваджено експериментальну програму соціалізації молоді в умовах життєдіяльності молодіжних організацій проект Соціалізація молоді ЮКей”. Отримані результати дозволили виявити позитивну динаміку процесу соціалізації молоді на підставі порівняння низки показників до і після експерименту, зокрема, зсув дозвіллєвих пріоритетів від соціально-деструктивних і нейтральних до соціально-позитивних (див. таблицю1).
Таблиця 1
Порівняння динаміки зміщення дозвіллєвих пріоритетів молоді Бредфорду (Західний Йоркшир) та графств Кент і Суффолк, %
У ході дослідження вперше доведено, що за сучасного розвитку цифрових технологій веб-простір може бути використаний як поле для ефективної цілеспрямованої соціалізації молоді (проведення соціально-значущих форумів, літературних та інших конкурсів, що розвивають креативність, ерудицію, створення гарячих” ліній допомоги для молоді групи ризику, надання консультацій, соціально-профілактичної інформації тощо).
4. Виявлено, що особливу роль в організації успішної соціалізації молоді і підлітків Великої Британії відіграє інтеграція діяльності громад і молодіжних організацій завдяки проведенню як загальнонаціональних, так і регіональних соціально-значущих заходів та проектів для молоді.
При цьому виявлено і обґрунтовано основні соціально-педагогічні умови ефективного впливу молодіжних організацій на соціалізацію молоді: організація дозвілля молодих людей, відповідно до інтересів, запитів та здібностей; суб’єкт-суб’єктна взаємодія у ході реалізації програм; тісна інтегрована взаємодія молодіжних організацій з громадами та іншими соціокультурними та навчально-виховними інституціями; професійна різнорівнева підготовка кадрів для роботи з молоддю.
5. Виявлено, що система здобуття освіти спеціалістом по роботі з молоддю у Великій Британії проектується згідно з Національними Професійними Стандартами соціальної роботи і враховує їх ключові аспекти (взаємодію з молоддю, сприяння освіті й соціальному розвиткові, підтримка ініціативності та здатності моделювати власне життя, врахування ціннісних установок, пошуки способів демократичного управління молодіжними організаціями тощо). На основі узагальнення зусиль науковців і практиків було окреслено портрет молодіжного працівника, в якому поєднуються як професійні якості (теоретичні знання і практичні вміння), так і особистісні та професійні характеристики (психологічні, морально-етичні, психолого-педагогічні, психоаналітичні). У дослідженні пропонуються продуктивні та ергономічні шляхи навчання молодіжних працівників, які успішно транспонуються в українську практику (семінари, курси, тренінги за методом пі-групи, орієнтовані на якісну підготовку молодіжного лідера). Розроблено і впроваджено у практику програму тренінгу молодіжних лідерів за методом пі-групи Всі різні всі рівні”.
Виявлена на основі аналізу динаміка показників сформованості компоненту професійної готовності до роботи в молодіжних організаціях свідчать про стійку тенденцію переходу слухачів експериментальних груп на новий якісний рівень (95% респондентів зазначили покращення комунікативних навичок, вироблення таких рис як наполегливість, відповідальність, толерантність; 89% свідчать про розширення мережі соціальних зв’язків).
Результати формувального експерименту підтвердили продуктивність дій молодіжних організацій Великої Британії, показників успішної роботи та рівнів професіоналізації молодіжних лідерів.
Отже, аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи підтверджує гіпотезу нашого дослідження та ефективність запропонованих теорій і технологій вирішення проблеми соціалізації молоді Великої Британії. Доведено, що запропонована модель діяльності молодіжних організацій різного типу робить процес соціалізації молоді більш ефективним і сприяє самоактуалізації, самовдосконаленню і самореалізації особистості.
Водночас, проведене дослідження засвідчує необхідність подальшої розробки варіативних програм тренінгів молодіжних лідерів, стандартизації діагностування професійної готовності до роботи в молодіжних організаціях, підготовки спеціалістів до організації дозвіллєвої діяльності в молодіжних організаціях тощо.