Гордон Марина Володимирівна. Цільова функція економічної політики держави: питання теорії

brief description

Гордон Марина Володимирівна. Цільова функція економічної політики держави: питання теорії : Дис... канд. наук: 08.00.01 2007

Гордон М.В. Цільова функція економічної політики держави: питання теорії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України. Донецьк, 2007.
Проведено комплексне економічне дослідження актуальної проблеми формування цільової функції економічної політики держави через визначення методологічних основ такого аналізу, категоріальний зв'язок, еволюцію концепцій цілепокладання в економічній політиці, розкриття його соціально-економічних передумов, особливостей формування цільової функції, роль державних і недержавних інститутів в цьому процесі, через факторний підхід до формування цільової функції економічної політики в Україні.
В ході дослідження, по-перше, визначено необхідність розмежування понять «цільова функція» та «цілепокладання», позначено сумісні риси різних позицій щодо їх трактування, по-друге, систематизовано соціально-економічні передумови цілепокладання в державному регулюванні економіки, по-третє, виявлено особливості формування цільової функції економічної політики для України, по-четверте, встановлено потребу взаємодії державних і недержавних інституцій в процесі визначення та реалізації цільової функції, по-п’яте, здійснено системний підхід до оцінки та прогнозування основних компонент цільової функції, по-шосте, залучено математичні методи її прогнозування на засадах оптимального співвідношення між кількістю пріоритетних стратегічних цілей та кількістю реальних інструментів їх досягнення.
Представлено авторську модель оптимізації цільової функції економічної політики держави для сучасних умов України на основі факторного підходу до формування цільової функції економічної політики держави.

Проведене дисертаційне дослідження вирішило науково-теоретичні, методичні та практичні задачі відносно формування й реалізації цільової функції економічної політики держави, що можна представити наступними висновками.
1. На основі категоріального підходу до цільової функції виявлено співвідношення між категоріями «цільова функція» та «цілепокладання»: цільова функція це економічний зміст, структура й методи формування та визначення оптимальних рівнів мети, а цілепокладання визначає всі стадії формування економічної політики: інформаційну, організаційну, регулюючу, координуючу, контролюючу.
2. Концепція цільової функції повинна виходити з наступних засад: цілі економічних систем повинні базуватися на гіпотезах їх розвитку в майбутньому, проте обумовлені вони теперішнім та минулим станом економічної системи; формування системи цілей залежить від особистості, яка несе відповідальність за процес цілепокладання, від матеріальних та організаційних ресурсів, що направлено на досягнення мети; від організації системи інформації, що підтримує рішення суб’єктів національного господарства.
3. Дослідження соціально-економічних передумов цілепокладання в регулюванні економіки довело необхідність і доцільність застосування системного підходу, завдяки якому можна стверджувати, що неодмінним в ньому є погодження цілей вищого, нижчого рівнів і цілей системи в цілому. Практика державного регулювання ринкової економіки свідчить про доцільність створення власної моделі економіки соціального спрямування чи соціального ринкового господарства.
4. Факторний підхід до формування цільової функції економічної політики держави доводить необхідність: використання методів формалізації механізму цілепокладання, статистичних і математичних методів аналізу за умов вияву бажаних кінцевих результатів; побудови ієрархічної структури цілей з акцентом на головну з них на засадах комплексності, узгодженості, реальності; співвідношення об’єктивних і суб’єктивних процесів; розробки коефіцієнтів значущості різних компонентів системи цілей. Застосування зазначеного підходу в роботі дало змогу обґрунтувати модель оптимізації цільової функції економічної політики для України як загальної соціально-економічної моделі розвитку країни. Встановлено, що вектор показників-індикаторів цільової функції повинен відповідати таким критеріям: релевантність, достовірність, доступність, когерентність, динамічна та регіональна компаративність. У визначенні цільової функції в сучасних умовах України запропоновано використовувати три базові показники-індикатори: темпи зростання реального ВВП, темпи зростання реальних доходів населення, частку інвестицій в основні фонди без врахування випадкових факторів.
5. Серед особливостей формування цільової функції української економічної політики виявлено: збереження елементів регламентованої системи господарювання, що обумовлює дискретний характер державного регулювання та прояви бюрократизму; незбалансованість сфер і галузей економіки з-за незабезпеченості цілей ресурсами; відносно низький рівень розвитку продуктивних сил та слабка мотивація ефективної праці й інтересу до виробничого нагромадження; невизначеність стратегії подальшого соціально-економічного розвитку країни. За таких умов досить складно чітко визначити цільову функцію економічної політики та засоби адаптації економіки країни до існуючих у світі інститутів держави та їх взаємодії у єдиному механізмі регулювання соціально-економічного розвитку.
6. Суттєвим у формуванні цільової функції є визначення стратегічного курсу економічної політики держави на досягнення підвищення добробуту та якості життя. Досягнення цієї мети передбачає нарощування обсягів інвестиційних ресурсів, у тому числі капітальних вкладень в матеріальне виробництво, а також поліпшення структури інвестицій шляхом формування сприятливого інвестиційного клімату, який би створював дієві мотивації господарюючих суб'єктів до здійснення довгострокового інвестування. В цілях підвищення ефективності державного управління та надання суспільних послуг необхідно: по-перше, забезпечити узгодженість дій різних рівнів системи державного управління; і по-друге, сприяти адекватному сприйняттю схвалюваних рішень на всіх рівнях і зацікавленості суб’єктів економічної політики в їх безумовному виконанні.
7. Основні результати дослідження використано комісією з питань економічної політики, комісією бюджету та фінансів Донецької обласної ради при підготовці проекту рішення «Про програму економічного та соціального розвитку Донецької області на 2006 рік», Донецькою облдержадміністрацією при розробці «Комплексної програми розвитку села та агропромислового комплексу в Донецькій області на 2006-2010 роки», Центром законодавчих ініціатив при розробці законопроектів «Пропозиції до проекту «Про стимулювання розвитку регіонів», «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».