Говбах Ірина Олександрівна. Клініко-діагностичні та терапевтичні особливості епілепсії у хворих похилого віку

brief description

Говбах Ірина Олександрівна. Клініко-діагностичні та терапевтичні особливості епілепсії у хворих похилого віку : Дис... канд. наук: 14.01.15 2007

Говбах И.А. Клініко-діагностичні та терапевтичні особливості епілепсії у хворих похилого віку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України, Харків, 2007.
На підґрунті комплексного обстеження й лікування 141 хворого на епілепсію визначено особливості етіологічних чинників, клінічного перебігу, інструментальної діагностики та терапії епілепсії у хворих похилого віку.
Особливостями клінічного перебігу епілепсії у хворих похилого віку є розвиток її внаслідок цереброваскулярних захворювань; превалювання парціальних комплексних епілептичних нападів; помірна частота нападів; ускладнений післянападовий період.
Визначено особливості інструментальної діагностики епілепсії у хворих похилого віку із застосуванням електроенцефалографічного, доплерографічного та нейровізуалізаційного досліджень.
На підґрунті визначення ефективності диференційованої протисудомної монотерапії вальпроєвою кислотою, карбамазепіном і ламотриджином залежно від типу нападів; ускладнень та оптимальних добових доз цих АЕП; препаратів патогенетичної терапії симптоматичної епілепсії; ефективності комплексної протисудомної та патогенетичної терапії симптоматичної епілепсії встановлено терапевтичні особливості епілепсії у хворих похилого віку.

1. У дисертації на підставі результатів клініко-неврологічного та інструментальних досліджень етіологічних чинників, клінічного перебігу, електроенцефалографічніх характеристик, стану мозкової гемодинаміки, морфологічних змін головного мозку, ефективності та ускладнень протисудомної монотерапії вальпроєвою кислотою, карбамазепіном і ламотриджином, оптимальних добових доз цих АЕП, препаратів патогенетичної терапії симптоматичної епілепсії визначено клініко-діагностичні та терапевтичні особливості епілепсії у хворих похилого віку.
2. У 94,4% хворих похилого віку відмічається симптоматична епілепсія, найчастішим чинником розвитку якої є цереброваскулярні захворювання (74,2%), основну частину яких становить хронічна ішемія мозку (59,6%).
3. У хворих похилого віку клінічними особливостями епілепсії є парціальний тип нападів (88,3%), у структурі якого превалюють комплексні напади (65,4%); помірна частота нападів (58,3%); ускладнений післянападовий період (84,3%) з повільним відновленням свідомості (60,7%), збільшенням ступеня вираженості неврологічної симптоматики (84,3%), змінами системної гемодинаміки (5,6%).
4. Особливості електроенцефалографічних характеристик епілепсії у хворих похилого віку: наявність патологічних феноменів тета- і альфа-діапазону амплітудою 50 мкВ - 60 мкВ дифузно або білатерально синхронно переважно в тім'яно-скронево-потиличних відведеннях; відсутність пароксизмальної організації патологічних феноменів; наявність низькоамплітудних гострих хвиль переважно в тім'яно-скроневих відведеннях білатерально синхронно; відсутність осередкових змін на ЕЕГ незалежно від первинно чи вторинно генералізованих нападів.
5. У хворих на епілепсію похилого віку особливістю морфологічних змін головного мозку є наявність багатовогнищевої органічної патології, що представлена атрофією (94,1%), множинними дрібновогнищевими змінами речовини головного мозку (94,1%), гідроцефалією (88,2%) і лейкоареозом (86,8%). У хворих похилого віку з пізніми стадіями цереброваскулярних захворювань відмічаються часті епілептичні напади та ускладнений післянападовий період з тривалим відновленням свідомості і посиленням ступеня вираженості неврологічної симптоматики, що свідчить про взаємозв'язок морфологічних змін головного мозку та клінічного перебігу епілепсії.
6. Особливістю мозкової гемодинаміки у хворих на епілепсію похилого віку є зниження швидкості артеріального церебрального кровотоку, підвищення показників індексу пульсації і лінійної систолічної швидкості венозного кровотоку. Більш виражені зміни мозкової гемодинаміки відмічаються у хворих на епілепсію похилого віку з частими нападами.
7. У хворих похилого віку диференціальна протисудомна монотерапія епілепсії полягає в застосуванні вальпроєвої кислоти при парціальних комплексних і генералізованих нападах, карбамазепіну при парціальних простих нападах, як вальпроєвої кислоти, так і карбамазепіну - при поліморфних нападах. Протисудомна монотерапія вальпроєвою кислотою, карбамазепіном і ламотриджином у 42,6% хворих похилого віку зменшує частоту нападів на 50%, у 33,3% хворих - на 75%; у19,5% хворих - припиняє розвиток нападів.
8. У 58,7% хворих похилого віку протисудомна монотерапія вальпроєвою кислотою, карбамазепіном і ламотриджином ускладнюється розвитком побічних реакцій, які розвиваються у 52,3% хворих при застосуванні карбамазепіну, у 34,5% хворих вальпроєвої кислоти, у 13,2% хворих ламотриджину. Побічними реакціями препаратів вальпроєвої кислоти у хворих похилого віку є головний біль (13%), запаморочення (13%), тремор (13%). Побічними реакціями карбамазепіну у хворих похилого віку є нудота (36,3%), головний біль (40,9%), запаморочення (31,8%), підвищена втомлюваність (18,2%), шкірний висип (42,1%), біль в епігастрії (22,7%), кардіальні зміни (27,2%). Побічним реакціями ламотриджину у хворих похилого віку є нудота (16,7%), запаморочення (16,7%), головний біль (11,1%), шкірний висип (5,5%), анорексія (5,5%) і диплопія (5,5%).
9. У хворих похилого віку від 60 до 69 років оптимальні добові дози становлять: вальпроєвої кислоти - 12 мг/кг, карбамазепіну - 8 мг/кг, ламотриджину - 4 мг/кг. У хворих похилого віку, старіше 70 років, оптимальні добові дози становлять: вальпроєвої кислоти - 9,75 мг/кг, карбамазепіну - 6,25 мг/кг, ламотриджину - 3,25 мг/кг.
10. У осіб похилого віку, хворих на симптоматичну епілепсію, препаратами патогенетичної терапії, що підвищують ефективність лікування в середньому на 25%, є у разі розвитку епілепсії внаслідок цереброваскулярних захворювань антиагреганти, антиоксиданти, церебротропні блокатори кальцієвих каналів; черепно-мозкової травми і нейроінфекції - антиоксиданти, церебротропні блокатори кальцієвих каналів; хронічної алкогольної інтоксикації - гепатопротектори, тіамін, препарати магнію і калію.