Грабар Ірина Василівна. Залежність від летких розчинників у дітей та підлітків (клініко- терапевтичні аспекти)

brief description

Грабар Ірина Василівна. Залежність від летких розчинників у дітей та підлітків (клініко- терапевтичні аспекти): дис... канд. мед. наук: 14.01.17 / АМН України; Інститут неврології, психіатрії та наркології. - Х., 2005

Грабар І.В. Залежність від летких розчинників у дітей та підлітків (клініко-терапевтичні аспекти). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.17 наркологія. Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2005.
Дисертація присвячена проблемі комплексної оцінки клініко-психопатологічних, патопсихологічних особливостей, вивчення механізмів та закономірностей формування психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання летких розчинників, а також розробці, впровадженню та оцінці ефективності комплексу заходів з їхнього лікування.
Було обстежено 90 дітей та підлітків віком 9-16 років хворих на інгаляційну токсикоманію з метою оцінки їх клінічних та соціально-демографічних особливостей. У всіх хворих було також проведено стандартизоване клініко-психопатологічне, клініко-психологічне, антропометричне обстеження, досліджувався рівень інтоксикації організму та вивчався морфологічний склад крові.
Наведена оцінка клінічних особливостей пацієнтів з інгаляційною токсикоманією в залежності від їх віку, типу вживаного інгалянта та тривалості захворювання. Детально преставлена негативна трансформація характерологічних особливостей та складу периферичної крові, зміна мотивацій вживання інгалянтів та зниження показників психічного та фізичного розвитку у дітей та підлітків, які інгаляційним шляхом вживали леткі розчинники.
Розроблено та впроваджено новий метод лікування, оцінена його ефективність.

В дисертації дано практичне обгрунтування й нове вирішення наукової задачі встановлення соціально-демографічних, предиспонуючих факторів, клініко-психопатологічних особливостей залежності дитячо-підліткового контингенту від летких розчинників та розробка нових підходів до лікування.
Багатофакторний аналіз залежності від летких розчинників у дітей та підлітків дозволив встановити основні соціально-демографічні особливості та предиспонуючі фактори, до яких, за отриманими даними, відносяться: неповна і асоціальна сім’я, алкогольна залежність у батьків, дисгармонійне виховання по типу гіпоопіки, переважні нестійкий та епілептоїдний типи акцентуації, нервово-психічні розлади у ранньому дитячому віці та ранній початок тютюнопаління.
Встановлені клініко-психопатологічні особливості гострої інтоксикації в залежності від різновида інгалянта. Так, при інгаляціях клею «Момент» на перший план виступали онейроїдні явища, при толуоловій інтоксикації головним був деліріозний стан, при бензиновій інтоксикації переважала ейфорія.
У процесі збільшення тривалості захворювання спостерігалося зростання толерантності ( по усередненим даним на 50% за рік), що було основою зміни мотивів вживання, негативної трансформації характерологічних особливостей, а також зниження показників розвитку інтелекту, пам’яті, уваги, мислення у досліджених дітей та підлітків.
Хронічна інтоксикація леткими розчинниками в дитячо-підлітковому віці вела до тотального зниження показників фізичного розвитку зросту, маси тіла, периметра грудної клітини, що було особливо виразним в пубертатному віці. Так, 14-тирічні підлітки відставали від однолітків за масою в середньому на 12,87 кг, за зростом на 19 см, за периметром грудної клітини на 10 см.
Наявність значущого інтоксикаційного фактору в організмі досліджених осіб ідентифікувалась на моделі середньомолекулярних пептидів: при «стажі» вживання інгалянта більше ніж 2 роки їх кількість перевищувала норму практично у 3 рази.
За матеріалами вивчення морфологічного складу крові встановлено факт селективної кількісної та якісної зміни таких формених елементів крові як еритроцити, лейкоцити, а також показників гемоглобіну та ШОЕ. Так, вживання клею впродовж одного року приводило до лейкопенії, при більш тривалому вживанні до стійкого лейкоцитозу та підвищенню ШОЕ.
Патогенетично обгрунтовано, розроблено та впроваджено новий метод комплексного лікування залежності від летких розчинників, який включає: а) ентеросорбційну детоксикацію з використанням вітчизняного сорбенту «Силлард П»; б) фітопрепарат імуномодулюючої дії настоянку ехінацеї пурпурної; в) вітамінно- мікроелементний препарат «Триовіт».