Гречаний Дмитро Михайлович. Правові основи застосування митного режиму тимчасового ввезення

brief description

Гречаний Дмитро Михайлович. Правові основи застосування митного режиму тимчасового ввезення.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Міжрегіон. акад. упр. персоналом. - Київ, 2015.- 191 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ“ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

ГРЕЧАНИЙ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ

УДК 339.543 (477)

ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ ТИМЧАСОВОГО ВВЕЗЕННЯ

Спеціальність – 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кормич Борис Анатолійович,
доктор юридичних наук, професор

Одеса- 2015

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ
1.1. Концепції митних режимів в наукових дослідженнях 10
1.2. Формування інституту тимчасового ввезення в національному законодавстві 28
1.3. Розвиток міжнародних стандартів тимчасового ввезення 39
Висновки до Розділу 1 60
РОЗДІЛ ІІ ПРАВОВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ ТИМЧАСОВОГО ВВЕЗЕННЯ
2.1. Диспозитивність правового регулювання тимчасового ввезення 64
2.2. Структура митного режиму тимчасового ввезення 75
2.3. Правові основи оподаткування товарів в режимі тимчасового ввезення 92
Висновки до розділу 2 117
РОЗДІЛ ІІІМИТНІ ФОРМАЛЬНОСТІПРИ ЗАСТОСУВАННІ МИТНОГО РЕЖИМУ ТИМЧАСОВОГО ВВЕЗЕННЯ
3.1. Митне оформлення у режимі тимчасового ввезення 122
3.2. Митний контроль тимчасово ввезених товарів і транспортних засобів комерційного призначення 147
Висновки до розділу 3 163
ВИСНОВКИ 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Активна участь України у світових економічних процесах обумовлює необхідність ефективного застосування всього спектру митних режимів, в рамках яких реалізуються права суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон. Специфіка митого режиму тимчасового ввезення проявляється як у структурі правового регулювання, так і у особливостях його застосування. Так, митний режим тимчасового ввезення найбільш повно віддзеркалює проблематику взаємодії між нормами національного та міжнародного законодавства у митному законодавстві. Процес застосування митного режиму тимчасового ввезення є важливим елементом не лише реалізації права на переміщення товарів через митний кордон, але й забезпечує спрощення міжнародної торгівлі послугами, адже міжнародні транспорт, туризм, професійна, освітня, наукова, культурна діяльність потребують тимчасового ввезення засобів здійснення відповідної діяльності, особистих речей осіб тощо. Нарешті, в митному режимі тимчасового ввезення проявляється диспозитивний характер правового регулювання, притаманний ряду інститутів митного законодавства, який полягає у багатоваріантності способів і процедур реалізації відповідного митного режиму. Всі ці особливості ставлять ряд важливих для науки адміністративного та митного права завдань щодо аналізу засобів та способів регулювання тимчасового ввезення, визначення специфіки процедурних аспектів практичного застосування даного митного режиму. Вирішення цих завдань є важливим для забезпечення законності та підвищення ефективності правозастосування в сфері державної митної справи, пошуку шляхів подальшого спрощення митних правил та процедур, їх гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами.
Дисертаційне дослідження базується на роботах вітчизняних та зарубіжних науковців в галузях адміністративного та митного права, таких як К.В. Бережна, Є.В. Додін, Ю.М. Дьомін, О.Ю. Бакаєва, Ю.П. Битяк, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, І.П. Голосніченко, С.В. Ківалов, А.Н. Козирін, В.Т. Комзюк, Б.А. Кормич, Т.В. Корнєва, О.О. Крестьянінов, О.С. Лагода, А.В. Мазур, В.Я. Настюк, В.П. Науменко, П.В. Пашко, В.Г. Перепелюк, Д.В. Приймаченко, Т.О. Проценко, А.Є. Татарінов, С.А. Трофімов, Д.С. Цаліна, А.А. Шахмаметьєв та інші. Але, як правило, дослідниками робився акцент на питаннях сутності та структури митних режимів, тарифного та нетарифного регулювання, адміністративних та митних процедур, митного контролю тощо. В той же час, реалізація кожного митного режиму обумовлює застосування конкретного набору правових норм. Тож потреба дослідження взаємодії відповідних матеріальних та процедурних норм в рамках конкретного митного режиму і обумовлює обрання теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі морського та митного права Національного університету «Одеська юридична академія» відповідно до плану наукових досліджень «Визначення шляхів підвищення ролі норм морського, митного та інформаційного законодавства для подальшого забезпечення економічної незалежності України у ХХІ ст.», і є складовою загальної теми науково-дослідної роботи університету «Традиції і новації у сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 01106U004970).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу національного та міжнародного законодавства з позицій науки адміністративного та митного права визначити особливості правового регулювання та процедури застосування митного режиму тимчасового ввезення та сформулювати науково обґрунтовані висновки і рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства і практики правозастосування у сфері державної митної справи.
Відповідно до названої мети в дисертаційному дослідженні були поставлені такі задачі:
–окреслити головні риси концепції митних режимів у вітчизняній правовій науці;
–визначити основні етапи формування правових основ тимчасового ввезення у національному та міжнародному законодавстві;
–з’ясувати головні аспекти реалізації диспозитивності у правовому регулюванні митного режиму тимчасового ввезення;
–встановити структуру правового регулювання та процедури застосування митного режиму тимчасового ввезення;
–визначити правові основи режиму оподаткування тимчасово ввезених товарів і транспортних засобів комерційного призначення;
–охарактеризувати стадії та етапи процедури митного оформлення у митному режимі тимчасового ввезення;
–визначити порядок здійснення митних формальностей щодо митного контролю тимчасово ввезених товарів і транспортних засобів комерційного призначення;
–сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства стосовно тимчасового ввезення.
Об’єктом дослідження є процес застосування митного режиму тимчасового ввезення.
Предметом дослідження є правові основи застосування митного режиму тимчасового ввезення.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальновизнані наукові критерії об’єктивності і комплекс дослідницьких методів, які забезпечили всебічний аналіз процесу застосування митного режиму тимчасового ввезення. Формально-логічний, компаративний метод та метод інтегрального аналізу використовувались для зіставлення та узагальнення наукових концепцій митних режимів (п. 1.1). Історичний метод та герменевтичний підхід застосовувалися для характеристики основних етапів процесу формування правових основ тимчасового ввезення в національному та міжнародному законодавстві (п.п. 1.2., 1.3.). Дослідження особливостей способів правового регулювання та характеристика структури митного режиму тимчасового ввезення здійснювались на основі структурно-функціонального та системного методів (п.п. 2.1., 2.2., 2.3.), а використання порівняльно-правового методу дозволяє здійснювати аналіз диспозитивних елементів у правовому регулюванні режиму тимчасового ввезення (п.п. 2.1, 2.3). Застосування формально-юридичного методу дає змогу проаналізувати процедури виконання митних формальностей щодо митного оформлення та митного контролю у режимі тимчасового ввезення (п.п. 3.1, 3.2.). Застосування методів аналізу, синтезу та моделювання дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням, що визначає особливості застосування матеріальних та процедурних норм митного законодавства в процесі реалізації митного режиму тимчасового ввезення товарів і транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України.
Проведення дисертаційного дослідження дало змогу отримати важливі для науки і практики адміністративного та митного права результати і пропозиції.
Уперше:
–визначені генезис та основні етапи формування інституту тимчасового ввезення в митному законодавстві, який виник завдяки системі митних пільг для торгівлі і мореплавства та утвердився шляхом закріплення права та процедури тимчасового ввезення в міжнародному законодавстві;
–охарактеризована структура митного режиму тимчасового ввезення, яка представлена системою правил, заборон та обмежень, що застосовуються до товарів та процедурою виконання митних формальностей щодо їх переміщення через митний кордон;
–встановлено особливості застосування диспозитивності правового регулювання митного режиму тимчасового ввезення, яка реалізується на трьох рівнях: 1) рівні обрання та зміни митного режиму; 2) рівні обрання процедури тимчасового ввезення; 3) рівні обрання способу завершення митного режиму.
Удосконалено:
–погляди на сутність митних режимів, як набору типових моделей поведінки щодо реалізації прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб на переміщення товарів через митний кордон;
–підходи щодо взаємодії норм митного та фінансового права у встановленні режиму оподаткування тимчасово ввезених товарів;
–позицію щодо необхідності розгляду митних процедур, як особливого виду адміністративних проваджень.
Дістали подальшого розвитку:
–визначення особливостей здійснення процедури митного оформлення товарів у митному режимі тимчасового ввезення в залежності від документу, що обирається для декларування – митної декларації, або карнету А.Т.А.;
–характеристика структури митних формальностей щодо здійснення митного контролю товарів у митному режимі тимчасового ввезення;
запропоновано:
–внесення змін до законодавства, з метою забезпечення відповідності поняття митного режиму положенням Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур;
–удосконалення положень митного кодексу щодо відповідальності за порушення вимог митного режиму тимчасового ввезення.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що дослідження розширює та поглиблює уявлення про можливості вирішення проблем, пов’язаних із застосуванням митного режиму тимчасового ввезення, дає більш детальний аналіз норм національного та міжнародного законодавства, а сформульовані в дисертаційному дослідженні висновки та пропозиції є певним внеском в теорію і практику митного і адміністративного права. Положення можуть бути використані та частково використовуються:
у науково-дослідній сфері – для подальшого дослідження проблематики митних режимів та митних процедур;
у правотворчій сфері – для вдосконалення законодавства в сфері державної митної справи;
у сфері правозастосовної діяльності – в діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та митних органів щодо застосування митного режиму тимчасового ввезення (акт впровадження «КІБ–ТРАНС» від 11.02.2015 р., ТОВ «ЛТК–ГРУП» від 18.02.2015 р.);
у навчальному процесі – при викладанні таких навчальних дисциплін, як «Митне право», «Адміністративне право», «Міжнародне митне право», для підвищення кваліфікації співробітників Державної фіскальної служби тощо (акт впровадження Національного університету «Одеська юридична академія» від 16.04.2015 р.).
Використання результатів дисертаційного дослідження підтверджується відповідними актами впровадження.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, до яких дійшли за результатом проведеного дисертаційного дослідження, виносилися на обговорення на Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: de lege praeterita, instante, futura» (м. Миколаїв, 27–28 листопада 2009 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 21–22 травня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права, «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права» (м. Одеса, 30 листопада 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16–17 травня 2014 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у дев’яти наукових публікаціях, в тому числі п’ять – у фахових виданнях, затверджених МОН України, одна у періодичному науковому виданні іншої держави (Словаччина), а також в трьох тезах доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів; висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінок, обсяг основного тексту – 170 сторінок. Список використаних джерел складається із 193 найменування і займає 20 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз процедури застосування митного режиму тимчасового ввезення дозволив зробити ряд висновків:
1. Формування інституту тимчасового ввезення було обумовлене розвитком міжнародного транспорту та міжнародної торгівлі. Прообразами сучасних правил тимчасового ввезення можна вважати односторонні та взаємні пільги купцям та мореплавцям щодо їх особистих речей, індивідуальні пільги особам, що подорожували з професійною метою та правила щодо транзиту товарів ХVІІІ – ХІХ ст. Остаточне оформлення даного режиму у національних митних законодавствах відбулося на рубежі ХІХ та ХХ ст. Еволюція міжнародно-правових стандартів тимчасового ввезення може бути розділена на три етапи: 1) 1923 – середина ХХ ст. – тимчасове ввезення розглядається як елемент спрощення митних формальностей для певних категорій осіб; 2) середина ХХ ст. – 1990 р. – формування окремого інституту тимчасового ввезення, що складався з дванадцяти міжнародних угод по окремим видам товарів та створення міжнародної системи гарантій; 3) з 1990 р. – консолідація міжнародного законодавства в рамках Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення.
2. Необхідність забезпечення прав і законних інтересів осіб, що переміщують товари, обумовлює використання принципу диспозитивності у правовому регулюванні митних режимів, який, зокрема, виражається у свободі обрання та зміни митного режиму. З цієї точки зору митні режими представляють набір типових моделей поведінки, які обираються особою, виходячи із відповідності меті переміщення товарів через митний кордон. Особливістю диспозитивного правового регулювання в рамках митних режимів є те, що свобода вибору декларанта не є абсолютною, оскільки вона реалізується в рамках законодавчих приписів, що регламентують процедурну діяльність митних органів. Звідси і витікає обмеження вибору вичерпним набором моделей поведінки. Обрання митного режиму тягне застосування низки матеріальних та процесуальних норм, що визначають дії як декларанта, так і митних органів.
3. Специфіка митного режиму тимчасового ввезення полягає в наявності додаткових рівнів диспозитивності вже в рамках самого режиму: 1) свобода обрання законодавства – правил МКУ або правил Стамбульської конвенції; 2) свобода обрання порядку користування митним режимом – самостійно або шляхом передачі прав і обов’язків третій особі; 3) свобода обрання способу виконання вимог митного режиму – виконання зобов’язання про зворотне вивезення або поміщення товарів в інший митний режим. Зазначені варіанти поведінки обираються декларантом шляхом подання заяв встановленої форми: митної декларації, карнету А.Т.А., заяви до митниці оформлення про передачу користування режимом іншій особі.
4. Структура митного режиму представлена двома аспектами: 1) сукупністю правил, що регламентують правове положення товарів і транспортних засобів, як об’єктів митних правовідносин, та 2) сукупністю митних формальностей - певною послідовністю дій митних органів та відповідних осіб щодо застосування митного режиму. Правила щодо товарів включають: 1) умови, яким повинен відповідати товар для поміщення у митний режим; 2) правила оподаткування товарів; 3) вимоги щодо використання та розпорядження товарами, що перебувають у митному режимі; 4) митний статус товарів після поміщення у митний режим. Процедура застосування митного режиму тимчасового ввезення складається із певної послідовності стадій: 1) стадія отримання дозволу на застосування режиму; 2) стадія застосування режиму тимчасового ввезення; 3) стадія завершення або припинення митного режиму.
5. Законодавство встановлює три типи оподаткування у митному режимі тимчасового ввезення: 1) умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом; 2) умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом; 3) настання податкових зобов’язань у зв’язку із порушенням вимог режиму тимчасового ввезення. Режим оподаткування тимчасово ввезених товарів виступає виключенням із режиму оподаткування імпорту. При цьому правила оподаткування імпорту товарів використовуються для: визначення суми гарантій сплати митних платежів, розрахунку митних платежів при умовному частковому звільненні від оподаткування, визначення податкового зобов’язання при порушенні вимог режиму.
6. Надання гарантій сплати митних платежів є ключовим елементом звільнення від оподаткування тимчасово ввезених товарів. Характерною особливістю процедури надання гарантій є її регулювання як законодавством, так і договором між Державною фіскальною службою та банком, підприємством-гарантом або Торгово-промисловою палатою України. Зокрема, такими договорами встановлюються: порядок надання гарантій, взаємодія у контролі за виконанням вимог режиму, обмін електронною інформацією, оформлення гарантійних випадків, порядок реалізації гарантій тощо.
7. Специфіка здійснення процедури митного оформлення у режимі тимчасового ввезення обумовлюється такими факторами, як: тип документу, що використовується для декларування (митна декларація на бланку Єдиного адміністративного документу, карнет А.Т.А., заява встановленої форми) або особливий об’єкт застосування режиму (транспортні засоби, контейнери, піддони, упаковки). Основними завданнями, що вирішуються в рамках процедури митного оформлення є: встановлення строку тимчасового ввезення; забезпечення можливості ідентифікації товарів; застосування звільнень від сплати мита; застосування гарантій виконання зобов’язань; забезпечення контролю за дотриманням вимог режиму; здійснення наступного реекспорту товарів.
8. В рамках процедури митного контролю можна виділити дві відокремлені групи митних формальностей. По-перше, це формальності щодо митного контролю переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, які включають: 1) контроль при пропуску через митний кордон; 2) контроль за доставкою у митницю призначення; 3) контроль за тимчасовим зберіганням. Дані формальності обумовлюються обраними засобами і способами переміщення товарів і не залежать від обраного митного режиму. По-друге, це формальності щодо митного контролю за дотриманням вимог митного режиму, які обумовлюються особливостями застосування конкретного митного режиму. Митний режим тимчасового ввезення відноситься саме до того типу режимів, які передбачають знаходження тимчасово ввезених товарів і транспортних засобів під митним контролем на протязі всього часу перебування товарів у даному митному режимі. Відповідно, обрання митного режиму тимчасового ввезення обумовлює застосування цілої низки форм митного контролю, які включають: 1) заходи митного контролю, необхідні для митного оформлення товарів у митний режим; 2) заходи митного контролю за дотриманням вимог митного режиму після завершення митного оформлення та випуску товарів.
9. На основі отриманих результатів дослідження визначено необхідність внесення змін до законодавства України з питань державної митної справи.
З метою забезпечення відповідності тлумачення поняття “митний режим” міжнародному законодавству та законодавству ЄС:
- внести зміни до п. 25 ст. 4 Митного кодексу України, виклавши його таким чином:
“25) митний режим – це процедура що застосовується для переміщення товарів через митний кордон України відповідно до заявленої мети;”
- доповнити ст. 4 Митного кодексу України п. 25-1), виклавши його таким чином:
“25-1) особа, що користується митним режимом:
а) особа, яка здійснила декларування товарів у митний режим, або від імені якої було здійснено декларування товарів у митний режим;
б) особа, якій було передано права та обов’язки, передбачені митним режимом.
- замінити в Митному кодексі України слова “особа, відповідальна за дотримання вимог митного режиму” в усіх відмінках, на слова “особа, що користується митним режимом” у відповідних відмінках.
З метою впорядкування підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення умов митного режиму тимчасового ввезення доповнити Митний кодекс України статтею 481-1, виклавши її таким чином:
“Стаття 481-1 “Неправомірні операції з тимчасово ввезеними товарами або транспортними засобами”
1. Користування тимчасово ввезеними товарами або транспортними засобами особами без дозволу митного органу або використання тимчасово ввезених товарів або транспортних засобів невідповідно до заявленої мети тимчасового ввезення
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Розпорядження тимчасово ввезеними товарами або транспортними засобами комерційного призначення без дозволу митного органу
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”
Є необхідним запровадження нормативно-правового регулювання на рівні Наказу Міністерства фінансів України питань застосування фінансових гарантій сплати митних платежів у вигляді грошової застави, які включають: порядок внесення грошових коштів на рахунки митного органу, порядок оформлення гарантійних випадків, порядок вивільнення гарантій та повернення застави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративне право України: акад. курс: підручник: у 2 т. — Т. 1: Загальна частина / голова редкол. В. Б. Авер’янов. – К. : Юрид. думка, 2004. — 584 с.
2. Адміністративне право України: підручник / за ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2004. – 544 с.
3. Александров Д.А. Советская таможенная система / Д.А. Александров // В сб. «Правовые вопросы внешней торговли СССР с европейскими странами народной демократии». – М.: Внешторгиздат, 1955 – 262 с.
4. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно- правові засади: монографія / О. Ф. Андрійко. - К. : Наук. думка, 2004. - 300 с.
5. Бакаева О.Ю. Институт льгот в таможенном праве: Финансовый аспект / О.Ю. Бакаева // Современное право. – 2005. - № 2. – С. 2-6.
6. Бакаева О.Ю. Таможенное право России: Учебник / О.Ю. Бакаева, Г.В. Матвиенко / Отв. редактор Н.И. Химичева. – М.: Юристъ, 2003. – 427 с.
7. Бандурка О.М. Адміністративний процес: Підручник / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко. – К.: Літера, 2002. – С. 198.
8. Бахрах Д.Н. Административное право / Д.Н. Бахрах. – М., 1996. – 355 с.
9. Бережна К.В. Митно-правовий режим транзиту: Автореф... канд. юр. наук: 12.00.07 / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2003 – 16 с.
10. Бережнюк І. Г. Митне регулювання України: національні та міжнародні аспекти: монографія / І. Г. Бережнюк. — Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2009. - 543 с.
11. Бондаренко І.О. Організаційно-правові основи надання послуг в галузі митної справи: Дис. … канд. юрид наук: 12.00.07 / Національна академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2006. – 205 с.
12. Болибок Є. Поняття та застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 10. – С. 103-110.
13. Болибок Є.А. Правове регулювання митних режимів за митними кодексами України та Росії // Проблеми законності. – 2005. – Вип. 73. – С. 160 – 165.
14. Борисенко О.П. Проблеми застосування митно-податкового механізму в Україні та напрями його вдосконалення / О.П. Борисенко, Т.А. Крушельницька // Вісник Академії митної служби України. Сер.: Державне управління. – 2011. – № 2. – с. 47-55.
15. Борисов К. Г. Международный туризм и право / К. Г. Борисов. – М.: НИМП, 1999. – 352 с.
16. Брайчева Т.В. Государственные финансы: Учеб. пособ. / Т.В. Брайчева – СПб.: Питер, 2001. – 728 с.
17. Виконавча влада й адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2002. – 668 с.
18. Высочайше утвержденный Устав Главного Педагогического Института от 30 сентября 1828 г. / Полное собрание законов Российской империи (1825 – 1881): Том 3 (1828). – Закон 2315.
19. Высочайше утвержденные Правила о пассажирских вещах (в отмену статей 1169 – 1211 Т. VI Устава Таможенного Свода Законов, изд. 1857 года) от 28 октября 1864 г. / Полное собрание законов Российской империи (1825 – 1881): Том 39 (1864): Часть 2. – Закон 41373.
20. Габричидзе Б.Н. Практика применения Таможенного кодекса Российской Федерации. – М.: Книжный мир, 1998. – 495 с.
21. Гаращук, В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні: монографія / В. М. Гаращук. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
22. Головин В.В. Особенности административно-правового регулирования таможенного дела (по материалам Российской Федерации и Европейского Союза): Дис. … канд. юрид. наук. – М., 2002. – 161 с.
23. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / Горшенев В. М., Шахов И. Б. – М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
24. Гречаний Д.М. Генезис інституту тимчасового ввезення у митному законодавстві / Д.М. Гречаний // Правове життя сучасної України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (16 – 17 травня 2014 р. м. Одеса). Т. 2. – Одеса: Юридична література, 2014. – стор. 382 – 384.
25. Гречаний Д.М. Історія формування інституту тимчасового ввезення у митному праві / Д. М. Гречаний // Митна справа. – 2013. – № 5. – стор. 54-60.