Гриценко Сергій Іванович. Вплив загальної вертикальної вібрації на морфо-функціональний стан нирок інтактних та вагітних щурів

brief description

Гриценко Сергій Іванович. Вплив загальної вертикальної вібрації на морфо-функціональний стан нирок інтактних та вагітних щурів: дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - Вінниця, 2004

Гриценко С.І. Вплив загальної вертикальної вібрації на морфо-функціональний стан нирок інтактних та вагітних щурів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2004.
Дисертація присвячена дослідженням морфо-функціональних змін у нирках невагітних та вагітних щурів, викликаних дією загальної вертикальної вібрації. Встановлено фазність та різноспрямованість змін відносно строків вібрації показників маси, об’єму нирок, абсолютного та відносного показників об’єму кіркової та мозкової речовини, абсолютного об’єму всіх клубочків нирки.
На основі власної методики виявлення еритроцитарних мас у різних ланках гемомікроциркуляторного русла нирки та проведених макроморфометричних та стереометричних досліджень вперше показано, що зростання сумарного еритроцитарного наповнення мікросудин нирки у вагітних віброваних тварин відбувається в результаті збільшення еритроцитарних мас у капілярах клубочків та перитубулярних капілярах кіркової речовини нирки.

1. В дисертації надано теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми визначення особливостей морфологічних змін в нирках вагітних та невагітних щурів-самиць лінії Вістар, які виникають в наслідок дії на організм загальної вертикальної вібрації. Зміни в нирках тварин, викликані вібраційним фактором, в залежності від строків його дії, мають фазний характер з різноспрямованим проявом змін досліджуваних параметрів.
2. Показники маси та об’єму нирок у невагітних, віброваних 7 днів самиць достовірно нижчі від контрольних, на 14-й день не відрізняються від них, а на 25-й день вібрації значно перевищують показники контрольної групи тварин. Це супроводжується змінами абсолютних та відносних показників об’ємів кори та мозкової речовини нирки, переважно за рахунок кіркової та зовнішньої зони мозкової речовини.
Індивідуальні об’єми клубочків зменшуються на всіх етапах вібрації, але сумарний їх об’єм за рахунок зростання кількості функціонуючих клубочків є вищим за контрольний показник на 14-й та 25-й день вібраційного впливу на невагітних самиць за рахунок, переважно, зростання сумарного об’єму кіркових клубочків.
3. На 7-у добу вібрації невагітних самиць в нирках гістологічно виявляються вогнища периваскулярної та перитубулярної макрофагально-лімфоцитарної інфільтрації у кірковій та мозковій речовині з ознаками гістолізу епітеліоцитів канальців. На 14-у добу ці явища менш виражені, мають спорадичний характер, поряд з ними відмічаються ознаки повнокров’я у мікросудинах нирки. На 25-у добу на перший план виходять прояви судинних порушень, які супроводжуються набряком інтерстиціальних просторів.
У тварин з фізіологічним перебігом вагітності морфологічних змін практично немає, лише відмічається помірне зростання кровонаповнення мікросудин.
В нирках самиць, вагітність яких супроводжувалась впливом загальної вертикальної вібрації, морфологічні зміни в паренхімі і стромі загалом відповідають таким у невагітних віброваних 25 діб тварин, але мають менш виражений характер з проявом застійних явищ в капілярах кіркових клубочків та перитубулярних судинах кори.
4. Сумарний абсолютний показник еритроцитарного наповнення судин мікроциркуляторного русла кіркової речовини нирки у невагітних віброваних тварин не відрізняється від контролю на першому етапі вібрації і поступово зростає на 14-й та 25-й день експерименту, переважно, за рахунок показника еритроцитарного наповнення перитубулярних капілярів кори. В мозковій речовині зростання кровонаповнення відбувається за рахунок еритроцитарного наповнення перитубулярних капілярів зовнішньої зони мозкової речовини на фоні стабільності на 7-й та достовірного зменшення на 14 день вібрації еритроцитарного наповнення прямих судин нирки. В цілому по нирці даний показник не змінюється на 7-у добу і зростає в подальшому (особливо, на 25-й день вібрації), коли зміни показника залежать від підвищення еритроцитарного наповнення перитубулярних капілярів зовнішньої зони мозкової і, меншою мірою, кіркової речовини нирки.
5. При фізіологічній вагітності у щурів спостерігається достовірне зменшення відносного об’єму зовнішньої зони мозкової речовини та індивідуальних розмірів кіркових і юкстамедулярних клубочків, при зростанні еритроцитарного наповнення останніх. Еритроцитарне наповнення мікросудин мозкової речовини, а саме перитубулярних капілярів її зовнішньої та внутрішньої зони зростає, що призводить до збільшення сумарного показника еритроцитарного наповнення судин гемомікроциркуляторного русла нирки в цілому.
6. При вагітності, що супроводжується вібрацією, зростають відносний та абсолютний показники еритроцитарного наповнення капілярів кіркових (переважно) та юкстамедулярних клубочків, але відповідні сумарні показники для всіх мікросудин кіркової речовини нирки підвищуються за рахунок еритроцитарного наповнення її перитубулярних капілярів. На фоні збільшення кровонаповнення мікросудин мозкової речовини сумарні показники еритроцитарного наповнення нирки в цілому зростають в результаті переважного збільшення еритроцитарних мас у перитубулярних капілярах кіркової речовини нирки та капілярах клубочків.