Гріднєв Олексій Євгенійович. Вплив різноманітних варіантів антигелікобактерної терапії на склад мікрофлори кишечнику у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки

brief description

Гріднєв Олексій Євгенійович. Вплив різноманітних варіантів антигелікобактерної терапії на склад мікрофлори кишечнику у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки: Дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2002. - 135арк. - Бібліогр.: арк. 115-135

Гріднєв О. Є. Вплив різноманітних варіантів антигелікобактерної терапії на склад мікрофлори кишечнику у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 Внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет МОЗ України, 2002
Робота присвячена вивченню динаміки стану мікробіоценозу кишечнику під впливом різноманітних схем стандартної антигелікобактерної терапії та її альтернативних варіантів з наступною розробкою диференційованого підходу до призначення антигелікобактерної терапії з урахуванням її ефективності та впливу на мікрофлору товстого кишечнику. Встановлено, що легкі та помірно виражені порушення під впливом антигелікобактерної терапії, незалежно від використовуваних нами схем, відновлюються до еубіозу, а виразні зберігаються. Диференційований підхід до призначення антигелікобактерної терапії, з урахуванням активності антибактеріальних препаратів, які входять до схеми стандартної антигелікобактерної терапії, як у відношенні H. pylori, так і у відношенні виділеної умовно-патогенної флори товстого кишечнику сприяє відновленню до еубіозу і виразних порушень.

1. Диференційований підхід до використання антигелікобактерної терапії з урахуванням її ефективності і впливу на склад мікрофлори товстого кишечнику при неускладненій формі виразкової хвороби дванадцятипалої кишки приводить до нормалізації мікробіоценозу у хворих, які мали до початку лікування його виражені порушення
2. Порушення мікробного пейзажу товстого кишечнику різного ступеня виразності мають 83,5% обстежених хворих на неускладнену форму виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. Pylori. Ці порушення не залежать від статі і віку пацієнтів та від виразності деструкції (ерозія або виразка) слизової оболонки дванадцятипалої кишки.
3. Серед хворих, які мали порушення мікробного пейзажу кишечнику, більш чим у половині випадків зустрічалися помірно виражені порушення (55,3±5,7%), які виявляються зміною кількісного і якісного складу кишкових паличок ізольовано чи в сполученні зі зменшенням менш 107КУО кількості біфідобактерій. Майже у третини хворих мали місце легкі порушення 27,6±5,1%, що виражаються в ізольованому зменшенні менш 107КУО кількості біфідобактерій. У 17,1±5,1% були виражені порушення, що виявляються в наявності умовно-патогенної мікрофлори більш 104КУО (клебсієли, протея, цітробактера, ентеробактера).
4. У обстежених хворих на неускладнену форму виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. Pylori стандартна антигелікобактерна терапія та її альтерантивні варіанти, незалежно від використовуваної схеми, сприяла відновленню легких та помірних порушень, які були до початку лікування, до еубіозу, а виражені порушення зберігалися і після лікування.
5. У хворих з дисбактеріозом у яких використання схем антигелікобактерної терапії та ії альтернативних варіантів не приводить до ера дикції Н.pylori порушення в мікробному пейзажі товстого кишечнику, як правило, зберігаються.
6. У хворих, які не мають до початку лікування порушень в мікробіоценозі товстого кишечнику, використання стандартної антигелікобактерної терапії та її альтернативних варіантів (із застосовуваних нами схем), не приводить до їх розвитку.