Грига Віталій Юрійович. Вплив академічної науки на технологічний розвиток України (на прикладі НАН України)

brief description

Грига Віталій Юрійович. Вплив академічної науки на технологічний розвиток України (на прикладі НАН України) : Дис... канд. наук: 08.02.02 2007

Грига В.Ю. Вплив академічної науки на технологічний розвиток України (на прикладі НАН України). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 економіка та управління науково-технічним прогресом. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена актуальній проблемі дослідження впливу академічної науки на технологічний розвиток України, основою якого виступає взаємодія таких складових національної інноваційної системи як продуценти (академічна наука) та споживачі (промисловість) знання. На основі розробленого організаційно-методичного підходу здійснено комплексне дослідження впливу академічної науки на технологічний розвиток України з урахуванням національних особливостей розвитку економіки; визначено зв’язки між учасниками технологічного розвитку (продуцентами нового знання та його споживачами); обґрунтовано перелік кількісних та якісних показників для оцінки зв’язків між продуцентами та споживачами нового знання; розроблено типологію наукових підрозділів за запропонованим критерієм наявності у них перспективних технологій для визначення особливостей науково-технічного забезпечення створення нових технологій. Запропоновано адресні науково обґрунтовані рекомендації, направлені на прискорення технологічного розвитку України.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної задачі дослідження взаємозв’язку між такими складовими національної інноваційної системи як академічна наука та промисловість. Найважливіші наукові результати дослідження полягають в наступному:

Вдосконалено теоретичні засади дослідження технологічного розвитку. Сформульовано у загальному вигляді визначення технології як використання результатів наукових досліджень для вирішення конкретних проблем, задоволення потреб людей, покращання їхнього добробуту та відповідно збільшення темпів економічного зростання країни за рахунок активізації інноваційних процесів, що набуває особливого значення при розбудові інноваційної економіки. На основі цього формулюється визначення технологічного розвитку, який передбачає поширення технологій в країні, промисловості, галузі, підприємстві тощо. В свою чергу, розповсюдження нових технологій неможливе без взаємодії тих, хто продукує їх, з тими, хто їх використовує; а отже ключовою характеристикою технологічного розвитку є взаємодія між його учасниками.
Обґрунтовано необхідність використання концепції національної інноваційної системи для оцінювання впливу академічної науки на технологічний розвиток України. Виявлено основні суб’єкти НІС, якими є держава, інноваційна інфраструктура, система генерації нового знання та система використання знання. Основна увага зосереджена на системі генерації нового знання та системі його використання, представниками яких відповідно обрано НАН України та промислові підприємства України.
Показано, що можливості застосування в Україні багатьох з сучасних кількісних показників та індикаторів взаємозв’язку науки з промисловістю обмежені через невідповідність державної статистики світовим стандартам, що обумовлює необхідність використання показників з різних джерел даних: державної статистики, статистики НДО та спеціальних соціологічних досліджень. Запропоновано організаційно-методичний підхід до вивчення впливу академічної науки на технологічний розвиток України
Досліджено сучасний стан середовища та умов, в яких відбувається технологічний розвиток, показано, що державою не створено узгодженої та діючої нормативно-правої бази для технологічного розвитку; а існуюча інноваційна інфраструктура не забезпечує ефективної взаємодії між учасниками технологічного розвитку. Виявлено, що в Україні система генерації знання та система його використання фактично функціонують відокремлено одна від одної.
Встановлено за результатами соціологічного дослідження, що більшість українських вчених-керівників наукових підрозділів не знають як комерціалізувати наукові результати або не уявляють їх практичне значення. Серед основних проблем, які перешкоджають використанню результатів наукових досліджень в промисловості та інших сферах економіки України, вчені академії виділяють недостатнє фінансування науки, недоліки законодавчого забезпечення, проблеми охорони прав інтелектуальної власності.
За розробленою типологією виявлено особливості організаційного, матеріально-технічного, кадрового та фінансового забезпечення створення нових технологій та їх впровадження у промисловість України, зокрема підрозділи, які мають розроблені перспективні технології, мають різні джерела фінансування, серед яких значну частку складають госпдоговори та конкурсне фінансування, що в свою чергу дає їм можливість покращувати матеріально-технічну базу для проведення якісних досліджень; такі підрозділи менше страждають від вікового дисбалансу кадрової структури, ніж інші підрозділи. Ці та інші особливості надають таким підрозділам конкурентні переваги, які дозволяють більш ефективно функціонувати в умовах транзитивної економіки та відповідно брати більш активну участь у технологічному розвитку України.
Встановлено, що для розвитку науки, підвищення якості наукових досліджень та їх відповідності сучасним потребам найбільш важливими для академічної науки є такі форми взаємодії, які передбачають взаємозбагачення своїми знаннями науки та промисловості (спільні дослідження, спільні публікації, неформальні контакти).
Україна має можливості посилити вплив академічної науки на технологічний розвиток країни за умов системного підходу до управління цим процесом; у зв’язку з цим на основі отриманих результатів розроблено адресні рекомендації для його основних учасників стосовно прискорення технологічного розвитку.