Григорьєва Ольга Валеріївна. Розповсюдження вроджених вад розвитку плоду в Кримському регіоні, їх профілактика, рання діагностика і корекція у новонароджених

brief description

Григорьєва Ольга Валеріївна. Розповсюдження вроджених вад розвитку плоду в Кримському регіоні, їх профілактика, рання діагностика і корекція у новонароджених : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2005

Григорьєва О.В. Розповсюдження вроджених вад розвитку плоду в Кримському регіоні, їх профілактика, рання діагностика і корекція у новонароджених. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2005.
Захищається дисертаційна робота і 28 опублікованих наукових праць.
Середній показник частоти вродженої патології в Криму за період 1993-2002 рр. вище (30,1:1000), ніж в Україні (27,1:1000). Несприятлива екологічна обстановка в Криму в 1993-2001 рр. стала однієї з причин росту вродженої патології в промислових містах: Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Армянську, Керчі і багатогалузевих сільскогосподарських районах: Сімферопольському, Нижньогірському, Роздольненському і Білогірському, - де спостерігався найбільший ступінь забруднення оточуючого середовища.
Під час аналізу впливу різних чинників на виникнення ВВР і СЗ плоду було встановлено, що найбільший вплив в однаковій мірі мають чинники професії (професійні шкідливості) матері (13,78±0,4%), батька (13,78±0,4%); шкідливі чинники, що впливають на організм майбутньої матері до вагітності (13,78±0,4%); гострі захворювання і прийом лікарських препаратів, що чинять тератогенний вплив під час вагітності (13,78±0,4%). На другому місці за силою впливу знаходяться хронічні гінекологічні захворювання у матері під час вагітності (13,42±0,39%), на третьому хронічні соматичні захворювання матері (11,49±0,36%).
Формування групи ризику серед вагітних по виникненню ВВР і СЗ послужило поліпшенню їхньої профілактики (снижение количества ВПР и НЗ с 24,7% до 11,3%, тобто в 2,2 рази), своєчасної діагностики (с 57,3% до 89,3%, тобто в 1,6 рази) і рішення питання можливості пролонгування вагітності, зниження мертвонароджуваності (з 11 до 7,6, тобто в 1,4 рази), перинатальної смертності (з 133 до 23,1, тобто в 5,8 рази) і ранньої неонатальної смертності (з 123,7 до 23,1, тобто в 5,4 рази).

У дисертації розроблено теоретичне обґрунтування і застосовано нове рішення актуальної наукової задачі сучасного акушерства і гінекології зниження перинатальної захворюваності і смертності шляхом профілактики і поліпшення раннього виявлення вродженої патології плоду.
1. Навколишнє середовище ряду аграрно-промислових районів Криму забруднене мутагенними чинниками (мінеральні добрива, отрутохімікати, пестициди, застосовувані в сільському господарстві, забруднюють стічні і підземні води). Промислові підприємства великих міст забруднюють атмосферу шкідливими викидами, ґрунт солями важких металів. Така несприятлива екологічна обстановка негативно впливає на здоров'я населення, особливо на репродуктивну функцію жінок та їхнє потомство.
2. Частота ВВР у Криму за 1993-2002 рр. склала 30,1:1000 (по Україні 27,1:1000). Вона корелює з динамікою забруднення навколишнього середовища мутагенними чинниками. Перше місце займають аномалії розвитку кістково-м'язової системи (40,1%), друге серця і великих судин (17,4%) і третє статевої системи (15%).
3. Стабільно високий показник частоти ВВР відзначений у містах (Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Керчі і Армянську) і районах (Сімферопольському, Білогірському, Нижньогірському і Роздольненському) Криму, де спостерігався підвищений рівень забруднення навколишнього середовища. Найбільший ріст частоти ВВР відзначений у 1996-1997 і 2001 рр., що збіглося з підвищенням антропогенного забруднення навколишнього середовища в даних регіонах.
4. Після вживання заходів щодо поліпшення навколишнього середовища та усунення шкідливих чинників частота ВВР у 2002 р. знизилася: у Сімферополі в 2,8 рази в порівнянні з 1996р.; у Керчі у 1,6 рази в порівнянні з 1995 р.; в Армянську у 1,03 разів у порівнянні з 1998 р.; у Сімферопольському районі у 1,6 разів в порівнянні з 1995 р.; у Нижньогірському у 2,4 разів, у Роздольненському у 4,3 разів, у Білогірському у 1,7 разів в порівнянні з 1996р.
5. Консервативне лікування проводилося новонародженим із ВВР ЦНС, МВВР, серця і великих судин, нирок. Летальність склала 37,8%. Хірургічні втручання новонародженим з аномаліями розвитку ШКТ, передньої черевної стінки, спинномозковими грижами проводилися протягом перших 6 діб життя; із приводу ВВР кістково-м'язової системи, обличчя і шиї - від 1 року до 14 років, у залежності від виду вади. Післяопераційні ускладнення після операцій із приводу ВВР ШКТ, передньої черевної стінки і спинномозкових гриж досягли 93,9%, із приводу ВВР кістково-м'язової системи, обличчя і шиї 24,4%. Післяопераційна летальність склала 23,3%.
6. Комплексне застосування сучасних методів пренатальної діагностики є високоефективним і інформативним у діагностиці ВВР і СЗ. Інвазивні методи ПД (біопсія ворсин хоріону, амніоцентез, плацентоцентез, амніоплацентоцентез) дають можливість виявити вроджену патологію плоду (хромосомні порушення) у 100% випадків, неінвазивні методи (УЗД) дозволяють діагностувати ВВР і СЗ в 67,9%. Біохімічний скринінг (визначення АФП і ХГЛ) виявився мало ефективним (7,1%).
7. У жінок групи ризику народилося 7,7% новонароджених з ВВР і СЗ. З них, у 2,3% ВВР серця не були виявлені під час вагітності через труднощі їхньої пренатальної діагностики. В асфіксії різного ступеня тяжкості народилося 19,8% новонароджених (у контролі 15,3%). Мертвонароджуваність склала 7,6, рання неонатальна смертність 23,1, перинатальна смертність 23,1.
8. Найбільший вплив в однаковій мірі на виникнення ВВР мають чинники професії матері (13,78±0,4%, р<0,01) і професії батька (13,78±0,4%, р<0,01), шкідливі чинники, що впливають на організм майбутньої матері до вагітності (13,78±0,4%, р<0,001) гострі захворювання і прийом лікарських препаратів, що чинять тератогенний вплив під час вагітності (13,78±0,4%, р<0,01).
9. Формування групи ризику серед вагітних по виникненню ВВР і СЗ послужило поліпшенню їхньої профілактики ( зниження кількості ВВР і СЗ з 24,7% до 11,3%, тобто в 2,2 рази), своєчасної діагностики (з 57,3% до 89,3%, тобто в 1,6 разів) і рішення питання можливості пролонгування вагітності, зниження мертвонароджуваності (з 11 до 7,6, тобто в 1,4 разів), перинатальної смертності (з 133 до 23,1, тобто в 5,8 разів) і ранньої неонатальної смертності (з 123,7 до 23,1, тобто в 5,4 рази).