Гринько Тетяна Валеріївна. Формування економічного механізму конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування

brief description

Гринько Тетяна Валеріївна. Формування економічного механізму конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Приазовський держ. технічний ун-т. - Маріуполь, 2004

Гринько Т.В. Формування економічного механізму конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Маріуполь, 2004.
У дисертації досліджується проблема формування економічного механізму конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування. На підставі аналізу конкурентного середовища підприємств сільськогосподарського машинобудування України та оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств цієї галузі теоретично обґрунтовано та запропоновано напрями і методи підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств. В роботі узагальнено та систематизовано чинники конкурентоспроможності підприємств. Розроблено основні засади та напрями формування механізму конкурентоспроможності підприємств галузі сільськогосподарського машинобудування.
Запропоновано заходи по впровадженню енергозберігаючих технологій як одного з резервів підвищення рівня конкурентоспроможності. Розглянуто питання формування конкурентної стратегії підприємств сільськогосподарського машинобудування в умовах ринкової трансформації економіки.

Дисертація містить теоретичне обґрунтування та науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування за допомогою формування та впровадження економічного механізму конкурентоспроможності підприємства, який дозволяє забезпечити підвищення результативності функціонування підприємств галузі та сприяє подальшому економічному зростанню. Результати дослідження дозволили сформулювати такі висновки:
1. Уточнення існуючих підходів до категорії конкурентоспроможність підприємства, функціонуючого в умовах ринкової трансформації економіки” виявили її комплексний характер. Конкурентоспроможність є багатоаспектною економічною категорією, що притаманна різним рівням економіки; ключовою категорією, яка зумовлює всю систему конкурентоспроможності, є конкурентоспроможність підприємств.
2. Конкурентоспроможність слід розглядати на таких рівнях: конкурентоспроможність товарів, товаровиробників (підприємств), галузей, регіонів і країни. Надалі під впливом стану справ на першому рівні складається конкурентоспроможність на всіх інших рівнях: підприємств, галузей і країни. Відповідно до представленої системи конкурентоспроможність об'єктів більш низького рівня є складовою частиною розглянутих об'єктів оцінки й аналізу конкурентоспроможності, що відносяться до більш високих рівнів ієрархії.
3. За сучасних умов використовуються багато різноманітних методів оцінки конкурентоспроможності, але всі вони мають уніфікований характер і не враховують особливості галузі, в якій функціонує підприємство. Тому потрібна розробка відповідної галузевої системи показників та критеріїв оцінки конкурентоспроможності з урахуванням особливостей функціонування підприємства, визначення його фінансового стану, забезпечення збалансованості попиту і пропозиції на продукцію, врахування інтересів виробників, споживачів та інвесторів. Вдосконалення існуючих методів оцінки конкурентоспроможності ґрунтується на систематизації показників і методів визначення конкурентоспроможності підприємства, що дає можливість дослідити поточну ринкову ситуацію та можливі її зміни, вивчити пріоритети найбільш небезпечних конкурентів, провести аналіз можливостей розширення ринку збуту, і слугує в практичній діяльності підприємства основою для розробки заходів щодо забезпечення його конкурентоспроможності.
4. Досвід функціонування сучасних українських підприємств сільськогосподарського машинобудування свідчить, що вони діють у мінливих економічних умовах, реструктуризація підприємств агропромислового комплексу обумовлює зміни попиту споживачів сільськогосподарської техніки. У нашій країні промислове виробництво є матеріало-, трудо- і енергоємним. Підвищення конкурентоспроможності підприємства сільськогосподарського машинобудування повинно базуватися на аналізі його економічного стану та окремих ринків, на яких воно працює. Найбільш розповсюдженим є розгляд таких критеріїв підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, як посилення технологічних переваг, нарощування інноваційних переваг, розвиток переваг під впливом процесів глобалізації.
5. Для дослідження та оцінки впливу чинників конкурентоспроможності сучасного підприємства здійснено систематизацію чинників та класифіковано за такими ознаками: економічний характер та масштаб впливу. Саме чинники визначають склад елементів механізму конкурентоспроможності, їх стан, якісні та інші характеристики.
6. Для підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування запропоновано комплексний підхід до формування економічного механізму конкурентоспроможності, основними складовими якого доцільно визначити напрями промислової політики підприємства, напрями підтримки інноваційної діяльності, напрями державної підтримки галузі, аналіз сучасних умов функціонування підприємств.
7. Основними напрямами забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування є підвищення якості та зниження собівартості продукції. За сучасних умов перший напрям підвищення конкурентоспроможності потребує залучення значних фінансових ресурсів, тому важливим напрямом стає підвищення конкурентоспроможності за рахунок впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій.
8. Показники конкурентоспроможності, чинники конкурентоспроможності, кінцеві результати діяльності підприємства є взаємозалежними та взаємопов’язаними між собою складовими системи управління конкурентоспроможностю підприємства. Ця система створює передумови для розробки та реалізації інноваційних і інвестиційних проектів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування та забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності підприємства.