Гриньов Віталій Йосипович. Формування дидактичної культури майбутнього вчителя

brief description

Гриньов Віталій Йосипович. Формування дидактичної культури майбутнього вчителя: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2002. - 179 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 161-179

Гриньов В.Й. Формування дидактичної культури майбутнього вчителя. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Харківський державний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди Харків, 2003.
Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування дидактичної культури майбутніх вчителів у навчальному процесі.
Визначено сутність дидактичної культури майбутнього вчителя як компонента професійно-педгогічної культури, її зміст, структуру; вперше науково обґрунтовано теоретичну модель формування дидактичної культури, яка включає особистісно-мотиваційний, дидактико-комптентнісний, аналітико-рефлексивний модулі, системоутворюючими елементами яких є індивідуальний стиль, компетентність і рефлексія; розроблено технологію, що забезпечує процес реалізації модулів; уточнено поняття дидактична культура”, показники та критерії її сформованості.
Результатами експериментальної роботи доведено ефективність розробленої технології формування дидактичної культури студентів.

1. Теоретичний аналіз педагогічної наукової літератури дозволив розкрити сутність дидактичної культури як інтегрованого особистісного утворення, що зумовлює ефективність навчально-пізнавальної діяльності суб‘єктів навчання, сприяє створенню й освоєнню студентом педагогічних цінностей і технологій, стимулює його до саморозвитку й творчості.
2. Науково обґрунтовано теоретичну модель дидактичної культури, яка включає модулі, компоненти та системоутворюючі елементи.
2.1. Особистісно-мотиваційний модуль передбачає забезпечення позитивної мотивації в навчальному процесі та формування властивостей особистості, які сприяють підвищенню його ефективності, а системоутворюючим елементом його є індивідуальний стиль дидактичної діяльності.
2.2. Дидактико-компетентнісний модуль включає професійно-змістовний, технологічний компоненти та дидактичні здібності, що забезпечують професійну підготовленість майбутнього вчителя. Системоутворюючим елементом його є дидактична компетентність.
2.3. Аналітико-рефлексивний модуль спрямований на аналіз і самоаналіз результатів суб’єктів навчально-пізнавальної діяльності, а системоутворюючим елементом його є педагогічна рефлексія.
3. Технологія формування дидактичної культури передбачала використання ігрових, ситуативних і групових технологій, моніторингу та моделювання, спрямованих на позитивні зміни мотивації навчальної діяльності студентів, якості знань, умінь дидактичної діяльності, сформованості здібностей, що забезпечують інноваційні творчі процеси організації навчання, дидактичну компетентність учителя; розвиток його рефлексивних здібностей (постійний аналіз і самоаналіз власної діяльності).
4. Уточнено критерії та показники сформованості дидактичної культури студентів.
5. Аналіз результатів експериментальної роботи свідчить про зміни у мотивації: до експерименту мали стійкий інтерес до психолого-педагогічних дисциплін, дидактичної підготовки, потребу в оволодінні інноваційними технологіями, 16,4% першокурсників, після 36,8%, відповідно другокурсників 35,3% і 56,4%, третьокурсників 54,7% і 68,4%, четвертого курсу 67,3% і 77,5%, п’ятого курсу (77,4% і 89,2%). Виявлено підвищення активності та ініціативності студентів, відповідальності та самостійності, спостережливості як здатність проникати у внутрішній світ учня, "бачити та чути" учня, раціонально організовувати свою власну діяльність, установлювати правильний стиль і тон взаємин з учнями, чинити адекватний вольовий вплив на учнів, виявляти педагогічний такт.
Встановлено підвищення якості знань за різними якісними показниками (повнота знань приріст у групах Е1-Е4 52,5%, у групах Е5-Е8 24,5%; глибина знань відповідно 53,1% і 25,6%, дієвість 56,2% і 27,8); зафіксовано творче оволодіння студентами уміннями (цілепокладання приріст 51,2% і 34,5; виділяти головну думку 51,8% і 36,7%; порівнювати 51,3% і 37,7; узагальнювати 51,9% і 37,7%; планувати зміст і види діяльності 55,6% і 36,7%); виявлено позитивні зміни в сформованості академічних і мовленнєвих здібностей, використанні активних методів навчання та виконання творчих завдань як на семінарсько-практичних заняттях, так і в період педагогічної практики, потяг до самоосвіти, наукових пошуків.
6. Розроблено спецкурс Дидактична культура майбутнього вчителя” та науково-методичні матеріали для студентів і викладачів педагогічних закладів освіти.
Проведене дослідження не вичерпує дану проблему. Особливо перспективним може бути її подальше вивчення з точки зору розвитку дидактичної культури вчителів загальноосвітніх шкіл, а також викладачів вищих навчальних закладів.