Грішнова Олена Антонівна. Формування людського капіталу в системі освіти і професійної підготовки

brief description

Грішнова Олена Антонівна. Формування людського капіталу в системі освіти і професійної підготовки: Дис... д-ра екон. наук: 08.09.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 434арк. - Бібліогр.: арк. 384-405

Грішнова О.А. Формування людського капіталу в системі освіти і професійної підготовки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.09.01 Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2002.
У дисертаційній роботі досліджені науково-практичні особливості формування людського капіталу в перехідній економіці, розроблені теоретико-методологічні основи оцінювання освітньої та професійної складових людського капіталу, нові підходи до розрахунку ефективності інвестицій в освіту та професійну підготовку. Досліджено вплив нагромадження людського капіталу на стабілізацію соціально-економічного становища в Україні, зроблено прогноз відтворення людського капіталу.
Розроблено основні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму формування людського капіталу в перехідній економіці.

На захист виносяться результати комплексних досліджень з розвитку концепції формування й використання людських продуктивних сил у формі людського капіталу за напрямами, що випливають із мети та поставлених для її досягнення завдань. В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми, що виявляється у теоретико-методологічному обгрунтуванні шляхів та напрямів вдосконалення формування людського капіталу в системі освіти та професійної підготовки в трансформаційний період в Україні.
Наявні в наш час в економіці України кризові явища, суперечливість здійснюваних реформ прямо зачіпають інтереси більшості людей, відбиваються на їх добробуті, рівні споживання, тривалості, якості і способі життя, мірі та напрямках трудової й соціальної активності. Негативні соціально-економічні тенденції в Україні, що домінують у перехідний період, значною мірою є наслідками недостатнього теоретичного і організаційно-методологічного обгрунтування процесів відтворення людських продуктивних сил, які виявляються в ринковій економіці у формі людського капіталу.
На економічній базі теорії людського капіталу історично і логічно викристалізувалася концепція людського розвитку. В Україні, на відміну від інших країн, усвідомлення значення концепції людського розвитку почало формуватисядо і безпоширення ідей теорії людського капіталу. Саме тому і донині важко знайти певні риси цієї концепції в практичних заходах, зокрема у документах стратегічної спрямованості, і найголовнішою причиною цього є неприйняття ідей теорії людського капіталу значною частиною вчених, політиків і керівників усіх рівнів. Без усвідомлення концепції людського капіталу, яка доводить пріоритетне значення розвитку людини для економічного зростання, ідеї людського розвитку втрачають своє економічне підгрунтя, залишаючись просто красивими деклараціями, час втілення яких відсувається на невизначене майбутнє. В дисертаційній роботі обгрунтовується пріоритетне значення людського капіталу в соціально-економічному відродженні країни, що створює науково-економічну основу для посилення в нашому суспільстві уваги до проблем високої кваліфікації, освіченості, професіоналізму, для поширення й реалізації ідей людського розвитку.
З огляду на цілковиту недослідженість проблем формування людського капіталу в Україні, доробком автора є подальший теоретико-методологічний розвиток теорії людського капіталу стосовно умов перехідної економіки, зокрема у трактуванні базових категорій, розробці системи показників оцінювання, методики визначення ефективності, дослідженні соціально-економічних наслідків та опрацюванні соціально-економічного механізму формування людського капіталу.
Багаторівневість категорії людський капітал обумовлює диференційований підхід до дослідження проблем його формування на макро-(мезо-), мікроекономічному та особистісному рівнях В роботі визначено та систематизовано чинники формування людського капіталу в перехідний період в Україні, виявлено їхню специфіку та тенденції розвитку, що дозволило суттєво конкретизувати завдання всіх рівнів прийняття рішень в галузі відтворення людських продуктивних здібностей.
Дослідження процесів формування людського капіталу в контексті концепції людського розвитку приводить до висновку, що вдосконалення якостей людей, яке досягається передусім освітою та професійною підготовкою, стає запорукою і змістом всього суспільного (в тому числі економічного) прогресу. В зв’язку з цим освіта та професійна підготовка повинні посісти провідне місце в системі суспільних пріоритетів. Саме ці сфери створюють умови накопичення і розвитку сукупного людського капіталу, який не просто є джерелом економічних можливостей, але й характеризує дієздатність економіки на всіх рівнях. Крім того, держава через систему освіти та професійної підготовки сприяє забезпеченню вищого рівня людського розвитку та соціальних гарантій особи, що знов-таки сприяє економічному зростанню.
Проведений автором аналіз проблем реформування освіти в перехідній економіці дозволив виявити прогресивні та негативні тенденції у розвитку вищої та професійно-технічної освіти в Україні, їхній вплив на формування людського капіталу, на можливості реалізації основних ідей концепції людського розвитку. В роботі містяться конкретні пропозиції щодо напрямів вдосконалення та підвищення ефективності функціонування цих сфер освіти.

Ринкові перетворення в Україні не будуть успішними, якщо докорінних змін не станеться у ключовій виробничій ланці. Здійснення таких радикальних заходів, як зміна форм власності, демонополізація економіки, створення ринкової інфраструктури ще не означає автоматичного вирішення величезної маси проблем, пов'язаних з упорядкуванням виробничого життя підприємств. Потрібні рішучі дії, значні зусилля, копітка організаційна робота для приведення виробничих відносин на мікрорівні у відповідність з макроекономічними перетвореннями. Важливою складовою системи оптимізації соціально-трудових відносин на підприємстві має бути організаційно-економічний механізм розвитку персоналу, забезпечення його конкурентоспроможності.
Визначальною умовою активного інвестування в людський капітал на всіх рівнях є висока ефективність цих інвестицій. Наш аналіз ефективності освіти та професійної підготовки в Україні в цілому підтверджує положення теорії людського капіталу, хоча й виявляє певні національні особливості. Зокрема це виявляється у високій диференціації ефективності різних освітньо-професійних рівнів та меншій економічній вигідності інвестицій в людський капітал порівняно з альтернативними економічними проектами в сучасних умовах. Тобто, для реалізації концепції нарощення людського капіталу України необхідні також кардинальні зміни в системі оплати праці та механізмі фінансування освіти і професійної підготовки.

10. Нагромадження людського капіталу є могутнім чинником стабілізації соціально-економічного становища в Україні. Зокрема, проведене нами дослідження доводить позитивний вплив підвищення рівня освіти та професійної підготовки на зайнятість населення. Це дало можливість обгрунтувати важливі висновки стосовно політики працевлаштування і політики у сфері освіти. Виявлені закономірності й зроблені висновки доцільно використовувати при пошуках чинників підвищення ефективності навчальних програм та при розробці програм по створенню нових робочих місць. Враховуючи їх, державна політика зайнятості має орієнтуватися, з одного боку, на розширення доступності і підвищення якості професійної освіти, а, з іншого, на захист і розширення зон висококваліфікованої праці в національній економіці.
Визначення залежності таких соціально-економічних параметрів як доход і гендерні відмінності конкурентоспроможності працівників на ринку праці від зростання рівня освіти та професійної підготовки громадян України, показали суттєві національні особливості прояву основних закономірностей теорії людського капіталу в перехідний період, зокрема щодо вікової динаміки заробітків, суттєвої залежності доходів громадян від характеристик підприємств та особливостей регіонального ринку праці, збільшення гендерної нерівності, які обумовлюють специфіку інвестування в людський капітал в Україні.
11. Проаналізовані в роботі тенденції і взаємозв’язки в суспільно-економічному й історичному процесах, що мають об’єктивний і фундаментальний характер та впливають на відтворення людського капіталу, дозволили спрогнозувати цей процес на найближче майбутнє і запропонувати основні напрями цілеспрямованої політики держави щодо відтворення людського капіталу, що зможе переломити негативні тенденції і стати могутнім поштовхом для соціально-економічного відродження України.
12. Завдання ефективного відтворення людських продуктивних сил вимагають суттєвого вдосконалення організаційно-економічного механізму формування людського капіталу. В дисертації теоретично обгрунтовано та розроблено основні напрями цього вдосконалення, які полягають у нових підходах до державного регулювання цих процесів, виявленні шляхів вдосконалення вищої та професійно-технічної освіти, створенні ефективної системи освіти дорослих та розвитку соціального партнерства в питаннях забезпечення конкурентоспроможності працівників.