Халайджі Світлана Владиславівна. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів енергетичних спеціальностей

brief description

Халайджі Світлана Владиславівна. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів енергетичних спеціальностей : дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Львівський держ. ун-т фізичної культури. — Л., 2006. — 268арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 161-184

Халайджі Світлана Владиславівна. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів енергетичних спеціальностей. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, Львів, 2006.
У дисертації обґрунтовано спрямованість, дидактичне наповнення, форми організації, контролю, нормативи, умови функціонування системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів енергетичних спеціальностей, майбутня професійна діяльність котрих відбувається у складних екстремальних умовах і вимагає високого рівня спеціальної психофізіологічної і психофізичної підготовленості.
Об’єкт дослідження професійно-прикладна фізична підготовка студентів вищих навчальних закладів.
Предмет дослідження зміст і технологія реалізації професійно-при-кладної фізичної підготовки студентів енергетичних спеціальностей.
Мета дослідження науковеобґрунтування змісту і технології професійно-прикладної фізичної підготовки студентів енергетичних спеціальностей.
Методи дослідження аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури; професіографічні спостереження, емпатія; анкетне опитування, метод експертної оцінки, моделювання, програмування; педагогічний експеримент із використанням педагогічних (рухових) і психологічних тестів; методи математичної статистики.
Наукова новизнаодержали подальший розвиток методологія і технологія розробки системи ППФП майбутніх фахівців;виявлено комплекс психофізіологічних і психофізичних якостей та рухових навичок, необхідних для успішної виробничої діяльності енергетиків; розроблено модель і технологію ППФП студентів енергетичних спеціальностей,доповнено систему педагогічного контролю студентів енергетичних спеціальностей комплексом інформативних показників,встановлено взаємозв'язок між ППФП студентів і формуванням у них здорового способу життя.

1. Аналіз літературних джерел і документальних матеріалів дає підстави стверджувати, що найважливішим способом забезпечення дієздатності фахівців енергетичного комплексу є професійно-прикладна фізична підготовка.
Сучасна концепція такої підготовки припускає визначення її змісту на основі системного підходу для кожної групи професій і окремих спеціальностей з урахуванням доцільності, особливості професійної діяльності і конкретних вимог до психофізіологічної та психофізичної підготовленості працівників.
Разом з тим ППФП фахівців енергетичного комплексу обґрунтована з цих позицій недостатньо і потребує спеціальної наукової розробки.
2. У результаті наших професіографічних спостережень, емпатії, масового анкетного опитування керівників, фахівців Хмельницької атомної електричної станції, експертів з фізичного виховання виявлено:
екстремальний характер енергетичного виробництва;
важливе значення для успішної професійної діяльності в енергетичній галузі високого рівня розвитку більш ніж 50 психофізіологічних та психофізичних якостей і навичок;
велику роль ППФП для реалізації цих якостей і навичок.
3. Дослідження дозволили: детально визначити і системно представити модель ППФП майбутніх фахівців енергетичного комплексу (її мету, завдання, засоби, методи, форми, види забезпечення) та на основі цієї моделі скласти реальну авторську програму ППФП студентів енергетичних спеціальностей, спрямовану на забезпечення необхідного рівня фізичної надійності і готовності до високопродуктивної роботи на енергопідприємствах країни.
4. Проведення порівняльного педагогічного експерименту протягом двох років (72 навчальних тижнів) показало високу прикладну дієвість розробленої програми професійно-прикладної фізичної підготовки.
За час експерименту у студентів експериментальних груп вдалося істотно (при t > 2,5) підвищити всі показники спеціальної професійно-прикладної психофізіологічної і психофізичної підготовленості, що досліджувалися: у чоловіків відповідно на 18,77 і 12,88%, у жінок на 19,01 і 12,97%.
Цілеспрямоване формування професійно важливих якостей у студентів енергетичних спеціальностей відповідно до розробленої програми дозволило значно (t > 2,5) поліпшити показники здоров'я у чоловіків на 44,40%, у жінок на 34,41%; функціонування серцево-судинної системи відповідно на 20,27 і 19,86%; дихальної системи на 21,25 і 19,97%; мозкового кровообігу та вестибулярної стійкості на 25,59 і 32,85 %; динамометрії на 12,47 і 18,97 %.
Крім того, за нашим даними, істотно покращилися (від 3,00 до 16,53 % при t >2,5) показники адаптаційного потенціалу у чоловіків, показники МСК, динамічної витривалості, сили м'язів верхнього плечового пояса, загальної спритності, швидкості й точності рухів рук, оперативного мислення, уваги, комплексного прояву ПВК у чоловіків і жінок.
Отримані дані дозволяють з великою ймовірністю припустити покращення рівня розвитку і всіх інших професійно важливих для фахівців ЕК якостей і навичок, формування та удосконалення яких були предметом ППФП.
Здійснення ППФП сприяло також підвищенню рівня загальнокондиційної фізичної підготовленості студентів експериментальних груп: у чоловіків на 11,41% (t= 4,19), у жінок на 12,10% (t = 2,79). Воно сприяло прилученню практично всіх студентів експериментальних груп (97,78%) до здорового способу життя.
5. Експериментальні дослідження виявили, що контрольний режим базового фізичного виховання за час експерименту в цілому у значно нижчому ступені (t < 2,5), ніж режим, що передбачає ППФП, сприяв забезпеченню фізичної надійності і готовності студентів контрольних груп до майбутньої життєдіяльності та професійної роботи в енергетичному комплексі.
Показники спеціальної професійно-прикладної психофізіологічної, психофізичної та загальнокондиційної фізичної підготовленості, що досліджувалися, у контрольних групах за час експерименту покращилися в середньому у 2,16 раза менше, ніж в експериментальних групах. Різниця істотна (t > 2,5). Причому в більшості показників поліпшення результатів контрольних груп оцінено як незначне ( t < 2,5).
У контрольних групах наприкінці експерименту виявилося на 25,96% менше порівняно з експериментальними тих студентів, які повною мірою дотримувалися здорового способу життя.
6. Порівняння результатів експериментальних і контрольних груп свідчить про вищу прикладну дієвість фізичного виховання, доповненого компонентами ППФП. Цей висновок підтверджується результатами інших дослід-жень, присвячених аналогічним питанням ППФП фахівців народного господарства.
Результати нашого дослідження повністю узгоджуються із сучасною концепцією та окремими положеннями цілеспрямованого формування професіоналів, представленими у вітчизняній і зарубіжній літературі; доповнюють і розвивають їх стосовно конкретної професійної діяльності фахівців енергетичної галузі, що має велике народногосподарське значення.
7. Результати наших досліджень дозволяють переконливо обґрунтувати і системно представити технологію ППФП студентів енергетичних спеціальностей у вигляді навчальної програми і посібника [1, 2] та рекомендувати її для широкого впровадження у ВНЗ, що готують фахівців енергетичного комплексу.