Хмара Тетяна Володимирівна. Закономірності морфогенезу і становлення топографії чоловічих статевих органів у ранньому періоді онтогенезу людини

brief description

Хмара Тетяна Володимирівна. Закономірності морфогенезу і становлення топографії чоловічих статевих органів у ранньому періоді онтогенезу людини : дис... д-ра мед. наук: 14.03.01 / Буковинський держ. медичний ун-т. — Чернівці, 2006. — 424арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 373-408

Хмара Т.В. Закономірності морфогенезу і становлення топографії чоловічих статевих органів у ранньому періоді онтогенезу людини. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського, Тернопіль, 2007.
Дисертаційна робота присвячена вивченню динаміки формо утворення чоловічих статевих органів упродовж внутрішньоутробного періоду розвитку людини. Встановлені особливості топографо-анатомічних взаємовідношень чоловічих статевих органів із суміжними органами та структурами від моменту їх закладки і до народження, а також періоди їх інтенсивного та уповільненого росту. Виявлена індивідуальна і вікова анатомічна мінливість чоловічих статевих органів упродовж пренатального періоду онтогенезу людини. Визначені критичні періоди розвитку та морфологічні передумови можливого виникнення природжених вад чоловічих статевих органів. Встановлено, що темпи опускання яєчок у калитку не завжди співпадають із відповідною стадією розвитку плода. Одним із основних факторів каудального переміщення яєчка є його повідець. Джерелом формування пристінкової пластинки піхвової оболонки яєчка є піхвовий відросток очеревини, а її нутрощевої пластинки - нутрощева очеревина.

У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо визначення закономірностей хронологічної послідовності просторово-часових перетворень органів і структур чоловічої статевої системи в ранньому періоді онтогенезу людини, виявлення анатомічної мінливості та періодів інтенсивного та уповільненого їх росту. Одержані дані є основою для подальших морфологічних досліджень, вдосконалення та розробки оперативних втручань на органах і структурах чоловічої статевої системи.
1.Зачатки статевих залоз з'являються на 4-му тижні внутрішньо утробного розвитку (зародки 4,5-5,0 мм ТКД) у вигляді парних видовжених валиків, оточених щільним скупченням мезенхіми. Диференціювання гонад за статтю спостерігається на початку 7-го тижня (передплоди 14,0-15,5 мм ТКД), що виражається появою перпенди кулярно розташованих тяжів у межах середньої третини залози.
2. Інтенсивне формування канальцевої системи яєчка з одночасною появою щілиноподібних проміжків між щільно розміщеними клітинами мезенхіми над'яєчка відбувається на початку 7-го тижня внутрішньо утробного розвитку як одного з критичних періодів становлення його структурно-функціональної системи. Канальцеві структури яєчка та над'яєчка сполучаються наприкінці 3-го місяця розвитку (передплоди 65,0-79,0 мм ТКД).
3. У морфогенезі яєчок провідну роль відіграє його повідець, зачаток якого з'являється на початку 6-го тижня ембріогенезу (зародки 9,0-10,0мм ТКД). Прискорене формування повідця яєчка у плодів 5-8місяців, про що свідчить переважання гладеньком'язових клітин над сполучнотканинними елементами, є одним з основних факторів гетерохронії розвитку яєчок та їх подальшого переміщення в калитку.
4. Вентральний випин піхвового відростка очеревини з'являється наприкінці 8-го тижня ембріогенезу (передплоди 27,0-29,0 мм ТКД); формування відростка передує каудальному переміщенню яєчка. Зрощення нутрощевої пластинки піхвового відростка очеревини з білковою оболонкою яєчка та над'яєчка відбувається у плодів 6-7місяців. Порушення процесу зрощення листків піхвового відростка очеревини у 9-10-місячних плодів може бути анатомічною передумовою виникнення природжених пахвинно-калиткових гриж.
5. У 3-місячних передплодів (56,0-65,0 мм ТКД) відбувається інтенсивний розвиток каудальних частин мезонефричних проток, що виражається розширенням їх просвіту, появою колового шару клітин мезенхіми і трансформацією епітеліальної вистилки, внаслідок чого утворюються сім'явиносні протоки, сім'яні пухирці та вивідні протоки передміхурової залози.
6. Формування фасціально-клітковинних просторів таза знаходиться в корелятивному зв'язку з морфогенезом його органів. Провідну роль у становленні топографії органів таза відіграє внутрішньотазова фасція. Наприкінці плодового періоду онтогенезу більш розвиненими є бічні клітковинні простори таза; межі передміхурового та позадпрямо кишкового клітковинних просторів анатомічно не визначаються.
7.Упродовж плодового періоду розвитку спостерігається варіабельність форми над'яєчок, передміхурової залози і сім'яних пухирців:
- над'яєчко здебільшого має ретортоподібну та гачкувату форми, у 9-10-місячних плодів - форму коми; рідкісними формами над'яєчка є гвинтоподібна, S-подібна, С-подібна та Г-подібна;
- передміхурова залоза у 4-місячних плодів округло-овальної форми, у 5-місячних - конусоподібної, у 6-місячних - кулястої, у 7-місячних - конусоподібної та кулястої, у 8-місячних - пірамідальної; наприкінці плодового періоду передміхурова залоза набуває каштаноподібної форми;
- сім'яні пухирці у ранніх плодів конусоподібної і циліндричної форми, наприкінці плодового періоду - веретеноподібної та видовжено-овальної форми.
8. Інтенсивний розвиток яєчок, над'яєчок та передміхурової залози відбувається на 5, 7 і 10 місяцях внутрішньоутробного розвитку, сім'яних пухирців, сім'явиносних проток і статевого члена - на 6 і 10місяцях, передміхурової і проміжної частин сечівника - на 5, 7 і 9місяцях, губчастої частини сечівника - на 5, 6 і 8 місяцях.