Хмелевський Олег Васильович. Механізм прибутковості промислового підприємства (на прикладі машинобудування)

brief description

Хмелевський Олег Васильович. Механізм прибутковості промислового підприємства (на прикладі машинобудування) : Дис... канд. наук: 08.00.04 2008

Хмелевський О.В. Механізм управління прибутковістю промислового підприємства (на прикладі машинобудування). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (машинобудування). Хмельницький національний університет, 2008.
Обґрунтовано теоретичні засади, концептуальні та методологічні підходи, розроблено організаційно-економічне забезпечення механізму управління прибутковістю промислового підприємства на основі діагностики природи прибутковості, формування важелів стратегічного впливу на неї, здатного спрямовувати використання та підвищення мобілізаційних можливостей потенціалу прибутковості на створення передумов сталого розвитку підприємства.
Сформовано інструментарій оцінки стратегічного потенціалу прибутковості підприємства за встановленням впливу ринкового оточення, виявленням внутрішніх мобілізаційних можливостей та формуванням динамічної моделі прибутковості. На його підвищення зорієнтовано розроблений механізм управління прибутковістю, що передбачає кількісне та змістовне оцінювання якості прибутковості, позиціювання машинобудівного підприємства та визначення ключового показника в координатах матриці прибутковості, обґрунтування параметрів оптимізації її управління та формування набору стратегій забезпечення.

1. Вивчення теоретичних підходів до вирішення проблеми забезпечення прибутковості підприємств дозволили на засадах сучасної її парадигми уточнити визначення сутності категорії прибутковість”, яка поєднує аспекти конкурентоспроможності та стадії життєвого циклу підприємств. Наведене уточнення дозволяє трансформувати економічну модель управління економічними системами до пріоритетів стратегії сталого розвитку, а також врахувати параметри середовища господарювання. Удосконалення поняттєвого апарату у цьому напрямку створює наукову базу для проведення поглиблених наукових досліджень, які можуть забезпечити подальший розвиток маркетингу та менеджменту промислових підприємств.
2. На основі дослідження концептуально-методичних напрямів удосконалення системи управління прибутковістю за умов розвитку середовища господарювання набув подальшого розвитку підхід моделювання потенціалу прибутковості шляхом аналізу критерільних орієнтирів за параметрами моделі АDL/LC.
3. Впорядковано та удосконалено оцінку прибутковості підприємства шляхом систематизації пірамідальної структури абсолютних показників прибутковості за ітераціями дохід додана вартість прибуток чистий грошовий потік на основі концепції економічних вигод, та побудови матриці відносних показників прибутковості за широтою концепції прибутку, що знаходиться у її чисельнику, та витрат, ресурсів та капіталу, що відображається у знаменнику матриці.
4. Досліджено та доповнено методику оцінки впливу економічного середовища на формування потенціалу прибутковості з використанням SWOTаналізу прибутковості підприємства та надано рекомендації щодо визначення потенціалу внутрішніх можливостей зростання на основі оцінки взаємозв’язку між внутрішнім потенціалом зростання прибутковості підприємства (у вигляді його сильних та слабких сторін) та ринковим потенціалом підвищення прибутковості підприємства (у вигляді переваг, можливостей, загроз та втрат), які обумовлені впливом факторів ринкового оточення.
5. Доповнено методику оцінки стратегії управління прибутковістю підприємства в системі узгоджених показників золотого правила економіки підприємства” та обґрунтовано порядок вибору ключового показника прибутковості в межах підходу до оцінки стратегій управління прибутковістю підприємств на основі динамічного нормативу прибутковості, який дозволяє моделювати параметри розвитку діяльності в системі узгоджених показників золотого правила економіки підприємства”.
6. Сформовано імітаційну модель оцінки потенціалу прибутковості підприємства, що призначена для виявлення втрат загроз можливостей переваг вигод за параметрами прибутковості діяльності промислових підприємств. Обґрунтовано та інтерпретовано нормативну динамічну модель прибутковості підприємства в межах ординальної шкали: ліквідність платоспроможність рентабельність фінансовий стан ефективність діяльності динаміка прибутковості стійке економічне зростання, що дозволяє виявити загальноекономічні тенденції узгодженості фінансових показників розвитку підприємства.
7. Розроблено механізм управління прибутковістю промислового підприємства на основі критеріїв кількісного та змістовного наповнення оцінки якості прибутковості, дефініції ключового показника і формування набору стратегій забезпечення прибутковості, що дозволяє зорієнтувати підприємство на підвищення потенціалу прибутковості.
8. Запропоновано систему прогнозування та координування у сфері управління прибутковістю підприємства на основі формалізації критеріїв оптимізаційної стратегії розвитку діяльності (стратегічної піраміди). Встановлено параметри матриць та моделі оптимізаційного управління прибутковістю за умов розвитку підприємства на основі акомодації типової моделі АDL/LC у матрицю прибутковості; методику позиціювання підприємства та визначення ключового показника прибутковості в координатах матриці прибутковості з метою діагностики потенціалу прибутковості та використання переваг зміни середовища господарювання.
9. Результати дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, мають як теоретичне, так і практичне значення. До теоретичних результатів належать пропозиції щодо обґрунтування концептуально-методичних аспектів управління прибутковістю підприємств за параметрами життєвого циклу, що фокусують імпульс розвитку, та конкурентними позиціями підприємства, які формують ринкові переваги і визначають вектор прибутковості. Сформовані методичні підходи, прикладні рекомендації та механізм управління прибутковістю промислового підприємства апробовані та впроваджені в машинобудівній галузі.