Іголкіна Ольга Дмитрівна. Фактори ризику, прогноз та діагностика порушень стану серцево-судинної системи у дітей з рецидивуючою та хронічною патологією органів дихання

brief description

Іголкіна Ольга Дмитрівна. Фактори ризику, прогноз та діагностика порушень стану серцево-судинної системи у дітей з рецидивуючою та хронічною патологією органів дихання : дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України". — К., 2007. — 167арк. — Бібліогр.: арк. 144-167

Іголкіна О.Д. Фактори ризику, прогноз та діагностика порушень стану серцево-судинної системи у дітей з рецидивуючою та хронічною патологією органів дихання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 педіатрія. Державна установа Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”, Київ, 2007 р.
Робота виконана на актуальну тему, присвячену удосконаленню методики діагностики стану серцево-судинної системи у дітей із різними клінічними формами рецидивуючих та хронічних захворювань органів дихання в період ремісії та розробці прогнозу подальшого перебігу патології за допомогою визначення найбільш інформативних критеріїв її порушень.
Для вирішення поставлених задач в основу роботи було покладено результати комплексного вивчення стану центральної та регіональної гемодинаміки, вегетативної нервової системи, особливостей адаптації 152 дітей із бронхіальною астмою, рецидивуючим та хронічним бронхітом, які проходили обстеження та лікування у дитячих клініках Інституту ПАГ АМН України.
Доведено, що у хворих на бронхіальну астму, рецидивуючий та хронічний бронхіт зміни діастолічного наповнення правого шлуночка можуть вказувати на формування діастолічної дисфункції правого шлуночка за типом порушеного розслаблення, зменшення його діастолічного резерву більше ніж на 50,0 % вказувало на зниження компенсаторних можливостей правого шлуночка та є підставами для включення дитини до групи ризику за розвитком порушень серцево-судинної системи.
В результаті дослідження запропоновані показники, які можуть бути використані в якості діагностичних критеріїв оцінки стану серцево-судинної системи у дітей, які хворіють на рецидивуючі та хронічні захворювання органів дихання.

У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі, яка полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення стану центральної та регіональної гемодинаміки, вегетативної нервової системи, особливостей адаптації у дітей із різними клінічними формами рецидивуючих та хронічних захворювань органів дихання в період ремісії та науковому обгрунтуванні і розробці прогнозу подальшого перебігу патології за допомогою визначення найбільш інформативних критеріїв її порушень.
1. Визначено, що в період ремісії рецидивуючого бронхолегеневого процесу у дітей серед властивих гетерогенних типів гемодинаміки переважає гіпокінетичний, який супроводжується вираженим дисбалансом між центральним та периферичним ланцюгами кровообігу (зниження серцевого індексу, підвищення загального периферичного опору судин). Еукінетичний тип гемодинаміки підтримується за рахунок напруженого функціонування серцево-судинної системи, що проявляється не тільки збільшенням частоти серцевих скорочень, серцевого індексу та хвилинного об’єму, а у хворих на хронічний бронхіт і збільшенням ударного об’єму, як при гіперкінетичному типі, що наближало цей тип гемодинаміки за своїми характеристиками до гіперкінетичного та потребувало диференційованого підходу до фізичних навантажень таким дітям. Гіперкінетичний тип гемодинаміки при хронічній патології легень, крім симптомів напруженої діяльності серцево-судинної системи, супроводжується зниженням тонусу судин малого кола кровообігу, що веде до змін навантаження серця тиском в аорті та зрушенням серцевого викиду у більшості хворих.
2. Показано, що у хворих на бронхіальну астму та хронічний бронхіт підвищення показників функціональної активності міокарда лівого шлуночка та показників кровотоку в аорті можливо розглядати як свідчення напруження регуляції центральної гемодинаміки та формування у них компенсаторної гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, яка дозволяє зберігати функціональні можливості серця.
3. У дітей із рецидивуючими та хронічними захворюваннями органів дихання в період ремісії виявлено зміни морфофункціональних характеристик правих відділів серця, які полягали у розширенні розміру правого передсердя, підвищенні показників кровотоку в легеневій артерії, збільшенні середнього тиску в легеневій артерії. Проведення кореляційного аналізу між діаметром легеневої артерії та тиском у ній дозволило припустити, що підвищення тиску в системі малого кола кровообігу при бронхіальній астмі, рецидивуючому та хронічному бронхіті в періоді ремісії захворювання мало функціональний характер та свідчило про лабільну легеневу гіпертензію.
4. Доведено, що у хворих на бронхіальну астму, рецидивуючий та хронічний бронхіт зміни діастолічного наповнення правого шлуночка, які полягали у зменшенні швидкості раннього наповнення шлуночка, зростанні швидкості у фазу пізньо-діастолічного наповнення та зменшенні їх співвідношення, можуть вказувати на формування діастолічної дисфункції правого шлуночка за типом порушеного розслаблення. У всіх групах хворих визначено зниження компенсаторних можливостей правого шлуночка, про що свідчило достовірне зменшення його діастолічного резерву більше, ніж на 50,0 %.
5. Особливості функціонування вегетативної нервової системи при рецидивуючій та хронічній патології легень в період ремісії позначалися на серцевій діяльності неузгодженістю впливу різних ланок, що призводило до перенапруження компенсаторних механізмів організму, змінами вегетативного гомеостазу (переважання ваготонічного вихідного вегетативного тонусу та гіперсимпатикотонічної вегетативної реактивності у хворих на бронхіальну астму), зниженням адаптаційних можливостей серцево-судинної системи.
6. Математичний аналіз дозволив визначити показники для оцінки ризику виникнення змін серцево-судинної системи та їх прогнозу. Розроблені прогностичні моделі дозволяють оцінити ступінь ризику розвитку порушень серцево-судинної системи та віднести пацієнта до групи із сприятливим або несприятливим прогнозом.
7. Застосування розробленої класифікації ступенів дезадаптації для хворих із рецидивуючою та хронічною патологією бронхолегеневої системи дозволило удосконалити методику діагностики стану серцево-судинної системи у дітей із рецидивуючою та хронічною патологією органів дихання.