Ільїн Ігор Євгенійович. Профілактика синдрому гіперстимуляції яєчників при екстракорпоральному заплідненні

brief description

Ільїн Ігор Євгенійович. Профілактика синдрому гіперстимуляції яєчників при екстракорпоральному заплідненні: дисертація канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2003.

Ільїн І.Є. Профілактика синдрому гіперстимуляції яєчників при екстракорпоральному заплідненні.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена вирішенню питань підвищення ефективності прогнозування та профілактики виникнення тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ) одного з найтяжчих ускладнень контрольованої гіперстимуляції яєчників при лікуванні безплідності методом екстракорпорального запліднення.
На підставі ретро- й проспективного клініко-статистичного аналізу 3437 ЕКЗ циклів, а також методу математичного моделювання встановлено частоту розвитку тяжкої форми СГЯ при лікуванні безплідності методом ЕКЗ в Україні, визначено основні чинники розвитку тяжкої форми СГЯ.
Розроблено діагностичні критерії прогнозу розвитку тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників, запропоновано алгоритм проведення контрольованої гіперстимуляції яєчників, модифіковано метод контрольованого дрейфу (МКД).
На підставі порівняльної оцінки ефективності методів періоперативного введення альбуміну та препаратів гідроксиетилкрохмалю з МКД показано, що ефективність перших двох методів профілактики розвитку СГЯ є недостатньою порівняно із МКД, який дозволяє не лише уникнути розвитку тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників, але й зберегти високу частоту вагітності в циклах екстракорпорального запліднення (41,7%).
Створений та впроваджений в практику охорони здоров’я комплекс прогностичних та профілактичних заходів дозволив знизити частоту розвитку тяжкої форми СГЯ при лікуванні безплідності методом ЕКЗ в п’ять разів від 2% до 0,4%, а у групі високого ризику СГЯ більше ніж у 7 разів.

У дисертаційній роботі на підставі проведення клінічних, ендокринологічних, інструментальних, ультрасонографічних та математичних методів досліджень вирішено актуальне наукове завдання з прогнозування та профілактики синдрому гіперстимуляції яєчників, що має велике практичне значення в лікуванні безплідності за допомогою новітніх репродуктивних технологій.
1. Синдром гіперстимуляції яєчників є тяжким ускладненням лікування безплідності у жінок методами допоміжних репродуктивних технологій, частота якого склала 2% при ретроспективному аналізі 3437 циклів екстракорпорального запліднення, а в групах ризику 62%.
2. На підставі математичного моделювання встановлено, що основними чинниками ризику виникнення тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників є піковий рівень естрадіолу понад 18 нмоль/л та наявність більше 30 фолікулів діаметром не менше 12 мм в обох яєчниках при введенні овуляторної дози хоріонічного гонадотропіну людини.
3. На підставі розробленої математичної моделі виявлено групи високого ризику розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників, розроблено алгоритм прогнозування, що дозволило оптимізувати протокол ведення циклів екстракорпорального запліднення зі зниженням частоти розвитку тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників від 2% до 0,4%.
4. Оптимізовано тактику та розроблено алгоритм проведення контрольованої гіперстимуляції яєчників на підставі даних трансвагінального ультразвукового дослідження та гормонального моніторингу росту фолікулів у жінок групи високого ризику.
5. Порівняльна оцінка ефективності методів періоперативного введення альбуміну та препаратів гідроксиетилкрохмалю показала, що тяжка форма синдрому гіперстимуляції яєчників при використанні альбуміну розвивається в 13,3% випадків, рефортану в 11,9% та відсутня при проведенні модифікованого методу контрольованого дрейфу, що дозволило знизити частоту тяжкої форми синдрому серед пацієнток високого ризику більше ніж у 7 разів.
6. При лікуванні безплідності у жінок методами допоміжних репродуктивних технологій використання методу контрольованого дрейфу дозволяє уникнути розвитку тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників при збереженні високої частоти вагітності (47,1%).