Ілліна Ольга Володимирівна. Формування професійних умінь майбутніх учителів у процесі моделювання організаторської педагогічної діяльності

brief description

Ілліна Ольга Володимирівна. Формування професійних умінь майбутніх учителів у процесі моделювання організаторської педагогічної діяльності: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Житомирський держ. ун-т ім. Івана Франка. - Житомир, 2004. , табл.

Ілліна О.В. Формування професійних умінь майбутніх учителів у процесі моделювання організаторської педагогічної діяльності.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Житомирський державний університет імені І. Франка, Житомир, 2004.
Дисертація присвячена питанням теорії і практики формування професійних умінь майбутніх учителів у процесі моделювання організаторської педагогічної діяльності шляхом технологічного підходу. Визначено зміст, форми і методи формування вмінь, необхідних для організаторської педагогічної діяльності, у майбутніх учителів в процесі загальнопедагогічної підготовки. Обґрунтована й розроблена теоретична модель формування цих умінь, яка включає в себе цільовий, мотиваційний, змістовий, операційно-процесуальний і оцінно-результативний компоненти. Експеримент підтвердив ефективність запропонованої технології. Основні результати дослідження упроваджені в практику діяльності вищих навчальних закладів.

1. Результати аналізу стану проблеми організаторської педагогічної діяльності в теорії та практиці роботи вищої школи виявили, що існує суперечність між сформованим рівнем умінь, необхідних для цього виду діяльності, випускників вищих педагогічних навчальних закладів і сучасними вимогами суспільства до системи освіти. Виходячи з об’єктивних закономірностей соціально-педагогічного, економічного й культурного розвитку суспільства, реформування школи як важливого соціального інституту, специфіки предмета дослідження, виділено типи суб'єкт-об'єктних відносин у процесі організаторської діяльності вчителя; констатовано перехід від суб’єкт-об’єктних відносин до суб’єкт-суб’єктних, до творчої взаємодії в організаторській педагогічній діяльності, її особистісній зорієнтованості. Аналіз історико-педагогічної наукової літератури довів, що вивчення проблем організаторської педагогічної діяльності й формування необхідних для неї умінь відбувалося поетапно і зумовлювалося конкретно-історичними умовами.
2. Уміння, необхідні для організаторської педагогічної діяльності, визначено як систему усвідомлених дій педагога. Ці дії спрямовані на організацію діяльності інших і ґрунтуються на специфічних властивостях особистості вчителя й необхідних для цього знаннях. Таке визначення передбачає творчий підхід учителя до навчально-виховної роботи, тісний зв’язок із організаторською діяльністю, її свідомий і цілеспрямований характер; дає змогу конкретизувати систему названих дій, дослідити її структуру, оцінити рівень сформованості вмінь. До найважливіших складників організаторської педагогічної діяльності відносимо аналітичні, проектувально-цільові, орієнтаційно-пошукові, операційно-процесуальні й контрольно-оцінні вміння, що дозволяє проаналізувати прямі й зворотні залежності, які існують між її елементами.
3. Виділено критерії оцінки сформованості професійних умінь: рівень розвитку мотиваційної сфери, творчий підхід у розв’язанні організаторських педагогічних задач, оптимальність технологічних дій при виконанні завдань, які моделюють продуктивну організаторську діяльність. Виявлено репродуктивний, локально-моделюючий і творчий рівні сформованості відповідних умінь у майбутніх учителів.
4. Розроблено технологію формування професійних умінь майбутніх учителів, необхідних для організаторської педагогічної діяльності, підтверджено її експериментально. Доведено, що ефективність процесу підготовки студентів до зазначеного виду діяльності залежить від: а) реалізації параметру цілепокладання на кожному етапі формування професійних умінь, особистісного сприйняття кожним студентом поставлених цілей (цільовий компонент); б) рівня позитивної мотивації організаторської діяльності, усвідомлення значущості професійних умінь (мотиваційний компонент); в) рівня розробленості змісту навчального процесу, підготовки майбутніх педагогів відповідно до вимог державного стандарту (змістовий компонент); г) логічності виділення етапів формування професійних умінь майбутніх учителів, визначення продуктивних видів діяльності студентів, форм і методів роботи (операційно-процесуальний компонент); д) прогнозування результату процесу формування професійних умінь майбутніх учителів, оцінки отриманого результату, аналізу його відповідності до бажаного з метою корекції операційно-процесуального, змістового й цільового компонентів (оцінно-результативний компонент). Розроблена технологія формування професійних умінь майбутніх учителів у процесі моделювання організаторської педагогічної діяльності сприяє кращому усвідомленню її важливості, оволодінню студентами шляхами продуктивного розв’язання педагогічних організаторських задач, залученню студентів до активної організаторської діяльності, їх орієнтації на творчий пошук у цій сфері.
5. На етапі формуючого експерименту простежено динаміку формування вмінь, необхідних для організаторської педагогічної діяльності, виявлено прискорення темпу поступового зростання рівня сформованості вмінь у студентів експериментальних груп порівняно з контрольними. Результати порівняльного дослідження засвідчують ефективність запропонованої технології (показник оптимальності складає 0,8), дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мети досягнуто, сукупність одержаних наукових висновків і практичних рекомендацій має важливе значення для теорії організаторської педагогічної діяльності, методики підготовки до неї.
Проведене дослідження дозволяє висловити такірекомендаціїорганам управління освітою в Україні:
- використовувати створену структуру вмінь, необхідних для організаторської педагогічної діяльності, при розробці державних стандартів педагогічної освіти;
- враховувати рівень сформованості вмінь, необхідних для організаторської педагогічної діяльності, у майбутніх учителів при акредитації педагогічних закладів освіти.