Інфімовський Сергій Юрійович. Удосконалення методики оцінки точності навігаційного забезпечення у зонах підвищенної обережності плавання

brief description

Інфімовський Сергій Юрійович. Удосконалення методики оцінки точності навігаційного забезпечення у зонах підвищенної обережності плавання: дис... канд. техн. наук: 05.22.16 / Одеська національна морська академія. - О., 2005

Інфімовський С.Ю.Удосконалення методики оцінки точності навігаційного забезпечення у зонах підвищеної обережності плавання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.22.16 судноводіння. Одеська національна морська академія. Одеса, 2005.
Метою роботи є удосконалення навігаційного супроводження суден по морським шляхам у зонах підвищеної обережності плавання.
В дисертаційній роботі проаналізовано статистичні дані навігаційної аварійності у морських водах України та встановлено залежність між причинно-наслідковими зв’язками й похідними факторів впливу на навігаційну аварійність. Запропоновані для широкого впровадження розроблені алгоритм та методику оцінки точності визначення місця судна у робочій зоні СНСС. Узагальненні та структуровані якісні показники функціонування СНСС у зонах підвищеної обережності плавання, способи їх розрахунку при навігаційному супроводженні по морським шляхам у зонах підвищеної обережності плавання.
Розроблені на основі формалізованої оцінки безпеки (FSA) алгоритми оцінки навігаційної безпеки мореплавства дозволили виконати оцінку навігаційної безпеки мореплавства у зоні української частини Керченської протоки Азовського моря. Наведені у дисертаційній роботі алгоритми можуть бути застосовані для оцінки навігаційної безпеки мореплавства, у будь якому морському регіоні.

1. Ретельний аналіз навігаційної аварійності у зонах підвищеної обережності плавання за регіональним принципом й дослідження кількісних та якісних показників функціонування систем навігаційного супроводження суден дозволив розмежувати морські води України на три самостійні регіони навігаційного забезпечення й удосконалити методику оцінки точності навігаційного забезпечення у зонах підвищеної обережності плавання.
2. Вирішення задачі наукового дослідження проведено методом системного аналізу. Вірогідність теоретичних результатів ґрунтується на використанні відомих методів фундаментальних та прикладних наукових дисциплін (теорії імовірностей, теорії систем масового обслуговування, математичної статистики та інш.).
3. У ході декомпозиції головної задачі на чотири допоміжні при їх детермінуванні отримано наступні допоміжні наукові результати:
вперше запропоновано імовірнісну модель центрованих похибок контрольованих та неконтрольованих факторів навігаційної аварійності, як багатомірне нормальне розподілення випадкового векторуUнфk.;
удосконалено методику та алгоритм оцінки точності визначення місця судна у робочій зоні СНСС у зонах підвищеної обережності плавання;
узагальнено й систематизовано якісні показники функціонування СНСС у зонах підвищеної обережності плавання;
набуло подальшого розвитку структура регіональної системи навігаційного забезпечення безпеки мореплавства.
4. Отримані під час дослідження наукові результати та проведений експеримент дозволяють, відповідно до теореми гіпотез (формули Байєса) знайти апостеріорну імовірність гіпотези дослідження та сформулювати наукове положення дослідження наступним чином: смуга імовірного знаходження судна відносно осі каналу зменшується при врахуванні взаємоположення осі каналу та пеленгу й дистанції на судно з виносних постів СНСС.
5. Відпрацьовано практичні організаційно технічні рекомендації з удосконалення системи навігаційної безпеки мореплавства у зоні української частини Керченської протоки.
6. Врахування взаємоположення осі каналу та пеленгу й дистанції на судно з берегових засобів навігаційного обладнання Таманського півострову, при оцінці доцільності їх інтеграції у СНСС на каналі Керч Єні Кале, свідчить про їх невідповідність вимогам щодо точності навігаційного супроводження суден.