ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

На правах рукопису

Коптілий Дмитро Васильович

УДК: 629.78:339.9

ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ

Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
к.е.н., доцент Македон В.В.

Дніпропетровськ – 2012

ЗМІСТ

стор.
ВСТУП …………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ……………………………….. 12
1.1. Теоретичний базис інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств на світовому ринку ………………………………………… 12
1.2. Процеси формування та реалізації міжнародної інноваційної стратегії високотехнологічними підприємствами ……………………… 32
1.3. Міжнародний досвід використання інноваційних стратегій як результату інноваційної активності високотехнологічних підприємств 48
Висновки до розділу 1 ................................................................................. 71
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА СВІТОВОМУ РИНКУ АЕРОКОСМІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ……………… 74
2.1. Формат і особливості світового ринку аерокосмічної продукції та послуг …………………………………………………………………….. 74
2.2. Аналіз стану аерокосмічної галузі України та її впливу на сегменти високотехнологічної продукції та послуг світового ринку …. 91
2.3. Оцінка інноваційних стратегій та стратегічної орієнтації компаній провідних країн-виробників аерокосмічної продукції ………………… 113
Висновки до розділу 2 ................................................................................. 129
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ АЕРОКОСМІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ 133
3.1. Стратегічні підходи до формування структури управління міжнародними проектами на високотехнологічних підприємствах ….. 133

3.2. Стратегії реалізації міжнародних інноваційно-інвестиційних проектів високотехнологічним підприємством ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» ………………………………………………………………… 145
3.3. Розробка методичного підходу до управління інноваційними стратегіями високотехнологічних підприємств на світовому ринку ..... 167
Висновки до розділу 3 ................................................................................. 182
ВИСНОВКИ ................................................................................................. 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …................................................ 191
ДОДАТКИ .................................................................................................... 214

ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі світовий аерокосмічний комплекс виступає значно зміненим і реформованим порівняно з його станом приблизно десять років потому. Це пояснюється стрімким скороченням державних замовлень з одного боку та стрімким зростанням попиту на високотехнологічну продукцію з боку приватного сектора світової економіки. Аерокосмічний сектор належить до високотехнологічного базису світової економіки, ефективний розвиток якого є провідною задачею сучасних досліджень світової спільноти, яка реалізує глобальну концепцію «економіки знань». Відбувається постійний процес адаптації аерокосмічного комплексу до безперервних радикальних змін, до викликів світового суспільства, заснованого на знаннях. На сучасному етапі розвитку світового господарства високотехнологічні підприємства виробляють більше 25% світового ВНП (частка постійно зростає), і чинять сильний вплив на науково-технічний розвиток системи світогосподарських зв’язків.
Як відомо, на сьогоднішній день саме високотехнологічна, наукомістка продукція в значній мірі визначає перспективи економічного зростаня світової економіки. Сфера застосування і обсяги випуску наукомістких продуктів мають певні обмеження, при цьому витрати, пов’язані з проектуванням, виробництвом і просуванням до споживача таких продуктів значні, через їх конструктивні і технологічні особливості, так що вибір ефективної інноваційної стратегії для високотехнологічних підприємств на світовому ринку аерокосмічної продукції та послуг має принципове та вирішальне значення.
Заявлена проблематика надзвичайно актуальна в умовах, коли на національному рівні ставиться завдання переходу економіки на інноваційний шлях розвитку і завоювання позицій на світовому ринку високотехнологічної продукції і послуг. Тому виникає необхідність в дослідженнях по вдосконаленню інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств на світовому ринку, і в першу чергу на тих високотехнологічних підприємствах, що випускають продукцію і надають послуги аерокосмічного спрямування.
Теоретичні та практичні питання щодо інноваційної діяльності, ролі високотехнологічних виробництв у світовій економіці, розробки і реалізації інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств, питання функціонування світового ринку аерокосмічної продукції та послуг досліджують такі відомі іноземні вчені: Р. Адамс, Ю. Аніскін,
М. Батьківський, В. Бірфельдер, Л. Водачек, Р. Волф, Е. Вон Хіппел,
Р. Гарсіа, С. Глаз’єв, Т. Девенпорт, Р. Комбс, М. Корсо, Р. Мак-Гоуі,
Л. Пакстон, В. Сан, В. Санто, Р. Сзаконни, А. Томсон, М. Тушман, Т. Хітченс, Й. Шумпетер, М. Шуригін, Ю. Яковець, Ф. Янсен.
Українські вчені: О. Амоша, Л. Антонюк, З. Варналій, А. Гальчинський, Д. Лук’яненко, В. Геєць, С. Герасимчук, О. Дегтярьов, І. Дячук, Я. Жаліло,
М. Лепа, В. Македон, Ю. Макогон, В. Осецький, Ю. Пахомов, І. Пузанов,
О. Рогач, А. Рум’янцев, В. Семиноженко, В. Ткаченко, А. Філіпенко, Б. Холод, О. Чорна, А. Чухно, О. Шнирков в своїх наукових дослідженнях визначили шляхи та ефективні стратегії інтеграції вітчизняних високотехнологічних підприємств у світовий ринок продукції та послуг.
Разом з тим слід зазначити, що у світовій науковій думці питанням ефективного управління високотехнологічними підприємствами аерокосмічного комплексу на основі інноваційних стратегій приділяється недостатня увага. Ще в більшій мірі це відноситься до проблематики вдосконалення системи управління інноваційною стратегічною діяльністю у межах високотехнологічного промислового підприємства, орієнованого на відповідні сегменти світового ринку продукції та послуг. Актуальність визначених питань, практична та теоретична цінність, а також ще недостаній рівень розробки питань інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств аерокосмічної галузі обумовили мету і завдання наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля за темою: «Організаційно-економічні механізми управління розвитком та конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств в умовах глобалізаційних викликів» (державний реєстраційний номер 0110U000147), у межах якої вдосконалено методичний підхід щодо вибору стратегій міжнародних інноваційно-інвестиційних проектів, визначення та реалізації інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств України на світовому ринку аерокосмічної продукції та послуг.
Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є розробка та обгрунтування теоретичних, практичних та методичних положень вибору і реалізації інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств на світовому ринку аерокосмічної продукції та послуг.
Досягнення поставленої мети здійснювалось через постановку і вирішення наступних задач:
 розкрити особливості, сутність і зміст інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств на світовому ринку продукції та послуг;
 виявити процес формування і реалізації міжнародних інноваційних стратегій високотехнологічними підприємствами та визначити складові їхньої інноваційної активності на світовому ринку продукції та послуг;
 дослідити формат і оцінити інноваційні стратегії компаній провідних країн-виробників аерокосмічної продукції та послуг в умовах глобальної економіки;
 проаналізувати стан аерокосмічної галузі України та провідного підприємства ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» і визначити їх вплив на сегменти високотехнологічної продукції та послуг аерокосмічного призначення на світовому ринку;
 розробити алгоритм формування структури управління міжнародними проектами на високотехнологічних підприємствах на засадах виділення центрів відповідальності та центрів розвитку таких проектів;
 обґрунтувати провідні стратегії реалізації міжнародних інноваційно-інвестиційних проектів високотехнологічним підприємством;
 розробити методичний підхід до управління інноваційними стратегіями високотехнологічних підприємств на світовому ринку аерокосмічної продукції та послуг.
Об’єктом дослідження є процес розробки інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств-виробників аерокосмічної продукції та послуг на світовому ринку.
Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні засади вибору і реалізації інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств на світовому ринку аерокосмічної продукції та послуг.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі як основу дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи дослідження: метод логічного аналізу (для проведення аналізу світового ринку продукції високотехнологічних підприємств та надання аерокосмічних послуг; аналізу сучасного стану та структури аерокосмічної галузі України); структурний метод і метод статистичного аналізу (для дослідження технічного та економічного впливу діяльності ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» на ринок аерокосмічної продукції та послуг); системного аналізу і синтезу, індукції і дедукції (для аналізу конкурентних процесів на світового ринку високотехнологічної продукції та опису ринкових стратегій високотехнологічних підприємств); методи економіко-математичного і порівняльного аналізу (для побудови системи показників для вимірювання результативності діяльності висототехнологічних підприємств на світовому ринку аерокосмічної продукції та послуг); метод системного підходу (для формулювання теоретичних підходів створення та розвитку структури бізнесу на високотехнологічних підприємствах); наукової абстракції – для формування висновків.
Інформаційною основою роботи є праці вітчизняних і зарубіжних учених економістів у сфері міжнародних економічних відносин, міжнародного бізнесу, стратегічного управління, інноваційної економіки, періодична література, ресурси глобального інформаційного середовища Інтернет. У роботі використані законодавчі і нормативні акти, що регулюють діяльність високотехнологічних підприємств як на території України так і у системі міжнародних економічних та технологічних відносин. Статистичною основою слугували звіти Європейської космічної агенції, Північно-американської космічної агенції, Національної космічної агенції України, Конференції ООН з торгівлі та розвитку, Урядових програм розвитку аерокосмічної галузі США, Франції, Росії, Індії, Китаю.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методологічних положень щодо раціонального вибору та реалізації інноваційних стратегій високотехнологічними підприємствами, які виробляють аерокосмічну продукцію та послуги, орієнтовані на світовий ринок.
Конкретні наукові результати, що розкривають особистий внесок автора у розробку досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну роботи, полягають у такому:
удосконалено:
 підходи до процесу розробки і реалізації інноваційної стратегії високотехнологічного підприємства на світовому ринку продукції та послуг, який має містити п’ять етапів: 1. стратегічний аналіз інноваційності підприємства на світовому ринку; 2. аналіз інноваційного потенціалу; 3. розрахунок інноваційних витрат; 4. оцінка міжнародних інноваційних проектів; 5. оперативне управління та корегування стратегії, що дозволяє оптимізувати використовувану модель стратегічного управління на таких підприємствах;
 алгоритм формування структури управління міжнародними проектами на високотехнологічних підприємствах за рахунок виділення центрів відповідальності, а саме: профіт-центру, сервіс-центру, центру витрат, та відокремленого центру розвитку міжнародних проектів, що дає можливість невілювати ризики недосягнення запланованих техніко-економічних показників проектів.
 методичний підхід до управління інноваційними стратегіями високотехнологічних підприємств-виробників аерокосмічної продукції та послуг на світовому ринку який базується на поетапному процесі їх реалізації: визначення початкових параметрів інноваційної стратегії для обраного сегменту світового ринку; вибір системи показників НДДКР для інноваційної стратегії; формулювання цілей інноваційної стратегії високотехнологічного продукту; розрахунок визначених параметрів стратегії; розрахунок результативності НДДКР за інноваційною стратегією, що слугуватиме основою реалізації інноваційного потенціалу підприємств на відповідних сегментах світового ринку.
дістали подальшого розвитку:
– визначення поняття «інноваційна стратегія високотехнологічного підприємства в умовах світової економіки», яке пропонується розуміти як план дій передбачений міжнародною загальнокорпоративною стратегією, технічною політикою (відповідно інноваційним потенціалом), міжнародною конкурентною політикою, прийнятими стратегічними інвестиційними рішеннями і системою управління персоналом для впровадження нових або вдосконалених високотехнологічних продуктів, технологій або послуг на відповідних сегментах світового ринку.
– теоретичні засади дослідження сучасного формату світового ринку аерокосмічної продукції та послуг і виокремлення нових інноваційних стратегій розвитку компаній країн «космічного клубу», джерелом чого є: трансформація ролі держави в аерокосмічному комплексі, яка виявляється у підтримці критичних технологій і проектів розроблених в аерокосмічному секторі, зміцнення мережевих взаємодій між суб’єктами інноваційної діяльності, консолідація виробників аерокосмічної продукції на основі угод злиттів та поглинань, що створює умови для використання переважно «активно наступальних», «наступальних» та «помірно наступальних» стратегій з боку провідних гравців, з боку ж «аусайдерів», які намагаються зберегти свої сегменти ринку, використовуються «захистні» та «комбіновані» стратегії.
– дослідження тенденцій розвитку аерокосмічного сектору національної економіки та запуску міжнародних інноваційних проектів, до яких слід віднести: проекти РН «Зеніт», РН «Циклон-4», Тема «Дніпро», Тема «Таурас-2»; посилення залежності від зовнішнього кредитування та скорочення бюджетних надходжень; переорієнтація виробництва від національних космічних проектів на міжнародні комерційні проекти у якості субпідрядника; посилення інтеграції аерокосмічного сектору України у міжнародні космічні проекти та програми з посиленням залежності від провідних компаній США, Європи, Бразилії; поглиблення спеціалізації національних виробників аерокосмічної продукції та послуг на світовому ринку, що дозволяє визначити стратегічні напрямки розвитку і тип ринкової поведінки, національних підприємств-виробників продукції аерокосмічного призначення на світовому ринку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що проведені розробки і вдосконалені методичні підходи дозволяють раціоналізувати процеси реалізації інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств, на світовому ринку аерокосмічної продукції та послуг.
Практичне значення результатів дослідження засвідчують акти впровадження та позитивні відгуки від провідних національних підприємств аерокосмічної галузі: Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (довідка №124-РКІ/1210 від 14.03.2012р.), Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» (довідка №109/1675 від 15.03.2012р.), Державного підприємства «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут еластомерних матеріалів і виробів» (довідка №15-1/1272 від 14.03.2012р.). Результати дослідження також лягли в основу формування робочих програм навчальних дисциплін, методичних розробок, проведення лекційних та семінарських занять з дисциплін: «Міжнародний менеджмент», «Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства», «Інноваційний менеджмент» в Дніпропетровському університеті імені Альфреда Нобеля (довідка №492/1 від 18.04.2012р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, при цьому в роботі було використано ті наукові результати, які автор отримав особисто під час досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались, обговорювались і отримали схвалення на науково-практичних конференціях: IV міжнародній науково-практичній конференції «Економіка і менеджмент 2007: сучасні проблеми управління розвитком підприємства» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); міжнародній науковій конференції «Новітня цивілізація: проблеми становлення і трансформації» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); научно-практической конференции «Интеграционные приоритеты Украины в современном геоэкономическом пространстве» (г. Алушта, 2008 г.); IX міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки» (м. Дніпропетровськ, 2010 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Формування механізмів управління якістю та підвищення конкурентоспроможності підприємств» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.); Фінанси України: XV міжнарній науково-практній конференції «фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.); міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених «Сучасні економічні системи: становлення та розвиток» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності» (м. Жовті Води, 2011 р.); X міжнародній науково-практичній конференції «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (м. Київ, 2011 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни» (м. Макіївка, 2012 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 17 наукових праць, серед яких розділ у колективній монографії, 6 статей у наукових фахових виданнях, та 10 у матеріалах науково-практичних конференцій загальним обсягом 5,65 д.а., з яких особисто автору належить 4,2 д.а.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 220 найменувань та 6 додатків на 8 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 193 сторінках друкованого тексту, включаючи 47 таблиць на 22 сторінках та 44 рисунки на 23 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

В дисертації було розв’язано актуальне наукове завдання обґрунтування теоретичних, практичних та методичних положень вибору і реалізації інноваційних стратегій високотехнологічних підприємств на світовому ринку аерокосмічної продукції та послуг.
1. Відповідно до дослідження терміну «інноваційна стратегія високотехнологічних підприємств на світовому ринку продукції та послуг» були виявлені чіткі особливості, які властиві цій економічній категорії та окреслено напрямки застосування цієї категорії для високотехнологічних підприємств як вираження цілей перспективного розвитку підприємств такого профілю, що реалізується за допомогою взаємозв’язаних дій з визначення пріоритетів в інноваційній сфері і їх досягнення. Надано авторське трактування цієї економічної категорії, а саме: «Інноваційна стратегія високотехнологічного підприємства в умовах світової економіки», яке пропонується розуміти як план дій передбачений міжнародною загальнокорпоративною стратегією, технічною політикою (відповідно інноваційним потенціалом), міжнародною конкурентною політикою, прийнятими стратегічними інвестиційними рішеннями і системою управління персоналом для впровадження нових або вдосконалених продуктів чи технологій на відповідних сегментах світового ринку.
2. Обґрунтовано, що процес формування і реалізації інноваційної стратегії високотехнологічного підприємства, має містити п’ять етапів: 1. стратегічний аналіз інноваційності підприємства на світовому ринку; 2. аналіз інноваційного потенціалу; 3. розрахунок інноваційних витрат; 4. оцінка міжнародних інноваційних проектів; 5. оперативне управління та корегування стратегії.
При формуванні інноваційної стратегії слід виконати стратегічний аналіз та оцінити інноваційний потенціал високотехнологічного підприємства. Під інноваційним потенціалом високотехнологічного підприємства автор розуміє економічні можливості підприємства по ефективному залученню нових технологій до господарського обігу. До таких можливостей слід віднести наступну сукупність ресурсів, необхідних для ефективного здійснення інноваційної діяльності: інтелектуальні, матеріальні, фінансові, кадрові, інфраструктурні, додаткові джерела підвищення результатів інноваційної діяльності.
3. Визначено, що інноваційна діяльність високотехнологічного підприємства на світовому ринку продукції та послуг схильна піддаватися впливу великої кількості чинників зовнішнього середовища і здійснюється в умовах певної нестабільності світового ринку високотехнологічної продукції. Аналіз світового ринку високотехнологічних товарів та послуг дозволив виділити характерну рису, яка притаманна його розвитку, це те, що розвиток високотехнологічного сектору економіки надає вирішальний внесок у зростання світової економіки, випереджаючи динаміку зростання традиційних видів економічної діяльності.
Визначено, що на інноваційну активність високотехнологічних підприємств на світовому ринку впливають такі чинники як: 1. вплив споживачів на світовий ринок, що характеризують такі категорії економіки як попит, пропозицію, поведінку, потреби; 2. вплив світового ринку на споживачів з погляду формування їх потреб і мотивації поведінки; 3. вплив споживчого ринку.
На інноваційну активність підприємства здійснюють вплив також зовнішні і внутрішні чинники, внаслідок чого утворюються дві області інноваційного тиску (область зовнішнього тиску і область внутрішнього тиску), що визначають “межі” інноваційної активності. “Межі” інноваційної активності впливають на ухвалення інноваційних рішень, на основі яких формується і реалізується інноваційна стратегія.
4. На основі аналізу статистичних показників світового ринку аерокосмічної продукції та послуг виявлено, що незважаючи на кризові процеси у світовій економіці, зниження обсягів виробництва у різних галузях та сферах світового ринку, у світовій аерокосмічній сфері спостерігається зростання виробництва та доходів. Аерокосмічна галузь у всіх країнах світу приносить усе більший дохід. Так, у 1998 р. її дохід склав 97,6 млрд. дол. За попередніми оцінками у 2010-2015 рр. він складе 577 млрд. млрд.
Провідні чотири сектори цього ринку (супутникові послуги, виробництво супутників, запуски, наземне обладнання) зростали у період з 2005 до 2010 рр., в основному зростання сформоване виробництвом супутників (29% зростання), запуски (18%), супутниковими послугами (11%), і наземне устаткування (8%).
Дослідження тенденцій та сучасного формату світового ринку аерокосмічної продукції та послуг, дозволили виявити та обгрунтувати принципові відмінності цього ринку та окреслити перспективні напрямки його якісної трансформації: домінуючу роль відіграватиме комерціалізація усього спектра аерокосмічних послуг; відбувається формування інфраструктури аерокосмічного ринку за рахунок появи страхування пусків, лізингу космічних апаратів на орбіті; пришвидшується трансформація супутникових технологій з галузі у самостійний ринок; відбувається галопуюче зростання світового попиту на легкі ракетоносії та стрімке зростання доходів від космічних проектів, що визиває наростання конкурентного тиску з боку «нових гравців» ринку космічних технологій: Індії, Китаю, ПАР, Бразилії.
5. Визначено що підприємства аерокосмічної галузі України мають конкурентоздатні сучасні космічні технології, що підтверджується участю у сучасному міжнародному комерційному проекті «Морський старт». Визначено, що у космічній галузі України з року в рік відбувається зростання загальних обсягів виробництва Зокрема, у 2010 р. порівняно з 2000 р. загальні обсяги виробленої продукції та наданих послуг збільшилися на 34,7%, у тому числі: космічної продукції - на 23,9%, цивільної – на 83,7%. Експорт продукції аерокосмічної галузі у 2010 р. збільшився у порівнянні з 2000 р. у 2,3 рази.
Доведено, що для забезпечення успішного функціонування підприємств галузі є залучення інвестицій для відновлення виробництва, фінансування науково-дослідних робіт у перспективних напрямках, упровадження сучасних технологій.
Дослідження свідчить про те, що ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» є провідним підприємством аерокосмічної галузі Украіни, та одним з небагатьох високотехнологічних підприємств у світі, які одночасно займаються ракетними комплексами, ракетами-носіями, космічними апаратами, ракетними двигунами, іншими ракетними і супутниковими системами і надають пускові послуги.
Виявлено, що у період 2005-2010 рр. відбулося розширення фронту робіт із відповідним фінансовим забезпеченням за рахунок заключення додаткових контрактів по наступних напрямках: розробка РКК і модернізованої РН «Циклон»; забезпечення експлуатації РКК «Морський Старт»; участь у роботах підприємства Boeing по одноразовим РН; розробка проектів систем ДЗЗ із високим дозволом; забезпечення побіжного запуску мікросупутників.
6. Оцінка інноваційних стратегій та стратегічної орієнтації компаній провідних країн-виробників аерокосмічної продукції показала, що до основних трансформаційних процесів в аерокосмічному комплексі слід відносити: поглиблення інтернаціоналізації виробництва, реструктуризацію та конверсію, розвиток у напрямку інтеграції цивільної та військової технологічних баз, наукової та промислової частин аерокосмічного комплексу, зростання цінової конкуренції на ринку кінцевої продукції, скорочення державних замовлень, формування олігополістичної структури ринків продукції аерокосмічної галузі.
Відбуваються стратегічні трансформації в аерокосмічному комплексі за різними силами впливу на розробку та виробництво аерокосмічної продукції до яких необхідно віднести: 1. Посилення ролі держави в аерокосмічному комплексі за рахунок підтримки критичних технологій і проектів, розроблених в аерокосмічному секторі; 2. Зміцнення мережевих взаємодій між суб’єктами інноваційної діяльності. Технологічна складність аерокосмічних інновацій зумовила необхідність широкої науково-виробничої кооперації при їх створенні; 3. Консолідація виробників аерокосмічної продукції. Таке явище стало наслідком згортання надлишкового виробництва в період глибокого структурного оновлення аерокосмічного комплексу Заходу, викликаного різким падінням рівня військових замовлень; 4. Впровадження системи «одночасного інжинірингу», яка поєднала в єдиному процесі команди проектувальників, виробників, фахівців із закупівель, постачальників і навіть споживачів.
Виявлено, що угоди злиттів та поглинань на світовому ринку аерокосмічної продукції та послуг створюють умови для використання переважно «активно наступальних», «наступальних» та «помірно наступальних» стратегій з боку провідних гравців та з боку «аусайдерів», які намагаються зберегти свої сегменти ринку використовуються стратегії: «захистна» та «комбінована». Це свідчить про високий рівень конкурентної боротьби та складність визначення місця України у майбутньому на цьому ринку, враховуючи певну технічну та фінансову відсталість національної галузі.
Дуже важливо відмітити, що процеси злиття користуються безпосередньою державною підтримкою і в США, і в Європі, у тому числі і фінансовою. Можна припустити, що відсутність підтримки державних структур в інших країнах, наприклад, в Японії, призводить там до незначної активності процесу злиття.
7. Обґрунтовано необхідність впровадження алгоритму формування структури управління міжнародними проектами на високотехнологічних підприємствах за рахунок виділення центрів відповідальності, а саме профіт-центру, сервіс-центру, центру витрат, з метою якісного управління витратами і результатами за міжнародними проектами і контрактами та задоволення потреб внутрішнього планування, підвищення ефективності діяльності підприємства на світовому ринку продукції та послуг.
Основною особливістю профіт-центру служить те, що даний ЦВ працює по реальних ринкових цінах світового ринку з отриманням доходу із обігу із міжнародного ринку. Центри прибутку обмежуються в ухваленні міжнародних інвестиційних рішень і не вільні у формуванні активів високотехнологічного підприємства, оцінюються за величиною прибутку з урахуванням обмежень по активах. Результат діяльності сервіс - центру оцінюється за даними обігу на внутрішньому ринку підприємства по цінах, аналогічних ринкових, які називають «трансфертними цінами». На цій основі обґрунтовано необхідність введення для наукомістких виробництв ЦВ - центрів розвитку міжнародних проектів (ЦРМП). наявність в структурі високотехнологічних підприємств ЦРМП дозволяє реалізувати повний інноваційний цикл: від дослідження до комерціалізації міжнародних інноваційних проектів.
8. Доведено, що до перспективних тенденцій розвитку високотехнологічного аерокосмічного сектору національної економіки, запуску міжнародних інноваційних проектів та послуг і розвитку інноваційних стратегій слід віднести: проект РН «Зеніт», РН «Циклон-4», Тема «Дніпро», Тема «Таурас-2». Автор віділяє три сценарії розвитку проектів. Базовий сценарій відображає обережні оцінки зростання замовлень на виробництво РН і шасі. Оптимістичний і песимістичний сценарії відображають відповідно максимально і мінімально очікуване зростання світового ринку пускових послуг. Згідно з отриманими результатами фінансовоекономічних розрахунків, проекти мають достатній запас міцності.
Тільки у разі реалізації «песимістичного» сценарію: зниження замовлень на виробництво РН (на 14% по РН «Зеніт», 30% по РН «Циклон-4», 35% по РН «Таурус-2») термін окупності перевищить граничний 10-річний термін реалізації проекту. Розрахунок показників ефективності інвестицій у виробництво шасі показав, що окупність інвестицій перевищить 10 річний період тільки при зменшенні замовлень на 30%.
Розрахунок показників ефективності міжнародних проектів, в межах інноваційної стратегії дозволяє зробити наступні висновки:
 порівняння значень внутрішньої норми прибутковості інвестицій і середньозваженої вартості капіталу, а також велике позитивне значення NPV проекту доводить привабливість даної галузі;
 при правильному ціноутворенні і сприятливому розвитку ринку аерокосмічне виробництво може генерувати значні грошові потоки.
9. В роботі розроблено методичний підхід до управління інноваційними стратегіями високотехнологічних підприємств-виробників аерокосмічної продукції та послуг на світовому ринку який базується на поетапному процесі їх реалізації: визначення початкових параметрів інноваційної стратегії для обраного сегменту світового ринку; вибір системи показників НДДКР для інноваційної стратегії; формулювання цілей інноваційної стратегії високотехнологічного продукту; розрахунок визначених параметрів стратегії; розрахунок результативності НДДКР по інноваційній стратегії.
Оцінка інноваційної стратегії високотехнологічного підприємства ґрунтується на показниках його фінансової стійкості. Для цього розраховуються величини показників, що дають оцінку достатності джерел для покриття витрат і запасів:
 надлишок (нестача) власних коштів для забезпечення виробничого процесу і освоєння інновацій (Z1);
 надлишок (нестача) власних коштів і довгострокових позикових джерел для забезпечення виробничого процесу і освоєння інновацій (Z2);
 надлишок (нестача) основних джерел коштів для забезпечення виробничого процесу і освоєння інновацій (Z3).
При визначенні інноваційного потенціалу в межах міжнародної інноваційної стратегії пропонується використовувати тривимірний показник S = S{S1(Z1); S2(Z2); S3(Z3)}, причому значення визначаються таким чином: Sі(Xi)=l, якщо Z0 і Sі(Xi)=0, якщо Z