ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

brief description

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

На правах рукопису

ВОЙНОВА ЄВГЕНІЯ ІВАНІВНА

УДК 339.727.22:330.341.1

ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ГЛОБАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник
Якубовський Сергій Олексійович
доктор економічних наук, професор

Харків − 2012

ЗМІСТ
ЗМІСТ………………………………………...............................................................2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................................4
ВСТУП..........................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ націо-нальних інноваційних систем ПІД ВПЛИВОМ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ.................................................................................................................15
1.1 Національна інноваційна система як об’єкт залучення іноземних інве-стицій……....................................................................................................15
1.2 Теоретичні підходи до аналізу ролі іноземного інвестування в інноваційному розвитку країн……………......................................................32
1.3 Механізм аналізу статистичних даних при обґрунтуванні впливу прямих іноземних інвестицій на світовий інноваційний розвиток…........................42
Висновки до розділу 1……………..………………………………………………61
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ СВІТУ ПІД ВПЛИВОМ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ.………………………........64
2.1 Особливості глобального інноваційного розвитку на сучасному етапі..….64
2.2 Світовий інноваційно-інвестиційний рейтинг країн.....................................83
2.3 Міжнародні тенденції фінансування інноваційної діяльності країн за рахунок іноземних інвестицій........................................................................114
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….143
РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ ПІД ВПЛИВОМ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ…….…………………………….……..147
3.1 Національна інноваційна система України як платформа до залучення прямих іноземних інвестицій ……………………………..……..…………147
3.2 Вплив іноземного капіталу на розвиток інноваційної системи України ...186
3.3 Удосконалення інноваційної системи України для залучення прямих іно-земних інвестицій (на прикладі Одеської області).……...……………..199
Висновки до розділу 3…………...………………………………………………..208
ВИСНОВКИ.......................................................................................................…..210
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................216
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………243

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
CENELEC Європейський комітет по електротехнічним стандартам
CRDF Фонд цивільних досліджень і розвитку США
ЕPO Європейська патентна організація
EN Європейський стандарт
GSII Індекс інноваційного розвитку країн
IMD Lausanne Інституту розвитку менеджменту в Лозанні
IPA Агентство по стимулюванню інвестицій
ISO Міжнародна організація стандартизації
JPO Японська патентна організація
MERIT Маастрихтський інститут економічних досліджень з інновацій та технологій
PCT Угода про патентне співробітництво
TACIS Програма Європейського союзу по сприянню прискорення процесу економічних реформ
USAID Агентство міжнародного розвитку США
USPTO Організація патентів та торгових марок США
БЕА Бюро економічного аналізу
ВЕФ Всесвітній економічний форум
ДФФД Державний фонд фундаментальних досліджень
ЄВРОСТАТ Статистична служба Європейського союзу
ІКТ Інформаційні та комунікаційні технології
КНДР Народно-демократична республіка Корея
КПКВК Керівництво та управління у сфері загальнодержавного планування і прогнозування економіки
ЛАК Латинська Америка та Карибський регіон
МВФ Міжнародний валютний фонд
МНК Мультинаціональні компанії
МОН Міністерство освіти і науки
МПК Міжнародна патентна класифікація
НАНУ Національна академія наук України
НАСА Національне управління з аеронавтики та дослідженню космічного простору
НДДКР Науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки
НДР Науково-дослідні розробки
НІС Національна інноваційна система
НСФ Національне наукове об’єднання
НТР Науково-техніч¬ні розробки
ОПВ Об’єкти промислової власності
ПАР Південноафриканська республіка
ПДВ Податок на додану вартість
ПЕК Паливно-енергетичний комплекс
ПІВ Права інтелектуальної власності
ПІІ (ПЗІ) Прямі іноземні (закордонні) інвестиції
ПРООН Програма розвитку Організації об’єднаних націй
РКРТ Режим контролю за ракетними технологіями
РФ Російська федерація
СЄ Європейська відповідність
СНД Співдружність незалежних держав
СП Спільне підприємство
СПМ або МСП Середні та малі підприємства
ТНК Транснаціональні компанії
УкрІНТЕІ Український інститут науково-технічної та економічної інформації
УкрСЕПРО
Діюча система сертифікації якості в Україні
УНТЦ Український науково-технічний центр
ФПГ Фінансово-промислові групи
ЦАР Центральноафриканська республіка
ЮНКТАД Конференція ООН з торгівлі і розвитку

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із головних факторів ефективності розвитку економіки будь-якої країни є її стратегія стосовно науково-технологічних та інноваційних розробок. Вдало вибрана стратегія іннова-ційного розвитку країни створює ланцюгову реакцію, стимулюючи розвиток всіх секторів її економіки та формуючи з них національну інноваційну систему (НІС), що розкриває перед країною широкі можливості на світових ринках.
Новою тенденцією сучасного розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин є формування глобальної інноваційної системи, в якій поруч із загальними закономірностями розвитку діють власні унікальні правила.
Головною особливістю функціонування глобальної інноваційної систе-ми є обмежене коло країн-учасниць, які її формують. Це пов’язане з відсутністю НІС у більшості країн світу, що є наслідком низького рівня їх науково-технологічного розвитку.
На сьогоднішній день участь України в глобальній інноваційній системі є незначною, а її НІС знаходиться на початковому етапі розвитку. Це є однією з головних перепон на шляху до ефективного економічного розвитку України.
Інноваційна проблематика на рівні сутнісного аналізу інновацій має майже вікову історію. Проблему впливу інновацій на економічний прогрес суспільства вперше підняв Й. Шумпетер у роботі «Теорія економічного розвитку» (Theorie der wirtschaftlichen Entwicklung) [1]. Після Шумпетера з’явилося багато досліджень, присвячених інноваційній тематиці, у тому числі таких відомих закордонних економістів як М. Айкена [2], X. Г. Барнетта [3], С. Беккера [4], Р. Данкана [5], П. Ф. Друкера [6], Дж. Залтмена [7], К. Левіна [8], Э. М. Роджерса [9], Т. Л. Уайслера [10], Г. Уатсона [11], Дж. К. Уілсона [12], Дж. Холбека [13], Дж. Хейджа [14], X. Шепарда [15]. Слід також відмітити вітчизняних науковців, які присвячують свої роботи саме інноваційним проблемам розвитку. Серед них Т. П. Ашон [16], Ю. М. Бажал [17], В. М. Геєць [18], М. В. Лєснікова [19], Т. С. Медведкін [20], У. І. Моторнюк [21], С. В. Онишко [22], Н. М. Рилач, Л. І. Федулова [23], Л. О. Шкварчук [24] та інші. Питання розроблення ефекти-вної зовнішньоекономічної стратегії України на основі інноваційної моделі розвитку відображені в дослідженнях Л. Антонюка, О. Білоруса, Д. Лук’яненка, В. Новицького, Ю. Пахомова, А. Поручника, В. Савчука, В. І. Сідорова, Т. Щедріної,.
Провідними організаціями, що займаються збиранням і аналізом міжнародних показників інноваційної діяльності, є Маастрихтський інститут економічних досліджень з інновацій та технологій (Maastricht Economic Research Institute on Innovation and Technology (MERIT) та Спільний Центр Досліджень – Інститут захисту та охорони громадян (the Joint Research Centre (Institute for the Protection and Security of the Citizen) [25], такі міжнародні організації як Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) [26], Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) [27].
Аналіз національних інноваційних систем набув стрімкого поширення впродовж останнього десятиліття. Значний внесок в аналіз національних інноваційних систем зробили Й. Албак [28], М. Балзат [29], К. Вандеваллє [30], М. Дюмон [31], Х. Капрон [32], Б.-А. Лундвал [33], Р. Нельсон [34], С. Нуммінен [35], Р. Пател [36], Кейт Сміт [37], Л. Стенберг [38], Дєн Хертог [39] і багато інших закордонних науковців. Такий аналіз здебільшого здійснюється в рамках державних міністерств торгівлі та промисловості, а також пілотних проектів, ініційованих ОЕСР.
В останні роки дослідження глобальної інноваційної системи проводяться такими науковцями, як Дж. Дедрік [40], Р. Нарула [41], М. Фальш [42], К. Херстатт [43], К. Павітт [44].
Але на окрему увагу заслуговує питання фінансування інновацій, у тому числі доцільність використання іноземного капіталу як джерела фінан-сування інноваційної діяльності. Ролі транскордонного співробітництва та іноземного інвестування присвячено роботи вітчизняних науковців А. П. Голікова, О. А. Довгаль, І. І. Пузанова, С. О. Якубовського.
У вітчизняній науці інноваціно-інвестиційною проблематикою займа-ється досить велике коло науковців. Серед них О. А. Бондаренко [45], В. Л. Гаврилова [46], Г. О. Голубенко [47], В. Ф. Колєсніченко [48], О. В. Красовська [49], Л. Я. Кузнєцова [50], С. П. Слободяник [51], Т. Є. Циба [52] та інші. Утім проблематика впливу іноземного капіталу на інноваційний розвиток країни є новою, і лише протягом декількох останніх років почали виходити публікації молодих українських дослідників, таких як В. В. Небрат [53] та І. В. Одотюк [54], які розглядають певні аспекти зв’язку між іноземним капіталом та інноваційними розробками України. Серед західних науковців аналогічною проблематикою займаються П. Бігельбауєр [55], Є. Гриблер [56], Ж. Гюмон [57], А. Інцельт [58], І. Коста [59], М. Летолд [56], Сержіо Робле Р.-Д. Кероц [59]. Але аналіз робіт згаданих авторів виявив недостатню глибину вивчення впливу іноземного капіталу на інноваційний розвиток країн.
Для України, як для країни, яка визнала необхідність підтримання інно-ваційного напряму розвитку економіки та тільки стає на шлях інноваційного розвитку , постає питання шляхів фінансування інноваційної діяльності. А через те, що таке фінансування інноваційної діяльності є високо ризиковим та потребує великих коштів на наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) і впровадження їх у виробництво, особливого значення набуває потреба в іноземному інвестуванні. Водночас, одним із негативних наслідків залучення іноземних інвестицій у інноваційну діяльність є втрата значної частки прибутків від виходу на ринок інновацій. За таких умов важливо проаналізувати досвід країн у залученні іноземних інвестицій у інноваційну діяльність, визначити вплив іноземних інвестицій на інноваційний розвиток країн та надати рекомендації щодо використання іноземних інвестицій як джерел фінансування інноваційної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукових розробок кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, зокрема НДР за темою «Вивчення концептуальних засад розвитку національних фінансових систем в умовах глобалізації світової економіки» (державний реєстраційний номер 0106U012136, 2006–2010 рр.). Особистим внеском автора в розробку кафедральної теми є розгляд проблем залучення та впливу іноземних коштів на інноваційний розвиток країни на прикладі різних за економічним розвитком країн. Зокрема, автором проведено теоретичне обґрунтування функціонування НІС і ролі іноземного капіталу у процесі розвитку НІС; проаналізовано сучасний стан інноваційного розвитку країн через призму показників науково-дослідницької та інноваційної активності; розглянуто структуру фінансування НДДКР, у тому числі частку іноземних коштів у сукупних внутрішніх витратах на НДДКР; запропоновано механізм аналізу впливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на інноваційний розвиток країн; досліджено сучасний стан НІС України та запропонований сценарій формування ефективної НІС України.
Додатковим результатом проведення дисертаційного дослідження є детальний аналіз теоретичного аспекту ринку інновацій, обґрунтування необхідності, розроблення методики та безпосереднє здійснення інвестиційної класифікації країн світу, яка розширює знання про місце країн у світовій фінансовій системі.
Всі результати дослідження, що виносяться на захист, отримані автором самостійно.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є порівняння впливу іноземного капіталу на інноваційний розвиток регіонів світу та надання рекомендацій щодо напрямку інноваційної політики України за умов залучення ПІІ для її фінансування.
Досягнення поставленої мети дисертаційної роботи потребує вирішення таких задач:
 проаналізувати сучасні методи дослідження впливу іноземного капіталу на національні інноваційні системи, представлені у вітчизняній та закордонній науковій літературі;
 розробити методи аналізу статистичних даних, за допомогою яких можна побудувати класифікацію країн за інвестиційною ознакою та уніфікований метод визначення впливу іноземного капіталу на інноваційний розвиток країн;
 визначити взаємозв’язок між процесами залучення країнами прямих іноземних інвестицій і рівнем розвитку інноваційної системи цих країн;
 проаналізувати сучасний розвиток національної інноваційної системи України за структурними елементами НІС в контексті її взаємопов’язаності з глобальною інноваційною системою;
 дослідити вплив іноземного капіталу на структурні елементи НІС України;
 визначити шляхи удосконалення привабливості інвестиційного клімату України на регіональному рівні.
Об’єктом дослідження є процес сучасного розвитку глобальної іннова-ційної системи.
Предметом дослідження є закономірності та механізми впливу іноземного капіталу на розвиток глобальної інноваційної системи.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач використано як загальнонаукові так і конкретно-економічні методи.
При вирішенні основних завдань дисертаційної роботи використано аналіз і синтез, історичний та логічний методи у пізнанні та обґрунтуванні недоліків існуючих методів визначення впливу ПІІ на інноваційні системи світу; наукова абстракція, індукція, аналітичне та графічне моделювання, кореляційно-регресійний, логічний методи у розробленні нового методу визначення впливу ПІІ на інноваційний розвиток країн; синтез, індукція, історичний метод дослідження при проведенні безпосереднього аналізу впливу ПІІ на інноваційний розвиток країн за новим методом; синтез, індукція, історичний, логічний методи у детальному висвітленні впливу ПІІ на інноваційний розвиток України на базі існуючих методів визначення впливу ПІІ на інноваційний розвиток країн та за новим методом; синтез, індукція, дедукція, альтернативний аналіз, аналітичне моделювання при наданні рекомендацій щодо шляхів використання ПІІ як джерела фінансування інноваційної діяльності в економіці України з метою по-кращення стану інноваційного розвитку України; дедукція, синтез, історич-ний та логічний методи при постановці нових наукових проблем, пов’язаних з темою дослідження, для подальшого розвитку вітчизняної науки у напрямку пізнання світового інвестиційного та інноваційного простору.
Наукова новизна одержаних результатів. Результатами дисертаційного дослідження, що характеризують їх новизну, розкривають особистий внесок автора у розробку досліджуваної проблеми та виносяться на захист, є такі:
вперше:
 розроблено дві методики дослідження статистичних даних, які дозво-ляють провести загальносвітовий аналіз взаємозалежності між інноваційним розвитком країн на глобальному рівні та їхньою участю у міжнародному розподілі капіталу. В результаті побудови і використання запропонованої методики «МЕТО+», в основу якої покладено дані про приплив і відплив іноземного капіталу та відносну частку цих показників у світовому обсязі іноземного капіталу, створено «інвестиційну класифікацію» країн з виокремленням п’ятнадцяти підгруп країн з подібними характеристиками;
 запропоновано класифікацію рівнів впливу надходжень ПІІ на патентну активність та рівень зайнятих у сфері НДДКР, яка ґрунтується на кореляційно-регресійному аналізі;
дістали подальшого розвитку:
 теоретична база знань про проблему впливу ПІІ на інноваційний розвиток країн, яку доповнено визначенням рівнів впливу надходжень ПІІ на інноваційний розвиток країн – від високого рівня загального впливу до низького рівня впливу на один з факторів; обґрунтуванням ролі іноземного капіталу в інноваційній діяльності країн, у тому числі України – від сприятливої для інноваційно розвинених країн до нейтральної для слабо інноваційно розвинених країн;
 систематизація структурних елементів НІС України від аналізу менталітету, який має фундаментальне значення для розвитку НІС, до аналізу інноваційної інфраструктури, в рамках залучення країни до глобальної інноваційної системи;
 принципи удосконалення привабливості інвестиційного клімату України на регіональному рівні;
удосконалено:
 підхід до комплексного аналізу НІС України згідно зі структурними елементами НІС. Доведено, що Україні на сучасному етапі розвитку притаманна висока патентна залежність від іноземного капіталу, проте слабкий розвиток вітчизняної інноваційної системи не стимулює іноземних інвесторів вкладати кошти в цей сегмент. Аналіз механізму впливу іноземних інвестицій на НІС України, зокрема на кожну зі складових НІС довів, що іноземне втручання є найзначнішим у консалтингових послугах, де іноземний контроль ринку перевищує 50%;
 підхід до визначення ефективності інноваційного розвитку країни відповідно до класифікації країн за рівнем інноваційного розвитку; проведений аналіз показав, що не існує прямої залежності між ресурсними показниками науково-технічного потенціалу та його економічною ефективністю, яка вимірюється показниками кількості зареєстрованих патентів та виконаних НДДКР, обсягами експорту високотехнологічних товарів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розширенні вітчизняної теоретичної бази знань у галузі аналізу НІС; у розширенні теоретично-методологічної бази аналізу статистичних джерел, зокрема з інноваційно-інвестиційної проблематики; у розробленні інвестиційної класифікації країн світу; у розробленні стратегії підвищення ефективності використання іноземного капіталу для фінансування інноваційної діяльності в економіці України, підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств та формування інноваційної культури підприємств та інституцій.
Основні висновки та результати дисертаційного дослідження впроваджено у практичній діяльності Одеської регіональної торгово-промислової палати (лист №208 від 19.04.2011) для розроблення плану залучення іноземних інвесторів до Одеського регіону та інформаційних матеріалів для потенційних інвесторів, ТОВ «АВАНТАЖ» (лист № 15-04.09 від 15 квітня 2009 р.) у підготовці та обґрунтуванні проектів розвитку інноваційного кластеру в Одеській області, ТОВ «Манушар-Україна» (лист № 22-04.09 від 22 квітня 2009 р) у професійній підготовці плану розвитку компанії з урахуванням інноваційної складової.
Висновки та результати дисертаційного дослідження використано для викладання дисципліни «Роль інновацій у розвитку міжнародних економічних відносин», розділу «Міжнародний науково-технічний прогрес» курсу «Міжнародні економічні відносини», розділу «Роль ТНК в міжнародному трансфері технологій та інвестицій» курсу «Транснаціональні корпорації» при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» кафедрою світового господарства і міжнародних економічних відносин Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (довідка №3 від 15.09.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і рекомен-дації, наведені в дисертаційній роботі та публікаціях з питань впливу іноземного капіталу на глобальний інноваційний розвиток, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові ре-зультати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях:
Науковій конференції «Особливості процесу глобалізації на сучасному етапі його розвитку» в Одеському національному університеті імені І. І. Меч-никова (26 квітня 2006 р.), Другій міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи» в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (3-5 вересня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Україна – сільське господарство – СОТ: теорія і практика» в Миколаївському державному аграрному університеті (26-28 вересня 2007 р.), Науково-практичній конференції молодих науковців «Проблеми підвищення господарювання на макро- та мезоекономічному рівні» в Одеському державному економічному університеті (27 березня 2008 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів, молодих учених та науковців «Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки» в Кременчуцькому інституті ДУЕП (14-16 квітня 2008 р.), Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах міжнародної інтеграції» в Одеському державному економічному університеті (25-26 вересня 2008 р.), Першій міжнародній науково-практичній конференції «Постсоціалістичні країни в умовах світової фінансово-економічної кризи» в Одеському на-ціональному університеті імені І. І. Мечникова (24-25 квітня 2009 р.), викладацькій кафедральній конференції Одеського національного університету імені І. І. Мечникова на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин (25 листопада 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії розвитку постсоціалістичних країн в умовах європейської економічної інтеграції» в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (23-24 квітня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна інтеграція як умова підвищення добробуту у країнах СНД» в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (29-30 квітня 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 13 наукових публікаціях, серед яких 6 статей у збірниках наукових праць провідних фахових виданнях затверджених ВАК України, 2 статті у збірниках наукових праць і 4 публікації тез виступів на наукових конференціях, а також розділ у навчальному посібнику з грифом МОН. Загальний обсяг публікацій за темою дослідження 7,46 д. а. (у тому числі наукових статей – 4,18 д. а.).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту становить 212 сторінок, що містять 16 аналітичних таблиць і 4 рисунки. Список використаних джерел з 222 найменувань подано на 27 сторінках. Додатки розміщені на 36 сторінках, включають 9 рисунків і 49 аналітичних таблиць.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційному досліджені обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до функціонування національних інноваційних систем, проаналізовано наявні підходи до вивчення ролі іноземного капіталу в інноваційному розвитку країн, запропоновано методику визначення впливу прямих іноземних інвестицій на інноваційний розвиток країн, надано аналіз світових тенденцій у сфері НДДКР та інновацій, аналіз сучасних світових тенденцій фінансування інноваційної діяльності країн за рахунок іноземних коштів, аналіз позитивних та негативних наслідків зовнішнього фінансування інноваційної діяльності, розглянуто сучасний стан національної інноваційної системи України та визначено вплив прямих іноземних інвестицій на інно-ваційний розвиток України. Розгляд вищезазначених питань повністю вирішує поставлену в роботі мету щодо визначення впливу припливу іноземного капіталу на інноваційний розвиток країн загалом та надання рекомендацій щодо напрямку інноваційної політики України.
Дисертаційне дослідження збагачує вітчизняну науку у сфері теоретичного обґрунтування функціонування НІС, аналізу сучасних теоретичних підходів закордонних дослідників до вивчення впливу ПІІ на інноваційний розвиток країни, збагачує та розширює методологію економічного аналізу, надаючи дві методики аналізу світових статистичних показників, що дозволяє проводити загальносвітовий економічний аналіз та визначати загальносвітові тенденції. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у широкому поелементному розкритті сучасного стану НІС України, зображенні ролі іноземного капіталу у розвитку НІС України, а також наданні моделі виходу України на ефективний шлях інноваційного розвитку.
1. Теоретична база досліджень НІС має певні надбання, проте не є досконалою. НІС стала об’єктом досліджень економічної науки з початку ХХІ століття, коли стрімко зросла увага науковців різних країн до проблематики впливу НІС на світовий розвиток. Але вітчизняна економічна наука значно відстає від західної в цій проблематиці, оскільки вона все ще зосереджена на внутрішньому факторі розвитку НІС без урахування іноземного фактора впливу, в той час коли світова теорія і практика доводить високу роль ТНК в розвитку інновацій, переводячи увагу на глобальну інноваційну систему. Дослідження впливу ПІІ на інноваційний розвиток країн діляться на дві групи: ті, що ґрунтуються на дослідженні впливу ПІІ в окремих країнах на прикладі досліджень компаній, які займаються інноваційними розробками і залучають іноземний капітал, та загальнотеоретичні дослідження економістів-теоретиків.
2. Для поєднання теорії та практики стосовно визначення сучасних світових тенденцій щодо фінансування інноваційної діяльності за рахунок ПІІ в загальносвітовому масштабі було розроблено дві методики. Відповідно до розробленої «інвестиційної класифікації» країн світу виділено чотири групи та п’ятнадцять підгруп країн за ступенем участі у міжнародному русі капіталу: 1. «двосторонньо відкриті 75 країн світу» (1.1. інвестиційні керівники (спільні інвестиційні керівники, інвестиційні керівники припливу, інвестиційні керівники відпливу); 1.2. інвестиційні олігополісти (спільні інвестиційні олігополісти, інвестиційні олігополісти припливу, інвестиційні олігополісти відпливу: зворотні, інвестиційні олігополісти відпливу: прямі); 1.3. залежні реципієнти (прямо залежні реципієнти, зворотньо залежні реци-пієнти); 1.4. незалежні інвестиційні учасники (спільні незалежні інвестиційні учасники, незалежні інвестиційні учасники відпливу, незалежні інвестиційні учасники припливу); 1.5. зворотні інвестори (двосторонньо зворотні інвестори, зворотні донори (зворотні донори незначних інвестицій, зворотні донори значних інвестицій), зворотні реципієнти)); 2. «94 країни – відкриті реципієнти» (2.1. повністю залежні реципієнти (повністю залежні реципієнти – лідери припливу, повністю залежні масові реципієнти, повністю залежні нульові реципієнти); 2.2. частково залежні реципієнти (частково залежні реципієнти – лідери припливу, частково залежні масові реципієнти, частково залежні нульові реципієнти, частково залежні зворотні реципієнти); 2.3. напівзалежні реципієнти (напівзалежні масові реципієнти, напівзалежні ну-льові реципієнти); 2.4. повністю незалежні реципієнти (повністю незалежні реципієнти - лідери припливу, повністю незалежні масові реципієнти, повністю незалежні нульові реципієнти); 2.5. зворотні реципієнти); 3. «34 країни – відкриті донори» (3.1. повністю залежні донори; 3.2. частково залежні донори (частково залежні донори – лідери припливу, частково залежні масові донори, частково залежні нульові донори); 3.3. напівзалежні донори (напівзалежні масові донори, напівзалежні нульові донори); 3.4. повністю незалежні реципієнти (повністю незалежні масові донори, повністю незалежні нульові донори, повністю незалежні зворотні донори); 3.5. зворотні донори); 4. «12 закритих учасників світового ринку капіталу».
За другою методикою виділено вісім рівнів залежності інноваційного розвитку країни від іноземного капіталу: найвищий рівень інноваційної залежності, який характерний для 7 країн: Іспанії, Македонії, Нідерландів, Польщі, Сінгапуру, Фінляндії, Японії; високий рівень інноваційної залежності, який характерний для 16 країн: Австралії, Бельгії, Естонії, Ірландії, Кіпру, Латвії, Литви, Мадагаскару, Німеччини, Португалії, Румунії, Тунісу, Угорщини, Уругваю, Франції, Чилі; високий рівень патентної залежності, який характерний для 27 країн: Австрії, Великої Британії, Маль-ти, Сейшельських о-вів, Ізраїлю, Куби, Уганди, України, Філіппін, Алжиру, Бразилії, Гамбії, Індії, Італії, Нікарагуа, США, Барбадосу, Боснії і Герцеговини, Гондурасу, Кенії, Кореї, Коста Ріка, Макао, Самоа, Судану, Сирії, Фіджі; низький рівень патентної залежності, який характерний для 66 країн: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Киргізстану, Мозамбіку, Молдови, Монголії, Таджикистану, Брунею, Замбії, Індонезії, Колумбії, Перу, Албанії, Антигуа і Барбуди, Аруби, Багам, Бангладешу, Бахрейну, Белізу, Ботсвани, Бурунді, Венесуели, Гани, Гаїті, Гаяни, Гватемали, Гвінеї-Бісау, Гренади, Грузії, Домініки, Домініканської Республіки, Єгипту, Зімбабве, Іраку, Ірану, Кірібаті, КНДР, Демократичної Республіки Конго, Лесото, Ліберії, Лівану, Лівії, Маврикію, Малаві, Марокко, Намібії, Нігерії, ОАЄ, Оману, Папуа Нової Гвінеї, Руанди, Сен Вінсент і Гренаді, Сент-Люсії, Саудівської Аравії, Свазіленду, Сербії та Чорногорії, Соломонових о-вів, Сомалі, Сьєра Леоне, Танзанії, Тринідаду і Тобаго, Туркменістану, Узбекистану, Югославії, Ямайки; високий рівень штатної залежності, який характерний для 25 країн: Болгарії, Болівії, Греції, Данії, Еквадору, Ісландії, Казахстану, Канади, Мексики, Нової Зеландії, Норвегії, Пакистану, Панами, Парагваю, Росії, Словаччини, Словенії, Туреччини, Хорватії, Чехії, Швейцарії, Швеції, Шрі-Ланки, Гонконгу; низький рівень штатної залежності, який характерний для 9 країн: Буркіна Фасо, Йорданії, Камбоджі, Камеруну, Кабо Верде, Конго, Кувейту, М’янмару, Нігеру; низький рівень інноваційної залежності, який характерний для 8 країн: Аргентини, В’єтнаму, Сальвадору, Ефіопії, Китаю, Люксембургу, Малайзії, Таїланду; невизначені інноваційні дані (45 країн: Ангвіли, Ангола, Андорра, Афганістан, Бенін, Бермуди, Британські Віргінські о-ви, Бутан, Вануату, Джибуті, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Ємен, Кайманові о-ви, Катар, Коморос, Кот Д’івуар, Лаос, Мавританія, Малі, Мальдівські о-ви, Маршалові о-ви, Мікронезія, Монсерат, Науру, Непал, Нідерландські Антильські о-ви, Ніуї, О-ви Кука, о-ви Туркс і Кайкос, Палау, Палестина, Сен Кітс і Невіс, Сан-Марино, Сан-Томе і Прінсіпі, Сенегал, Сурінам, Східний Тімор, Того, Токелау, Тонга, Тувалу, ЦАР, Чад, Холі Сі). Крім визначення сучасних світових тенденцій міжнародного руху ПІІ і розподілу країн за рівнем впливу на інноваційний розвиток, ці методики також надають алгоритм аналізу статистичних показників у їх взаємозв’язку, що є значним внеском у подальший розвиток науки.
3. Можливість країни отримувати переваги від інтернаціоналізації НДДКР залежить насамперед від розвиненості її НІС. Чим більш розвиненою є її НІС, тим більше можливостей вона має не лише стосовно залучення НДДКР ТНК, а й стосовно отримання переваг від зовнішніх ефектів, які виникають від припливу та відпливу ПІІ у НДДКР.
Використання запропонованої методики дозволило зробити низку висновків. Країни, що є світовими двигунами руху ПІІ (інвестиційні керівники та олігополісти за класифікацією «Мето+»), мають досить високий рівень інноваційного розвитку, і їхні НІС найбільшою мірою відкриті для іноземному впливу і найбільш інтернаціоналізовані. Країни – залежні реципієнти мають здебільшого низьку залежність НІС від іноземного фактора, хоча винятками тут є Нова Зеландія, Сейшельські о-ви, Мадагаскар і Мальта. Країни – незалежні інвестиційні учасники, мають значну залежність інноваційного розвитку від іноземного фактора, якщо в них спостерігається значний приплив ПІІ, який слабо пов'язаний зі світовою інвестиційною кон'юнктурою, і слабку залежність від іноземного фактора, якщо відплив ПІІ з них має характерні ознаки, слабо пов’язані зі світовими. Для зворотних інвестиційних учасників характерна відсутність іноземного втручання до НІС, яка є дуже слабо розвиненою. Для країн – інвестиційних реципієнтів виявлено прямий зв’язок між інвестиційною залежністю від світових інвестиційних змін, інноваційною залежністю від цих змін і рівнем розвитку НІС. Протилежну ситуацію виявлено для країн – інвестиційних донорів, тобто обернений зв’язок між рівнем залежності динаміки їх інвестиційного руху від загальносвітової тенденції і рівнем сприяння іноземному втручанню в їх інноваційний розвиток. І, нарешті, закритість країни від світового ринку капіталу підтверджує відсталість інноваційного розвитку країни та відповідну закритість від іноземного фактора впливу на цей процес.
4. НІС України на сьогодні знаходиться на початковому етапі формування. Факторами, потенційно сприятливими для інноваційного розвитку України, є: високий рівень освіти, бажання і зацікавленість у навчанні; спрямованість держави на розвиток НІС; наявність великої кількості нерозв’язаних питань і проблем майже в усіх галузях економіки України. Факторами гальмування інноваційного розвитку України є: консервативний менталітет українців, індивідуалізм; історично зумовлена недовіра до нового, зокрема до нових джерел і механізмів фінансування, недосконале інноваційне законодавство; нерозвиненість кластерних інноваційних структур, інноваційної інфраструктури, фондового ринку; відсутність прямого доступу до джерел фінансування інноваційних розробок; низький рівень соціального забезпечення населення, у тому числі низький рівень заробітної плати.
5. Загальний рівень фінансової активності іноземних компаній в НІС України знаходиться на високому рівні: середня частка фінансування НДДКР за рахунок іноземних коштів в Україні становить 23% (це високий показник у порівнянні із загальною світовою практикою, оскільки в більшості країн цей рівень не перевищує 10%); середня частка фінансування інноваційних підприємств за рахунок іноземних коштів в Україні становить 3%, що є досить високим показником, враховуючи той факт, що підприємства, які їх залучають, втрачають частину прибутку від комерціалізації розроблених інновацій через втрату можливості продажу їх за кордон, оскільки за них це робить іноземний партнер; високий рівень патентної активності іноземних компаній, який становить близько 18,5%, тобто Україна втрачає доходи від комерціалізації 18,5% розроблених українцями винаходів; високий рівень консалтингової активності іноземних підприємств, які контролюють 70% ринку консалтингових послуг України, а це означає, що іноземні компанії мають значні інформаційні переваги.
В умовах загального слабкого рівня розвитку інноваційної активності підприємств України іноземне фінансування, з одного боку, відіграє позитивну роль, підтримуючи інноваційну ініціативу підприємств, а також розвиток науки, культури, соціального забезпечення, а, з іншого боку, становить певну загрозу, дедалі глибше проникаючи до стратегічно важливих сегментів НІС України.
6. Для переходу України на інноваційний шлях господарювання необхідно впровадити найменш витратний механізм прискореного інноваційного розвитку, в основу якого покладений мотиваційний принцип. Цей механізм грунтується на моделі безкоштовного надання інноваторам всіх необхідних ресурсів для впровадження інновації і залучення великої кількості учасників до інноваційного процесу. Згідно моделі головною рушійною силою інноваційного процесу є мета та активність винахідника у напрямку комерціалізії винахіду та мотивація залучених учасників отримувати свою винагороду при досягненні кінцевої мети – реалізації інновації. Мотивація будується шляхом використання багаторівневого маркетингу у розповсюдженні винагород. До самого інноваційного процесу повинні залучатися якомога більше суб’єктів, які мають вільні виробничі потужності, інформаційні ресурси, матеріальні і нематеріальні активи. В результаті буде формуватися природнім шляхом інноваційна культура в державі з використанням багаторівневого маркетингу передачі інформації та винагород, що передбачає створення мережі взаємопов’язаних елементів розроблення і розповсюдження інновацій під керівництвом інноватора та відповідального державного органу. Така модель сприятиме розвитку стратегічно важливих структурних елементів НІС України, таких як інноваційні кластери, технологічні парки, інноваційні підприємства, науково-дослідні інститути, і взагалому до формування розвиненої інноваційної системи України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер– М. : Про-гресс, 1982. – 456 с.
2. Complex organizations : critical perspectives : [Text] / [ M. Zey-Ferrell, M. Ai-ken]. - Glenview, IL; Dallas : Scott, Foresman and Company, 1981. - 410 p.
3. Barnett H.G. Innovation the basis of Cultural change / Barnett H. G. – NY. : McGraw Hill, 1953. – 462 p.
4. Daft R. Innovation in Organizations / R. Daft, S. Becker– NY. : Elsevier, 1978.
5. Zaltman G. Strategies for Planned Change / G. Zaltman, R. Duncan – NY. : Wiley, 1977.
6. Рынок : как выйти в лидеры : практика и принципы : [Текст : пер. с англ. / П. Ф. Друкер]. – Москва : Book Chamber International, 1992. - 350 с. – (Загл. на доп. тит. листе : Innovation and entrepreneurship).
7. Zaltman G. Processes and Phenomena of Social Change / G.Zaltman - New York : Wiley, 1973.
8. Lewin K. Conduct, knowledge, and acceptance of new values / K. Lewin, P. Grabbe // Journal of Social Issues. – 1945. - № 2. - P. 53-64.
9. Rogers E. M. Diffusion of Innovations / E. M. Rogers - NY. : Free Press, 1983.
10. Becker S. W. The innovation organization : A selective view of current theory and research / S. W. Becker, T. L. Whisler // Journal of Business. - 1967. - № 40 (4). – P. 462–469.
11. Watson G. Resistance to Change / G. Watson // The Planning of Change / Bennis W., Benne K., Chin R.– NY. : Rinehart & Winston, 1969.
12. Wilson J. Q. Notes Toward a Theory of Innovation / J. Q. Wilson // Organizational Design and Research : Approaches to Organizational Design / Thompson J. D. - Pittsburg, PA. : Pittsburg University Press, 1971.
13. Zaltman C. Innovations & Organizations / Zaltman C., Duncan R., Holbеk J.- New York : John Wiley & Sons, 1973.
14. Aiken M. The organic organization and innovation / M. Aiken, J. Hage // Sociology. – 1971. - Vol. 5. - P. 63-82.
15. Bennis W. G. A theory of group development / W. G. Bennis, H. A. Shepard // Human Relations. - 1956. - № 9 (40). – P. 415-437.
16. Ашон Т. П. Інноваційна діяльність України в контексті міжнародного науково- технічного співробітництва / Т. П. Ашон– Донецьк, 2006. – 175 с.
17. Геец В. М. Инновационные перспективы Украины / В. М. Геец, В. П. Семиноженко — Харьков : Константа, 2006. – 204 c.
18. Бажал Ю. М. Економічна теорія технологічних змін : навч. посібник / Ю. М. Бажал - К. : Заповіт, 1996.
19. Лєснікова М. В. Інноваційна діяльність і формування системи відносних показників фінансового стану підприємства / М. В. Лєснікова // Проблеми науки. – 2003. – № 3. – С. 17-22.
20. Медведкин Т. С. Коммерческий аспект инновационной деятельности предприятий / Т. С. Медведкин // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций : региональный аспект : сборник научных трудов. – Донецк : ДонНУ, 2004. – С. 328-331.
21. Моторнюк У. І. Організаційні аспекти та фінансування ефективної інноваційної діяльності в Україні / У. І. Моторнюк, Р. Д. Фрис // Coціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансова політика приватизованих підприємств і механізми її реалізації. - 2003. – Вип. 4 (XLII) - C. 232-237.
22. Онишко С. В. Финансовый потенциал инновационного развития экономики / С. В. Онишко // Финансы Украины. - 2003. - № 6. - C. 74.
23. Федулова Л. І. Інноваційний розвиток промисловості України : тенденції та закономірності / Л. І. Федулова // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - № 3. – С. 82-97.
24. Шкварчук Л. О. Фінансове забезпечення інновацій / Л. О. Шкварчук // Реформа фінансово – кредитної системи перехідної економіки : зб. наук. праць. – Луцьк : ВДУ, 1997. – С. 176-178.
25. 2006 “Global innovation Scoreboard» (GIS) Report [Електронний ресурс] / Hugo Hollanders, Anthony Arundel – European Trend Chart on Innovation : MERIT, December 4, 2006. – 32 p. – Режим доступу : http://trendchart.cordis.lu/scoreboards/ score-board2006/pdf/eis_2006_global_innovation_report.pdf.
26. World Investment Report 2007 [Електронний ресурс] : Interactive data. - UNCTAD, 2008. - Режим доступу : http://stats.unctad.org/FDI /ReportFolders/ReportFolders.aspx.
27. Factbook 2006 : Economic, Environmental and Social Statistics [Електронний ресурс]. - OECD, 2007. - Режим доступу : http://oecd-stats.ingenta.com/OECD/ eng/TableViewer /wdsview/dispviewp.asp.
28. Ahlbäck J. The Finnish National Innovation System [Електронний ресурс] / J. Ahlbäck - Helsinki : ERRIN, 2005. – 31 p. - Режим доступу : http://www.helsinki.fi/euoffice/suomi/tiedotteet/system.pdf.
29. Balzat M. Mapping National Innovation Systems in the OECD Area [Електронний ресурс] / M. Balzat, A. Pyka // Volkswirtschaftliсhe Diskussionsreihe. - 2005. - Beitrag Nr. 279. – 19 p. - Режим доступу : http://201.149.22.140/documento/36.pdf.
30. Capron H. National innovation systems : pilot study of the Belgian innovation system [Електронний ресурс] / [Capron H., Meeusen W., Dumont M. and others] - Université libre de Bruxelles, 1998. – 149 р. - Режим доступу : http://bib17.ulb. ac.be:8080/dspace/bitstream /2013/941/1/mc-0048.pdf.
31. Meeusen W. The network of subsidized and spontaneous R&D co-operation between Belgian and foreign firms, research institutes and universities : a graph-theoretical approach [Електронний ресурс] / W. Meeusen, M. Dumont // СESIT. - November 1998. - № 97/08. – 27 р. - Режим доступу : http://webh01.ua.ac.be/cesit/pdf/ CESIT97_08.pdf.
32. Capron H. Technological Competition, Economic Performance and Strategic Behaviour of International Firms / H. Capron, M. Cincera // Brussels Economic Review. - 2001. - № 169. - P. 33-62.
33. Lundvall B. A. Innovation as an interactive process : from user - producer interaction to the national system of innovation / B. A. Lundvall // Technical Change and Economic Theory. – London : Pinter, 1988. - P. 349 – 369.
34. Nelson R. National Innovation Systems : A Comparative Study / R. Nelson – Oxford : Oxford University Press, 1993.
35. Numminen S. National Innovation Systems : Pilot Case Study of the Knowledge Distribution Power of Finland / S. Numminen– Helsinki : VTT Group for Technology Studies, 1996.
36. Patel P. National Innovation Systems : Why They Are Important, and How They Might be Measured and Compared / P. Patel, K. Pavitt // Economics of Innovation and New Technology. – 1994. - P. 77-95.
37. Smith K. What is the «Knowledge Economy»? Knowledge intensity and distributed knowledge bases [Електронний ресурс] / K. Smith // UNU/INTECH Discussion Paper Series. - 2002. - № 6 - Режим доступу : http://www.intech.unu.edu /publications/discussion-papers/2002-6.pdf.
38. Stenberg L. Use of Human Resource Data for Analysis of the Structure and Dynamics of the Swedish Innovation System / L. Stenberg // OECD : Workshop on New Indicators for the Knowledge based Economy - Paris, 19-21 June 1996.
39. Hertog Assessing the distribution power of national innovation systems. Pilot study : the Netherlands [Електронний ресурс] / Hertog, Roelandt, Boekholt - Apeldoorn, December 1995. - Режим доступу : http://www.oecd.org/dataoecd/50/29/ 2373788.pdf.
40. Linden G. Who Captures Value in a Global Innovation System? The case of Apple's iPod / Linden G., Kraemer K. L., Dedrick J. - Personal Computing Industry Center (PCIC), June 2007.
41. Narula R. Globalization of innovation : The role of multinational enterprises / R. Narula, A. Zanfei // Fagerber J. Handbook of Innovation / Fagerber J., Mowery D., Nelson R. – Oxford : Oxford University Press, 2004.
42. Falch M. MultiNational Innovation Systems : Similarities. Differences and Linkages between Mobile Innovation Systems in the Nordic and Baltic Region / Falch M., Henten A., Jensen S. // CICT Working Paper. - 2006. - № 112. – 35 p.
43. Tiwari R. Innovation via Global Route : Proposing a Reference Model for Chances and Challenges of Global Innovation Processes [Електронний ресурс] / Tiwari R., Buse S., Herstatt C. // Second International Conference On Management of Globally Distributed work. - Bangalore, July 2007. - Режим доступу : http://www.global-innovation.net /publications/PDF/Working_Paper_49. pdf.
44. Pavitt K. Global Corporations and National Systems of Innovation : Who Dominates Whom? / K. Pavitt, P. Patel // Archibugi D. Innovation Policy in a Global Economy / Archibugi D., Howells J., Michie J. – Cambridge : Cambridge University Press, 1999. - P. 94-119
45. Бондаренко О. А. Оптимизация инвестиционного обеспечения инновационной составляющей экономического роста в Украине : дис. ... канд. экон. наук : 08.02.02 / О. А. Бондаренко - Сумы, 2000. - 200 c.
46. Гаврилова В. Л. Організаційні форми інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності в промисловості : дис. ... канд. екон. наук : 08.07.01 / В. Л. Гаврилова– Донецьк, 2005.
47. Голубенко Г. О. Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності підприємств : дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01 / Г. О. Голубенко - Луганськ, 2002. - 208 с.
48. Колєсніченко В. Ф. Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності підприємств : дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01 / В. Ф. Колєсніченко— Х., 2006.
49. Красовська О. В. Обгрунтування основних напрямків участі фінансових інститутів в розвитку інноваційної діяльності : дис. ... канд. екон. наук : 08.02.02 / О. В. Красовська— К., 2004. — 206 с.
50. Кузнєцова А. Я. Інвестиційно-інноваційна діяльність та система її фінансового забезпечення : дис. ... доктора екон. наук : 08.04.01 / А. Я. Кузнєцова— К., 2005.
51. Слободяник С. П. Регулювання руху фінансово-інвестиційних ресурсів у відкритій економіці в контексті завдань інноваційного розвитку : дис. ... канд. екон. наук : 08.05.01 / С. П. Слободяник— К., 2006. — 199 с.
52. Циба Т. Є. Інноваційна діяльність підприємств України в умовах ринкової невизначеності : дис. ... канд. екон. наук : 08.01.01 / Т. Є. Циба— Д., 2000. — 175 с.
53. Небрат В. В. Іноземні інвестиції як чинник модернізації економіки / В. В. Небрат // Вісник ринкових відносин. – 2008. - № 1. – С. 76-82.
54. Одотюк І. В. Інвестиційний фактор інноваційних зрушень у наукомісткому виробництві промисловості України / І. В. Одотюк // Економіка і прогнозування. – 2008. - № 1. - С. 29-49.
55. Biegelbauer P. The Slovene Innovation System / P. Biegelbauer – Vienna : ICCR - 1996. – 61 р.
56. Biegelbauer P. The Impact of Foreign Direct Investment on the Knowledge Base of Central and Eastern European Countries [Електронний ресурс] / Biegelbauer P., Grießler E., Leuthold M. // Political Science Series. – 2001. - № 77. – Р. 1-47 - Режим доступу до журн. : http://www.ihs.ac.at/publications/pol/pw_77.pdf.
57. Guimón J. Inward FDI and the EU innovation system [Електронний ресурс] / J. Guimón // 2nd Doctoral Conference on the Challenges for the Research and Innovation Systems of Southern, Central and Eastern European Countries, 2004. – 25 р. – Режим доступу : http://www.prime-noe.org/Local/prime/dir/Training%20&%20 Education/Budapest%20 Summer%20School/Guimon_revised_FP.pdf.
58. Inzelt A. The FDI in R&D : from skin-deep collaboration towards soul-deep cooperation / A. Inzelt // Science and Public Policy. - 2000. - № 27 (4). - P. 241-251
59. Costa I. FDI And Technological Capabilities In The Brazilian Industry/ I. Costa , S. R. Queiroz // DRUID : Nelson and Winter Conference, 2001. - Р. 1-27
60. Инновационный менеджмент : Концепции, многоуровневые стратегии и механизмы инновационного развития : [учеб. пособие. / науч. ред. В.М. Аньшина, А.А. Дагаева]. – [2-е изд. перераб., доп.] – М. : Дело, 2006. – 584 с.
61. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент : навч. посібник / Н. В. Краснокутська– К. : КНЕУ, 2003. – 504 с.
62. Інноваційний розвиток промисловості України / [ред. Волков О. І., Денисенко М. П., Гречан А. П. та ін.]. – К. : КНТ, 2006. – 648 с.
63. Кузнєцова А. Я. Інвестиційно-інноваційна діяльність та система її фінансового забезпечення : дис. ...доктора екон. наук : 08.04.01 / А. Я. Кузнєцова— К., 2005.
64. Закон України «Про інноваційну діяльність» вiд 04.07.2002 № 40-IV : Офіц. текст із змін. станом на 24 листопада 2008 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної ради України : Вся база «Загальне законодавство». - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
65. Инновационный менеджмент : справочное пособие / [под ред. П. Н. Завлина, А. К. Казанцева, Л. Э. Миндели]. – СПб. : Наука, 1997. – 560 с.
66. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент : учебник / Р. А. Фатхутдинов– [4-е изд.]. – СПб. : Питер, 2003. – 400 с. – (Мерия «Учебники для вузов»).
67. Golden W. National Innovation Systems and Entrepreneurship [Електронний ресурс] / Golden W., Higgins Е., Soo Hee Lee // CISC Working Paper. – 2003. - № 8. – Р 1-25 – Режим доступу до журн. : http://www.nuigalway.ie/cisc/ documents/0008ciscwp.pdf .
68. Martinez-Cisneros B. National Innovation Systems: Lessons from East Asia to Latin America. Case studies of Costa Rica and Chile [Електронний ресурс] / B. Martinez-Cisneros - Georgia Institute of Technology, August-December 2004. – 48 p. – Режим доступу : http://www.cherry.gatech.edu/REFS/STUDENT/martinez-cisneros-2004.pdf.
69. Laursen K. The Creation, Distribution and Use of Knowledge - A Pilot Study of the Danish Innovation System [Електронний ресурс] / K. Laursen, J. L. Christensen – Copenhagen : Danish Agency for Trade and Industry, 1996. – 86 р. – Режим доступу: http://members.tripod.com/~TaiSurpJoe/NIS-PDF/DENMARK.PDF.
70. National Innovation Systems [Електронний ресурс] – OECD, 1997. – 49 p. – Режим доступу : http://www.oecd.org/dataoecd/35/56/2101733.pdf.
71. Кузьменко О. Особливості національної інноваційної системи України [Електронний ресурс] / О. Кузьменко // Всеукраїнська експертна мережа. – 28.08.2006. - Режим доступу : http://www.experts.in.ua/ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT _ID=11144.
72. Катигробова О. Інституціональний механізм забезпечення інноваційної діяльності в сучасній економіці / О. Катигробова // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 6. – С. 169-172.
73. Roos G. National Innovation Systems: Finland, Sweden & Australia Compared. Learnings For Australia [Електронний ресурс] / Roos G., Fernstrom L., Gupta O. – London : Australian business foundation, 2005. – 33 p. – Режим доступу : http://w ww.abfoundation.com.au/research_project_files/4/NISRoosShortPaper22Nov05. pdf.
74. Бутенко О. І. Інфраструктурні компоненти інноваційної моделі економіки / О. І. Бутенко, Є. В. Лазарєва // Економіка і прогнозування. – 2008. - № 4. – С. 69-81.
75. Войнова Є. І. Порівняльна характеристика інноваційного розвитку країн Європи, США та Японії / Є. І. Войнова // Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. праць. – 2008. - Випуск 33. –– С. 37-43.
76. Edler J. Globalisation and National Innovation Systems : Empirical Trends and Policy Challenges [Електронний ресурс] / J. Edler, B. Ebersberger // Chances and Challenges for SMEs in a Globalised Innovation System : 13th Annual Seminar of the Association for Technology Implementation in Europe, 23 November 2005, Berlin. – Berlin, 2005. – 26 р. – Режим доступу : http://www.taftie.org/Files/ PDF/Edler.pdf.
77. Guimón J. Government Strategies to Attract R&D-Intensive FDI [Електронний ресурс] / J. Guimón // OECD Global Forum on International Investment : VII Global Forum on International Investment, 27-28 March 2008, Paris. – 12 p. – Режим доступу : http://www.oecd.org/dataoecd/45/4/40310856.pdf.
78. Балануца О. Оцінка стану іноземного інвестування в економіку України / О. Балануца // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 5. – С. 158-161.
79. Давідов М. В. Організаційно-фінансове забезпечення інноваційної діяльності суб’єктів господарювання / М. В. Давідов // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 9. – С. 92-97.
80. Міщук О. В. Фінансове забезпечення економічного зростання в умовах реалізації інвестиційно-інноваційної політики / О. В. Міщук // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 2. – С. 25-30.
81. Heinz H. Strategies Pursued by Swiss Firms in Investing in R&D at Foreign Locations. An Empirical Analysis Based on Firm-level Data [Електронний ресурс] / H. Heinz // PRIME : International Conference on Science, Technology and Innovation Indicators. History and New Perspectives, 16-17 November 2006, Lugano. – 32 р. – Режим доступу : http://www.ticinoricerca.ch/conference/full_pdf /hollenstein_lugano.pdf.
82. Doh J. P. Foreign research and development and national innovation systems: an empirical study of host country influences [Електронний ресурс] / Doh J. P., Jones G. K., Teegen H. J. – Villanova, 2008. – 39 p. – Режим доступу : http://www62.homepage. villanova.edu/jonathan.doh/Institution R&D.SMJ.doc.
83. Weresa M. A. Foreign Direct Investment, Technology Transfer, And Diffusion Of Innovation In Poland [Електронний ресурс] / M. A. Weresa - Poland : World Economy Research Institute, 2007. – 14 р. – Режим доступу : http://akson.sgh.waw.pl/~trusek/im/papers/Weresa_conf.pdf.
84. Đặng Duy Thịnh The role of foreign investment for innovation and technology transfer in Vietnam [Електронний ресурс] / Đặng Duy Thịnh // S&T Capacity Building : 8th ASEAN Science and Technology Week, 1-11 July 2008. – NISTPASS, 2008. – 12 р. – Режим доступу : http://8th-astw.dost.gov.ph/ capaci-ty_building/The%20Role%20of%20Foreign%20Investment%20for%20INnovation%20and%20Technology%20Transfer%20in%20Vietnam.pdf.
85. Kui-yin Сheung Spillover effects of FDI on innovation in China : Evidence from the provincial data [Електронний ресурс] / Kui-yin Сheung, Ping Lin // China Economic Review. - 2004. - № 15. – Р. 25– 44. – Режим доступу до журн. : http://www.ln. edu.hk/econ/staff/ plin/CER-04.pdf.
86. Girma S. Foreign direct investment, access to finance, and innovation activity in Chinese enterprises [Електронний ресурс] / Girma S., Gong Y., Görg H. // Kiel working papers. – 2008. - № 1400. – 26 р. – Режим доступу до журн. : http://www.ifw-members.ifw-kiel.de/ publications/foreign-direct-investment-access-to-finance-and-innovation-activity-in-chinese-enterprises/kap1400.pdf.
87. Войнова Є. І. Методика визначення рівня залежності інноваційного розвитку країни від іноземного капіталу / Є. І. Войнова // Інститут світової економіки і міжнародних відносин : збірник наукових праць. – 2008. - Вип. 54. – С. 205-212.
88. Войнова Є. І. Інноваційна стратегія ТНК у постсоціалістичних країнах в умовах світової фінансової кризи / Є. І. Войнова // Вісник Одеського національного ун-ту : серія Економіка – 2009. – Том 14. – Випуск 15. – С. 37 - 48.
89. Войнова Є. І. Методика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу / Є. І. Войнова // Економіка : проблеми теорії та практики : Випуск 236 в 5 т. – 2008. –– Т. IV. – С. 935-946.
90. UNESCO, Institute for Statistics, Data Center [Електронний ресурс], 2010. - Режим доступу до бази даних : http://stats.uis.unesco.org/unesco/TableViewer /tableView.aspx.
91. World Economic Outlook Database [Електронний ресурс] – IMF, 2009. - Режим доступу : http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/02/weodata/weorept.aspx ?sy=2007&ey=2014&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=926&s=NGDPD&grp=0&a=&pr.x=64&pr.y=11.
92. World Investment Report, 2005 : Transnational Corporations and the Internalization of R&D / UNCTAD. — New York ; Geneva : UN, 2005. — xxx, 336 p.
93. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2009 [Електронний ресурс] – OECD : OECDiLibrary, 2009. – Режим доступу : http://www.oecdilibrary.org/ oecd/content/serial/20725345.
94. Войнова Є. І. Роль інноваційного досвіду промислово розвинених країн світу у формуванні інноваційної політики України (інвестиційний аспект) / Є. І. Войнова // Вісник аграрної науки Причорномор’я : Том 1. - 2007. - № 3 (42). – С. 229-234.
95. Comparative analysis of innovation performance. Еuropean innovation scoreboard 2006 [Електронний ресурс]. – Pro Inno Europe : Inno Metrics, 2006. – 46 р. – Режим доступу : http://www.proinno-europe.eu/inno-metrics.html.
96. Patents By Country, State, and Year - All Patent Types [Електронний ресурс] / Electronic Information Products Division. - U.S. Patent and Trademark Office, 2008. – Режим доступу : http://www.uspto.gov/web/offices/ac/ido/oeip/taf/cst_all.htm.
97. Рженішевська В. В. Регіональна інноваційна складова формування конкуренто-спроможної національної економіки / В. В. Рженішевська // Економіка і регіон. – 2005. - № 4. – С. 38-42.
98. Благодатний О. І. Особливості та проблеми інноваційного розвитку підприємницьких структур Донецького регіону / Благодатний О. І., Гуртова М. П., Овчаренко В. М. // Економічний вісник Донбасу. – 2006. - № 4. – С. 41-45.
99. Антонюк Л. Л. Інновації : теорія, механізм розробки та комерціалізації: монографія / Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. – К. : КНЕУ. – 2003. – 394 с.
100. Волошина Н. М. Інвестиційно-інноваційні процеси в Україні / Н. М. Волошина // Економіка і регіон. – 2005. - № 1. – С. 114-118.
101. New indicators for science, technology and innovation in the knowledge-based society / Economic and Social Commission for Western Asia. — New York : UN, 2003. — x, 88 p.
102. Industrial development report 2002/2003 : Competing through innovation and learning - Vienna : UNIDO, 2002. – 188 p.
103. World Investment Report, 2006 : FDI from Developing and Transition Economies Implications for Development / UNCTAD. — New York ; Geneva : UN, 2006. — xxxi, 340 p.
104. Foreign direct investment and performance requirements: new evidence from selected countries / UNCTAD. — New York; Geneva : UN, 2003. — xii, 306 p.
105. Інноваційна модель : потрібні системні зміни [Електронний ресурс] // Офіційний сайт державного агентства з інвестицій та інновацій. - 25.03.08. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua/index.php?lang=ua&get=141&id=1045.
106. Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему : «Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації» [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2007. - № 46. - ст. 525 - Режим доступу: http://patent.km.ua/ ukr/articles/i1119.
107. Матюшенко І. Ю. Перспективи створення національної інноваційної системи в Україні [Електронний ресурс] / І. Ю. Матюшенко // Інститут еволюційної економіки. – 2008. - Режим доступу : http://iee.org.ua/files/ alushta/13-matyushenko-perspektyvy_stv.pdf.
108. Стріх М. В. Проблеми розвитку інноваційної діяльності та трансферу технологій в Україні [Електронний ресурс] / М. В. Стріх // Другий міжнародний форум «Трансфер технологій та інновацій», 20-21 листопада 2008р., Київ. – Київ, 2008. – Режим доступу : http://innov.dn.ua/text/left/work/20081119 /report/20081204-0913.html.
109. Зінченко О. Проблеми українських інновацій [Електронний ресурс] / О. Зінченко // Hi tech. – 15.04.2008. – Режим доступу : http:// ht.ua/pub/50223.html.
110. Івченко В. Становлення та розвиток національної інноваційної системи України як передумова побудови конкурентоспроможної економіки держави [Електронний ресурс] / В. Івченко // Офіційний сайт державного агентства з інвестицій та інновацій : Парламенстські слухання « Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації» – 20.07.2007. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua/index.php? lang=ua&get=141.
111. Самойлик К. Формування національної інноваційної системи України потребує державної уваги [Електронний ресурс] / К. Самойлик // Голос україни. – 2007. - № 142. – Режим доступу : http://www.golos.com.ua/article /1186750061.html.
112. Дорошенко І. О. Інноваційний розвиток України: передумови та перспективи [Електронний ресурс] / І. О. Дорошенко // Наукова Інтернет – конференція «Актуальні питання науки та практики : досягнення та перспективи», 22 - 26 грудня 2008. – Режим доступу : http://www.pdaa. com.ua/np/pdf/46.pdf.
113. Космідайло І. В. Фінансування інноваційної діяльності в Черкаському регіоні: аналіз та оцінка / І. В. Космідайло // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 7. – С. 143-149.
114. Дименко Р. А. Інноваційна складова конкурентних стратегій національного господарства / Р. А. Дименко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 7. – С. 24-29.
115. Борейко В. І. Інновації як основа економічного зростання / В. І. Борейко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 9. – С. 42-48.
116. Мельник О. Г. Інформація як складова інноваційного розвитку / О. Г. Мельник // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 10. – С. 136-141.
117. Ульяницька О. В. Вплив інвестиційної активності на розвиток інноваційних процесів / О. В. Ульяницька // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 2. – С. 36-41.
118. Товт Т. Й. Особливості фінансування інноваційної діяльності підпри-ємств в Україні / Т. Й. Товт // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 3. – С. 102-108.
119. Ігнатенко А. В. Інвестиційне регулювання інноваційної діяльності за умови забезпечення оптимального рівня економічної безпеки України / Ігнатенко А. В., Кабанов В. Г., Харченко О. І. // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 4. – С. 33-40.
120. Іващина О. Ф. Інституціоналізація інноваціного розвитку / О. Ф. Іващина // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 5. – С. 16-21.
121. Гончарова Н. П. Інноваційна економіка : проблеми і пріоритети / Н. П. Гончарова // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 6. – С. 11-19.
122. Мельник О. Г. Інноваційний прибуток як джерело фінансування інновацій / О. Г. Мельник // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 8. – С. 108-115.
123. Одотюк І. В. Інвестиційний фактор інноваційних зрушень у наукоміст-кому виробництві промисловості України / І. В. Одотюк // Економіка і прогнозування. – 2001. - № 8. – С. 29-49.
124. Лиськова Л. Пріоритети інноваційного розвитку України в домінантах євроінтеграційних процесів / Л. Лиськова // Міжнародна економічна політика. – 2007. - № 7. – С. 107-127.
125. Федірко О. Національна інноваційна система як об’єкт державної інноваційної політики / О. Федірко // Міжнародна економічна політика. – 2007. - № 6. – С. 63-88.
126. Малицький Б. А. Стан, проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України / Б. А. Малицький, А. С. Попович // Економіка ринкових відносин. – 2008. - № 1. – С. 65-75.
127. Борщ Л. М. Інновації та інвестиції в реальному секторі економіки / Л. М. Борщ // Економіка ринкових відносин. – 2008. - № 2. – С. 44-51.
128. Арзуманов Р. М. Інноваційна складова в економічному зростанні України / Р. М. Арзуманов // Економіка ринкових відносин. – 2008. - № 2. – С. 59-66.
129. Смоленюк А. П. Проблеми і реалії створення ефективної інноваційної системи / А. П. Смоленюк // Інноваційна економіка. – 2009. - № 2. – С. 18-25.
130. Кацура С. Н. Анализ и проблемы становления региональных инновационных систем в Украине / С. Н. Кацура // Вісник економічної науки в Україні. – 2008. - № 2. – С. 74-81.
131. Кукурудза И. И. Инновационная составляющая экономической безопасности Украины / И. И. Кукурудза // Вісник економічної науки в Україні. – 2008. - № 2. – С. 93-97.
132. Якубовський М. Науково-інноваційне забезпечення модернізації української промисловості / М. Якубовський // Економіка України. – 2009. - № 10. – С. 4-14.
133. Присажнюк А. Ю. Розвиток інноваційної діяльності в Україні в умовах світової глобалізації / Присажнюк А. Ю. // Інвестиції : практика та досвід. – 2009. - № 4. – С. 30-33.
134. Федулова Л. І. Державна політика в національній інноваційній системі : стабільність зберігається / Л. І. Федулова // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 4. – С. 90-103.
135. Бурденко І. М. Податкова система як інструмент інноваційно-інвестиційного розвитку України / І. М. Бурденко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 3. – С. 150-160.
136. Schwab K. The Global Competitiveness Report 2009-2010 [Електронний ресурс] / K. Schwab - Geneva : World economic forum, 2009. – 492 p. – Режим доступу : http://www.weforum.org/pdf/GCR09/ GCR20092010fullreport.pdf.
137. The World Competitiveness Scoreboard 2009 [Електронний ресурс] / The World Competitiveness Yearbook 2009. – Lausanne : IMD, 2009. – 2 р. - Режим доступу : http://www.imd.ch/research/publications/wcy/wcy_online.cfm.
138. Global Corruption Report 2009 : Corruption and the Private Sector [Елек-тронний ресурс] / Transparency International. - Cambridge : Transparency International, 2009. – 493 р. - Режим доступу : http://www.transparency.org/publications/ gcr/gcr_2009#dnld.
139. Doing business 2010: reforming through difficult times [Електронний ресурс] / The International Bank for Reconstruction and Development, The World Bank – Washington : The World Bank, IFC and Palgrave MacMillan, 2009. – 231 p. - Режим доступу : http://www.doingbusiness.org/documents/fullreport/2010/DB10-full-report.pdf.
140. Gfk Purchasing power Europe 2008/2009 [Електронний ресурс] / GfK purchasing power survey of 41 countries in Europe. - Nuremberg, 13 November 2008. - Режим доступу : www.gfk-geomarketing.de/purchasing _power_europe2008.zip.
141. Пахомов Ю. М. Система цінностей як фактор конкурентоспроможності країн у глобальному світі / Ю. М. Пахомов // Економіка ринкових відносин. – 2008. - № 1. – С. 38-45.
142. Пахомов Ю. Ориентация на низкотехнологичность блокирует прогресс все больше и більше / Ю. Пахомов // Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України : збірник наукових праць. – 2007. – Вип. 54. – С. 3-8.
143. Пахомов Ю. Ситуация в Украине : предкризис, кризис, посткризис / Ю. Пахомов, С. Пахомов // Економічний часопис ХХІ. – 2009. – № 7-8. – С. 3-6.
144. Смітюх Г. Є. Україна сакральна : минуле, сьогодення, майбутнє [Елект-ронний ресурс] / Г. Є. Смітюх, В. В. Стріле